Роберт Голл і Майкл Вудфорд отримали Нобелівську премію з економіки за дослідження макроекономічної стабілізації
Американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд стали лауреатами Нобелівської премії з економіки 2026 року за внесок у створення мікроекономічних основ макроекономічної стабілізації, повідомила Королівська шведська академія наук.
Офіційна назва нагороди — Премія Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Це остання Нобелівська премія, оголошена цього року. Її грошова частина становить 12 млн шведських крон, або близько $1,2 млн.
Голл і Вудфорд розробили нові макроекономічні моделі, які дали змогу краще зрозуміти, як держава та центральні банки можуть стабілізувати економіку за допомогою своєчасних заходів фіскальної та монетарної політики.
Їхні дослідження допомогли створити теоретичну основу для моделей, які сьогодні використовують центральні банки та уряди в різних країнах світу.
«Роботи лауреатів дали нам стабільне теоретичне підґрунтя для моделей, які нині застосовують центральні банки та уряди в усьому світі», — зазначив голова Комітету з присудження премії з економічних наук Йон Гасслер.
За його словами, ці напрацювання дозволяють краще реагувати на економічні шоки — наприклад, енергетичні кризи або різкі зміни у споживчій поведінці домогосподарств — і пом’якшувати небезпечні коливання економічної активності.
Премію з економіки вперше вручили у 1969 році. Вона не входила до п’яти оригінальних нагород, передбачених заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, а була заснована центральним банком Швеції.
Більшість лауреатів за всю історію премії представляли США. Жінки отримували її лише тричі. Востаннє — у 2023 році, коли нагороду присудили Клаудії Голдін за дослідження впливу гендеру на оплату праці та зайнятість у США.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд стали лауреатами Нобелівської премії з економіки 2026 року за внесок у створення мікроекономічних основ макроекономічної стабілізації, повідомила Королівська шведська академія наук.
Офіційна назва нагороди — Премія Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. Це остання Нобелівська премія, оголошена цього року. Її грошова частина становить 12 млн шведських крон, або близько $1,2 млн.
Голл і Вудфорд розробили нові макроекономічні моделі, які дали змогу краще зрозуміти, як держава та центральні банки можуть стабілізувати економіку за допомогою своєчасних заходів фіскальної та монетарної політики.
Їхні дослідження допомогли створити теоретичну основу для моделей, які сьогодні використовують центральні банки та уряди в різних країнах світу.
«Роботи лауреатів дали нам стабільне теоретичне підґрунтя для моделей, які нині застосовують центральні банки та уряди в усьому світі», — зазначив голова Комітету з присудження премії з економічних наук Йон Гасслер.
За його словами, ці напрацювання дозволяють краще реагувати на економічні шоки — наприклад, енергетичні кризи або різкі зміни у споживчій поведінці домогосподарств — і пом’якшувати небезпечні коливання економічної активності.
Премію з економіки вперше вручили у 1969 році. Вона не входила до п’яти оригінальних нагород, передбачених заповітом Альфреда Нобеля 1895 року, а була заснована центральним банком Швеції.
Більшість лауреатів за всю історію премії представляли США. Жінки отримували її лише тричі. Востаннє — у 2023 році, коли нагороду присудили Клаудії Голдін за дослідження впливу гендеру на оплату праці та зайнятість у США.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤40👍29💯4🐳2
Ціна держави
Роберт Голл і Майкл Вудфорд отримали Нобелівську премію з економіки за дослідження макроекономічної стабілізації Американські економісти Роберт Голл і Майкл Вудфорд стали лауреатами Нобелівської премії з економіки 2026 року за внесок у створення мікроекономічних…
🧑💻Україна опустилась на одну сходинку (67-е місце) в Індексі з інновацій
Глобальний інноваційний індекс щороку публікує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO).
Індекс охоплює 139 економік і базується на 79 показниках — від витрат на дослідження та розробки до результатів шкільних тестів.
🇺🇸 США залишаються третіми у світі — на цій позиції країна перебуває з 2023 року.
Лідерство також залишається стабільним: Швейцарія знову посідає перше місце, як і щороку починаючи з 2011-го. Така стійкість частково пояснюється самою конструкцією індексу: він охоплює настільки широкий спектр параметрів, що жоден окремий показник не може радикально змінити загальний результат.
Але під поверхнею відбуваються важливі зміни.
США, наприклад, збільшують свою частку у світових венчурних угодах на пізніх стадіях. Водночас відрив від Південної Кореї, яка посідає четверте місце, скорочується.
Крім того, за кількома найсвіжішими показниками позиції США погіршилися. Один із них оцінює політичні, правові та операційні ризики для бізнесу. Торік США були 23-ми, а цього року опустилися на 36-те місце.
🔬 Посилюється й конкуренція на технологічному фронтирі.
Останнім часом активно зростає так зване deep science entrepreneurship — підприємництво у сфері складних, капіталомістких фізичних технологій, а не лише цифрових продуктів.
США поки мають найбільше таких стартапів — 12 752, причому близько 54% із них ще перебувають на ранніх стадіях розвитку.
Але Китай швидко наздоганяє. У 2025 році там налічувалося 3 466 deep-science стартапів — більш ніж удвічі більше, ніж п’ять років тому.
Це відповідає курсу китайської влади, яка дедалі виразніше надає перевагу глибокотехнологічним компаніям над «м’якшими» бізнесами, орієнтованими на споживчий ринок. Для американських політиків і промисловців така тенденція є сигналом: геополітична конкуренція дедалі більше переходить у сфери, які ще не були повністю «поглинуті програмним забезпеченням».
🌍 Водночас інновації — це не лише лабораторії, чипи чи штучний інтелект.
Показовий приклад — Саудівська Аравія. У 2019 році вона посідала 68-ме місце, а цього року піднялася вже на 42-ге.
Ключовим чинником стало не наукове відкриття, а масштабна перебудова державного управління: поліпшення регулювання, скорочення бюрократії та спрощення ведення бізнесу.
За якістю інституцій Саудівська Аравія піднялася зі 104-го місця у 2019 році до 25-го сьогодні.
🇺🇦 Україна у 2020 році була на 45-му місці. З того часу кожен рік позиції погіршувалися. У наступному пості докладно розберемо наші позиції.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Глобальний інноваційний індекс щороку публікує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO).
Індекс охоплює 139 економік і базується на 79 показниках — від витрат на дослідження та розробки до результатів шкільних тестів.
🇺🇸 США залишаються третіми у світі — на цій позиції країна перебуває з 2023 року.
Лідерство також залишається стабільним: Швейцарія знову посідає перше місце, як і щороку починаючи з 2011-го. Така стійкість частково пояснюється самою конструкцією індексу: він охоплює настільки широкий спектр параметрів, що жоден окремий показник не може радикально змінити загальний результат.
Але під поверхнею відбуваються важливі зміни.
США, наприклад, збільшують свою частку у світових венчурних угодах на пізніх стадіях. Водночас відрив від Південної Кореї, яка посідає четверте місце, скорочується.
Крім того, за кількома найсвіжішими показниками позиції США погіршилися. Один із них оцінює політичні, правові та операційні ризики для бізнесу. Торік США були 23-ми, а цього року опустилися на 36-те місце.
🔬 Посилюється й конкуренція на технологічному фронтирі.
Останнім часом активно зростає так зване deep science entrepreneurship — підприємництво у сфері складних, капіталомістких фізичних технологій, а не лише цифрових продуктів.
США поки мають найбільше таких стартапів — 12 752, причому близько 54% із них ще перебувають на ранніх стадіях розвитку.
Але Китай швидко наздоганяє. У 2025 році там налічувалося 3 466 deep-science стартапів — більш ніж удвічі більше, ніж п’ять років тому.
Це відповідає курсу китайської влади, яка дедалі виразніше надає перевагу глибокотехнологічним компаніям над «м’якшими» бізнесами, орієнтованими на споживчий ринок. Для американських політиків і промисловців така тенденція є сигналом: геополітична конкуренція дедалі більше переходить у сфери, які ще не були повністю «поглинуті програмним забезпеченням».
