Ціна держави
Якщо не треба на фронті, то можна дозволити експорт і продавати країнам, які ще вірять в артилерію, а не дрони. Нагадаємо, у нас про потребу експорту зброї є відео 🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі 📩 Підписуйся на "Ціну держави"…
Уряд Японії замовив українські дрони-перехоплювачі від SkyFall
Міністерство оборони Японії уклало контракт із українською оборонною компанією SkyFall на закупівлю дронів-перехоплювачів. Про це заявив міністр оборони Японії Сіндзіро Коїдзумі під час пресконференції.
За словами посадовця, Японія прагне забезпечити постачання безпілотників "якомога швидше". Також Коїдзумі відзначив український досвід розробки та швидкого вдосконалення оборонних технологій.
"Вони накопичили більше досвіду, ніж будь-хто інший у світі, і постійно вдосконалюють свою стійку бойову спроможність такими швидкими темпами", – сказав міністр.
Японський політик вважає, що перевагою співпраці із українськими оборонними компаніями є "швидкий цикл зворотного зв'язку", завдяки якому кожні два-три тижні з'являються дрони із покращеними характеристиками.
У пресслужбі української SkyFall підтвердили "Оборонці" відповідну інформацію, проте деталей домовленостей в компанії не коментують.
SkyFall розробляє та виготовляє дрони-бомбери, ударні FPV-безпілотники, а також дрони-перехоплювачі. Серед флагманських продуктів виробника – бомбери Vampire, перехоплювачі P1-SUN та FPV-дрони Shrike. Зокрема компанія виробляє дрони-перехоплювачі у різних модифікаціях, зокрема з AI-модулем, а також версію зі збільшеною швидкістю польоту для знищення реактивних цілей.
Нагадаємо, у нас про потребу експорту зброї є відео 🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Міністерство оборони Японії уклало контракт із українською оборонною компанією SkyFall на закупівлю дронів-перехоплювачів. Про це заявив міністр оборони Японії Сіндзіро Коїдзумі під час пресконференції.
За словами посадовця, Японія прагне забезпечити постачання безпілотників "якомога швидше". Також Коїдзумі відзначив український досвід розробки та швидкого вдосконалення оборонних технологій.
"Вони накопичили більше досвіду, ніж будь-хто інший у світі, і постійно вдосконалюють свою стійку бойову спроможність такими швидкими темпами", – сказав міністр.
Японський політик вважає, що перевагою співпраці із українськими оборонними компаніями є "швидкий цикл зворотного зв'язку", завдяки якому кожні два-три тижні з'являються дрони із покращеними характеристиками.
У пресслужбі української SkyFall підтвердили "Оборонці" відповідну інформацію, проте деталей домовленостей в компанії не коментують.
SkyFall розробляє та виготовляє дрони-бомбери, ударні FPV-безпілотники, а також дрони-перехоплювачі. Серед флагманських продуктів виробника – бомбери Vampire, перехоплювачі P1-SUN та FPV-дрони Shrike. Зокрема компанія виробляє дрони-перехоплювачі у різних модифікаціях, зокрема з AI-модулем, а також версію зі збільшеною швидкістю польоту для знищення реактивних цілей.
Нагадаємо, у нас про потребу експорту зброї є відео 🪖Український ОПК: $55 млрд потенціалу і держава - проблема галузі
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥128👍25❤🔥9❤9🤨3🤔1👌1🤣1💋1🤝1
Пхеньянська Правда🇺🇦
⚡️😒 🇺🇦 🚫 Вашингтон передав Києву «рішучу вимогу президента США» щодо припинення ударів по російських НПЗ
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯167👍10🔥8👎2
Відкриваємо збір на дрелі та болгарки для ремвзводу 1ОВМБр та на детектор дронів Teneta для їх бійців. Для 131 ОРБ збираємо на ремонт авто та детектор дронів Дзиґа.
🎯 Ціль: 130 000 ₴
Призи:
1. Переможець
- Лорбук NieR: Automata. Путівник світом.
2. Переможець
- Артбук Світ гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl
200 грн - один квиток на участь
(400=Х2, 2000=Х10 і т.д.)
Вказуйте свої контакти коли донат не з монобанку.
🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/Ngoq8qnfP
💳Номер картки Банки
🎯 Ціль: 130 000 ₴
Призи:
1. Переможець
- Лорбук NieR: Automata. Путівник світом.
2. Переможець
- Артбук Світ гри S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl
200 грн - один квиток на участь
(400=Х2, 2000=Х10 і т.д.)
Вказуйте свої контакти коли донат не з монобанку.
🔗Посилання на Банку
https://send.monobank.ua/jar/Ngoq8qnfP
💳Номер картки Банки
4874 1000 3357 5880❤37👍4🤝3🥱2
🇺🇸 Трамп закликав Україну змінити президента і припинити удари по російських НПЗ - New York Times
Президент США Дональд Трамп різко розкритикував Україну за атаки на російські нафтопереробні заводи, назвавши їх проблемою для світового паливного ринку. Він також заявив, що Україні «час отримати нового президента».
За словами Трампа, Вашингтон сказав Києву, що Україна може завдавати ударів по Росії, але не повинна атакувати НПЗ. Президент США пов’язав українські удари зі зростанням світових цін на дизель і звинуватив Володимира Зеленського у створенні проблем для американських фермерів та споживачів.
⛽️ Заява пролунала менш ніж за добу після того, як Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Одночасно США дозволили експорт російського дизелю, послабивши відповідні санкційні обмеження до квітня. При цьому про будь-які зустрічні поступки Москви оголошено не було.
Уже за кілька годин Кремль заявив, що швидкого відновлення переговорів про завершення війни не буде.
🇺🇦 У Києві американське рішення викликало гостру реакцію. Українська делегація саме перебувала в Маямі на переговорах зі Стівом Уіткоффом і Джаредом Кушнером, коли Трамп провів тривалу телефонну розмову з Путіним.
Переговори в Маямі завершилися без прориву. Зеленський заявив, що українську команду фактично використали як «димову завісу», а рішення щодо російського дизелю назвав слабким і таким, що не відповідає партнерським відносинам.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у відповідь на заклик Трампа змінити президента наголосив, що право обирати керівництво України належить українському народу. Заяву Трампа щодо Зеленського також підтвердили AP і Reuters.
💥 Тим часом Росія продовжила удари по Україні. The New York Times повідомляє, що після атаки на житловий район Запоріжжя 10 жовтня загинули щонайменше 20 людей, серед них діти. Зеленський заявив, що Москва сприймає будь-яке послаблення тиску як можливість продовжувати війну.
📌 Водночас нові деталі переговорів показують, що Вашингтон пропонував Москві значні економічні стимули за обмежене перемир’я — щодо енергетики або Чорного моря.
За даними NYT, американська сторона обговорювала можливість розмороження мільярдів доларів російських державних активів, продажу частини активів нафтової компанії «Лукойл» близькосхідним інвесторам та відновлення експорту білоруських калійних добрив.
Україна не відкидала ці пропозиції автоматично, але вимагала гарантій: наприклад, передачі Україні еквівалентної суми заморожених російських активів або додаткової військової допомоги у разі порушення Росією перемир’я.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Президент США Дональд Трамп різко розкритикував Україну за атаки на російські нафтопереробні заводи, назвавши їх проблемою для світового паливного ринку. Він також заявив, що Україні «час отримати нового президента».
За словами Трампа, Вашингтон сказав Києву, що Україна може завдавати ударів по Росії, але не повинна атакувати НПЗ. Президент США пов’язав українські удари зі зростанням світових цін на дизель і звинуватив Володимира Зеленського у створенні проблем для американських фермерів та споживачів.
⛽️ Заява пролунала менш ніж за добу після того, як Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Одночасно США дозволили експорт російського дизелю, послабивши відповідні санкційні обмеження до квітня. При цьому про будь-які зустрічні поступки Москви оголошено не було.
Уже за кілька годин Кремль заявив, що швидкого відновлення переговорів про завершення війни не буде.
🇺🇦 У Києві американське рішення викликало гостру реакцію. Українська делегація саме перебувала в Маямі на переговорах зі Стівом Уіткоффом і Джаредом Кушнером, коли Трамп провів тривалу телефонну розмову з Путіним.
Переговори в Маямі завершилися без прориву. Зеленський заявив, що українську команду фактично використали як «димову завісу», а рішення щодо російського дизелю назвав слабким і таким, що не відповідає партнерським відносинам.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у відповідь на заклик Трампа змінити президента наголосив, що право обирати керівництво України належить українському народу. Заяву Трампа щодо Зеленського також підтвердили AP і Reuters.
💥 Тим часом Росія продовжила удари по Україні. The New York Times повідомляє, що після атаки на житловий район Запоріжжя 10 жовтня загинули щонайменше 20 людей, серед них діти. Зеленський заявив, що Москва сприймає будь-яке послаблення тиску як можливість продовжувати війну.
📌 Водночас нові деталі переговорів показують, що Вашингтон пропонував Москві значні економічні стимули за обмежене перемир’я — щодо енергетики або Чорного моря.
За даними NYT, американська сторона обговорювала можливість розмороження мільярдів доларів російських державних активів, продажу частини активів нафтової компанії «Лукойл» близькосхідним інвесторам та відновлення експорту білоруських калійних добрив.
