✅Поставлено остаточну крапку у справі про законність націоналізації «Приватбанку».
Верховний Суд 26 лютого залишив без задоволення касаційну скаргу колишнього його ключового співвласника та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції (Шостого апеляційного адміністративного суду), яким було закрито провадження у справі про оскарження рішень органів державної влади про виведення Приватбанку з ринку за участю держави.

❕Ця історія тривала понад 8 років.
Один з найбільших олігархів країни тривалий час використовував найбільший банк держави як гаманець для своїх численних бізнес-проектів у різних сферах – аж доки не довів ситуацію до того стану, що розмір регулятивного капіталу фінансової установи перейшов до від’ємного значення, що підтвердили й міжнародні аудитори.
Власники не виконали взяті на себе зобов’язання з фінансового оздоровлення Приватбанку.
🏦І в ситуацію, коли під загрозою опинилось існування найбільшого банку країни, була змушена втрутитись держава – 18 грудня 2016 року НБУ прийняв рішення про визнання банку неплатоспроможним та подальше виведення його з ринку за участю держави, а Уряд того ж дня ухвалив рішення про входження держави до капіталу Приватбанку.
💲Його порятунок тоді обійшовся державі у більш ніж 155 млрд. грн., які пішли на докапіталізацію банку.
Багато років колишні співвласники Приватбанку у той чи інший спосіб намагались зачепитись хоч за щось, що дало б їм змогу скасувати прийняті державою рішення та повернути фінансову установу під свій контроль.
Тривалий час їх позови та апеляції блукали між різними судовими інстанціями, і ось цю історію нарешті завершено.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає. 

📊Річна промислова інфляція у січні перетнула 30%
За даними Державної служби статистики, зростання цін виробників промислової продукції за січень 2025 (до грудня 2024) уповільнилось до 0,6%, що є найнижчим показником із березня минулого року.
Тим не менш, на тлі низької бази минулого року (у першому кварталі якого фіксувалась суттєве зниження цін виробників), промислова інфляція у річному вимірі продовжила прискорюватись, сягнувши у січні 32,5% (до січня 2024).  

Найбільше ціни виробників (до січня 2024) зросли у таких галузях промисловості:
▪️Постачання електроенергії, газу, пари (+53%);
▪️Виробництво фармацевтичних продуктів (+35,9%);
▪️Виробництво харчових продуктів (+20,6%).

📈У найближчі два місяці річна промислова інфляція продовжить прискорюватись до 40%, обумовлюючи тиск на споживчі ціни (прямо через вартість сировини, що впливає на ціни на продукти харчування, ліки та ін., і опосередковано через вартість оплати праці і енергоресурсів, які закладаються у собівартість).  
Триваюча третій рік повномасштабна війна об’єктивно сама по собі перетворюється постійний проінфляційний фактор. На макрорівні цей вплив проявляється через величезний подвійний дефіцит бюджету (≈24% ВВП, без грантів) і зовнішньої торгівлі (рахунку поточних операцій, ≈ 7% ВВП), який  закривається за рахунок міжнародної допомоги. На мікрорівні - через зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення, оплату праці, логістику тощо.

❕Зараз ситуація контрольована: маємо повністю закриту потребу у бюджетному фінансуванні на 2025 рік і частину наступного року, достатні міжнародні резерви для підтримки стабільності обмінного курсу. З точки зору макрофінансової стабільності, фінансова ситуація об’єктивно краща, ніж на початку повномасштабного вторгнення.

💁‍♂️Утім вірним буде і те, що ми входимо у період найбільшої турбулентності з березня 2022 року. Допоки така невизначеність триватиме, маємо запровадити жорстку військову цензуру непріоритетних бюджетних видатків (неефективні програми підтримки, капітальні видатки, які можуть почекати, утримання органів влади), посилити детінізацію по всім напрямкам фіскальної і фінансової політики (ресурс якої тільки у податковій сфері + 4 млрд. дол. додаткових надходжень до бюджету), вжити заходів для скорочення зовнішньоторговельного дефіциту і тіньового відтоку капіталу, що все разом сприятиме економії міжнародних резервів країни.    

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо серію постів про відповідальних платників податків.

👟👕Сьогодні говоримо про нашу легку промисловість. До вашої уваги підприємства, які шиють ходові і доступні товари руками наших з вами співгромадян, сплачуючи податки до державного бюджету.