🌍 Водночас інновації — це не лише лабораторії, чипи чи штучний інтелект.
Показовий приклад — Саудівська Аравія. У 2019 році вона посідала 68-ме місце, а цього року піднялася вже на 42-ге.
Ключовим чинником стало не наукове відкриття, а масштабна перебудова державного управління: поліпшення регулювання, скорочення бюрократії та спрощення ведення бізнесу.
За якістю інституцій Саудівська Аравія піднялася зі 104-го місця у 2019 році до 25-го сьогодні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢42✍10🤣7❤6🤔3🙏2
Ціна держави
🧑💻Україна опустилась на одну сходинку (67-е місце) в Індексі з інновацій Глобальний інноваційний індекс щороку публікує Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO). Індекс охоплює 139 економік і базується на 79 показниках — від витрат на дослідження…
Україна — 67-ма у світі за інноваціями: сильні люди й технології, слабкі інституції
У Global Innovation Index 2026 Україна посіла 67-ме місце серед 139 економік світу, опустившись на одну позицію порівняно з 2025 роком.
Довгострокова тенденція виглядає гірше: у 2020 році Україна була 45-ю, у 2021-му — 49-ю, у 2022-му — 57-ю, у 2024-му — 60-ю, а торік — 66-ю. Водночас WIPO застерігає, що прямі річні порівняння слід робити обережно через зміни методології та доступності даних.
Але за загальним місцем ховається важлива особливість: Україна створює більше інновацій, ніж можна було б очікувати з огляду на обсяг ресурсів, які в них вкладаються.
За інноваційними ресурсами — освітою, інфраструктурою, фінансуванням, інституціями — Україна лише 78-ма, тоді як за фактичними інноваційними результатами — 59-та. WIPO прямо відносить Україну до економік, які демонструють інноваційний результат вище очікуваного для свого рівня розвитку і досить ефективно перетворюють обмежені ресурси на технологічні та креативні продукти.
Де Україна сильна
Найкраща позиція України серед семи великих блоків — 46-те місце за результатами у сфері знань і технологій. Далі йдуть якість та складність бізнесу — 54-те місце, людський капітал і дослідження — 65-те.
За окремими показниками Україна взагалі входить до світових лідерів.
За кількістю зареєстрованих корисних моделей відносно розміру економіки Україна посідає 1-ше місце у світі. За часткою працевлаштованих жінок із вищою освітою — 4-те, за розвитком державних онлайн-послуг — 5-те, за часткою ІТ-послуг у зовнішній торгівлі — 9-те. Україна також посідає 15-те місце за охопленням вищою освітою та створенням мобільних застосунків.
Це добре ілюструє стару українську перевагу: сильний людський капітал і технологічні компетенції здатні давати результат навіть за слабкого інституційного середовища.
У 2024 році український високотехнологічний експорт становив близько $878 млн, збільшившись на 11% за рік. Українські мобільні застосунки у 2025 році отримали майже 895 млн завантажень у світі.
Окремо WIPO звертає увагу на розвиток українського deep tech. Серед провідних компаній названі київські Tencore, Buntar Aerospace та Trypillian, що працюють переважно у сфері робототехніки й автономних систем. Buntar Aerospace, наприклад, залучила $11,6 млн венчурного фінансування.
В Україну продовжують заходити й іноземні технологічні компанії. Серед прикладів WIPO називає американську оборонну компанію Shield AI, фінську Qvantel та португальську оборонно-технологічну Tekever, які відкрили або розширили присутність в Україні.
Що тягне Україну вниз
Найслабше місце — інституції: лише 111-та позиція у світі. За розвитком ринків Україна 81-ша, за інфраструктурою — 77-ма. Причому за всіма сімома великими компонентами індексу Україна залишається нижче середнього показника Європи.
Особливо слабкими є операційна стабільність для бізнесу — 125-те місце, кредитування приватного сектору — 112-те, валове накопичення капіталу — 108-ме, взаємодія університетів із бізнесом та міжнародним середовищем — 94-те. А за зростанням продуктивності праці Україна опинилася аж на 136-му місці зі 139.
Є й фундаментальні проблеми з науковою базою. Витрати на дослідження та розробки у 2024 році становили лише 0,37% ВВП. Кількість дослідників за останніми доступними даними — близько 586 на мільйон населення, причому показник за рік скоротився майже на чверть.
Українська інноваційна модель виглядає парадоксально. Люди, ІТ, інженерні компетенції та підприємництво дають результат, який перевищує те, що можна було б очікувати від наявних ресурсів. Але інституції, доступ до капіталу, інвестиції та слабка наукова база не дозволяють цьому потенціалу перетворитися на масштабне економічне зростання.
Саме тому головний резерв України — не стільки «навчитися бути інноваційною». Україна вже демонструє таку здатність. Завдання — створити середовище, у якому ці інновації зможуть масштабуватися: кращий захист власності, доступ до фінансування, передбачувані правила для бізнесу, сильніші університети та значно більші інвестиції в R&D.
@costukraine
У Global Innovation Index 2026 Україна посіла 67-ме місце серед 139 економік світу, опустившись на одну позицію порівняно з 2025 роком.
Довгострокова тенденція виглядає гірше: у 2020 році Україна була 45-ю, у 2021-му — 49-ю, у 2022-му — 57-ю, у 2024-му — 60-ю, а торік — 66-ю. Водночас WIPO застерігає, що прямі річні порівняння слід робити обережно через зміни методології та доступності даних.
Але за загальним місцем ховається важлива особливість: Україна створює більше інновацій, ніж можна було б очікувати з огляду на обсяг ресурсів, які в них вкладаються.
За інноваційними ресурсами — освітою, інфраструктурою, фінансуванням, інституціями — Україна лише 78-ма, тоді як за фактичними інноваційними результатами — 59-та. WIPO прямо відносить Україну до економік, які демонструють інноваційний результат вище очікуваного для свого рівня розвитку і досить ефективно перетворюють обмежені ресурси на технологічні та креативні продукти.
Де Україна сильна
Найкраща позиція України серед семи великих блоків — 46-те місце за результатами у сфері знань і технологій. Далі йдуть якість та складність бізнесу — 54-те місце, людський капітал і дослідження — 65-те.
За окремими показниками Україна взагалі входить до світових лідерів.
За кількістю зареєстрованих корисних моделей відносно розміру економіки Україна посідає 1-ше місце у світі. За часткою працевлаштованих жінок із вищою освітою — 4-те, за розвитком державних онлайн-послуг — 5-те, за часткою ІТ-послуг у зовнішній торгівлі — 9-те. Україна також посідає 15-те місце за охопленням вищою освітою та створенням мобільних застосунків.
Це добре ілюструє стару українську перевагу: сильний людський капітал і технологічні компетенції здатні давати результат навіть за слабкого інституційного середовища.
У 2024 році український високотехнологічний експорт становив близько $878 млн, збільшившись на 11% за рік. Українські мобільні застосунки у 2025 році отримали майже 895 млн завантажень у світі.
Окремо WIPO звертає увагу на розвиток українського deep tech. Серед провідних компаній названі київські Tencore, Buntar Aerospace та Trypillian, що працюють переважно у сфері робототехніки й автономних систем. Buntar Aerospace, наприклад, залучила $11,6 млн венчурного фінансування.
В Україну продовжують заходити й іноземні технологічні компанії. Серед прикладів WIPO називає американську оборонну компанію Shield AI, фінську Qvantel та португальську оборонно-технологічну Tekever, які відкрили або розширили присутність в Україні.
Що тягне Україну вниз
Найслабше місце — інституції: лише 111-та позиція у світі. За розвитком ринків Україна 81-ша, за інфраструктурою — 77-ма. Причому за всіма сімома великими компонентами індексу Україна залишається нижче середнього показника Європи.
Особливо слабкими є операційна стабільність для бізнесу — 125-те місце, кредитування приватного сектору — 112-те, валове накопичення капіталу — 108-ме, взаємодія університетів із бізнесом та міжнародним середовищем — 94-те. А за зростанням продуктивності праці Україна опинилася аж на 136-му місці зі 139.
