🇺🇸Що поразка республіканців на виборах до Конгресу може означати для Трампа, України та Росії
До проміжних виборів у США залишається менше місяця. Голосування відбудеться 3 листопада 2026 року: американці переобиратимуть усі 435 місць у Палаті представників і 35 місць у Сенаті.
Наразі республіканці контролюють обидві палати Конгресу. Однак передвиборча ситуація для них погіршилася. Станом на 6 жовтня Cook Political Report писав, що ситуація в Палаті представників явно змістилася на користь демократів, тоді як боротьба за Сенат залишається значно більш конкурентною.
Однією з причин проблем республіканців аналітики називають низькі оцінки роботи президента Дональда Трампа, а також невдоволення частини виборців економічною ситуацією, тарифами та наслідками війни з Іраном. Водночас республіканцям допомагає нове перекроювання частини виборчих округів, яке створило для партії додаткову перевагу в Палаті представників.
Що зміниться для Трампа
Якщо республіканці втратять Палату представників, президентові стане значно складніше проводити законодавчу програму. Конгрес контролює державні видатки, а Палата представників відіграє ключову роль у бюджетному процесі — так званій power of the purse, тобто «владі гаманця».
Підконтрольні демократам комітети також зможуть активніше проводити розслідування діяльності адміністрації.
Теоретично Палата представників може знову оголосити Трампу імпічмент: Конституція надає їй виключне право висувати відповідні обвинувачення. Але для усунення президента з посади необхідні дві третини голосів сенаторів, тому сам контроль над Палатою цього не забезпечує.
Якщо ж республіканці збережуть Сенат, Трамп збереже значно більше свободи у кадровій політиці. Саме Сенат затверджує федеральних суддів, членів уряду, керівників низки агентств та інших високопосадовців.
Втрата контролю і над Сенатом дала б демократам більше можливостей блокувати президентські призначення та проводити власні розслідування. Водночас президент усе одно збереже право вето та широкі виконавчі й зовнішньополітичні повноваження.
Що це може означати для України та Росії
Зміна контролю над Конгресом може вплинути і на американську політику щодо війни Росії проти України.
Конгрес має ключовий вплив на те, на що виділяються федеральні кошти, зокрема на військові програми. Наприклад, у законодавстві на 2026 фінансовий рік було передбачено по $400 млн для Ukraine Security Assistance Initiative на 2026 і 2027 роки.
За сценарію, коли демократи контролюватимуть обидві палати, їм було б простіше просувати законопроєкти щодо нових санкцій проти Росії, фінансування військової допомоги Україні, поповнення американських запасів зброї та посилення парламентського контролю за переговорами Білого дому з Москвою.
Але це не означає автоматичної зміни зовнішньої політики США. Президент має значно більше самостійних повноважень у міжнародних справах, ніж у внутрішній бюджетній чи законодавчій політиці. Тому навіть опозиційний Конгрес не може повністю визначати зовнішньополітичний курс адміністрації.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
До проміжних виборів у США залишається менше місяця. Голосування відбудеться 3 листопада 2026 року: американці переобиратимуть усі 435 місць у Палаті представників і 35 місць у Сенаті.
Наразі республіканці контролюють обидві палати Конгресу. Однак передвиборча ситуація для них погіршилася. Станом на 6 жовтня Cook Political Report писав, що ситуація в Палаті представників явно змістилася на користь демократів, тоді як боротьба за Сенат залишається значно більш конкурентною.
Однією з причин проблем республіканців аналітики називають низькі оцінки роботи президента Дональда Трампа, а також невдоволення частини виборців економічною ситуацією, тарифами та наслідками війни з Іраном. Водночас республіканцям допомагає нове перекроювання частини виборчих округів, яке створило для партії додаткову перевагу в Палаті представників.
Що зміниться для Трампа
Якщо республіканці втратять Палату представників, президентові стане значно складніше проводити законодавчу програму. Конгрес контролює державні видатки, а Палата представників відіграє ключову роль у бюджетному процесі — так званій power of the purse, тобто «владі гаманця».
Підконтрольні демократам комітети також зможуть активніше проводити розслідування діяльності адміністрації.
Теоретично Палата представників може знову оголосити Трампу імпічмент: Конституція надає їй виключне право висувати відповідні обвинувачення. Але для усунення президента з посади необхідні дві третини голосів сенаторів, тому сам контроль над Палатою цього не забезпечує.
Якщо ж республіканці збережуть Сенат, Трамп збереже значно більше свободи у кадровій політиці. Саме Сенат затверджує федеральних суддів, членів уряду, керівників низки агентств та інших високопосадовців.
Втрата контролю і над Сенатом дала б демократам більше можливостей блокувати президентські призначення та проводити власні розслідування. Водночас президент усе одно збереже право вето та широкі виконавчі й зовнішньополітичні повноваження.
Що це може означати для України та Росії
Зміна контролю над Конгресом може вплинути і на американську політику щодо війни Росії проти України.
Конгрес має ключовий вплив на те, на що виділяються федеральні кошти, зокрема на військові програми. Наприклад, у законодавстві на 2026 фінансовий рік було передбачено по $400 млн для Ukraine Security Assistance Initiative на 2026 і 2027 роки.
За сценарію, коли демократи контролюватимуть обидві палати, їм було б простіше просувати законопроєкти щодо нових санкцій проти Росії, фінансування військової допомоги Україні, поповнення американських запасів зброї та посилення парламентського контролю за переговорами Білого дому з Москвою.
Але це не означає автоматичної зміни зовнішньої політики США. Президент має значно більше самостійних повноважень у міжнародних справах, ніж у внутрішній бюджетній чи законодавчій політиці. Тому навіть опозиційний Конгрес не може повністю визначати зовнішньополітичний курс адміністрації.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤37👍23💯7👀5
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Україна вдарила по дата-центру «Яндекса» у Рязанській області та нафтопереробному заводу «Газпрому» в Башкортостані
У ніч на 8 жовтня Сили оборони України завдали удару по дата-центру «Яндекса» у місті Сасово Рязанської області. Про це повідомили український моніторинговий канал Exilenova+, російські ресурси ВЧК-ОГПУ та Astra.
Дата-центр розташований на території заводу «Саста», який виробляє металообробні верстати та постачає обладнання, зокрема, підприємствам російського оборонно-промислового комплексу.
За кадрами очевидців, після атаки на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа.
У «Яндексі» назвали подію «інцидентом» і повідомили про тимчасову недоступність низки сервісів. Користувачі, зокрема, скаржилися на проблеми з «Яндекс.Диском» та «Яндекс.Документами».
«Повідомлятимемо про перебіг відновлення», — заявили в компанії.
Дата-центр «Яндекса» в Сасові відкрили ще 2011 року. У 2022 році глава міської адміністрації Євгенія Рубцова повідомляла, що за 11 років компанія інвестувала в об’єкт понад 6 млрд рублів.
Під ударом — НПЗ «Газпрому»
Тієї ж ночі українські сили, за повідомленням Exilenova+, атакували нафтопереробний завод «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані.
За фотографіями та відео очевидців Astra встановила, що в районі підприємства виникла пожежа.
«Газпром нафтохім Салават» — один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів Росії. Підприємство здатне переробляти до 10 млн тонн вуглеводневої сировини на рік та випускає понад 150 видів продукції. Серед них — автомобільний бензин, дизельне пальне, мазут, бітум, поліетилен, стирол та аміак.
Це не перша атака на підприємство. Востаннє пожежа на заводі виникла після удару 13 серпня. А внаслідок атаки 14 липня переробку нафти на підприємстві було повністю зупинено.