Легка промисловість є важливою складовою частини економіки країни, що займається виробництвом товарів широкого вжитку від текстильних виробів до взуття.

Сумлінними платниками у 2024 році стали:

🔸БАЛІСТИКА
🔸НІКА-ТЕКСТ ПЛЮС
🔸ТАЛАНЛЕГПРОМ
🔸ТК-ДОМАШНІЙ ТЕКСТИЛЬ
🔸ЯРОСЛАВ

Дякуємо підприємствам легкої промисловості за їх відповідальний підхід до ведення бізнесу❕

А ви купуєте текстиль українського виробництва?

Президент подякував Америці за всю ту допомогу, яку отримала Україна. Ми цінуємо все, що було зроблено для підтримки нашого героїчного народу у цій нерівній війні. США - наш стратегічний союзник №1, для нас це важливо, тому будемо працювати над нашими відносинами.

Наш Президент - скеля і мало лідерів у світі можуть зрівнятися з його стійкістю.

І він дійсно хоче поставити крапку в цій війні, а не кому, яка може комусь здаватися вдалим варіантом.

Не знаю хто і в які карти грав сьогодні, але нам не до гри.
Втім, навіть за будь-якої гри, остання рано чи пізно забувається, а результат залишається.
Для України єдиний прийнятний результат - це стійкий мир.
Ми обовязково вистоїмо.
Разом.
Єднаймося!

Але серед усього цього є і хороші новини.
Весна прийшла.

📑Європейська Комісія представила Угоду про чисту промисловість.
Це одна з ключових політичних обіцянок, яку під час програмного виступу у Європарламенті щодо цілей та пріоритетів нового складу Європейської Комісії її президентка Урсула фон дер Ляєн запланувала реалізувати протягом перших 100 днів своєї каденції.

Угода передбачає заходи для посилення кожного етапу виробництва, зосереджуючись на таких ключових фундаментальних позиціях:  
▪️енергоємні виробництва (сталь, метали та хімічні речовини) терміново потребують підтримки для декарбонізації, переходу на чисту енергію, боротьби з високими витратами, нечесною глобальною конкуренцією та складними регуляторними правилами;
▪️основу майбутньої конкурентоспроможності ЄС становитиме сектор чистих технологій, який забезпечить промислову трансформацію, циркулярність та декарбонізацію економіки;
▪️циркулярність забезпечить зменшення кількості відходів і продовження терміну служби матеріалів шляхом заохочення переробки, повторного використання та сталого виробництва.

Основні елементи Угоди про чисту промисловість:
◾️Доступна енергія – основа конкурентоспроможності. Щоб знизити рахунки за електроенергію для промисловості, підприємств і домогосподарств, одночасно сприяючи переходу до економіки з низьким вмістом вуглецю, пропонується прискорити розгортання чистої енергії та електрифікацію, використовувати енергію ефективніше та зменшити залежність від імпорту викопного палива.
◾️Підвищення попиту на чисті продукти – шляхом прискорення промислової декарбонізації, запровадження критеріїв сталості, стійкості та європейських критеріїв переваг в державних і приватних закупівлях.  
Фінансування чистого переходу – Угода мобілізує понад 100 млрд. євро на підтримку чистого виробництва в ЄС. Буде прийнята нова Концепція державної допомоги у сфері чистої промисловості для розгортання відновлюваної енергетики, декарбонізації промисловості та забезпечення достатньої виробничої потужності чистих технологій; створено Банк промислової декарбонізації, націлений на фінансування на основі коштів Фонду інновацій, додаткових надходжень від частин ETS, а також перегляду InvestEU; відкрито спеціальний конкурс у рамках Horizon Europe, щоб стимулювати дослідження та інновації в сферах, пов’язаних з чистим переходом; збільшено обсяги фінансових гарантій, які InvestEU може надати для підтримки інвестицій (це, у свою чергу, мобілізує до 50 млрд. євро на впровадження чистих технологій, чистої мобільності та зменшення відходів). 
◾️Циркулярність і доступ до матеріалів – ЄС має забезпечити доступ до критичної сировини та зменшити залежність від ненадійних постачальників. ЄК планує впровадити механізм, який дозволить європейським компаніям об’єднатися та об’єднати свій попит на важливу сировину; створити Центр критичної сировини для спільних закупівель від імені зацікавлених компаній (що створить ефект масштабу та запропонує більше важелів для переговорів про кращі ціни та умови); прийняти Закон про циркулярну економіку, щоб прискорити циклічний перехід і забезпечити ефективне повторне використання дефіцитних матеріалів, зменшити глобальну залежність і створити високоякісні робочі місця (мета – до 2030 року 24% матеріалів повинні бути циркулярними). 

