ЩО ТАКЕ НАЙКРАЩИЙ ДЕНЬ? 

Критерій найкращого дня. Винайшов його для себе вчора. На жаль, такий день буває не завжди. Проте з кожним роком частіше. Це говорить про зростання і розвиток. 

Вчора вдалось записати 9 відеоуроків. Це буде курс з постановки цілей. 

І ще записав 16 відео рілс. Вони з наступного тижня будуть виходити в інстаграмі. 

Також були дві зустрічі, робочі дзвінки, інші робочі завдання. Ще написав і опублікував пост. 

Ввечері, подивися на список виконаних задач. Був вражений тим, наскільки продуктивний день прожив. 

Запис відеоуроків відкладав два тижні. Хотів розбити на підзадачі і писати поступово. Не виходило. Кожного разу з'являлись важливіші проекти. Увагу віддавав їм, а першочергове відправляв в зал очікування. 

Це прокрастинація. Задача здається складною, допоки ми не починаємо її виконувати. Далі легше. 

Вчора переконався в цьому на практиці ще раз. 

Отже, що таке найкращий день? 

Ця думка прилетіла ввечері. В момент, коли в ліжку повіки увімкнули автопілот і забрали можливість відкривати їх. 

Найкращий день, це коли лягаєш спати без відчуття недороблених справ. Коли зробив все що хотів і нема сенсу бігати думками по закуточках мозку в пошуку рішень. Завтра будуть нові цілі і дії. Скоріш за все, як завжди, день піде не по плану. І нехай. Сьогодні був найкращий день. Насолоджуйся. Засинай.

Відео для тих, хто соромиться спілкуватися на робочих зборах англійською. Лайфхак.

ВЕДУ ЩОДЕННИКИ ДАВНО

Ще зі школи. Раніше це було не регулярно.

Бувало, подивлюсь фільм, або починаю книгу, де головний герой веде щоденник, і теж запалююсь.

А от регулярно записую думки з того дня, коли почався ковід. Думки хотіли кудись діватись. Щоденник для цього підходить.

В той період прочитав книгу Остіна Клеона "Кради, як митець" і підсів на його блог. Дотепер сиджу. Він навчив вести щоденник з користю. Навчив любити цей процес.

Зараз щоденник із ручкою щодня лежить на столі у відкритому вигляді. Це дає записати важливу думку одразу, коли вона спалахує. Щоб не загубити.

.

Ще один плюс щоденників — вони дають можливість чути себе.

Ось, дивіться середні показники:

- За хвилину мозок генерує 42 думки.
- Швидкість мовлення 125 слів за хвилину.
- Швидкість друку на клавіатурі 60 слів за хвилину.
- Швидкість письма від руки 25 слів за хвилину.

Коли ми думаємо, думки літають наскільки швидко, що у нас немає часу думати. Такий парадокс.

Коли ми проговорюємо, думати легше. Ви пам'ятаєте ситуації, коли не змогли знайти рішення подумки. А коли проговорили, рішення знайшлось саме.

Коли друкуємо, глибина роздумів збільшується ще у двічі.

А коли пишемо від руки, в змозі дістати кращі інсайти і рішення. Їх неможливо не помітити.

.

За 6 років регулярного ведення щоденників зі мною сталися найпотужніші трансформації.

Якщо будете вести щоденник протягом місяця, нічого не помітите. А якщо протримаєтесь рік, перечитай думки першого дня. Вас вразить те, наскільки тепер мислите інакше.

А перечитувати щоденники 5-річної давності — окреме задоволення.

Тож запишіть щось. Ви будете собі вдячні.

ВІДКРИВАЮЧИСЬ ЛЮДЯМ, ВІДКРИВАЄШСЯ СОБІ

На минулому тижні розповів історію про смерть батька, свій алкоголізм та важке лікування туберкульозу.

Сьогодні продовження:
https://galmakov.substack.com/p/77d

Відкривати минуле і моменти вразливості непросто. Реакція людей різна. Одні не розуміють причин розкриття таких історій. Другі мріють навчитись відкриватись так само. Треті дякують за відкритість і пишуть слова поваги та підтримки.

Приємно, що не було жодного негативу. Це значить, що мої тексти читають люди, яких я і хотів бачити поруч.

Цього разу розповім про мотиви та розкрию причини, чому вирішив написати цю історію.

Буду безмежно радий, якщо хоч один читач візьме ці знання собі. Якщо ні, спробуйте просто отримати насолоду.

Ти допускаєш помилку. Як і багато інших людей. Всі, хто різко змінюють графік для звичок.

ГОЛОВНЕ В ЖИТТІ

Раніше я не дотримувався цього принципу. Життя було схоже на безцільні метання або виснажливі марафони.

Коли цей підхід став основою життя, усе почало змінюватися. Простіше не стало, але життя стало приємнішим. 

Головне в житті — рухатися вперед із турботою про себе.

Щодня я знаю, куди пролягає мій шлях, знаю, що робити, роблю і бачу результати. Напрямок вірний. Це не просто, але тепер я бачу сенс у складнощах, які стали приємними.

Залишаю тут думки, які стали правилами з цього приводу:

1. Я завжди маю пам'ятати, яка головна мета на цей момент. З цього виникає правило: головна мета повинна бути. Якщо її немає, я не можу встати з ліжка вранці — немає причини.

Коли одну головну мету досягнуто, я маю поставити наступну і знову рухатися до неї.

2. Життя — це проєкти, які я сам собі обираю. Завершую один проєкт, починаю інший. Відсутність проєкту — найнеприємніше відчуття. Це автоматично означає відсутність мети. А життя без мети немає сенсу.

3. Має бути присутня творчість. Це можуть бути вірші, пісні, оповідання, малюнки, колажі — будь-що. Головне — створювати щось нове.

4. У житті має бути спорт. Без спорту не може бути здоров'я. Без здоров'я значно складніше досягти мети, або неможливо. 

5. Завжди є сім'я, кохання, друзі. Все це надихає, дає енергію і нові сенси.

6. Має бути якісний сон. Без нього всі попередні пункти втрачають силу.

І усе це має працювати на досягнення головної мети. 

Я — найважливіший свій замовник. Цей замовник обирає мету. Я обслуговую цей запит.

Рух до мети стає неможливим, коли я ігнорую важливі складові: не займаюся спортом і творчістю, не приділяю увагу сім'ї, недосипаю. 

Мета потрібна, щоб турбуватися про себе. Турбота про себе важлива, щоб досягати мети.

Неприємне але правдиве відео на 30 сек.