Декілька слів правди про законопроєкти щодо посилок на тлі потоку брехні від розумних диверсантів із ВР.

Нагадаю, насправді йдеться про боротьбу з контрабандними схемами, зокрема подрібненням постачань для уникнення сплати ПДВ, захист українських виробників, які потерпають від обстрілів, створюють робочі місця, сплачують податки й водночас змушені конкурувати з іноземними товарами, що мають 20% цінової переваги. А також про додаткові 20–30 млрд грн до бюджету, які вкрай потрібні для фінансування армії.

Не менш важливе й виконання наших євроінтеграційних зобов’язань, від яких залежить отримання Україною необхідного міжнародного фінансування. А це, у свою чергу, – стабільне фінансування бюджетних потреб, зокрема виплат військовим, медикам, вчителям та пенсіонерам.

І окремо наголошу: пільга для посилок між фізичними особами вартістю до 45 євро зберігається. Не потрібно вводити людей в оману. Митниця та поштові оператори підтвердили готовність до запровадження нових правил, але ми передбачили додатковий час для підготовки – до 1 липня 2027 року.

Вдячний колегам за підтримку.

І так, добрі новини для бізнесу та місцевих громад - платежі розблокуються за тиждень.
Від цієї прірви ми зробили крок назад.
Але загроза досі лишається.

Верховна Рада підтримала частину важливих законодавчих ініціатив у межах програми Ukraine Facility, домовленостей із МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки.

Дякую народним депутатам, які підтримали першу частину важливих для країни рішень, від яких залежить наша фінансова стійкість та обороноздатність.

Результати цього пленарного тижня всім нам дають підстави для оптимізму, втім попереду ще дуже багато роботи. Міністри працюють із депутатами на рівні комітетів і парламентських груп, надають усю необхідну інформацію в процесі підготовки до розгляду решти законопроєктів.

Розраховуємо на таку ж конструктивну спільну роботу й на наступних пленарних тижнях, щоб забезпечити своєчасне ухвалення всіх необхідних рішень і отримання Україною міжнародної фінансової допомоги в повному обсязі.

Ще раз дякую. Це важливо.

Оперативні заходи проводить СБ України в Департаменті персоналу Держмитслужби відносно заступника начальника Управління персоналу центрального апарату, який за хабар просував призначення особи на посаду з подальшим бронюванням від мобілізації.

Оновлена на конкурсі за участю міжнародників митниця очищується силами «тилового корупційного СБУ».
Важливо нічого не переплутати.

Власне, все, що треба знати про здобутки золотої команди Федорова на гральному ринку. Поціновувачам його красивих талантів буде цікаво. Або ні. Ми ж знаємо, що закоханість не помічає плям на світлому образі месії.

Але очевидно, що за цими цифрами тіні стоять чималі тіньові потоки, що опинялися і, на жаль, опиняються у кишенях Федорова і його Борнякових, які дивом знайшли собі тиху гавань і в новому уряді.

Звертаю увагу, що схем не бачить і оновлений БЕБ. Хлопці зайняті просуванням підвищення власних зарплат.

🔹https://www.kantar.com/ua/inspiration/life-sciences/assessment-of-illegal-gambling-in-ukraine

Дякую за ваші змістовні питання.
Відповідаю.

1. Чи стаття це СБ і взагалі, яка там стаття, не знаю, але після вашого питання хочеться вибачитись перед вами і, може, навіть перед затриманим заступником начальника департаменту за те, що хабарника затримано не за тією статтею за якою ви хотіли, але не буду.

Чому цим не займається НАБУ, в мене теж це питання. Передайте його колегам від нас обох.

2. Я не знаю нічого про кришування контрабанди 4-м управлінням СБ. Я ні від кого, крім вас, про це не чув. Я взагалі не впевнений у тому, що організована злочинність на митниці має ієрархію і кришу десь. Маю припущення, що це феодальне князівство із поділеними «зонами відгодівлі» різних злочинних груп.

Але чому я або ви маємо гадати і будувати конспірологію, якщо вже більше пів року на посади призначене на відкритому конкурсі все керівництво митниці зі складу працівників НАБУ? І як можливим є хоч якесь кришування будь-ким, якщо представникам поважного органу надані всі повноваження без винятку, аби цього не було?

