BMW за 2,3 млн грн на матері без водійського посвідчення: САП просить конфіскувати майно співробітника ГУ ДПС з Дніпропетровщини

САП звернулася до ВАКС із позовом про визнання необґрунтованим активом майно заступника начальника відділу позапланових перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олега Дегтяра.

Мова про авто BMW 320, 2025 року випуску вартістю 2,28 млн грн, право власності на яке оформлене на матір посадовця, яка не має посвідчення водія.

Однак антикороргани доводять, що саме посадовець організував придбання автомобіля, брав участь у його виборі та оформленні, а також фактично користувався ним.

При цьому законні джерела доходу Дегтяра не можуть покрити такі витрати. 

Майно виявило НАЗК під час моніторингу способу життя посадовця.

До вирішення позову по суті ВАКС наклав арешт на авто.

Підписатись

Як насправді мало б працювати ДБР і що для цього треба змінити?

143 квартири брата директора ДБР, участь в атаці на НАБУ та САП, справи проти критиків влади та ігнорування побиттів в армії – усім цим ДБР “прославилось” тільки за останній рік.

Від початку існування ДБР орган переслідували скандали та критика. Першого керівника, Романа Трубу, тоді, у 2016 році, обрали на політичному конкурсі, що планомірно призвело до неефективності ДБР.

У чинного директора ДБР, Олексія Сухачова, цього року спливає термін повноважень. Другий підконтрольний президенту директор продемонстрував ті ж самі “здобутки” – неефективна робота та переслідування “неугодних”.

Тому для вступу до Європейського Союзу ми маємо провести реформу ДБР із незалежним конкурсом на керівника за участі міжнародних експертів.

Саме цього вимагає ЄС, проте влада ігнорує це та намагається дотягнути до кінця року, аби обрати нового ручного директора за старим конкурсом, а після цього – проголосувати реформу.

“Суспільне” у своїй статті детально розписали історію створення органу: як він замислювався і чим став.

Попри незгоду ДБР, Сухачова та їхні бідкання, що вимога реформи до вступу до ЄС – це маніпуляції та “сугестивний вплив”, автор статті Олексій Арунян також наголошує на вимогах європейців.

Вимоги не тільки провести реформу, а відібрати нового директора на незалежному конкурсі із міжнародними членами комісії.

Більше про реформу ДБР та як їй опирається українська влада, читайте за посиланням: https://suspilne.media/1368624-reforma-derzavnogo-buro-rozsliduvan-odna-z-vimog-dla-vstupu-ukraini-v-es-so-ne-tak-iz-dbr-i-ak-ce-zminiti/

В уряді хотіли приховати факт того, що міністр МВС Вигівський і Олег Татаров – однокурсники. 

Минулого тижня ми розповідали, як у Кабінеті Міністрів з другого разу надіслали нам біографію Вигівського – яка б взагалі мала б бути публічною. При цьому затерли там дані про назву дисертації Вигівського. Дисертацію, яку він захищав за наукового керівництва поточного керівника поліції Цуцкерідзе та з “опонуванням” науковців, повʼязаних із Татаровим. 

Так ось. В тому ж документі затерли навіть повну назву університету, де навчався Вигівський, роки випуску та навіть спеціальність. 

Саме тому ми у ЦПК дуже зацікавилися – що за інформація могла там сховатися. 

І – о, диво – виявилося, що саме ці дані у біографії Вигівського ПОВНІСТЮ збігаються із даними біографії заступника голови ОП Олега Татарова: 

🔹університет: Харківський університет внутрішніх справ
🔹спеціальність: “Правознавство”
🔹 рік випуску (здобуття ступеня “бакалавр”): 2003

Смішно, що до “незамазаної” версії документу мали доступ широке коло осіб у секретаріаті Кабміну та у Верховній Раді. Тож цікаво, хто такий розумний у владі вигадав “затерти” ці дані у документі.  

Надіслана Кабміном біографія нам загалом уже схожа на скретч-карту – пам’ятаєте, як у 2000-х, щоб поповнити мобільний, треба було стирати сріблясте покриття на картці? 

Отак, здається, і ми потроху стираємо ці “дуже секретні” коди влади Зеленського. 

