🇪🇺📰Дві новини щодо перспектив наших торгівельних відносин поступили з Європейського Союзу.
 
🔹Перша – гарна: «транспортний безвіз» між Україною і ЄС продовжено вчетверте, тепер до кінця 2025 року.
До цієї дати наші перевізники працюватимуть на території Європейського Союзу без спеціальних дозволів.
Запроваджений влітку 2022 року лібералізований режим для українського автотранспорту наряду із запропонованим ЄС проектом «Шляхи солідарності» в умовах, коли судноплавство Чорним морем було фактично заблоковане державою-агресором, став тоді справжнім рятівним колом для української економіки.
🔺Поставки вітчизняної продукції автомобільним транспортом до ЄС збільшились на 42%, європейської продукції в Україну — на 37%.
 
🔹Друга новина – поки що не дуже гарна.
Ми можемо втратити «економічний безвіз» (так неофіційно називають автономні торгівельні преференції, надані Європейським Союзом, які забезпечили можливість торгувати з ЄС у режимі без мит та без квот) – у гіршому випадку, або отримати менш ліберальний торгівельний режим – у кращому.
Як заявив єврокомісар з питань сільського господарства К.Хансен, «поточні заходи в будь-якому випадку будуть скасовані».
Це стосується на перший погляд невеликої групи – 30 позицій номенклатури аграрної продукції, але дуже важливих для нас в плані експорту та забезпечення валютних надходжень.

❕За оцінками експертів, припинення дії нинішнього торговельного режиму, яке має статися менш ніж через два місяці – після 5 червня, і повернення до умов, які діяли до 2022 року, може коштувати «мінус» 3,3 млрд. євро експорту та сприяти скороченню зростання ВВП на 2,5%.
Щоб зрозуміти, який це може бути удар, слід нагадати, що аграрний експорт у березні становив 1,9 млрд. євро, його частка у загальних обсягах складає близько 60%, а зростання ВВП у 2025 році прогнозувалось на рівні 2,7%.
Про проблему було відомо дуже давно – адже європейські партнери попереджали перед минулорічним продовженням «економічного безвізу» у червні 2024 року, що воно останнє, і тому необхідно відпрацювати довгострокову домовленість, яку можна буде запровадити влітку 2025 року і аж до моменту вступу України у ЄС.

💁‍♂️Отже часу, щоб це зробити, було більш ніж достатньо – ще тоді, коли над світом не висіла примара глобальної торговельної війни.
Однак у відомства, відповідального за економічну та торговельну політику, були більш важливі справи, такі як «кешбек»…  

📄🇪🇺Продовжується скринінг українського законодавства у процесі вступу до ЄС.
У четвер-п’ятницю у Брюсселі пройшли двосторонні зустрічі делегацій України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 29 «Митний Союз».
Протягом двох днів українська сторона представила та обговорила з європейськими партнерами стан вітчизняного законодавства за наступними напрямами:
▪️національна митна служба та національні спроможності;
▪️загальні засади митного законодавства;
▪️обов'язки та права осіб у межах митного законодавства;
▪️управління ризиками та митний контроль;
▪️фактори, на основі яких застосовуються заходи щодо товарів (тариф, походження, вартість);
▪️митний борг та гарантії;
▪️ввезення товарів на митну територію;
▪️поміщення товарів у митний режим;
▪️митні процедури при імпорті;
▪️спеціальні митні процедури;
▪️вивезення товарів за межі митної території;
▪️контроль за дотриманням законодавства з питань не-митної справи;
▪️взаємна адміністративна допомога у митних справах тощо.

Менш ніж за місяць після відкриття скринінгу у рамках Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток» ми пройшли вже рівно половину його розділів – чотири з восьми.
🔹Попереду ще чотири: «Оподаткування» (розділ 16), «Економічна та монетарна політика» (17), «Підприємництво та промислова політика» (20) та «Освіта і культура» (26).
💁‍♂️Мета на цьому етапі переговорів залишається амбітною – зробити все необхідне, щоб у 2025 році відкрити переговори за усіма шістьма кластерами.

Читачі питають – чому дорожчає євро❓
💶Офіційний курс Нацбанку на понеділок – 45,84 грн. за євро, тоді як долар коштує на 4,44 грн. дешевше (41,40).
Це відображення ситуації на світовому валютному ринку.
❕Євро останнім часом зміцнився до трирічного максимуму до американської валюти.