Ще у 2023 році українські дрони пошкоджували установки первинної переробки сировини на цьому НПЗ.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У ніч на 8 жовтня Сили оборони України завдали удару по дата-центру «Яндекса» у місті Сасово Рязанської області. Про це повідомили український моніторинговий канал Exilenova+, російські ресурси ВЧК-ОГПУ та Astra.
Дата-центр розташований на території заводу «Саста», який виробляє металообробні верстати та постачає обладнання, зокрема, підприємствам російського оборонно-промислового комплексу.
За кадрами очевидців, після атаки на території об’єкта спалахнула масштабна пожежа.
У «Яндексі» назвали подію «інцидентом» і повідомили про тимчасову недоступність низки сервісів. Користувачі, зокрема, скаржилися на проблеми з «Яндекс.Диском» та «Яндекс.Документами».
«Повідомлятимемо про перебіг відновлення», — заявили в компанії.
Дата-центр «Яндекса» в Сасові відкрили ще 2011 року. У 2022 році глава міської адміністрації Євгенія Рубцова повідомляла, що за 11 років компанія інвестувала в об’єкт понад 6 млрд рублів.
Під ударом — НПЗ «Газпрому»
Тієї ж ночі українські сили, за повідомленням Exilenova+, атакували нафтопереробний завод «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані.
За фотографіями та відео очевидців Astra встановила, що в районі підприємства виникла пожежа.
«Газпром нафтохім Салават» — один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів Росії. Підприємство здатне переробляти до 10 млн тонн вуглеводневої сировини на рік та випускає понад 150 видів продукції. Серед них — автомобільний бензин, дизельне пальне, мазут, бітум, поліетилен, стирол та аміак.
Це не перша атака на підприємство. Востаннє пожежа на заводі виникла після удару 13 серпня. А внаслідок атаки 14 липня переробку нафти на підприємстві було повністю зупинено.
Ще у 2023 році українські дрони пошкоджували установки первинної переробки сировини на цьому НПЗ.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥136❤30👏8🤡4
Під загрозою два доходи: чому догляд за пораненим ветераном стосується всієї економіки
Після завершення війни кількість ветеранів і членів їхніх родин може сягнути 5–6 млн осіб, а за ширшими оцінками — до 9 млн, або понад чверть населення України. Тому їхня реінтеграція, зайнятість і здатність забезпечувати себе безпосередньо впливатимуть на темпи відновлення країни.
У колонці для РБК-Україна експертка CASE Україна з ветеранської політики Олена Бичкова пояснює: нестача професійного довготривалого догляду створює приховані економічні втрати. Якщо поранений ветеран не може працювати, а хтось із близьких звільняється або скорочує зайнятість заради догляду, родина ризикує втратити одразу два доходи. Роботодавці втрачають працівників, бюджет — податкові надходження, а потреба в соціальній допомозі зростає.
Нині близько 65% потреб у догляді родини покривають самостійно або вони залишаються незадоволеними. Держава спроможна забезпечити лише 21% реального попиту. На близьких покладається не тільки щоденна допомога, а й організація реабілітації, поїздок, оформлення документів та взаємодія з різними установами. До втрати заробітку додаються витрати на лікування, транспорт, проживання та переоблаштування житла.
Репрезентативних даних про економічні втрати українських доглядальників поки немає. Водночас дослідження RAND у США показало, що вони втрачають у середньому понад $4,5 тис. потенційного доходу на рік, а 27% змушені скорочувати робочий час, змінювати роботу або стикаються з дискримінацією.
Підтримку слід планувати ще до виписки ветерана з лікарні, оцінюючи не лише потреби ветерана, а й можливості родини. Індивідуальний план може передбачати професійний догляд удома, персонального асистента, денні послуги, соціальне таксі, тимчасову заміну доглядальника та психологічну допомогу.
Ефективність системи варто вимірювати тим, чи отримує ветеран необхідну підтримку, чи зберігають близькі роботу та чи не біднішає сім’я через догляд. Такі послуги — не просто соціальні витрати, а інвестиція у збереження зайнятості, доходів і людського капіталу України.
Читати статтю повністю
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Після завершення війни кількість ветеранів і членів їхніх родин може сягнути 5–6 млн осіб, а за ширшими оцінками — до 9 млн, або понад чверть населення України. Тому їхня реінтеграція, зайнятість і здатність забезпечувати себе безпосередньо впливатимуть на темпи відновлення країни.
У колонці для РБК-Україна експертка CASE Україна з ветеранської політики Олена Бичкова пояснює: нестача професійного довготривалого догляду створює приховані економічні втрати. Якщо поранений ветеран не може працювати, а хтось із близьких звільняється або скорочує зайнятість заради догляду, родина ризикує втратити одразу два доходи. Роботодавці втрачають працівників, бюджет — податкові надходження, а потреба в соціальній допомозі зростає.
“Пів року лікарня була нашим домом. Я стала для Руслана очима, руками, підтримкою. Ми разом вчилися жити в новій реальності”, – розповідає Наталія Коцарь, якій довелося звільнилася з роботи, щоб доглядати за чоловіком Русланом. Він після поранення під Авдіївкою повністю втратив зір і частково слух.
Нині близько 65% потреб у догляді родини покривають самостійно або вони залишаються незадоволеними. Держава спроможна забезпечити лише 21% реального попиту. На близьких покладається не тільки щоденна допомога, а й організація реабілітації, поїздок, оформлення документів та взаємодія з різними установами. До втрати заробітку додаються витрати на лікування, транспорт, проживання та переоблаштування житла.
Репрезентативних даних про економічні втрати українських доглядальників поки немає. Водночас дослідження RAND у США показало, що вони втрачають у середньому понад $4,5 тис. потенційного доходу на рік, а 27% змушені скорочувати робочий час, змінювати роботу або стикаються з дискримінацією.
Підтримку слід планувати ще до виписки ветерана з лікарні, оцінюючи не лише потреби ветерана, а й можливості родини. Індивідуальний план може передбачати професійний догляд удома, персонального асистента, денні послуги, соціальне таксі, тимчасову заміну доглядальника та психологічну допомогу.
Ефективність системи варто вимірювати тим, чи отримує ветеран необхідну підтримку, чи зберігають близькі роботу та чи не біднішає сім’я через догляд. Такі послуги — не просто соціальні витрати, а інвестиція у збереження зайнятості, доходів і людського капіталу України.
Читати статтю повністю
Докладніше у відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз та в Аналітичному звіті «Післявоєнна реабілітація ветеранів: соціальна, психологічна, економічна»
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:
https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
Статтю підготовлено Центром соціально-економічних досліджень CASE Україна за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст відео є відповідальністю CASE Україна та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
👍49❤13🙏6
Міжнародні резерви України скоротилися на 3,2% — до $47,1 млрд
У вересні міжнародні резерви України зменшилися на 3,2% і станом на 1 жовтня становили $47,1 млрд за попередніми даними. Валютні інтервенції та боргові платежі переважили надходження, які поповнювали резерви.
За місяць Нацбанк продав на валютному ринку $5,45 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду через Світовий банк надійшло $890,4 млн.
Як повідомляє НБУ, окремим джерелом поповнення стала конвертація оборонного фінансування від ЄС за програмою Ukraine Support Loan.
У вересні Україна отримала за цією програмою $3,81 млрд. Через цільове призначення ці кошти не включаються до резервів автоматично. Проте уряд продав їх Нацбанку за гривню, що збільшило резерви на відповідну суму.
