Сьогодні Верховна Рада в першому читанні ухвалила 7 законопроєктів із переліку критично необхідних для продовження міжнародної фінансової допомоги. Ще один законопроєкт прийнято та готується на підпис Президенту.

Йдеться про зміни щодо оподаткування та митного оформлення міжнародних посилок, процедури банкрутства малого бізнесу, роботи Фонду гарантування вкладів та НКРЕКП, а також проєкт щодо гармонізації законодавства у сфері лісового господарства з європейськими нормами, сек’юритизації та облігацій із покриттям.

Від ухвалення цих законопроєктів у другому читанні залежить надходження частини зовнішньої допомоги, критично необхідної для збалансування державного бюджету, виплати зарплат і пенсій, фінансування соціальних видатків та інших критичних потреб держави.

Дякую народним депутатам, які сьогодні підтримали ці рішення.

Сподіваюсь на підтримку Верховною Радою цих законопроєктів у другому читанні та в цілому.

Крім того, сьогодні в парламенті Міністр фінансів представив проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Розраховую на ефективну роботу над цим документом у Комітетах.

Якось пропустив цей допис мого колеги із, як зʼясувалося, проамериканської фракції «Голос».

Колега, пояснюючи, чому його фракція не голосує за приведення законодавства України до законодавства ЄС, згадав і контрабанду на митниці, яку, за його словами, кришує четвертий департамент СБ, і «бусики», які «тягають айфони кожного дня», і тінь в тютюні, горілці та ігорці, які ростуть.

У захопленні політичними дебатами колега, напевно, забув, що вже пʼятий місяць і четвертий департамент, за його ж словами, «кришує», і «бусики» щодня їдуть при повній мовчазній згоді (участі?) призначеного на посаду керівника митниці та його заступника з лав НАБУ за результатами відкритого конкурсу, який хоча і був проведений не зовсім так, як хотілося, але саме за законом колеги, який ми підтримали і комітетом, і в залі.

Так само і щодо пасажів про мільярди в нелегальному тютюні, алкоголі, паливі і ігорці – звертатися треба безпосередньо до керівника БЕБ - представника того ж НАБУ, який очолює БЕБ за рішенням комісії за участю міжнародників вже більше року. Конкурс також проведений за законом авторства колеги, який ми всі підтримали.

Тобто, колезі неймовірними зусиллями, попри неабиякий супротив, не маючи більшості в залі, вдалося провести ті політичні рішення, на яких він і його політична сила наполягали. Це була велика його перемога. Перемога, яка тягне за собою відповідальність – його і його політичної сили, якою б вона на сьогодні не була. Відповідальність, спільна з владою, але від цього не менш беззаперечна.
І треба бути достатньо дорослим, щоб її визнавати, навіть, і тим більше, якщо виявилось, що твоя реформа зазнала фіаско.

https://t.me/yzheleznyak/19811

І якщо вже почали ранок з антикору, продовжу одним цікавим прикладом роботи команди податкової у період з 2022 по 2024 роки.

Без конкурсів, без міжнародників, без гучних презентацій за один місяць були закриті всі «скрутки з ПДВ», а ще протягом року дозачищені їх залишки, позбавлені ліцензій схемщики на ринку алкоголю та палива, спільними діями з митницею відпрацьовані імпортери. А податкові керівники по вертикалі звільнялися за найменше порушення підлеглих. Це призвело до перевиконання бюджету на 2,5 млрд дол. у 2024-му і на 1,5 млрд дол. у 2023-му. Так все це відбувалося під гучну істерику схемщиків, проплачених псевдоекспертів у соцмережах та трунове мовчання «антикорупціонерів». І врешті команду у грудні 2024 року «пішли», і все повернулося до того, як було. Як наслідок – недовиконання бюджету вже на сьогодні мільярд доларів та обшуки, але всі задоволені.

Так виходить, що у реальному очищенні, реальних надходженнях до бюджету завжди хтось винен, бо робить це не так. На відміну від гучних реформ на кшталт перезавантаження БЕБ, митниці, грального ринку, на тлі яскравих презентацій яких недонадходження до бюджету та схеми ніяковіють, меркнуть і реформаторами не помічаються.

До речі, про гральний ринок у продовження теми реформ та реформаторів. Є питання.

Як так вийшло, що, поки гральним ринком опікувалась команда провідного реформатора та латентного борця з корупцією Михайла Федорова, більше половини (за даними його ж соратників, з якими я повністю погоджуюсь) ринку опинилося в тіні?
І це при неухильному нагляді, контролі та упередженні з боку оновленого БЕБ?