 ◾️Діючи в глобальному масштабі, ЄС планує запустити інвестиційні партнерства для диверсифікації ланцюжків поставок; забезпечити економічну безпеку та стійкість промисловості ЄС в умовах глобальної конкуренції та геополітичної невизначеності за допомогою низки захисних торгівельних заходів; спростити та зміцнити Механізм регулювання кордонів викидів вуглецю, інструмент ЄС для встановлення справедливої ціни на викиди вуглецю під час виробництва вуглецевих товарів. 
◾️Навички та якісна робота – робоча сила ЄС повинна володіти необхідними навичками для підтримки переходу до низьковуглецевої економіки, включаючи навички в області чистих технологій, цифровізації та підприємництва. Erasmus+ посилить освітні та навчальні програми для розвитку кваліфікованої та адаптованої робочої сили, а також подолання нестачі навичок у ключових секторах, на що буде спрямовано фінансування у розмірі до 90 млн. євро.
☑️Детальніше – у доданому файлі.
 

💁‍♂️Зараз, коли триває повномасштабна війна, руйнуються окремі виробництва, ламаються цілі виробничі ланцюги – багато з того, про ще йдеться європейській Угоді про чисту промисловість, для нас виглядає фантастикою.
Однак треба усвідомлювати, що насправді це – довгостроковий тренд, який вже зараз розпочне реалізовуватись в ЄС❕
Коли ми впритул наближаємось до відкриття переговорів про вступ до Об’єднання, повинні розуміти, що сьогодні Угода про чисту промисловість – це проект, внесений Єврокомісією на розгляд Європейського Парламенту та Ради ЄС, завтра – один з фундаментальних європейських актів, післязавтра – частина перемовної рамки з Україною.
Тож маємо вже сьогодні, працюючи над планом відновлення України, думати та рахувати, як нам модернізувати те, що маємо (а Україна була і безумовно лишатиметься індустріальною державою, тут взагалі нема ніяких варіантів та альтернатив), що будувати замість того, що неможливо чи недоцільно модернізовувати, які технологічні рішення розвивати, які інноваційні продукти та у який спосіб підтримувати, як забезпечувати циркулярність та ефективне поводження з відходами (війна ще більше загострила для нас цю проблему), у які загальноєвропейські проекти ми можемо включитись і на яку підтримку з боку європейських партнерів розраховувати, та багато чого іншого.    
Це не питання одного, трьох чи п’ятьох років.
Структурна перебудова економіки – дуже складний, тривалий і дорогий процес.
Європа, як і ми, багато десятиліть їхала на старому багажі – «традиційних» галузях та технологіях у промисловості, такий собі ефективності виробництва, дешевих природних та енергетичних ресурсах і багато чому іншому, поступово втрачаючи конкурентоспроможність.
❗️Саме це слово – конкурентоспроможність, її відновлення та підвищення – будуть основою загальної європейської політики в усіх сферах найближчими роками, і ми маємо також працювати над цим – серйозно та наполегливо.

Насправді зворушливими виглядають пости в підтримку України від переважної більшості європейських лідерів.
Ще більш зворушливим і не менш потрібним могло б бути тільки політичне рішення про прийняття України в ЄС і гарантування довгострокової фінансової підтримки з метою відбудови.
Це одночасно стало б і рішенням про мир. Стійкий мир. Для Європи.

І ще...Європі нарешті потрібно прокидатись. Переосмислювати та карбувати нову субʼєктність справами, а не постами, думати про нові формати колективної безпеки.
Адже привид мюнхенської угоди 1938 року вочевидь крокує Європою подекуди переступаючи через океан.

🧮У 2024 році середня заробітна плата в Україні склала 21 473 грн.
Такі дані наводить Держстат.
Порівняно з 2023 роком середня зарплата зросла на 23,1%, помітно перевищивши минулорічну інфляцію (6,5%).

💲Якщо порахувати у доларовому еквіваленті, торішня зарплата перевищила рівень, досягнутий в останній перед початком повномасштабної війни рік (2021 рік – 513,5 доларів, 2024 рік – 534,8 доларів).

