СЕКРЕТ ПРОДУКТИВНОСТІ НІЛА ҐЕЙМАНА

Виноска з Вікіпедії:

Ніл Ґейман — англійський письменник-фантаст, автор романів, графічних новел, коміксів та кіносценаріїв. Найвідоміші роботи: серія коміксів «Пісочний чоловік», романи «Зоряний пил», «Американські боги», «Кораліна» та «Книга кладовища»

Щодня о 13:00 Ґейман бере чашку чаю, йде до хатинки на задньому дворі та починає писати.

Йому вдається залишатися зосередженим, навіть у дні, коли натхнення немає.

Його секрет — нудьга.

У хатинці майже нічого немає. Ні телефонів, ні іншої зайвої техніки. Тільки кілька книжок, письмовий стіл, відкритий блокнот і авторучки.

Він сідає і дає собі дозвіл:

«Ти маєш право не писати, але ти не маєш права робити щось інше».

Він сидить годинами. Заманює себе в умови, які полегшують "зустріч із музою".

Саме тут з'являються чернетки книг, повні нотаток, ідей та швидких малюнків.

Чорнило на сторінках згодом перетвориться на бестселери.

Дозволивши собі нудьгувати, він повністю занурюється у вигадані світи.

«Писати насправді цікавіше, ніж просто нічого не робити. Коли ти п’ять хвилин дивишся у вікно, це швидко втрачає свою чарівність».

.

💡 ЯК ПИСАТИ, ЯК НІЛ ҐЕЙМАН

1. Позбудьтеся всіх чинників, що відволікають, і насолоджуйтесь процесом письма. Або просто сидіння в тиші.

2. Визначте час і місце для "побачення з письмом" у графіку. Коли мозок знає, що настав час працювати, спрацьовує внутрішній механізм, який допомагає зосередитися.

3. Пишіть від руки, редагуйте на комп'ютері. Ґейман пише з 13:00 до 18:00. Завжди — ручкою. Це дозволяє викладати думки на папір, не піддаючись спокусі виправляти кожне речення щохвилини. А вже під час передруковування тексту на комп'ютер ви зможете редагувати.

4. Використовуйте різні кольори. Щоразу, коли Ніл сідає за роботу, він бере ручку іншого кольору. Це наочно показує, скільки він написав за один сеанс. Такий підхід допомагає зрозуміти, які саме умови призводять до сплесків продуктивності.

.

Творчості потрібен простір. Коли ми створюємо порожнечу, вона стає чистим полотном у свідомості. І тоді ми можемо заповнити його ідеями, які весь цей час чекали слушної миті, щоб вирватися назовні.

.

Багато постів, які я пишу в цьому каналі, спершу з’явились як незавершені думки у щоденнику.

Буває, я пишу увечері щоденник і мозок хапається за якусь думку:

«Опачки. Ось це можна розгорнути до поста».

Хоча за 30 секунд до цього я не підозрював, що ця думка з’явиться взагалі у моєму житті.

Тому я люблю папір і ручки. Вони допомагають бачити більше.