Є й фундаментальні проблеми з науковою базою. Витрати на дослідження та розробки у 2024 році становили лише 0,37% ВВП. Кількість дослідників за останніми доступними даними — близько 586 на мільйон населення, причому показник за рік скоротився майже на чверть.
Українська інноваційна модель виглядає парадоксально. Люди, ІТ, інженерні компетенції та підприємництво дають результат, який перевищує те, що можна було б очікувати від наявних ресурсів. Але інституції, доступ до капіталу, інвестиції та слабка наукова база не дозволяють цьому потенціалу перетворитися на масштабне економічне зростання.
Саме тому головний резерв України — не стільки «навчитися бути інноваційною». Україна вже демонструє таку здатність. Завдання — створити середовище, у якому ці інновації зможуть масштабуватися: кращий захист власності, доступ до фінансування, передбачувані правила для бізнесу, сильніші університети та значно більші інвестиції в R&D.
@costukraine
👍58💯26😁7❤4😢2
Ціна держави
Україна — 67-ма у світі за інноваціями: сильні люди й технології, слабкі інституції У Global Innovation Index 2026 Україна посіла 67-ме місце серед 139 економік світу, опустившись на одну позицію порівняно з 2025 роком. Довгострокова тенденція виглядає гірше:…
Якщо перекласти рекомендації з попереднього посту про завдання з підвищення інновацій в Україні на більш конкретні речі, то це треба зробити багато в різних сферах:
- "кращий захист власності" - це проведення судової реформи;
- "передбачувані правила для бізнесу" - це скасування негласної презумпції вини платника податків, коли бізнес має доводити податковій, що він не є порушником, а не навпаки. На жаль, Мінфін не бачить в цьому проблеми і стверджує "у нас все як в ЄС";
- "доступ до фінансування" - це податкове стимулювання українців до інвестування. У нас не вигідно, скажімо купувати облігації приватних компаній, бо дохід оподатковується. Наприклад, річна облігація Нової пошти з дохідністю 18% після сплати податків "на руки" 13,8%. Але Мінфін каже, що не можна, бо це створює діру в бюджеті.
В цьому пункті не можна не згадати про пенсійну систему - перехід від солідарної до обов'язкової накопичувальної дозволить створити пропозицію грошей на ринку, тому що пенсійним фондам треба буде кудись інвестувати накопичення українців. Але робити найбільш непопулярну реформу у нас бояться через "електоральні ризики". Тому досі найпрогресивнішим Президентом України з цієї проблематики є Леонід Кучма.
- "більші інвестиції в R&D" - це з попереднього пункту + зниження податкових ставок для бізнесу. Наприклад, запровадження податку на виведений капітал (тобто 0% на прибуток, якщо він реінвестується). Мінфін теж проти, бо "створює бюджетні ризики";
- " сильніші університети" - це завершення освітньої реформи, коли фінансування університетів змінюється з державного замовлення на "гроші ходять за студентом". А також закриття академії наук, яка по суті є міністерством науки, а не дослідницьким осередком. А кошти на її утримання перетворити на фонд, який роздає гранти дослідження. На цю гранти також можуть претендувати університети, які будуть не лише навчальну функцію виконувати, а й ще і дослідницьку.
Це такий собі доволі узагальнений і спрощений огляд чого треба зробити, щоб ми не втрачали позиції, зокрема, в інноваціях.
Хоча завжди можна піти простим шляхом - створити Раду з інновацій при Президенті, видати якійсь Указ і навіть прийняти закон, розпорядитися з бюджету виділяти мільярд другий на інновації тощо. І чекати на оновлення Глобального індексу інновацій
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
- "кращий захист власності" - це проведення судової реформи;
- "передбачувані правила для бізнесу" - це скасування негласної презумпції вини платника податків, коли бізнес має доводити податковій, що він не є порушником, а не навпаки. На жаль, Мінфін не бачить в цьому проблеми і стверджує "у нас все як в ЄС";
- "доступ до фінансування" - це податкове стимулювання українців до інвестування. У нас не вигідно, скажімо купувати облігації приватних компаній, бо дохід оподатковується. Наприклад, річна облігація Нової пошти з дохідністю 18% після сплати податків "на руки" 13,8%. Але Мінфін каже, що не можна, бо це створює діру в бюджеті.
В цьому пункті не можна не згадати про пенсійну систему - перехід від солідарної до обов'язкової накопичувальної дозволить створити пропозицію грошей на ринку, тому що пенсійним фондам треба буде кудись інвестувати накопичення українців. Але робити найбільш непопулярну реформу у нас бояться через "електоральні ризики". Тому досі найпрогресивнішим Президентом України з цієї проблематики є Леонід Кучма.
- "більші інвестиції в R&D" - це з попереднього пункту + зниження податкових ставок для бізнесу. Наприклад, запровадження податку на виведений капітал (тобто 0% на прибуток, якщо він реінвестується). Мінфін теж проти, бо "створює бюджетні ризики";
- " сильніші університети" - це завершення освітньої реформи, коли фінансування університетів змінюється з державного замовлення на "гроші ходять за студентом". А також закриття академії наук, яка по суті є міністерством науки, а не дослідницьким осередком. А кошти на її утримання перетворити на фонд, який роздає гранти дослідження. На цю гранти також можуть претендувати університети, які будуть не лише навчальну функцію виконувати, а й ще і дослідницьку.
Це такий собі доволі узагальнений і спрощений огляд чого треба зробити, щоб ми не втрачали позиції, зокрема, в інноваціях.
Хоча завжди можна піти простим шляхом - створити Раду з інновацій при Президенті, видати якійсь Указ і навіть прийняти закон, розпорядитися з бюджету виділяти мільярд другий на інновації тощо. І чекати на оновлення Глобального індексу інновацій
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍56💯23🤝5
Рада ухвалила закон про освіту нацменшин, який має розблокувати два переговорні кластери з ЄС
Верховна Рада 266 голосами підтримала законопроєкт №16119, що розширює можливості навчання мовами національних меншин і корінних народів України. Його ухвалення має відкрити шлях до двох переговорних кластерів з Євросоюзом, які тривалий час блокувала Угорщина.
Документ передбачає навчання рідною мовою паралельно з українською. Правила поширюються на мови нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, та мови корінних народів України. Російська до цього переліку не входить.
Щоб отримати статус закладу національної меншини, школа повинна мати щонайменше 50% учнів плюс одну дитину, які навчаються мовою відповідної меншини. За оцінкою Міносвіти, на такий статус можуть претендувати 149 шкіл — близько 1,2% їхньої загальної кількості.
Водночас, як передбачає ухвалений Радою документ, для збереження статусу частка таких учнів має становити не менше 20%. Якщо вона опуститься нижче, школа може втратити статус за погодженням із Міносвіти.
Батьки зможуть ініціювати збільшення кількості предметів українською мовою. Для цього потрібна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків учнів відповідного класу.
Школи нацменшин також захищають від закриття чи реорганізації без погодження з Міносвіти. Засновник має забезпечити дітям можливість продовжити навчання в закладі з відповідним статусом у тій самій громаді. Ця норма може охопити до 141 комунальної школи в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.
Для чинних керівників 29 приватних закладів із класами, де навчають мовами нацменшин, тимчасово скасовують необхідність підтверджувати знання української сертифікатом. Обов’язок володіти державною мовою та використовувати її зберігається.
Документ доручили невідкладно підписати голові Верховної Ради й передати на підпис президенту.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Верховна Рада 266 голосами підтримала законопроєкт №16119, що розширює можливості навчання мовами національних меншин і корінних народів України. Його ухвалення має відкрити шлях до двох переговорних кластерів з Євросоюзом, які тривалий час блокувала Угорщина.
Документ передбачає навчання рідною мовою паралельно з українською. Правила поширюються на мови нацменшин, які є офіційними мовами ЄС, та мови корінних народів України. Російська до цього переліку не входить.
Щоб отримати статус закладу національної меншини, школа повинна мати щонайменше 50% учнів плюс одну дитину, які навчаються мовою відповідної меншини. За оцінкою Міносвіти, на такий статус можуть претендувати 149 шкіл — близько 1,2% їхньої загальної кількості.
