Війна нагадала світу про силу географії
Десятиліттями технології та глобалізація створювали враження, що відстані більше не мають значення. Гроші й інформація миттєво перетинають кордони, товари долають океани. Проте блокування одного морського проходу в Перській затоці нагадало: світова економіка досі залежить від вузьких проток, річок і каналів.
Війна на Близькому Сході, що почалася сім місяців тому після ударів США та Ізраїлю по Ірану, спричинила подорожчання енергії, перебої у виробництві та загрози врожаям. Її наслідки відчувають далеко за межами регіону.
Іран порушив рух через Ормузьку протоку — єдиний морський вихід із Перської затоки. Підтримувані ним хусити взяли під контроль інший важливий прохід — Баб-ель-Мандебську протоку біля входу до Червоного моря. Навіть відновлення нафтових перевезень через Перську затоку значною мірою спирається на супровід танкерів американським флотом.
Як пише The New York Times, географічне положення дозволяє навіть слабшим у військовому чи економічному сенсі гравцям впливати на добробут мільйонів людей.
Торговельну карту змінює й клімат. Літня посуха знизила рівень води в Рейні та Дунаї, ускладнивши перевезення й роботу промисловості. Маловоддя змусило обмежити рух Панамським каналом, через який проходить близько 40% контейнерних перевезень США. Водночас потепління відкриває нові арктичні маршрути, якими вже користуються китайські судноплавні компанії.
Ці зміни відбуваються на тлі руйнування міжнародного порядку, заснованого на правилах і співпраці. Мережі, що забезпечували успіх глобалізації, стали інструментами тиску: США використовують вплив на фінансову систему, Китай — позиції у сфері рідкісноземельних металів, Іран — контроль над морським проходом. Тегеран також вимагає від судновласників плату за транзит.
Окреме місце в цій картині посідає Україна. Історик Гел Брендс наголошує: її розташування між європейськими й азійськими силами, чорноморські порти та родючі землі поколіннями робили її предметом суперництва.
Нові трубопроводи й технології можуть змінити маршрути та залежності. Але географічні обмеження не зникають — у світі дедалі гостріших конфліктів їхня політична й економічна вага лише зростає.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Десятиліттями технології та глобалізація створювали враження, що відстані більше не мають значення. Гроші й інформація миттєво перетинають кордони, товари долають океани. Проте блокування одного морського проходу в Перській затоці нагадало: світова економіка досі залежить від вузьких проток, річок і каналів.
Війна на Близькому Сході, що почалася сім місяців тому після ударів США та Ізраїлю по Ірану, спричинила подорожчання енергії, перебої у виробництві та загрози врожаям. Її наслідки відчувають далеко за межами регіону.
Іран порушив рух через Ормузьку протоку — єдиний морський вихід із Перської затоки. Підтримувані ним хусити взяли під контроль інший важливий прохід — Баб-ель-Мандебську протоку біля входу до Червоного моря. Навіть відновлення нафтових перевезень через Перську затоку значною мірою спирається на супровід танкерів американським флотом.
Як пише The New York Times, географічне положення дозволяє навіть слабшим у військовому чи економічному сенсі гравцям впливати на добробут мільйонів людей.
Торговельну карту змінює й клімат. Літня посуха знизила рівень води в Рейні та Дунаї, ускладнивши перевезення й роботу промисловості. Маловоддя змусило обмежити рух Панамським каналом, через який проходить близько 40% контейнерних перевезень США. Водночас потепління відкриває нові арктичні маршрути, якими вже користуються китайські судноплавні компанії.
Ці зміни відбуваються на тлі руйнування міжнародного порядку, заснованого на правилах і співпраці. Мережі, що забезпечували успіх глобалізації, стали інструментами тиску: США використовують вплив на фінансову систему, Китай — позиції у сфері рідкісноземельних металів, Іран — контроль над морським проходом. Тегеран також вимагає від судновласників плату за транзит.
Окреме місце в цій картині посідає Україна. Історик Гел Брендс наголошує: її розташування між європейськими й азійськими силами, чорноморські порти та родючі землі поколіннями робили її предметом суперництва.
Нові трубопроводи й технології можуть змінити маршрути та залежності. Але географічні обмеження не зникають — у світі дедалі гостріших конфліктів їхня політична й економічна вага лише зростає.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍32❤16🔥4😢3🤷♀2😈1
Кабмін відмовився ліквідовувати Держлікслужбу: її перейменують на Укрфармагентство
Кабінет Міністрів скасував рішення про ліквідацію Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Натомість чинний регулятор перейменують на Українське фармацевтичне агентство. Відповідні назви отримають і його територіальні органи.
Уряд змінив підхід до реформи, визначений улітку. У червні він затвердив модель створення нового агентства, а в липні передбачив ліквідацію Держлікслужби. Тепер Укрфармагентство формуватиметься на базі наявного відомства.
Це закріплено постановою Кабміну №1209 від 23 вересня 2026 року. Скасування ліквідації також підтвердила Держлікслужба.
Агентство матиме спеціальний статус центрального органу виконавчої влади. Кабмін спрямовуватиме та координуватиме його роботу через міністра охорони здоров’я.
До повноважень Укрфармагентства належатимуть реєстрація ліків, ліцензування їх виробництва, імпорту й торгівлі, контроль якості, безпеки та ефективності препаратів. Воно також ухвалюватиме рішення щодо клінічних досліджень і здійснюватиме нагляд за медичними виробами та косметичною продукцією.
Окремими напрямами залишатимуться контроль обігу наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів, а також питання донорства крові й функціонування системи крові.
Нове положення про агентство, яке визначає його повноваження, набуде чинності 1 січня 2027 року.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кабінет Міністрів скасував рішення про ліквідацію Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Натомість чинний регулятор перейменують на Українське фармацевтичне агентство. Відповідні назви отримають і його територіальні органи.
Уряд змінив підхід до реформи, визначений улітку. У червні він затвердив модель створення нового агентства, а в липні передбачив ліквідацію Держлікслужби. Тепер Укрфармагентство формуватиметься на базі наявного відомства.
Це закріплено постановою Кабміну №1209 від 23 вересня 2026 року. Скасування ліквідації також підтвердила Держлікслужба.
Агентство матиме спеціальний статус центрального органу виконавчої влади. Кабмін спрямовуватиме та координуватиме його роботу через міністра охорони здоров’я.
До повноважень Укрфармагентства належатимуть реєстрація ліків, ліцензування їх виробництва, імпорту й торгівлі, контроль якості, безпеки та ефективності препаратів. Воно також ухвалюватиме рішення щодо клінічних досліджень і здійснюватиме нагляд за медичними виробами та косметичною продукцією.
Окремими напрямами залишатимуться контроль обігу наркотичних і психотропних речовин та прекурсорів, а також питання донорства крові й функціонування системи крові.
Нове положення про агентство, яке визначає його повноваження, набуде чинності 1 січня 2027 року.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔59🤡32😁5❤2
🇺🇸🇺🇦 Корупція із закупівлями зброї в Україні та США
Буквально синхронно на очі потрапили два матеріали.
Американський популярний ютубер Райан МакБет (понад 1 млн підписників) випустив ролик про порівняння корупції при закупівлях зброї в Україні та США.
Він стверджує, що американська система закупівель збудована на суворих правилах і аудитах, які є результатом історичного досвіду боротьби з шахрайством. Ці правила роблять корупцію «майже неможливою» через високий ризик бути викритим під час численних перевірок та процедур звітності.