Цей ефект має зворотний бік: подальше витрачання гривні підвищує попит на валюту й впливає на обсяг інтервенцій НБУ. Тож такі операції фактично виконують перерозподільну функцію.
На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті спрямували $195,7 млн. Ще $254,3 млн Україна сплатила МВФ.
Переоцінка фінансових інструментів та інші чинники додатково зменшили резерви на $368,3 млн. У підсумку міжнародні надходження пом’якшили скорочення валютного запасу, але не перекрили його витрачання.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У вересні міжнародні резерви України зменшилися на 3,2% і станом на 1 жовтня становили $47,1 млрд за попередніми даними. Валютні інтервенції та боргові платежі переважили надходження, які поповнювали резерви.
За місяць Нацбанк продав на валютному ринку $5,45 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду через Світовий банк надійшло $890,4 млн.
Як повідомляє НБУ, окремим джерелом поповнення стала конвертація оборонного фінансування від ЄС за програмою Ukraine Support Loan.
У вересні Україна отримала за цією програмою $3,81 млрд. Через цільове призначення ці кошти не включаються до резервів автоматично. Проте уряд продав їх Нацбанку за гривню, що збільшило резерви на відповідну суму.
Цей ефект має зворотний бік: подальше витрачання гривні підвищує попит на валюту й впливає на обсяг інтервенцій НБУ. Тож такі операції фактично виконують перерозподільну функцію.
На обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті спрямували $195,7 млн. Ще $254,3 млн Україна сплатила МВФ.
Переоцінка фінансових інструментів та інші чинники додатково зменшили резерви на $368,3 млн. У підсумку міжнародні надходження пом’якшили скорочення валютного запасу, але не перекрили його витрачання.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔36❤7🙏2🤬1
«Податки Путіна»: гібридні атаки РФ коштують Британії £2–2,5 млрд на рік
Кібератаки, диверсії та пошкодження інфраструктури, пов’язані з Росією, щороку обходяться Великій Британії щонайменше у £2–2,5 млрд. Таку оцінку містить доповідь «Податки Путіна», підготовлена депутатом-лейбористом Гремом Дауні, заступником голови міжпартійної парламентської групи з питань переозброєння.
Розрахунок охоплює витрати на усунення наслідків атак, відновлення та посилення стійкості до нових загроз. Автор застерігає: справжня ціна російської гібридної війни, ймовірно, значно вища, але прогалини в урядових даних не дають змоги підрахувати її точно.
Як повідомляє Financial Times, оцінка складається з кількох компонентів. Близько £400–500 млн становлять середньорічні збитки, розраховані за великими інцидентами від 2022 року. Серед них — атаки на Jaguar Land Rover, Royal Mail та постачальників Національної служби охорони здоров’я.
Ще £1,47 млрд припадає на збитки від пов’язаних із Росією кібератак, оцінені на основі галузевого аналізу та розвідданих про загрози. Пошкодження підводних кабелів зв’язку й супутньої інфраструктури додають £250–500 млн.
Доповідь також виявляє проблему обліку: у Британії немає узгодженої системи оцінювання економічних наслідків дій ворожих держав. Вартість багатьох серйозних інцидентів досі не визначена. Через це депутати й громадськість бачать лише частину рахунку, який країна сплачує за протистояння гібридним загрозам.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кібератаки, диверсії та пошкодження інфраструктури, пов’язані з Росією, щороку обходяться Великій Британії щонайменше у £2–2,5 млрд. Таку оцінку містить доповідь «Податки Путіна», підготовлена депутатом-лейбористом Гремом Дауні, заступником голови міжпартійної парламентської групи з питань переозброєння.
Розрахунок охоплює витрати на усунення наслідків атак, відновлення та посилення стійкості до нових загроз. Автор застерігає: справжня ціна російської гібридної війни, ймовірно, значно вища, але прогалини в урядових даних не дають змоги підрахувати її точно.
Як повідомляє Financial Times, оцінка складається з кількох компонентів. Близько £400–500 млн становлять середньорічні збитки, розраховані за великими інцидентами від 2022 року. Серед них — атаки на Jaguar Land Rover, Royal Mail та постачальників Національної служби охорони здоров’я.
Ще £1,47 млрд припадає на збитки від пов’язаних із Росією кібератак, оцінені на основі галузевого аналізу та розвідданих про загрози. Пошкодження підводних кабелів зв’язку й супутньої інфраструктури додають £250–500 млн.
Доповідь також виявляє проблему обліку: у Британії немає узгодженої системи оцінювання економічних наслідків дій ворожих держав. Вартість багатьох серйозних інцидентів досі не визначена. Через це депутати й громадськість бачать лише частину рахунку, який країна сплачує за протистояння гібридним загрозам.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍27🤔11😡3✍2🤡2❤1
США та Росія обговорювали повернення російського газу до Європи — Reuters
Американські та російські посадовці обговорювали залучення інвестора зі США до газопроводів «Північний потік». За словами п’яти обізнаних джерел, у переговорах брали участь спецпосланець США Джаред Кушнер і представник Кремля Кирило Дмитрієв.
Ідея передбачає, що після завершення війни американські інвестори зможуть заробляти на постачанні енергоносіїв до Європи. Кушнер розглядає економічні домовленості як один зі стимулів для миру.
Водночас представник Білого дому заявив, що останнім часом обговорень «Північного потоку» не було. Він наголосив: будь-які угоди мають узгоджуватися з американськими фінансовими установами та приносити користь платникам податків і компаніям США. Про це повідомляє Reuters.
До реалізації задуму далеко. Газопроводи перебувають під санкціями США та ЄС, а Німеччина виступає проти відновлення їхньої роботи. Представниця німецького Мінекономіки зазначила, що країна вже знайшла альтернативні джерела газу. Американський посадовець оцінив угоду як малоймовірну в середньостроковій перспективі.
Перешкодою є й структура власності: «Газпрому» належить 51% компанії-оператора, решта — європейським акціонерам. Німецькі співвласники прагнуть зберегти свої частки та вплив.
Паралельно Кушнер і Дмитрієв, за даними джерел, обговорюють продаж закордонних активів «Лукойлу». Потенційними покупцями можуть стати американська державна інвестиційна корпорація DFC та інвестори з Катару й ОАЕ — за умови зняття американських санкцій.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Американські та російські посадовці обговорювали залучення інвестора зі США до газопроводів «Північний потік». За словами п’яти обізнаних джерел, у переговорах брали участь спецпосланець США Джаред Кушнер і представник Кремля Кирило Дмитрієв.
Ідея передбачає, що після завершення війни американські інвестори зможуть заробляти на постачанні енергоносіїв до Європи. Кушнер розглядає економічні домовленості як один зі стимулів для миру.
Водночас представник Білого дому заявив, що останнім часом обговорень «Північного потоку» не було. Він наголосив: будь-які угоди мають узгоджуватися з американськими фінансовими установами та приносити користь платникам податків і компаніям США. Про це повідомляє Reuters.
До реалізації задуму далеко. Газопроводи перебувають під санкціями США та ЄС, а Німеччина виступає проти відновлення їхньої роботи. Представниця німецького Мінекономіки зазначила, що країна вже знайшла альтернативні джерела газу. Американський посадовець оцінив угоду як малоймовірну в середньостроковій перспективі.
Перешкодою є й структура власності: «Газпрому» належить 51% компанії-оператора, решта — європейським акціонерам. Німецькі співвласники прагнуть зберегти свої частки та вплив.
