Облаштування укриття протягом трьох місяців – пункт 5 Порядку та постанова №1092

Пункт 5 Порядку №1158 дозволяє медичним закладам і ФОП, у яких немає тимчасового або постійного укриття, продовжувати роботу за погодженням із трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше трьох місяців із дня набрання чинності постановою №1092.

Водночас постановою №1128, якою внесено зміни до постанови №1092, суб’єктам господарювання дозволили працювати також за наявності споруди подвійного призначення або безпечного простору.

Але спеціальний Порядок №1158, прийнятий уже після цих змін, знову говорить саме про необхідність облаштування укриття і не визначає, чи може безпечний простір або приміщення з найменшим ризиком ураження його замінити.

Тому запитань стало ще більше. Чи є укриття обов’язковим для кожного медичного закладу після завершення тримісячного строку? Якщо достатньо безпечного простору – навіщо в Порядку залишили вимогу про облаштування укриття? Де його має облаштовувати заклад, який працює в орендованому приміщенні, хто це фінансує та що робити після спливу трьох місяців?

Чіткої відповіді Порядок не дає.

Як думаєте, які шанси, що Кабмін в найближчий час внесе зміни ще і в Порядок №1158?)

«Своєчасне оповіщення» – пункт 6 Порядку

Пункт 6 покладає на керівника обовʼязок забезпечити своєчасне оповіщення працівників та організувати їх переміщення. Крім того, постанова Nº1128 вимагає довести сигнал до всіх працівників і відвідувачів, які перебувають на обʼєкті.

Але що вважати своєчасним оповіщенням? У який спосіб заклад має додатково повідомляти про конкретний рівень загрози і як підтвердити виконання цього обов'язку?

Порядок цього не визначає.

Пункт 11 забороняє під час червоного рівня розпочинати нову планову допомогу, крім випадків, коли її відкладення створює загрозу життю або здоров’ю пацієнта.

Рішення про наявність такої загрози приймає лікуючий, а за його відсутності – черговий лікар.

Отже, лікар має одночасно оцінити медичні наслідки відкладення допомоги та ризик її надання під час ракетної або масованої дронової загрози. І саме на нього покладається прийняття остаточного рішення.

Тільки мені здається, що перше і друге речення в першому абзаці 17 пункту не дуже узгоджуються?

Заклад продовжує діяльність, але працівники мають переміститися до укриття. Як це має виглядати на практиці? Наприклад, адміністратор іде в укриття – двері зачиняються і прийом фактично припиняється? Чи приміщення залишається відчиненим без працівників?

Хто має залишитися та як у такому разі забезпечити продовження діяльності, Порядок не пояснює.

Один медичний працівник. А якщо їх двоє? – абзац другий пункту 17 Порядку

У пункті 17 зазначено, що якщо укриття розташоване поза межами місця провадження діяльності й медичну допомогу надає один медичний працівник, прийом пацієнтів під час червоного рівня припиняється.

А якщо працюють двоє медичних працівників? Один повинен залишитися, а інший перейти до укриття? Чи мають перейти обидва? Прийом продовжується чи також припиняється?

За буквальним прочитанням ця норма стосується лише ситуації з одним медичним працівником. Для інших випадків чіткого правила немає.

Пункт 32 визначає приміщення, які підлягають першочерговому посиленню захисту: операційні, реанімації, пологові зали, приймальні відділення, приміщення з критично важливим обладнанням та інші.

Пункти 2–4 самої постанови окремо визначають механізми опрацювання та фінансування таких заходів для державних і комунальних закладів.

А приватні заклади та ФОП у цій частині постанови не згадані.

Тому виникають питання: чи повинні вони здійснювати таке посилення повністю власним коштом? У який строк? І які саме заходи будуть вважатися достатніми, якщо перелічені в Порядку габіони, металеві ролети й ударостійка плівка наведені лише як можливі варіанти?

Є ще один аспект нового Порядку, про який хочу поговорити окремо.

Під час червоного рівня загрози певні медичні працівники зобов’язані продовжувати надавати допомогу пацієнтам, якщо її не можна перервати. А що з додатковими виплатами для тих, хто залишається працювати в таких умовах?

Про це розповіла у відео в Instagram

До 4 жовтня медзаклади та ФОП мають впровадити нові правила роботи під час повітряної тривоги на виконання вимог Постанови КМУ № 1158

Зокрема, затвердити алгоритм дій працівників за жовтого й червоного рівнів загрози, визначити укриття, приміщення з найменшим ризиком ураження, відповідальних за переміщення людей та ознайомити працівників із правилами.