В Україні ж проблема полягала в тому, що великі контракти продовжували віддавати компаніям, які вже мали відкриті кримінальні справи, не виконували зобов'язання або мали арештованих керівників, не змінюючи при цьому умови контролю.
При тому, що він геть не розбирає жодного сучасного скандалу із закупівлями у США.
Інший матеріал: навколо сенаторки-республіканки Сьюзен Коллінз знову виникли звинувачення у можливому конфлікті інтересів. Цього разу йдеться про закупівлю бойових машин у компанії AM General для армії США та пожертви на її виборчу кампанію.
Сенатський Комітет з асигнувань, до складу якого входить Коллінз, просував виділення коштів на закупівлю військових машин AM General. Паралельно представники компанії та пов’язані з нею особи робили внески на користь виборчої кампанії сенаторки.
За даними KPS Capital Partners, власник AM General є шостим за обсягом донором кампанії Коллінз.
Ми вже писали що у США є проблеми з захмарними цінами при постачанні зброї армії. У 2023 в американському ТВ-шоу "60 Minutes" каналу CBC News був сюжет про закупівлі Пентагоном зброї для України, в тому числі (+ ще був текст на The Hill). Основою став звіт Офісу підзвітності уряду за 2021 рік (Government Accountability Office, GAO).
Суть занепокоєння: підрядники отримують прибутки в розмірі 40%, а іноді і 4000%, хоча прибуток у 12-15% є цілком пристойним.
Наприклад, у 1991 році Стінгери коштували $25 тис., а зараз $400 тис. Навіть з умовами інфляції та нинішніх цін сьогоднішні Стінгери мали б коштувати $60-70 тис.
Ніде в сюжеті чи в звіті та інших публікаціях ви не було згадки слова "корупція".
Причина - політика американського уряду попередніх десятиліть, які робили такі регуляції з 90-х рр., щоб відбувалося укрупнення компаній американського ВПК. Якщо у 90-х Стінгери виробляли 5 виробників, то зараз лишився один. І так по інших видах озброєнь. Вони безальтернативні. А на запит "чому така ціна?" давати детальний кошторис не будуть, бо це комерційна таємниця.
Ще один контракт Міністерства оборони США на постачання комплектуючих для дронів виграла компанія Unusual Machines. До її ради директорів входить Дональд Трамп-молодший, який володіє акціями цієї компанії на мільйони доларів.
Тобто те, що в нас нащивалося б корупцією, у США іменується як "конфлікт інтересів"
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Буквально синхронно на очі потрапили два матеріали.
Американський популярний ютубер Райан МакБет (понад 1 млн підписників) випустив ролик про порівняння корупції при закупівлях зброї в Україні та США.
Він стверджує, що американська система закупівель збудована на суворих правилах і аудитах, які є результатом історичного досвіду боротьби з шахрайством. Ці правила роблять корупцію «майже неможливою» через високий ризик бути викритим під час численних перевірок та процедур звітності.
В Україні ж проблема полягала в тому, що великі контракти продовжували віддавати компаніям, які вже мали відкриті кримінальні справи, не виконували зобов'язання або мали арештованих керівників, не змінюючи при цьому умови контролю.
При тому, що він геть не розбирає жодного сучасного скандалу із закупівлями у США.
Інший матеріал: навколо сенаторки-республіканки Сьюзен Коллінз знову виникли звинувачення у можливому конфлікті інтересів. Цього разу йдеться про закупівлю бойових машин у компанії AM General для армії США та пожертви на її виборчу кампанію.
Сенатський Комітет з асигнувань, до складу якого входить Коллінз, просував виділення коштів на закупівлю військових машин AM General. Паралельно представники компанії та пов’язані з нею особи робили внески на користь виборчої кампанії сенаторки.
За даними KPS Capital Partners, власник AM General є шостим за обсягом донором кампанії Коллінз.
Ми вже писали що у США є проблеми з захмарними цінами при постачанні зброї армії. У 2023 в американському ТВ-шоу "60 Minutes" каналу CBC News був сюжет про закупівлі Пентагоном зброї для України, в тому числі (+ ще був текст на The Hill). Основою став звіт Офісу підзвітності уряду за 2021 рік (Government Accountability Office, GAO).
Суть занепокоєння: підрядники отримують прибутки в розмірі 40%, а іноді і 4000%, хоча прибуток у 12-15% є цілком пристойним.
Наприклад, у 1991 році Стінгери коштували $25 тис., а зараз $400 тис. Навіть з умовами інфляції та нинішніх цін сьогоднішні Стінгери мали б коштувати $60-70 тис.
Ніде в сюжеті чи в звіті та інших публікаціях ви не було згадки слова "корупція".
Причина - політика американського уряду попередніх десятиліть, які робили такі регуляції з 90-х рр., щоб відбувалося укрупнення компаній американського ВПК. Якщо у 90-х Стінгери виробляли 5 виробників, то зараз лишився один. І так по інших видах озброєнь. Вони безальтернативні. А на запит "чому така ціна?" давати детальний кошторис не будуть, бо це комерційна таємниця.
Ще один контракт Міністерства оборони США на постачання комплектуючих для дронів виграла компанія Unusual Machines. До її ради директорів входить Дональд Трамп-молодший, який володіє акціями цієї компанії на мільйони доларів.
Тобто те, що в нас нащивалося б корупцією, у США іменується як "конфлікт інтересів"
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯93😁27❤6🤔4🔥1
🇺🇦 62% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно - опитування КМІС
Попри посилення російських атак і нову хвилю ударів по цивільній інфраструктурі, більшість українців зберігають готовність витримувати війну без визначеного терміну.
За результатами опитування, проведеного 12–21 вересня:
▪️ 62% відповіли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно;
▪️ ще 4% готові витримувати її приблизно ще рік;
▪️ 23% назвали коротший горизонт — кілька місяців або пів року;
▪️ 11% не змогли визначитися з відповіддю.
📊 Порівняно з попереднім опитуванням, проведеним наприкінці липня — на початку серпня, ці показники майже не змінилися.
Це особливо показово з огляду на контекст. Опитування проводилося вже тоді, коли Росія активізувала терор із застосуванням реактивних дронів і посилила удари по цивільній інфраструктурі.
Станом на середину вересня нова хвиля атак не призвела до помітної деморалізації населення.
Водночас важливе уточнення: опитування завершилося до початку ударів по мостах через Дніпро, тому їхній вплив на суспільні настрої ці дані ще не відображають.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Попри посилення російських атак і нову хвилю ударів по цивільній інфраструктурі, більшість українців зберігають готовність витримувати війну без визначеного терміну.
За результатами опитування, проведеного 12–21 вересня:
▪️ 62% відповіли, що готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно;
▪️ ще 4% готові витримувати її приблизно ще рік;
▪️ 23% назвали коротший горизонт — кілька місяців або пів року;
▪️ 11% не змогли визначитися з відповіддю.
📊 Порівняно з попереднім опитуванням, проведеним наприкінці липня — на початку серпня, ці показники майже не змінилися.
Це особливо показово з огляду на контекст. Опитування проводилося вже тоді, коли Росія активізувала терор із застосуванням реактивних дронів і посилила удари по цивільній інфраструктурі.
Станом на середину вересня нова хвиля атак не призвела до помітної деморалізації населення.
Водночас важливе уточнення: опитування завершилося до початку ударів по мостах через Дніпро, тому їхній вплив на суспільні настрої ці дані ще не відображають.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
1👍96🤡34😁17❤5🤔4🤪4🔥1
Штучний інтелект прискорює роботу, але його переваги дістаються не всім — Gallup
Штучний інтелект допомагає працювати швидше, проте вигоди розподіляються нерівномірно. Частіше ним користуються працівники з вищою освітою та керівники — групи, які й без того частіше мають якісні робочі місця.
