І змовкли струни скрипалів, і змовк танок багатий,
Ось просто ніч до нас прийшла, хоч й нас тут небагато.
Ми просто віримо у світ, де люди ймуть надії,
А ти ось хочеш в нас забрати останні наші мрії.

І ніч питає: "Ви чого, о друзі мої любі?
Я вас від спраги врятувати давно вже хочу всюди.
Голівоньки свої розумні кладіть ось на перини,
Ви не знайдете ніде в світі такого стишку нині