За рік однокімнатні квартири подорожчали майже в усіх обласних центрах України, свідчать дані OLX Нерухомість за серпень 2026 року. Найбільше – у Хмельницькому (+20%), Львові (+19%), Вінниці та Кропивницькому (+17%).

❗️Але ще показовіша різниця між регіонами. В Ужгороді медіанна вартість однокімнатної квартири становить близько 78,3 тис. доларів, у Херсоні – 12 тис. доларів. Різниця – більш ніж у шість разів.

Для людей, які через війну змушені переїжджати з прифронтових територій, це величезна проблема. Навіть якщо квартира вдома вціліла і її вдасться продати, цих грошей часто не вистачить на придбання житла у більш безпечному регіоні. А тривала оренда забирає значну частину доходу і ще більше віддаляє можливість придбати власне житло. Фактично людина може мати квартиру у власності, але не мати житла там, де вона сьогодні може безпечно жити зі своєю родиною.

Саме тому ми працюємо над Державною програмою доступного житла. Йдеться щонайменше про мільйон квартир із можливістю придбати житло в кредит під 3% річних на 25 років. Серед тих, для кого має працювати програма, – військові, вчителі, медики, багатодітні сім’ї та ВПО. Один із необхідних для цього кроків уже зробили – ухвалили закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям, який дає можливість залучати довгі гроші для іпотечного кредитування. За нашими розрахунками, цей механізм дозволить залучити щонайменше 200 млрд грн. Переконаний, після миру житло буде одним із найбільших запитів людей, і готувати відповідь на нього треба вже зараз.

Говорити про інвестиції під час війни непросто. Коли ворог щодня б’є по енергетиці, підприємствах, складах і логістиці, увага бізнесу фактично зосереджена на головному — як вистояти. І саме тому важливо чути, що говорить сам бізнес.

📈 Рада бізнес-омбудсмена опублікувала дослідження щодо інвестиційної привабливості України. Серед галузей, у яких бізнес бачить найбільший потенціал, — енергетика, ОПК, ІТ, будівництво, сільське господарство, логістика та інфраструктура. Так, за оприлюдненими даними, 75% респондентів серед перешкод для відкриття або розширення бізнесу називають ризики, пов’язані з війною, 45% — обмежений доступ до фінансування або страхування, 40% — економічну невизначеність. Є й інші проблеми, про які говорять респонденти: корупція, недосконалість судової системи та захисту прав, регуляторна нестабільність.

Водночас із відповідей бізнесу зрозуміло, які рішення сьогодні можуть реально допомогти. 66,5% респондентів називають гарантії захисту інвестицій. Серед конкретних інструментів 63,2% виділяють страхування воєнних і політичних ризиків, 47,4% — пільгове фінансування та кредитування. Також серед запитів — простіші регуляторні процедури, доступ до програм відбудови та державних закупівель.

Наведені дані — конкретний список того, що держава може і повинна робити вже зараз. Маємо насамперед допомогти українському бізнесу вистояти, зберегти виробництво і робочі місця. І водночас зробити все від нас залежне, щоб навіть у цих надскладних умовах ті, хто готовий вкладати кошти в Україну, мали для цього можливості.

При всій повазі до захисту інтересів митців, активістів, благодійників та інших візіонерів, держава, включаючи Міністерство культури, має зупинитися у руйнуванні принципу справедливості і сконцентруватись на тому, аби досягти миру, який нівелює потребу як у мобілізації як такій, так і в породженні та примноженні касти VIP-ухилянтів.

https://t.me/ukrpravda_news/84311

⁨Переконаний, що на п’ятому році війни нашими найбільшими ворогами є лицемірство і брехня, вірусом яких рівною мірою вражені і влада, і опозиція.

Ми боремося з корупцією, але вперто не помічаємо її, якщо корупціонер — «свій сучий син». Ми відстоюємо права військових, медиків, вчителів, а зарплати підвищуємо правоохоронцям. Ми боремося з тінню, а контрабанду, нелегальний тютюн, горілку, ігорку вперто не помічаємо. І найголовніше: ми прагнемо миру, а говоримо про війну. З цим треба завʼязувати, бо дограємося.

Саме тому перераховую вже восьмий місяць поспіль 132 000 грн з підвищених у 2025 році депутатських військовим.

Бо боротися на словах за їхні зарплати та одночасно захом’ячити солодкі підвищені депутатські виплати у розмірі 16,8 млн грн, проти яких ти наче голосував, як це робить символ лицемірства Діма Разумков та вся його віртуальна депутатська група, — це ницо.

