#cowoанонси
🌑 Читання Данте “Божественная комедія: Пекло” з Олександром Філоненком!
(продовженням буде читання двох наступних частин - Чистилище і Рай; 5 та 6 зустрічей в січні, лютому, березні 2027 року)

▫️Коли: з 18:30 до 21:30, 5 зустрічей
1) 18 листопада (середа)
2) 25 листопада (середа)
3) 2 грудня (середа)
4) 9 грудня (середа)
5) 16 грудня (середа)

📜“Божественна комедія" - справжній канон європейської літератури, який має вплив на розвиток культури та мистецтва протягом століть.
Під час курсу ми зосередимось на першій частині - "Пекло". Ця частина розповідає про шлях душі через дев'ять кіл покарання за гріхи. Данте зображує моральний занепад людства та наслідки неправильних життєвих рішень. "Пекло" сповнене яскравих образів грішників, які зазнають покарань відповідно до своїх проступків за принципом "contrapasso" — відплати, що відповідає характеру гріха. Ця частина порушує фундаментальні питання етики, справедливості та відповідальності за власні вчинки, які й досі залишаються актуальними та знаходять відгук у серцях читачів.

▫️Формат: offline (Київ) + online (Zoom)
▫️Вартість курсу "Пекло": 8600 грн
▫️Мова: російська та українська

🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
Аби оплатити курс, напишіть, будь ласка, модератору:
Андрій (@andrii_cowo)

Дуже стисла історія філософії від Олексія Панича:

https://site.ua/oleksiy.panych/maksimalno-stisla-istoriya-filosofiyi-i05vq98

Друзі вітання.
Ми продовжуємо читання Данте з Олександром Філоненко.
Запрошуємо до читання Чистилища.

Дати (18:30-21:30):
6.10
13.10
20.10
27.10
3.10
10.10 (запасна зустріч).

Локація:
Наживо на Подолі в Києві та онлайн;

Вартість курсу:
8600 грн.
Участь для військових - безкоштовна.

Щоб доєднатись - просимо перейти за посиланням: https://t.me/+kMXNXv4gC6xiMGIy

​​Друзі, вітання!

🗓 ПЛАНЕР Cowo.Guru
файл подій на місяць
ЖОВТЕНЬ

В кінці планера ви знайдете наше представлення та більш детальний опис програм 📚

Закріплюємо це повідомлення.
Будемо раді вас бачити 🕊

Наші друзі, Академія Sententiae, відкривають новий набір для всіх бажаючих (з філософською освітою) на освітньо-формаційну програму!

📌Дистанційне навчання
📌Дедлайн подання заявок – 15 листопада 2026 року
📌Початок навчання – 1 грудня 2026 року

Деталі набору тут: https://www.facebook.com/share/p/1By1tiovAW/

Для участі потрібно надіслати мотиваційний лист обсягом від 3000 знаків у форматі .docx на community@sententiae.com.ua, зазначивши у темі листа “Академія-2026. Ваші ПІБ і номер телефону”

#cowoанонси
Друзі, курс Олени Калантарової — "Буддійська філософія йоґи. Тіло-мовлення-розум: від Індії до Тибету"!

✍🏻 Коли: 18:30-21:30, середи, 5 зустрічей

21.10
28.10
04.11
11.11
18.11

✍🏻 Формат: online (Zoom)
✍🏻 Мова: українська
✍🏻 Вартість: 4400 грн

«Медитує не тіло – медитує розум».
- Калу Рінпоче, The Dharma ( p.131)