Щоб допомогти керівникам із цим, ми з командою розробили і оновили пакет шаблонів документів відповідно до нового Порядку.

Разом із шаблонами ви отримаєте інструкцію з їх адаптації та впровадження, покроковий перелік дій керівника, пояснення до кожного документа і нормативну довідку з розбором постанов КМУ № 1092 та № 1158.

❗️До 1 жовтня пакет документів можна придбати зі знижкою.

Деталі та придбання: https://babich.education/shablonydocumentivtryvoha

На сайті Верховної Ради з’явився цікавий законопроєкт № 16110 від 28.09.2026.

Пропонують внести зміни до статті 80 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо відшкодування моральної шкоди за медичну помилку та визначення розумного розміру компенсації.

Поки що в картці законопроєкту немає самого тексту та пояснювальної записки, тому детально проаналізувати, що саме пропонується, поки немає можливості.

Але вже сама назва проєкту дуже цікава – особливо використання терміна «медична помилка» і спроба окремо врегулювати питання розміру компенсації моральної шкоди.

Буду слідкувати за появою тексту і, коли його оприлюднять, обов’язково розберу для вас детально🙌

Підписатись↓
Адвокат лікаря

‼️Сьогодні останній день, коли пакет шаблонів документів для роботи медичних закладів під час повітряної тривоги можна придбати за 9 900 грн.

Завтра вартість пакета становитиме вже 12 900 грн.

Усі шаблони вже актуалізовані з урахуванням нового Порядку для медичних закладів, затвердженого Постановою КМУ №1158 і готові до адаптації під ваш заклад або ФОП.

Деталі та придбання – за посиланням 👇

https://babich.education/shablonydocumentivtryvoha


Якщо ви хочете придбати пакет від юридичної особи та отримати рахунок на оплату, будь ласка, напишіть @Babich_education – ми сформуємо рахунок👌

Клінічні протоколи за 3 квартал 2026 року

Друзі, традиційно зібрала для вас підбірку клінічних протоколів та стандартів надання медичної допомоги, які затвердило МОЗ за 3 квартал 2026 року👇

Протоколи за 2 квартал 2026 року можна переглянути тут

📌 Наказ МОЗ України від 30.09.2026 № 1451 "Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної, спеціалізованої та екстреної медичної допомоги «Бронхіальна астма у дорослих»"

📌 Наказ МОЗ України від 09.09.2026 № 1328 "Про затвердження Стандартів медичної допомоги «Раціональне застосування протимікробних лікарських засобів з лікувальною та профілактичною метою у закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу»...

📌 Наказ МОЗ України від 08.09.2026 № 1326 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Біль у попереку (нижній частині спини)»"

📌 Наказ МОЗ України від 14.08.2026 № 1133 "Про внесення зміни до Стандарту «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги"

📌 Наказ МОЗ України від 12.08.2026 № 1116 "Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу спеціалізованої медичної допомоги «Лікувальна гіпотермія новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією»"

📌 Наказ МОЗ України від 12.08.2026 № 1115 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Трансплантація печінки у дорослих та дітей»"

📌 Наказ МОЗ України від 30.07.2026 № 1044 "Про затвердження Стандарту «Критерії госпіталізації пацієнтів для надання стаціонарної медичної допомоги»"

📌 Наказ МОЗ України від 29.07.2026 № 1042 "Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Хвороба Вільсона»"


Пересилайте цей допис колегам і обов'язково користуйтеся у своїй практиці🙏


N.B. Підбірку зібрала за інформацією з відкритих офіційних джерел, доступною на момент публікації. Але може бути так, що інші протоколи, затверджені в цей період, будуть опубліковані пізніше. Зважайте на це🙌

З вас 🔥 за користь

#клінічні_протоколи

Підписатись↓
⚖️Адвокат лікаря

Законопроєкт №16110 – моральна шкода за «медичну помилку»

На сайті Верховної Ради з’явився текст законопроєкту №16110 від 28.09.2026. Він пропонує доповнити статтю 80 Основ законодавства України про охорону здоров’я трьома новими частинами. Текст дуже короткий, можете почитати тут.

Я прочитала текст і пояснювальну записку до нього. Ну що вам сказати..

Перше – «медична помилка» є тільки в назві законопроєкту.
Законодавчого визначення «медичної помилки» немає, і цей проєкт його теж не пропонує. У самому тексті йдеться про неналежне виконання лікарем професійних обов’язків, а
«розумний розмір компенсації» в назві обіцяють, але жодних сум, меж чи методики законопроєкт не містить.