По плодах їхніх пізнаєте їх. Давайте врешті завʼязувати з брехнею!⁩

Ворог продовжує бити по цивільній та критичній інфраструктурі. Під ударом опиняються і дата-центри, де бізнес зберігає бухгалтерські документи та дані.

Платник податків об’єктивно втрачає можливість виконувати свої податкові обов’язки. У таких ситуаціях законодавством визначений спеціальний механізм щодо звільнення від відповідальності платника податків у разі несвоєчасного виконання ним податкових обов’язків.

Саме пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачає, що, якщо через війну платник податків об’єктивно не може вчасно виконати свої податкові обов’язки — сплатити податки, подати звітність чи необхідні документи, зареєструвати податкові або акцизні накладні та виконати інші передбачені законом дії, — він звільняється від відповідальності за прострочення. Виконати ці обов’язки він зобов’язаний протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану.

Саме для реалізації цієї норми діє наказ Мінфіну № 225 від 29.07.2022, яким встановлено підстави, порядок підтвердження неможливості виконання платником податкових обов’язків та перелік документів, що підтверджують таку неможливість.

Тому у випадку пошкодження дата-центру платник має зафіксувати факт та наслідки атаки, зібрати документи, передбачені наказом № 225, та подати заяву про неможливість виконання податкових обов’язків до відповідного податкового органу.

Війна створює обставини, які бізнес не може контролювати. І там, де платник дійсно не мав можливості виконати свій обов’язок через ворожий удар, передбачені законом механізми мають працювати на його захист.

Сьогодні Уряд призначив Юрія Конюшенка першим заступником керівника Державної податкової служби та тимчасово поклав на нього виконання обов'язків керівника ДПС.

Перед новим в. о. керівника стоять конкретні завдання: забезпечення злагодженої безперебійної роботи ДПС, виконання планів надходжень до державного бюджету, вдосконалення та спрощення адміністрування податків, покращення взаємодії з бізнесом та відкритий діалог із платниками.

Минуло вже понад три роки з моменту позбавлення НБУ ліцензії банку «Конкорд» сестер Сосєдок.

Нагадаю. Майже 113 млрд грн підозрілих фінансових операцій на гральному ринку. Ми довели цей факт на ТСК у далекому 2023 році.

Нацбанк анулював ліцензію. Були відкриті кримінальні провадження. Процедура повернення мільярдів заподіяних державі збитків запущена. Законність рішення остаточно підтвердив Верховний Суд.

Минуло довгих три роки. Який результат?
Розслідування справ завершені? Ні.
Збитки відшкодовані? Ні.
Фігуранти щасливі, багаті, поважні. Справжнє українське диво!

Окремо вражає податкова історія: після кількох перевірок 392,4 млн грн встановленого заниження ПДВ перетворилися на 10,3 тис. грн — майже у 38 тисяч разів менше.

А ви кажете, див не буває.
Звертаюся із запитами до ДПС та правоохоронців.

З 1 вересня зарплати вчителів знову підвищили, однак навіть після підвищення оплата праці педагогів усе ще суттєво відстає від середньої по економіці.

Для порівняння: у грудні 2021 року молодий учитель без категорії та стажу, за розрахунками МОН, отримував близько 7,9 тис. грн після податків — приблизно $289 за тодішнім курсом. З вересня 2026 року мінімальна зарплата вчителя школи на повну ставку становить близько 12,8 тис. грн на руки — приблизно $287 за курсом на 18 вересня. У 2025 році зарплата освітян становила 62% середньої по економіці — найнижче співвідношення за весь досліджуваний період.

Тому підвищення, які відбулися цього року, безумовно, потрібні. Але не менш важливо закласти механізм, який дозволить зарплатам педагогів зростати системно, а не лише після окремих рішень Уряду.

Нагадаю, ще під час роботи над Бюджетом-2026 ми з колегами домоглися рішення про суттєве підвищення мінімальної оплати праці вчителів із нового навчального року. Для його реалізації попередній Уряд мав підготувати необхідні зміни до системи оплати праці педагогів. Однак цього зроблено не було, і заплановане підвищення в тому вигляді, за який ми боролися, не відбулося.

Зараз за основу нової системи взяли середню зарплату в економіці за І квартал 2026 року — 28 885 грн. Водночас автоматичного перегляду цієї бази разом зі зростанням зарплат у країні не передбачено. Крім того, доплату за несприятливі умови праці у 2600 грн, яку вчителі вже отримували, включили до посадового окладу.

Наша мета залишається незмінною — виконання ст. 61 Закону «Про освіту», яка передбачає для педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії посадовий оклад у розмірі трьох мінімальних зарплат. Тому вкотре наголошую: маємо забезпечити необхідний фінансовий ресурс і поступово вийти на виконання цієї норми. А система оплати праці має передбачати зрозумілий механізм регулярного перегляду зарплат педагогів, щоб їх зростання було системним і прогнозованим.

Вважаю, що експортерам та неекспортерам, яким сьогодні затримують відшкодування ПДВ, замість шокуючих повідомлень у ЗМІ про затримки треба щиро подякувати всім тим разумковим, які, стрибаючи з ефіру в ефір, з трибуни на трибуну, розповідали про «податки на шкарпетки», «скоротіть кешбеки», «скасуйте податки» і всю іншу тарабарщину, якою намагалися рот у рот реанімувати свій жалюгідний рейтинг, зриваючи наші міжнародні фінансові зобовʼязання.

Подякувати персонально, по прізвищах, які ви можете бачити в результатах голосувань. Вони є авторами тієї величезної діри, яка сьогодні не дозволяє фінансувати видатки вчасно.

Прийми ми всі закони вчасно, у нас сьогодні була б єдина проблема — «діра Федорова» в оборонному бюджеті, на вирішенні якої ми б сконцентрувалися. А так маємо каскадний ефект від кількох фінансових прірв одночасно.

Уряд розподілив між місцевими бюджетами 222,1 млн грн на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Кошти підуть на заняття з фахівцями у садочках, школах і закладах професійної освіти у вересні–грудні 2026 року. Загалом на підтримку інклюзивного навчання цьогоріч у державному бюджеті передбачено 492,1 млн грн. Важливо, щоб ці гроші якнайшвидше дійшли до закладів і перетворилися на реальну допомогу дітям. Бо важлива не лише сума в бюджеті, а й те, чи отримає кожна дитина необхідні заняття з підготовленими фахівцями.

Є й ще одна важлива зміна. Учні з особливими освітніми потребами, зумовленими інтелектуальними труднощами, вперше отримають документи про освіту загального зразка. Це розширює для них можливості продовжувати навчання та здобувати професію.

Але документ про освіту сам по собі проблему не вирішує. Потрібні доступні заклади, підготовлені педагоги, адаптовані програми і, головне, стабільне фінансування. Підтримка інклюзивного навчання не повинна залежати від окремих рішень чи розподілів коштів. Вона має бути системною і гарантованою з року в рік.

Отримав від Мінекономіки оновлені результати реалізації державних програм компенсації майнових втрат та страхування воєнних ризиків.

За програмою часткової компенсації за знищене або пошкоджене майно:
• подано 730 заяв;
• погоджено 367 заяв;
• орієнтовний обсяг компенсації за погодженими заявами становить 7,63 млрд грн.

За програмою компенсації страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків подано та прийнято 215 заяв.

Це свідчить про те, що механізми працюють і на них є реальний запит з боку бізнесу.

Але, на жаль, потенціал для істотного розширення програми страхування за рахунок бюджетного фінансування вичерпаний.

Давно не радив вам книжок. Цього разу – The Future Starts With Us («Майбутнє починається з нас») колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Гордона Брауна.

Книжка про довіру. Точніше — про те, що відбувається з суспільством, коли вона зникає.

Браун пояснює зростання популізму не лише економічними проблемами. Коли людина почувається покинутою, не бачить перспектив для себе і своєї громади, не відчуває, що може на щось впливати, вона перестає довіряти державі, іншим людям і зрештою — самій можливості щось змінити. І саме тоді особливо добре працюють прості відповіді на складні питання та пошук винних.

Цікава думка Брауна в тому, що відновлення довіри починається не з великих декларацій, а знизу — з громади, роботи, волонтерства, взаємодопомоги, спільної справи. З відчуття людини, що вона не сама і від неї теж щось залежить. І вже звідси автор переходить до значно ширшої речі: суспільства, в яких люди більше довіряють одне одному, більше готові й до співпраці з іншими країнами. А без такої співпраці неможливо вирішувати жодну справді глобальну проблему.

Не з усіма рецептами Брауна я погоджуюся. Але з головною думкою сперечатися складно. Довіру неможливо повернути словами. Вона повертається лише тоді, коли люди бачать справедливість і результат конкретних рішень у власному житті.

Раджу прочитати.

Друзі, коротко про головне за цей тиждень:

🔹Взяв участь у Митній платформі «Новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС: від розробки до впровадження».

🔹Провів онлайн-зустріч з представниками Генерального Директорату Європейської Комісії з питань економіки та фінансів (DG ECFIN) та Делегації Європейського Союзу в Україні, присвячену питанням макрофінансової допомоги Україні в межах другого траншу.

🔹Разом з Русланом Стефанчуком подали поправку про обмеження на час війни зарплат чиновників та членів наглядових рад сумою 80 тисяч гривень на місяць.

⁨🔹Взяв участь у Форумі економічної стійкості, організованому Forbes Ukraine.

🔹Про рух законопроєкту №15057 розповів детально у відео.

🔹Прозвітував про перерахування військовим коштів із депутатських виплат, підвищених у 2025 році.

Працюємо далі!🇺🇦⁩

Ситуація з бюджетом та економікою справді тривожна. Розрив у фінансуванні безпеки, ризики з міжнародним фінансуванням, недовиконання доходів бюджету, уповільнення детінізації – і все це на тлі війни, постійних обстрілів та ударів по енергетиці.

Саме тому зараз точно не час для політики та з’ясування стосунків. Закликаю колег відкласти все зайве та врешті приймати рішення, від яких залежить наше майбутнє.

Власне те, про що я говорю постійно. Якими б яскравими не були твої презентації зі «здобутками в детінізації», якими б захоплюючими не були відео з обшуків, результат – це цифри недонадходжень до державного бюджету, які істотно зросли у порівнянні з цифрами злочинного старого БЕБ у 2024-му.
Нагадаю, тоді тінь становила 12,6%, зараз – 21,6%.
Втрати бюджету наполовину більші - 36 млрд грн.

В очікуванні яскравих слайдів від церкви святого антикору про їх танцюристів і про те, що їм заважає на 15-му місяці роботи оновленого БЕБ.

Нагадаю, що попередні питання про продовження схем в Маркетопт і Ябко лишилися без відповіді.

https://t.me/KantarUkraine/969

Хороші новини з Брюсселя.

За інформацією Politico, ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії та Албанії чіткі дорожні карти вступу – з конкретними етапами, вимогами та орієнтовними строками завершення переговорів.

Головне, щоб ця дорожня карта справді стала шляхом до членства в ЄС, а не маршрутом, розтягнутим на наступні десять років.

https://www.politico.eu/article/eu-membership-action-plans-montenegro-ukraine-moldova-albania/

⁨Україна посіла 7 місце зі 117 країн у рейтингу використання криптовалют Chainalysis за 2026 рік – на одну сходинку вище, ніж торік. Попереду лише Бразилія, США, Нігерія, Японія, Південна Корея та Індія. Показово й інше. Навіть коли загальна вартість усіх криптовалют на ринку зменшилася приблизно вдвічі, обсяг операцій із ними у світі скоротився лише на 1,6%. Це сталося насамперед завдяки стейблкоїнам – криптовалютам, прив'язаним до долара, які дедалі частіше використовують для звичайних платежів і переказів.

7 місце у світі свідчить про масштаб ринку, який досі працює без чітких правил: без визначеного статусу цих активів, зрозумілих вимог до криптобірж і єдиного порядку оподаткування. І чим більшим стає цей ринок, тим важливіше цю прогалину закрити.

Саме тому ми розробили законопроєкт № 10225-д щодо врегулювання обороту віртуальних активів. Верховна Рада вже прийняла його за основу, зараз документ готується до другого читання.

Його ухвалення має визначити правовий статус віртуальних активів і майнові права їхніх власників; встановити прозорі правила роботи криптобірж та інших учасників ринку; запровадити зрозуміле оподаткування прибутку від операцій із криптоактивами; посилити захист клієнтів і відповідальність постачальників послуг; створити умови для детінізації ринку та збільшення податкових надходжень.

Роботу над документом маємо завершити вже у жовтні. Адже коли йдеться про гроші мільйонів людей, мають бути зрозумілі правила, відповідальність учасників ринку та належний захист клієнтів.

Не знаю, які конкретно «реформи» колега Железняк має на увазі, які зриває Зеленський і Ко і відсутність яких дратує Європу, але можу нагадати одразу декілька, які проамериканська фракція колеги не тільки не підтримувала в залі, але й активно збивала.

І так, це дійсно дратує Європу, як і постійні спроби перекласти все із хворої голови на здорову.

https://t.me/yzheleznyak/19980