Паралельно Кушнер і Дмитрієв, за даними джерел, обговорюють продаж закордонних активів «Лукойлу». Потенційними покупцями можуть стати американська державна інвестиційна корпорація DFC та інвестори з Катару й ОАЕ — за умови зняття американських санкцій.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬99🤡27❤10😁5🖕1
Литва пропонує ЄС заборонити транзит російського зерна та запровадити санкції проти аграрних олігархів
Литва виступає за припинення транзиту російського зерна через Євросоюз і санкції проти представників російського агробізнесу, які підтримують війну. Балтійські держави вже вживають заходів для зупинення таких перевезень, але вважають необхідними спільні рішення на рівні ЄС.
Росія атакує українські портові термінали та судна, що перевозять зерно, намагаючись зірвати експорт і завдати Україні економічних втрат. Водночас вона масово вивозить зерно з окупованих територій і продає його на світових ринках.
При цьому Москва продовжує використовувати європейські порти та інфраструктуру, зокрема балтійських країн, для власного зернового експорту. У дописі про позицію Литви таку ситуацію названо неприйнятною: досі її толерували, посилаючись на те, що продовольство не підпадає під санкції ЄС.
Литовські установи вже отримали доручення посилити контроль походження зерна. Мета — не допустити перевезення через країну продукції, викраденої в Україні, зокрема змішаної з іншим зерном.
Правоохоронці аналізують зв’язки зерноекспортних компаній: перевіряють можливі порушення чинних санкцій і співпрацю з олігархами, які відкрито підтримують та фінансують війну. Підприємства стратегічної інфраструктури також переглядають послуги таким компаніям і оцінюють ризики для національної безпеки.
Позиція Литви — не дозволяти російській воєнній машині заробляти, використовуючи її інфраструктуру як ворота на світові ринки.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Литва виступає за припинення транзиту російського зерна через Євросоюз і санкції проти представників російського агробізнесу, які підтримують війну. Балтійські держави вже вживають заходів для зупинення таких перевезень, але вважають необхідними спільні рішення на рівні ЄС.
Росія атакує українські портові термінали та судна, що перевозять зерно, намагаючись зірвати експорт і завдати Україні економічних втрат. Водночас вона масово вивозить зерно з окупованих територій і продає його на світових ринках.
При цьому Москва продовжує використовувати європейські порти та інфраструктуру, зокрема балтійських країн, для власного зернового експорту. У дописі про позицію Литви таку ситуацію названо неприйнятною: досі її толерували, посилаючись на те, що продовольство не підпадає під санкції ЄС.
Литовські установи вже отримали доручення посилити контроль походження зерна. Мета — не допустити перевезення через країну продукції, викраденої в Україні, зокрема змішаної з іншим зерном.
Правоохоронці аналізують зв’язки зерноекспортних компаній: перевіряють можливі порушення чинних санкцій і співпрацю з олігархами, які відкрито підтримують та фінансують війну. Підприємства стратегічної інфраструктури також переглядають послуги таким компаніям і оцінюють ризики для національної безпеки.
Позиція Литви — не дозволяти російській воєнній машині заробляти, використовуючи її інфраструктуру як ворота на світові ринки.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤98👏28💯6
На марафон у жовтні виділять ще понад 100 млн грн. У тому числі на виробництво контенту. Ми, Ціна держави, готові безоплатно віддати свій контент, щоб його транслювали під час марафону, чим зекономити кошти платників податків.
В УЗ не вистачає локомотивів та є потреба у 1600 пасажирських вагонів. Вже традиційно загрози зі знищенням цивільної інфраструктури напередодні зими, нові транспортні виклики у Києві. І, звісно, з фінансуванням армії ситуація кращою не стала.
Стратегія імпульсивних миттєвих рішень, жодного доказового підходу з моделюванням і прогнозуванням.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
В УЗ не вистачає локомотивів та є потреба у 1600 пасажирських вагонів. Вже традиційно загрози зі знищенням цивільної інфраструктури напередодні зими, нові транспортні виклики у Києві. І, звісно, з фінансуванням армії ситуація кращою не стала.
Стратегія імпульсивних миттєвих рішень, жодного доказового підходу з моделюванням і прогнозуванням.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍87🤬74💯21😁6❤4😱4
Південна Корея відкинула звинувачення України в допомозі Росії з пальним
Сеул розкритикував заяви української сторони про те, що постачання пального з південнокорейських портів допомогло Росії компенсувати наслідки ударів по її нафтопереробних заводах. В адміністрації президента Південної Кореї назвали такі твердження неточними й недоречними.
Приводом стала заява уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка. Посилаючись на розслідування The Guardian, він зазначив, що в липні та серпні до Росії через південнокорейські порти відправили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизелю.
За даними розслідування, сім танкерів здійснили 14 рейсів на російський Далекий Схід. Водночас власників і продавців пального встановити не вдалося. Про дипломатичну суперечку повідомляє Bloomberg.
Сеул наголошує, що від початку російського вторгнення послідовно дотримується санкцій та експортного контролю у взаємодії з міжнародними партнерами. В адміністрації президента закликали Україну утримуватися від публічних заяв без достатньої перевірки фактів, які можуть спотворити політику країни та зашкодити її міжнародній репутації.
Водночас південнокорейська влада перевіряє обставини перевезень і можливі порушення експортного контролю. Якщо проблеми підтвердяться, Сеул обіцяє вжити необхідних заходів.
За твердженням адміністрації президента, офіційна торговельна статистика за період із серпня 2025-го до серпня 2026 року не фіксує експорту до Росії дизелю, бензину чи авіапального. Отже, ключовим залишається з’ясування походження вантажів та учасників постачання: відправлення з корейського порту саме по собі не встановлює, хто продав пальне.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Сеул розкритикував заяви української сторони про те, що постачання пального з південнокорейських портів допомогло Росії компенсувати наслідки ударів по її нафтопереробних заводах. В адміністрації президента Південної Кореї назвали такі твердження неточними й недоречними.
Приводом стала заява уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка. Посилаючись на розслідування The Guardian, він зазначив, що в липні та серпні до Росії через південнокорейські порти відправили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизелю.
За даними розслідування, сім танкерів здійснили 14 рейсів на російський Далекий Схід. Водночас власників і продавців пального встановити не вдалося. Про дипломатичну суперечку повідомляє Bloomberg.
Сеул наголошує, що від початку російського вторгнення послідовно дотримується санкцій та експортного контролю у взаємодії з міжнародними партнерами. В адміністрації президента закликали Україну утримуватися від публічних заяв без достатньої перевірки фактів, які можуть спотворити політику країни та зашкодити її міжнародній репутації.
Водночас південнокорейська влада перевіряє обставини перевезень і можливі порушення експортного контролю. Якщо проблеми підтвердяться, Сеул обіцяє вжити необхідних заходів.
За твердженням адміністрації президента, офіційна торговельна статистика за період із серпня 2025-го до серпня 2026 року не фіксує експорту до Росії дизелю, бензину чи авіапального. Отже, ключовим залишається з’ясування походження вантажів та учасників постачання: відправлення з корейського порту саме по собі не встановлює, хто продав пальне.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👀38🤡33😡10😱2❤1
Ціна держави
Південна Корея відкинула звинувачення України в допомозі Росії з пальним Сеул розкритикував заяви української сторони про те, що постачання пального з південнокорейських портів допомогло Росії компенсувати наслідки ударів по її нафтопереробних заводах. В…
Південна Корея відкликає посла з України
Уряд Південної Кореї вирішив відкликати свого посла в Україні на батьківщину.
Про це йдеться в короткому повідомленні Міністерства закордонних справ країни. Причин рішення та строків повернення дипломата в заяві не уточнюють.