Водночас, як передбачає ухвалений Радою документ, для збереження статусу частка таких учнів має становити не менше 20%. Якщо вона опуститься нижче, школа може втратити статус за погодженням із Міносвіти.
Батьки зможуть ініціювати збільшення кількості предметів українською мовою. Для цього потрібна письмова підтримка щонайменше двох третин батьків учнів відповідного класу.
Школи нацменшин також захищають від закриття чи реорганізації без погодження з Міносвіти. Засновник має забезпечити дітям можливість продовжити навчання в закладі з відповідним статусом у тій самій громаді. Ця норма може охопити до 141 комунальної школи в Закарпатській, Чернівецькій, Одеській та Львівській областях.
Для чинних керівників 29 приватних закладів із класами, де навчають мовами нацменшин, тимчасово скасовують необхідність підтверджувати знання української сертифікатом. Обов’язок володіти державною мовою та використовувати її зберігається.
Документ доручили невідкладно підписати голові Верховної Ради й передати на підпис президенту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍71🤮23💯5❤2🔥2🤔1
ЄС рекордно розширив санкції проти Росії: понад половина нових позицій стосується балістичних ракет
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу затвердили 22-й пакет санкцій проти Росії — майже 1600 нових позицій. Це найбільше одночасне розширення санкційного списку ЄС від початку повномасштабного вторгнення.
Понад половина нових позицій пов’язана з ланцюгом виробництва балістичних ракет. Мета обмежень — ускладнити, уповільнити та зробити дорожчим виготовлення зброї, якою Росія атакує Україну.
Про ухвалення пакета повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас, наголосивши на єдності європейських країн у посиленні санкційного тиску.
За поясненням Ради ЄС, заходи зосереджені на постачальниках середньої ланки, які забезпечують роботу російської військової промисловості. Їхній сукупний річний оборот становить щонайменше €20 млрд, а кількість працівників перевищує 250 тисяч.
Під обмеження потрапили компанії, що постачають ключові компоненти для російських ракет, безпілотників і літаків. Серед них — виробники електроніки, напівпровідників, мікросхем і комп’ютерів, радарів, антен та приймачів. Санкції також охоплюють постачальників авіаційних, супутникових і ракетних систем, вибухових речовин, боєприпасів, оптичного та навігаційного обладнання.
Нові обмеження набудуть чинності після публікації оновленого списку в «Офіційному журналі» ЄС.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу затвердили 22-й пакет санкцій проти Росії — майже 1600 нових позицій. Це найбільше одночасне розширення санкційного списку ЄС від початку повномасштабного вторгнення.
Понад половина нових позицій пов’язана з ланцюгом виробництва балістичних ракет. Мета обмежень — ускладнити, уповільнити та зробити дорожчим виготовлення зброї, якою Росія атакує Україну.
Про ухвалення пакета повідомила висока представниця ЄС Кая Каллас, наголосивши на єдності європейських країн у посиленні санкційного тиску.
За поясненням Ради ЄС, заходи зосереджені на постачальниках середньої ланки, які забезпечують роботу російської військової промисловості. Їхній сукупний річний оборот становить щонайменше €20 млрд, а кількість працівників перевищує 250 тисяч.
Під обмеження потрапили компанії, що постачають ключові компоненти для російських ракет, безпілотників і літаків. Серед них — виробники електроніки, напівпровідників, мікросхем і комп’ютерів, радарів, антен та приймачів. Санкції також охоплюють постачальників авіаційних, супутникових і ракетних систем, вибухових речовин, боєприпасів, оптичного та навігаційного обладнання.
Нові обмеження набудуть чинності після публікації оновленого списку в «Офіційному журналі» ЄС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍98🤡7❤🔥5❤5🤣2
НАТО представило план відсічі можливому нападу Росії з урахуванням досвіду України
Верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич окреслив стратегію захисту східного флангу Альянсу. Вона поєднує вогневу міць, автономні системи та швидкий обмін розвідданими, спираючись на уроки війни в Україні.
Логіка плану — зупинити перший удар, послабити наступ, а якщо агресія триватиме — позбавити противника можливості керувати військами та забезпечувати їх. Мета — зірвати вторгнення, мінімізуючи ризик звичайної чи ядерної ескалації та не прагнучи повного знищення ворога.
На ймовірних напрямках наступу планують створити широку «автономну зону», де дрони й наземні роботи стримуватимуть російські сили, зменшуючи втрати військових НАТО.
Як пише The Wall Street Journal, у разі вторгнення далекобійні ракети мають уражати російські командні пункти та ППО в Калінінградській області, поблизу Санкт-Петербурга й у Білорусі. Це повинно відкрити можливості для контратаки сухопутних сил НАТО. Авіація атакуватиме підкріплення та інші цілі в тилу.
Об’єднати ці дії має захищена мережа миттєвого обміну даними про цілі між союзниками. Загальний задум ініціативи — переконати Кремль, що напад не принесе успіху.
Паралельно понад 20 тисяч військових НАТО беруть участь у десятиденних навчаннях «Steadfast Duel». За сценарієм, близько мільйона союзних військових протистоять вторгненню зі сходу сил приблизно такої самої чисельності. Росію в сценарії прямо не називають.
Підготовку ускладнюють дефіцит ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3 та ракет ATACMS, частину яких США спрямували на Близький Схід, а також можливе скорочення американських сил у Європі.
Виступ Гринкевича відбувся на тлі заяв Дональда Трампа про паливну угоду з Москвою та «енергетичне перемир’я». Колишні американські посадовці наголошують: реалізація плану НАТО залежатиме від фінансування, підготовки військ і політичної волі держав-членів.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич окреслив стратегію захисту східного флангу Альянсу. Вона поєднує вогневу міць, автономні системи та швидкий обмін розвідданими, спираючись на уроки війни в Україні.
Логіка плану — зупинити перший удар, послабити наступ, а якщо агресія триватиме — позбавити противника можливості керувати військами та забезпечувати їх. Мета — зірвати вторгнення, мінімізуючи ризик звичайної чи ядерної ескалації та не прагнучи повного знищення ворога.
На ймовірних напрямках наступу планують створити широку «автономну зону», де дрони й наземні роботи стримуватимуть російські сили, зменшуючи втрати військових НАТО.
Як пише The Wall Street Journal, у разі вторгнення далекобійні ракети мають уражати російські командні пункти та ППО в Калінінградській області, поблизу Санкт-Петербурга й у Білорусі. Це повинно відкрити можливості для контратаки сухопутних сил НАТО. Авіація атакуватиме підкріплення та інші цілі в тилу.
Об’єднати ці дії має захищена мережа миттєвого обміну даними про цілі між союзниками. Загальний задум ініціативи — переконати Кремль, що напад не принесе успіху.
Паралельно понад 20 тисяч військових НАТО беруть участь у десятиденних навчаннях «Steadfast Duel». За сценарієм, близько мільйона союзних військових протистоять вторгненню зі сходу сил приблизно такої самої чисельності. Росію в сценарії прямо не називають.
Підготовку ускладнюють дефіцит ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3 та ракет ATACMS, частину яких США спрямували на Близький Схід, а також можливе скорочення американських сил у Європі.
Виступ Гринкевича відбувся на тлі заяв Дональда Трампа про паливну угоду з Москвою та «енергетичне перемир’я». Колишні американські посадовці наголошують: реалізація плану НАТО залежатиме від фінансування, підготовки військ і політичної волі держав-членів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍43🤔15❤8🤣6😁1
Уряд відклав платежі на 39 млрд грн і призупинив відшкодування ПДВ на 18 млрд грн
Кабінет міністрів переніс на кінець 2026 року близько 39 млрд грн платежів. Також припинено бюджетне відшкодування ПДВ бізнесу на 18 млрд грн. Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив під час години запитань до уряду у Верховній Раді.
За словами міністра, програми та заплановані роботи не скасовують. Частину видатків відкладають, щоб спрямувати наявні кошти на пріоритетні потреби.