Серед американських працівників, які застосовували ШІ, 63% відзначили прискорення виконання завдань, 56% — появу більш творчих рішень. Ще 47% отримали змогу приділяти більше часу найцікавішим справам, а 46% повідомили про поліпшення якості роботи.
Водночас економія часу іноді обертається додатковим навантаженням: 31% користувачів зазначили, що роботодавці почали доручати їм більше обов’язків.
Про це свідчить дослідження Gallup, проведене 26 січня — 24 березня 2026 року серед 15 482 працівників США. Оцінки впливу ШІ ґрунтуються на відповідях 7845 його користувачів.
Щонайменше раз на тиждень ШІ використовували 28% опитаних, а 54% взагалі не застосовували його у своїй роботі. Серед випускників університетів регулярних користувачів було 40%, серед людей без університетського диплома — 17%.
Якісні робочі місця за критеріями дослідження мали 52% регулярних користувачів ШІ проти 32% тих, хто ним не користувався. Проте це не доводить, що саме технологія поліпшила умови праці.
Gallup наголошує: результати відображають самооцінки працівників, а не незалежне вимірювання продуктивності.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Штучний інтелект допомагає працювати швидше, проте вигоди розподіляються нерівномірно. Частіше ним користуються працівники з вищою освітою та керівники — групи, які й без того частіше мають якісні робочі місця.
Серед американських працівників, які застосовували ШІ, 63% відзначили прискорення виконання завдань, 56% — появу більш творчих рішень. Ще 47% отримали змогу приділяти більше часу найцікавішим справам, а 46% повідомили про поліпшення якості роботи.
Водночас економія часу іноді обертається додатковим навантаженням: 31% користувачів зазначили, що роботодавці почали доручати їм більше обов’язків.
Про це свідчить дослідження Gallup, проведене 26 січня — 24 березня 2026 року серед 15 482 працівників США. Оцінки впливу ШІ ґрунтуються на відповідях 7845 його користувачів.
Щонайменше раз на тиждень ШІ використовували 28% опитаних, а 54% взагалі не застосовували його у своїй роботі. Серед випускників університетів регулярних користувачів було 40%, серед людей без університетського диплома — 17%.
Якісні робочі місця за критеріями дослідження мали 52% регулярних користувачів ШІ проти 32% тих, хто ним не користувався. Проте це не доводить, що саме технологія поліпшила умови праці.
Gallup наголошує: результати відображають самооцінки працівників, а не незалежне вимірювання продуктивності.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27❤5🤣3🔥1
У держапараті планують скоротити понад 4 тисячі вакансій і зменшити кількість заступників
У центральних органах виконавчої влади на першому етапі оптимізації планують скоротити понад 4 тисячі вакантних посад. Йдеться саме про незаповнені місця.
Паралельно проведуть функціональну діагностику держапарату: перевірять, які завдання виконують органи влади та наскільки вони відповідають нинішнім потребам і пріоритетам держави. За результатами визначатимуть структуру та остаточну чисельність працівників.
Як повідомив Сергій Корецький, кількість заступників міністрів прив’яжуть до обсягу завдань і зменшать приблизно на 20%. Кількість заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади планують скоротити майже на 18%.
Окремо переглянуть систему навчання держслужбовців: вона має відповідати завданням конкретної посади. Для молоді заплановані інформування про можливості та стажування, для ветеранів передбачена окрема програма.
Рада з питань державного управління за участю урядовців, парламентарів та експертів уже відновила роботу. На її засіданні представили детальний план змін і визначили відповідальних за кожен напрям.
Заявлена мета реформи — професійний держапарат, спроможний швидко й ефективно виконувати свої завдання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У центральних органах виконавчої влади на першому етапі оптимізації планують скоротити понад 4 тисячі вакантних посад. Йдеться саме про незаповнені місця.
Паралельно проведуть функціональну діагностику держапарату: перевірять, які завдання виконують органи влади та наскільки вони відповідають нинішнім потребам і пріоритетам держави. За результатами визначатимуть структуру та остаточну чисельність працівників.
Як повідомив Сергій Корецький, кількість заступників міністрів прив’яжуть до обсягу завдань і зменшать приблизно на 20%. Кількість заступників керівників інших центральних органів виконавчої влади планують скоротити майже на 18%.
Окремо переглянуть систему навчання держслужбовців: вона має відповідати завданням конкретної посади. Для молоді заплановані інформування про можливості та стажування, для ветеранів передбачена окрема програма.
Рада з питань державного управління за участю урядовців, парламентарів та експертів уже відновила роботу. На її засіданні представили детальний план змін і визначили відповідальних за кожен напрям.
Заявлена мета реформи — професійний держапарат, спроможний швидко й ефективно виконувати свої завдання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥84😁22👍7❤6🤔3
ПриватБанк виграв арбітраж проти Росії на понад $327 млн за активи в Криму
Арбітражний суд зобов’язав Росію виплатити ПриватБанку понад $327 млн за незаконну експропріацію його активів у Криму. Розгляд справи тривав 11 років, повідомила пресслужба банку.
Остаточне рішення у справі №2015-21 ухвалив арбітражний суд за адміністративної підтримки Постійної палати третейського суду в Гаазі.
Як зазначено в рішенні арбітражу, суд відхилив заперечення Росії щодо нібито незаконності інвестицій ПриватБанку. Ці доводи не позбавляють арбітраж юрисдикції та не роблять вимоги банку неприйнятними.
Присуджена сума охоплює компенсацію збитків, проценти, нараховані з 18 квітня 2014 року, та відшкодування витрат банку. Проценти продовжуватимуть нараховувати до повної сплати.
Наступний крок — домогтися фактичного отримання коштів. ПриватБанк працюватиме над виконанням рішення та повною виплатою присудженої суми, заявила членкиня правління з питань реорганізації та проблемних активів Солвіта Деглава.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Арбітражний суд зобов’язав Росію виплатити ПриватБанку понад $327 млн за незаконну експропріацію його активів у Криму. Розгляд справи тривав 11 років, повідомила пресслужба банку.
Остаточне рішення у справі №2015-21 ухвалив арбітражний суд за адміністративної підтримки Постійної палати третейського суду в Гаазі.
Як зазначено в рішенні арбітражу, суд відхилив заперечення Росії щодо нібито незаконності інвестицій ПриватБанку. Ці доводи не позбавляють арбітраж юрисдикції та не роблять вимоги банку неприйнятними.
Присуджена сума охоплює компенсацію збитків, проценти, нараховані з 18 квітня 2014 року, та відшкодування витрат банку. Проценти продовжуватимуть нараховувати до повної сплати.
Наступний крок — домогтися фактичного отримання коштів. ПриватБанк працюватиме над виконанням рішення та повною виплатою присудженої суми, заявила членкиня правління з питань реорганізації та проблемних активів Солвіта Деглава.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥135👍37❤9😁2
Міноборони переглядає закупівлі: 15,6 млрд грн спрямують на нагальні потреби війська
Міністерство оборони спільно з Генштабом і Командуванням Сил логістики переглянули чинні контракти та заплановані закупівлі. Це дозволить вивільнити 15,6 млрд грн і спрямувати їх на пріоритетніше забезпечення підрозділів.
Причина — швидкі зміни на полі бою. Технології та способи ведення війни розвиваються, тому засоби, які планували закупити у 2024–2025 роках, сьогодні можуть уже не відповідати актуальним завданням.