Сеул висловив сподівання на врегулювання всіх невирішених питань у відносинах між двома державами й повідомив, що продовжить консультації з українською стороною.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Уряд Південної Кореї вирішив відкликати свого посла в Україні на батьківщину.
Про це йдеться в короткому повідомленні Міністерства закордонних справ країни. Причин рішення та строків повернення дипломата в заяві не уточнюють.
Сеул висловив сподівання на врегулювання всіх невирішених питань у відносинах між двома державами й повідомив, що продовжить консультації з українською стороною.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡119🤷♂12😱5👍1👎1😁1
Ціна держави
На марафон у жовтні виділять ще понад 100 млн грн. У тому числі на виробництво контенту. Ми, Ціна держави, готові безоплатно віддати свій контент, щоб його транслювали під час марафону, чим зекономити кошти платників податків. В УЗ не вистачає локомотивів…
І навздогін до попереднього посту про 100 млн грн на телемарафон у жовтні. Мінфін послав на три літери Розетку, яка попросила відтермінувати податки без відсотків, щоб спрямувати ресурси на відбудову після знищення складу на суму в 1,1 млрд грн.
Формулювання: "Знищення окремого складу чи іншого активу ще не означає, що компанія загалом втратила можливість виконувати податкові зобов’язання".
Друга важлива функція Мінфіну - це критично оцінювати ті чи інші державні видатки. А до дармових витрат на телемарафон у них претензій немає?
Поточне керівництво Мінфіну системно захищає презумпцію вини платника податків, відмовляється від спрощення податкового адміністрування, мріє знищити спрощену систему оподаткування, перешкоджає розвитку підприємництва.
Водночас поточне керівництво Мінфіну потокає популістичним і непотрібним витратам влади.
Докладніше у статті Forbes
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Формулювання: "Знищення окремого складу чи іншого активу ще не означає, що компанія загалом втратила можливість виконувати податкові зобов’язання".
Друга важлива функція Мінфіну - це критично оцінювати ті чи інші державні видатки. А до дармових витрат на телемарафон у них претензій немає?
Поточне керівництво Мінфіну системно захищає презумпцію вини платника податків, відмовляється від спрощення податкового адміністрування, мріє знищити спрощену систему оподаткування, перешкоджає розвитку підприємництва.
Водночас поточне керівництво Мінфіну потокає популістичним і непотрібним витратам влади.
Докладніше у статті Forbes
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬170💯33😁2❤1🤔1
Путін робить ставку на удари по Києву та його мостах — The Telegraph
Напередодні зими Росія намагається компенсувати труднощі на фронті посиленням ударів по українських містах. Автор колонки в The Telegraph вважає, що Кремль прагне перетворити війну на випробування витривалості цивільного населення та готовності Заходу підтримувати Україну.
У матеріалі стверджується, що Путін залучив до кампанії проти Києва генерала Сергія Суровікіна, відомого як «генерал Армагеддон», який раніше керував руйнівними операціями в Сирії.
За оцінкою автора, російський наступ на Донбасі стикається із серйозними труднощами, тоді як українські сили контратакують поблизу Покровська та Лимана. Великі втрати ускладнюють поповнення російської армії контрактниками, а нова масштабна мобілізація несе для Кремля політичні ризики.
Однією з цілей російських атак стали київські мости через Дніпро. Столиця є важливим автомобільним і залізничним вузлом, тому руйнування переправ загрожує транспортним сполученням не лише місту, а й півночі України.
Автор пов’язує посилення ударів із дефіцитом українських засобів протиповітряної оборони, передусім ракет-перехоплювачів Patriot. На його думку, Москва намагається використати цю вразливість, щоб порушити роботу інфраструктури, від якої залежить повсякденне життя мільйонів людей.
Розрахунок Кремля, за оцінкою колумніста, полягає в тому, що виснажене населення вимагатиме завершення війни, а західні уряди поступово втратять політичну волю допомагати Києву. Однак автор сумнівається, що така стратегія змусить Україну поступитися.
Він закликає західних партнерів різко збільшити постачання ракет ППО, радарів, дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Також пропонує розглянути можливість залучення авіації НАТО для захисту окремих районів чи критичної інфраструктури України. Це позиція автора колонки, а не оголошене рішення Альянсу.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Напередодні зими Росія намагається компенсувати труднощі на фронті посиленням ударів по українських містах. Автор колонки в The Telegraph вважає, що Кремль прагне перетворити війну на випробування витривалості цивільного населення та готовності Заходу підтримувати Україну.
У матеріалі стверджується, що Путін залучив до кампанії проти Києва генерала Сергія Суровікіна, відомого як «генерал Армагеддон», який раніше керував руйнівними операціями в Сирії.
За оцінкою автора, російський наступ на Донбасі стикається із серйозними труднощами, тоді як українські сили контратакують поблизу Покровська та Лимана. Великі втрати ускладнюють поповнення російської армії контрактниками, а нова масштабна мобілізація несе для Кремля політичні ризики.
Однією з цілей російських атак стали київські мости через Дніпро. Столиця є важливим автомобільним і залізничним вузлом, тому руйнування переправ загрожує транспортним сполученням не лише місту, а й півночі України.
Автор пов’язує посилення ударів із дефіцитом українських засобів протиповітряної оборони, передусім ракет-перехоплювачів Patriot. На його думку, Москва намагається використати цю вразливість, щоб порушити роботу інфраструктури, від якої залежить повсякденне життя мільйонів людей.
Розрахунок Кремля, за оцінкою колумніста, полягає в тому, що виснажене населення вимагатиме завершення війни, а західні уряди поступово втратять політичну волю допомагати Києву. Однак автор сумнівається, що така стратегія змусить Україну поступитися.
Він закликає західних партнерів різко збільшити постачання ракет ППО, радарів, дронів і засобів радіоелектронної боротьби. Також пропонує розглянути можливість залучення авіації НАТО для захисту окремих районів чи критичної інфраструктури України. Це позиція автора колонки, а не оголошене рішення Альянсу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬61❤6👍4😁1🙏1
Німеччина та Франція закликають ЄС посилити торговельний захист від Китаю
Париж і Берлін, які часто розходяться в економічній політиці, об’єдналися перед тиском китайського експорту. У спільному листі до Єврокомісії від 5 жовтня Емманюель Макрон і Фрідріх Мерц запропонували суттєво розширити інструменти захисту європейської промисловості. Китай прямо не названий, проте саме він є головним адресатом сигналу.
Європейські претензії стосуються субсидій, заниженого курсу юаня та небажання китайських інвесторів ділитися технологіями. Занепокоєння посилюють використання Пекіном контролю над критичною сировиною як засобу тиску та підтримка російської війни проти України.
Німеччина роками стримувала жорсткіший курс ЄС, а у 2024 році навіть голосувала проти мит на китайські електромобілі. Тепер конкуренція дедалі сильніше зачіпає її власну промисловість, змінюючи позицію Берліна.
Як пише The Economist, ключова новація листа — пропозиція надати Брюсселю можливість швидко відповідати країнам, які вдаються до заходів у відповідь на торговельні обмеження ЄС.
Франція та Німеччина також закликають прискорити застосування захисних інструментів і поширювати їх на цілі галузі, а не лише окремі компанії. Серед інших пропозицій — перегляд механізмів захисту від різкого зростання імпорту, суворіший контроль на кордоні та обмеження доступу до ринку за повторні порушення.
Окремий інструмент має зменшити залежність європейських компаній від окремих постачальників і запобігати появі нових залежностей. Водночас подробиць поки мало. Так само не визначено, які стратегічні галузі охопить запропонована перевага для європейських виробників у закупівлях і чи пошириться вона на близьких союзників ЄС.