Колеги-депутати, що підтримують його безкомпромісну боротьбу з корупцією та туманну політичну платформу, запитували у Михайла, хто йому не дав побороти гідру, крім його ж правої руки Борнякова, якому тепер, після відставки Михайла, наша гостинна команда знайшла тепле місце? Можливо, це роботи-гуманоїди, що зійшли з його презентацій? Не питали? Чи «это другое»? ;)

Грішний. З дитинства маю слабкість до реформаторів;).

А якщо серйозно, конкурси як такі мають бути. Однак має бути і відповідальність за прийняті рішення.
Моя мета — не зберегти систему, а забезпечити ефективність роботи. Тому пропоную разом знайти правильну модель.

https://t.me/MaxBuzhanskiy/22190

За дивним збігом обставин законопроєкт про перенесення термінів введення еАкцизу внаслідок зриву розробки відповідного ПЗ командою мрії Федорова не змогли прийняти через тривогу. І це попри закрите Федоровим небо.

Так одна успішна реформа реформатора наздогнала іншу його перемогу, збігшись у часі і просторі.

Схоже, Господь Бог відверто жартує з нового політичного проєкту, на щось нам натякаючи ;).

P.S. Бізнес пише, що їм не смішно. Мені насправді теж.
Винесемо законопроект на наступне засідання та поставимо вище.
Помилку виправимо.

Страхування воєнних ризиків надважливе, оскільки дозволяє бізнесу продовжувати роботу та створює умови для нових інвестицій. Однак наявних програм досі недостатньо.

👉 За результатами опитування Європейської Бізнес Асоціації, 94% представників бізнесу заявили, що наявних програм недостатньо для покриття збитків і воєнних ризиків. За даними ЕКА, максимальний обсяг компенсацій лише за вже погодженими заявками може сягнути 6,74 млрд грн, тоді як на програму у 2026 році передбачено 1 млрд грн. До того ж збір і перевірка документів можуть тривати 4–5 місяців.

Наразі уряд працює над ширшим механізмом, за яким держава покриватиме частину ризику, яку поки не готовий брати на себе страховий ринок. Серед можливих параметрів обговорюють покриття до 10 млн дол. та орієнтовну вартість страхування на рівні 2%. Також планують розширити перелік майна, за яке можна отримати компенсацію, збільшити максимальний розмір компенсації страхових премій для одного суб’єкта господарювання протягом року та включити Київ і Київську область до переліку територій підвищеного ризику.

Переконаний, новий механізм потрібно запускати якнайшвидше. Він має бути зрозумілим для бізнесу: хто і на яких умовах може отримати страхове покриття, скільки воно коштуватиме та як працюватиме у разі настання страхового випадку. При цьому завдання держави – не замінити страховий ринок, а допомогти йому взяти на себе ті ризики, які сьогодні він самостійно покрити не може. І поступово збільшувати частку приватного сектору. Це дозволить масштабувати страхування без постійного збільшення навантаження на бюджет та дасть бізнесу більше можливостей працювати й інвестувати навіть в умовах війни.

Нещодавно уряд зареєстрував законопроєкт, який пропонує внесення змін у правила визначення статусу підприємств. Тобто за якими критеріями бізнес відноситимуть до мікро, малого, середнього чи великого.

Зокрема для мікропідприємств межу кількості працівників пропонують зменшити з 10 до 9, для малих – із 50 до 49. Інакше кажучи, підприємство з десятьма працівниками може перейти з категорії мікро- до малого бізнесу, навіть якщо його доходи не зросли.

Водночас пропонуються гнучкіші фінансові критерії: достатньо відповідати межі за чистим доходом або вартістю активів. Що загалом – правильний підхід, адже однаковий оборот у торгівлі, виробництві та сфері послуг зовсім не означає однакових фінансових можливостей.

Цілком підтримую наближення наших правил до європейських, проте перед ухваленням закону маємо чітко розуміти, скільки підприємств через нові критерії змінять категорію і чи не вплине це на доступну їм підтримку. Європейські правила потрібно впроваджувати так, щоб вони давали бізнесу більше можливостей для розвитку, а не створювали нові бар’єри для зростання.

Українська пенсійна система стала настільки складною, що людині не завжди зрозуміло, як саме формується кінцевий розмір її пенсійної виплати. Крім пенсії, розрахованої з урахуванням стажу та сплачених внесків, існують різні доплати, надбавки й компенсації. У результаті зв’язок між трудовим внеском людини та сумою, яку вона зрештою отримує, не завжди є очевидним.

Роками держава намагалася компенсувати недоліки пенсійної системи додатковими виплатами. Доплати до мінімального рівня, вікові надбавки та інші компенсації є важливими для соціального захисту людей. Водночас велика кількість таких механізмів ускладнює систему і робить менш очевидним страховий принцип.

👉 За даними ПФУ, на початку року середній розмір пенсії за Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» становив 5181 грн, із яких основний розмір – 3962 грн, решта – різні доплати та надбавки.

Проблема особливо помітна, коли люди з різним страховим стажем та обсягом сплачених внесків у результаті можуть отримувати близькі за розміром виплати через систему мінімальних гарантій. Соціальна підтримка тих, хто її потребує, безумовно, має зберігатися. Але водночас пенсійна система повинна чіткіше враховувати страховий стаж і сплачені внески.

На різні доплати та компенсації спрямовується близько третини пенсійних видатків. Тому важливо не лише компенсувати окремі дисбаланси додатковими виплатами, а зробити сам механізм більш послідовним і прозорим, поєднавши страховий принцип із належним соціальним захистом.

Саме тому надважливо, щоб пенсійна реформа, яку розробляє уряд, не просто змінила формулу розрахунку, а зробила всю систему зрозумілішою і справедливішою. Треба чіткіше розмежувати страхову пенсію та соціальну підтримку і посилити зв’язок між сплаченими внесками та розміром майбутньої пенсії. Людина має розуміти просту річ: як її стаж, зарплата та сплачені внески впливають на майбутню пенсію і на яку виплату вона може розраховувати після завершення трудової діяльності. Саме такі зрозумілі й передбачувані правила мають стати результатом реформи.

Неодноразово наголошував на необхідності посилення боротьби з дроп-схемами, через які проходять мільярди гривень незаконних операцій.

Передаючи свої картки чи доступ до рахунку за винагороду, фактично людина надає свій рахунок для проведення незаконних операцій і стає частиною злочинної схеми. Тому відповідальність за такі дії має бути, і це правильне, і давно необхідне рішення, яке повністю підтримую. Водночас запровадження посиленої відповідальності одночасно з перебуванням на посаді в НБУ архітекторів схеми легалізації брудних грошей в Сенсбанку виглядає щонайменше дико..

Продовжу аналіз проекту Бюджету-2027. Сьогодні детальніше про макропрогноз, на якому побудовані бюджетні розрахунки.

📊 Реальний ВВП. У 2027 році очікується його зростання лише на 1,3% проти 1,6% у 2026 році. Для держави, яка має фінансувати оборону, відновлювати зруйноване та виконувати соціальні зобов’язання, такі темпи означають обмежені можливості для нарощування власних доходів.

Для розуміння: проект Бюджету-2027 побудований на сценарії 2 урядового прогнозу, який передбачає продовження повномасштабної війни протягом наступного року. Натомість у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки в основу розрахунків було закладено сценарій 1 зі зростанням ВВП на 4,5%. Тобто економічні передумови нинішнього проекту бюджету суттєво стриманіші за ті, на яких раніше будувалося середньострокове бюджетне планування.

Це означає, що споживання, оборонні замовлення та відбудова підтримуватимуть економічну активність. Водночас пошкодження підприємств та інфраструктури, перебої з енергопостачанням, складна логістика і дефіцит працівників обмежуватимуть можливості нарощувати внутрішнє виробництво. Відповідно, частина додаткового попиту покриватиметься імпортом.

📈 Експорт та імпорт. За урядовим прогнозом, у 2027 році експорт товарів і послуг зросте на 3,7%, тоді як імпорт — на 10%. Значна частина імпортних закупівель необхідна для оборони, енергозабезпечення та відновлення. Водночас випереджаюче зростання імпорту означатиме подальше розширення торговельного дефіциту та збереження значної потреби у зовнішньому фінансуванні.

🔹 Щодо інфляції. На кінець 2027 року очікується її уповільнення до 8% проти 9,2% на кінець 2026 року. Водночас у середньорічному вимірі зростання споживчих цін прогнозується на рівні 8,6% проти 8% у 2026 році.

Загалом вважаю такий прогноз достатньо виваженим з огляду на нинішні умови. Водночас подальші руйнування виробництв та інфраструктури можуть вплинути як на темпи економічного зростання, так і на інфляцію. Саме тому бюджетна політика у 2027 році має залишатися достатньо гнучкою, щоб реагувати на фактичну динаміку доходів та обсяги зовнішнього фінансування. Та окреме завдання — максимально зберігати та підтримувати виробничий і експортний потенціал економіки.⁩

💵 Для більшості людей курс валют – питання цін і збереження заощаджень. У серпні середній курс продажу готівкового долара майже не змінився: 44,88 грн проти 44,83 грн у липні. Євро подорожчав помітніше – із 51,32 до 51,93 грн. Це середньозважені показники за місяць, тож в окремих банках та обмінниках курси могли відрізнятися.

📈 У серпні НБУ продав на валютному ринку 4,82 млрд дол. проти 4,79 млрд дол. у липні. Тобто на тлі незначної зміни середнього готівкового курсу долара обсяг продажу валюти Нацбанком також залишився практично незмінним.

Для родини, яка живе на зарплату чи пенсію у гривні, передбачуваність курсу має цілком практичне значення. Вона допомагає планувати більші покупки, лікування, витрати на навчання дітей. Для підприємця – розраховувати вартість закупівель і виконувати замовлення. Звісно, ціни можуть зростати й за стабільного курсу, але курс безпосередньо впливає на вартість імпортних товарів.

Зберігати частину заощаджень у валюті – цілком нормально, а розподіляти кошти між різними валютами та інструментами – одне з базових правил фінансової грамотності. Під час війни люди закономірно шукають способи захистити те, що вдалося відкласти. Водночас значна частина заощаджень українців залишається у гривні. Нагадаю, за даними Фонду гарантування вкладів, на 1 серпня обсяг коштів фізичних осіб у банках сягнув 1,751 трлн грн – на 18,1% більше, ніж роком раніше. Дві третини цих коштів зберігаються у гривні. І цю довіру маємо підтримувати зрозумілими правилами та привабливими умовами.

Стійкість валютного ринку значною мірою залежить і від своєчасного надходження зовнішнього фінансування.
Бюджет і без того перебуває у складному становищі, тому зволікання з рішеннями, від яких залежить отримання коштів від міжнародних партнерів, лише додає невизначеності. А людям і бізнесу сьогодні, навпаки, потрібна передбачуваність.

Давно пора.

https://t.me/Koretskyi_official/554

Друзі, ми з вами добилися того, що законопроєкт про скасування кланових прокурорських пенсій, який уже півтора року не може потрапити до зали Верховної Ради, нарешті був включений до порядку денного. Але знову Рада не встигла його розглянути, і законопроєкт перенесли на наступне засідання. Що не можна назвати ніяк інакше, крім як абсолютним неподобством. Неподобством, яке має врешті бути припинене.

Тому прошу вас: звертайтеся до ваших народних депутатів.

А ми ще раз будемо звертатися до Погоджувальної ради і добиватися, щоб у жовтні цей закон був прийнятий.

Переконаний, спільними зусиллями, як і багато разів до цього, ми врешті доб’ємося результату.

Як і обіцяв, провели тест для оновлених БЕБ та митниці. Ані оновлена митниця, ані оновлений БЕБ тест не пройшли.

Новенькі контрабандні айфони 18 у вільному доступі у відомій усім мережі. А у легальних імпортерів зʼявляться тільки після 25.09. Маржа на одиниці складає 1 тисячу доларів. У кого в кишенях осідає куш? Думаю, всі розуміють, що не в армії?

Нагадаю, що БЕБ ще в травні відрапортував у комітеті, що кейс з Ябко закритий. А митниця відрапортувала про вилучені смартфони. Вилучені, але не у всіх ;).⁩

Бюджет-2027 вимагатиме непростих рішень.
Серед ключових питань, на які вже зараз маємо знайти відповіді: як забезпечити потреби оборони, де взяти необхідні державі ресурси і водночас втримати фінансову стабільність. Безумовно, простих відповідей тут немає, однак відкладати їх також не можемо.

👉Детальніше про те, як збалансувати всі ці потреби та з якими ризиками доведеться працювати, – читайте у моєму блозі: https://www.obozrevatel.com/ukr/ekonomika-glavnaya/analytics-and-forecasts/byudzhet-vazhkih-rishen.htm

Не знаю, що там у вас у Буковелі, у нас на Київщині свій фронт робіт;).

Друзі, цього тижня Президент підписав наш закон № 14191 про нову систему соціального забезпечення сімей, які виховують дітей з інвалідністю, та осіб з інвалідністю з дитинства. Це великий крок, якого ми разом добивалися півтора року. І хоча попереду ще багато роботи, щоб нова система повноцінно запрацювала, головне — реформа вже стає реальністю.

Щиро вдячний усім, хто долучився!!