Україна не відкидала ці пропозиції автоматично, але вимагала гарантій: наприклад, передачі Україні еквівалентної суми заморожених російських активів або додаткової військової допомоги у разі порушення Росією перемир’я.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🖕133🤡27😁17👍4😍3🔥1🤣1
Ціна держави
🇺🇸 Трамп закликав Україну змінити президента і припинити удари по російських НПЗ - New York Times Президент США Дональд Трамп різко розкритикував Україну за атаки на російські нафтопереробні заводи, назвавши їх проблемою для світового паливного ринку. Він…
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇸 Келлог підтримав удари України по російських НПЗ: «Це війна»
Колишній спецпосланник президента США з питань України Кіт Келлог заявив, що Україна має право продовжувати удари по російських нафтопереробних заводах.
В інтерв’ю Fox Business він наголосив, що українські сили переважно атакують об’єкти, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, тоді як Росія завдає ударів по цивільній інфраструктурі України. За його словами, Київ переносить наслідки війни на територію РФ, роблячи їх дедалі відчутнішими для росіян.
💬 «Українці продовжуватимуть атакувати — і так і повинно бути. Це війна», — заявив Келлог.
⛽️ Окремо він припустив, що одна з причин, чому Кремль зараз зацікавлений у домовленостях щодо пального, полягає саме в ефективності українських ударів по російських НПЗ.
Келлог закликав уважно дивитися на мотиви Москви й заявив, що не вважає пропозиції Володимира Путіна проявом доброї волі. Він також зазначив, що не довіряє ані Путіну, ані його спецпредставнику Кирилу Дмитрієву.
💩 Контекст — дизельна угода Трампа з Путіним.
9 жовтня Дональд Трамп після телефонної розмови з Путіним оголосив про домовленість, яка дозволить Росії постачати дизельне пальне на американський та світовий ринки. США при цьому погодилися тимчасово послабити частину санкційних обмежень на російський дизель.
За даними Axios, Трамп пішов на цю угоду після того, як Володимир Зеленський проігнорував близько шести прохань Вашингтона припинити удари по російських НПЗ. Американська сторона вважає, що ці атаки впливають на глобальні ціни на дизельне пальне.
Водночас самі українські удари виявилися болючими для російської нафтопереробки.
За оцінкою Генштабу ЗСУ, станом на кінець вересня було виведено з роботи понад 45% російських потужностей з переробки нафти, хоча йдеться про проєктну потужність уражених або зупинених установок, а не обов’язково про постійне фізичне знищення такого обсягу.
⚠️ Після дизельної домовленості Трамп також різко розкритикував Зеленського, заявивши, що Україні варто змінити президента на того, хто зможе домовитися з Росією.
🇺🇦 Позиція Києва залишається незмінною: Україна не планує припиняти удари по російських НПЗ в односторонньому порядку.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Колишній спецпосланник президента США з питань України Кіт Келлог заявив, що Україна має право продовжувати удари по російських нафтопереробних заводах.
В інтерв’ю Fox Business він наголосив, що українські сили переважно атакують об’єкти, пов’язані з російським військово-промисловим комплексом, тоді як Росія завдає ударів по цивільній інфраструктурі України. За його словами, Київ переносить наслідки війни на територію РФ, роблячи їх дедалі відчутнішими для росіян.
💬 «Українці продовжуватимуть атакувати — і так і повинно бути. Це війна», — заявив Келлог.
⛽️ Окремо він припустив, що одна з причин, чому Кремль зараз зацікавлений у домовленостях щодо пального, полягає саме в ефективності українських ударів по російських НПЗ.
Келлог закликав уважно дивитися на мотиви Москви й заявив, що не вважає пропозиції Володимира Путіна проявом доброї волі. Він також зазначив, що не довіряє ані Путіну, ані його спецпредставнику Кирилу Дмитрієву.
9 жовтня Дональд Трамп після телефонної розмови з Путіним оголосив про домовленість, яка дозволить Росії постачати дизельне пальне на американський та світовий ринки. США при цьому погодилися тимчасово послабити частину санкційних обмежень на російський дизель.
За даними Axios, Трамп пішов на цю угоду після того, як Володимир Зеленський проігнорував близько шести прохань Вашингтона припинити удари по російських НПЗ. Американська сторона вважає, що ці атаки впливають на глобальні ціни на дизельне пальне.
Водночас самі українські удари виявилися болючими для російської нафтопереробки.
За оцінкою Генштабу ЗСУ, станом на кінець вересня було виведено з роботи понад 45% російських потужностей з переробки нафти, хоча йдеться про проєктну потужність уражених або зупинених установок, а не обов’язково про постійне фізичне знищення такого обсягу.
⚠️ Після дизельної домовленості Трамп також різко розкритикував Зеленського, заявивши, що Україні варто змінити президента на того, хто зможе домовитися з Росією.
🇺🇦 Позиція Києва залишається незмінною: Україна не планує припиняти удари по російських НПЗ в односторонньому порядку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤120🤝36👍13😐3❤🔥2👎2😁2
☦️Православна корпорація зла: як РПЦ заробляє мільярди?
Божий бізнес: скільки насправді коштує імперія РПЦ? За золотими куполами, іконами та проповідями про духовність приховується величезна економічна система. Російська православна церква володіє нерухомістю, землею, підприємствами, готелями та монастирями. Але звідки беруться ці гроші й чому справжні масштаби її багатства приховані від суспільства?
Як РПЦ побудувала свою економічну імперію? У цьому відео розкриваємо фінансові механізми Московського патріархату: торгівлю сигаретами й алкоголем під прикриттям гуманітарної допомоги, податкові пільги, безкоштовну передачу державного майна та мільйонні пожертви. Лише на пільговому імпорті тютюну й вина у 1990-х церковні структури отримали митні переваги майже на $200 млн.
Розбираємо, як патріарх Кіріл, відомий як «тютюновий митрополит», пов'язаний із формуванням церковного бізнесу, звідки беруться розкішні резиденції духовенства та чому Кремль допомагає РПЦ накопичувати багатства.
Окрема тема — УПЦ Московського патріархату в Україні. Як працювала її фінансова модель, що сталося з церковними активами після початку повномасштабного вторгнення та як втрата парафій і контроль над майном впливають на економічну імперію Москви?
Святі гроші, тіньова корпорація під куполами та союз церкви з Кремлем.
Дивіться відео, як РПЦ перетворилася на потужну бізнес-структуру.
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua
Божий бізнес: скільки насправді коштує імперія РПЦ? За золотими куполами, іконами та проповідями про духовність приховується величезна економічна система. Російська православна церква володіє нерухомістю, землею, підприємствами, готелями та монастирями. Але звідки беруться ці гроші й чому справжні масштаби її багатства приховані від суспільства?
Як РПЦ побудувала свою економічну імперію? У цьому відео розкриваємо фінансові механізми Московського патріархату: торгівлю сигаретами й алкоголем під прикриттям гуманітарної допомоги, податкові пільги, безкоштовну передачу державного майна та мільйонні пожертви. Лише на пільговому імпорті тютюну й вина у 1990-х церковні структури отримали митні переваги майже на $200 млн.
Розбираємо, як патріарх Кіріл, відомий як «тютюновий митрополит», пов'язаний із формуванням церковного бізнесу, звідки беруться розкішні резиденції духовенства та чому Кремль допомагає РПЦ накопичувати багатства.
Окрема тема — УПЦ Московського патріархату в Україні. Як працювала її фінансова модель, що сталося з церковними активами після початку повномасштабного вторгнення та як втрата парафій і контроль над майном впливають на економічну імперію Москви?
Святі гроші, тіньова корпорація під куполами та союз церкви з Кремлем.
Дивіться відео, як РПЦ перетворилася на потужну бізнес-структуру.
🤝Підтримати нашу роботу:
💰Ставайте патронами https://www.patreon.com/costua
💰Станьте спонсором цього каналу, щоб підтримати створення нових відео:https://www.youtube.com/channel/UC0AAh4OM7Ihs8hwk4vcJjtg/join
💰Переказ карткою https://secure.wayforpay.com/donate/d5e2a1b2ed342
💰 PayPal: jesfor.malukha@gmail.com (вказати "на відео")
З питань рекламних інтеграцій пишіть: malukha@case-ukraine.com.ua
👍71🔥23💯13😁2❤1
🚀 Українські «Барси» збили 5 реактивних дронів із 5: результативність — 100%
Україна вже має дрони-перехоплювачі, здатні збивати нове покоління російських реактивних безпілотників.
Один із підрозділів Сил оборони під час бойового застосування використав п’ять перехоплювачів «Барс» і знищив п’ять повітряних цілей. Про це повідомив міністр оборони Євгеній Хмара.
💬 «Тобто результативність — 100%. Зараз цей досвід вивчають і масштабують», — заявив міністр. До використання нової системи вже залучають додаткових фахівців і підрозділи.
⚡️ Це важливо через зміну характеру російських атак.
За словами Хмари, ефективність української ППО проти звичайних «Шахедів» уже перевищує 90%. Тому одним із головних нових викликів стали саме реактивні БпЛА, які потребують значно швидших засобів перехоплення.
