СОЛОДКЕ ЗЛО

В складних ситуаціях, замість того, щоб шукати рішення, мозок диктує знайти насолоду. Солодощі — швидкий майже завжди доступний варіант. Солодке стимулює спалах дофаміну, тому ми заспокоюємось. На жаль, тимчасово.

Солодке підвищує рівень глюкози. Проте цукор швидко згорає і рівень глюкози знову падає. Після цього одразу з’являється втома і дратівливість. Концентрація зменшується. Стає складно виконувати будь-яке завдання. Знову хочеться солодкого. І ми знову їмо цукор.

Так ми привчаємо мозок щоразу, коли виникає проблема, не вирішувати її, а шукати солодке. Солодощі стають інструментом емоційного уникнення проблем. Це підсилює звичку прокрастинувати при найменшому стресі.

Далі ще гірше. Ми починаємо судити себе за те, що не можемо перестати їсти солодке. Підвищується рівень тривожності, з’являються симптоми депресії. Ми знову хочемо солодке. І знову їмо.

В результаті в організмі накопичується забагато цукру. Через це знижується швидкість реакції, уважність, здатність утримати в голові інформацію. Ми не можемо працювати в потоці і продуктивно. Не можемо приймати зважені рішення та концентруватись. Приходить прокрастинація. А під час прокрастинації ми знову хочемо солодкого.

Треба вибиратися з цього лабіринту. А коли вибрались, намагатись більше туди не заходити.

↓

Що мені допомагає триматись подалі від солодощів?

1. Я не тримаю солодощі на видному місці. Вони можуть бути у шафах чи холодильнику. Коли зайняти, я навіть не пам’ятаю, що вони у мене є. Згадую тільки коли нема чим зайнятися. А оскільки я постійно чимось зайнятий, згадую не часто.

2. На видному місці тримаю фрукти. Коли хочу солодкого, першим ділом питаю, себе “Банан хочеться?”. Якщо відповідь “ні”, значить і солодкого не хочеться. А якщо хочу банан, то з’їдаю банан і солодкого більше не хочеться. Одна плитка шоколаду — приблизно 5-6 бананів. Спробуйте їх з’їсти. Вже після другого банана нічого не хочеться — наївся. А якщо з’їсти плитку шоколаду, хочеться ще одну через 30 хв.

3. Я сам роблю собі солодощі. Але такі, які будуть давати тільки користь. На основі протеїну. Видумую свої рецепти, експериментую і розповідаю про це вам.

ДЕНЬ 573

Просто продовжуйте
робити те, що для вас
дійсно важливо.

І бережіть себе.

(18+) ПІЗДЄЦ ПІДКРАВСЯ НЕПОМІТНО — ВАШІ ДІЇ? 

Погане слово в цьому пості повторюється 10 разів. Потерпіть. 

Іноді в житті трапляються труднощі. Ніхто не застрахований. 

Буває, живеш такий, ніби все ок. А тут бац. І починається якийсь піздєц. І ось тут починається цікаве. 

Зараз будете впізнавати себе і знайомих ↓

🟥 ЖЕРТВА

«Чому це трапилось саме зі мною? Світ несправедливий, життя жорстоке». Я нічого не можу змінити Все втрачено».

Людина замикається в собі, шукає винних навколо, Впадає у відчай або агресію, нічого не робить, психує і не приймає ситуацію.

В результаті стрес, тривожність і депресія накопичуються. Свариться з людьми, втрачає ресурси. А піздєц залишається. 

Не будьте жертвами. Вибирайтеся з цього.

🟦 ГЕРОЙ

«Я маю це подолати! Не можна здаватися. Я сильний і подолаю будь-які труднощі. Я пройду це випробування і стану кращим».

Герой миттєво шукає рішення і діє. Відкидає емоції, не показує слабкість. Перевантажує себе роботою, не відпочиває. Відмовляється від допомоги. Хоче все робити сам.

В результаті піздєц вирішується, але високою ціною і з високим ризиком. Далі можлива ізоляція через недозвіл собі проявляти вразливість. А ще перевтома, вигорання, проблеми зі здоров’ям.

Бути героєм чи ні — вирішуйте самі. Хтось від цього отримує кайф. Але це непросто і шкідливо. Коли з’явиться наступний аналогічний піздєц, героя знову покличуть його вирішувати. В результаті його будуть називати експертом з піздєц-менеджменту. 


🟨 ГЛЯДАЧ

«Що сталося? Чому сталося? Можливо, це закономірність. Цікаво, як реагують інші на таке. Буд дивитися зі сторони, щоб не втратити контроль».

Глядач спостерігає, аналізує, обмірковує. Він віддаляється емоційно від ситуації. Може відкладати дії на потім — «зараз не час». Вивчає інформацію, але не починає діяти.

В результаті піздєц залишається. Час витрачається на аналіз, що не дає рухатися вперед. Зростає ризик опинитися «спостерігачем» власного життя. 

Глядач зазвичай пливе за течією на плоту без весла. Ніби відмовився від відповідальності. Рано чи пізно річка виносить його в море, де глядача з’їдають акули. Або на шляху трапляється уступ, з якого він просто розбивається. 