Друге – значна частина запропонованого вже давно є в Цивільному кодексі України.
Те, що роботодавець відповідає за шкоду, завдану його працівником під час виконання трудових обов’язків, встановлює стаття 1172 ЦК. До того ж вона стосується будь-якого працівника, а в законопроєкті йдеться лише про лікаря, а що з помилками іншого медичного персоналу – незрозуміло.
Критерії визначення розміру моральної шкоди містить стаття 23 ЦК. Цікаво, що з переліку в законопроєкті зник «ступінь вини».
Формулювання

«заклад охорони здоров'я несе відповідальність за моральну шкоду, заподіяну пацієнту внаслідок неналежного виконання лікарем професійних обов'язків»

не згадує вину взагалі, хоча за загальним правилом статті 1167 ЦК моральна шкода відшкодовується за наявності вини. Чи автор просто скоротив чинне правило, чи хотів установити особливі умови відповідальності – з тексту незрозуміло.

Третє, найважливіше – тягар доказування.
Сьогодні працює загальне правило статті 81 ЦПК – кожна сторона доводить ті обставини, на які вона посилається. За підходом, який застосовує Верховний Суд у справах про відшкодування моральної шкоди, пацієнт доводить шкоду і причинний зв'язок, а відповідач – відсутність протиправності та своєї вини. Тобто медичний заклад і зараз має доводити, що вини немає.

А в законопроєкті просто написали

«

у разі звернення пацієнта до суду за захистом прав, що полягають у завданні шкоди здоров'ю, тягар доказування покладається на заклад охорони здоров'я чи на лікаря»

Що саме доводити – не сказано. І буквально це можна прочитати так, що заклад має довести відсутність шкоди, відсутність зв’язку, відсутність вини – ну тобто все.
Незрозуміле й ось це «чи на лікаря». У яких випадках цей обов’язок покладається на заклад, а в яких – на лікаря?

На мою думку, замість витрачати час (і наші гроші, як платників податків) на такі «шедевральні» законопроєкти, нашим народним депутатам варто було б нарешті розглянути та підтримати законопроєкт №10221 від 07.11.2023 щодо посилення кримінальної відповідальності за посягання на життя та здоров’я медичних працівників. А не ось це все.

Підписатись↓
Адвокат лікаря

Приватна клініка не вносить огляди пацієнтів до ЕСОЗ. Це порушення Ліцензійних умов?

Сьогодні отримала ось таке повідомлення в Instagram 👆

Як вважаєте, чи зобов’язані приватні заклади вносити до ЕСОЗ записи про всі огляди/надані медичні послуги пацієнтам?

Напишіть вашу думку в коментарях – цікаво, як ви це розумієте і як це працює у ваших закладах👇

А я потім окремо розберу цю тему👌

Друзі, я уважно читаю ваші коментарі під попереднім дописом і хочу вкотре закликати вас - намагайтесь завжди читайте першоджерела, перш ніж робити будь-які висновки🙌

Обов’язкове внесення даних до ЕСОЗ: що мають робити приватні медичні заклади?

Я часто чую різні думки від представників приватних медичних закладів. Одні вважають, що до ЕСОЗ потрібно вносити інформацію про кожен прийом незалежно від виду медичної допомоги та форми власності. Інші переконані, що ці вимоги взагалі не поширюються на приватну медичну практику.

❗️Одразу уточнюю: у дописі йдеться про внесення даних до центральної бази даних ЕСОЗ, а не просто про їх збереження в медичній інформаційній системі (МІС), якою користується заклад.

Давайте звернемося до першоджерела – законодавства.

Відповідно до підпунктів 30 і 31 пункту 13 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 285⁠, кожен ліцензіат зобов’язаний:

▪️ зареєструватися в Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я центральної бази даних ЕСОЗ;

▪️ забезпечити роботу з ЕСОЗ, зокрема внесення первинної облікової медичної документації, ведення обліку медичних послуг, управління медичною інформацією та використання інших функціональних можливостей, які визначені законодавством обов’язковими в процесі провадження медичної практики.

Ці вимоги поширюються і на приватні медичні заклади, і на ФОП, які мають ліцензію на медичну практику.

Але реєстрація в ЕСОЗ не означає автоматичного обов’язку вносити інформацію про кожен прийом/надану медичну послугу.

Пункт 4 наказу МОЗ від 28.02.2020 № 587⁠ визначає випадки обов’язкового внесення медичних записів, записів про направлення та рецептів. Зокрема, такий обов’язок установлено для надавачів, які мають договір з НСЗУ, та осіб, залучених до його виконання, а також для інших закладів і ФОП, які зобов’язані надавати пацієнтам допомогу безоплатно відповідно до закону або договору.