Звичайні «Шахеди» зазвичай летять зі швидкістю близько 180–200 км/год, тоді як реактивні модифікації можуть розганятися приблизно до 300–600 км/год та підійматися на висоту кількох кілометрів. Це скорочує час реакції ППО й робить частину традиційних мобільних вогневих груп та повільніших електричних перехоплювачів менш ефективними.
🔫 Україна водночас масштабує одразу кілька засобів боротьби з новою загрозою.
За словами міністра оборони, вже є успішні результати застосування великокаліберних автоматизованих турелей. Їхня кількість на озброєнні вже вимірюється сотнями, а паралельно розробляються системи зі збільшеною дальністю ураження.
✈️ Одним із найефективніших засобів проти реактивних дронів залишається авіація. Україна збільшує доступність F-16 для бойового чергування, розширює можливості їх технічного обслуговування та використовує для протиповітряної оборони також Mirage.
Ключове завдання — мати достатній запас боєприпасів на кілька місяців наперед і водночас зменшувати їх витрати на одну збиту ціль.
🛡 Продовжують працювати також ЗРК і ПЗРК. Міноборони намагається нарощувати закупівлі як самих комплексів, так і ракет до них.
📌 Росія намагається технологічно обійти українську систему ППО, переходячи від повільніших «Шахедів» до швидкісних реактивних версій. Відповідь України — дешевші швидкі перехоплювачі, автоматизовані турелі, авіація та багаторівнева ППО.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Україна вже має дрони-перехоплювачі, здатні збивати нове покоління російських реактивних безпілотників.
Один із підрозділів Сил оборони під час бойового застосування використав п’ять перехоплювачів «Барс» і знищив п’ять повітряних цілей. Про це повідомив міністр оборони Євгеній Хмара.
💬 «Тобто результативність — 100%. Зараз цей досвід вивчають і масштабують», — заявив міністр. До використання нової системи вже залучають додаткових фахівців і підрозділи.
⚡️ Це важливо через зміну характеру російських атак.
За словами Хмари, ефективність української ППО проти звичайних «Шахедів» уже перевищує 90%. Тому одним із головних нових викликів стали саме реактивні БпЛА, які потребують значно швидших засобів перехоплення.
Звичайні «Шахеди» зазвичай летять зі швидкістю близько 180–200 км/год, тоді як реактивні модифікації можуть розганятися приблизно до 300–600 км/год та підійматися на висоту кількох кілометрів. Це скорочує час реакції ППО й робить частину традиційних мобільних вогневих груп та повільніших електричних перехоплювачів менш ефективними.
🔫 Україна водночас масштабує одразу кілька засобів боротьби з новою загрозою.
За словами міністра оборони, вже є успішні результати застосування великокаліберних автоматизованих турелей. Їхня кількість на озброєнні вже вимірюється сотнями, а паралельно розробляються системи зі збільшеною дальністю ураження.
✈️ Одним із найефективніших засобів проти реактивних дронів залишається авіація. Україна збільшує доступність F-16 для бойового чергування, розширює можливості їх технічного обслуговування та використовує для протиповітряної оборони також Mirage.
Ключове завдання — мати достатній запас боєприпасів на кілька місяців наперед і водночас зменшувати їх витрати на одну збиту ціль.
🛡 Продовжують працювати також ЗРК і ПЗРК. Міноборони намагається нарощувати закупівлі як самих комплексів, так і ракет до них.
📌 Росія намагається технологічно обійти українську систему ППО, переходячи від повільніших «Шахедів» до швидкісних реактивних версій. Відповідь України — дешевші швидкі перехоплювачі, автоматизовані турелі, авіація та багаторівнева ППО.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍118❤33🔥15🙏11🤡6👏4🤔4😁2🤣1
США погрожують зупинити продаж зброї та обмін розвідданими з Україною через удари по російських НПЗ — FT
Адміністрація Дональда Трампа погрожує заблокувати закупівлю американського озброєння для України через механізм PURL і припинити обмін розвідувальними даними, якщо Київ не зупинить атаки на російські нафтопереробні заводи.
За словами європейських посадовців, у вихідні американські колеги телефонували їм із відповідними попередженнями. Вашингтон намагається вплинути на Україну через її партнерів у Європі. Під загрозою опинився, зокрема, механізм PURL, за яким європейські країни фінансують придбання американської зброї для Києва.
Один із європейських співрозмовників розповів, що отримав дзвінок від представника Пентагону. Американська сторона також зв’язувалася із заступником керівника Офісу президента України Павлом Палісою.
Про це пише Financial Times із посиланням на європейських посадовців. Йдеться про погрози обмежити співпрацю, а не про вже ухвалене рішення.
Раніше Axios повідомляло, що під час переговорів у Маямі посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер попередили українську делегацію: президент США може припинити надання розвідданих, якщо Київ продовжить удари по російських НПЗ усупереч вимозі Вашингтона.
На цьому тлі 11 жовтня Трамп оголосив про нібито погоджене Україною та Росією енергетичне перемир’я, яке мало запрацювати негайно. Володимир Зеленський, однак, заявив Axios, що вперше почув про таку домовленість від журналістів.
Уже 12 жовтня Axios уточнило: Трамп мав на увазі лише припинення взаємних атак на нафтопереробні заводи. Українська позиція ширша — Зеленський заявляв про готовність зупинити удари по російських НПЗ за умови, що Москва припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Адміністрація Дональда Трампа погрожує заблокувати закупівлю американського озброєння для України через механізм PURL і припинити обмін розвідувальними даними, якщо Київ не зупинить атаки на російські нафтопереробні заводи.
За словами європейських посадовців, у вихідні американські колеги телефонували їм із відповідними попередженнями. Вашингтон намагається вплинути на Україну через її партнерів у Європі. Під загрозою опинився, зокрема, механізм PURL, за яким європейські країни фінансують придбання американської зброї для Києва.
Один із європейських співрозмовників розповів, що отримав дзвінок від представника Пентагону. Американська сторона також зв’язувалася із заступником керівника Офісу президента України Павлом Палісою.
Про це пише Financial Times із посиланням на європейських посадовців. Йдеться про погрози обмежити співпрацю, а не про вже ухвалене рішення.
Раніше Axios повідомляло, що під час переговорів у Маямі посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер попередили українську делегацію: президент США може припинити надання розвідданих, якщо Київ продовжить удари по російських НПЗ усупереч вимозі Вашингтона.
На цьому тлі 11 жовтня Трамп оголосив про нібито погоджене Україною та Росією енергетичне перемир’я, яке мало запрацювати негайно. Володимир Зеленський, однак, заявив Axios, що вперше почув про таку домовленість від журналістів.
Уже 12 жовтня Axios уточнило: Трамп мав на увазі лише припинення взаємних атак на нафтопереробні заводи. Українська позиція ширша — Зеленський заявляв про готовність зупинити удари по російських НПЗ за умови, що Москва припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡92🤬26😁25❤5💩5🤮4👍1👌1
Бот-трафік із мережі Yandex майже зник після ударів України по дата-центрах компанії
Потік автоматизованого трафіку з мережі російського Yandex різко скоротився після серії українських ударів по найбільших дата-центрах компанії. За даними Cloudflare, кількість HTTP-запитів від ботів із мережі Yandex впала до 0,4% від пікового рівня, зафіксованого протягом попередніх двох тижнів.
Перший різкий спад — приблизно до 57% від максимуму — стався 8 жовтня після удару українських безпілотників по дата-центру Yandex у Сасово Рязанської області, приблизно за 315 км на південний схід від Москви.
За даними Tom’s Hardware, на цьому майданчику були розміщені два суперкомп’ютери компанії. Після атаки в роботі сервісів Yandex виникли значні перебої.
Згодом під удар потрапив ще більший комплекс Yandex у Калузькій області, приблизно за 350 км на захід від Сасово. Російські державні медіа повідомляли про серйозні пошкодження окремих модулів дата-центру та перебої в роботі інфраструктури.
У ніч на 11 жовтня, за даними Bloomberg, Україна атакувала вже третій дата-центр Yandex, що спричинило нові проблеми з доступністю сервісів.
Після цієї серії ударів Cloudflare зафіксував майже повне зникнення бот-трафіку з автономної системи Yandex — до 0,4% від нещодавнього максимуму.
Tom’s Hardware пов’язує ці атаки з нещодавніми російськими ударами по українській цифровій інфраструктурі. Раніше російські обстріли пошкодили дата-центри в Україні, через що частина користувачів втрачала доступ до інтернету, а компанії почали активніше переносити дані та резервні потужності за кордон.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Потік автоматизованого трафіку з мережі російського Yandex різко скоротився після серії українських ударів по найбільших дата-центрах компанії. За даними Cloudflare, кількість HTTP-запитів від ботів із мережі Yandex впала до 0,4% від пікового рівня, зафіксованого протягом попередніх двох тижнів.
Перший різкий спад — приблизно до 57% від максимуму — стався 8 жовтня після удару українських безпілотників по дата-центру Yandex у Сасово Рязанської області, приблизно за 315 км на південний схід від Москви.
За даними Tom’s Hardware, на цьому майданчику були розміщені два суперкомп’ютери компанії. Після атаки в роботі сервісів Yandex виникли значні перебої.