Станом на 12 жовтня сума непроведених казначейських платежів становила 46 млрд грн. Серед них — фінансування ремонту доріг і житла, утримання та розвитку адміністративних центрів, закупівлі шкільних автобусів, підготовки до опалювального сезону й придбання резервних джерел живлення.
Як повідомляє «Укрінформ», уряд нещодавно розблокував фінансування планів стійкості. Марченко висловив сподівання, що розпорядники коштів і місцева влада встигнуть підготуватися до опалювального сезону.
Відтермінування платежів відбувається на тлі недоотримання бюджетних надходжень. За дев’ять місяців 2026 року до державного бюджету не надійшло 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн — у серпні та вересні.
Крім того, за словами Марченка, через невиконання взятих зобов’язань Україна недоотримала $29,5 млрд бюджетної підтримки від партнерів. Водночас можливість ухвалити необхідні законопроєкти ще залишається.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Кабінет міністрів переніс на кінець 2026 року близько 39 млрд грн платежів. Також припинено бюджетне відшкодування ПДВ бізнесу на 18 млрд грн. Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив під час години запитань до уряду у Верховній Раді.
За словами міністра, програми та заплановані роботи не скасовують. Частину видатків відкладають, щоб спрямувати наявні кошти на пріоритетні потреби.
Станом на 12 жовтня сума непроведених казначейських платежів становила 46 млрд грн. Серед них — фінансування ремонту доріг і житла, утримання та розвитку адміністративних центрів, закупівлі шкільних автобусів, підготовки до опалювального сезону й придбання резервних джерел живлення.
Як повідомляє «Укрінформ», уряд нещодавно розблокував фінансування планів стійкості. Марченко висловив сподівання, що розпорядники коштів і місцева влада встигнуть підготуватися до опалювального сезону.
Відтермінування платежів відбувається на тлі недоотримання бюджетних надходжень. За дев’ять місяців 2026 року до державного бюджету не надійшло 50 млрд грн запланованих доходів, із яких 32 млрд грн — у серпні та вересні.
Крім того, за словами Марченка, через невиконання взятих зобов’язань Україна недоотримала $29,5 млрд бюджетної підтримки від партнерів. Водночас можливість ухвалити необхідні законопроєкти ще залишається.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤬80🤮12😭8👍4😐2🤷♂1🤔1
💰Іноземний капітал рекордно заходить в акції США, тоді як попит на американський борг слабшає - FT
Іноземні інвестори рекордними темпами вкладають кошти в американські акції та інвестиційні фонди, водночас помітно скорочуючи попит на боргові папери США.
За 12 місяців до липня чисті покупки американських акцій і паїв інвестиційних фондів нерезидентами сягнули $942 млрд. Це найвищий показник за будь-який 12-місячний період у статистиці Міністерства фінансів США, яка ведеться з 1985 року.
Лише у другому кварталі 2026 року іноземні інвестори придбали американських акцій і паїв фондів на чисту суму $426 млрд. Це на 62% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і суттєво перевищує попередній квартальний рекорд у $299 млрд, зафіксований у 2022 році, свідчать дані Бюро економічного аналізу США.
Водночас попит іноземців на американські боргові папери рухався у протилежному напрямку.
У другому кварталі нерезиденти придбали боргових цінних паперів США на чисту суму $188 млрд, тоді як у першому кварталі цей показник становив $314 млрд.
Cтруктура припливу іноземного капіталу до США змінюється: інвестори дедалі активніше віддають перевагу акціям та іншим ризиковішим активам, а не американським борговим інструментам.
Це до розмов про те, що там КНР чи Індія доженуть і переженуть Америку. Весь фондовий ринок США - це усі фондові ринки решти світу разом взяті. Це дозволяє американським компаніям залучати капітал і стрімко розвиватися, бути першими у будь-якій галузі.
А китайські комуністи можуть ще купу планів пятирічок розробити і це їм не допоможе.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Іноземні інвестори рекордними темпами вкладають кошти в американські акції та інвестиційні фонди, водночас помітно скорочуючи попит на боргові папери США.
За 12 місяців до липня чисті покупки американських акцій і паїв інвестиційних фондів нерезидентами сягнули $942 млрд. Це найвищий показник за будь-який 12-місячний період у статистиці Міністерства фінансів США, яка ведеться з 1985 року.
Лише у другому кварталі 2026 року іноземні інвестори придбали американських акцій і паїв фондів на чисту суму $426 млрд. Це на 62% більше, ніж за аналогічний період 2025 року, і суттєво перевищує попередній квартальний рекорд у $299 млрд, зафіксований у 2022 році, свідчать дані Бюро економічного аналізу США.
Водночас попит іноземців на американські боргові папери рухався у протилежному напрямку.
У другому кварталі нерезиденти придбали боргових цінних паперів США на чисту суму $188 млрд, тоді як у першому кварталі цей показник становив $314 млрд.
Cтруктура припливу іноземного капіталу до США змінюється: інвестори дедалі активніше віддають перевагу акціям та іншим ризиковішим активам, а не американським борговим інструментам.
Це до розмов про те, що там КНР чи Індія доженуть і переженуть Америку. Весь фондовий ринок США - це усі фондові ринки решти світу разом взяті. Це дозволяє американським компаніям залучати капітал і стрімко розвиватися, бути першими у будь-якій галузі.
А китайські комуністи можуть ще купу планів пятирічок розробити і це їм не допоможе.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💯23❤8🤔8🔥3👍1
Нів'євський|Економічна політика без прикрас
путін-трамп-дизель-діл - це зрада, не тільки України, а і всього колективного Заходу. Не так економіка, скільки політичний жест дуже хрєновий. Санкції? - які нафіг санкції? Так нахабно... Перший пішов, так би мовити... далі підуть інші... Турбулентність в…
Давайте трохи посміємося з новини про продаж дизелю з Росії до США. Подивимось на цю новину очима зетників
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁139👌6❤4👀2🔥1🎉1💯1
Плату за експорт зброї пропонують спрямовувати на озброєння та виплати військовим
Верховна Рада підтримала в першому читанні зміни до Бюджетного кодексу, які передбачають спрямування плати за оформлення експортних документів на зброю й товари подвійного призначення до спеціального фонду Міноборони.
Надходження пропонують розподіляти порівну: 50% — на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, ще 50% — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Як ідеться в повідомленні про результати голосування, законопроєкт має визначити, як використовуватимуть кошти від спеціального механізму контрольованого експорту зброї до держав-партнерів у форматі Drone Deal. Уряд запровадив його в липні 2026 року.
Пріоритетом залишається забезпечення Сил оборони. Експорт передбачений для продукції, яку виробники можуть виготовити понад потреби українського війська.
Наразі плата за дозвіл на експорт становить 20% вартості контракту. Уряд розглядає можливість зменшення цієї частки.
Зміни до Бюджетного кодексу ще мають пройти остаточне ухвалення.
🎬 Нагадуємо, що у нас на каналі є відео Як Україна створила оборонну індустрію на $55 млрд під час війни і держава заважає розвитку
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Верховна Рада підтримала в першому читанні зміни до Бюджетного кодексу, які передбачають спрямування плати за оформлення експортних документів на зброю й товари подвійного призначення до спеціального фонду Міноборони.
Надходження пропонують розподіляти порівну: 50% — на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, ще 50% — на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Як ідеться в повідомленні про результати голосування, законопроєкт має визначити, як використовуватимуть кошти від спеціального механізму контрольованого експорту зброї до держав-партнерів у форматі Drone Deal. Уряд запровадив його в липні 2026 року.
Пріоритетом залишається забезпечення Сил оборони. Експорт передбачений для продукції, яку виробники можуть виготовити понад потреби українського війська.
Наразі плата за дозвіл на експорт становить 20% вартості контракту. Уряд розглядає можливість зменшення цієї частки.
Зміни до Бюджетного кодексу ще мають пройти остаточне ухвалення.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍76🤔13❤3🤣2
Репетитори подорожчали на 16,3%: що і навіщо вивчають українці
На початку 2026 року індивідуальне заняття з репетитором коштувало в середньому 374 грн за годину — на 16,3% більше, ніж роком раніше. Вартість залежить від предмета, кваліфікації викладача та міста. Зокрема, підготовка до НМТ обходиться приблизно у 395 грн за годину в Києві, 334 грн в Одесі та 313 грн у Львові.