💰Минулого року найвищий рівень зарплат було зафіксовано в ІТ та телекомунікаційній сфері (майже 52,5 тис. грн.), на авіаційному транспорті (43,9 тис. грн.) та у фінансовій і страховій сфері (41,4 тис. грн.).
Це, власне, і всі галузі, де середня заробітна плата перевищувала еквівалент 1 тис. доларів.
В інших – ситуація помітно гірше.

🔻Найнижчі зарплати – у сфері культури: працівники цих закладів (театрів, музеїв, бібліотек) отримували в середньому усього 13,1 тис. грн.
Ненабагато кращі умови праці – у зайнятих у сфері освіти (14,6 тис. грн.), охорони здоров’я та надання соціальної допомоги (менше 16,9 тис. грн.).
У цих же сферах – і найнижчі темпи зростання зарплат: приміром, у медиків - +14,3%, творчих працівників - +15,8%, освітян - +17,3%.
Зарплати у сфері готельно-ресторанного господарства не дотягують до 15,9 тис. грн., поштовій сфері – ледь перевищують 16,1 тис. грн.
Середня зарплата будівельників – трохи більше 16,9 тис. грн., працівників нашої провідної експортної галузі – сільського господарства – 17,6 тис. грн.

💁‍♂️Бідність працюючого населення залишається одним з найсерйозніших викликів для держави, який не тільки стримуватиме повернення біженців в країну навіть після настання для цього належних безпекових умов, але й посилюватиме зворотні процеси, стимулюючи подальший відтік людей до країн з кращими умовами оплати праці.

📊Капітальні інвестиції у 2024 році склали 534,4 млрд. грн.
Таку інформацію наводить Держстат.
Це на 35,1% більше, ніж у 2023 році.
Більше 71,0% від загальної суми капітальних інвестицій здійснено за рахунок власних коштів підприємств та організацій (379,6 млрд. грн.), 10,9% – кошти державного бюджету (майже 58,2 млрд. грн.). Понад 6,1% – кошти населення, вкладені у будівництво житла (близько 32,7 млрд. грн.), 5,7% – кошти місцевих бюджетів (30,7 млрд. грн.). За рахунок кредитів банків та інших позик профінансовано капітальних інвестицій на суму менше 20,5 млрд. грн. (3,8% від загального обсягу, на жаль – низький показник, що яскраво характеризує стан банківського кредитування, про який я неодноразово писав).
Ще менше – усього 0,1% капітальних інвестицій, або 240,8 млн. грн. (менше 6 млн. доларів (!!!) за офіційним курсом) – кошти інвесторів-нерезидентів. При цьому ситуація трохи покращилась тільки у IV кварталі, протягом якого нерезиденти здійснили капітальних інвестицій на суму 134,5 млн. грн., тоді як за перші дев’ять місяців – лише на 106,2 млн. грн.

🔹За видами економічної діяльності найбільше капітальних інвестицій традиційно здійснено у промисловості – 39,1% (209,1 млрд. грн.). На другому місці – сфера державного управління та оборона, а також обов`язкового соціального страхування – 11,4% (майже 61,0 млрд. грн.). Далі у п’ятірці – транспортний сектор (8,8%, 46,8 млрд. грн.), торгівля, а також ремонт автотранспортних засобів (8,3%, 44,2 млрд. грн.), сільське, лісове та рибне господарство (8,0%, 42,9 млрд. грн.).
95,3% капітальних інвестицій (376,9 млрд. грн.) було спрямовано у матеріальні активи (з них 32,3% або 127,9 млрд. грн. – у машини, обладнання та інвентар, 28,1% або 111,0 млрд. грн. – в інженерні споруди, 11,3% або 44,5 млрд. грн. – у нежитлові будівлі, 10,2% або 40,5 млрд. грн. – у транспортні засоби), решта 4,7% (18,5 млрд. грн.) – у нематеріальні активи (зокрема, 3,5% або 13,7 млрд. грн. – у програмне забезпечення та бази даних).

🔸У регіональному розрізі безумовним лідером за обсягом капітальних інвестицій залишається Київ (199,6 млрд. грн.), на який припадає 37,4% від їх загального обсягу по країні.
До п’ятірки лідерів входять також Дніпропетровська (9,5%, 50,8 млрд. грн.), Київська (9,1%, 48,4 млрд. грн.), Львівська (4,8%, 25,7 млрд. грн.) та Харківська (3,9%, 20,8 млрд. грн.) області.