Як повідомило Міноборони, перегляд має кілька підстав. Характеристики частини засобів не відповідають нинішнім потребам, окремі постачальники не можуть виготовити замовлений обсяг, а деякі зразки досі не пройшли кодифікацію.
Крім того, частину потреб повністю забезпечують партнери. Інші завдання можна виконувати дешевшими засобами, закупивши їх у більшій кількості.
Частину чинних контрактів розірвуть, а від деяких запланованих закупівель відмовляться. У відомстві наголошують, що рішення щодо контрактів реалізовуватимуть відповідно до законодавства.
Виробників, яких стосуються зміни, вже поінформували. Подальші дії вони обговорювали з Агенцією оборонних закупівель ДОТ з урахуванням виконаних робіт і проведених оплат.
Перелік озброєння, закупівлі якого переглянули, не розкривають із міркувань безпеки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Міністерство оборони спільно з Генштабом і Командуванням Сил логістики переглянули чинні контракти та заплановані закупівлі. Це дозволить вивільнити 15,6 млрд грн і спрямувати їх на пріоритетніше забезпечення підрозділів.
Причина — швидкі зміни на полі бою. Технології та способи ведення війни розвиваються, тому засоби, які планували закупити у 2024–2025 роках, сьогодні можуть уже не відповідати актуальним завданням.
Як повідомило Міноборони, перегляд має кілька підстав. Характеристики частини засобів не відповідають нинішнім потребам, окремі постачальники не можуть виготовити замовлений обсяг, а деякі зразки досі не пройшли кодифікацію.
Крім того, частину потреб повністю забезпечують партнери. Інші завдання можна виконувати дешевшими засобами, закупивши їх у більшій кількості.
Частину чинних контрактів розірвуть, а від деяких запланованих закупівель відмовляться. У відомстві наголошують, що рішення щодо контрактів реалізовуватимуть відповідно до законодавства.
Виробників, яких стосуються зміни, вже поінформували. Подальші дії вони обговорювали з Агенцією оборонних закупівель ДОТ з урахуванням виконаних робіт і проведених оплат.
Перелік озброєння, закупівлі якого переглянули, не розкривають із міркувань безпеки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔43👍26❤5
Ціна держави
🇺🇸🇺🇦 Корупція із закупівлями зброї в Україні та США Буквально синхронно на очі потрапили два матеріали. Американський популярний ютубер Райан МакБет (понад 1 млн підписників) випустив ролик про порівняння корупції при закупівлях зброї в Україні та США. …
📈Рекордні 89% американців вважають корупцію в уряді широко поширеною — Gallup
І продовжимо розмову про корупцію і США. Сприйняття корупції в американській владі досягло найвищого рівня за останні 20 років. За даними Gallup, 89% дорослих американців вважають, що корупція в уряді США є широко поширеною.
За рік цей показник зріс одразу на 10 відсоткових пунктів. Для порівняння, у 2010–2025 роках він переважно коливався в межах 72–79%.
Найрізкіше змінилися настрої серед демократів. В останній рік президентства Джо Байдена, у 2024 році, про поширену корупцію говорили 57% прихильників Демократичної партії. У 2025 році, після повернення Дональда Трампа до Білого дому, показник зріс до 76%, а у 2026-му — вже до 91%.
Серед незалежних виборців такої думки дотримуються 90%, а серед республіканців — 83%.
При цьому погляди республіканців змінювалися значно менше: приблизно вісім із десяти протягом останніх років стабільно вважали корупцію поширеною незалежно від того, хто контролював Білий дім.
Gallup припускає, що для демократів оцінка корупції сильніше залежить від партійної належності чинної адміністрації. У республіканців негативне ставлення до державних інституцій виглядає стабільнішим.
США різко відірвалися від інших розвинених країн
Проблема особливо помітна на тлі інших країн ОЕСР. У 2025 році медіанний показник сприйняття корупції в урядах 38 країн Організації економічного співробітництва та розвитку становив 59%. У США тоді він був 79%.
Тобто розрив досяг 20 відсоткових пунктів.
У 2025 році США вперше мали найвищий показник сприйняття урядової корупції серед країн ОЕСР. А нинішній стрибок до 89% може ще більше збільшити цей розрив, хоча повні дані за 2026 рік для всіх країн поки не зібрані.
З 2023 року лише чотири країни зі 132, де Gallup ставив це запитання, мали показники вищі за нинішні американські 89%: Ліван — 92%, Перу — 92%, Гана та Нігерія — по 90%.
🇺🇦 До чого тут Україна і чому нас це має цікавити?
Тому що саме від республіканців тривалий час лунали (і продовжують лунати час від часу) звинувачення в розкраданні американської допомоги, зокрема, військової.
Республіканські (МАГА) інфлюєнсери і блогери активно качали цей інформаційний човен. А в себе відверто закривали очі на численні зловживання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
І продовжимо розмову про корупцію і США. Сприйняття корупції в американській владі досягло найвищого рівня за останні 20 років. За даними Gallup, 89% дорослих американців вважають, що корупція в уряді США є широко поширеною.
За рік цей показник зріс одразу на 10 відсоткових пунктів. Для порівняння, у 2010–2025 роках він переважно коливався в межах 72–79%.
Найрізкіше змінилися настрої серед демократів. В останній рік президентства Джо Байдена, у 2024 році, про поширену корупцію говорили 57% прихильників Демократичної партії. У 2025 році, після повернення Дональда Трампа до Білого дому, показник зріс до 76%, а у 2026-му — вже до 91%.
Серед незалежних виборців такої думки дотримуються 90%, а серед республіканців — 83%.
При цьому погляди республіканців змінювалися значно менше: приблизно вісім із десяти протягом останніх років стабільно вважали корупцію поширеною незалежно від того, хто контролював Білий дім.
Gallup припускає, що для демократів оцінка корупції сильніше залежить від партійної належності чинної адміністрації. У республіканців негативне ставлення до державних інституцій виглядає стабільнішим.
США різко відірвалися від інших розвинених країн
Проблема особливо помітна на тлі інших країн ОЕСР. У 2025 році медіанний показник сприйняття корупції в урядах 38 країн Організації економічного співробітництва та розвитку становив 59%. У США тоді він був 79%.
Тобто розрив досяг 20 відсоткових пунктів.
У 2025 році США вперше мали найвищий показник сприйняття урядової корупції серед країн ОЕСР. А нинішній стрибок до 89% може ще більше збільшити цей розрив, хоча повні дані за 2026 рік для всіх країн поки не зібрані.
З 2023 року лише чотири країни зі 132, де Gallup ставив це запитання, мали показники вищі за нинішні американські 89%: Ліван — 92%, Перу — 92%, Гана та Нігерія — по 90%.
Тому що саме від республіканців тривалий час лунали (і продовжують лунати час від часу) звинувачення в розкраданні американської допомоги, зокрема, військової.
Республіканські (МАГА) інфлюєнсери і блогери активно качали цей інформаційний човен. А в себе відверто закривали очі на численні зловживання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍81👏17🤔9❤2💯2
Світовий банк погіршив прогноз для України: зростання ВВП цьогоріч буде найнижчим за чотири роки
Українська економіка втрачає темп під тиском війни. Світовий банк очікує, що у 2026 році реальний ВВП України зросте лише на 1,2% проти 1,8% торік. Це найнижчий показник за чотири роки — від початку відновлення після обвалу 2022-го.
Водночас прогноз на 2027 рік банк різко погіршив: замість очікуваних у квітні 4% зростання тепер передбачає лише 1,5%. Перегляд становить 2,5 відсоткового пункту. Отже, наступного року економіка може дещо прискоритися, однак до раніше прогнозованих темпів буде далеко.