Що відбувається з філософією, коли філософське знання перестає бути лише теоретичним описом і стає практикою мислення? Який він — цей рух від концептуального конструювання (kalpanā) до свідомого встановлення режиму мислення та ревізії власних визначень (prajñapti)?
В межах буддійської традиційної методології отримання знання «слухання-обмірковування-медитація» (śruta-cintā-bhāvanā), йоґа (yoga) не є простим набором психотехнік заспокоєння чи досягнення надздібностей, що занурюють в блаженство. Йоґа є невід’ємною складовою медитації (dhyāna, bhāvanā): від ранньо-буддійських практик стабілізації уваги та проникливого аналітичного споглядання (śamatha&vipaśyanā) крізь дослідження досвіду суб'єктно-об'єктного розрізнення (vijñāna) аж до подолання чіпляння (upādāna) за таке розрізнення. Особливо методологічно чітко це завдання постає в буддизмі магаяни, зокрема, у філософській школи yogāchāra, де аналіз структури vijñāna, тобто суб’єктивації, концептуалізації та об'єктивації, — включається до практики оволодіння основними епістемічними інструментами: сприйняттям та умовиводом (pratyakṣa, anumāna). При цьому філософські визначення уже не лише описують світогляд (siddhānta) чи складають результати процесуального досвіду (skandhas) — вони стають операціями з ними. Отже, в yogāchāra проявляється тенденція до взаємного включення філософського аналізу та йоґічної практики. І ми розглянемо цю взаємну включеність як одну з визначальних характеристик йоґічного способу філософування.
Саме тому в курсі ми будемо поступово рухатися від буддійської філософії йоґи до йоґи філософії крізь йоґічне філософування, яке не стільки продукує концепції, а досліджує умови їх розрізнення, делегуючи самому розрізненню роль основи пізнання. Йоґічне філософування зосереджено на питаннях: що розрізнення робить із досвідом, зокрема досвідом мислення, і як можна практикувати пізнання, маючи апріорну ваду розрізнення – його недовершеність.
В якості першоджерел, ми будемо спиратися на тексти сутричної і тантричної традиції Індії і Тибету (зокрема, Тибетської книги Мертвих).
В якості мети курсу ми спробуємо дослідити спосіб філософування, у якому теоретичний аналіз пізнання переходить у практику роботи з його власними умовами. Оглянути як ця установка реалізується в окремих індійських і тибетських традиціях, зануритися в специфічне семантичне поле буддійської термінології і, за можливості, повправлятися в медитативних практиках. Головна мета — зорієнтуватися у великому просторі йоґічних практик і знайти ключ до переходу від філософської теорії до філософської практики.

ЗАПЛАНОВАНА ПРОГРАМА КУРСУ (повну програму див. у коментарях):

I. ЩО ТАКЕ ЙОҐА
II. КОЛИ ФІЛОСОФІЯ СТАЄ ЙОҐОЮ
III. КОЛИ ФІЛОСОФІЯ СТАЄ ЗНАННЯМ
IV. КОЛИ ФІЛОСОФІЯ СТАЄ ЗВІЛЬНЕННЯМ
V. ТВОРЧА ДИСКУСІЯ НА ТЕМУ «ТЕМНІ РИТРИТИ»
Завершальне питання курсу: що відбувається з розрізненням, коли йоґічна філософія, стаючи практикою трансформації режиму сприйняття й мислення, ставить під питання саме здійснення розрізнення?

Експертка: Олена Калантарова — філософ, буддолог, математик, докторант Українського Вільного Університету (UFU, München), засновник і ведуча онлайн-проєкту Буддологічна лабораторія в Україні (@budlab_ua).

🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
____
⚠️ Для участі звʼяжіться, будь ласка, з модератором:
Тоня (@egal_was_passiert)

Друзі вітання.
Сьогодні починаємо читати Данте "Чистилище" з Олександром Філоненко.
Запрошуємо до читання, якщо у вас є бажання.

Дати (18:30-21:30):
6.10
13.10
20.10
27.10
3.10
10.10 (запасна зустріч).

Локація:
Наживо на Подолі (Київ) та онлайн;

Вартість курсу:
8600 грн.
Участь для військових - безкоштовна.

Щоб доєднатись - просимо перейти за посиланням: https://t.me/+kMXNXv4gC6xiMGIy

Друзі, в нашій історії є мандрівник Василь Григорович-Барський.

Його, як завжди, росія намагається присвоїти собі.

Василь Григорович-Барський майже все своє життя подорожував і фіксував записи про свої подорожі. Його щоденники дійшли до наших днів.

Прям зараз завершили переклад і верстку цих щоденників і відправили в друк.

Радимо до прочитання і до вашої бібліотеки. Дуже гарні видання: https://ua-book.house/shop/vasyl-grygorovych-barskyj-podorozhnij-shhodennyk-1723-1747-rokiv/

Міста і країни в яких був Григорович-Барський
Україна (початок і кінець маршруту)
• Київ (рідне місто мандрівника),
• Львів.