3. Я чесно не розумію: (1) чому, щоб припинити системну корупцію хоча б у державному апараті, необхідна атестація і (2) як атестація виявить хабар у 25 000 доларів за призначення на посаду?

А щодо гучних затримань, фоточок і відосиків, то давайте будемо відверті – вони нічим, крім звільнень посадовців, не завершуються не тільки у ДБР та СБ, а й в інших органів, де підозри лежать роками без будь-яких наслідків.

У цій нашій дискусії я пропоную вам одне: справедливий підхід і справедливу оцінку всіх за однаковими критеріями, а не за відомим правилом – своїм все, а іншим – закон.

Бо в мене нема своїх.

https://t.me/yzheleznyak/20265

Кожного місяця частину своїх депутатських виплат я перераховую українським військовим. Фактичний звіт про це викладаю на своєму телеграм-каналі. Часто зустрічаюсь з ними безпосередньо. Говорю із сержантами, солдатами. І свою політичну позицію, на відміну від віртуальних українських «експертів», що віщають на свої віртуальні аудиторії, я передусім формую на основі думок реальних людей.

Доповідаю вам, що українські військові – люди, які зараз захищають державу, – також підтримують переговори і мир. Мужньо виконуючи свій обов’язок, вони чекають такого ж від політиків. Тому я послідовно, з першого дня війни, докладаю зусиль для забезпечення фінансування наших збройних сил. Ініціюю рішення для розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу, зокрема щодо спрощення роботи виробників через Defence City. І так, я виступаю за мирні перемовини і політичне врегулювання конфлікту.

Я знаю, що цю позицію підтримують військові і цивільні. І я від неї не відступлю. Можете коментувати це своїм віртуальним підписникам, як вам буде завгодно.

📉 За даними Держстату, за січень–серпень 2026 року будівельне виробництво в Україні скоротилося на 9,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У житловому будівництві спад становив 3,8%, у нежитловому – 6,3%, у будівництві інженерних споруд – 13,7%.

Зрозуміло, що в умовах війни, постійних обстрілів та нестачі робочих рук будівельній галузі надзвичайно складно, але маємо розуміти й інше. На нас чекає величезна робота з відбудови країни. І дуже важливо, щоб до масштабного відновлення українські будівельні підприємства підійшли зі збереженими фахівцями та виробничими потужностями. Адже від цього залежить, наскільки активно наші компанії зможуть долучитися до майбутніх проєктів відбудови.

Саме тому маємо послідовно розширювати можливості для українського будівельного бізнесу залучати фінансування, оновлювати техніку, зберігати фахівців і розвиватися.

Якраз нещодавно писав про важливий крок до реалізації Державної програми будівництва доступного житла – підписання Президентом нашого закону № 15172, який відкриває нові можливості для залучення довгострокового фінансування, зокрема іпотечного кредитування. Це один із тих інструментів, які можуть допомогти пожвавити житлове будівництво та створити додатковий попит на продукцію українських виробників.

І ще одне. Переконаний, що у майбутній відбудові нашої країни якомога ширшу участь мають брати саме українські підрядники та виробники. І це питання потрібно послідовно відстоювати у домовленостях із міжнародними партнерами. Адже для нас принципово, щоб відбудова не лише повертала людям житло та відновлювала інфраструктуру, а й давала роботу українцям, замовлення нашим підприємствам і додаткові можливості для розвитку економіки.

Макс, ти як маленький. Знову все переплутав і ускладнив.

Все значно простіше.
У відреформованих органах нема і не може бути корупції за визначенням.
Вони ж відреформовані.
А все, що корупція у відреформованих органах, – то не корупція, то провокації недореформованих корупціонерів з невідреформованих органів з метою зірвати реформи.
Все ж очевидно.

https://t.me/MaxBuzhanskiy/22389

Будь-яка реформа пенсійної системи повинна починатися з чіткого розуміння кінцевого результату. Якщо такого розуміння немає – це вже не реформа, а лише косметичні зміни законодавства.

Які конкретні результати має забезпечити пенсійна реформа?

🔹Гідний рівень заміщення доходу, або, простіше кажучи, гідну пенсію. Людина після завершення трудової діяльності не повинна опинятися за межею бідності, а має отримувати справедливий відсоток від свого звичного заробітку (щонайменше 40%, а краще 50–60%). При цьому мінімальна виплата має відповідати реальному прожитковому мінімуму, а не лише формально встановленому законом.