Згодом під удар потрапив ще більший комплекс Yandex у Калузькій області, приблизно за 350 км на захід від Сасово. Російські державні медіа повідомляли про серйозні пошкодження окремих модулів дата-центру та перебої в роботі інфраструктури.
У ніч на 11 жовтня, за даними Bloomberg, Україна атакувала вже третій дата-центр Yandex, що спричинило нові проблеми з доступністю сервісів.
Після цієї серії ударів Cloudflare зафіксував майже повне зникнення бот-трафіку з автономної системи Yandex — до 0,4% від нещодавнього максимуму.
Tom’s Hardware пов’язує ці атаки з нещодавніми російськими ударами по українській цифровій інфраструктурі. Раніше російські обстріли пошкодили дата-центри в Україні, через що частина користувачів втрачала доступ до інтернету, а компанії почали активніше переносити дані та резервні потужності за кордон.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍122❤24😁10🔥4🤔4🤡2👌1
Ціна держави
США погрожують зупинити продаж зброї та обмін розвідданими з Україною через удари по російських НПЗ — FT Адміністрація Дональда Трампа погрожує заблокувати закупівлю американського озброєння для України через механізм PURL і припинити обмін розвідувальними…
Зараз в американському інфопросторі MAGA-консерватори активно розганяють тезу: Зеленський навмисне продовжує бити по НПЗ, щоб підставити Трампа перед проміжними виборами і допомогти демократам. Цей наратив лунає на різних рівнях: від коментарів впливових блогерів до обговорень в телеефірах і навіть заяв американських сенаторів. Звісно, анонімні сторінки у твіттері це завзято поширюють теж.
“Невдячний Зеленський продовжує бомбити НПЗ і ускладнювати становище для президента перед проміжними виборами до Конгресу,” - ведуча FOX News Рейчел Кампос-Даффі.
“Зеленський намагається нашкодити Трампу перед проміжними виборами. Негайно припиніть передавати Україні розвіддані та виділяти їй будь-яке фінансування,” - блогер з багатомільйонною аудиторією Джек Пособєц.
“Зеленський працює понаднормово, щоб допомогти демократам у листопаді,” - сенатор з Юти Майк Лі.
В команді Трампа чудово бачать, що становище республіканців перед проміжними виборами складне. Значною мірою - через різкий ріст цін на пальне. Поставки дизелю з Росії навряд чи суттєво змінять ситуацію для гаманців звичайних американців. Навіть якщо Москва зможе надати обіцяні 300 тисяч тонн протягом жовтня, за оцінками експертів, цього вистачить США на один день.
Коли змінити ситуацію вже складно, залишається спробувати контролювати наратив. Наприклад, звинуватити Україну. З одного боку - це намагання скерувати незадоволення на зовнішнього винуватця і якось переконати частину виборців. З іншого - якщо республіканці все ж програють у листопаді, Трамп зможе сказати, що це - через Зеленського, який підставив його, щоб допомогти демократам.
До дня голосування залишилось три тижні. Cлід бути готовим, що протягом цих трьох тижнів ми почуємо ще багато нових звинувачень в бік України.
На щастя, тих, хто цьому протистоїть, також достатньо - зокрема і серед консервативного крила.
Бачив кілька запитань - а що там Лора Лумер, яка нещодавно відвідала Україну? Так от, її позиція помітно вирізняється на тлі інших MAGA-активістів. Ось один з її останніх дописів: “Купівля російської нафти поповнює скарбницю іранського ісламістського режиму, який скандує “Смерть Америці”. І ми це знаємо”
via Остап Яриш
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
“Невдячний Зеленський продовжує бомбити НПЗ і ускладнювати становище для президента перед проміжними виборами до Конгресу,” - ведуча FOX News Рейчел Кампос-Даффі.
“Зеленський намагається нашкодити Трампу перед проміжними виборами. Негайно припиніть передавати Україні розвіддані та виділяти їй будь-яке фінансування,” - блогер з багатомільйонною аудиторією Джек Пособєц.
“Зеленський працює понаднормово, щоб допомогти демократам у листопаді,” - сенатор з Юти Майк Лі.
В команді Трампа чудово бачать, що становище республіканців перед проміжними виборами складне. Значною мірою - через різкий ріст цін на пальне. Поставки дизелю з Росії навряд чи суттєво змінять ситуацію для гаманців звичайних американців. Навіть якщо Москва зможе надати обіцяні 300 тисяч тонн протягом жовтня, за оцінками експертів, цього вистачить США на один день.
Коли змінити ситуацію вже складно, залишається спробувати контролювати наратив. Наприклад, звинуватити Україну. З одного боку - це намагання скерувати незадоволення на зовнішнього винуватця і якось переконати частину виборців. З іншого - якщо республіканці все ж програють у листопаді, Трамп зможе сказати, що це - через Зеленського, який підставив його, щоб допомогти демократам.
До дня голосування залишилось три тижні. Cлід бути готовим, що протягом цих трьох тижнів ми почуємо ще багато нових звинувачень в бік України.
На щастя, тих, хто цьому протистоїть, також достатньо - зокрема і серед консервативного крила.
Бачив кілька запитань - а що там Лора Лумер, яка нещодавно відвідала Україну? Так от, її позиція помітно вирізняється на тлі інших MAGA-активістів. Ось один з її останніх дописів: “Купівля російської нафти поповнює скарбницю іранського ісламістського режиму, який скандує “Смерть Америці”. І ми це знаємо”
via Остап Яриш
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤63🤯29👍17🤡10😁1
Для перемир’я потрібні двоє: заява Трампа похитнула нафтовий ринок
Оголошене Дональдом Трампом «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією спричинило сум’яття на ринках. Для Києва заява стала несподіванкою, Москва її не підтвердила, а російські удари по українській енергетиці тривали й у вихідні.
Аналітики припускають, що американський президент намагається перетворити оголошення домовленості на саму домовленість. Україна місяцями пропонувала припинити взаємні енергетичні атаки, проте Кремль не виявляв зацікавленості.
Як зазначає Reuters у ранковому огляді ринків, заява пов’язана з пропозицією Трампа збільшити постачання російського дизелю до США та на світовий ринок. Однак українські удари по НПЗ обмежили можливості Росії забезпечувати навіть власні потреби. Обіцяні перші 300 тисяч тонн не покривають і добового споживання США.
Утім, самої перспективи додаткових поставок вистачило, щоб Brent подешевшала майже на 2% — приблизно до $103 за барель. Азійські акції переважно знижувалися, тоді як ф’ючерси на американські та європейські індекси дещо зросли. Долар послабився, золото подорожчало.
Попереду — сезон корпоративної звітності у США та публікація інфляційних даних. Аналітики очікують зростання прибутку на акцію компаній S&P 500 на 30%, значною мірою завдяки інвестиціям у штучний інтелект. Вища за прогноз інфляція може знову похитнути ринки й змінити очікування щодо ставок Федеральної резервної системи.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Оголошене Дональдом Трампом «енергетичне перемир’я» між Україною та Росією спричинило сум’яття на ринках. Для Києва заява стала несподіванкою, Москва її не підтвердила, а російські удари по українській енергетиці тривали й у вихідні.
Аналітики припускають, що американський президент намагається перетворити оголошення домовленості на саму домовленість. Україна місяцями пропонувала припинити взаємні енергетичні атаки, проте Кремль не виявляв зацікавленості.
Як зазначає Reuters у ранковому огляді ринків, заява пов’язана з пропозицією Трампа збільшити постачання російського дизелю до США та на світовий ринок. Однак українські удари по НПЗ обмежили можливості Росії забезпечувати навіть власні потреби. Обіцяні перші 300 тисяч тонн не покривають і добового споживання США.
Утім, самої перспективи додаткових поставок вистачило, щоб Brent подешевшала майже на 2% — приблизно до $103 за барель. Азійські акції переважно знижувалися, тоді як ф’ючерси на американські та європейські індекси дещо зросли. Долар послабився, золото подорожчало.
Попереду — сезон корпоративної звітності у США та публікація інфляційних даних. Аналітики очікують зростання прибутку на акцію компаній S&P 500 на 30%, значною мірою завдяки інвестиціям у штучний інтелект. Вища за прогноз інфляція може знову похитнути ринки й змінити очікування щодо ставок Федеральної резервної системи.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤41🤯14✍7👍3😁3
Каллас: перемир’я лише щодо НПЗ вигідне Росії, тиск на Москву потрібно посилювати
Домовленість про припинення ударів лише по нафтопереробних заводах створює перевагу для Росії. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС у Люксембурзі 12 жовтня.
За її словами, Україна має один нафтопереробний завод, тоді як Росія — розгалужену мережу. Тому обмеження «енергетичного перемир’я» тільки цими об’єктами було б явно вигідним Москві.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», Каллас привітала б енергетичне перемир’я за умови його дотримання. Однак наразі, наголосила вона, ЄС не бачить, щоб Росія виконувала таку домовленість.
Очільниця європейської дипломатії підкреслила важливість захисту енергетики напередодні холодної зими. Водночас припинення вогню має насамперед зупинити загибель людей, а не обмежуватися захистом інфраструктури.
Каллас назвала США головним союзником Євросоюзу та закликала Вашингтон запровадити санкції проти Росії. На її переконання, завершити війну можна лише посиленням тиску на Москву — тоді відпаде й потреба в ударах по російських НПЗ.