Насправді в тому, що світом почала керувати не зміст, а форма, логічні та обгрунтовані політичні програми змінилися твітами, сутністю політики стало шоу, а люди намагаються бути не розумними, а помітними, нема нічого дивного та нового. Тим більше в цьому нема ознак кінця світу.
Таке ж саме було і в Афінах, і в Римі, і в Флоренції та навіть в деяких суспільствах ХХ століття.
Правда, безпосередньо перед їх падінням, що ховало під собою переважну більшість акторів та глядачів шоу.
Але невдовзі, на тлі руїн колишніх міст і держав виникали нові, де люди, що вижили, починали вчитися, вчити дітей пізнавати прості істини буття, розвиватися, відновлюючи та перевершуючи здобутки своїх пращурів.
Тому жодної катастрофи нема. Світ вічний.
Проблема лише в тому, як не бути похованими під стінами чергового театру Нерона.

Підписники запитують, а що в сучасній парадигмі «театру Нерона» робити Україні, аби вижити.
Відповідаю.
По-перше усвідомити, що нам ніхто не винен нічого, ми нікому не потрібні, і світу все одно на нас. І наші проблеми це тільки наші проблеми.
По-друге, зрозуміти, що успіх - це результат щоденної важкої системної праці протягом багатьох років, а не якогось дива від прекрасного простого рішення з фб.
По-третє, прийняти, що демократія - це повага до права і думки іншого і їх визнання, обговорення та прийняття рішення більшістю, а не цькування будь-кого, хто з тобою не згідний гучністю свого голосу.

Тобто подорослішати. Якщо одним словом.

А політично:
- Сталий мир.
- Членство в ЄС.
- Верховенство права.
Підкорення будь-яких інших цілей цим трьом.

🇺🇦🌐Україна та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо сьомого перегляду програми EFF
Минулої п’ятниці була зафіксована домовленість на рівні персоналу (Staff-Level Agreement, SLA) щодо чергового перегляду програми EFF. Ця важлива новина трохи загубилась на вихідних із зрозумілих причин. Коротко підсумую головне, про що необхідно знати:
▪️Попри певні затримки, рівень виконання програми EFF залишається високим.
▪️Україна виконала усі кількісні критерії за програмою на кінець грудня.
▪️Виконано 7 структурних маяків, що підлягали оцінці, один з яких із запізненням.
▪️Щодо останнього, мова про створення нового Вищого адміністративного суду (ВАС) замість ліквідованого ОАСК, закон про який мав бути прийнятий до кінця грудня минулого року, а по факту його було ухвалено Верховною радою 26 лютого цього року. Цей суд має розглядати справи проти національних державних органів (НБУ, НАБУ, НАЗК та ін). Нагадаю, у ході дискусій було вирішено створити два суди - Спеціалізований окружний адміністративний суд (СОАС) і Спеціалізований апеляційний адміністративний суд (що переглядатиме рішення СОАС).
▪️Не виконано один маяк, строк якого буде перенесено утретє.  Мова про внесення змін до КПК для посилення боротьби із корупцією, в т.ч. у контексті скасування т.з «правок Лозового» щодо обов’язкового закриття кримінального провадження у зв’язку зі спливом строків досудового розслідування. Це дійсно складне питання, дискусії щодо якого тривають між владою, бізнесом, Фондом. У Фонді це розуміють, тому йдуть на компроміси щодо продовження строків його виконання.  
▪️З’явився один попередній маяк, який необхідно виконати перед винесенням рішення про 7-й перегляд програми на Раду директорів. Це підписання закону про підвищення акцизів (№11090). Очікуваний крок, оскільки закон включено в периметр бюджету-2025, і його виконання прямо впливає на фіскальний розрив і досягнення цілей програми EFF.
▪️Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд. дол. до 0,4 млрд. дол. З одного боку, це технічне рішення, при прийнятті якого брались до уваги достатня поточна ліквідність, залишки на ЄКР, потреби платіжного балансу. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. З іншого, воно вкладається в логіку економії доступних ресурсів «зараз», через більшу невизначеність із фінансуванням «завтра», про що неодноразово наголошую останнім часом. Нагадаю, ми маємо закриту потребу у зовнішньому фінансуванні на 2025 рік. Тоді як ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 році є набагато більш невизначеною.  
▪️Домовленості за SLA має затвердити Рада виконавчих директорів МВФ, засідання якої з цього приводу очікується у березні. Після позитивного схвалення Україна отримає транш на суму близько 0,4 млрд. дол. Загальне фінансування за програмою EFF сягне 10,1 млрд. дол.
💁‍♂️Отже, головний висновок – Україна залишається в програмі МВФ. В нинішніх умовах це додатковий фактор зовнішньої підтримки, якої зараз стало менше.  
Я не берусь прогнозувати, чи буде нова адміністрація США як найбільший акціонер МВФ намагатись вплинути на перегляд програм Фонду. Сподіваюсь, що до цього не дійде.
Щоб не відбувалось, ми маємо робити свою домашню роботу, і виконувати (при цьому вчасно) взяті на себе зобов’язання за програмою, яка була і залишається ключовим елементом макрофінансової стабільності в Україні. Це маркер, як для партнерів, так і для нас, щодо прогресу у реформах і фінансового стану країни.