🔹Фінансову стійкість системи на довгостроковий період. Маємо створити систему, яка не потребуватиме щорічного ручного втручання Уряду для забезпечення пенсіонерів.

🔹Справедливі та прозорі правила. Кожен, хто працює і сплачує внески, повинен бачити прямий зв'язок між власним трудовим внеском і розміром майбутньої пенсії. Без викривлень, «зрівнялівки» та спецпривілеїв, не забезпечених фінансуванням.

🔹Розвиток пенсійних накопичень та інвестиційних інструментів. Маємо розуміти, що досягти перших двох цілей лише змінами до солідарної системи в умовах демографічної кризи неможливо. Запровадження накопичувального рівня має не лише сформувати пенсійний капітал для майбутніх пенсіонерів, а й стати джерелом довгострокових інвестицій у відновлення та зростання української економіки. У цьому контексті я вже подав разом із колегами законопроєкт №15570 про добровільні пенсійні фонди, спрямований на розвиток недержавного пенсійного забезпечення та створення умов для пенсійних накопичень.

Нам не потрібна реформа заради реформи. Потрібні комплексні зміни з чітким баченням справедливого пенсійного забезпечення для кожного українця.

Провів зустріч із новим виконавчим директором спілки Diia.City United Олесею Залуською, під час якої обговорили умови роботи технологічного бізнесу в Україні та подальший розвиток Дія.City.

Моя позиція — державні гарантії та податкові умови Дія.City мають зберігатися протягом визначеного законом терміну – 25 років. Компанії ухвалюють рішення про розвиток і створення нових продуктів на роки вперед. Тому передбачуваність правил – це не лише питання довіри до держави, а й важливий чинник економічного зростання.

Дія.City вже демонструє відчутний фіскальний результат: за 9 місяців 2026 року його резиденти сплатили 43,9 млрд грн податків – майже вдвічі більше, ніж за аналогічний період торік.

Наше завдання – зберігати умови, за яких технологічні компанії готові інвестувати, створювати робочі місця та розвиватися в Україні. Адже довіра бізнесу до держави вимірюється не лише ухваленими рішеннями, а й послідовністю їх виконання.

Зворушує істерика окремих наших «кімнатних яструбів», які перебувають на теплих бронях, щодо змін до постанови про бронювання від мобілізації, яких ніхто не бачив, адже тексту ще нема.

Занепокоєння розділяю. Якщо потужних активістів призовуть, хто ж буде у своїх тік-токах та ефірах так патріотично і завзято повчати тих, хто на фронті і в тилу, як любити Батьківщину і як вмирати за неї? Їхній агітаційний фронт у соцмережах, без сумніву, важливіший.

Уряд поступово відновлює фінансування тимчасово призупинених видатків, зокрема для регіонів.

Цього тижня Парламент підтримав низку надважливих законопроєктів, які відкривають можливість для отримання частини міжнародної фінансової допомоги, необхідної для покриття дефіциту бюджету у 2026 році.

Прискорюємо всі необхідні процедури, щоб кошти від партнерів надійшли якнайшвидше.

Вкотре дякую народним депутатам за підтримку цих рішень. Розраховуємо на таку ж результативну роботу протягом наступних сесійних тижнів.

Від цього залежить отримання міжнародної допомоги в повному обсязі та можливість подальшого відновлення вимушено призупинених видатків.

До мене регулярно звертаються люди з інвалідністю з питаннями щодо працевлаштування, доступу до роботи та можливостей отримання підтримки. І це зрозуміло. Попри гострий дефіцит кадрів на ринку праці, людям з інвалідністю досі непросто знайти роботу, а роботодавцям – створити для них належні умови. Водночас у державі вже діють механізми підтримки, якими можна і потрібно користуватися.

Зокрема, роботодавці можуть отримати компенсацію витрат на облаштування робочих місць для людей з інвалідністю:

🔹 До 129 705 грн – для людей з інвалідністю I групи.
🔹 До 86 470 грн – для людей з інвалідністю II групи.

Ці кошти можна спрямувати на придбання необхідного обладнання та адаптацію робочого місця.

🔸Крім того, передбачена компенсація роботодавцям до 8 647 грн за працевлаштування окремих категорій громадян, зокрема людей з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку, за визначених програмою умов.