Про це йдеться в економічному огляді Світового банку для Європи та Центральної Азії, оприлюдненому 6 жовтня. Важливе уточнення: оцінку на 2026 рік — 1,2% — банк залишив на квітневому рівні. Нинішнє погіршення стосується саме наступного року.
Головними причинами слабкого зростання в Україні Світовий банк називає посилення руйнувань критичної інфраструктури та перебої з експортом. Вони звужують можливості економіки відновлюватися навіть за збереження позитивної динаміки ВВП.
Українське уповільнення відбувається на тлі ширших регіональних труднощів. Зростання економік Європи та Центральної Азії, за прогнозом банку, сповільниться з 2,6% у 2025 році до 2,2% у 2026-му. Серед ризиків — дорожча енергія, торговельні перебої, слабший попит у країнах-партнерах і продовження бойових дій в Україні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Українська економіка втрачає темп під тиском війни. Світовий банк очікує, що у 2026 році реальний ВВП України зросте лише на 1,2% проти 1,8% торік. Це найнижчий показник за чотири роки — від початку відновлення після обвалу 2022-го.
Водночас прогноз на 2027 рік банк різко погіршив: замість очікуваних у квітні 4% зростання тепер передбачає лише 1,5%. Перегляд становить 2,5 відсоткового пункту. Отже, наступного року економіка може дещо прискоритися, однак до раніше прогнозованих темпів буде далеко.
Про це йдеться в економічному огляді Світового банку для Європи та Центральної Азії, оприлюдненому 6 жовтня. Важливе уточнення: оцінку на 2026 рік — 1,2% — банк залишив на квітневому рівні. Нинішнє погіршення стосується саме наступного року.
Головними причинами слабкого зростання в Україні Світовий банк називає посилення руйнувань критичної інфраструктури та перебої з експортом. Вони звужують можливості економіки відновлюватися навіть за збереження позитивної динаміки ВВП.
Українське уповільнення відбувається на тлі ширших регіональних труднощів. Зростання економік Європи та Центральної Азії, за прогнозом банку, сповільниться з 2,6% у 2025 році до 2,2% у 2026-му. Серед ризиків — дорожча енергія, торговельні перебої, слабший попит у країнах-партнерах і продовження бойових дій в Україні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢72✍8❤3😐2🤷♂1😁1
Єврокомісія готує ЄС до розширення: менше одностайності, більше запобіжників
Європейська комісія схвалила пакет пропозицій, покликаних підготувати управління, бюджет і політики ЄС до прийняття нових членів. Розширення пропонують поєднати з прискоренням рішень і посиленням захисту верховенства права.
Комісія закликає переходити від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю в окремих питаннях, зокрема санкцій і протидії податковому шахрайству. Такий підхід пропонують застосовувати й до відкриття переговорних кластерів та інших проміжних рішень щодо вступу.
Як ідеться в повідомленні Єврокомісії, підготувати Союз до розширення можна в межах чинних установчих договорів і майбутніх договорів про вступ.
Для кандидатів передбачають поступове залучення до політик ЄС, зокрема в енергетиці, транспорті, цифровій сфері та обороні. Інтеграція залежатиме від реформ і виконання умов, а її результати можна буде переглянути.
Окремо виділено український агросектор. З огляду на його масштаб, структуру й високу продуктивність Комісія вважає необхідними спеціальні механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих аграрних товарів. Водночас Україні пропонують допомагати повертатися на традиційні ринки третіх країн.
Майбутні договори про вступ мають містити сильніші запобіжники проти відступу від зобов’язань. За найсерйозніших порушень цінностей ЄС можливе призупинення права голосу в Раді.
У пакеті розширення на 2026 рік Комісія планує представити попередні дорожні карти для України, Молдови, Албанії та Чорногорії — за умови продовження реформ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейська комісія схвалила пакет пропозицій, покликаних підготувати управління, бюджет і політики ЄС до прийняття нових членів. Розширення пропонують поєднати з прискоренням рішень і посиленням захисту верховенства права.
Комісія закликає переходити від одностайності до голосування кваліфікованою більшістю в окремих питаннях, зокрема санкцій і протидії податковому шахрайству. Такий підхід пропонують застосовувати й до відкриття переговорних кластерів та інших проміжних рішень щодо вступу.
Як ідеться в повідомленні Єврокомісії, підготувати Союз до розширення можна в межах чинних установчих договорів і майбутніх договорів про вступ.
Для кандидатів передбачають поступове залучення до політик ЄС, зокрема в енергетиці, транспорті, цифровій сфері та обороні. Інтеграція залежатиме від реформ і виконання умов, а її результати можна буде переглянути.
Окремо виділено український агросектор. З огляду на його масштаб, структуру й високу продуктивність Комісія вважає необхідними спеціальні механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих аграрних товарів. Водночас Україні пропонують допомагати повертатися на традиційні ринки третіх країн.
Майбутні договори про вступ мають містити сильніші запобіжники проти відступу від зобов’язань. За найсерйозніших порушень цінностей ЄС можливе призупинення права голосу в Раді.
У пакеті розширення на 2026 рік Комісія планує представити попередні дорожні карти для України, Молдови, Албанії та Чорногорії — за умови продовження реформ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👏74👍26🤔7❤5
Ціна держави
Єврокомісія готує ЄС до розширення: менше одностайності, більше запобіжників Європейська комісія схвалила пакет пропозицій, покликаних підготувати управління, бюджет і політики ЄС до прийняття нових членів. Розширення пропонують поєднати з прискоренням рішень…
Україна не погодиться на членство в ЄС із постійними обмеженнями агроекспорту
Київ готовий до перехідних умов вступу до Євросоюзу, але відкидає постійні обмеження на продаж української агропродукції. Таку позицію висловив міністр аграрної політики Тарас Висоцький: тимчасові заходи мають завершуватися повноцінним доступом до спільного ринку.
Заява пролунала на тлі пропозицій Єврокомісії щодо підготовки ЄС до розширення. Брюссель пропонує суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих аграрних товарів. Водночас Україні хочуть допомогти повернутися на традиційні експортні ринки, зокрема в Африці та на Близькому Сході.
Як пише Politico, Україна допускає поступове запровадження аграрної підтримки, тимчасові квоти й захисні механізми для окремих продуктів. Принципова вимога — чіткий термін завершення цих обмежень. На думку Висоцького, постійні бар’єри суперечили б самій логіці повноправного членства.
Міністр закликає бачити в українському агросекторі також можливості для Європи. Україна могла б зменшити залежність ЄС від постачання добрив, сої та кормового лізину з третіх країн, поліпшити доступ європейських виробників до чорноморських експортних маршрутів і залучити інвестиції в харчову переробку.
Мета України — прийти до членства з галуззю, яка продаватиме Європі не лише зерно та сировину, а й корми, інгредієнти, перероблену продукцію та біопаливо.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Київ готовий до перехідних умов вступу до Євросоюзу, але відкидає постійні обмеження на продаж української агропродукції. Таку позицію висловив міністр аграрної політики Тарас Висоцький: тимчасові заходи мають завершуватися повноцінним доступом до спільного ринку.
Заява пролунала на тлі пропозицій Єврокомісії щодо підготовки ЄС до розширення. Брюссель пропонує суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для чутливих аграрних товарів. Водночас Україні хочуть допомогти повернутися на традиційні експортні ринки, зокрема в Африці та на Близькому Сході.