💲Долар похитнуло два ключових фактори:
▪️оголошення США торгівельної війни проти усього світу, яку згодом пообіцяли відкласти на 90 днів, однак самі по собі ці новини створюють умови невпевненості щодо ситуації та подальшого розвитку подій, хитають внутрішній ринок (зокрема – фондовий) і дають підстави для негативних прогнозів;
▪️на тлі цього інвестори скидають довгострокові казначейські облігації США, посилюючи тиск на американську валюту.
Непослідовність економічної політики тієї чи іншої держави завжди створює негативні наслідки насамперед для неї самої.

🔹У той же час Європа демонструє спокій і наміри рухатись визначеним і прогнозованим курсом на підвищення конкурентоспроможності Об’єднання. Не минуло ще й півроку від початку роботи нового складу ЄК, як прийняті фундаментальні довгострокові рішення, як то Угода про чисту економіку, План дій для автомобільної та металургійної промисловості, План економії енергетичних ресурсів, План переозброєння ReARM, План дій щодо розширення доступності житла в ЄС тощо, які закладають підґрунтя для стабільності та зростання.  
Це, у свою чергу, сприяє зміцненню євро та довіри до нього.

Ті, хто читає мене регулярно, дивиться мої інтерв’ю, знають, що я ніколи не даю прогнозу щодо курсу тієї чи іншої валюти, але ділюсь оцінками щодо наслідків.
📝У короткостроковій перспективі зміцнення євро призведе до подорожчання імпорту з Об’єднання, доля якого у загальних обсягах склала торік 50,5%, зрісши порівняно з попереднім роком на 9,9%.

💁‍♂️Нам треба не засмучуватись з цього приводу, а працювати над розширенням свого експорту, у тому числі використовуючи ті можливості, які відкриває нам поступовий шлях до набуття повноцінного членства в ЄС.
Маємо використовувати надані нам можливості та переваги у доступі до єдиного ринку ЄС, цілеспрямовано підтримувати експортерів, відновлювати кредитування, запускати масштабне страхування воєнних ризиків – цілком очевидні речі, на яких я постійно наголошую.

Одного суботнього вечора, перечитуючи Дж. Орвела Альоні Ш. ніяк не давав спокою один вислів: «All animals are equal, but some animals are more equal than others».

І ось лише прочитавши рішення РНБО щодо санкцій за безпрецедентне історичне мародерство країни, яка воює, через організацію схеми «міскодингу» для функціонування нелегальних казино, вона зрозуміла, що їй не давало спокою.

І не дивно. Адже вже 20 місяців пройшло як у ще одного сумнозвісного банку - Конкорд було відкликано ліцензію за таку ж саму мародерську діяльність через яку держава недоотримала млдр гривень.

Нагадаю. 2 банки займалися міскодінгом на ігорці. 2 банки заподіяли мільярдні збитки державі. Власники одно - в розшуку, санкціях РНБО, кримінальних справах. Власники і керівники Конкорду - поважні люди, яких заборонено перевіряти навіть податковій.
Такий собі вирок правоохоронній системі.

Звертаюся до РНБО.

https://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/01/37/21/04ea4cd276584db96008088e9d5283f1_1744446407.pdf

Жахлива трагедія в Сумах.
Центр міста. Вербна неділя. Люди йдуть до церкви. Поряд проходить вистава для дітей.
Але для вбивць немає нічого святого.
Це надзвичайно боляче. Кожне втрачене життя розбиває серце.
Вічна памʼять загиблим і співчуття близьким🕯

Повідомлення для нових підписників каналу та нагадування тим, хто вже давно тут.

Дізналися про тіньові схеми, стали свідками зловживань чи корупції у податковій, митній, фінансовій сфері – повідомляйте мені про кожен конкретний випадок.

Як це зробити:
✅ напишіть про суть звернення прямо в коментарях на каналі
✅ надішліть повідомлення на мою електронну приймальню: hetmantsev@rada.gov.ua
✅ зверніться за номером телефону: +380503565541.

По кожному випадку будемо розбиратися, спрямовуватиму відповідні звернення та інформуватиму вас щодо результатів розгляду.

❕Зможемо побороти тінь тільки разом – спільними зусиллями.

📑Оприлюднено Звіт про виконання Угоди про асоціацію (УА) з ЄС за 2024 рік.
Враження подвійні.
З одного боку, в 11 з 24 сфер УА рівень виконання зобов’язань перевищив 90%:
▪️інтелектуальна власність – 98%;
▪️освіта, навчання та молодь – 97%;
▪️статистика та обмін інформацією – 96%;
▪️гуманітарна політика – 94%;
▪️юстиція, свобода, безпека, права людини – 93%;
▪️державні закупівлі – 92%;
▪️політичний діалог, національна безпека та оборона – 91%;
▪️підприємництво – 91%;
▪️митні питання – 91%;
▪️оподаткування – 90%;
▪️управління державними фінансами – 90%.