Але маємо визнати: наявних інструментів недостатньо і суттєвого зростання зайнятості людей з інвалідністю ми не спостерігаємо. Потрібні додаткові механізми індивідуального супроводу, підтримки самої людини, спрощення тих процедур, які не працюють.

Окреме питання – використання коштів цільового фонду для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю. Вже рік як фонд функціонує, однак уряд досі не напрацював належних механізмів використання цих коштів.

Вважаю, що зволікати далі неприпустимо. Закликаю відповідальні міністерства прискорити цю роботу та нарешті розробити комплексний механізм підтримки працевлаштування людей з інвалідністю!

Разом з премʼєр-міністром зустрілися вчора з представниками великого бізнесу, аби обговорити можливі опції допомоги бізнесу, зважаючи на тотальний брак фінансів. Розмова вийшла відвертою. Іноді надто.

Погоджуюсь з бізнесом щодо резерву економії у військових закупівлях як ресурсу для фінансування армії. Там давно треба навести лад. Вимагаю цього від уряду з 2022 року. Врешті, є надія, що премʼєр Корецький візьметься за це надважке завдання.

Також погоджуюсь з бізнесом щодо абсолютного провалу політики НБУ на рівні кредитування. Тут, якщо одним словом, – катастрофа. Яку регулятор вперто не хоче бачити.

І ні, жодних шансів щодо підвищення ПДВ або будь-яких інших податків – нема. Міністр Кравченко розробив непоганий механізм страхування військових ризиків. Питання в ресурсі для його реалізації, якого наразі, на жаль, нема. Але це не означає, що маємо відмовлятися від пошуку рішень для підтримки бізнесу.

До мене звертаються громадяни, які через суд домоглися призначення або перерахунку пенсії, але не можуть отримувати її в повному розмірі.

Причина – чинний механізм виплат, за якого фактичний розмір пенсії залежить від передбачених бюджетних коштів. Вважаю це несправедливим: якщо людина відстояла своє право на пенсію в суді, вона повинна отримувати належну їй щомісячну виплату в повному обсязі. Особливо коли йдеться про людей, для яких пенсія є єдиним джерелом існування.

Саме тому зараз готуємо законопроєкт, який чітко розмежує поточну пенсію та заборгованість держави за минулі періоди.

Пропонуємо гарантувати повну щомісячну виплату пенсії, визначеної судовим рішенням, а накопичену заборгованість погашати окремо, у встановленому порядку. Держава може виплачувати старі борги поетапно, але не повинна заради цього обмежувати поточну пенсію людини.

У понеділок плануємо завершити підготовку документа та надати його народним депутатам для підписання.

Цей тиждень став надзвичайно важливим для фінансової стабільності держави.

Верховній Раді вдалося ухвалити необхідні закони та виконати останні вимоги для отримання Україною 4,2 млрд євро міжнародного фінансування. Йдеться також про виконання наших зобов’язань перед МВФ та Світовим банком.

Фактично ми зробили важливий крок від фінансової прірви, наслідки якої вже почали відчуватися, зокрема через затримки з відшкодуванням ПДВ та проведенням платежів місцевих бюджетів.

🔹Про важливість цих рішень для держави, фінансові ризики та політичні суперечки, які заважали їх ухваленню – детальніше у відео.

Як пише Associated Press, у Євросоюзі тривають активні дискусії щодо формування бюджету на 2028-2034 роки, і результати цих переговорів мають безпосереднє значення для України. Ірландія, яка наразі головує в Раді ЄС, винесла на розгляд проєкт фінансової рамки обсягом 1,62 трлн євро. Хоча ця сума на 30% перевищує чинний бюджет, вона все ж на 8% менша від початкової пропозиції Єврокомісії. Наразі остаточної згоди не досягнуто: частина країн-донорів, чиї внески до спільного бюджету перевищують надходження з нього, вимагають подальшого скорочення видатків.

Ключовим для нас є те, що Єврокомісія запропонувала додаткову підтримку України, спрямовану на відбудову та нашу євроінтеграцію. Важливо, що ці кошти пропонують виділяти поза загальними лімітами багаторічного бюджету, аби фінансування України не конкурувало з іншими міжнародними пріоритетами ЄС. Це, безперечно, позитивний сигнал. Утім, фінальні обсяги та умови ще потребують узгодження, оскільки для ухвалення бюджету необхідна одностайність усіх держав-членів та згода Європарламенту.