Більше документів шукайте на нашому сайті 👇
https://antac.org.ua/news/v-uriadi-khotily-prykhovaty-fakt-toho-shcho-ministr-mvs-vyhivskyy-i-oleh-tatarov-odnokursnyky/

Підписатись 

​​Вища рада правосуддя продовжила відрядження судді Олександра Воронкіна до Солом’янського районного суду Києва, дії якого розслідують НАБУ та САП.

16 червня ВРП відмовила у продовженні цього ж відрядження. Проте менше ніж за два місяці – це ж питання винесли на розгляд повторно, ухваливши прямо протилежне рішення. За це проголосували 14 із 15 членів Ради.

Якби відрядження не продовжили, Воронкін змушений був би повернутися працювати до Старобільського районного суду на Дніпропетровщині.

Проте ВРП вирішила залишити його у столичному суді – який розглядає багато справ, де предметом позову є значні суми коштів. Тож, схоже, комусь дуже потрібен «зручний» суддя саме у Солом’янському районному суді Києва.

Нагадаємо – імʼя Олександра Воронкіна фігурувало в матеріалах розслідування НАБУ та САП стосовно іншого судді (Івана Посохова). За версією слідства, Посохов вимагав хабар у $30 тис., переконуючи фігуранта однієї зі справ, що гроші нібито призначалися судді Воронкіну за винесення виправдувального вироку.

Детективи НАБУ вже двічі проводили щодо Воронкіна обшуки. Вперше – ще у 2018 році на Луганщині, а вдруге – цього року безпосередньо в Солом’янському районному суді Києва. Його вилучені телефони досі перебувають на експертизах, і провадження тривають.

Прізвище Воронкіна також прямо фігурує в офіційному рішенні ВРП від 9 квітня 2026 року, яким ВРП відсторонила Івана Посохова від здійснення правосуддя.

Напередодні засідання ЦПК звернувся до ВРП із закликом відкласти розгляд і отримати від НАБУ та САП актуальну інформацію щодо процесуального статусу Воронкіна. Проте ВРП нас проігнорувала.

🔹 Що мала б зробити ВРП?

Щонайменше – не продовжувати відрядження до з'ясування всіх обставин розслідувань НАБУ та відкрити дисциплінарне провадження. Відповідну скаргу раніше подав Автомайдан.

Але замість цього 14 членів ВРП залишили суддю Воронкіна ще на рік в Солом'янському суді Києва.

Схоже, коротка пам’ять цього разу не лише у доповідача Сергія Бурлакова, а й у більшості складу ВРП.

Підписатись

Офіс «готових рішень» під загрозою: чому Банкова боїться незалежного конкурсу в ДБР?

Уже наприкінці грудня 2026 року закінчується строк повноважень чинного директора ДБР Олексія Сухачова – людини з орбіти Татарова та брата власника вже легендарних 143 об’єктів нерухомості.

За законом за 90 днів до закінчення повноважень Сухачова має бути оголошено конкурс. Тобто, не пізніше 2 жовтня 2026 року.

В статті Української правди вийшов розбір того, як Офіс президента переналаштовує під себе силовий блок та чому ДБР посідає в цій системі особливе місце.

📌ДБР роками використовують як «офіс готових рішень» для Банкової. Саме Бюро бере участь у реалізації вказівок згори – від вибіркових обшуків та спецоперацій проти НАБУ і САП до тиску на неугодних.

📌Офіс президента вже втратив частину замкнутого кола «ДБР – Офіс генпрокурора». Адже генпрокурор Руслан Кравченко звільнив з департаменту нагляду за ДБР кума Татарова Віталія Бровка і все частіше страхується від «креативних ідей» з ОП.

📌Для заступника глави ОП Олега Татарова та всієї Банкової збереження впливу на ДБР є критичним — особливо на тлі того, що в СБУ після відрядження Євгенія Хмари до Міноборони одноосібну вертикаль будує Олександр Поклад.

Загалом, контроль над Бюро перестав бути суто внутрішньоукраїнською справою. Незалежний конкурс із залученням міжнародних експертів із вирішальним голосом вписаний у вимоги Ukraine Facility та є умовою для інтеграції України до ЄС.

Осінь пройде у жорстких битвах за контроль над ДБР.

🔗Посилання на статтю УП: https://www.pravda.com.ua/articles/2026/08/11/8048166/

«Не шаблонні справи»: як ДБР вкотре намагається переконати суспільство у своїй ефективності в розслідуванні військових злочинів.

