🌱Новітні геномні технології: європейські підходи до безпечності та регулювання
Новітні геномні технології (NGT), їх відмінності від традиційних генетично модифікованих організмів (ГМО), сучасні наукові підходи до оцінки їх безпечності, а також розвиток регуляторної політики Європейського Союзу у цій сфері стали основними темами зустрічі-брифінгу за участю представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужби та компанії Corteva Agriscience, яка є членом Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Від Держпродспоживслужби у зустрічі взяли участь заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський та представники Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві.
🌐Детальніше.
Новітні геномні технології (NGT), їх відмінності від традиційних генетично модифікованих організмів (ГМО), сучасні наукові підходи до оцінки їх безпечності, а також розвиток регуляторної політики Європейського Союзу у цій сфері стали основними темами зустрічі-брифінгу за участю представників Міністерства аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужби та компанії Corteva Agriscience, яка є членом Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Від Держпродспоживслужби у зустрічі взяли участь заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський та представники Департаменту фітосанітарної безпеки та контролю в рослинництві.
🌐Детальніше.
Благополуччя тварин починається зі знань: в Україні формують систему якісної підготовки персоналу
☝️Як отримати уповноваження? Які документи потрібно підготувати? На що звернути увагу, щоб правильно сформувати пакет документів? Відповіді на ці та інші практичні питання обговорили під час онлайн-наради щодо уповноваження юридичних осіб, які здійснюватимуть підготовку персоналу операторів ринку з питань благополуччя тварин.
Захід відбувся 28 серпня 2026 року та об’єднав близько 70 учасників — представників Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, вищих навчальних закладів, швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), європейського проєкту ЄС EU4SaferFood, бізнес асоціацій та інших заінтересованих сторін.
🌐Детальніше.
☝️Як отримати уповноваження? Які документи потрібно підготувати? На що звернути увагу, щоб правильно сформувати пакет документів? Відповіді на ці та інші практичні питання обговорили під час онлайн-наради щодо уповноваження юридичних осіб, які здійснюватимуть підготовку персоналу операторів ринку з питань благополуччя тварин.
Захід відбувся 28 серпня 2026 року та об’єднав близько 70 учасників — представників Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, вищих навчальних закладів, швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), європейського проєкту ЄС EU4SaferFood, бізнес асоціацій та інших заінтересованих сторін.
🌐Детальніше.
Держпродспоживслужба Чернігівщини, незважаючи на об’єктивні труднощі, підтримує належне епізоотичне, фітосанітарне та епідемічне благополуччя
🧑🏻💻Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін долучився до засідання колегії Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Ключова тема: аналіз результатів роботи підвідомчих установ та структурних підрозділів у ІІ кварталі 2026 року та визначення пріоритетних завдань на наступний квартал.
🌐Детальніше.
🧑🏻💻Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін долучився до засідання колегії Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області.
Ключова тема: аналіз результатів роботи підвідомчих установ та структурних підрозділів у ІІ кварталі 2026 року та визначення пріоритетних завдань на наступний квартал.
🌐Детальніше.
🍽️ Шкільне харчування: хто за що відповідає?
Щодня діти харчуються у школах та інших закладах освіти. Але перш ніж готова страва потрапить на стіл, вона проходить цілий шлях — від закупівлі та приймання продуктів до зберігання, приготування і видачі.
Безпека на кожному з цих етапів — спільна відповідальність.
Саме тому Держпродспоживслужба розпочинає інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». Розпочинаємо з головного — хто і за що відповідає?
🏫 Засновник закладу — забезпечує умови для організації харчування та проведення закупівель продуктів і/або послуг з харчування.
👤 Керівник закладу — організовує процес, визначає відповідальну особу та склад бракеражної комісії, режим, форму і графік харчування.
📋 Відповідальна особа — координує роботу харчоблоку, контролює якість продуктів, умови та строки їх зберігання, санітарно-гігієнічний стан, дотримання меню.
🩺 Медичний працівник — бере участь у роботі бракеражної комісії, контролює проходження працівниками обов’язкових профілактичних медоглядів та дотримання правил особистої гігієни.
🚚 Постачальник — відповідає у межах своєї діяльності за дотримання вимог до безпечності та якості харчових продуктів і послуг.
🔎 Держпродспоживслужба здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сферах безпечності харчових продуктів та дотримання санітарного законодавства. Територіальні органи Держпродспоживслужби також погоджують примірні чотиритижневі сезонні меню у випадках, передбачених законодавством.