Як пише Politico, Україна допускає поступове запровадження аграрної підтримки, тимчасові квоти й захисні механізми для окремих продуктів. Принципова вимога — чіткий термін завершення цих обмежень. На думку Висоцького, постійні бар’єри суперечили б самій логіці повноправного членства.
Міністр закликає бачити в українському агросекторі також можливості для Європи. Україна могла б зменшити залежність ЄС від постачання добрив, сої та кормового лізину з третіх країн, поліпшити доступ європейських виробників до чорноморських експортних маршрутів і залучити інвестиції в харчову переробку.
Мета України — прийти до членства з галуззю, яка продаватиме Європі не лише зерно та сировину, а й корми, інгредієнти, перероблену продукцію та біопаливо.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍154🤡25🤷♂14❤6👏1🤯1
Збитки підприємств у 2025 році зростали швидше за прибутки — Держстат
За підсумками 2025 року прибуток українських підприємств становив 1 772,6 млрд грн, що на 4,1% більше, ніж у 2024-му. Водночас сукупні збитки зросли на 10,9% — до 515,1 млрд грн. Отже, темп їхнього збільшення більш ніж удвічі перевищив темп зростання прибутків.
Про це повідомила Державна служба статистики, оприлюднивши річні фінансові результати підприємств. Попри збільшення суми збитків, частка збиткових підприємств скоротилася: з 28,1% у 2024 році до 27,5% у 2025-му, або на 0,6 відсоткового пункту. Таким чином, зі збитками завершило рік дещо більше ніж кожне четверте підприємство.
Динаміка виявилася неоднорідною: збиткові підприємства становили меншу частку бізнесу, але загальний обсяг їхніх втрат зріс.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За підсумками 2025 року прибуток українських підприємств становив 1 772,6 млрд грн, що на 4,1% більше, ніж у 2024-му. Водночас сукупні збитки зросли на 10,9% — до 515,1 млрд грн. Отже, темп їхнього збільшення більш ніж удвічі перевищив темп зростання прибутків.
Про це повідомила Державна служба статистики, оприлюднивши річні фінансові результати підприємств. Попри збільшення суми збитків, частка збиткових підприємств скоротилася: з 28,1% у 2024 році до 27,5% у 2025-му, або на 0,6 відсоткового пункту. Таким чином, зі збитками завершило рік дещо більше ніж кожне четверте підприємство.
Динаміка виявилася неоднорідною: збиткові підприємства становили меншу частку бізнесу, але загальний обсяг їхніх втрат зріс.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢49😡7❤3
Ціна держави
Україна не погодиться на членство в ЄС із постійними обмеженнями агроекспорту Київ готовий до перехідних умов вступу до Євросоюзу, але відкидає постійні обмеження на продаж української агропродукції. Таку позицію висловив міністр аграрної політики Тарас Висоцький:…
Оце дурна впертість. Таке враження, що це нас вмовляють до членства, а нам воно геть не потрібне.
Ми отримаємо багато інших переваг як доступ інших товарів до ринків, покращення інвестиційної привабливості, субсидії від європейських фондів на інфраструктуру і ту саму аграрку.
Треба якомога швидше вступати і йти на компроміси. А вже в рамках ЄС потім переглядати правила.
Так, власне зробила свого часу Іспанія, яку не дуже хотіли бачити в ЄС, бо колишня фашистська країна з досвідом диктатури не здатна побудувати демократію.
Згодом вони добилися скасування всіх обмежень і по повній скористалися членством в ЄС.
Про це у нас є відео 🇪🇸Як ЄС зробив Іспанію багатою — і що пішло не так?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Ми отримаємо багато інших переваг як доступ інших товарів до ринків, покращення інвестиційної привабливості, субсидії від європейських фондів на інфраструктуру і ту саму аграрку.
Треба якомога швидше вступати і йти на компроміси. А вже в рамках ЄС потім переглядати правила.
Так, власне зробила свого часу Іспанія, яку не дуже хотіли бачити в ЄС, бо колишня фашистська країна з досвідом диктатури не здатна побудувати демократію.
Згодом вони добилися скасування всіх обмежень і по повній скористалися членством в ЄС.
Про це у нас є відео 🇪🇸Як ЄС зробив Іспанію багатою — і що пішло не так?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍138💯34🤔23❤13🤡4🔥3
Україна отримала ще €1,2 млрд від ЄС на оборону
Європейський Союз надав Україні чергові €1,2 млрд у межах програми кредитної підтримки України — Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на першочергові оборонні потреби.
З урахуванням нового траншу загальний обсяг отриманого оборонного фінансування за програмою сягнув майже €13 млрд. Про це повідомив Сергій Корецький.
Україна продовжує працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбачених коштів надійшла вчасно та в повному обсязі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Європейський Союз надав Україні чергові €1,2 млрд у межах програми кредитної підтримки України — Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на першочергові оборонні потреби.
З урахуванням нового траншу загальний обсяг отриманого оборонного фінансування за програмою сягнув майже €13 млрд. Про це повідомив Сергій Корецький.
Україна продовжує працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбачених коштів надійшла вчасно та в повному обсязі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍63❤20
Ціна держави
🚆 Як «Укрзалізниця» готується працювати під час блекаутів
ЕП підготувала матеріал про величезні проблеми «Укрзалізниці».
💸 Фінансовий стан критичний. За 2025 рік УЗ отримала 7,7 млрд грн збитку, а лише за перше півріччя 2026-го — уже понад 10 млрд грн. Стара модель, коли збиткові пасажирські перевезення компенсувалися транзитом і вантажами, фактично зламалася: російський і білоруський транзит зник, внутрішні вантажні перевезення впали приблизно вдвічі, а через простій металургії можуть скоротитися ще більше.
Щоб утримати систему, уряд почав субсидувати пасажирські перевезення через держзамовлення, вантажні тарифи вже підвищили на 30%, а з 1 січня 2027 року можливе ще одне підвищення — на 15%.
💥 Найболючіший удар — по локомотивах. Від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або знищила 521 локомотив, із них 304 — лише у 2026 році, а також 399 пасажирських вагонів.
👷 Ще одна проблема — кадри. Лише за перше півріччя 2026 року штат УЗ скоротився на 10,3 тис. людей через мобілізацію та міграцію. Водночас компанія формує посилені аварійні бригади, які мають виходити на пошкоджені об’єкти одразу після дозволу військових і ДСНС.
🚄 Паралельно УЗ намагається оновлювати парк. Для заміни 1600 пасажирських вагонів потрібно понад $2 млрд, яких немає, тому ставка — на ремонти. Водночас укладено угоду з Alstom на 55 нових електровозів.
❗️А пам'ятаєте як рік тому презентували програму УЗ-3000 - безкоштовний проїзд залізницею для кожного українця? Черговий приклад відсутності у поточного політичного керівництва систематичного підходу до державного управління, за якого рішення, розподіл ресурсів та закони ґрунтуються на об'єктивних наукових дослідженнях, статистичних даних та емпіричних фактах, а не на політичній ідеології чи інтуїції (evidence-based policymaking).
Замість того, щоб моделювати і прогнозувати різні ситуації та відповідально витрачати наявні кошти, які обов'язково знадобляться, державна компанія на ура сприйняла ідею Президента. А члени наглядової ради, як Сергій Лещенко, доводили нам, що це геніальна ідея.
Наше відео Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
ЕП підготувала матеріал про величезні проблеми «Укрзалізниці».