ДБР стверджує, що значну частину їхньої роботи становлять провадження щодо самовільного залишення військової частини або місця служби.

Такими справами директор ДБР Сухачов зокрема аргументує незгоду із необхідною реформою, адже нібито зупинка роботи бюро – це «загроза забезпечення правопорядку в ЗСУ».

Пріоритет бюро нібито повернення військовослужбовців до строю та уникнення нових випадків СЗЧ.

ДБР також стверджує, що це не «шаблонні справи»: слідчі нібито в кожному провадженні окремо перевіряють обставини та причини СЗЧ.

❗️ Але в тих конкретних справах, які ми знаходимо, робота працівників ДБР повністю протилежна: формальний підхід та однобоке слідство.

У багатьох із цих кейсів розслідування фактично зводиться до матеріалів службового розслідування та протоколу допиту підозрюваного. При цьому обставини, які могли б пояснити причини відсутності військовослужбовця, належним чином не перевіряються.

📍 Чому ДБР мовчить про військового, який провів рік у СІЗО через справу про нібито СЗЧ, хоча в цей час перебував на лікарняному?

У цій справі слідчі використали матеріали службового розслідування і навіть не спромоглися звернутися до лікарні, де перебував військовий. Детальніше писали про цю історію – тут.

📍 Чому ДБР мовчить про справу прикордонника, якого переслідували за нібито СЗЧ, хоча він перебував в окупації?

У цьому провадженні слідчі також поклалися на матеріали службового розслідування й фактично проігнорували ключову обставину: військовий не зміг вчасно прибути на службу через те, що перебував на окупованій частині Чернігівщини. Детальніше тут.

В обох випадках суди виправдали військовослужбовців.

Такі справи – яскравий приклад шаблонного підходу, який ДБР заперечує. Окрім того, що це просто неякісна робота правоохоронного органу, через неї військові інколи проводять місяці за ґратами.

Ми й надалі будемо показувати конкретні справи, щоб продемонструвати, наскільки слова ДБР про «індивідуальний підхід» не відповідають тому, як насправді розслідують справи в ДБР.

ВАКС розглядатиме справу колишнього радника ОП Шила щодо розкрадання на “Укрзалізниці”

Прокурор САП за матеріалами розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт у справі про заволодіння коштами “Укрзалізниці” щодо колишнього радника Офісу президента та ексочільника департаменту СБУ Артема Шила.

Також серед обвинувачених:
• співорганізатор Костянтин Мельник,
• підлеглий Шила в СБУ Олександр Ковалюк,
• рієлтор-пособник з легалізації Олександр Лісковацький.

За версією слідства, протягом 2021–2022 років організована група заволоділа коштами “Укрзалізниці” під час закупівель кабелів (збитки на 140 млн грн) і трансформаторів (збитки на 100 млн грн) за завищеними цінами.

САП доводитиме, що Шило був керівником організованої групи. А також легалізував понад 175 млн грн, одержаних від злочинних схем, витративши їх на придбання елітної нерухомості, оформленої на підконтрольних осіб.

Закупівлю кабелів фігуранти здійснювали у змові з іншою організованою групою на “Укрзалізниці”, яка підконтрольна екснардепу Віктору Бондарю.

Частина учасників організованої групи Бондаря раніше вже уклала угоду про визнання винуватості та отримала обвинувальний вирок.

Засуджені відшкодували “Укрзалізниці” 71 млн грн збитків, сплатили в дохід держави 95 млн грн у вигляді штрафів і ще 25 млн грн спрямували на потреби Сил оборони.

Справа щодо Бондаря передали до суду ще у березні 2026 року.

Підписатись

У співробітника ДБР конфіскували необґрунтовані активи. Його звільнили. А потім у Сухачова – взяли назад у ДБР.

Саме таку історію у новому відео розповідає голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна.

Йдеться про колишнього керівника управління ДБР Андрія Чапчая. За даними, які наводить Радіна, суд встановив: вартість майна подружжя приблизно на 7 млн грн перевищувала їхні законні доходи. Серед активів – квартири та паркомісце в елітному ЖК «Французький квартал 2» у Києві.