Мови залишаються головним напрямом: на них припадає 54,3% заявок на платформі BUKI. Англійська, математика та німецька разом формують 41% загального попиту. Водночас додаткове навчання давно вийшло за межі шкільної програми. Про це свідчить дослідження Inweb та BUKI, яке охоплює заявки за 2025 рік і січень–серпень 2026-го.
Шкільні предмети становлять 31,6% попиту, вивчення мов у дорослому форматі — 25,9%, підготовка до НМТ — 8,8%. Ще 11,8% заявок стосуються хобі: зокрема, вокалу, гри на музичних інструментах, малювання та шахів.
Навчання дедалі частіше переходить в онлайн. У 2025 році дистанційний формат допускали 81,2% заявок, а в січні–липні 2026-го — вже 85,2%. Найбільше нових учнів приходить у вересні, менший сплеск спостерігається в січні.
У 2026 році зросла частка звернень щодо психологічної підтримки, історії України та занять із логопедом. Попит дедалі помітніше відображає особисті потреби людей поряд із підготовкою до іспитів, роботи чи переїзду.
🎬 Нагадуємо, на нашому каналі є відео
1. Чому українська школа деградує? Яка провина вчителів
2. Найуспішніша шкільна реформа у світі
3. Корея: як освіта створила наддержаву
4. Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти
5. Яке майбутнє української школи?
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
На початку 2026 року індивідуальне заняття з репетитором коштувало в середньому 374 грн за годину — на 16,3% більше, ніж роком раніше. Вартість залежить від предмета, кваліфікації викладача та міста. Зокрема, підготовка до НМТ обходиться приблизно у 395 грн за годину в Києві, 334 грн в Одесі та 313 грн у Львові.
Мови залишаються головним напрямом: на них припадає 54,3% заявок на платформі BUKI. Англійська, математика та німецька разом формують 41% загального попиту. Водночас додаткове навчання давно вийшло за межі шкільної програми. Про це свідчить дослідження Inweb та BUKI, яке охоплює заявки за 2025 рік і січень–серпень 2026-го.
Шкільні предмети становлять 31,6% попиту, вивчення мов у дорослому форматі — 25,9%, підготовка до НМТ — 8,8%. Ще 11,8% заявок стосуються хобі: зокрема, вокалу, гри на музичних інструментах, малювання та шахів.
Навчання дедалі частіше переходить в онлайн. У 2025 році дистанційний формат допускали 81,2% заявок, а в січні–липні 2026-го — вже 85,2%. Найбільше нових учнів приходить у вересні, менший сплеск спостерігається в січні.
У 2026 році зросла частка звернень щодо психологічної підтримки, історії України та занять із логопедом. Попит дедалі помітніше відображає особисті потреби людей поряд із підготовкою до іспитів, роботи чи переїзду.
1. Чому українська школа деградує? Яка провина вчителів
2. Найуспішніша шкільна реформа у світі
3. Корея: як освіта створила наддержаву
4. Чому українські школи та учні слабкі, як це виправити? PISA та реформа освіти
5. Яке майбутнє української школи?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤29😨7🔥1😢1🤣1
МВФ зберіг прогноз для України: зростання ВВП на 1% цьогоріч і на 3,5% у 2027 році
Міжнародний валютний фонд не змінив прогноз зростання української економіки: у 2026 році він очікує збільшення реального ВВП на 1%, а у 2027-му — на 3,5%. Після зростання на 1,8% у 2025 році економіка цьогоріч сповільниться, перш ніж набрати темп наступного року.
Фонд також прогнозує поступове послаблення цінового тиску. Показник інфляції має знизитися з 12,7% у 2025 році до 8,9% у 2026-му та 8,7% у 2027 році. Такі оцінки містить жовтневий огляд світової економіки World Economic Outlook.
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, за прогнозом МВФ, скорочуватиметься помітніше: із 16% ВВП у 2025 році до 11% цьогоріч та 4,7% у 2027-му.
На ринку праці Фонд очікує нерівномірної динаміки. Рівень безробіття може знизитися з 11,6% у 2025 році до 10,2% у 2026-му, але наступного року знову зрости — до 11,3%. Отже, прогнозоване прискорення економіки поки не супроводжується очікуванням стійкого зниження безробіття.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Міжнародний валютний фонд не змінив прогноз зростання української економіки: у 2026 році він очікує збільшення реального ВВП на 1%, а у 2027-му — на 3,5%. Після зростання на 1,8% у 2025 році економіка цьогоріч сповільниться, перш ніж набрати темп наступного року.
Фонд також прогнозує поступове послаблення цінового тиску. Показник інфляції має знизитися з 12,7% у 2025 році до 8,9% у 2026-му та 8,7% у 2027 році. Такі оцінки містить жовтневий огляд світової економіки World Economic Outlook.
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, за прогнозом МВФ, скорочуватиметься помітніше: із 16% ВВП у 2025 році до 11% цьогоріч та 4,7% у 2027-му.
На ринку праці Фонд очікує нерівномірної динаміки. Рівень безробіття може знизитися з 11,6% у 2025 році до 10,2% у 2026-му, але наступного року знову зрости — до 11,3%. Отже, прогнозоване прискорення економіки поки не супроводжується очікуванням стійкого зниження безробіття.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤34🤔13🤣9👍5🙏2
Усі країни ЄС погодили відкриття ще двох переговорних кластерів для України
Держави-члени Євросоюзу досягли згоди щодо відкриття другого та третього переговорних кластерів для України й Молдови. Офіційне рішення очікується 13 жовтня — воно має стати наступним кроком на шляху обох країн до членства в ЄС.
Про домовленість повідомив міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн. Майбутнє відкриття кластерів він назвав «супервівторком» для України, Молдови та Албанії.
Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Люксембурзі подякував Будапешту за конструктивну позицію.
За словами Сибіги, якнайшвидший вступ України до ЄС є найкращим способом гарантувати права й безпеку угорської національної меншини в Україні та наблизити мир у Європі.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Держави-члени Євросоюзу досягли згоди щодо відкриття другого та третього переговорних кластерів для України й Молдови. Офіційне рішення очікується 13 жовтня — воно має стати наступним кроком на шляху обох країн до членства в ЄС.
Про домовленість повідомив міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн. Майбутнє відкриття кластерів він назвав «супервівторком» для України, Молдови та Албанії.
Водночас міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Люксембурзі подякував Будапешту за конструктивну позицію.
За словами Сибіги, якнайшвидший вступ України до ЄС є найкращим способом гарантувати права й безпеку угорської національної меншини в Україні та наблизити мир у Європі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤70👍34👏6🤔3🥱3
Ціна держави
МВФ зберіг прогноз для України: зростання ВВП на 1% цьогоріч і на 3,5% у 2027 році Міжнародний валютний фонд не змінив прогноз зростання української економіки: у 2026 році він очікує збільшення реального ВВП на 1%, а у 2027-му — на 3,5%. Після зростання на…
МВФ прогнозує зростання світової економіки на 3,1%, але попереджає про межі її стійкості
Світова економіка витримує найсильніший за десятиліття енергетичний шок, проте дорогі кредити та інфляція загрожують різким уповільненням. У жовтневому прогнозі МВФ зберіг оцінку глобального зростання на 2026 рік на рівні 3,1% — без змін порівняно з квітнем і дещо вище липневих очікувань.
Базовий сценарій передбачає поступову нормалізацію енергопостачання. За цих умов ВВП США зростатиме на 2,3% у 2026 та 2027 роках завдяки споживанню, бюджетній політиці й технологічним інвестиціям. Прогнози для єврозони та Великої Британії загалом залишаються стабільними.
Світова інфляція, за оцінкою Фонду, прискориться з 4,1% торік до 4,7% цьогоріч. У 2027-му очікується її зниження до 4,1%, хоча цей прогноз уже підвищено на 0,2 відсоткового пункту.