Пекін уже попередив, що демонстрація сили під час переговорів підриває довіру. Після трьох європейських антидемпінгових розслідувань щодо Китаю він відкрив власне — проти європейської хімічної продукції.
Єврокомісія привітала лист, але результат цього тиску залишається невизначеним. Пропозиції ще мають пройти політичне обговорення та законодавчі процедури, а жорсткіший курс може спричинити новий виток торговельного протистояння.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Париж і Берлін, які часто розходяться в економічній політиці, об’єдналися перед тиском китайського експорту. У спільному листі до Єврокомісії від 5 жовтня Емманюель Макрон і Фрідріх Мерц запропонували суттєво розширити інструменти захисту європейської промисловості. Китай прямо не названий, проте саме він є головним адресатом сигналу.
Європейські претензії стосуються субсидій, заниженого курсу юаня та небажання китайських інвесторів ділитися технологіями. Занепокоєння посилюють використання Пекіном контролю над критичною сировиною як засобу тиску та підтримка російської війни проти України.
Німеччина роками стримувала жорсткіший курс ЄС, а у 2024 році навіть голосувала проти мит на китайські електромобілі. Тепер конкуренція дедалі сильніше зачіпає її власну промисловість, змінюючи позицію Берліна.
Як пише The Economist, ключова новація листа — пропозиція надати Брюсселю можливість швидко відповідати країнам, які вдаються до заходів у відповідь на торговельні обмеження ЄС.
Франція та Німеччина також закликають прискорити застосування захисних інструментів і поширювати їх на цілі галузі, а не лише окремі компанії. Серед інших пропозицій — перегляд механізмів захисту від різкого зростання імпорту, суворіший контроль на кордоні та обмеження доступу до ринку за повторні порушення.
Окремий інструмент має зменшити залежність європейських компаній від окремих постачальників і запобігати появі нових залежностей. Водночас подробиць поки мало. Так само не визначено, які стратегічні галузі охопить запропонована перевага для європейських виробників у закупівлях і чи пошириться вона на близьких союзників ЄС.
Пекін уже попередив, що демонстрація сили під час переговорів підриває довіру. Після трьох європейських антидемпінгових розслідувань щодо Китаю він відкрив власне — проти європейської хімічної продукції.
Єврокомісія привітала лист, але результат цього тиску залишається невизначеним. Пропозиції ще мають пройти політичне обговорення та законодавчі процедури, а жорсткіший курс може спричинити новий виток торговельного протистояння.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍56❤8🙏2🔥1
Ціна держави
📈 Україна піднялася зі 150 на 143-е місце в Індексі економічної свободи від канадського аналітичного центру Fraser Institute Fraser Institute опублікував свій звіт Economic Freedom of the World 2025, де оцінюється стан економічної свободи у світі за 2023…
📈 Україна на 134-му місці за економічною свободою. Піднялася на 9 позицій, але все ще серед найбільш економічно невільних країн.
Канадський дослідницький центр Fraser Institute опублікував звіт Economic Freedom of the World 2026. Звіт базується на даних 2024 року.
Україна посіла 134-те місце серед 165 країн і територій. Загальна оцінка зросла з 5,24 до 5,68 бала з 10. Позаду нас РФ - 143-е місце. А випереджають решта пострадянських країн.
У звіті 2024 року (дані за 2022) Україна посідала 150-е місце. Були найгіршою країною на пострадянському просторі.
Що змінилося за рік:
🔹 Розмір уряду: 5,73 бала проти 5,80
🔹 Правова система та права власності: 4,56 проти 4,57
🔹 Надійність грошей: 6,03 проти 5,26
🔹 Свобода міжнародної торгівлі: 7,19 проти 5,99
🔹 Регулювання бізнесу та ринку праці: 4,90 проти 4,58
Найбільший прогрес Україна показала у свободі міжнародної торгівлі та доступі до надійних грошей. Покращився і показник регулювання бізнесу.
Натомість майже без змін залишилися дві фундаментальні проблеми — слабка правова система і захист прав власності, а також великий розмір держави.
Саме тут і лежить головний резерв для зростання. Для інвестицій і довгострокового розвитку потрібні не лише відкриті ринки, а й зрозумілі правила гри, захищена власність, незалежні суди та менше адміністративного тиску на бізнес.
Індекс показує, наскільки люди та бізнес можуть самостійно ухвалювати економічні рішення, розпоряджатися власністю, працювати, торгувати й інвестувати без надмірного втручання держави.
🌍 У рейтингу 2026 року перше місце зберіг Гонконг. Далі йдуть Швейцарія, Сінгапур, Нова Зеландія та США.
Нагадаємо, ми разом з Центром Бендукідзе при методологічній підтримці Інституту Фрейзера робили аудит економічної свободи в Україні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Канадський дослідницький центр Fraser Institute опублікував звіт Economic Freedom of the World 2026. Звіт базується на даних 2024 року.
Україна посіла 134-те місце серед 165 країн і територій. Загальна оцінка зросла з 5,24 до 5,68 бала з 10. Позаду нас РФ - 143-е місце. А випереджають решта пострадянських країн.
У звіті 2024 року (дані за 2022) Україна посідала 150-е місце. Були найгіршою країною на пострадянському просторі.
Що змінилося за рік:
🔹 Розмір уряду: 5,73 бала проти 5,80
🔹 Правова система та права власності: 4,56 проти 4,57
🔹 Надійність грошей: 6,03 проти 5,26
🔹 Свобода міжнародної торгівлі: 7,19 проти 5,99
🔹 Регулювання бізнесу та ринку праці: 4,90 проти 4,58
Найбільший прогрес Україна показала у свободі міжнародної торгівлі та доступі до надійних грошей. Покращився і показник регулювання бізнесу.
Натомість майже без змін залишилися дві фундаментальні проблеми — слабка правова система і захист прав власності, а також великий розмір держави.
Саме тут і лежить головний резерв для зростання. Для інвестицій і довгострокового розвитку потрібні не лише відкриті ринки, а й зрозумілі правила гри, захищена власність, незалежні суди та менше адміністративного тиску на бізнес.
Індекс показує, наскільки люди та бізнес можуть самостійно ухвалювати економічні рішення, розпоряджатися власністю, працювати, торгувати й інвестувати без надмірного втручання держави.
🌍 У рейтингу 2026 року перше місце зберіг Гонконг. Далі йдуть Швейцарія, Сінгапур, Нова Зеландія та США.
Нагадаємо, ми разом з Центром Бендукідзе при методологічній підтримці Інституту Фрейзера робили аудит економічної свободи в Україні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍42🤬12😢9❤4🔥1🌚1
ІТ забезпечує кожен восьмий долар експортних надходжень України - Опендатабот
За січень–серпень 2026 року Україна отримала від експорту ІТ-послуг $4,46 млрд — на 4% більше, ніж за аналогічний період торік. Галузь повернулася до показників 2023 року, проте досі на 9% поступається піковому рівню 2022-го.
На ІТ припадає 41% українського експорту послуг. Загалом продаж послуг за кордон за вісім місяців приніс $10,9 млрд, що на 6% більше, ніж роком раніше.
У сукупному експорті товарів і послуг частка ІТ становить близько 12%. Тобто приблизно кожен восьмий долар експортних надходжень забезпечують саме інформаційні технології.
Загальний експорт України за вісім місяців сягнув $35,8 млрд і майже не змінився порівняно з відповідним періодом 2025 року. Основу надходжень і далі формують товари: $24,9 млрд, або близько 70%.