Україна є головною темою засідання Ради ЄС із закордонних справ. Очікується також участь міністра закордонних справ Андрія Сибіги.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Домовленість про припинення ударів лише по нафтопереробних заводах створює перевагу для Росії. Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС у Люксембурзі 12 жовтня.
За її словами, Україна має один нафтопереробний завод, тоді як Росія — розгалужену мережу. Тому обмеження «енергетичного перемир’я» тільки цими об’єктами було б явно вигідним Москві.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», Каллас привітала б енергетичне перемир’я за умови його дотримання. Однак наразі, наголосила вона, ЄС не бачить, щоб Росія виконувала таку домовленість.
Очільниця європейської дипломатії підкреслила важливість захисту енергетики напередодні холодної зими. Водночас припинення вогню має насамперед зупинити загибель людей, а не обмежуватися захистом інфраструктури.
Каллас назвала США головним союзником Євросоюзу та закликала Вашингтон запровадити санкції проти Росії. На її переконання, завершити війну можна лише посиленням тиску на Москву — тоді відпаде й потреба в ударах по російських НПЗ.
Україна є головною темою засідання Ради ЄС із закордонних справ. Очікується також участь міністра закордонних справ Андрія Сибіги.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤81💯34👍5🤡5💋2
Білорусь витісняє власну культуру, поступаючись місцем російському впливу
У Білорусі навіть одяг із національним орнаментом стає знаком сміливості. Коли мінська крамниця Honar оголосила про закриття, покупці поспішили придбати останні речі. Для них це був не просто магазин, а простір, де можна було говорити білоруською й зустрічати однодумців.
Після придушення масових протестів 2020 року режим Олександра Лукашенка посилив репресії. Тисячі людей опинилися за ґратами, сотні тисяч виїхали. Підтримка москви допомогла Лукашенку втримати владу, але водночас поглибила його залежність від кремля.
Тепер тиск дедалі більше спрямований на національну культуру. У липні про закриття оголосили крамниці білоруського одягу та продуктів, скасували музичні й історичні фестивалі. Раніше затримували видавців, перекладачів і продавців білоруськомовних книжок або оголошували їх «екстремістами».
Як пише The Economist, мова й культура для багатьох білорусів залишаються захистом від поглинання росією. Саме ці осередки незалежного життя влада послідовно витісняє.
За оцінкою правозахисного центру «Вясна», від протестів 2020 року понад 4500 людей пройшли через ув’язнення за політичними звинуваченнями. Білоруська рада культури нарахувала 57 ув’язнених представників культури й мистецтва. З урахуванням домашнього арешту та примусової праці — 81 людину. Більшість засудили протягом останніх двох років.
Переговори зі США принесли звільнення близько 500 в’язнів за останній рік в обмін на послаблення частини санкцій. Однак нові затримання тривають: у квітні силовики затримали 52 працівників архітектурної фірми, що популяризує білоруський дизайн.
Натомість державні театри залучають російських режисерів та акторів і скорочують кількість білоруськомовних вистав. Музеї підкреслюють історичні зв’язки з росією, а на офіційних концертах виступають лояльні кремлю музиканти.
Культурні зміни супроводжуються економічною залежністю. За аналізом економіста Дмитра Крука, частка росії в білоруському експорті зросла з 40% до 60% протягом двох років після 2022-го.
Поглиблення залежності Лукашенка від кремля проявляється й в інших аспектах. Якщо у 2014 році він критикував анексію Криму росією та відмовлявся її визнавати, то до 2022-го вже був готовий дозволити путіну використовувати територію Білорусі для повномасштабного вторгнення в Україну. За наступні два роки частка білоруського експорту до росії зросла з 40% до 60% — такі дані наводить економіст Дмитро Крук, який працює в еміграції.
Нині ця залежність відображається і в навчальних програмах білоруських шкіл. Видання The Economist, спираючись на дослідження варшавського аналітичного центру iSANS, порівняло підручники, нещодавно передані до шкіл Білорусі, з їхніми попередніми виданнями.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У Білорусі навіть одяг із національним орнаментом стає знаком сміливості. Коли мінська крамниця Honar оголосила про закриття, покупці поспішили придбати останні речі. Для них це був не просто магазин, а простір, де можна було говорити білоруською й зустрічати однодумців.
Після придушення масових протестів 2020 року режим Олександра Лукашенка посилив репресії. Тисячі людей опинилися за ґратами, сотні тисяч виїхали. Підтримка москви допомогла Лукашенку втримати владу, але водночас поглибила його залежність від кремля.
Тепер тиск дедалі більше спрямований на національну культуру. У липні про закриття оголосили крамниці білоруського одягу та продуктів, скасували музичні й історичні фестивалі. Раніше затримували видавців, перекладачів і продавців білоруськомовних книжок або оголошували їх «екстремістами».
Як пише The Economist, мова й культура для багатьох білорусів залишаються захистом від поглинання росією. Саме ці осередки незалежного життя влада послідовно витісняє.
За оцінкою правозахисного центру «Вясна», від протестів 2020 року понад 4500 людей пройшли через ув’язнення за політичними звинуваченнями. Білоруська рада культури нарахувала 57 ув’язнених представників культури й мистецтва. З урахуванням домашнього арешту та примусової праці — 81 людину. Більшість засудили протягом останніх двох років.
Переговори зі США принесли звільнення близько 500 в’язнів за останній рік в обмін на послаблення частини санкцій. Однак нові затримання тривають: у квітні силовики затримали 52 працівників архітектурної фірми, що популяризує білоруський дизайн.
Натомість державні театри залучають російських режисерів та акторів і скорочують кількість білоруськомовних вистав. Музеї підкреслюють історичні зв’язки з росією, а на офіційних концертах виступають лояльні кремлю музиканти.
Культурні зміни супроводжуються економічною залежністю. За аналізом економіста Дмитра Крука, частка росії в білоруському експорті зросла з 40% до 60% протягом двох років після 2022-го.
Поглиблення залежності Лукашенка від кремля проявляється й в інших аспектах. Якщо у 2014 році він критикував анексію Криму росією та відмовлявся її визнавати, то до 2022-го вже був готовий дозволити путіну використовувати територію Білорусі для повномасштабного вторгнення в Україну. За наступні два роки частка білоруського експорту до росії зросла з 40% до 60% — такі дані наводить економіст Дмитро Крук, який працює в еміграції.
Нині ця залежність відображається і в навчальних програмах білоруських шкіл. Видання The Economist, спираючись на дослідження варшавського аналітичного центру iSANS, порівняло підручники, нещодавно передані до шкіл Білорусі, з їхніми попередніми виданнями.
Білоруський досвід — застереження для будь-якої країни, що потрапляє під контроль росії: втрата політичної самостійності відкриває шлях до витіснення власної мови, культури та історичної пам’яті. Минуле переписують під потреби кремля, а національну ідентичність перетворюють на загрозу, яку влада прагне придушити. Так було завжди і буде, поки росія буде існувати.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯98🤡18👍7😢6❤5🥱2😱1
У Білорусі почалися військові навчання ОДКБ за участю російських військових
У Білорусі 12 жовтня стартували навчання «Непорушне братерство-2026» та «Бар’єр-2026». Вони триватимуть до 16 жовтня за участю військових із Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану й Таджикистану. Церемонія відкриття відбулася напередодні у Вітебську.
На полігоні «Лосвідо» учасники відпрацьовують підготовку та проведення операції колективних миротворчих сил ОДКБ. Паралельно на полігоні «Стародорозький» проходять навчання з ліквідації джерел біологічних загроз у зоні відповідальності цих сил.
Як повідомляє пресслужба ОДКБ, цього року до навчань залучили також представників органів внутрішніх справ, поліції, внутрішніх військ і національної гвардії. Серед завдань — налагодження взаємодії військових та інших силових структур.
Заступник генерального секретаря організації Мірлан Тургунбеков пов’язав проведення маневрів із «загостренням військово-політичної ситуації». За його словами, учасники тренуватимуться керувати контингентами та виконувати завдання у складних умовах.
Росія, яка головує в ОДКБ у 2026 році, визначила серед пріоритетів підвищення готовності миротворчих сил і розвиток спільних підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
Іноземні контингенти прибували до Білорусі 7–8 жовтня. До російського складу входять, зокрема, військовослужбовці Центрального військового округу. Начальник Об’єднаного штабу ОДКБ Андрій Сердюков назвав навчання плановими та заявив, що вони не спрямовані проти третіх країн.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
У Білорусі 12 жовтня стартували навчання «Непорушне братерство-2026» та «Бар’єр-2026». Вони триватимуть до 16 жовтня за участю військових із Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану й Таджикистану. Церемонія відкриття відбулася напередодні у Вітебську.
На полігоні «Лосвідо» учасники відпрацьовують підготовку та проведення операції колективних миротворчих сил ОДКБ. Паралельно на полігоні «Стародорозький» проходять навчання з ліквідації джерел біологічних загроз у зоні відповідальності цих сил.
Як повідомляє пресслужба ОДКБ, цього року до навчань залучили також представників органів внутрішніх справ, поліції, внутрішніх військ і національної гвардії. Серед завдань — налагодження взаємодії військових та інших силових структур.
