Агроекспорт на половині потужності: у вересні Україна вивезла лише 46% потенційного обсягу

У вересні Україна експортувала альтернативними маршрутами 2,435 млн тонн агропродукції — близько 46% від можливого обсягу. Без повноцінного доступу до чорноморських портів наявна логістика дозволяє вивозити лише 45–50% експортного потенціалу, заявив під час спілкування з журналістами міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Найскладніша ситуація із зерновими: за кордон відправили 1,4 млн тонн, або 38% потенційного обсягу. Експорт олійних культур становив 444 тис. тонн — 83%, рослинних олій — 311 тис. тонн, або 64%, шротів — 280 тис. тонн, або 46%. Вищі показники олійних та продуктів переробки міністр пояснює більшою доданою вартістю й меншими логістичними обмеженнями.

Основне навантаження взяли на себе Дунай і залізниця. Через дунайські порти вивезли близько 1,3 млн тонн агропродукції — 54% загального обсягу. Залізницею — приблизно 993 тис. тонн, або 41%, автомобільним транспортом — близько 120 тис. тонн, або 5%.

Поставки через Дунай та залізницею зросли проти серпня. Проте, за оцінкою Висоцького, доступні маршрути вже наближаються до об’єктивної межі своїх можливостей.

Профільні асоціації запропонували надати пріоритет експорту олійних культур і продуктів їхньої переробки, зокрема макухи та шротів. Робоча група Мінагрополітики обговорює цей механізм із представниками ринку, але проєкту рішення для погодження ще немає.

Через російські атаки та ризики для судноплавства судна перестали заходити до портів Великої Одеси. Якщо обмежений доступ до чорноморських портів збережеться, у сезоні 2026/27 Україна може не експортувати близько 30 млн тонн агропродукції орієнтовною вартістю $10 млрд.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🚜На 6% зросло аграрне виробництво в Україні за 8 місяців - Держстат

У січні–серпні 2026 року обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні був на 5,9% вищим, ніж за аналогічний період минулого року. Основним драйвером зростання стало рослинництво, тоді як у тваринництві динаміка залишилася майже незмінною.

За даними Держстату, виробництво продукції рослинництва за вісім місяців збільшилося на 8,3%, а тваринництва — лише на 0,3%.

Найкращу динаміку продемонстрували сільськогосподарські підприємства. Загальний обсяг їхнього виробництва зріс на 14,1%. Зокрема, у рослинництві приріст становив 15,4%, у тваринництві — 10,8%.

Водночас у господарствах населення ситуація була протилежною: виробництво скоротилося загалом на 8,5%. Обсяги продукції рослинництва знизилися на 4,6%, а тваринництва — одразу на 16,7%.

Найпомітніше зростання зафіксували у Херсонській області — на 74,9%. Майже весь приріст забезпечило рослинництво, яке збільшило виробництво на 110,2%. Водночас тваринницький сектор регіону скоротився на 16,8%.

Суттєве збільшення агровиробництва також зафіксували у Дніпропетровській області — на 27,8% та Миколаївській — на 27%.

Найгірша динаміка — у Донецькій області, де через бойові дії обсяги сільськогосподарського виробництва впали на 58,5%. Зниження також зафіксували у Закарпатській області — на 16,8% та Рівненській — на 9,4%.

Загальне зростання аграрного виробництва у 2026 році забезпечують передусім великі сільськогосподарські підприємства та відновлення рослинництва в окремих регіонах, тоді як господарства населення і частина прифронтових областей продовжують втрачати обсяги виробництва.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Американці дедалі менше вірять у свободу медіа — Gallup

Частка американців, які вважають, що медіа у США мають багато свободи, впала до найнижчого рівня за весь час вимірювань із 2010 року. У травні–червні 2026-го так відповіли 69% опитаних — проти 75% торік і 86% у 2022 році.

За загальним показником дедалі виразніше проступає політичний розкол. Серед республіканців свободу американських медіа високо оцінюють 91%, серед незалежних виборців — 68%, серед демократів — 57%. Про це свідчить дослідження Gallup.

Ще у 2024 році суттєвої різниці між прихильниками партій не було. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому оцінки демократів та незалежних виборців погіршилися, тоді як республіканців — зросли.

США також уперше опинилися нижче медіанного показника країн Організації економічного співробітництва та розвитку. Збір даних ще триває, але Gallup очікує, що медіана становитиме 70–76%.
Водночас довіра до масмедіа дещо відновилася: із 28% у 2025 році до 33% цьогоріч. Проте більшість американців досі їм не довіряє.

Gallup наголошує: уявлення про свободу медіа дедалі більше залежать від того, яка партія перебуває при владі. Йдеться саме про суспільне сприйняття, а не безпосереднє вимірювання рівня свободи преси.

