Хотів би окремо звернути увагу деякі ЗМІ, які не розібравшись, дають інформацію про те, що операції з криптою почнуть оподатковуватись з 1.01.2026 року.

Ні, вони оподатковувалися завжди з доходу за загальною ставкою.

А от з 1.01.2026 року буде оподатковуватись тільки прибуток від цих операцій, а не дохід.

Це справедливо.

Більше того, буде можливість вивести в білу криптоактиви за ставкою 5%.

Це також справедливо.

❗️Поціновувачам яскравих заголовків про дефолти хочу повідомити:
перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають, вони не прості, час на укладення угоди до 31 травня є, але його залишається не так вже і багато.

Нагадаю, перед реструктуризацією єврооблігацій минулого року також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт домовились. Тут ситуація, наслідки і периметр угоди інші. Але сподіваюсь, що конструктивна позиція і здоровий фінансовий глузд серед кредиторів візьме гору.

👥До мене почали надходити звернення від платників податків про повернення практики затримання у відшкодуванні податку на додану вартість.
У січні-березні 2025 р. платники податків отримали 42 445,1 млн грн бюджетного відшкодування.

➡️При цьому залишок не відшкодованих сум на 1 квітня складав 26 458 млн грн, тоді як на 1 березня - 24 614,9 млн грн, відповідно зріс на 1 843,1 млн грн.
Другий місяць поспіль на кінець місяця значні суми не були перераховані платникам (платіжки знаходились в Казначействі).

❗️Звертаю увагу Мінфіну та Казначейства на питанні дотримання своєчасності відшкодування ПДВ.

✅📑Під час триваючих Весняних зустрічей МВФ представлено Звіт про глобальну фінансову стабільність.
Він носить промовисту назву «Підвищення стійкості в умовах невизначеності» та містить оновлену, станом на 15 квітня (тобто вже після оголошення глобальних тарифів від США та проти-тарифів у відповідь) оцінку світової фінансової системи та ринків, а також фінансові наслідки економічних дисбалансів, які висвітлюються у звіті МВФ від 22 квітня World Economic Outlook.
Ключове зі Звіту👇🏼
Різке переоцінювання ризикових активів відбулося після серії оголошень про встановлення тарифів США з лютого та прискорилося після оприлюднення 2 квітня планів щодо ще вищих, ніж очікувалося, їх рівнів. Волатильність фінансових ринків на ринках акцій, валюти та облігацій помітно зросла. Відповідь інших країн ще більше посилила невизначеність.
Оцінка підвищених ризиків фінансової стабільності підтверджується трьома ключовими перспективними вразливими місцями.
По-перше, незважаючи на недавні потрясіння на ринках, оцінки залишаються високими в деяких ключових сегментах ринків акцій і корпоративних облігацій, що означає, що коригування оцінок стає ще більш ймовірним і може піти далі, якщо перспективи погіршаться. Зміна цін на активи може суттєво вплинути на ринки, що розвиваються – їх валюти та ціни на акції вже знецінилися через послаблення перспектив зростання. У зв’язку з тим, що інвестори дедалі більше очікують пом’якшення політик ЦБ ринків, що розвиваються, очікувана прибутковість від «керрі-трейду» впала, що підвищило ймовірність відтоку капіталу. У країнах з розвиненою економікою, незважаючи на те, що ринкові умови покращуються, високі рівні прибутковості можуть наражати країни на ризики рефінансування в умовах, коли настає термін погашення значних сум боргу.
По-друге, деякі фінансові установи можуть зазнати напруги на нестабільних ринках (особливо ринках з високим рівнем фінансового капіталу). Із зростанням секторів хедж-фондів та управління активами збільшувався їхній сукупний рівень левериджу та зв’язок з банківським сектором, у якого вони позичали, що підвищувало ризики слабкокерованих небанківських фінансових посередників, яких спонукали до зменшення боргу, коли вони стикаються з маржинальними вимогами та викупами.
По-третє, подальша турбулентність може обрушитися на ринки суверенних облігацій, особливо в юрисдикціях, де рівень державного боргу високий. Наприклад, популярні торги на основних ринках суверенних облігацій із використанням левериджу на основі грошових ф’ючерсів і операції з кредитним плечем на ринках своп можуть послабитися та поставити під сумнів ліквідність ринку. Країнам з ринковою економікою, що розвивається, які вже стикаються з найвищими реальними витратами на фінансування за десятиліття, можливо, тепер доведеться рефінансувати свій борг і фінансувати фіскальні витрати з вищими витратами.

Підвищена політична невизначеність також може вплинути на компанії та домогосподарства. Спред глобальних корпоративних облігацій нещодавно збільшився, відображаючи занепокоєння інвесторів щодо негативного впливу економічного спаду на прибутки компаній у наступних кварталах. Різке перевищення цін на акції та інші активи може вплинути на баланси домогосподарств через вплив на багатство, особливо тому, що багато з них тепер розподіляють більшу частину своїх фінансових активів на акції та інвестиційні фонди, ніж це було до пандемії. Нарешті, нижча, ніж очікувалося, вартість комерційної нерухомості та все ще високі відсоткові ставки можуть ще більше ускладнити зусилля з рефінансування кредитів, особливо для нерухомості з від’ємним капіталом.

Одним з головних факторів подальшого розпродажу можуть бути геополітичні ризики. Вони (особливо військові конфлікти) можуть призвести до значного зниження цін на акції та збільшення суверенних премій за ризик, особливо в країнах з обмеженими фіскальними та міжнародними резервними буферами, а також мати транскордонні побічні ефекти через торгові чи фінансові зв’язки.

🌐👥Що у зв’язку з цим рекомендують експерти МВФ❓
1️⃣Набір інструментів для пом’якшення ризиків фінансової стабільності включає політику щодо ринкової інфраструктури та бірж, які забезпечують функціонування ринку, пруденційний нагляд і регулювання фінансових установ, а також інструменти екстреної ліквідності та вирішення криз.
2️⃣Пом’якшення фінансової вразливості, готовність до врегулювання криз є ключовими для стримування потенційного негативного впливу розвитку фінансового сектора на макроекономічні результати.
3️⃣Можливості подальшої корекції цін на активи на тлі підвищеної невизначеності, потенційної напруги, що впливає на фінансові установи з високим рівнем фінансових позик, і турбулентності на основних ринках суверенних облігацій підвищують ризики для фінансової стабільності. Органи влади повинні підготуватися до боротьби з фінансовою нестабільністю, гарантуючи, що фінансові установи готові отримати доступ до засобів ліквідності ЦБ, і бути готовими до втручання для подолання серйозної ліквідності або напруги на ринку, особливо на основних ринках облігацій і фінансування.
4️⃣Для усунення потенційних ризиків для фінансової стабільності, що виникають через геополітичні ризики, фінансові установи та їхні наглядові органи повинні виділити достатні ресурси для аналізу сценаріїв і стрес-тестування з метою виявлення, кількісного визначення та управління геополітичними ризиками. Країни з ринками, що розвиваються, повинні продовжувати зусилля щодо підтримки належного простору для фіскальної політики та міжнародних резервів для пом’якшення несприятливих геополітичних потрясінь.
5️⃣Враховуючи високий рівень левериджу у фінансовій системі та зростаючий взаємозв’язок між небанківськими фінансовими посередниками та банками, достатній рівень капіталу та ліквідності в банківському секторі залишається якорем глобальної фінансової стабільності. Повне, своєчасне та послідовне впровадження Базеля III та інших міжнародних стандартів залишається ключовим і повинно доповнюватися незалежним та інтенсивним наглядом. Поглиблення зв'язку між банками та небанківськими фінансовими посередниками також вимагає від органів нагляду покращити оцінку ризиків таких зв'язків.
6️⃣Вкрай важливо зміцнити політику, яка пом’якшує небанківський кредит та інші вразливі місця. Посилені вимоги до небанківської звітності можуть допомогти органам нагляду розробити загальносистемну та міжгалузеву перспективу ризиків і відрізнити погано керовані та надмірно ризиковані установи від тих, які роблять більш позитивний внесок у фінансове посередництво.
7️⃣Підвищена економічна невизначеність і волатильність фінансового ринку підкреслюють необхідність зміцнення основ пруденційної політики, включаючи мікро- та макропруденційні підходи. Країни з недостатніми буферами повинні посилити макропруденційні  інструменти, щоб підвищити стійкість, уникаючи при цьому значного посилення фінансових умов. Там, де спад активності призводить до фінансового стресу, можна вивільнити макропруденційні резерви, щоб допомогти банкам покрити збитки та підтримати кредитування економіки.

🇺🇦🇺🇸Україна та США домовились розпочати роботу над зоною вільної торгівлі між країнами.
Новина з Вашингтону про такий намір пройшла майже непоміченою, адже зараз головний фокус уваги зосереджений на потенційній так званій «угоді про корисні копалини та фонд відновлення України».

💁‍♂️Тим не менш, я вважаю її в плані перспективи дуже важливою.
🔹По-перше, угода про ЗВТ – це один з найефективніших механізмів домогтись довгострокових стабільних домовленостей про режим взаємної торгівлі між країнами, максимального усунення бар’єрів для її розвитку, обмеження можливостей для запровадження усіляких неприємних сюрпризів у стилі «квітневих тарифів». Звісно, це не 100%-ва гарантія, що сюрпризів взагалі ніколи не буде. У будь-якій угоді будуть певні чутливі виключення, норми відкладеної дії, перехідні періоди, графіки скасування тих чи інших обмежень тощо. Будь-яка угода може бути скасована, але зробити це складніше та займе більше часу, ніж коли її взагалі нема, а оскарження прийнятих в односторонньому порядку рішень через СОТ – не найпростіший шлях.

🔹По-друге, рамкові домовленості про американські інвестиції конвертуватимуться у конкретні проекти (зокрема й проекти відновлення України) і реалізовуватимуться лише у разі, якщо буде чітке законодавчо закріплене розуміння – на яких умовах працюватимуть потоки товарів та послуг між країнами, адже домовлятись про кооперацію, інвестувати у виробництво в Україні для ланцюгів у США продукції, комплектуючих чи складових, які згодом будуть обкладені значними обмежувальними або взагалі загороджувальними бар’єрами – немає сенсу.

🔹По-третє, як свідчить і світова, і наша власна практика, зони вільної торгівлі – це дуже серйозний стимул для активізації торгівельних відносин, особливо для експортно-орієнтованих економік, таких як українська. Один лише приклад: якщо у 2015 році експорт України до ЄС складав 12,6 млрд. доларів і становив як частка у загальних обсягах 33,2%, то у 2024 році, коли повномасштабна війна тривала третій рік, Україна не контролювала близько п’ятої частини своєї території, постійно зазнавала ракетно-дронових атак, які продовжували вибивати вітчизняні виробництва, та мала інші пов’язані з війною проблеми і виклики, експорт до ЄС приніс 24,8 млрд. доларів, а його частка становила 59,5%.
Нині ми маємо глибоко від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з США (торік експорт склав 874,9 млн. доларів – переважно це чавун та труби, імпорт – 3471,6 млн. доларів). Але ситуація поліпшилась – адже поставки української продукції на американський ринок зросли на 68,7%, тоді як у зворотному напрямі – на 21,3%.

👨🏻‍💻Тож якщо попрацювати щільно і вийти на домовленість про ЗВТ наступного року – буде непогана можливість покращити баланс торгівельних потоків між Україною та США вже у найближчій перспективі.