💸 Фінансовий стан критичний. За 2025 рік УЗ отримала 7,7 млрд грн збитку, а лише за перше півріччя 2026-го — уже понад 10 млрд грн. Стара модель, коли збиткові пасажирські перевезення компенсувалися транзитом і вантажами, фактично зламалася: російський і білоруський транзит зник, внутрішні вантажні перевезення впали приблизно вдвічі, а через простій металургії можуть скоротитися ще більше.
Щоб утримати систему, уряд почав субсидувати пасажирські перевезення через держзамовлення, вантажні тарифи вже підвищили на 30%, а з 1 січня 2027 року можливе ще одне підвищення — на 15%.
💥 Найболючіший удар — по локомотивах. Від початку повномасштабної війни Росія пошкодила або знищила 521 локомотив, із них 304 — лише у 2026 році, а також 399 пасажирських вагонів.
👷 Ще одна проблема — кадри. Лише за перше півріччя 2026 року штат УЗ скоротився на 10,3 тис. людей через мобілізацію та міграцію. Водночас компанія формує посилені аварійні бригади, які мають виходити на пошкоджені об’єкти одразу після дозволу військових і ДСНС.
🚄 Паралельно УЗ намагається оновлювати парк. Для заміни 1600 пасажирських вагонів потрібно понад $2 млрд, яких немає, тому ставка — на ремонти. Водночас укладено угоду з Alstom на 55 нових електровозів.
❗️А пам'ятаєте як рік тому презентували програму УЗ-3000 - безкоштовний проїзд залізницею для кожного українця? Черговий приклад відсутності у поточного політичного керівництва систематичного підходу до державного управління, за якого рішення, розподіл ресурсів та закони ґрунтуються на об'єктивних наукових дослідженнях, статистичних даних та емпіричних фактах, а не на політичній ідеології чи інтуїції (evidence-based policymaking).
Замість того, щоб моделювати і прогнозувати різні ситуації та відповідально витрачати наявні кошти, які обов'язково знадобляться, державна компанія на ура сприйняла ідею Президента. А члени наглядової ради, як Сергій Лещенко, доводили нам, що це геніальна ідея.
Наше відео Іржава Укрзалізниця: як створити топ-компанію Європи
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯69🤬13🤣3❤2👍1
Посли ЄС погодили найбільше від початку повномасштабної війни розширення санкцій проти Росії
Посли країн Євросоюзу погодили 22-й пакет санкцій проти Росії. До списку мають додати близько 1650 фізичних та юридичних осіб. Основний удар обмежень припаде на російський військово-промисловий комплекс.
За даними Reuters із посиланням на дипломатів ЄС, близько 1570 нових санкційних позицій пов’язані з російським ВПК. Понад половина з них стосується виробництва ракет. Це стане найбільшим одночасним розширенням санкційного списку від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Про погодження пакета повідомив редактор «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. Нині основний санкційний режим ЄС щодо Росії охоплює трохи понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Обмеження передбачають, зокрема, замороження активів, заборони на проведення операцій та в’їзд до Євросоюзу.
Окремо до списку внесуть 77 осіб, яких Росія «обрала» до Держдуми від окупованих українських територій. Також країни ЄС погодили продовження санкцій проти 31 фізичної особи та шести організацій, пов’язаних із хімічною зброєю.
Погодження послами ще не завершує процедуру: за інформацією Reuters, нові списки мають передати міністрам закордонних справ країн ЄС для остаточного затвердження наступного понеділка.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Посли країн Євросоюзу погодили 22-й пакет санкцій проти Росії. До списку мають додати близько 1650 фізичних та юридичних осіб. Основний удар обмежень припаде на російський військово-промисловий комплекс.
За даними Reuters із посиланням на дипломатів ЄС, близько 1570 нових санкційних позицій пов’язані з російським ВПК. Понад половина з них стосується виробництва ракет. Це стане найбільшим одночасним розширенням санкційного списку від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.
Про погодження пакета повідомив редактор «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. Нині основний санкційний режим ЄС щодо Росії охоплює трохи понад 3000 фізичних та юридичних осіб. Обмеження передбачають, зокрема, замороження активів, заборони на проведення операцій та в’їзд до Євросоюзу.
Окремо до списку внесуть 77 осіб, яких Росія «обрала» до Держдуми від окупованих українських територій. Також країни ЄС погодили продовження санкцій проти 31 фізичної особи та шести організацій, пов’язаних із хімічною зброєю.
Погодження послами ще не завершує процедуру: за інформацією Reuters, нові списки мають передати міністрам закордонних справ країн ЄС для остаточного затвердження наступного понеділка.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤51👍42🙏6
Путін цього року витратить на війну рекордні $200 млрд — Bloomberg
Російські військові витрати у 2026 році можуть досягти історичного максимуму.
Путін фактично додав до початково запланованого бюджету ще майже $60 млрд, і до кінця року видатки на оборону можуть наблизитися до 17 трлн рублів ($199 млрд), пише Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до російського уряду.
Це приблизно на 40% більше, ніж передбачав бюджет, затверджений наприкінці 2025 року.
Причому фактичні військові видатки вже майже зрівнялися з сумою, яку Москва офіційно планує витратити на оборону у 2027 році.
Кремль різко змінив бюджетні плани
Ще рік тому російська влада планувала стримувати зростання військових витрат, скорочувати бюджетний дефіцит і поступово відновлювати резерви, виснажені війною.
Ситуація змінилася після того, як Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що переговори зі США не приведуть до прийнятної для Москви угоди щодо завершення війни.
Дефіцит бюджету майже подвоївся
Різке нарощування військових витрат суттєво погіршило стан російських державних фінансів.
За даними Bloomberg, дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками 2026 року тепер може перевищити 7 трлн рублів ($81,9 млрд). Спочатку уряд очікував близько 3,8 трлн рублів ($44,5 млрд).
Додаткові видатки Москва фінансує переважно за рахунок збільшення внутрішніх запозичень та продажу золота з резервів.
Міністерство фінансів РФ не відповіло Bloomberg на запит щодо цих оцінок.
Високі військові витрати закладають і на наступні роки
Новий російський бюджет свідчить, що різкого скорочення витрат на війну Кремль не планує.
На оборону передбачено:
2027 рік — 17,1 трлн рублів ($200,2 млрд);
2028 рік — 16,6 трлн рублів ($194,3 млрд);
2029 рік — 16,3 трлн рублів ($190,8 млрд).
Фактичні витрати і наступного року можуть виявитися вищими за офіційний план. У Москві дедалі більше сумніваються, що адміністрація Трампа зможе домовитися з Україною про завершення війни на умовах, які Кремль вважатиме прийнятними.
Таким чином, російський бюджет дедалі виразніше формується під сценарій затяжної війни, а не швидкого припинення бойових дій.
У сукупності нові бюджетні параметри показують: витрати на війну перестають бути для Росії тимчасовим відхиленням і дедалі більше стають структурною частиною державних фінансів.
У 2026 році вони вже приблизно на 40% перевищують початковий план, а на наступні три роки Москва закладає майже незмінно високий рівень оборонних видатків.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Російські військові витрати у 2026 році можуть досягти історичного максимуму.
Путін фактично додав до початково запланованого бюджету ще майже $60 млрд, і до кінця року видатки на оборону можуть наблизитися до 17 трлн рублів ($199 млрд), пише Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до російського уряду.
Це приблизно на 40% більше, ніж передбачав бюджет, затверджений наприкінці 2025 року.
Причому фактичні військові видатки вже майже зрівнялися з сумою, яку Москва офіційно планує витратити на оборону у 2027 році.