Після набрання рішенням про конфіскацію законної сили Чапчая звільнили з ДБР. Але далі стає ще цікавіше: за документами, які цитує Радіна, 12 лютого директор ДБР Олексій Сухачов повернув його на роботу. А рішення Верховного Суду про зупинення виконання рішення щодо конфіскації з’явилося лише 7 березня.

Очевидно, для Сухачова, у брата якого ми зі “Слідство.Інфо” раніше знайшли 143 обʼєкти нерухомості, наявність у його підлеглого незаконної нерухомості – не привід сумніватися у людині.

Радіна звернулася до ДБР із запитанням, на якій підставі Чапчая повернули. Відповідь отримала під грифом «для службового користування».

Тобто повернути працівника після історії з конфіскацією майна – можна. А пояснити суспільству, чому його повернули, – вже «службова інформація».

Ця історія добре показує, чому реформа ДБР має бути не косметичною, а включати незалежний конкурс на керівника та переатестацію працівників.

Детальніше – у відео Анастасії Радіної ▶️
https://www.youtube.com/watch?v=g234kRfvYVg

ВРП втретє розглядатиме призначення до апеляційного суду Руслана Раімова, який працював в росії після 2014 року.

Завтра, 13 серпня, Вища рада правосуддя вже втретє повернеться до питання про призначення Руслана Раімова суддею Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Раімов – інспектор голови Вищої кваліфкомісії суддів Андрія Пасічника. І саме ВККС рекомендувала його до апеляційного суду.

Ще до розгляду призначення Раімова ЦПК надіслав ВРП звернення щодо його роботи в росії та державах-сателітах впродовж 2014-2019 років. Та чи враховуватиме ВРП цей період до необхідного стажу для посади судді апеляційного суду – поки незрозуміло.

Доповідач по Раімову Сергій Бурлаков “незручних” запитань кандидату не ставить. На попередньому засіданні конкретні питання щодо роботи в рф Раімову ставив тільки член ВРП Максим Савʼюк.

😡 За нашою інформацією, у період з 2014 по 2019 роки Руслан Раімов значний час перебував у рф, здійснював представництво російських, білоруських та інших компаній.

Це підтверджується, зокрема, судовими рішеннями, в яких Раімов виступав представником саме російських суб’єктів господарювання, хоча під час розгляду чомусь стверджував, що це були українські підприємства.

Понад те, за наявними даними, Раімов та його дружина були керівниками російських юридичних осіб, подавали звітність і сплачували податки до бюджету рф.

Тобто на посаду судді до апеляційного суду претендує кандидат, щодо якого необхідно з’ясувати базове питання: чи може період, протягом якого він значний час перебував у росії, керував або представляв російські компанії, зараховуватись до стажу, який дає право претендувати на посаду судді апеляційного суду в Україні.

Окрім цього до кандидата є ще низка питань:
🔻 можливий обхід санкцій юрособою, що зареєстрована в Киргизькій Республіці, власницею якої була дружина Раімова;
🔻 обставини набуття окремого майна;
🔻 можливе заниження вартості цього майна;
🔻 використання російських джерел у своїй науковій роботі.

Усі ці обставини потребують не формального згадування, а конкретних запитань, чітких відповідей кандидата та публічної оцінки ВРП.

❗️ Очікуємо завтра від ВРП не чергового формального розгляду, а предметного дослідження усіх претензій до кандидата і конкретної позиції ВРП до його професійного досвіду та російського шлейфу Руслана Раімова.

Найпопулярніша новина на УП за вчора - «Конфлікт Кравченка і Татарова: генпрокурор проводить операції без відома заступника глави ОП».

Якось так це бачимо 👆

Експосолка України у США Ольга Стефанішина не внесла 6 мільйонів гривень застави у визначений судом строк — до 11 серпня.

Тепер САП має всі підстави звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.

Про це повідомляє Суспільне з посиланням на пресслужбу ВАКС.

Паралельно Стефанішина подала апеляційну скаргу на рішення суду, яку мають розглянути найближчим часом.

Нагадаємо, справа стосується незаконного збагачення: зокрема, купівлі елітної нерухомості — квартир у ЖК «Файна Таун» та «Львівська площа» — через довірених осіб і матір за цінами, суттєво нижчими за ринкові. Окрім цього, раніше правоохоронці досліджували факти щодо втручання в конкурси на очільника НАБУ і НАЗК та використання дорогого автопарку.