За останні три позиції – додатково особисто приємно, адже ще торік рівень виконання зобов’язань у сфері митних питань був усього 61%.
Водночас, є чимало напрямів, де у нас до повної реалізації УА дуже велика дистанція, а по деяких сферах взагалі не відбулося жодних кроків уперед.

📊Загальний рівень виконання УА вийшов на показник 81% (у 2023 році – 77%, у 2022 році – 72%, у 2021 році – 63%, у 2020 році – 54%).
Попри прогрес – бачимо його уповільнення, і якщо не прискоримось, то не закриємо усі зобов’язання до початку наступного десятиліття (нагадаю, що ми відпрацьовуємо документ, підписаний у першій половині 2014 року, а про його зміст було відомо ще в 2011 році після парафування, тому залишок у 19% до кінцевої цілі – це доволі багато).

У нас взагалі провальна ситуація з таким розділом, як «Фінансове співробітництво та боротьба з шахрайством» – ступінь виконання 24%, і в нас цей показник лишається незмінним з 2019 року.
«Транспорт, інфраструктура, поштові та кур’єрські послуги» – 58%, прогрес за рік – усього +2%;
«Наука, технології, інновації, космос» – 71%, прогрес - +3%;
«Енергетика» – 78% (прогрес – 0%), «Захист прав споживачів» – 80% (також без прогресу), «Соціальна політика та трудові відносини» – 80% (прогрес за рік – +1%).

💁‍♂️М’яко кажучи, не вражає, враховуючи неодноразово озвучену мету – бути повністю готовим до вступу до ЄС не пізніше 2027 року.
Бачу потребу в посиленні парламентського контролю за виконанням УА і пропонуватиму заслухати на комітеті стан справ у сферах, які відносяться до нашої компетенції.

📄Повний текст Звіту – у доданому файлі.

ОПК є стратегічною галуззю економіки держави, що має стати локомотивом її розвитку.

Саме тому ми чекаємо від Уряду системних та зважених рішень щодо підтримки розвитку сучасного ОПК.

https://epravda.com.ua/oborona/napivmiri-pidtrimki-vitchiznyanogo-opk-805464/

Минулого тижня було багато хайпу з приводу можливого підвищення податкового навантаження наступного року.

Моя принципова позиція полягає у тому, що маючи велику невизначеність щодо миру/продовження війни, ми повинні використати усі можливі джерела для мобілізації внутрішніх ресурсів. І ні, першочерговими джерелами є не податки, а:

1. Детінізація і боротьба зі схемами, яка тільки цього року має принести 4 млрд дол. (це більше, ніж ми отримаємо від МВФ).
2. Поглиблення ринку ОВДП, в т.ч. за рахунок більшої участі банків.
3. Ліквідація неефективних бюджетних видатків, які тягнуть десятки мільярдів гривень (перегляд фінансування утримання органів влади, скасування недолугих програм підтримки, типу «Національного кешбеку» та ін.).

Докладніше - у відео ➡️ https://vm.tiktok.com/ZMBbXVmqP/

💸✔️Обсяги виданих кредитів не відповідають потребам відновлення економіки
Маємо оперативну статистику по виданим кредитам за перший квартал 2025 року.
За даними НБУ:
🔹Гривневі кредити резидентам (бізнесу і домогосподарствам) на кінець березня 2025 року склали 879,6 млрд. грн. З початку року вони зросли на 6,2% (+50 млрд. грн.)
🔹Водночас, валютні кредити резидентам за цей самий період скоротились на 3,1% (-0,2 млрд. дол.) до 6,1 млрд. дол.
Таким чином, за перший квартал загальний кредитний портфель у всіх валютах збільшився на 3,3% (+36,4 млрд. грн.), сягнувши 1143,3 млрд. грн.

❗️А тепер важливе :  
▪️Якщо кредитування продовжить збільшуватись такими низькими темпами як у першому кварталі, то за підсумками року ми матимемо близько 1260 млрд. грн. валового кредитного портфелю у всіх валютах.
▪️Це відповідатиме рівню проникнення кредитів в економіку (бізнесу і населенню) на рівні 14,4% ВВП, якщо порівнювати цей портфель із прогнозним ВВП на 2025 рік у сумі 8 737 млрд. грн. (із останнього перегляду програми МВФ).
▪️Це дуже низький показник, який дорівнюватиме обсягу минулого року (14,5% ВВП), в якому був зафіксований черговий історичний мінімум рівня проникнення кредитів в економіку.
▪️Нагадаю, позаминулого року (2023) цей показник був 15,2% ВВП, перед повномасштабною війною (19,1% ВВП), у 2019 році (25,9% ВВП).    