Як пише The Wall Street Journal, головний ризик — затягування війни на Близькому Сході. Поєднання дорожчої сировини та втрати довіри до бюджетної й монетарної політики провідних економік може зменшити глобальне зростання на 0,2 відсоткового пункту у 2026 році та на 0,5 пункту у 2027-му проти базового сценарію. Інфляція наступного року може виявитися на 1,1 пункту вищою.
Близько двох третин втрат зростання за такого сценарію спричинять тривалі перебої на ринках нафти й газу. Вищі рахунки за енергію скорочуватимуть купівельну спроможність населення та інвестиції бізнесу.
Водночас бум інвестицій у штучний інтелект підтримує лише частину світу. Тепер 95% глобального приросту економіки забезпечують 32 країни проти 54 у квітневому прогнозі. Для приблизно 47% економік МВФ погіршив очікування.
Фонд закликає уряди відновлювати бюджетні резерви та повертати державний борг на стійку траєкторію. Центральні банки мають зосередитися на стримуванні інфляції й за потреби посилювати монетарну політику.
Позитивний сценарій також можливий: інвестиції у ШІ та адаптація бізнесу можуть допомогти пережити воєнний шок і підвищити продуктивність. Однак стійкість світової економіки дедалі більше залежить від вузького кола країн і технологій.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Світова економіка витримує найсильніший за десятиліття енергетичний шок, проте дорогі кредити та інфляція загрожують різким уповільненням. У жовтневому прогнозі МВФ зберіг оцінку глобального зростання на 2026 рік на рівні 3,1% — без змін порівняно з квітнем і дещо вище липневих очікувань.
Базовий сценарій передбачає поступову нормалізацію енергопостачання. За цих умов ВВП США зростатиме на 2,3% у 2026 та 2027 роках завдяки споживанню, бюджетній політиці й технологічним інвестиціям. Прогнози для єврозони та Великої Британії загалом залишаються стабільними.
Світова інфляція, за оцінкою Фонду, прискориться з 4,1% торік до 4,7% цьогоріч. У 2027-му очікується її зниження до 4,1%, хоча цей прогноз уже підвищено на 0,2 відсоткового пункту.
Як пише The Wall Street Journal, головний ризик — затягування війни на Близькому Сході. Поєднання дорожчої сировини та втрати довіри до бюджетної й монетарної політики провідних економік може зменшити глобальне зростання на 0,2 відсоткового пункту у 2026 році та на 0,5 пункту у 2027-му проти базового сценарію. Інфляція наступного року може виявитися на 1,1 пункту вищою.
Близько двох третин втрат зростання за такого сценарію спричинять тривалі перебої на ринках нафти й газу. Вищі рахунки за енергію скорочуватимуть купівельну спроможність населення та інвестиції бізнесу.
Водночас бум інвестицій у штучний інтелект підтримує лише частину світу. Тепер 95% глобального приросту економіки забезпечують 32 країни проти 54 у квітневому прогнозі. Для приблизно 47% економік МВФ погіршив очікування.
Фонд закликає уряди відновлювати бюджетні резерви та повертати державний борг на стійку траєкторію. Центральні банки мають зосередитися на стримуванні інфляції й за потреби посилювати монетарну політику.
Позитивний сценарій також можливий: інвестиції у ШІ та адаптація бізнесу можуть допомогти пережити воєнний шок і підвищити продуктивність. Однак стійкість світової економіки дедалі більше залежить від вузького кола країн і технологій.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤20👍12✍5
Інноваційний фонд НАТО зосереджується на протидії дронам, враховуючи досвід України
Російське вторгнення в Україну змінює технологічні пріоритети НАТО. Системи протидії безпілотникам і космічна розвідка стали одними з найнагальніших потреб Альянсу, заявив президент Інноваційного фонду НАТО Арі Йонссон.
Фонд обсягом €1 млрд, який підтримують 24 країни НАТО, розширює присутність у Польщі та шукає можливості для прямих інвестицій. Його мета — прискорити розвиток технологій подвійного призначення на східному фланзі Альянсу.
В інтерв’ю Reuters Йонссон зазначив, що масштаби вторгнень дронів у повітряний простір країн регіону змінюють сприйняття загроз: небезпека тут стала безпосередньо видимою.
Найбільший попит — на рішення для виявлення, відстеження та нейтралізації безпілотників, а також розвідки й спостереження з космосу. Досвід війни в Україні вже суттєво вплинув на інвестиційну стратегію фонду.
Польщу роблять привабливою для вкладень високі оборонні витрати, відкритість до нових технологій і сильна інженерна база. Фонд створює представництво у Варшаві, щоб швидше знаходити перспективні розробки та сприяти їхньому впровадженню.
При цьому пошук інновацій свідомо виходить за межі традиційних оборонних підрядників. За словами міністра фінансів Польщі Анджея Доманського, Інноваційний фонд НАТО стане першим великим фондом іноземного походження, який створює суттєву присутність у країні.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
Російське вторгнення в Україну змінює технологічні пріоритети НАТО. Системи протидії безпілотникам і космічна розвідка стали одними з найнагальніших потреб Альянсу, заявив президент Інноваційного фонду НАТО Арі Йонссон.
Фонд обсягом €1 млрд, який підтримують 24 країни НАТО, розширює присутність у Польщі та шукає можливості для прямих інвестицій. Його мета — прискорити розвиток технологій подвійного призначення на східному фланзі Альянсу.
В інтерв’ю Reuters Йонссон зазначив, що масштаби вторгнень дронів у повітряний простір країн регіону змінюють сприйняття загроз: небезпека тут стала безпосередньо видимою.
Найбільший попит — на рішення для виявлення, відстеження та нейтралізації безпілотників, а також розвідки й спостереження з космосу. Досвід війни в Україні вже суттєво вплинув на інвестиційну стратегію фонду.
Польщу роблять привабливою для вкладень високі оборонні витрати, відкритість до нових технологій і сильна інженерна база. Фонд створює представництво у Варшаві, щоб швидше знаходити перспективні розробки та сприяти їхньому впровадженню.
При цьому пошук інновацій свідомо виходить за межі традиційних оборонних підрядників. За словами міністра фінансів Польщі Анджея Доманського, Інноваційний фонд НАТО стане першим великим фондом іноземного походження, який створює суттєву присутність у країні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍43❤6🙏2😁1
Понад 52 тисячі компаній в Україні роками звітують без доходу
В Україні 52 202 чинні компанії щонайменше два роки поспіль подавали фінансову звітність із нульовим або незазначеним доходом. Для частини бізнесів ця пауза затягнулася: чверть звітує так три роки, а 4,6 тисячі — приблизно кожна одинадцята — уже п’ять років поспіль.
Найбільше таких підприємств зареєстровано в Києві — 15 078, або майже 29%. Далі йдуть Дніпропетровська область із 3 998 компаніями, Харківська — із 3 663 та Одеська — із 3 471.
За даними дослідження Опендатаботу, найчастіше «на полиці» залишаються компанії оптової торгівлі — 9 894, тобто майже кожна п’ята. Ще 5 523 працюють у сфері нерухомості, 4 279 — у будівництві та 3 426 — у сільському господарстві.
Переважна більшість — товариства з обмеженою відповідальністю: 42 383 компанії, або 81%. Приватних підприємств налічується 7 673, фермерських господарств — 1 691.
Одна з причин тривалого існування компаній без доходу — складність їх закриття, пояснює керівник юридичного департаменту Опендатаботу Денис Попов. Ліквідація потребує врегулювання зобов’язань перед кредиторами й державою, часу та коштів. Тому власникам іноді простіше зберігати юридичну особу без діяльності.
Водночас нульовий дохід не обов’язково означає остаточне припинення роботи. Частина підприємств могла тимчасово зупинитися через війну, втрату виробничих потужностей, працівників або ринків збуту.