6 серпня ВАКС ухвалив обрати для неї запобіжний захід із заставою у справі про незаконне збагачення.

Підписатись

Нова соціологія показує дуже неприємну для Зеленського картину.

57% українців покладають на президента відповідальність за високий рівень корупції. А в другому турі Зеленський уже програє одразу кільком потенційним конкурентам і опустився на шосте місце за рівнем довіри серед громадсько-політичних діячів.

Падіння довіри до чинного президента під час війни може мати наслідки для всієї країни.

У новому відео Віталій Шабунін розбирає цифри й пояснює, що саме вони означають.

▶️ Відео вже на YouTube ЦПК: https://youtu.be/N45-coyVF_M

ВАКС засудив до 5 років ув’язнення гендиректора держпідприємства «Павлоградський хімічний завод» Шимана

Вищий антикорупційний суд оголосив вирок генеральному директору Леоніду Шиману та комерційному директору державного підприємства «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод» Валерію Кирилову.

Суд визнав їх винними у зловживанні службовим становищем. Їхні дії завдали державі понад 43,3 млн грн збитків.

Суд призначив покарання для Шимана:
🔹5 років ув’язнення;
🔹3 роки позбавлення права обіймати певні посади;
🔹штраф 17 тис. гривень.

Для Кирилова:
🔹4,3 роки ув’язнення;
🔹3 роки позбавлення права обіймати певні посади;
🔹штраф 15,3 тис. гривень.

Також суд задовольнив позов прокурора та стягнув із засуджених понад 36 млн грн як відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину.

Вирок ухвалила колегія суддів у складі Віри Михайленко, Андрія Біцюка, Сергія Мойсака.

Нагадаємо, в грудні 2025 року Шимана та Кирилова викрили на ще одній схемі: їх підозрюють у розкраданні 102 млн бюджетних гривень на виробництві динамічного захисту для танків ЗСУ.

Також Шиман фігурує у справі поставки 120 тисяч несправних мін для Збройних сил. Щодо Кирилова є вже вирок ВАКС 4 роки ув’язнення, апеляція залишила його в силі.

Підписатись | Підтримати нас

Справа про «плюшки» нардепа Юрченка: суд з другої спроби зупинив провадження щодо одного фігуранта

Вищий антикорсуд продовжує слухати справу нардепа Олександра Юрченка. Його звинувачують у проханні у завуальованій формі передати йому через свого помічника Івана Фіщенка 10 тисяч доларів («плюшки») для себе та 200 тисяч – для членів комітету.

Сьогодні до суду вдруге не з'явився обвинувачений Іван Фіщенко, оскільки він перебуває у зоні бойових дій та не має змоги з'явитися на засідання.

Суд розглянув і задовольнив клопотання захисника про зупинення провадження щодо обвинуваченого Івана Фіщенка.

Тепер розгляд справи має відбутися за встановленим графіком, адже часто засідання в цій справі знімалися саме через неявку Фіщенка.

Нзабаром один з членів колегії має перейти в Апеляційну палату і тому є ризик, що справу вже вдруге почнуть слухати спочатку. 

Зараз справа перебуває на стадії допиту нардепа Юрченка. Про допит писали – тут. Скоро у справі мають бути судові дебати та останнє слово, а потім суд вийде до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі.

Підписатись

НАЗК відмовилось повідомляти, хто попросив сховати декларації очільника МВС Вигівського.

Центр протидії корупції звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), аби з’ясувати, чому декларації Івана Вигівського недоступні для громадськості, хто ініціював їх вилучення та якими документами це обґрунтували.

У НАЗК пояснюють відмову “міркуваннями безпеки”. Агентство вважає, що навіть підтвердження факту застосування таких заходів до конкретної людини може створити небезпеку для неї та її близьких в умовах війни й загрози з боку російських окупантів.

Яким чином наявність в публічному доступі декларації людини, яка очолювала поліцію та зараз є керівником одного з найбільших міністерств загрожує Вигівському – невідомо.

Сам документ — на нашому сайті 👇
https://antac.org.ua/news/nazk-vidmovylos-povidomliaty-khto-poprosyv-skhovaty-deklaratsii-ochilnyka-mvs-vyhivskoho/

Підписатись

В свіжому інтервʼю Кирила Вереса запитали: “Що людина має зробити, щоб ви не пробачили?”