🟩 УЧЕНЬ

«Це важко і несподівано, але я маю зрозуміти, який урок взяти з цього в життя. Що ця подія говорить мені про мої межі, цінності, вибори? Як я можу використати цей досвід, щоб далі діяти і жити інакше?»

Учень дозволяє собі проживати біль і емоції. Активно шукає підтримку — терапія, коучинг, близькі люди. Він вивчає себе в нових обставинах. Планує кроки відновлення і підсилення. 

Учень створює основу для власної трансформації. Завдяки цьому відчуває поступове зростання усвідомленості і гнучкості. Вміє адаптуватися до різних ситуацій. І вміє будувати нове життя після піздєця. Завдяки цьому з кожним піздєцом, життя стає краще і піздецов менше.

ЯКУ РОЛЬ ОБИРАТИ ПРИ ЗУСТРІЧІ З ПРОБЛЕМОЮ?

Хотів підбити підсумки завтра, але люблю завершувати думки сьогодні, бо так краще спиться.

Приблизно останні півроку я намагаюся ставитися до проблем в житті з позиції учня. Раніше багато разів був героєм. До цього жертвою або глядачем.

І от тільки коли почав ставати в роль учня, стало легше. Я приймаю проблему і намагаюся дістати з неї урок.

.

Ось мої поради, які варто врахувати при зустрічі з проблемою у житті:

1. Важливо дати час емоціям. Сльози, злість, розчарування — це природна реакція на втрату чи удар. Подавлені емоції залишаться всередині і згодом вдарять сильніше.

2. Навіть якщо обрали бути героєм, просіть і приймайте допомогу. Справлятися самотужки — не завжди корисно. Людина поруч принаймні вислухає — це рятує психіку. Допомога не зробить вас слабше. Навпаки — це опора, яка пришвидшує відновлення.

3. Звертайте увагу на тіло і фізичний стан. Після шоку чи стресу тіло страждає — спазми, безсоння, виснаження. Важливо добре їсти, спати, рухатися, дихати. Якщо ігнорувати тіло — відновлення затягнеться надовго.


4. Уникайте аналізу без дії. Аналіз корисний, але без дій він перетворюється на тупик. Досить одного маленького кроку, щоб запустити зміни: написати повідомлення, навести порядок, вийти на прогулянку. Важливі не роздуми, а рух — хай і повільний.

5. Яку б роль ви не обирали на початку, завжди намагайтесь перейти в роль учня. Бути учнем — означає не тікати, не доводити, не ховатись, а питати: «Що сталося? Що я тепер знаю про себе, людей, світ?» Ці питання відкривають шлях до змін, а не заморожують у минулому. Учень готовий вчитися. Жертва, герой і глядач — не готові.

Бажаю вам уроків, які будуть рухати вас до кращого життя.

ДЕНЬ 574

В суботу люблю тренування,
бо маю більше часу на нього.
Вижимаю з себе все.

Використайте вихідні,
щоб відновити ресурс
для наступного тижня.

Енергії вам. І безпеки.

ДЕНЬ 575

В неділю не люблю займатись.
Це самий спокійний і тихий
день у моєму тижні.

Але щоб тримати звичку,
роблю мінімум.

Зазвичай це підтягування
і відтискання.

Спокійного вам дня.

1. АНОТУВАННЯ

Не підкреслюйте багато. Не перетворюйте книжку на розмальовку.

Ваші позначки в книзі — це інформація для себе з майбутнього, який буде читати цю книгу знову.

Замість підкреслення всього, використовуйте систему. У Джареда так: 

— квадратні дужки для фрагментів,
— зірочка ★ — важливе місце на сторінці,
— знак питання ? — незрозуміле місце,
— обведення — новий термін, з яким треба розібратись.

І мінімум коментарів на полях. Треба залишати місце для себе у майбутньому. Об’ємні власні думки та ідеї краще одразу виносити на окремі носії. 

2. ЕКСПОРТ

Недостатньо просто зробити анотації в книзі.

Берете олівець, блокнот або картки й переписуєте:
 
— короткі цитати,
— свої думки до них,
— номери сторінок, з яких ви це взяли
— нові терміни та визначення.

Автоматизація — ворог запам’ятовування. Рука, що пише — це фільтр. Коли пишете вручну, ви змушені подумати, що саме варте уваги. Тому пишіть рукою на папері або набирайте на клавіатурі. 

3. АКТИВНЕ ОСМИСЛЕННЯ

Це головне — воно змушує нотатки працювати.

— Напишіть пост або статтю із поясненням ідей.
— Створіть лекцію для студента на рівень нижче за вас
— Запишіть відео чи проведіть вебінар.
— Напишіть листа автору (навіть якщо він мертвий) з подяками, питаннями та запереченнями. Лист можна не відправляти. Ви пишете його для себе. 

Коли перекладаєте думки у власну мову, вони стають вашими. Це як тренування м’язів — тільки розумових.

.

Завдяки такому підходу Джаред краще памʼятає книги, повʼязує ідеї з різних джерел, І формує власні думки. 

У нього не виникає думок на кшталт «здається, десь читав». У нього є ясна позиція, сформована через роботу з текстом.

Використовуйте, або адаптуйте під себе.

Тепер на робочому столі у мене є помічник. Давно хотів таку статуетку.

ДЕНЬ 576

Надіюся у вас все добре.

Бережіть себе.