На тлі практично незмінного загального експорту ІТ демонструє помірне відновлення, хоча до рекордних обсягів галузь ще не повернулася.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
За січень–серпень 2026 року Україна отримала від експорту ІТ-послуг $4,46 млрд — на 4% більше, ніж за аналогічний період торік. Галузь повернулася до показників 2023 року, проте досі на 9% поступається піковому рівню 2022-го.
На ІТ припадає 41% українського експорту послуг. Загалом продаж послуг за кордон за вісім місяців приніс $10,9 млрд, що на 6% більше, ніж роком раніше.
У сукупному експорті товарів і послуг частка ІТ становить близько 12%. Тобто приблизно кожен восьмий долар експортних надходжень забезпечують саме інформаційні технології.
Загальний експорт України за вісім місяців сягнув $35,8 млрд і майже не змінився порівняно з відповідним періодом 2025 року. Основу надходжень і далі формують товари: $24,9 млрд, або близько 70%.
На тлі практично незмінного загального експорту ІТ демонструє помірне відновлення, хоча до рекордних обсягів галузь ще не повернулася.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤38👍20🤣1
📉 Через російські атаки можливе падіння ВВП України на 0,5% у 2026 році та на 1% у 2027 - Dragon Capital
Посилення російських атак із липня різко погіршило економічні перспективи України. Практично зупинилися перевезення через чорноморські порти, частина металургійних підприємств припинила виробництво через балістичні удари, пошкоджено енергетичну, логістичну та цивільну інфраструктуру.
📊 На цьому тлі Dragon Capital переглянув прогноз реального ВВП вниз: у 2026 році — до –0,5%, у 2027-му — до –1,0%. До ескалації очікувалося зростання на 1,5% та 0,5% відповідно.
🚢 Блокада чорноморських портів сама по собі може коштувати економіці близько 2,2% ВВП. Якщо морський експорт зерна вдасться відновити до весняної посівної, втрати можуть скоротитися до 0,7% ВВП.
🏭 Ще близько 1,5% ВВП Україна може втратити через зупинку сталеливарного виробництва та падіння видобутку залізної руди. Переорієнтувати ці вантажі на альтернативні маршрути без морських портів практично неможливо.
⚡️ Додатковий ризик — атаки на енергосистему. Росія відновила масовані удари задовго до холодів і, ймовірно, намагатиметься створювати регіональні дефіцити електроенергії. Економіку також стримуватимуть слабше зростання доходів, погіршення споживчих настроїв і низька інвестиційна активність через відсутність масштабного страхування воєнних ризиків.
💰 Частково падіння економіки компенсуватимуть високі бюджетні витрати на оборону та український ОПК. Але через пріоритетність оборонних потреб і можливе падіння податкових надходжень простір для підтримки бізнесу залишатиметься дуже обмеженим.
🌍 Ще один наслідок — різке погіршення зовнішньої торгівлі. Через втрату експорту зерна, сталі та руди та зростання імпорту енергетичного обладнання й оборонних комплектуючих торговельний дефіцит у 2026 році може сягнути рекордних $71 млрд, або 31% ВВП. Це на $6,5 млрд більше попередньої оцінки. У 2027 році дефіцит, імовірно, залишатиметься близьким до цього рівня.
🔥 Прогноз інфляції також погіршено: до 10% р/р на кінець 2026 року та 8% у 2027 році. Руйнування активів і запасів змушуватиме бізнес піднімати ціни навіть за слабшого попиту.
💵 Ключовим питанням залишається зовнішнє фінансування. Наявні програми дозволяють залучити близько $50 млрд пільгового та грантового фінансування на покриття дефіциту бюджету у 2026 році. Але станом на кінець вересня надійшло лише $22 млрд — менше половини доступної суми.
Через це урядові залишки коштів різко скоротилися, що вже призвело до обмеження некритичних видатків і затримок із відшкодуванням ПДВ експортерам.
⚠️ У 2027 році потреба у додатковому зовнішньому фінансуванні для бюджету оцінюється у $30–35 млрд. Поточні програми міжнародної підтримки передбачають лише близько $20 млрд, тоді як втрати податкових надходжень можуть сягнути $4–5 млрд.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Посилення російських атак із липня різко погіршило економічні перспективи України. Практично зупинилися перевезення через чорноморські порти, частина металургійних підприємств припинила виробництво через балістичні удари, пошкоджено енергетичну, логістичну та цивільну інфраструктуру.
📊 На цьому тлі Dragon Capital переглянув прогноз реального ВВП вниз: у 2026 році — до –0,5%, у 2027-му — до –1,0%. До ескалації очікувалося зростання на 1,5% та 0,5% відповідно.
🚢 Блокада чорноморських портів сама по собі може коштувати економіці близько 2,2% ВВП. Якщо морський експорт зерна вдасться відновити до весняної посівної, втрати можуть скоротитися до 0,7% ВВП.
🏭 Ще близько 1,5% ВВП Україна може втратити через зупинку сталеливарного виробництва та падіння видобутку залізної руди. Переорієнтувати ці вантажі на альтернативні маршрути без морських портів практично неможливо.
⚡️ Додатковий ризик — атаки на енергосистему. Росія відновила масовані удари задовго до холодів і, ймовірно, намагатиметься створювати регіональні дефіцити електроенергії. Економіку також стримуватимуть слабше зростання доходів, погіршення споживчих настроїв і низька інвестиційна активність через відсутність масштабного страхування воєнних ризиків.
💰 Частково падіння економіки компенсуватимуть високі бюджетні витрати на оборону та український ОПК. Але через пріоритетність оборонних потреб і можливе падіння податкових надходжень простір для підтримки бізнесу залишатиметься дуже обмеженим.
🌍 Ще один наслідок — різке погіршення зовнішньої торгівлі. Через втрату експорту зерна, сталі та руди та зростання імпорту енергетичного обладнання й оборонних комплектуючих торговельний дефіцит у 2026 році може сягнути рекордних $71 млрд, або 31% ВВП. Це на $6,5 млрд більше попередньої оцінки. У 2027 році дефіцит, імовірно, залишатиметься близьким до цього рівня.
🔥 Прогноз інфляції також погіршено: до 10% р/р на кінець 2026 року та 8% у 2027 році. Руйнування активів і запасів змушуватиме бізнес піднімати ціни навіть за слабшого попиту.
💵 Ключовим питанням залишається зовнішнє фінансування. Наявні програми дозволяють залучити близько $50 млрд пільгового та грантового фінансування на покриття дефіциту бюджету у 2026 році. Але станом на кінець вересня надійшло лише $22 млрд — менше половини доступної суми.
Через це урядові залишки коштів різко скоротилися, що вже призвело до обмеження некритичних видатків і затримок із відшкодуванням ПДВ експортерам.
⚠️ У 2027 році потреба у додатковому зовнішньому фінансуванні для бюджету оцінюється у $30–35 млрд. Поточні програми міжнародної підтримки передбачають лише близько $20 млрд, тоді як втрати податкових надходжень можуть сягнути $4–5 млрд.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔27😢25❤2🕊2🤡2🙏1
👏🏻 Від лікування до роботи: в Україні планують створити службу супроводу ветеранів
В Україні представили концепцію Державної служби супроводу ветеранів. За кожним ветераном чи ветеранкою закріплюватимуть фахівця, який допомагатиме отримувати необхідні послуги та координуватиме повернення до цивільного життя.
Службу планують створити на базі «Державного ветеранського простору». Вона матиме центральний і регіональний рівні та мережу фахівців із супроводу.