Кремль різко змінив бюджетні плани
Ще рік тому російська влада планувала стримувати зростання військових витрат, скорочувати бюджетний дефіцит і поступово відновлювати резерви, виснажені війною.
Ситуація змінилася після того, як Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що переговори зі США не приведуть до прийнятної для Москви угоди щодо завершення війни.
Дефіцит бюджету майже подвоївся
Різке нарощування військових витрат суттєво погіршило стан російських державних фінансів.
За даними Bloomberg, дефіцит федерального бюджету РФ за підсумками 2026 року тепер може перевищити 7 трлн рублів ($81,9 млрд). Спочатку уряд очікував близько 3,8 трлн рублів ($44,5 млрд).
Додаткові видатки Москва фінансує переважно за рахунок збільшення внутрішніх запозичень та продажу золота з резервів.
Міністерство фінансів РФ не відповіло Bloomberg на запит щодо цих оцінок.
Високі військові витрати закладають і на наступні роки
Новий російський бюджет свідчить, що різкого скорочення витрат на війну Кремль не планує.
На оборону передбачено:
2027 рік — 17,1 трлн рублів ($200,2 млрд);
2028 рік — 16,6 трлн рублів ($194,3 млрд);
2029 рік — 16,3 трлн рублів ($190,8 млрд).
Фактичні витрати і наступного року можуть виявитися вищими за офіційний план. У Москві дедалі більше сумніваються, що адміністрація Трампа зможе домовитися з Україною про завершення війни на умовах, які Кремль вважатиме прийнятними.
Таким чином, російський бюджет дедалі виразніше формується під сценарій затяжної війни, а не швидкого припинення бойових дій.
У сукупності нові бюджетні параметри показують: витрати на війну перестають бути для Росії тимчасовим відхиленням і дедалі більше стають структурною частиною державних фінансів.
У 2026 році вони вже приблизно на 40% перевищують початковий план, а на наступні три роки Москва закладає майже незмінно високий рівень оборонних видатків.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬77👌4❤3😁1
До 275 відгуків на вакансію: конкуренція в українському ІТ зростає, а пропозицій роботи меншає
Український ІТ-ринок стає тіснішим для пошукачів. У третьому кварталі 2026 року на DOU опублікували на 6% менше вакансій, ніж у другому. У вересні їх було 6340 — проти майже 8 тисяч на березневому піку.
Водночас кількість кандидатів, які відгукувалися на вакансії, зросла з 22 тисяч у червні до 27 тисяч у вересні. Середня кількість відгуків на одну позицію сягнула 38.
Найгостріша конкуренція — серед Front-end-розробників: 275 відгуків на вакансію. Далі йдуть Node.js — 185, тестувальники — 113, PHP та React Native — по 110.
Про це йдеться у квартальному огляді DOU, підготовленому за даними власного майданчика вакансій. Найбільше скоротилися пропозиції для маркетологів, дизайнерів і Front-end-інженерів. Для останніх у вересні було лише 91 оголошення проти 302 у січні. За квартал кількість позицій для Ruby зменшилася на 58%, iOS — на 49%, React Native — на 33%, Android — на 23%.
На цьому тлі оборонні технології продовжують зростати: у вересні тут зафіксували рекордні 1395 вакансій із середніми дев’ятьма відгуками на кожну.
Менша конкуренція також серед фахівців з апаратного забезпечення — 3,5 відгуку на вакансію, вбудованих систем — шість, кібербезпеки — вісім. Саме технічні спеціалізації, пов’язані з обладнанням і безпекою, залишають пошукачам більше простору.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Український ІТ-ринок стає тіснішим для пошукачів. У третьому кварталі 2026 року на DOU опублікували на 6% менше вакансій, ніж у другому. У вересні їх було 6340 — проти майже 8 тисяч на березневому піку.
Водночас кількість кандидатів, які відгукувалися на вакансії, зросла з 22 тисяч у червні до 27 тисяч у вересні. Середня кількість відгуків на одну позицію сягнула 38.
Найгостріша конкуренція — серед Front-end-розробників: 275 відгуків на вакансію. Далі йдуть Node.js — 185, тестувальники — 113, PHP та React Native — по 110.
Про це йдеться у квартальному огляді DOU, підготовленому за даними власного майданчика вакансій. Найбільше скоротилися пропозиції для маркетологів, дизайнерів і Front-end-інженерів. Для останніх у вересні було лише 91 оголошення проти 302 у січні. За квартал кількість позицій для Ruby зменшилася на 58%, iOS — на 49%, React Native — на 33%, Android — на 23%.
На цьому тлі оборонні технології продовжують зростати: у вересні тут зафіксували рекордні 1395 вакансій із середніми дев’ятьма відгуками на кожну.
Менша конкуренція також серед фахівців з апаратного забезпечення — 3,5 відгуку на вакансію, вбудованих систем — шість, кібербезпеки — вісім. Саме технічні спеціалізації, пов’язані з обладнанням і безпекою, залишають пошукачам більше простору.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30😢18❤3🥴2
Квартальна звітність для ФОП і автоматичне заповнення документів: комітет Ради підтримав спрощення ПДВ
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити за основу та в цілому законопроєкт №16037-д. Документ має зменшити адміністративне навантаження на платників ПДВ і спростити підготовку податкових документів.
Одна з ключових пропозицій — дозволити ФОП, які сплачують ПДВ, самостійно обирати місячний або квартальний звітний період. Також усім платникам пропонують надати можливість попереднього автоматичного заповнення звітності та податкових накладних на основі даних ДПС. Порядок і обсяг такого заповнення визначатиме Мінфін. Про це повідомило Міністерство фінансів на урядовому порталі.
Ще одна зміна — підвищення зі 100 тисяч до 1 млн грн порогової суми задекларованого бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, яка дає підстави для позапланової документальної перевірки.
Крім того, бізнесу хочуть дозволити складати зведені податкові накладні при постачанні товарів чи послуг покупцям — неплатникам ПДВ, якщо ті внесли передоплату. Вимогу щодо безперервності та ритмічності таких постачань пропонують прибрати.
Документ доопрацювали на основі урядового законопроєкту №16037. За повідомленням Мінфіну, його ухвалення є ключовою умовою отримання макрофінансової допомоги в межах зобов’язань перед ЄС і МВФ. Наразі йдеться про рекомендацію комітету — парламент ще має ухвалити закон.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував ухвалити за основу та в цілому законопроєкт №16037-д. Документ має зменшити адміністративне навантаження на платників ПДВ і спростити підготовку податкових документів.
Одна з ключових пропозицій — дозволити ФОП, які сплачують ПДВ, самостійно обирати місячний або квартальний звітний період. Також усім платникам пропонують надати можливість попереднього автоматичного заповнення звітності та податкових накладних на основі даних ДПС. Порядок і обсяг такого заповнення визначатиме Мінфін. Про це повідомило Міністерство фінансів на урядовому порталі.
Ще одна зміна — підвищення зі 100 тисяч до 1 млн грн порогової суми задекларованого бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення ПДВ, яка дає підстави для позапланової документальної перевірки.
Крім того, бізнесу хочуть дозволити складати зведені податкові накладні при постачанні товарів чи послуг покупцям — неплатникам ПДВ, якщо ті внесли передоплату. Вимогу щодо безперервності та ритмічності таких постачань пропонують прибрати.
Документ доопрацювали на основі урядового законопроєкту №16037. За повідомленням Мінфіну, його ухвалення є ключовою умовою отримання макрофінансової допомоги в межах зобов’язань перед ЄС і МВФ. Наразі йдеться про рекомендацію комітету — парламент ще має ухвалити закон.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍55🤔11