Від постачальника до тарілки дитини — безпека важлива на кожному етапі.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, що необхідно перевірити на харчоблоці.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #БезпечнеХарчування #Держпродспоживслужба
Щодня діти харчуються у школах та інших закладах освіти. Але перш ніж готова страва потрапить на стіл, вона проходить цілий шлях — від закупівлі та приймання продуктів до зберігання, приготування і видачі.
Безпека на кожному з цих етапів — спільна відповідальність.
Саме тому Держпродспоживслужба розпочинає інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». Розпочинаємо з головного — хто і за що відповідає?
🏫 Засновник закладу — забезпечує умови для організації харчування та проведення закупівель продуктів і/або послуг з харчування.
👤 Керівник закладу — організовує процес, визначає відповідальну особу та склад бракеражної комісії, режим, форму і графік харчування.
📋 Відповідальна особа — координує роботу харчоблоку, контролює якість продуктів, умови та строки їх зберігання, санітарно-гігієнічний стан, дотримання меню.
🩺 Медичний працівник — бере участь у роботі бракеражної комісії, контролює проходження працівниками обов’язкових профілактичних медоглядів та дотримання правил особистої гігієни.
🚚 Постачальник — відповідає у межах своєї діяльності за дотримання вимог до безпечності та якості харчових продуктів і послуг.
🔎 Держпродспоживслужба здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сферах безпечності харчових продуктів та дотримання санітарного законодавства. Територіальні органи Держпродспоживслужби також погоджують примірні чотиритижневі сезонні меню у випадках, передбачених законодавством.
Від постачальника до тарілки дитини — безпека важлива на кожному етапі.
➡️ У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, що необхідно перевірити на харчоблоці.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #БезпечнеХарчування #Держпродспоживслужба
☝️Понад 182 тисячі дітей охоплено оздоровленням та відпочинком, 2186 закладів працювали впродовж літнього сезону, майже 2 тисячі з них перевірили фахівці Держпродспоживслужби. Підбиваємо підсумки оздоровчої кампанії-2026.
Цьогоріч дитячий відпочинок знову був організований в умовах воєнного стану. Безпекова ситуація вплинула як на географію, так і на формат роботи закладів. Через загрозу бойових дій та ракетних ударів робота стаціонарних закладів була обмежена в низці регіонів. Водночас більшого поширення набули табори з денним перебуванням.
💭«Навіть в умовах воєнного стану діти мають отримувати можливість відпочивати та оздоровлюватися. Але головна умова — такий відпочинок має бути безпечним. Наше завдання — своєчасно бачити ризики та працювати над їх усуненням. Харчування, питна вода, медичний супровід, санітарні умови — кожна складова має значення, коли йдеться про здоров’я дитини», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
Ще до відкриття таборів фахівці територіальних органів Держпродспоживслужби долучалися до обстеження закладів разом із представниками органів влади, місцевого самоврядування, військових адміністрацій, освіти, соціального захисту та ДСНС.
Упродовж оздоровчої кампанії перевірено 1960 закладів. Порушення вимог санітарного законодавства встановлено на 631 об’єкті — це 32% від перевірених, фактично кожен третій заклад.
Цьогоріч дитячий відпочинок знову був організований в умовах воєнного стану. Безпекова ситуація вплинула як на географію, так і на формат роботи закладів. Через загрозу бойових дій та ракетних ударів робота стаціонарних закладів була обмежена в низці регіонів. Водночас більшого поширення набули табори з денним перебуванням.
💭«Навіть в умовах воєнного стану діти мають отримувати можливість відпочивати та оздоровлюватися. Але головна умова — такий відпочинок має бути безпечним. Наше завдання — своєчасно бачити ризики та працювати над їх усуненням. Харчування, питна вода, медичний супровід, санітарні умови — кожна складова має значення, коли йдеться про здоров’я дитини», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
Ще до відкриття таборів фахівці територіальних органів Держпродспоживслужби долучалися до обстеження закладів разом із представниками органів влади, місцевого самоврядування, військових адміністрацій, освіти, соціального захисту та ДСНС.
Упродовж оздоровчої кампанії перевірено 1960 закладів. Порушення вимог санітарного законодавства встановлено на 631 об’єкті — це 32% від перевірених, фактично кожен третій заклад.
💻 Цифрова трансформація - це не лише технології. Це команди, досвід і рішення, які роблять державні сервіси простішими та зручнішими.
Радник Голови Держпродспоживслужби, керівник Офісу цифровізації Соломія Старосольська та начальник Управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Держпродспоживслужби Василь Остапчук взяли участь у CDTO Community Forum.
🤝 Два дні форуму об’єднали понад 200 учасників із різних органів влади навколо практичних питань цифрової трансформації.