Заступник генерального секретаря організації Мірлан Тургунбеков пов’язав проведення маневрів із «загостренням військово-політичної ситуації». За його словами, учасники тренуватимуться керувати контингентами та виконувати завдання у складних умовах.
Росія, яка головує в ОДКБ у 2026 році, визначила серед пріоритетів підвищення готовності миротворчих сил і розвиток спільних підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту.
Іноземні контингенти прибували до Білорусі 7–8 жовтня. До російського складу входять, зокрема, військовослужбовці Центрального військового округу. Начальник Об’єднаного штабу ОДКБ Андрій Сердюков назвав навчання плановими та заявив, що вони не спрямовані проти третіх країн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬67😁6🥱3👀1
Україні може знадобитися 10 тисяч реактивних двигунів одного типу щомісяця у 2027 році
Виробництво реактивних двигунів стало одним із пріоритетів української оборонної промисловості. За оцінкою міністра оборони Євгенія Хмари, у 2027 році потреба лише в одному з їхніх типів може сягнути близько 10 тисяч одиниць на місяць.
Такі двигуни потрібні для широкого спектра озброєння — від дронів-перехоплювачів і засобів ураження середньої дальності до далекобійних систем та крилатих ракет. За словами міністра, у трьох основних категоріях в Україні працюють близько 20 виробників, чиї розробки держава підтримує та супроводжує.
Як пише Forbes Ukraine, турбореактивні двигуни залишаються одним із вузьких місць оборонного виробництва. У вересні керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк повідомляв про шість приватних українських компаній, які вже виготовляють саме турбореактивні двигуни.
Ціна двигуна значною мірою визначає вартість готового засобу ураження. Для невеликого перехоплювача турбореактивний двигун коштує $5000–8000, тоді як імпелерний з електричною тягою — приблизно у вісім разів дешевше.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Виробництво реактивних двигунів стало одним із пріоритетів української оборонної промисловості. За оцінкою міністра оборони Євгенія Хмари, у 2027 році потреба лише в одному з їхніх типів може сягнути близько 10 тисяч одиниць на місяць.
Такі двигуни потрібні для широкого спектра озброєння — від дронів-перехоплювачів і засобів ураження середньої дальності до далекобійних систем та крилатих ракет. За словами міністра, у трьох основних категоріях в Україні працюють близько 20 виробників, чиї розробки держава підтримує та супроводжує.
Як пише Forbes Ukraine, турбореактивні двигуни залишаються одним із вузьких місць оборонного виробництва. У вересні керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк повідомляв про шість приватних українських компаній, які вже виготовляють саме турбореактивні двигуни.
Ціна двигуна значною мірою визначає вартість готового засобу ураження. Для невеликого перехоплювача турбореактивний двигун коштує $5000–8000, тоді як імпелерний з електричною тягою — приблизно у вісім разів дешевше.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍62❤13
Роберт Голл і Майкл Вудфорд отримали Нобелівську премію з економіки за дослідження макроекономічної стабілізації
Американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд стали лауреатами Нобелівської премії з економіки 2026 року за внесок у створення мікроекономічних основ макроекономічної стабілізації, повідомила Королівська шведська академія наук.
Офіційна назва нагороди — Премія Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Це остання Нобелівська премія, оголошена цього року. Її грошова частина становить 12 млн шведських крон, або близько $1,2 млн.
Голл і Вудфорд розробили нові макроекономічні моделі, які дали змогу краще зрозуміти, як держава та центральні банки можуть стабілізувати економіку за допомогою своєчасних заходів фіскальної та монетарної політики.
Їхні дослідження допомогли створити теоретичну основу для моделей, які сьогодні використовують центральні банки та уряди в різних країнах світу.
«Роботи лауреатів дали нам стабільне теоретичне підґрунтя для моделей, які нині застосовують центральні банки та уряди в усьому світі», — зазначив голова Комітету з присудження премії з економічних наук Йон Гасслер.
За його словами, ці напрацювання дозволяють краще реагувати на економічні шоки — наприклад, енергетичні кризи або різкі зміни у споживчій поведінці домогосподарств — і пом’якшувати небезпечні коливання економічної активності.
Премію з економіки вперше вручили у 1969 році. Вона не входила до п’яти оригінальних нагород, передбачених заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, а була заснована центральним банком Швеції.
Більшість лауреатів за всю історію премії представляли США. Жінки отримували її лише тричі. Востаннє — у 2023 році, коли нагороду присудили Клаудії Голдін за дослідження впливу гендеру на оплату праці та зайнятість у США.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд стали лауреатами Нобелівської премії з економіки 2026 року за внесок у створення мікроекономічних основ макроекономічної стабілізації, повідомила Королівська шведська академія наук.
Офіційна назва нагороди — Премія Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Це остання Нобелівська премія, оголошена цього року. Її грошова частина становить 12 млн шведських крон, або близько $1,2 млн.
Голл і Вудфорд розробили нові макроекономічні моделі, які дали змогу краще зрозуміти, як держава та центральні банки можуть стабілізувати економіку за допомогою своєчасних заходів фіскальної та монетарної політики.
Їхні дослідження допомогли створити теоретичну основу для моделей, які сьогодні використовують центральні банки та уряди в різних країнах світу.
«Роботи лауреатів дали нам стабільне теоретичне підґрунтя для моделей, які нині застосовують центральні банки та уряди в усьому світі», — зазначив голова Комітету з присудження премії з економічних наук Йон Гасслер.
За його словами, ці напрацювання дозволяють краще реагувати на економічні шоки — наприклад, енергетичні кризи або різкі зміни у споживчій поведінці домогосподарств — і пом’якшувати небезпечні коливання економічної активності.
Премію з економіки вперше вручили у 1969 році. Вона не входила до п’яти оригінальних нагород, передбачених заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, а була заснована центральним банком Швеції.
Більшість лауреатів за всю історію премії представляли США. Жінки отримували її лише тричі. Востаннє — у 2023 році, коли нагороду присудили Клаудії Голдін за дослідження впливу гендеру на оплату праці та зайнятість у США.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤40👍28💯4🐳2
Ціна держави
Роберт Голл і Майкл Вудфорд отримали Нобелівську премію з економіки за дослідження макроекономічної стабілізації Американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд стали лауреатами Нобелівської премії з економіки 2026 року за внесок у створення мікроекономічних…
🧑💻Україна опустилась на одну сходинку (67-е місце) в Індексі з інновацій
Глобальний інноваційний індекс щороку публікує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO).
Індекс охоплює 139 економік і базується на 79 показниках — від витрат на дослідження та розробки до результатів шкільних тестів.
🇺🇸 США залишаються третіми у світі — на цій позиції країна перебуває з 2023 року.
Лідерство також залишається стабільним: Швейцарія знову посідає перше місце, як і щороку починаючи з 2011-го. Така стійкість частково пояснюється самою конструкцією індексу: він охоплює настільки широкий спектр параметрів, що жоден окремий показник не може радикально змінити загальний результат.
Але під поверхнею відбуваються важливі зміни.
США, наприклад, збільшують свою частку у світових венчурних угодах на пізніх стадіях. Водночас відрив від Південної Кореї, яка посідає четверте місце, скорочується.
Крім того, за кількома найсвіжішими показниками позиції США погіршилися. Один із них оцінює політичні, правові та операційні ризики для бізнесу. Торік США були 23-ми, а цього року опустилися на 36-те місце.
🔬 Посилюється й конкуренція на технологічному фронтирі.
Останнім часом активно зростає так зване deep science entrepreneurship — підприємництво у сфері складних, капіталомістких фізичних технологій, а не лише цифрових продуктів.
США поки мають найбільше таких стартапів — 12 752, причому близько 54% із них ще перебувають на ранніх стадіях розвитку.
Але Китай швидко наздоганяє. У 2025 році там налічувалося 3 466 deep-science стартапів — більш ніж удвічі більше, ніж п’ять років тому.
Це відповідає курсу китайської влади, яка дедалі виразніше надає перевагу глибокотехнологічним компаніям над «м’якшими» бізнесами, орієнтованими на споживчий ринок. Для американських політиків і промисловців така тенденція є сигналом: геополітична конкуренція дедалі більше переходить у сфери, які ще не були повністю «поглинуті програмним забезпеченням».
🌍 Водночас інновації — це не лише лабораторії, чипи чи штучний інтелект.
Показовий приклад — Саудівська Аравія. У 2019 році вона посідала 68-ме місце, а цього року піднялася вже на 42-ге.
Ключовим чинником стало не наукове відкриття, а масштабна перебудова державного управління: поліпшення регулювання, скорочення бюрократії та спрощення ведення бізнесу.
За якістю інституцій Саудівська Аравія піднялася зі 104-го місця у 2019 році до 25-го сьогодні.
🇺🇦 Україна у 2020 році була на 45-му місці. З того часу кожен рік позиції погіршувалися. У наступному пості докладно розберемо наші позиції.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Глобальний інноваційний індекс щороку публікує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO).
Індекс охоплює 139 економік і базується на 79 показниках — від витрат на дослідження та розробки до результатів шкільних тестів.
🇺🇸 США залишаються третіми у світі — на цій позиції країна перебуває з 2023 року.