✍🏼Минулого тижня дві міжнародні фінансові організації переглянули прогноз щодо ВВП України.
МВФ оцінив зростання економіки у 2025 році у 2-3% (на 0,5 в.п. гірше, ніж у попередніх передбаченнях).
На думку ЄБРР, цей показник становитиме 3,5% (у вересні минулого року оцінка була +4,7%).

👨🏻‍💻На тлі припущень щодо допомоги з боку США це виглядає не дуже перспективно.
Пропоную не впадати у песимізм.
🔹По-перше, наш бюджет-2025 розрахований на зростанні економіки на 2,7%, тобто майже десь посередині найбільш свіжого МВФівського прогнозу. Домовленостей, які вже є, достатньо, щоб профінансувати до кінця року усі розраховані видатки. Як я писав раніше – задля того, щоб виділених коштів вистачило на більший час – маємо використовувати їх дуже економно, впроваджувати політику «військової цензури видатків», не фінансувати те, що не є першочерговим, а може почекати.
🔹По-друге, стає більш стабільною ситуація з енергозабезпеченням. Цієї зими у нас не було «загальнонаціональних обмежень». Відновлено вже половину від втрачених / пошкоджених раніше потужностей. Бачимо зі зведень, що навіть там, де ворогу вдається завдати нам шкоди з енергетикою, зараз відновлення відбувається швидше, ніж раніше.
🔹По-третє, розраховуємо на подальше покращання логістики. Все більші обсяги вантажів проходять по Українському морському коридору. Цього року розпочинається реалізація Стратегії розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами ЄС та Молдовою, у рамках якої заплановано реконструкцію та модернізацію 29 існуючих пунктів пропуску та спорудження 17 нових (це важливо, враховуючи, що більше половина експортних потоків йде до / з ЄС).
🔹По-четверте, маємо непогані цифри капітальних інвестицій, які торік зросли більш ніж на 35% і склали понад 534 млрд. грн., які працюватимуть на економіку.
🔹По-п’яте, розраховуємо на результати від досягнутої динаміки в ОПК. Якщо у 2022 році його виробничі спроможності були на рівні 1 млрд. доларів, то у 2023 році – вже 3 млрд. доларів, у 2024 році – 9 млрд. доларів власних та 1,5 млрд. доларів іноземних інвестицій, і це не межа. За наявності фінансування торік ми могли виробляти військової продукції на 20 млрд. доларів, цього року – 35 млрд. доларів (у цьому плані маємо масштабувати добре апробовану «данську модель» та інші форми співпраці зі стратегічними партнерами).
Щоб оцінити можливості, достатньо подивитись на свіжу інформацію Міноборони – протягом одного тільки лютого (за 28 календарних днів!) 2025 року воно кодифікувало і допустило до експлуатації у Силах оборони України понад 100 нових зразків озброєння та військової техніки, з яких понад 90% – вітчизняного виробництва (для порівняння: у лютому 2024 року – 60 зразків, з яких близько 20 – українські).
🔹І насамкінець останнє у списку, але не останнє за значенням. Повномасштабна війна триває, і усі фактори, з нею пов’язані чи нею спричинені, позначатимуться на процесах в економіці. Буде стійкий та справедливий мир – будуть кращі очікування, більші інвестиції, краща динаміка зростання. Останніми днями ми бачимо багато заяв із підтримкою від переважної більшості стратегічних партнерів та союзників. Проста істина полягає у тому, що часу на тривалі внутрішні обговорення не має: за заявами мають йти конкретні напрацювання і спільні рішення. Це і є момент істини для тих країн і їх лідерів, які, як і ми, прагнемо тривалого та справедливого миру, і готові й надалі допомагати його добиватись.