Обов’язок вносити конкретні дані до ЕСОЗ залежить від того, яку допомогу надає заклад і які документи оформлює.

Зокрема, у визначених законодавством випадках обов’язково вносять:

▪️ медичні висновки про тимчасову непрацездатність – відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066⁠, та про народження – відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 18.09.2020 № 2136⁠;

▪️ медичні записи про взаємодію з пацієнтом, необхідні для формування відповідних медичних висновків, електронних рецептів та запитів;

▪️ електронні рецепти на лікарські засоби, для яких Правилами виписування рецептів, затвердженими наказом МОЗ від 19.07.2005 № 360⁠, установлено електронний рецепт, з урахуванням передбачених законодавством винятків;

▪️ електронні запити на медичні вироби, що підлягають реімбурсації за Програмою медичних гарантій, а також на допоміжні засоби реабілітації з переліку в додатку 2 до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 20.10.2025 № 1598⁠;

▪️ записи про направлення у випадках, коли їх внесення є обов’язковим відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 28.02.2020 № 586⁠, та інших нормативних актів;

▪️ медичні записи, направлення та рецепти щодо надання медичної допомоги, лікарських засобів та медичних виробів за Програмою медичних гарантій;

▪️ відомості про реабілітаційні обстеження, втручання та індивідуальний реабілітаційний план – відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою КМУ від 03.11.2021 № 1268⁠.

▪️ медичні записи про кожен випадок надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини – підпункт 2 пункту 2 наказу МОЗ від 17.09.2022 №1695, на період дії воєнного стану.

Під час воєнного стану за відсутності технічної можливості вести медичні записи в ЕСОЗ їх ведуть на паперових формах первинної облікової документації. Після відновлення технічної можливості записи вносять до ЕСОЗ з урахуванням строків та умов, установлених пунктом 7 наказу МОЗ № 587⁠.

Отже, у випадках, прямо передбачених підзаконними актами – дані в ЕСОЗ потрібно вносити обов'язково, у всіх інших – на розсуд закладу.

Тож, щоб назвати невнесення конкретного запису порушенням Ліцензійних умов, потрібно встановити, чи було його внесення обов’язковим саме в цій ситуації.


Підписатись↓
Адвокат лікаря

Для всіх, хто чекав можливості особисто зі мною спілкуватися на будь-які теми, що стосуються юридичних нюансів вашої роботи – роблю цей довгоочікуваний анонс)

🔥 23 листопада відбудеться СТАРТ 2-го потоку великого юридичного курсу «ЛІКАР І ЗАКОН»

✔️Кримінальні провадження проти лікарів - який алгоритм дій клініки і лікаря?

✔️Проблемні пацієнти - як правильно документувати комунікацію з ними?

✔️Медична документація та порядок її оформлення

✔️Робота медичних закладів під час повітряної тривоги - що про свої права і обовʼязки має знати керівник медичного закладу та лікар?

✔️Як діяти під час онлайн-конфлікту з пацієнтом? Що робити якщо лікаря знімають на телефон?


Це все – лише НЕВЕЛИКИЙ перелік тем, які ми будемо розглядати під час юридичного курсу «ЛІКАР І ЗАКОН 2.0»


📍А тепер УВАГА!
ЗНИЖКУ 40% на всі тарифи курсу буде можливість отримати у всіх, ХТО ЗАПОВНИВ АНКЕТУ ПЕРЕДЗАПИСУ на курс!

Не втрачайте таку можливість - впродовж всіх тижнів курсу я буду особисто відповідати на всі питання щодо юридичних нюансів вашої роботи в чатах курсу 🙌

А також у вас буде можливість обрати тариф, де у нас з вами буде індивідуальний чат спілкування!

Заповнити анкету передзапису на курс можна прямо зараз тут
⬇️⬇️⬇️
https://t.me/elena_babichbot?start=6909d29cd9b483f9df0ccbc8

МОЗ оприлюднило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про безпеку та якість речовин людського походження»

На перший погляд документ стосується вузького кола спеціалістів - йдеться про кров, тканини, клітини, репродуктивний матеріал, грудне молоко. Але він пропонує зміни і до Основ законодавства України про охорону здоров’я, зокрема щодо правил застосування незареєстрованих препаратів і нових методів лікування. Окремий блок присвячено допоміжним репродуктивним технологіям, і там новацій чимало.

Поки залишаю посилання на проєкт і супровідні документи – можете їх почитати.

А я детальніше опрацюю ці положення і повернуся до вас зі своїм аналізом👌


Підписатись↓
Адвокат лікаря | YouTube | Instagram