Після отримання інформації про демобілізацію або висновку військово-лікарської комісії дані людини автоматично надходитимуть до системи «Оскар». Призначений фахівець має зв’язатися з нею протягом 24–48 годин.
Як повідомляє Міністерство у справах ветеранів, під час першого контакту оцінюватимуть потреби в лікуванні, протезуванні, психологічній підтримці, житлі та працевлаштуванні.
На цій основі складатимуть індивідуальний план, який ветеран зможе погодити через «Дію». Він охоплюватиме підготовку до звільнення зі служби, перехід до цивільного життя, відновлення здоров’я, професійну самореалізацію та участь у житті громади.
Фахівець координуватиме взаємодію з медичними установами, Міноборони, місцевою владою та службою зайнятості.
Також планують переглянути навантаження: замість моделі, за якої один фахівець може супроводжувати до 100 людей, запропоновано бальну систему з урахуванням складності кожного випадку.
Нагадуємо, у нас є відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
В Україні представили концепцію Державної служби супроводу ветеранів. За кожним ветераном чи ветеранкою закріплюватимуть фахівця, який допомагатиме отримувати необхідні послуги та координуватиме повернення до цивільного життя.
Службу планують створити на базі «Державного ветеранського простору». Вона матиме центральний і регіональний рівні та мережу фахівців із супроводу.
Після отримання інформації про демобілізацію або висновку військово-лікарської комісії дані людини автоматично надходитимуть до системи «Оскар». Призначений фахівець має зв’язатися з нею протягом 24–48 годин.
Як повідомляє Міністерство у справах ветеранів, під час першого контакту оцінюватимуть потреби в лікуванні, протезуванні, психологічній підтримці, житлі та працевлаштуванні.
На цій основі складатимуть індивідуальний план, який ветеран зможе погодити через «Дію». Він охоплюватиме підготовку до звільнення зі служби, перехід до цивільного життя, відновлення здоров’я, професійну самореалізацію та участь у житті громади.
«Критерієм роботи і супроводу має бути не кількість консультацій чи виданих направлень, а фактичний результат для ветерана та його родини», — наголосив Сергій Рекун.
Фахівець координуватиме взаємодію з медичними установами, Міноборони, місцевою владою та службою зайнятості.
Також планують переглянути навантаження: замість моделі, за якої один фахівець може супроводжувати до 100 людей, запропоновано бальну систему з урахуванням складності кожного випадку.
Нагадуємо, у нас є відео Як Україна має готуватися до повернення героїв вже зараз
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍35🤔18❤9🕊1
ЄС шукає спосіб збільшити податкові надходження від американських техногігантів без загострення зі США
Єврокомісія розглядає зміни до нового корпоративного збору, які дозволили б отримувати більше коштів від Apple, Google, Meta та інших великих компаній. Брюссель прагне поповнити бюджет ЄС, уникаючи окремого податку на американський технологічний сектор, який міг би спровокувати торговельну відповідь адміністрації Дональда Трампа.
Йдеться про запропонований збір Corporate Resource for Europe, або Core. У нинішньому вигляді він передбачає щорічний фіксований внесок для компаній, що працюють у ЄС і мають річний виторг понад €100 млн.
Як пише Financial Times, один із варіантів — підвищити поріг і зосередити збір на найбільших корпораціях. Перегляд має збільшити надходження від технологічних гігантів і водночас послабити навантаження на середній європейський бізнес.
Збір може охоплювати компанії різних галузей. Його остаточні параметри ще обговорюють, а для ухвалення потрібна згода всіх 27 держав ЄС.
Core — одне з п’яти запропонованих нових джерел бюджетних доходів Союзу. Разом вони мають приносити близько €60 млрд щороку починаючи з 2028-го. Ця сума стосується всього пакета, а не лише корпоративного збору.
Більшість країн ЄС заперечує проти нинішньої конструкції Core, побоюючись, що вона погіршить конкурентне становище середніх європейських компаній. Окремий податок на цифрові послуги також не є основним варіантом через ризик відповіді Вашингтона. Тож Брюссель шукає модель, яка поєднає бюджетні потреби з обережністю у відносинах зі США.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Єврокомісія розглядає зміни до нового корпоративного збору, які дозволили б отримувати більше коштів від Apple, Google, Meta та інших великих компаній. Брюссель прагне поповнити бюджет ЄС, уникаючи окремого податку на американський технологічний сектор, який міг би спровокувати торговельну відповідь адміністрації Дональда Трампа.
Йдеться про запропонований збір Corporate Resource for Europe, або Core. У нинішньому вигляді він передбачає щорічний фіксований внесок для компаній, що працюють у ЄС і мають річний виторг понад €100 млн.
Як пише Financial Times, один із варіантів — підвищити поріг і зосередити збір на найбільших корпораціях. Перегляд має збільшити надходження від технологічних гігантів і водночас послабити навантаження на середній європейський бізнес.
Збір може охоплювати компанії різних галузей. Його остаточні параметри ще обговорюють, а для ухвалення потрібна згода всіх 27 держав ЄС.
Core — одне з п’яти запропонованих нових джерел бюджетних доходів Союзу. Разом вони мають приносити близько €60 млрд щороку починаючи з 2028-го. Ця сума стосується всього пакета, а не лише корпоративного збору.
Більшість країн ЄС заперечує проти нинішньої конструкції Core, побоюючись, що вона погіршить конкурентне становище середніх європейських компаній. Окремий податок на цифрові послуги також не є основним варіантом через ризик відповіді Вашингтона. Тож Брюссель шукає модель, яка поєднає бюджетні потреби з обережністю у відносинах зі США.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍49🤡13❤5❤🔥1😁1
Віткофф і Кушнер зустрінуться з українською делегацією; Кремль погодився з оцінкою війни як глухого кута
Американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер 9 жовтня проведуть у Маямі переговори з представниками України. Сторони обговорять нові пропозиції щодо завершення війни на тлі заяв Вашингтона й Москви про глухий кут у конфлікті.
За словами американського джерела, обізнаного з підготовкою зустрічі, йтиметься про ідеї, які переговорники США почали опрацьовувати з українською та російською сторонами під час нещодавнього візиту до регіону. Серед тем — гарантії безпеки для України та план її післявоєнного процвітання.
До переговорів долучаться представники Ради національної безпеки Білого дому та Міністерства фінансів США. Також запросили радників із національної безпеки Великої Британії, Франції й Німеччини, посадовців НАТО та ЄС. Про підготовку зустрічі повідомляє Reuters.
Тим часом Кремль погодився з оцінкою держсекретаря США Марко Рубіо, який назвав становище у війні небезпечним глухим кутом. Як пише Reuters, речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що вихід мають шукати дипломати.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер 9 жовтня проведуть у Маямі переговори з представниками України. Сторони обговорять нові пропозиції щодо завершення війни на тлі заяв Вашингтона й Москви про глухий кут у конфлікті.
За словами американського джерела, обізнаного з підготовкою зустрічі, йтиметься про ідеї, які переговорники США почали опрацьовувати з українською та російською сторонами під час нещодавнього візиту до регіону. Серед тем — гарантії безпеки для України та план її післявоєнного процвітання.
До переговорів долучаться представники Ради національної безпеки Білого дому та Міністерства фінансів США. Також запросили радників із національної безпеки Великої Британії, Франції й Німеччини, посадовців НАТО та ЄС. Про підготовку зустрічі повідомляє Reuters.
Тим часом Кремль погодився з оцінкою держсекретаря США Марко Рубіо, який назвав становище у війні небезпечним глухим кутом. Як пише Reuters, речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що вихід мають шукати дипломати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡92🤮18❤5👍5🤬1🕊1