У фокусі:
🔹 реальні цифрові виклики та пошук практичних рішень;
🔹 розвиток державних цифрових послуг;
🔹 обмін досвідом між командами;
🔹 масштабування успішних практик;
🔹 посилення міжвідомчої взаємодії.
Для Держпродспоживслужби цифровізація - це передусім можливість спрощувати процеси, підвищувати якість державних послуг та робити взаємодію громадян і бізнесу з державою швидшою та зрозумілішою.
🌐Детальніше.
Радник Голови Держпродспоживслужби, керівник Офісу цифровізації Соломія Старосольська та начальник Управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Держпродспоживслужби Василь Остапчук взяли участь у CDTO Community Forum.
🤝 Два дні форуму об’єднали понад 200 учасників із різних органів влади навколо практичних питань цифрової трансформації.
У фокусі:
🔹 реальні цифрові виклики та пошук практичних рішень;
🔹 розвиток державних цифрових послуг;
🔹 обмін досвідом між командами;
🔹 масштабування успішних практик;
🔹 посилення міжвідомчої взаємодії.
Для Держпродспоживслужби цифровізація - це передусім можливість спрощувати процеси, підвищувати якість державних послуг та робити взаємодію громадян і бізнесу з державою швидшою та зрозумілішою.
🌐Детальніше.
🤝 Долучайтеся до команди Держпродспоживслужби!
Хочете застосовувати свої знання та досвід у роботі, що має значення для людей і країни? Запрошуємо відповідальних та вмотивованих фахівців до нашої команди.
Щодня ми працюємо задля безпечності харчових продуктів, захисту прав споживачів, здоров’я тварин і рослин. За кожним із цих напрямів — люди, їхня професійність, уважність та готовність брати на себе відповідальність.
💼 Ознайомтеся з переліком вакансій, посадовими обов’язками та вимогами до кандидатів. Обирайте посаду, що відповідає вашим компетенціям, і надсилайте резюме за контактами, зазначеними в оголошенні.
🔗 Детальніше - на сторінці вакансій Держпродспоживслужби.
Будемо раді підсилити нашу команду вашим досвідом та ідеями!
Хочете застосовувати свої знання та досвід у роботі, що має значення для людей і країни? Запрошуємо відповідальних та вмотивованих фахівців до нашої команди.
Щодня ми працюємо задля безпечності харчових продуктів, захисту прав споживачів, здоров’я тварин і рослин. За кожним із цих напрямів — люди, їхня професійність, уважність та готовність брати на себе відповідальність.
💼 Ознайомтеся з переліком вакансій, посадовими обов’язками та вимогами до кандидатів. Обирайте посаду, що відповідає вашим компетенціям, і надсилайте резюме за контактами, зазначеними в оголошенні.
🔗 Детальніше - на сторінці вакансій Держпродспоживслужби.
Будемо раді підсилити нашу команду вашим досвідом та ідеями!
#безпечність_харчових_продуктів
Яблука, персики, апельсини на упаковці привертають увагу, але чи завжди ми читаємо, що саме купуємо? На сусідніх полицях можуть стояти фруктовий сік, сік із концентрату та нектар. Упаковки схожі, проте склад і спосіб виробництва цих продуктів відрізняються.
Держпродспоживслужба пояснює, як розібратися в назвах і на що звернути увагу під час покупки 👇
🍎 Фруктовий сік: смак і властивості фруктів
Його отримують з їстівної частини якісних і стиглих фруктів - свіжих, охолоджених або заморожених. Сік має характерні колір, аромат і смак, властиві фруктам, із яких його виготовлено.
Якщо використано один вид фруктів, це відображається в назві: наприклад, «яблучний сік».
💧 Сік із концентрату: що означає цей напис?
Під час концентрування із соку видаляють частину води. Щоб отримати відновлений сік, до концентрату додають питну воду. Технологія виробництва має забезпечувати збереження основних характеристик вихідного соку.
Тож напис «із концентрату» вказує на спосіб виготовлення, а сам по собі не є ознакою низької якості.
🍑 Нектар: окрема категорія продуктів
Фруктовий нектар виготовляють із соку, пюре або відповідних концентрованих продуктів із додаванням питної води. До нього також можуть додавати цукри, мед або підсолоджувачі.
Нектар не варто ототожнювати із соком. Водночас сама назва «нектар» не означає, що продукт неякісний чи небезпечний.
🔎 Скільки фруктової частини має бути в нектарі?
Шукайте поряд із назвою продукту напис: «вміст фруктової частини: не менше … %».
Мінімальна частка залежить від виду фруктів. Наприклад, для нектару:
▪️ із чорної смородини - 25 %;
▪️ зі сливи - 30 %;
▪️ з абрикоса - 40 %.