Центральна та Південна Європа
• Кошиці (Словаччина)
• Пешт (зараз частина Будапешта, Угорщина)
• Відень (Австрія)
• Барі (Італія) — тут він поклонявся мощам Святого Миколая
• Рим (Італія)
• Венеція (Італія)
• Неаполь (Італія)
• Флоренція (Італія)
• Болонья (Італія)

Греція та Балкани
• Афіни
• Салоніки
• Міста на островах Корфу та Патмос (на Патмосі він прожив 6 років та заснував школу).
• Також проходив через міста тогочасної Болгарії та Румунії під час повернення додому.

Кіпр
Ларнака та інші поселення острова (на Кіпрі мандрівник бував 5 разів і викладав латину).

Близький Схід та Північна Африка
• Константинополь (Стамбул, Туреччина)
• Єрусалим (Ізраїль/Палестина)
• Дамаск (Сирія) — тут він прийняв чернечий постриг
• Антіохія (давнє місто, нині Антак'я в Туреччині)
• Міста Єгипту (зокрема Каїр та Олександрія)
• Поселення навколо Синайського монастиря та окремі міста Лівану, Йорданії та Іраку.

#cowoанонси
📝 Запрошуємо до світу садів та нового курсу "Світова історія садів: сад як мистецтво і спосіб бачити світ" зі Світланою Рибалко!

✅ Час: 18:30-21:30, четверги, 7 зустрічей

29.10
05.11
12.11
19.11
26.11
03.12
10.12

✅ Формат: онлайн (Zoom)
✅ Мова: українська
✅ Вартість: 5500 грн

Курс "Світова історія садів" входить до блоку Фонові знання (Культура): Інтелектуальні студії. Задача проведення цих курсів народжується в процесі навчання в Cowo.

╰┈➤ Курс пропонує поглянути на історію садово-паркового мистецтва як на історію світових цивілізацій, розказану мовою ландшафту. Його головна ідея полягає в тому, що сад є не лише архітектурною чи декоративною композицією, а насамперед художньою моделлю світу, своєрідним автопортретом культури. Кожна цивілізація створювала власний образ ідеального саду, в якому відображалися її уявлення про людину, природу, красу, владу, час, гармонію та місце людини у Всесвіті. Упродовж курсу слухачі навчаться не лише розпізнавати основні стилі садово-паркового мистецтва, а й «читати» сад як художній текст, у якому закодовані міфологія, філософія, релігія, політична ідеологія, естетика, наукові знання та культурна пам'ять. Особлива увага приділятиметься взаємозв'язку садового мистецтва з архітектурою, живописом, літературою, театром, кінематографом, музикою та сучасними екологічними практиками.

Програма курсу (повна програма розміщена у коментарі)

➜ Лекція 1. Ідея саду у перших цивілізаціях: від Райського саду до мусульманського парадизу

➜ Лекції 2–3. Сади Східної Азії

➜ Лекції 4–5. Європа відкриває природу: від Ренесансу до Версаля

➜ Лекція 6-7. Англійський парк і романтичне відкриття природи. Народження сучасного саду

Експертка: Світлана Рибалко — українська мистецтвознавиця, сходознавиця, арт-критикиня, педагог, доктор мистецтвознавства, професор. Започаткувала роботу секції японістики та синології при Харківській державній академії культури та Центр сходознавчих студій при Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Активно організовує експедиції в Японію.
Сфера науково-творчих інтересів: різноманітні аспекти японської художньої культури, європейського орієнталізму, сучасних художніх процесів в Україні.

🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
____
Для УЧАСТІ звʼяжіться, будь ласка, з модераторкою: »
Тоня (@egal_was_passiert)

​​#cowoанонси

⭐️Курс «Народження дієвця»
із Олександром Філоненком

“Дієвець” - це важливе поняття в семантичному полі людини, яка дотична до покликання, ухвалення рішень і змін себе та світу.

Курс “Народження дієвця” з Олександром Філоненком орієнтований на опрацювання сутнісних ознак дії, які відкривають місце судження в житті людини.

Ключові теми курсу:
▪️Бажання та чесноти;
▪️Дія, робота, праця;
▪️Спів-ність і малі групи.