Дослідження охоплює чинні комерційні компанії окремих організаційно-правових форм, які подавали відповідну звітність щонайменше два останні роки поспіль. Неприбуткові організації до аналізу не включали.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
В Україні 52 202 чинні компанії щонайменше два роки поспіль подавали фінансову звітність із нульовим або незазначеним доходом. Для частини бізнесів ця пауза затягнулася: чверть звітує так три роки, а 4,6 тисячі — приблизно кожна одинадцята — уже п’ять років поспіль.
Найбільше таких підприємств зареєстровано в Києві — 15 078, або майже 29%. Далі йдуть Дніпропетровська область із 3 998 компаніями, Харківська — із 3 663 та Одеська — із 3 471.
За даними дослідження Опендатаботу, найчастіше «на полиці» залишаються компанії оптової торгівлі — 9 894, тобто майже кожна п’ята. Ще 5 523 працюють у сфері нерухомості, 4 279 — у будівництві та 3 426 — у сільському господарстві.
Переважна більшість — товариства з обмеженою відповідальністю: 42 383 компанії, або 81%. Приватних підприємств налічується 7 673, фермерських господарств — 1 691.
Одна з причин тривалого існування компаній без доходу — складність їх закриття, пояснює керівник юридичного департаменту Опендатаботу Денис Попов. Ліквідація потребує врегулювання зобов’язань перед кредиторами й державою, часу та коштів. Тому власникам іноді простіше зберігати юридичну особу без діяльності.
Водночас нульовий дохід не обов’язково означає остаточне припинення роботи. Частина підприємств могла тимчасово зупинитися через війну, втрату виробничих потужностей, працівників або ринків збуту.
Дослідження охоплює чинні комерційні компанії окремих організаційно-правових форм, які подавали відповідну звітність щонайменше два останні роки поспіль. Неприбуткові організації до аналізу не включали.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤔34👍7👏1
💳 Фіскалізація без головного болю: як hutko закриває це питання за вас
Кожен, хто приймає онлайн-оплати в Україні, рано чи пізно впирається в одне й те саме питання: а як з фіскалізацією?
Окрема каса, окремий підрядник, окрема оплата щомісяця, окрема інтеграція... Здається, що це має бути складно. Але не з hutko.
🔹 Фіскалізація вже вбудована
hutko — це не просто платіжна система, а рішення "все в одному". Програмне РРО вже інтегроване в сервіс, тож кожен платіж автоматично фіскалізується без додаткових налаштувань і без окремого обладнання.
🔹 Безкоштовно
Так, безкоштовно. Використання вбудованого ПРРО входить у тариф за інтернет-еквайринг. Ви платите тільки комісію за успішні платежі — жодної окремої щомісячної плати за касу.
🔹 Цілодобово і без ручної роботи
Електронна каса працює у хмарі 24/7, автоматично передає дані в систему ДПС України — без ручної зміни касира, без паперової тяганини, без ризику забути щось закрити наприкінці дня.
🔹 Є вибір
Якщо у вас вже є свій провайдер ПРРО — Checkbox, Вчасно.Каса — можна підключити і його. Кілька кліків у мерчант-порталі hutko, і фіскалізація йде через звичний вам сервіс.
🔹 Кому підходить
Інтернет-магазинам, бізнесам за підпискою, службам таксі й доставки, готелям, ресторанам, страховим компаніям — будь-кому, хто приймає онлайн-оплати та має готові інтеграції з WordPress, Shopify, OpenCart, Magento. З платформою Shopify має єдину офіційну інтеграцію в
Україні з можливістю ПРРО!
Підсумок простий: підключаючи eквайринг від hutko, ви одразу закриваєте питання каси. Без окремих договорів, без зайвих витрат, без ручної рутини.
👉 Дізнатися більше та підключити hutko
#реклама
Кожен, хто приймає онлайн-оплати в Україні, рано чи пізно впирається в одне й те саме питання: а як з фіскалізацією?
Окрема каса, окремий підрядник, окрема оплата щомісяця, окрема інтеграція... Здається, що це має бути складно. Але не з hutko.
🔹 Фіскалізація вже вбудована
hutko — це не просто платіжна система, а рішення "все в одному". Програмне РРО вже інтегроване в сервіс, тож кожен платіж автоматично фіскалізується без додаткових налаштувань і без окремого обладнання.
🔹 Безкоштовно
Так, безкоштовно. Використання вбудованого ПРРО входить у тариф за інтернет-еквайринг. Ви платите тільки комісію за успішні платежі — жодної окремої щомісячної плати за касу.
🔹 Цілодобово і без ручної роботи
Електронна каса працює у хмарі 24/7, автоматично передає дані в систему ДПС України — без ручної зміни касира, без паперової тяганини, без ризику забути щось закрити наприкінці дня.
🔹 Є вибір
Якщо у вас вже є свій провайдер ПРРО — Checkbox, Вчасно.Каса — можна підключити і його. Кілька кліків у мерчант-порталі hutko, і фіскалізація йде через звичний вам сервіс.
🔹 Кому підходить
Інтернет-магазинам, бізнесам за підпискою, службам таксі й доставки, готелям, ресторанам, страховим компаніям — будь-кому, хто приймає онлайн-оплати та має готові інтеграції з WordPress, Shopify, OpenCart, Magento. З платформою Shopify має єдину офіційну інтеграцію в
Україні з можливістю ПРРО!
Підсумок простий: підключаючи eквайринг від hutko, ви одразу закриваєте питання каси. Без окремих договорів, без зайвих витрат, без ручної рутини.
👉 Дізнатися більше та підключити hutko
#реклама
🔥17❤6💯4👍3😁2
Ось ключовий аргумент чому YouTube перетворився з банального відеохостинга на потужний відеосервіс, що створив конкуренцію телебаченню.
І аргумент, чому варто інвестувати у власний канал, а не витрачати ресурси на всякі там Фейсбукі-Інстаграми з Тіктоками.
Це скрін з аудиту нашого Ютуб-каналу Ціна держави рекламодавці платять $6,29 за рекламу у наших відео, з яких нам відходить $3,46, або 55% від доходу YouTube віддає творцям контенту.
Це безпрецедентно серед усіх соцмереж. Вони першими почали платити і вони платять більше, ніж інші (у % еквіваленті).
Багато хто скаржаться, що на доходах від Ютубу не проживеш. Саме так. І дивно було б на таке сподіватися. Звісно, це не головна стаття доходів, але ключова.
Нам, наприклад, інтеграції (у тому числі комерційні спецпроекти), пожертви (патреон+спонсорство на Ютуб + пожертви на благодійний рахунок через WayForPay) покривають 50-60% витрат на виробництво контенту. Решту ми покриваємо завдяки грантам та партнерствам (створення відео з партнерами, з тематики, яка нам цікава і партнер частково або повністю покриває витрати на виробництво).
Таким чином ми прагнемо забезпечити собі сталість проекту, щоб він працював на роки.
Дякуємо усім, хто нас підтримує пожертвами.
📩 Підписуйся на "Ціну держави" |Наш Facebook | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
І аргумент, чому варто інвестувати у власний канал, а не витрачати ресурси на всякі там Фейсбукі-Інстаграми з Тіктоками.
Це скрін з аудиту нашого Ютуб-каналу Ціна держави рекламодавці платять $6,29 за рекламу у наших відео, з яких нам відходить $3,46, або 55% від доходу YouTube віддає творцям контенту.
Це безпрецедентно серед усіх соцмереж. Вони першими почали платити і вони платять більше, ніж інші (у % еквіваленті).
Багато хто скаржаться, що на доходах від Ютубу не проживеш. Саме так. І дивно було б на таке сподіватися. Звісно, це не головна стаття доходів, але ключова.
Нам, наприклад, інтеграції (у тому числі комерційні спецпроекти), пожертви (патреон+спонсорство на Ютуб + пожертви на благодійний рахунок через WayForPay) покривають 50-60% витрат на виробництво контенту. Решту ми покриваємо завдяки грантам та партнерствам (створення відео з партнерами, з тематики, яка нам цікава і партнер частково або повністю покриває витрати на виробництво).
Таким чином ми прагнемо забезпечити собі сталість проекту, щоб він працював на роки.
Дякуємо усім, хто нас підтримує пожертвами.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤝83❤22👌14😁2🔥1