Порівнюючи продукти, звертайте увагу не лише на ціну та об’єм упаковки, а й на частку соку та пюре.
☝️ «Без додавання цукру» - не означає «без цукрів»
Фрукти природно містять цукри, які залишаються і в готовому продукті. Тому відсутність доданого цукру не означає його нульового вмісту.
Дізнатися кількість цукрів допоможе рядок «з яких цукри» в інформації про поживну цінність. А перелік інгредієнтів покаже, що саме використано для виготовлення продукту.
🍏🍇 А якщо у складі кілька фруктів?
За загальним правилом, назви фруктів зазначають у порядку зменшення об’ємної частки їхніх соків або пюре. Якщо використано три чи більше видів, у назві можуть бути слова «суміш фруктів» або зазначена їх кількість. Докладнішу інформацію шукайте у складі.
🛒 Перед покупкою перевірте:
✅ повну назву - сік, відновлений сік чи нектар;
✅ перелік інгредієнтів та інформацію про поживну цінність;
✅ вміст фруктової частини в нектарі;
✅ цілісність упаковки та строк придатності;
✅ умови зберігання, зокрема після відкриття.
Важливо: умови та строк зберігання відкритої упаковки можуть відрізнятися від зазначених для закритої. Дотримуйтеся відповідних вказівок виробника.
Яскрава упаковка привертає увагу, а маркування допомагає зробити усвідомлений вибір. Читайте його уважно!
Яблука, персики, апельсини на упаковці привертають увагу, але чи завжди ми читаємо, що саме купуємо? На сусідніх полицях можуть стояти фруктовий сік, сік із концентрату та нектар. Упаковки схожі, проте склад і спосіб виробництва цих продуктів відрізняються.
Держпродспоживслужба пояснює, як розібратися в назвах і на що звернути увагу під час покупки 👇
🍎 Фруктовий сік: смак і властивості фруктів
Його отримують з їстівної частини якісних і стиглих фруктів - свіжих, охолоджених або заморожених. Сік має характерні колір, аромат і смак, властиві фруктам, із яких його виготовлено.
Якщо використано один вид фруктів, це відображається в назві: наприклад, «яблучний сік».
💧 Сік із концентрату: що означає цей напис?
Під час концентрування із соку видаляють частину води. Щоб отримати відновлений сік, до концентрату додають питну воду. Технологія виробництва має забезпечувати збереження основних характеристик вихідного соку.
Тож напис «із концентрату» вказує на спосіб виготовлення, а сам по собі не є ознакою низької якості.
🍑 Нектар: окрема категорія продуктів
Фруктовий нектар виготовляють із соку, пюре або відповідних концентрованих продуктів із додаванням питної води. До нього також можуть додавати цукри, мед або підсолоджувачі.
Нектар не варто ототожнювати із соком. Водночас сама назва «нектар» не означає, що продукт неякісний чи небезпечний.
🔎 Скільки фруктової частини має бути в нектарі?
Шукайте поряд із назвою продукту напис: «вміст фруктової частини: не менше … %».
Мінімальна частка залежить від виду фруктів. Наприклад, для нектару:
▪️ із чорної смородини - 25 %;
▪️ зі сливи - 30 %;
▪️ з абрикоса - 40 %.
Порівнюючи продукти, звертайте увагу не лише на ціну та об’єм упаковки, а й на частку соку та пюре.
☝️ «Без додавання цукру» - не означає «без цукрів»
Фрукти природно містять цукри, які залишаються і в готовому продукті. Тому відсутність доданого цукру не означає його нульового вмісту.
Дізнатися кількість цукрів допоможе рядок «з яких цукри» в інформації про поживну цінність. А перелік інгредієнтів покаже, що саме використано для виготовлення продукту.
🍏🍇 А якщо у складі кілька фруктів?
За загальним правилом, назви фруктів зазначають у порядку зменшення об’ємної частки їхніх соків або пюре. Якщо використано три чи більше видів, у назві можуть бути слова «суміш фруктів» або зазначена їх кількість. Докладнішу інформацію шукайте у складі.
🛒 Перед покупкою перевірте:
✅ повну назву - сік, відновлений сік чи нектар;
✅ перелік інгредієнтів та інформацію про поживну цінність;
✅ вміст фруктової частини в нектарі;
✅ цілісність упаковки та строк придатності;
✅ умови зберігання, зокрема після відкриття.
Важливо: умови та строк зберігання відкритої упаковки можуть відрізнятися від зазначених для закритої. Дотримуйтеся відповідних вказівок виробника.
Яскрава упаковка привертає увагу, а маркування допомагає зробити усвідомлений вибір. Читайте його уважно!