🪧 Програма курсу:
• “Формула Дієвця” за стоїчною традицією.
• Арістотель: що таке щасливе життя?
• Чому і чим Дієвцю важливе Бажання?
• Чесноти як практика щасливого життя.
• Як чесноти вплетені у життя? Приклади з міст Сієни та Флоренції.
• Ханна Арендт “Vita Activa”.
• Судження як необхідний компонент дієвості.
• Спільності та спів-ності.

На зустрічах передбачено лекційний формат, обговорення і групову роботу, рефлексії та коментарі.

▪️Формат: наживо (Київ) + Zoom
▪️Вартість: 4600 грн
▪️Мова: українська та російська
▪️Графік зустрічей:
1) 17 жовтня (субота)
16:00 - 19:00
2) 21 жовтня (середа)
10:00 - 17:00

Олександр Філоненко — філософ, православний теолог, публічний інтелектуал, доктор філософських наук, академік Амвросіанської Академії (Мілан).
Професійні інтереси: постметафізична теологія, теоестетика, теологія спілкування, філософія науки, сенси міст.

ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ: напишіть модераторці
Дарина, +380678944420
https://t.me/DashaDonets

🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь безкоштовна!

#cowoанонси
👉 Друзі, вже на наступному тижні розпочнеться курс про буддійську філософію йоґи з Оленою Калантаровою!
Запрошуємо познайомитись з тим, що таке йоґа у буддійській традиції, поза численними її викривленнями та інтерпретаціями 𑣲

✍🏻 Коли: 18:30-21:30, середи, 5 зустрічей

21.10
28.10
04.11
11.11
18.11

✍🏻 Формат: online (Zoom)
✍🏻 Мова: українська
✍🏻 Вартість: 4400 грн

«Медитує не тіло – медитує розум».
- Калу Рінпоче, The Dharma ( p.131)

Що відбувається з філософією, коли філософське знання перестає бути лише теоретичним описом і стає практикою мислення? Який він — цей рух від концептуального конструювання (kalpanā) до свідомого встановлення режиму мислення та ревізії власних визначень (prajñapti)?
В межах буддійської традиційної методології отримання знання «слухання-обмірковування-медитація» (śruta-cintā-bhāvanā), йоґа (yoga) не є простим набором психотехнік заспокоєння чи досягнення надздібностей, що занурюють в блаженство. Йоґа є невід’ємною складовою медитації (dhyāna, bhāvanā): від ранньо-буддійських практик стабілізації уваги та проникливого аналітичного споглядання (śamatha&vipaśyanā) крізь дослідження досвіду суб'єктно-об'єктного розрізнення (vijñāna) аж до подолання чіпляння (upādāna) за таке розрізнення. Особливо методологічно чітко це завдання постає в буддизмі магаяни, зокрема, у філософській школи yogāchāra, де аналіз структури vijñāna, тобто суб’єктивації, концептуалізації та об'єктивації, — включається до практики оволодіння основними епістемічними інструментами: сприйняттям та умовиводом (pratyakṣa, anumāna). При цьому філософські визначення уже не лише описують світогляд (siddhānta) чи складають результати процесуального досвіду (skandhas) — вони стають операціями з ними. Отже, в yogāchāra проявляється тенденція до взаємного включення філософського аналізу та йоґічної практики. І ми розглянемо цю взаємну включеність як одну з визначальних характеристик йоґічного способу філософування.
Саме тому в курсі ми будемо поступово рухатися від буддійської філософії йоґи до йоґи філософії крізь йоґічне філософування, яке не стільки продукує концепції, а досліджує умови їх розрізнення, делегуючи самому розрізненню роль основи пізнання. Йоґічне філософування зосереджено на питаннях: що розрізнення робить із досвідом, зокрема досвідом мислення, і як можна практикувати пізнання, маючи апріорну ваду розрізнення – його недовершеність.
В якості першоджерел, ми будемо спиратися на тексти сутричної і тантричної традиції Індії і Тибету (зокрема, Тибетської книги Мертвих).
В якості мети курсу ми спробуємо дослідити спосіб філософування, у якому теоретичний аналіз пізнання переходить у практику роботи з його власними умовами. Оглянути як ця установка реалізується в окремих індійських і тибетських традиціях, зануритися в специфічне семантичне поле буддійської термінології і, за можливості, повправлятися в медитативних практиках. Головна мета — зорієнтуватися у великому просторі йоґічних практик і знайти ключ до переходу від філософської теорії до філософської практики.