Лідерство також залишається стабільним: Швейцарія знову посідає перше місце, як і щороку починаючи з 2011-го. Така стійкість частково пояснюється самою конструкцією індексу: він охоплює настільки широкий спектр параметрів, що жоден окремий показник не може радикально змінити загальний результат.
Але під поверхнею відбуваються важливі зміни.
США, наприклад, збільшують свою частку у світових венчурних угодах на пізніх стадіях. Водночас відрив від Південної Кореї, яка посідає четверте місце, скорочується.
Крім того, за кількома найсвіжішими показниками позиції США погіршилися. Один із них оцінює політичні, правові та операційні ризики для бізнесу. Торік США були 23-ми, а цього року опустилися на 36-те місце.
🔬 Посилюється й конкуренція на технологічному фронтирі.
Останнім часом активно зростає так зване deep science entrepreneurship — підприємництво у сфері складних, капіталомістких фізичних технологій, а не лише цифрових продуктів.
США поки мають найбільше таких стартапів — 12 752, причому близько 54% із них ще перебувають на ранніх стадіях розвитку.
Але Китай швидко наздоганяє. У 2025 році там налічувалося 3 466 deep-science стартапів — більш ніж удвічі більше, ніж п’ять років тому.
Це відповідає курсу китайської влади, яка дедалі виразніше надає перевагу глибокотехнологічним компаніям над «м’якшими» бізнесами, орієнтованими на споживчий ринок. Для американських політиків і промисловців така тенденція є сигналом: геополітична конкуренція дедалі більше переходить у сфери, які ще не були повністю «поглинуті програмним забезпеченням».
🌍 Водночас інновації — це не лише лабораторії, чипи чи штучний інтелект.
Показовий приклад — Саудівська Аравія. У 2019 році вона посідала 68-ме місце, а цього року піднялася вже на 42-ге.
Ключовим чинником стало не наукове відкриття, а масштабна перебудова державного управління: поліпшення регулювання, скорочення бюрократії та спрощення ведення бізнесу.
За якістю інституцій Саудівська Аравія піднялася зі 104-го місця у 2019 році до 25-го сьогодні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢42✍10🤣7❤6🤔3🙏2
Ціна держави
🧑💻Україна опустилась на одну сходинку (67-е місце) в Індексі з інновацій Глобальний інноваційний індекс щороку публікує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO). Індекс охоплює 139 економік і базується на 79 показниках — від витрат на дослідження…
Україна — 67-ма у світі за інноваціями: сильні люди й технології, слабкі інституції
У Global Innovation Index 2026 Україна посіла 67-ме місце серед 139 економік світу, опустившись на одну позицію порівняно з 2025 роком.
Довгострокова тенденція виглядає гірше: у 2020 році Україна була 45-ю, у 2021-му — 49-ю, у 2022-му — 57-ю, у 2024-му — 60-ю, а торік — 66-ю. Водночас WIPO застерігає, що прямі річні порівняння слід робити обережно через зміни методології та доступності даних.
Але за загальним місцем ховається важлива особливість: Україна створює більше інновацій, ніж можна було б очікувати з огляду на обсяг ресурсів, які в них вкладаються.
За інноваційними ресурсами — освітою, інфраструктурою, фінансуванням, інституціями — Україна лише 78-ма, тоді як за фактичними інноваційними результатами — 59-та. WIPO прямо відносить Україну до економік, які демонструють інноваційний результат вище очікуваного для свого рівня розвитку і досить ефективно перетворюють обмежені ресурси на технологічні та креативні продукти.
Де Україна сильна
Найкраща позиція України серед семи великих блоків — 46-те місце за результатами у сфері знань і технологій. Далі йдуть якість та складність бізнесу — 54-те місце, людський капітал і дослідження — 65-те.
За окремими показниками Україна взагалі входить до світових лідерів.
За кількістю зареєстрованих корисних моделей відносно розміру економіки Україна посідає 1-ше місце у світі. За часткою працевлаштованих жінок із вищою освітою — 4-те, за розвитком державних онлайн-послуг — 5-те, за часткою ІТ-послуг у зовнішній торгівлі — 9-те. Україна також посідає 15-те місце за охопленням вищою освітою та створенням мобільних застосунків.
Це добре ілюструє стару українську перевагу: сильний людський капітал і технологічні компетенції здатні давати результат навіть за слабкого інституційного середовища.
У 2024 році український високотехнологічний експорт становив близько $878 млн, збільшившись на 11% за рік. Українські мобільні застосунки у 2025 році отримали майже 895 млн завантажень у світі.
Окремо WIPO звертає увагу на розвиток українського deep tech. Серед провідних компаній названі київські Tencore, Buntar Aerospace та Trypillian, що працюють переважно у сфері робототехніки й автономних систем. Buntar Aerospace, наприклад, залучила $11,6 млн венчурного фінансування.
В Україну продовжують заходити й іноземні технологічні компанії. Серед прикладів WIPO називає американську оборонну компанію Shield AI, фінську Qvantel та португальську оборонно-технологічну Tekever, які відкрили або розширили присутність в Україні.
Що тягне Україну вниз
Найслабше місце — інституції: лише 111-та позиція у світі. За розвитком ринків Україна 81-ша, за інфраструктурою — 77-ма. Причому за всіма сімома великими компонентами індексу Україна залишається нижче середнього показника Європи.
Особливо слабкими є операційна стабільність для бізнесу — 125-те місце, кредитування приватного сектору — 112-те, валове накопичення капіталу — 108-ме, взаємодія університетів із бізнесом та міжнародним середовищем — 94-те. А за зростанням продуктивності праці Україна опинилася аж на 136-му місці зі 139.
Є й фундаментальні проблеми з науковою базою. Витрати на дослідження та розробки у 2024 році становили лише 0,37% ВВП. Кількість дослідників за останніми доступними даними — близько 586 на мільйон населення, причому показник за рік скоротився майже на чверть.
Українська інноваційна модель виглядає парадоксально. Люди, ІТ, інженерні компетенції та підприємництво дають результат, який перевищує те, що можна було б очікувати від наявних ресурсів. Але інституції, доступ до капіталу, інвестиції та слабка наукова база не дозволяють цьому потенціалу перетворитися на масштабне економічне зростання.
Саме тому головний резерв України — не стільки «навчитися бути інноваційною». Україна вже демонструє таку здатність. Завдання — створити середовище, у якому ці інновації зможуть масштабуватися: кращий захист власності, доступ до фінансування, передбачувані правила для бізнесу, сильніші університети та значно більші інвестиції в R&D.
@costukraine
У Global Innovation Index 2026 Україна посіла 67-ме місце серед 139 економік світу, опустившись на одну позицію порівняно з 2025 роком.
Довгострокова тенденція виглядає гірше: у 2020 році Україна була 45-ю, у 2021-му — 49-ю, у 2022-му — 57-ю, у 2024-му — 60-ю, а торік — 66-ю. Водночас WIPO застерігає, що прямі річні порівняння слід робити обережно через зміни методології та доступності даних.
Але за загальним місцем ховається важлива особливість: Україна створює більше інновацій, ніж можна було б очікувати з огляду на обсяг ресурсів, які в них вкладаються.
За інноваційними ресурсами — освітою, інфраструктурою, фінансуванням, інституціями — Україна лише 78-ма, тоді як за фактичними інноваційними результатами — 59-та. WIPO прямо відносить Україну до економік, які демонструють інноваційний результат вище очікуваного для свого рівня розвитку і досить ефективно перетворюють обмежені ресурси на технологічні та креативні продукти.
Де Україна сильна
Найкраща позиція України серед семи великих блоків — 46-те місце за результатами у сфері знань і технологій. Далі йдуть якість та складність бізнесу — 54-те місце, людський капітал і дослідження — 65-те.
За окремими показниками Україна взагалі входить до світових лідерів.
За кількістю зареєстрованих корисних моделей відносно розміру економіки Україна посідає 1-ше місце у світі. За часткою працевлаштованих жінок із вищою освітою — 4-те, за розвитком державних онлайн-послуг — 5-те, за часткою ІТ-послуг у зовнішній торгівлі — 9-те. Україна також посідає 15-те місце за охопленням вищою освітою та створенням мобільних застосунків.
Це добре ілюструє стару українську перевагу: сильний людський капітал і технологічні компетенції здатні давати результат навіть за слабкого інституційного середовища.
У 2024 році український високотехнологічний експорт становив близько $878 млн, збільшившись на 11% за рік. Українські мобільні застосунки у 2025 році отримали майже 895 млн завантажень у світі.
Окремо WIPO звертає увагу на розвиток українського deep tech. Серед провідних компаній названі київські Tencore, Buntar Aerospace та Trypillian, що працюють переважно у сфері робототехніки й автономних систем. Buntar Aerospace, наприклад, залучила $11,6 млн венчурного фінансування.
В Україну продовжують заходити й іноземні технологічні компанії. Серед прикладів WIPO називає американську оборонну компанію Shield AI, фінську Qvantel та португальську оборонно-технологічну Tekever, які відкрили або розширили присутність в Україні.
Що тягне Україну вниз
Найслабше місце — інституції: лише 111-та позиція у світі. За розвитком ринків Україна 81-ша, за інфраструктурою — 77-ма. Причому за всіма сімома великими компонентами індексу Україна залишається нижче середнього показника Європи.