Для України передбачуваність європейської допомоги – це не просто політична декларація, а суто практична потреба. Масштабне відновлення енергетики, інфраструктури та житлового фонду розраховане на роки безперервної роботи. Маючи чітке розуміння обсягів і строків фінансування, українські громади зможуть завчасно планувати проєкти, а бізнес – залучати фахівців та інвестувати в обладнання під майбутні замовлення.⁩

Взяв участь у дискусійній панелі «Життя в новій реальності: що потрібно бізнесу для роботи в надскладні часи» в межах заходу «Бізнес і нові виклики. Діалоги з NV».

Якщо чесно, відповідь на питання дискусії зрозуміла всім – це мир. І, якщо чесно, дискусії не потребує.
Однак, попри все, держава може вжити заходів, аби полегшити біль бізнесу і під час війни, зменшити його збитки, хоча б частково його підтримавши.

Бізнес потребує дієвих механізмів доступного кредитування та страхування воєнних ризиків. Водночас реалізація таких програм вимагає значних ресурсів, які сьогодні обмежені.

Питання про підняття ПДВ на 1% закрите. Підняття не буде. А іншого ресурсу за умови, коли ми заробляємо податками лише третину від видатків, нема.

Одним із ключових резервів залишається детінізація економіки, яка значно уповільнилася. Вина в цьому лежить на податковій, митниці та БЕБ, які демонструють власну неспроможність.

Необхідні законодавчі рішення для того, аби подолати тінь, вже ухвалені, однак результату нема. Про що свідчить як збільшення тіньового ринку, так і недовиконання державного бюджету за доходами в сумі до 2 млрд євро до кінця року. Це результат роботи фіскалів та правоохоронців.

Детінізація – це не лише про бюджетні надходження, а й про справедливість щодо тих, хто сумлінно сплачує податки та захищає країну. Неприпустимо, коли одні жертвують життям і здоров’ям, а інші збагачуються на ухиленні від оподаткування та корупції.

Не менш важливим залишається своєчасне виконання зобов’язань у межах Ukraine Facility, від яких залежить подальша міжнародна підтримка.

Фінансова криза вже проявляється в затримках відшкодування ПДВ бізнесу та здійснення місцевих видатків. Водночас окремі депутати свідомо затягують ухвалення критично важливих законів тисячами «спам-правок», перетворюючи парламентську трибуну на майданчик для створення контенту в соцмережах. Замість відповідальності за долю країни – боротьба за лайки та особисті рейтинги.

Ми не можемо дозволити собі політичних ігор, які ставлять під загрозу інтереси держави. Нам потрібна консолідація зусиль і своєчасне ухвалення рішень, від яких залежить наша стійкість та можливість підтримувати український бізнес.

Дякую організаторам за запрошення та змістовний діалог.

За даними Пенсійного фонду, станом на 1 жовтня 2026 року середня пенсія в Україні зросла до 7 287,81 грн. За рік – на 13,2%.

Поступово змінюється і структура виплат. Частка пенсіонерів, які отримують до 5 тис. грн, скоротилася з 55,8% до 44,4%. Водночас частка тих, хто отримує понад 10 тис. грн, зросла з 15% до 19%. Безперечно, це позитивна динаміка. Але за середніми показниками не можна забувати про реальне становище мільйонів людей.

Близько 4,4 млн українських пенсіонерів досі отримують не більше 5 тис. грн. Понад чверть – до 4 тис. грн. А майже 340 тис. людей змушені жити на пенсію, що не перевищує 3 тис. грн. І саме на цих людей держава має звернути особливу увагу. Адже пенсії повинно вистачати не лише на оплату комунальних послуг, а й на продукти, ліки та інші базові потреби.

Саме тому в пропозиціях до державного бюджету на 2027 рік наполягаю на підвищенні мінімальної пенсії за віком до 6 500 грн із 1 січня. Для цього та інших пенсійних виплат пропонуємо передбачити додаткові 100 млрд грн. Розумію складність бюджетної ситуації, особливо в умовах війни. Але переконаний, що підтримка людей, які найбільше її потребують, має залишатися одним із наших пріоритетів. Послідовно відстоюватиму ці пропозиції під час доопрацювання бюджету.