Кобриг К-2 відповів: “Вкрав щось державне…”

В цій розмові про своїх підлеглих Верес виглядав супер людяним і адекватним командиром:

“Якщо ти проїб*вся не спеціально, а просто так сталося, то вставай і пішли дальше, навчишся.”

Проте крадіжку державного Кирило Верес не пробачає навіть своїм. Тож чи має суспільство пробачати крадіжки політикам?

Останні крадуть в тисячі разів більше, ніж будь-який підлеглий комбрига бачив в житті.

НАБУ/САП в рамках одного лише “Мідасу” предʼявило друзям президента: близько $100 мільйонів легалізованих коштів і $1,3 мільйонів особистого збагачення.

Нагадаю, що мова йде про 10–15% від суми контрактів “Енергоатому” (на будівництві захисту енергетики!), яку Міндіч і ко крали у держави.

ВРП все ж відмовила Руслану Раімову, який працював у рф після 2014 року, у посаді судді Сьомого апеляційного суду. Про його співбесіду ми писали вчора.

За результатами голосування Раімов не набрав необхідної кількості голосів членів ВРП, а тому вважається таким, якому відмовлено у внесенні подання президентові України про призначення на посаду судді.

Нагадаємо, до кандидатури Раімова виникли застереження через роботу в рф після 2014 року, сплату там податків та сумніви щодо того, чи можна йому зарахувати цей робочий стаж до необхідного досвіду на посаду судді апеляційного суду.

Раімов – інспектор голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Пасічника.

❌ Ось перелік членів ВРП, які все ж голосували “за” кандидатуру Раімова: Сергій Бурлаков, Оксана Кваша, Дмитро Лук’янов, Григорій Усик, Микола Мороз та Віталій Махінчук.

Серед них, зокрема є члени ВРП, які самі, або їхні близькі родичі, перемогли у конкурсах до апеляційних судів чи беруть участь у конкурсних процедурах, які проводить ВККС.

Так, дружина члена ВРП Дмитра Лук’янова – Ганна Пономарьова стала переможницею конкурсу до Північного апеляційного господарського суду.

Сам член ВРП Микола Мороз також переміг у конкурсі до Північного апеляційного господарського суду.

У конкурсних процедурах, які проводить ВККС, бере участь і син члена ВРП Григорія Усика.

Коли члени ВРП, ВККС, їхні близькі родичі, помічники чи інспектори самі стають учасниками конкурсів, які проводить ВККС, а результати розглядає ВРП - закономірно постає питання про рівність правил та довіру до всієї системи конкурсного добору.

Проблема не лише в тому, чи голосував конкретний член ВРП або ВККС за свого родича, колегу чи підлеглого. Такі умови системи створюють упереджене ставлення, яке важко проконтролювати та оцінити.

Саме тому на законодавчому рівні має бути встановлений чіткий запобіжник: близькі родичі членів ВККС та ВРП, а також їхні помічники й інспектори не повинні брати участі у конкурсах на суддівські посади протягом строку повноважень відповідних членів органів суддівського врядування.

Підписатись

Як у НАБУ обирають людей на керівні посади і що показали два роки спостережень за конкурсами?

Автомайдан стежив за відборами на керівні посади в НАБУ. За 2024-2025 роки юристи організації завершили моніторинг 41 конкурсу на 65 вакантних посад.

Загалом НАБУ проводить велику кількість конкурсів і продовжує набирати людей у команду. Водночас моніторинг показав кілька моментів, у яких процедури можна зробити зручнішими та прозорішими.

Зокрема, йдеться про:

▪️трансляції співбесід на керівні посади;
▪️збереження їхніх записів у відкритому доступі;
▪️зручніше інформування про перебіг конкурсів;
▪️ більше пояснень щодо того, як комісії враховують інформацію про кандидатів.

Тобто проблеми є, але значна частина з них стосується не самої можливості провести конкурс, а того, наскільки легко суспільству простежити цей процес і зрозуміти логіку кадрових рішень.

У звіті Автомайдан зібрав результати двох років такого моніторингу та рекомендації, які можуть зробити конкурси НАБУ ще відкритішими. 

Посилання на повний звіт 👉 https://automaidan.org.ua/publikaciyi/zvit-nabu