Особливо слабкими є операційна стабільність для бізнесу — 125-те місце, кредитування приватного сектору — 112-те, валове накопичення капіталу — 108-ме, взаємодія університетів із бізнесом та міжнародним середовищем — 94-те. А за зростанням продуктивності праці Україна опинилася аж на 136-му місці зі 139.
Є й фундаментальні проблеми з науковою базою. Витрати на дослідження та розробки у 2024 році становили лише 0,37% ВВП. Кількість дослідників за останніми доступними даними — близько 586 на мільйон населення, причому показник за рік скоротився майже на чверть.
Українська інноваційна модель виглядає парадоксально. Люди, ІТ, інженерні компетенції та підприємництво дають результат, який перевищує те, що можна було б очікувати від наявних ресурсів. Але інституції, доступ до капіталу, інвестиції та слабка наукова база не дозволяють цьому потенціалу перетворитися на масштабне економічне зростання.
Саме тому головний резерв України — не стільки «навчитися бути інноваційною». Україна вже демонструє таку здатність. Завдання — створити середовище, у якому ці інновації зможуть масштабуватися: кращий захист власності, доступ до фінансування, передбачувані правила для бізнесу, сильніші університети та значно більші інвестиції в R&D.
@costukraine
👍56💯26😁7❤3😢2
Ціна держави
Україна — 67-ма у світі за інноваціями: сильні люди й технології, слабкі інституції У Global Innovation Index 2026 Україна посіла 67-ме місце серед 139 економік світу, опустившись на одну позицію порівняно з 2025 роком. Довгострокова тенденція виглядає гірше:…
Якщо перекласти рекомендації з попереднього посту про завдання з підвищення інновацій в Україні на більш конкретні речі, то це треба зробити багато в різних сферах:
- "кращий захист власності" - це проведення судової реформи;
- "передбачувані правила для бізнесу" - це скасування негласної презумпції вини платника податків, коли бізнес має доводити податковій, що він не є порушником, а не навпаки. На жаль, Мінфін не бачить в цьому проблеми і стверджує "у нас все як в ЄС";
- "доступ до фінансування" - це податкове стимулювання українців до інвестування. У нас не вигідно, скажімо купувати облігації приватних компаній, бо дохід оподатковується. Наприклад, річна облігація Нової пошти з дохідністю 18% після сплати податків "на руки" 13,8%. Але Мінфін каже, що не можна, бо це створює діру в бюджеті.
В цьому пункті не можна не згадати про пенсійну систему - перехід від солідарної до обов'язкової накопичувальної дозволить створити пропозицію грошей на ринку, тому що пенсійним фондам треба буде кудись інвестувати накопичення українців. Але робити найбільш непопулярну реформу у нас бояться через "електоральні ризики". Тому досі найпрогресивнішим Президентом України з цієї проблематики є Леонід Кучма.
- "більші інвестиції в R&D" - це з попереднього пункту + зниження податкових ставок для бізнесу. Наприклад, запровадження податку на виведений капітал (тобто 0% на прибуток, якщо він реінвестується). Мінфін теж проти, бо "створює бюджетні ризики";
- " сильніші університети" - це завершення освітньої реформи, коли фінансування університетів змінюється з державного замовлення на "гроші ходять за студентом". А також закриття академії наук, яка по суті є міністерством науки, а не дослідницьким осередком. А кошти на її утримання перетворити на фонд, який роздає гранти дослідження. На цю гранти також можуть претендувати університети, які будуть не лише навчальну функцію виконувати, а й ще і дослідницьку.
Це такий собі доволі узагальнений і спрощений огляд чого треба зробити, щоб ми не втрачали позиції, зокрема, в інноваціях.
Хоча завжди можна піти простим шляхом - створити Раду з інновацій при Президенті, видати якійсь Указ і навіть прийняти закон, розпорядитися з бюджету виділяти мільярд другий на інновації тощо. І чекати на оновлення Глобального індексу інновацій
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
- "кращий захист власності" - це проведення судової реформи;
- "передбачувані правила для бізнесу" - це скасування негласної презумпції вини платника податків, коли бізнес має доводити податковій, що він не є порушником, а не навпаки. На жаль, Мінфін не бачить в цьому проблеми і стверджує "у нас все як в ЄС";
- "доступ до фінансування" - це податкове стимулювання українців до інвестування. У нас не вигідно, скажімо купувати облігації приватних компаній, бо дохід оподатковується. Наприклад, річна облігація Нової пошти з дохідністю 18% після сплати податків "на руки" 13,8%. Але Мінфін каже, що не можна, бо це створює діру в бюджеті.
В цьому пункті не можна не згадати про пенсійну систему - перехід від солідарної до обов'язкової накопичувальної дозволить створити пропозицію грошей на ринку, тому що пенсійним фондам треба буде кудись інвестувати накопичення українців. Але робити найбільш непопулярну реформу у нас бояться через "електоральні ризики". Тому досі найпрогресивнішим Президентом України з цієї проблематики є Леонід Кучма.
- "більші інвестиції в R&D" - це з попереднього пункту + зниження податкових ставок для бізнесу. Наприклад, запровадження податку на виведений капітал (тобто 0% на прибуток, якщо він реінвестується). Мінфін теж проти, бо "створює бюджетні ризики";
- " сильніші університети" - це завершення освітньої реформи, коли фінансування університетів змінюється з державного замовлення на "гроші ходять за студентом". А також закриття академії наук, яка по суті є міністерством науки, а не дослідницьким осередком. А кошти на її утримання перетворити на фонд, який роздає гранти дослідження. На цю гранти також можуть претендувати університети, які будуть не лише навчальну функцію виконувати, а й ще і дослідницьку.
Це такий собі доволі узагальнений і спрощений огляд чого треба зробити, щоб ми не втрачали позиції, зокрема, в інноваціях.
Хоча завжди можна піти простим шляхом - створити Раду з інновацій при Президенті, видати якійсь Указ і навіть прийняти закон, розпорядитися з бюджету виділяти мільярд другий на інновації тощо. І чекати на оновлення Глобального індексу інновацій
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍55💯23🤝5
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який має розблокувати два переговорні кластери з ЄС
Верховна Рада 266 голосами підтримала законопроєкт №16119, що розширює можливості навчання мовами національних меншин і корінних народів України. Його ухвалення має відкрити шлях до двох переговорних кластерів з Євросоюзом, які тривалий час блокувала Угорщина.
Документ передбачає навчання рідною мовою паралельно з українською. Правила поширюються на мови нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, та мови корінних народів України. Російська до цього переліку не входить.
Щоб отримати статус закладу національної меншини, школа повинна мати щонайменше 50% учнів плюс одну дитину, які навчаються мовою відповідної меншини. За оцінкою Міносвіти, на такий статус можуть претендувати 149 шкіл — близько 1,2% їхньої загальної кількості.
Водночас, як передбачає ухвалений Радою документ, для збереження статусу частка таких учнів має становити не менше 20%. Якщо вона опуститься нижче, школа може втратити статус за погодженням із Міносвіти.
Батьки зможуть ініціювати збільшення кількості предметів українською мовою. Для цього потрібна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків учнів відповідного класу.
Школи нацменшин також захищають від закриття чи реорганізації без погодження з Міносвіти. Засновник має забезпечити дітям можливість продовжити навчання в закладі з відповідним статусом у тій самій громаді. Ця норма може охопити до 141 комунальної школи в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.
Для чинних керівників 29 приватних закладів із класами, де навчають мовами нацменшин, тимчасово скасовують необхідність підтверджувати знання української сертифікатом. Обов’язок володіти державною мовою та використовувати її зберігається.
Документ доручили невідкладно підписати голові Верховної Ради й передати на підпис президенту.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Верховна Рада 266 голосами підтримала законопроєкт №16119, що розширює можливості навчання мовами національних меншин і корінних народів України. Його ухвалення має відкрити шлях до двох переговорних кластерів з Євросоюзом, які тривалий час блокувала Угорщина.
Документ передбачає навчання рідною мовою паралельно з українською. Правила поширюються на мови нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, та мови корінних народів України. Російська до цього переліку не входить.
Щоб отримати статус закладу національної меншини, школа повинна мати щонайменше 50% учнів плюс одну дитину, які навчаються мовою відповідної меншини. За оцінкою Міносвіти, на такий статус можуть претендувати 149 шкіл — близько 1,2% їхньої загальної кількості.
Водночас, як передбачає ухвалений Радою документ, для збереження статусу частка таких учнів має становити не менше 20%. Якщо вона опуститься нижче, школа може втратити статус за погодженням із Міносвіти.
Батьки зможуть ініціювати збільшення кількості предметів українською мовою. Для цього потрібна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків учнів відповідного класу.
Школи нацменшин також захищають від закриття чи реорганізації без погодження з Міносвіти. Засновник має забезпечити дітям можливість продовжити навчання в закладі з відповідним статусом у тій самій громаді. Ця норма може охопити до 141 комунальної школи в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.
Для чинних керівників 29 приватних закладів із класами, де навчають мовами нацменшин, тимчасово скасовують необхідність підтверджувати знання української сертифікатом. Обов’язок володіти державною мовою та використовувати її зберігається.
Документ доручили невідкладно підписати голові Верховної Ради й передати на підпис президенту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍71🤮23💯5❤2🔥2🤔1