ЗАПЛАНОВАНА ПРОГРАМА КУРСУ (повну програму див. у коментарях):

I. ЩО ТАКЕ ЙОҐА
II. КОЛИ ФІЛОСОФІЯ СТАЄ ЙОҐОЮ
III. КОЛИ ФІЛОСОФІЯ СТАЄ ЗНАННЯМ
IV. КОЛИ ФІЛОСОФІЯ СТАЄ ЗВІЛЬНЕННЯМ
V. ТВОРЧА ДИСКУСІЯ НА ТЕМУ «ТЕМНІ РИТРИТИ»
Завершальне питання курсу: що відбувається з розрізненням, коли йоґічна філософія, стаючи практикою трансформації режиму сприйняття й мислення, ставить під питання саме здійснення розрізнення?

Експертка: Олена Калантарова — філософ, буддолог, математик, докторант Українського Вільного Університету (UFU, München), засновник і ведуча онлайн-проєкту Буддологічна лабораторія в Україні (@budlab_ua).

🇺🇦 Для тих, хто зараз веде військове протистояння, участь в курсі безкоштовна!
____
Для реєстрації напишіть, будь ласка, модератору:
♯ Тоня (@egal_was_passiert)

#cowoвідео
❗Друзі, публікація лекції Віталія Хромця у 4-ох частинах — "Полтавська Славянська семінарія: перший осередок класичної освіти на Лівобережжі"❗

🫶 ЦЯ ЛЕКЦІЯ Є ЧАСТИНОЮ ЦИКЛУ "ОСВІТНІ ІНСТИТУЦІЇ, ЯКІ ФОРМУВАЛИ УКРАЇНСЬКІСТЬ" І ПРИСВЯЧЕНА ПОЛТАВСЬКІЙ СЛАВЯНСЬКІЙ СЕМІНАРІЇ – УНІКАЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДУ XVIII СТОЛІТТЯ, ЗАСНОВАНОМУ АРХІЄПИСКОПОМ ЄВГЕНІЄМ БУЛГАРІСОМ.

Полтавська славянська семінарія стала однією з перших інституцій на Лівобережній Україні, що запровадила класичну освіту за європейськими зразками. Вона підготувала багатьох майбутніх науковців, духовних лідерів та інтелектуалів, закладаючи фундамент освітньої традиції, яка вплинула на розвиток української культури та філософії.

🌱 Що обговорюється під час лекції?
Яку роль відігравав Євгеній Булгаріс у створенні семінарії?
Чому Полтавська семінарія стала унікальним явищем свого часу?
Як її випускники вплинули на розвиток української освіти та духовності?
Чому спадщина цього закладу залишається важливою і сьогодні?

Експерт: Віталій Хромець — доктор філософських наук, доцент, експерт з питань освіти, директор ГО “Несторівський центр”, координатор ініціативної групи “Інакша освіта”.

Плейлист лекції: https://www.youtube.com/playlist?list=PLA7ZVQSKT3hw

Освітнього перегляду)

Друзі, ми запускаємо ще один трек для Шляху мирієвця.
Ми його називаємо "Шлях мирієвця: інструменти".

(Якщо ви вже пройшли один з курсів і бажаєте повторна зайти, то для вас проходження кожного повторного курсу буде коштувати 50% від вартості самого курсу).

Буде 3 курси:
1) Розвідка з Олександром Філоненко;
2) Гра і стратегування з Олександром Філоненко;
3) Міф і наратив з Дар'єю Зіборовою.

Вартість 31 тис грн. Можлива оплата 2 частинами.

Графік:
Розвідка, Олександр Філоненко (18:30-21:30, суботи)
24.10
31.10
14.11
5.12
12.12
21.12 (запасна дата)

Гра і стратегування, Олександр Філоненко (09:30-18:30):
18 та 19 грудня
26 та 27 грудня

Міф і наратив, Дар'я Зіборова (09:30-18:00)
Попередньо:
8 та 9 січня;
15 та 16 січня;

Мова: українська та російська

Щоб доєднатись до програми потрібно перейти за посиланням: https://t.me/+dbOrUTT_8bQ4ZjEy