💁‍♂️Отже, не повинно бути ілюзій – попри номінальне збільшення і відновлення кредитування, обсяги валового кредитного портфелю відносно економіки за існуючих тенденцій продовжать зменшуватись, у кращому випадку - будуть стагнувати.
На всіх своїх останніх зустрічах із підприємцями, я чую, що один із головних бар’єрів для розвитку як для відносно великого бізнесу, так і МСБ – це відсутність достатнього і доступного кредитного ресурсу.
📝У наступному пості пройдемось по тому, що необхідно зробити для активізації кредитування.

👨🏻‍💻Вочевидь підходи до кредитування з боку уряду як акціонера державних банків (які займають більше половини банківської системи за чистими активами), оператора програми «5-7-9» (через Фонд розвитку підприємництва), а також НБУ як банківського регулятора мають бути змінені з тим, щоб наситити економіку достатнім і доступним кредитним ресурсом.

Неодноразово підсвічував, що для цього необхідно:
➡️Запуск національної установи розвитку (банку банків) із спеціальним мандатом на післявоєнну відбудову, яка б за рахунок індивідуальних нормативів і пільгового оподаткування брала б на себе в т.ч. підвищений кредитний ризик і фінансувала проекти, які не цікаві/ не вкладаються у бізнес-моделі звичайним комерційним банкам. Дуже шкода, чому цей важливий законопроект підтриманий більшістю стейк-холдерів (Мінфін, НБУ), прийнятий у першому читанні став заручником вузьких бюрократичних інтересів у економічному блоці Уряду і зараз чиняться перешкоди для його прийняття.  
➡️Перегляд флагманської програми «5-7-9». Можу погодитись із Нацбанком, що ця важлива програма із здешевлення кредитування, за якою від початку війни видано 300 млрд. грн. кредитів, давно потребує модернізації і більшого фокусу. Такі кредити мають йти насамперед на інвестиційні цілі, а не підтримку обігового капіталу. Необхідно скоригувати портфель за сферами, майже 70% якого зараз припадає на с/г і торгівлю.
➡️Маємо нарощувати інші програми спеціалізованого субсидованого кредитування (ОПК, енергетика, переробка), кредитної підтримки МСБ на територіях, які були де-окуповані, та/або залишаються наближені до лінії (зони) бойових дій, підтримки ВПО, відбудови знешкодженого житла/ інфраструктури.
➡️Необхідно збільшувати залучення офіційних іноземних фінансових установ (СБ, ЄБРР, ЄІБ, Банк розвитку Ради Європи та ін.) у відновлення економіки (надання гарантій українським банкам, виділення безпосереднього фінансування виробникам, фінансування проектів відбудови). Вони мають більш дешевий ресурс і відповідну експертизу.
➡️Важливою залишається  активізація розчистки банківських балансів від непрацюючих кредитів, в т.ч. але не виключно за рахунок зміни підходів до реструктуризації такої заборгованості з метою її пришвидшення, розвитку ринку інфраструктури NPL, удосконалення процедур банкрутства тощо.
➡️Слід розвивати фінансові інструменти, які  підтримуватимуть кредитування (страхування військових ризиків, торгового факторингу, фінансового лізінгу тощо). Парламент зі свого боку робить усе можливе для законодавчого унормування такої діяльності.

❕На сьогодні є всі умови для збільшення кредитування. Банки є ліквідними, високоприбутковими і належно капіталізованими, держава є ключовим акціонером банківської системи і як акціонер може задавати орієнтири для державних банків, звісно не порушуючи макрофінансову стабільність і не ставлячи під загрозу стабільну роботу державних банків. Головне – економіка вкрай потребує достатніх і доступних кредитних ресурсів для відбудови.  

💁‍♂️Думаю, хороший орієнтир для держави, до якого варто прагнути, – забезпечити рівень проникнення кредитів в економіку на рівні не менше 20% ВВП. Якщо переводити у показники 2025 року це означає необхідність приросту кредитного портфелю на щонайменше +600 млрд. грн. за три квартали до кінця цього року. Як бачимо нинішні темпи відновлення кредитування мають суттєво прискоритись (як мінімум удвічі, а краще утричі), аби мати більш суттєвий вплив на економічне зростання.

На порядку денному знову 12278 - законопроєкт про ліквідацію спецпенсій прокурорам. Коли у славетних борців в 35 років пенсія у десятки тисяч.
Перший бій клановій системі ми програли.

Зараз даємо другий бій.
Закликаю колег підтримати хто б вас про що не просив.
Це про справедливість!

Прийняли. 239 голосів.
Поки в першому. Але обовʼязково дотиснемо касти і в цілому.
Дякую за підтримку!