Нагадаємо, в Індексі свободи преси RSF за 2026 рік Україна піднялася на 55-те місце, випередивши США, Японію та Італію. США опустилися на 64-те. Це не означає, що в Україні немає проблем зі свободою слова. Та дуже добре показує, що усталена демократія не має довічної гарантії свободи преси — її потрібно захищати щодня.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❄️ Росія готує масштабну зимову кампанію проти української енергетики — NYT

Росія може готувати найпотужнішу за час війни серію ударів по українській енергосистемі, щоб залишити великі міста без світла, тепла та води. Про це пише The New York Times, посилаючись на документ, який міністр енергетики Денис Шмигаль показав європейським партнерам як перехоплений російський план. Вставлений текст

⚠️ Важливе застереження: NYT отримала копію документа, датованого серпнем і написаного російською, але не змогла незалежно підтвердити його автентичність. Вставлений текст

За описаним у документі сценарієм, Росія може застосувати до 1000 ракет, дронів і авіабомб для системних ударів по підстанціях, ТЕС, ГЕС, котельнях та інших об’єктах енергетики.

☢️ Найнебезпечніший елемент плану — спроба змусити зупинитися три діючі українські АЕС. Для цього передбачаються удари не по реакторах, а по розподільчих пристроях, через які атомні станції передають електроенергію в мережу.

🚰 Окремими цілями можуть стати системи водопостачання: насосні станції та очисні споруди. За даними NYT, настільки масштабних ударів по таких об’єктах Росія раніше не здійснювала. Вставлений текст

🏙 Серед пріоритетних цілей у документі названі Київ, Харків та Одеса. Заявлена мета — скоротити електропостачання цих міст приблизно на 90%, подачу тепла — до 90%, а також серйозно порушити роботу каналізації. Вставлений текст

План нібито складається з трьох етапів:
▪️ спочатку — удари по підстанціях на заході України, через які імпортується електроенергія з Європи;
▪️ потім — по гідроелектростанціях;
▪️ третій етап — виведення з мережі трьох діючих АЕС.

Загальна мета — позбавити Україну близько 15 ГВт генеруючої потужності — приблизно стільки країна мала наприкінці літа. Вставлений текст

🔧 Україна кілька місяців готується до такого сценарію. Відновлюються електростанції й підстанції, будуються захисні споруди, встановлюються менші газові генеруючі установки, модернізуються мережі та можливості перекидання електроенергії між регіонами. Вставлений текст

За словами Шмигаля, наприкінці літа Україна мала близько 15 ГВт доступної потужності, а до кінця року планувала наростити її до понад 21 ГВт. Минулої зими пікове споживання становило близько 18 ГВт.

Але енергетики попереджають: кілька масштабних ударів здатні швидко знищити результат місяців ремонтів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Молодці БЕБ! Накрили найбільш мерзотний обмінник валют КИТ. Хто стикався, той знає, що вони відмовляють брати купюри, де є якась маленька крапля, навіть не пошкодження, або скидують курс.

Давно треба було прикрити цю лавочку, що вже давно незаконно працює, бо ще у березні НБУ позбавив їх ліцензії

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇪🇺 ЄС перерахував Україні ще €2,9 млрд. Загальна підтримка за програмою Ukraine Facility перевищила €32 млрд
Європейська комісія перерахувала Україні €2,9 млрд для підтримки державного бюджету, фінансової стабільності та роботи публічної адміністрації.

Це вже восьма виплата у межах Ukraine Facility — головного фінансового механізму ЄС для підтримки відновлення України, реформ та руху до членства в Євросоюзі.

Цього разу є важливе нововведення: майже €800 млн уперше надійшли через Ukraine Facility із нового Ukraine Support Loan — кредитної програми ЄС на €90 млрд для України на 2026–2027 роки.

Після цієї виплати загальна сума коштів, наданих через План України, перевищила €32 млрд.

✅ Гроші прив’язані до виконання реформ.
Рада ЄС підтвердила, що Україна виконала десять кроків, необхідних для цього траншу. Загалом уже виконано 84 із 95 цільових кроків, які мали бути реалізовані станом на цей момент, — близько 88%.
Йдеться про зміни у сфері:
▪️ судової системи;
▪️ фінансових ринків;
▪️ людського капіталу;
▪️ бізнес-клімату;
▪️ енергетики й транспорту;
▪️ сільського господарства;
▪️ зеленого переходу.

І це далеко не всі кошти, які Україна може отримати до кінця року.
За даними Єврокомісії, у 2026 році ще доступні €33,7 млрд підтримки.

Із них у рамках Ukraine Support Loan:
🔹 €16,6 млрд — для української оборонної промисловості;
🔹 €12,7 млрд — бюджетна підтримка.
Ще €4,4 млрд бюджетної підтримки залишаються доступними за початковою програмою Ukraine Facility.

Таким чином, лише бюджетної допомоги до кінця 2026 року потенційно залишається понад €17 млрд. Але її отримання залежить від виконання реформ і умов, погоджених Україною та ЄС.

Загалом новий Ukraine Support Loan — це €90 млрд на 2026–2027 роки:
€60 млрд — на оборонні потреби та оборонну промисловість;
€30 млрд — на підтримку бюджету й функціонування держави.

Окремо продовжує діяти Ukraine Facility обсягом понад €50 млрд на 2024–2027 роки, який фінансує макрофінансову стабільність, відновлення, модернізацію та реформи.

Ключовий принцип цих програм — гроші в обмін на виконання конкретних реформ. Тому швидкість наступних виплат залежатиме не лише від рішень Брюсселя, а й від того, наскільки вчасно Україна виконуватиме взяті на себе зобов’язання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою