115 гривень на день: чому однієї солідарної пенсії вже недостатньо

Станом на липень 2026 року в Україні налічувалося майже 10 млн пенсіонерів із середньою виплатою 7 273 грн на місяць. Водночас 2,4 млн осіб, або 24%, отримували лише 3–4 тис. грн — близько 115 грн на день.

Чому солідарна система більше не забезпечує гідного рівня життя та які уроки дає міжнародний досвід, у колонці для РБК-Україна пише Світлана Довгаленко, економістка CASE-Україна.

Причини кризи накопичувалися роками: старіння населення, низькі зарплати, тіньова зайнятість, трудова міграція та дефіцит Пенсійного фонду. Після 2022 року до них додалися масштабні демографічні втрати й вимушений виїзд мільйонів українців. У результаті внесків нинішніх працівників дедалі менше вистачає для фінансування виплат.

В Україні пенсія заміщує лише 20–25% попереднього заробітку, тоді як середній показник для обов’язкових схем у країнах ОЕСР становить 63%. Однак пряме порівняння сум не зовсім коректне: у розвинених країнах пенсійний дохід зазвичай формується з кількох джерел — базової державної виплати, професійних або обов’язкових накопичень і добровільних заощаджень.

Канада, США, Австралія, Нідерланди, Данія та Ісландія використовують різні моделі, але мають спільний принцип: держава гарантує базовий захист, тоді як частина майбутнього доходу накопичується та інвестується протягом трудового життя.

Водночас накопичувальна система не є «чарівною кнопкою». Без офіційної зайнятості, достатніх внесків, розвинених фінансових інструментів і довіри до правил великого пенсійного капіталу не виникне. Чехія була змушена закрити добровільний другий рівень через участь лише 1,2% працездатних громадян, а досвід Аргентини показав ризик вилучення накопичень державою для покриття бюджетних проблем.

Для України оптимальною є багаторівнева модель: солідарна система має залишитися фундаментом соціальної гарантії, але її необхідно доповнити професійними, обов’язковими та добровільними накопиченнями. Головна умова — кошти повинні реально інвестуватися, бути захищеними та належати майбутнім пенсіонерам.

Читати статтю повністю

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Як екс-голова Херсонської ОДА перешкоджав будівництву електростанції у Київсьій області та шантажував інвестора

Чудове інтерв'ю Андрія Журжія про Inzhur, інвестиції в Україну, ризики або заробити, або все втратити. І ось натрапили на чудовий момент, який показує як чиновники (навіть у відставці) продовжують псувати життя підприємцям, а українцям заробляти гроші

— Ви публічно казали, що будівництво газопоршневої електростанції в Софіївській Борщагівці фондом Inzhur Energy блокує один з прокурорів, який живе поруч. Можете назвати прізвище?
— Колишній військовий прокурор та ексголова Херсонської адміністрації Роман Мрочко. Поруч зі станцією жив його батько. Вони прийшли з ультиматумом: або викуповуєте будинок, або ми вам зробимо "чорну". Ми викупили будинок батька, після цього я його не чув і не бачив.
Але там є інші люди – мені, на жаль, не відомо хто саме. Це різні судді і прокурори, які проживають поряд або чиї родичі проживають поруч. Те, з чим ми стикаємося, – свавілля. Півтора року тяганини, жодної юридичної претензії. Нас блокують ухвалами про забезпечення.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

‼️Кацапи знову вдарили по Південному мосту у Києві

Усім відомо, що вони боги війни - вміють воювати проти мостів, шкіл, садочків, дитячих майданчиків.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

G7 вивільнить до 100 млн барелів нафти й дизелю: ринок уже відреагував падінням цін

Країни «Великої сімки» та їхні партнери спрямують на ринок до 100 млн барелів нафти й дизельного пального з надзвичайних запасів. Операція триватиме чотири місяці під координацією Міжнародного енергетичного агентства, повідомив президент Франції Емманюель Макрон. Основний акцент зроблять на дизелі.

Рішення ухвалили після погроз Вашингтона заборонити експорт дизельного пального, якщо Європа не вивільнить більше резервів. Для континенту, який споживає більше дизелю, ніж виробляє, це означало б втрату важливого джерела постачання.

Макрон заявив, що учасники домовилися утримуватися від експортних заборон, і наголосив: Дональд Трамп також чітко підтримав цю позицію. Президент США привітав рішення та повідомив, що вивільнення європейських запасів розпочнеться негайно.

Як пише Bloomberg, заявлені 100 млн барелів можуть включати обсяги, які ще не надійшли на ринок у межах березневої програми МЕА на 400 млн барелів. Тож ідеться не обов’язково про цілком додаткові поставки.

Новина одразу знизила європейські ціни на дизель і ф’ючерси на нафту Brent. Цінова премія дизелю до сирої нафти опускалася до $69 за барель проти $76,77 у четвер.

Паливна криза пов’язана не лише з браком нафти. Війна з Іраном і російська війна проти України скоротили кількість діючих нафтопереробних заводів, здатних постачати пальне на ринок. Тому дизель і бензин відчувають ще сильніший ціновий тиск, ніж сировина для їхнього виробництва.

У США дизель подорожчав до рекордних $6,50 за галон, боляче вдаривши по фермерах. У Європі ф’ючерсні ціни часом перевищували $200 за барель — рівень, який, за словами трейдерів, уже стримує попит.

Додатково пропозицію обмежує рішення Китаю скасувати частину жовтневих відвантажень пального. На тлі двох воєн і торговельної невизначеності використання резервів залишається одним із небагатьох доступних способів швидко збільшити постачання.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Майже 374 млрд грн за дев’ять місяців: скільки уряд залучив через ОВДП

Внутрішній борговий ринок продовжує забезпечувати фінансування держави. За січень–вересень 2026 року уряд залучив від продажу та обміну облігацій внутрішньої державної позики майже 374 млрд грн в еквіваленті. Загалом від початку повномасштабного вторгнення цей обсяг сягнув майже 2,4 трлн грн.

За дев’ять місяців на аукціонах розмістили ОВДП на 318,5 млрд грн, $452 млн та €696,7 млн. Водночас на погашення внутрішніх державних облігацій спрямували 276,8 млрд грн, $650 млн та €557,8 млн.
Максимальна дохідність гривневих ОВДП на вересневих аукціонах становила 16,5% річних. Доларові та єврові облігації цього місяця не розміщували.

Про це повідомляє Національний банк України.
Станом на 1 жовтня загальний портфель ОВДП у власності фізичних осіб становив 167,5 млрд грн в еквіваленті. Юридичні особи володіли паперами на 1 153,1 млрд грн, нерезиденти — на 17,7 млрд грн.

Помітно зріс портфель військових облігацій громадян: зі 75,1 млрд грн до 110,4 млрд грн за рік. Натомість у бізнесу, без урахування банків, він скоротився з 84,8 млрд грн до 77,2 млрд грн. Найбільший обсяг військових ОВДП, як і раніше, зосереджений у банків — первинних дилерів.
У вересні Мінфін погасив військові облігації на 20,5 млрд грн.

Додаткову гнучкість в управлінні боргом дають аукціони з одночасним обміном облігацій різних випусків. Умови для їх проведення НБУ створив у 2025 році, розширивши можливості Мінфіну працювати з внутрішнім боргом.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

92% зумерів використовують ШІ для навчання, але 57% не можуть застосувати ці знання на практиці – Preply

Доступ до знань став простішим, але застосувати їх у житті досі складно. За опитуванням Preply, 49% респондентів місяцями регулярно навчаються, проте мають труднощі з практичним використанням вивченого. А 63% відчувають, що постійно зайняті навчанням, але не стають кращими.

Дослідження охопило понад 5000 фахівців, які працюють, у дев’яти країнах. 76% зазначили, що витрачають на навчання більше часу, ніж два роки тому. Водночас 52% не завжди бачать кращі результати від додаткових зусиль.
Про це йдеться у звіті Preply «The Progress Report 2026».

Штучний інтелект для навчання вже використовують 88% опитаних. Найактивніше — покоління Z: 92%. Однак саме молодші респонденти частіше повідомляють про брак відчутного поступу: 71% навчаються без відчуття покращення, а 57% мають труднощі із застосуванням знань. Серед покоління X ці показники становлять 56% і 40% відповідно.

ШІ допомагає швидше знаходити відповіді та робить навчання доступнішим. Проте 90% опитаних хочуть, щоб він виконував допоміжну роль. Поєднанню ШІ та людської експертизи для довгострокового прогресу довіряють 75%, тоді як повністю самостійний підхід із ШІ обрали б лише 11%.

Автори називають це розривом між навчальною активністю та практичним результатом. Наведені показники відображають самооцінку учасників опитування.

🎬 Нагадуємо, на нашому каналі є відео
1. Чому українська школа деградує? Яка провина вчителів
2. Найуспішніша шкільна реформа у світі
3. Корея: як освіта створила наддержаву
4. Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти
5. Яке майбутнє української школи?

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

ЄС відмовив Україні в достроковому фінансуванні на 2027 рік: ключ до коштів — виконання реформ

Євросоюз відхилив прохання України надати раніше частину допомоги, запланованої на 2027 рік. Натомість Брюссель закликав Київ прискорити реформи, які можуть відкрити доступ до близько €34 млрд підтримки вже у 2026 році.

Влітку Україна оцінила додаткову потребу в оборонному фінансуванні у $27 млрд. Щоб закрити цей розрив, уряд попросив Єврокомісію достроково виділити частину погодженого наприкінці 2025 року кредиту на €90 млрд.

Кредит розрахований на 2026–2027 роки й передбачає до €45 млрд щороку за умови виконання визначених реформ. Наразі у 2026 році Україна отримала €15,7 млрд. Однією з причин повільнішого надходження коштів стали затримки з реформами. Про це пише Financial Times, посилаючись на лист єврокомісарів Валдіса Домбровскіса та Марти Кос до голови Верховної Ради.

Серед необхідних кроків видання називає скасування звільнення від ПДВ для дрібних посилок і запровадження нових правил оподаткування цифрових платформ.

Обидва законопроєкти вже ухвалені парламентом. Однак вони містять поправку, яка послаблює правила щодо політично значущих осіб. За даними FT, якщо вона набуде чинності, це може поставити під загрозу виконання умов для отримання фінансування ЄС.

У листі єврокомісари наголошують: додаткові кошти на 2026 рік залишаються доступними за умови проведення необхідних реформ. Водночас недопущення послаблення правил щодо політично значущих осіб вони називають критично важливим.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Марченко: бюджетне фінансування залежить від реформ, додаткові потреби оборони ще не закриті

Україна має отримати від партнерів $29,5 млрд на невійськові видатки до кінця 2026 року, але для цього парламент і уряд повинні виконати узгоджені зобов’язання. Водночас додаткова оборонна потреба у $27 млрд залишається окремим викликом, наголосив міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, понад $3 млрд із необхідних для бюджету $29,5 млрд уже надійшли напередодні публікації допису. Надходження решти залежить від ухвалення законів і урядових постанов.

«Фінансового розриву не буде, якщо ми в повній мірі виконаємо свою домашню роботу щодо наших зобов’язань», — зазначив міністр.

Окремий напрям — €17 млрд, які до кінця року залишаються доступними на закупівлю зброї та дронів у межах позики ЄС на підтримку України — USL. Марченко назвав ці кошти гарантованими й безумовними. З Єврокомісією домовилися прискорити погодження українських запитів на їх отримання.

Про це міністр написав у дописі на Facebook, роз’яснюючи бюджетну ситуацію після повідомлень у пресі. Однак навіть повне використання коштів USL не покриває всіх потреб оборони. У серпні Міноборони заявило про необхідність додаткових $27 млрд — понад уже погоджену допомогу.

Понад $7 млрд Україна покриє власними ресурсами завдяки економії та перерозподілу видатків. Щодо ще близько $12 млрд, за словами Марченка, розраховують знайти рішення спільними зусиллями з партнерами.

Решта залишається критичною потребою, джерело покриття якої Мінфін шукає разом із Міноборони. Єврокомісія не зможе закрити її цього року через відсутність відповідних інструментів.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Так-так, влада популістів отримала неприємного ляпасу. Не можна безкінечно паразитувати на війні і видавати з себе жертву, проте системно ігнорувати реформи. Правильно, що ЄС так зробило.

Виключно гроші в обмін на реформи... інакше нехай поточне політичне керівництво само нагенерує грошики. Наприклад, ввести секретний пароль і гроші впадуть згори

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗Україна атакувала військовий аеродром в Адигеї

У ніч на 4 жовтня безпілотники атакували Адигею. Під удар, за даними українського моніторингового Telegram-каналу Exilenova+ із посиланням на місцевих жителів, потрапив військовий аеродром Ханська поблизу Майкопа. На об’єкті виникла пожежа.

У пабліку «ЧП Майкоп» підтвердили загоряння після атаки, однак не уточнили, де саме воно сталося. Місцеві жителі у коментарях повідомляли, що дрони «літали всю ніч». У Майкопі вмикали сирени, також було чути вибухи.

Telegram-канал Supernova+ стверджує, що цілями атаки стали «всі місця запуску дронів по Україні», зокрема й район Майкопа.

Аеродром Ханська розташований приблизно за 6 км від Майкопа. На ньому базуються винищувачі Су-30, Су-24, Су-34, а також військово-транспортні літаки Ан-12. Російські військові використовують авіацію для завдання ударів керованими авіабомбами по території України, а транспортні літаки — для перевезення боєприпасів та іншого військового вантажу.

Аеродром Ханська вже неодноразово ставав ціллю українських атак. Російська влада Адигеї наразі ситуацію офіційно не коментувала.

Поки Путін заради картинки для своїх обдовбаних ватників знищує в Україні дитячі садки, українські військові займаються тим, чим і мають займатися військові, — знищують аеродром противника.

Незабаром на Вову Путіна чекає третя поразка у війні після Карабаху та Сирії.

Його обдовбані кріпосні й цьому знайдуть пояснення.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

❗️Україна планує наростити експорт високих технологій і перетворити воєнний досвід на конкурентну перевагу

Україна має намір використати досвід, накопичений у військових технологіях та цифровізації, щоб у найближчі роки суттєво збільшити експорт високотехнологічних продуктів і рішень. Одним із ключових напрямів має стати застосування штучного інтелекту.

Про це в інтерв’ю Reuters заявила міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук .

За її словами, Україна вивчає можливість укладання нових угод про співпрацю зі США, іншими державами та міжнародними організаціями. Одним із головних активів країни вона називає досвід підтримки цифрових державних сервісів під час повномасштабної війни.

«Україна під час війни продемонструвала надзвичайну швидкість цифровізації державних послуг і переведення їх в онлайн. Ми готові ділитися цим досвідом з іншими країнами — пояснювати, як це було зроблено, як аналізувалася система і якою є її архітектура», — зазначила Ферчук.

Військові технології можуть стати драйвером цивільного сектору

За роки війни Україна перетворилася на один із ключових майданчиків для випробування та швидкого вдосконалення нових військових технологій. Країна вже допомагає іншим державам розвивати системи протидії безпілотникам, але, на думку Ферчук, цей досвід можна масштабувати й на цивільні галузі.

Вона вважає, що розвиток оборонних технологій може прискорити зростання всього високотехнологічного сектору — за умови правильної регуляторної політики.

За її словами, технології змінюються настільки швидко, що Україна має шанс повторити у цивільній сфері те, що вже відбулося в оборонній. Іноземні компанії та держави, які відкладатимуть інвестиції в Україну, ризикують пропустити трансформацію цілих секторів економіки.

Україна зробила ставку на швидкість і дешевші рішення

Однією з конкурентних переваг української технологічної моделі Ферчук називає здатність швидко створювати й модернізувати продукти за нижчою ціною.
Саме це дозволило Україні змінити традиційно повільний глобальний ринок військових технологій, де розробка нових систем часто займає роки.

Тепер Київ пропонує США, Європейському Союзу та іншим партнерам подібні формати співпраці вже у ширшій цифровій сфері.

Дата-центри переносять під землю
Окремим викликом стали російські удари по телекомунікаційній та цифровій інфраструктурі.

За словами Ферчук, Україна почала переносити дата-центри та інші елементи критичної цифрової інфраструктури під землю, оскільки останніми місяцями Росія дедалі частіше атакує такі об’єкти.

Частина телекомунікаційної інфраструктури та дата-центрів уже була зруйнована або пошкоджена. Проте цифрові сервіси продовжують працювати.

Ключову роль відіграла завчасно створена система резервування — використання різних географічних майданчиків та кількох постачальників хмарних послуг.
«Десятки наших телекомунікаційних об’єктів і дата-центрів уже частково зруйновані. Але цифрові послуги продовжують працювати. Це результат величезної роботи зі створення стійкої системи», — зазначила Ферчук.

Попри болючі наслідки російських атак, суттєвих перебоїв у роботі основних цифрових державних сервісів, за її словами, вдалося уникнути.

Світовий банк цікавиться українськими цифровими рішеннями
Український досвід уже привертає увагу міжнародних організацій.

Ферчук повідомила, що проводила переговори з представниками Світового банку в Києві. За її словами, у банку зацікавилися українськими цифровими платформами у сферах освіти, телекомунікацій і соціальних послуг.

🤷‍♀️Це звісно класні наміри і плани, але як можна наростити то, чого немає? Тобто експорту зброї по факту немає. Є дуже зарегульована система дозволів, яка позбавляє українські компанії виручки. Ми про це розповіли у відео Як Україна створила оборонну індустрію на $55 млрд під час війни і держава заважає розвитку

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇵🇱🇷🇴Польща та Румунія відмовили Україні в допомозі з розширення експорту зерна через ЄС — Politico

Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький цього тижня відвідав Брюссель, де звернувся до Євросоюзу з проханням допомогти збільшити обсяги вивезення українського зерна через європейські маршрути. Потреба виникла через постійні російські атаки, які ускладнюють роботу чорноморських портів.

Як пише Politico, дві сусідні країни, інфраструктура яких могла б відіграти ключову роль у розширенні транзиту та зберіганні українського зерна — Польща і Румунія, — не підтримали цю пропозицію.

Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчош заявив, що для Бухареста пріоритетом залишаються інтереси власних фермерів. За його словами, румунські порти вже працюють із великим навантаженням: до потоків українського зерна додається низький рівень води в Дунаї, через що портова інфраструктура не завжди здатна повністю забезпечити навіть потреби місцевих агровиробників.

У Міністерстві інфраструктури Польщі також повідомили, що не планують запроваджувати нові заходи для збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції.

За словами Висоцького, нині через залізничні, автомобільні та річкові маршрути ЄС Україна може вивозити менше половини звичних експортних обсягів зернових.

Якщо проблеми з чорноморською логістикою збережуться, до кінця року в Україні може накопичитися до 35 млн тонн непроданої сільськогосподарської продукції.
«Ситуація критична, просто критична», — заявив український міністр у коментарі Politico.

Окрема проблема — різке подорожчання логістики. За оцінкою української сторони, для компенсації додаткових транспортних витрат необхідно близько €1,1 млрд.

Без такої підтримки проблема може швидко перекинутися з експорту на наступний виробничий цикл. Через накопичення зерна й олійних культур на складах фермери не отримують валютну виручку та оборотні кошти, необхідні для фінансування нової посівної кампанії.

За словами Висоцького, якщо нинішня ситуація збережеться до весни, посівні площі в Україні можуть скоротитися на 35–40%.

Для України це особливо чутливо, оскільки аграрний експорт залишається одним із ключових джерел валютних надходжень, тоді як російські удари по портовій та транспортній інфраструктурі дедалі сильніше обмежують можливості вивозити продукцію традиційними маршрутами.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

🇲🇹Як бідна Мальта стала багатшою за Італію та Іспанію?

Як бідна Мальта стала однією з найбагатших країн Європи? Ще у 1970 році ВВП на душу населення тут становив лише $828, а сьогодні — майже $48 000. Крихітний острів без нафти, газу та великих природних ресурсів зумів обігнати за цим показником Італію, Іспанію та Португалію.

У цьому відео розбираємо секрет економічного дива Мальти: як колишня британська військова база перетворилася на фінансовий рай Європи, чому сюди прийшли міжнародні компанії та великі гроші і яку роль у цьому відіграли низькі податки, фінансові послуги, онлайн-гемблінг, туризм та вступ до ЄС.

Але у мальтійського багатства виявилася своя ціна. Корупційні скандали, проблеми з фінансовим контролем, «сірий список» FATF і конфлікт з ЄС через продаж громадянства показали темний бік мальтійського економічного дива.

Як маленький острів став багатим? Чому гроші йдуть на Мальту? І чи може її економічна модель бути прикладом для інших країн — зокрема України?

Дивіться, як Мальта розбагатіла у 46 разів і яку ціну вона за це заплатила.

🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")

З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Нафта дешевшає: експорт із Близького Сходу зростає, G7 вивільнить запаси

Ціни на нафту 5 жовтня пішли вниз: збільшення експорту з Близького Сходу та рішення «Великої сімки» використати стратегічні резерви послабили побоювання щодо нестачі сировини.

Ф’ючерси на Brent подешевшали на 0,65% — до $101,59 за барель, американська WTI втратила 1,03% — до $90,12.

Як повідомляє Reuters, країни G7 погодилися вивільнити 100 млн барелів нафти й дизельного пального з аварійних резервів. Після тиску Дональда Трампа вони також пообіцяли утриматися від обмежень енергетичного експорту.

Додаткову пропозицію забезпечує Близький Схід. Протягом чотирьох із семи днів останнього тижня вересня експорт нафти з регіону перевищував довоєнні рівні, попри атаки на судна в Ормузькій протоці.

За оцінкою аналітика KCM Trade Тіма Вотерера, поєднання цих чинників стримує ціни, хоча перевезення залишаються дорожчими, а ризики ударів по енергетичній інфраструктурі — високими.

Тим часом хусити заявили про ракетно-дронову атаку на об’єкти Saudi Aramco. Саудівська Аравія цього не підтвердила. Сама Aramco несподівано знизила листопадові ціни на нафту для Азії до найнижчих за шість років.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

€30 млн на відновлення промисловості: Україна та Німеччина посилюють підтримку бізнесу

Німеччина спрямовує €30 млн стартового фінансування на «Промисловий Рамштайн» — спільну з Україною ініціативу, яка має допомогти підприємствам відновити втрачене обладнання та модернізувати виробництво.

Запуск пілотного етапу й подальше розширення програми 4 жовтня обговорили міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко та міністерка економіки й енергетики Німеччини Катаріна Райхе. Під час візиту вони відвідали зруйнований логістичний об’єкт на Київщині.

Ще одна тема переговорів — страхування воєнних ризиків. Україна готує модель, за якою виплати постраждалому бізнесу планують збільшити до $10 млн. Держава покриватиме перший рівень збитків, щоб залучити приватних страховиків і перестраховиків. Київ розраховує на підтримку країн G7, зокрема участь Німеччини у спеціальному фонді.

Про це повідомило Міністерство економіки та довкілля. За задумом української сторони, допомога має забезпечити перехід від екстреного відновлення підприємств до їхнього технологічного оновлення та включення в європейські виробничі ланцюги.

Ширші перспективи співпраці обговорили на зустрічі українського й німецького бізнесу в межах візиту канцлера Фрідріха Мерца за участі президента Володимира Зеленського. Як зазначає міністерство, Німеччина входить до трійки найбільших торговельних партнерів України, а імпорт із неї цього року, за очікуваннями, перевищить €6 млрд.

Для нових інвестицій уже діє програма UkraineConnect, яку реалізує DEG: вона надає німецьким і європейським компаніям пільгове фінансування проєктів в Україні.

Серед перспективних напрямів — енергетика, оборонна й хімічна промисловість, виробництво будматеріалів, техніки для відбудови та сільського господарства. Україна також пропонує Німеччині долучитися до формування економічної стратегії на наступні 15 років, над якою працює уряд.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою

Естонія наближає війська до кордону з Росією та переходить до активної оборони

Естонія змінює підхід до захисту країни: частину військ переводять на постійні позиції ближче до російського кордону. У разі нападу командування планує утримувати територію від самого рубежу та завдавати ударів по військових цілях углиб Росії.

Першу бригаду Збройних сил Естонії переміщують із Тапа до Йихві — приблизно за 50 кілометрів від кордону. У прикордонній Нарві будують базу, розраховану на тисячу військових.

Військові витрати країни цього року зросли на 42% — до €2,4 млрд, або 5,4% ВВП. Естонія також замовила дев’ять американських систем HIMARS і дев’ять південнокорейських Chunmoo з ракетами дальністю до 300 кілометрів.

Як пише Financial Times, ці кроки є частиною переходу до стратегії «активної оборони». Естонське командування вважає, що захист кордону має поєднуватися зі здатністю уражати російські цілі за сотні кілометрів від нього.

За оцінкою естонської розвідки, Росія не прагне повномасштабної війни з НАТО щонайменше протягом найближчих двох років. Проте це не виключає обмеженої військової операції.

Одним із можливих сценаріїв розвідка називає напад на Нарву. Його метою могла б стати перевірка готовності союзників застосувати статтю 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону. Саме до такого випробування Естонія посилює свої прикордонні позиції.

📩Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою