Минуло вже понад три роки з моменту позбавлення НБУ ліцензії банку «Конкорд» сестер Сосєдок.

Нагадаю. Майже 113 млрд грн підозрілих фінансових операцій на гральному ринку. Ми довели цей факт на ТСК у далекому 2023 році.

Нацбанк анулював ліцензію. Були відкриті кримінальні провадження. Процедура повернення мільярдів заподіяних державі збитків запущена. Законність рішення остаточно підтвердив Верховний Суд.

Минуло довгих три роки. Який результат?
Розслідування справ завершені? Ні.
Збитки відшкодовані? Ні.
Фігуранти щасливі, багаті, поважні. Справжнє українське диво!

Окремо вражає податкова історія: після кількох перевірок 392,4 млн грн встановленого заниження ПДВ перетворилися на 10,3 тис. грн — майже у 38 тисяч разів менше.

А ви кажете, див не буває.
Звертаюся із запитами до ДПС та правоохоронців.

З 1 вересня зарплати вчителів знову підвищили, однак навіть після підвищення оплата праці педагогів усе ще суттєво відстає від середньої по економіці.

Для порівняння: у грудні 2021 року молодий учитель без категорії та стажу, за розрахунками МОН, отримував близько 7,9 тис. грн після податків — приблизно $289 за тодішнім курсом. З вересня 2026 року мінімальна зарплата вчителя школи на повну ставку становить близько 12,8 тис. грн на руки — приблизно $287 за курсом на 18 вересня. У 2025 році зарплата освітян становила 62% середньої по економіці — найнижче співвідношення за весь досліджуваний період.

Тому підвищення, які відбулися цього року, безумовно, потрібні. Але не менш важливо закласти механізм, який дозволить зарплатам педагогів зростати системно, а не лише після окремих рішень Уряду.

Нагадаю, ще під час роботи над Бюджетом-2026 ми з колегами домоглися рішення про суттєве підвищення мінімальної оплати праці вчителів із нового навчального року. Для його реалізації попередній Уряд мав підготувати необхідні зміни до системи оплати праці педагогів. Однак цього зроблено не було, і заплановане підвищення в тому вигляді, за який ми боролися, не відбулося.

Зараз за основу нової системи взяли середню зарплату в економіці за І квартал 2026 року — 28 885 грн. Водночас автоматичного перегляду цієї бази разом зі зростанням зарплат у країні не передбачено. Крім того, доплату за несприятливі умови праці у 2600 грн, яку вчителі вже отримували, включили до посадового окладу.

Наша мета залишається незмінною — виконання ст. 61 Закону «Про освіту», яка передбачає для педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії посадовий оклад у розмірі трьох мінімальних зарплат. Тому вкотре наголошую: маємо забезпечити необхідний фінансовий ресурс і поступово вийти на виконання цієї норми. А система оплати праці має передбачати зрозумілий механізм регулярного перегляду зарплат педагогів, щоб їх зростання було системним і прогнозованим.

Вважаю, що експортерам та неекспортерам, яким сьогодні затримують відшкодування ПДВ, замість шокуючих повідомлень у ЗМІ про затримки треба щиро подякувати всім тим разумковим, які, стрибаючи з ефіру в ефір, з трибуни на трибуну, розповідали про «податки на шкарпетки», «скоротіть кешбеки», «скасуйте податки» і всю іншу тарабарщину, якою намагалися рот у рот реанімувати свій жалюгідний рейтинг, зриваючи наші міжнародні фінансові зобовʼязання.

Подякувати персонально, по прізвищах, які ви можете бачити в результатах голосувань. Вони є авторами тієї величезної діри, яка сьогодні не дозволяє фінансувати видатки вчасно.

Прийми ми всі закони вчасно, у нас сьогодні була б єдина проблема — «діра Федорова» в оборонному бюджеті, на вирішенні якої ми б сконцентрувалися. А так маємо каскадний ефект від кількох фінансових прірв одночасно.

Уряд розподілив між місцевими бюджетами 222,1 млн грн на підтримку дітей з особливими освітніми потребами. Кошти підуть на заняття з фахівцями у садочках, школах і закладах професійної освіти у вересні–грудні 2026 року. Загалом на підтримку інклюзивного навчання цьогоріч у державному бюджеті передбачено 492,1 млн грн. Важливо, щоб ці гроші якнайшвидше дійшли до закладів і перетворилися на реальну допомогу дітям. Бо важлива не лише сума в бюджеті, а й те, чи отримає кожна дитина необхідні заняття з підготовленими фахівцями.

Є й ще одна важлива зміна. Учні з особливими освітніми потребами, зумовленими інтелектуальними труднощами, вперше отримають документи про освіту загального зразка. Це розширює для них можливості продовжувати навчання та здобувати професію.

Але документ про освіту сам по собі проблему не вирішує. Потрібні доступні заклади, підготовлені педагоги, адаптовані програми і, головне, стабільне фінансування. Підтримка інклюзивного навчання не повинна залежати від окремих рішень чи розподілів коштів. Вона має бути системною і гарантованою з року в рік.

Отримав від Мінекономіки оновлені результати реалізації державних програм компенсації майнових втрат та страхування воєнних ризиків.

За програмою часткової компенсації за знищене або пошкоджене майно:
• подано 730 заяв;
• погоджено 367 заяв;
• орієнтовний обсяг компенсації за погодженими заявами становить 7,63 млрд грн.

За програмою компенсації страхових премій за договорами страхування воєнних ризиків подано та прийнято 215 заяв.

Це свідчить про те, що механізми працюють і на них є реальний запит з боку бізнесу.

Але, на жаль, потенціал для істотного розширення програми страхування за рахунок бюджетного фінансування вичерпаний.

Давно не радив вам книжок. Цього разу – The Future Starts With Us («Майбутнє починається з нас») колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Гордона Брауна.

Книжка про довіру. Точніше — про те, що відбувається з суспільством, коли вона зникає.

Браун пояснює зростання популізму не лише економічними проблемами. Коли людина почувається покинутою, не бачить перспектив для себе і своєї громади, не відчуває, що може на щось впливати, вона перестає довіряти державі, іншим людям і зрештою — самій можливості щось змінити. І саме тоді особливо добре працюють прості відповіді на складні питання та пошук винних.

Цікава думка Брауна в тому, що відновлення довіри починається не з великих декларацій, а знизу — з громади, роботи, волонтерства, взаємодопомоги, спільної справи. З відчуття людини, що вона не сама і від неї теж щось залежить. І вже звідси автор переходить до значно ширшої речі: суспільства, в яких люди більше довіряють одне одному, більше готові й до співпраці з іншими країнами. А без такої співпраці неможливо вирішувати жодну справді глобальну проблему.

Не з усіма рецептами Брауна я погоджуюся. Але з головною думкою сперечатися складно. Довіру неможливо повернути словами. Вона повертається лише тоді, коли люди бачать справедливість і результат конкретних рішень у власному житті.

Раджу прочитати.

Друзі, коротко про головне за цей тиждень:

🔹Взяв участь у Митній платформі «Новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС: від розробки до впровадження».

🔹Провів онлайн-зустріч з представниками Генерального Директорату Європейської Комісії з питань економіки та фінансів (DG ECFIN) та Делегації Європейського Союзу в Україні, присвячену питанням макрофінансової допомоги Україні в межах другого траншу.

🔹Разом з Русланом Стефанчуком подали поправку про обмеження на час війни зарплат чиновників та членів наглядових рад сумою 80 тисяч гривень на місяць.

⁨🔹Взяв участь у Форумі економічної стійкості, організованому Forbes Ukraine.

🔹Про рух законопроєкту №15057 розповів детально у відео.

🔹Прозвітував про перерахування військовим коштів із депутатських виплат, підвищених у 2025 році.

Працюємо далі!🇺🇦⁩

Ситуація з бюджетом та економікою справді тривожна. Розрив у фінансуванні безпеки, ризики з міжнародним фінансуванням, недовиконання доходів бюджету, уповільнення детінізації – і все це на тлі війни, постійних обстрілів та ударів по енергетиці.

Саме тому зараз точно не час для політики та з’ясування стосунків. Закликаю колег відкласти все зайве та врешті приймати рішення, від яких залежить наше майбутнє.

Власне те, про що я говорю постійно. Якими б яскравими не були твої презентації зі «здобутками в детінізації», якими б захоплюючими не були відео з обшуків, результат – це цифри недонадходжень до державного бюджету, які істотно зросли у порівнянні з цифрами злочинного старого БЕБ у 2024-му.
Нагадаю, тоді тінь становила 12,6%, зараз – 21,6%.
Втрати бюджету наполовину більші - 36 млрд грн.

В очікуванні яскравих слайдів від церкви святого антикору про їх танцюристів і про те, що їм заважає на 15-му місяці роботи оновленого БЕБ.

Нагадаю, що попередні питання про продовження схем в Маркетопт і Ябко лишилися без відповіді.

https://t.me/KantarUkraine/969

Хороші новини з Брюсселя.

За інформацією Politico, ЄС готує для України, Молдови, Чорногорії та Албанії чіткі дорожні карти вступу – з конкретними етапами, вимогами та орієнтовними строками завершення переговорів.

Головне, щоб ця дорожня карта справді стала шляхом до членства в ЄС, а не маршрутом, розтягнутим на наступні десять років.

https://www.politico.eu/article/eu-membership-action-plans-montenegro-ukraine-moldova-albania/

⁨Україна посіла 7 місце зі 117 країн у рейтингу використання криптовалют Chainalysis за 2026 рік – на одну сходинку вище, ніж торік. Попереду лише Бразилія, США, Нігерія, Японія, Південна Корея та Індія. Показово й інше. Навіть коли загальна вартість усіх криптовалют на ринку зменшилася приблизно вдвічі, обсяг операцій із ними у світі скоротився лише на 1,6%. Це сталося насамперед завдяки стейблкоїнам – криптовалютам, прив'язаним до долара, які дедалі частіше використовують для звичайних платежів і переказів.

7 місце у світі свідчить про масштаб ринку, який досі працює без чітких правил: без визначеного статусу цих активів, зрозумілих вимог до криптобірж і єдиного порядку оподаткування. І чим більшим стає цей ринок, тим важливіше цю прогалину закрити.

Саме тому ми розробили законопроєкт № 10225-д щодо врегулювання обороту віртуальних активів. Верховна Рада вже прийняла його за основу, зараз документ готується до другого читання.

Його ухвалення має визначити правовий статус віртуальних активів і майнові права їхніх власників; встановити прозорі правила роботи криптобірж та інших учасників ринку; запровадити зрозуміле оподаткування прибутку від операцій із криптоактивами; посилити захист клієнтів і відповідальність постачальників послуг; створити умови для детінізації ринку та збільшення податкових надходжень.

Роботу над документом маємо завершити вже у жовтні. Адже коли йдеться про гроші мільйонів людей, мають бути зрозумілі правила, відповідальність учасників ринку та належний захист клієнтів.

Не знаю, які конкретно «реформи» колега Железняк має на увазі, які зриває Зеленський і Ко і відсутність яких дратує Європу, але можу нагадати одразу декілька, які проамериканська фракція колеги не тільки не підтримувала в залі, але й активно збивала.

І так, це дійсно дратує Європу, як і постійні спроби перекласти все із хворої голови на здорову.

https://t.me/yzheleznyak/19980

Ситуація з державними фінансами залишається складною. Частина запланованого міжнародного фінансування поки не надійшла. Зокрема, через те, що Україна не встигла виконати частину взятих на себе зобов’язань перед міжнародними партнерами.

В таких умовах ми продовжуємо приймати жорсткі антикризові заходи, щоб забезпечити найважливіше — потреби оборони та наших людей. Сьогодні Уряд ухвалив рішення, яке визначає пріоритетність державних видатків.

Передусім фінансуємо: оборону, пенсії та соціальні виплати, а також зарплати вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери.

Видатки, які не є першочерговими, відкладаємо. Це стосується нових будівництв, реконструкції та або капітальних ремонтів, які не є критично важливими, а також обʼєктів благоустрою, як то парків, скверів, фонтанів чи перекладання бруківки.

Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки. Варто нарешті припинити витрачати кошти не на пріоритетні речі.

Закликаємо органи місцевого самоврядування так само визначити пріоритети у своїх бюджетах і обмежити витрати, які зараз не є першочерговими.

Уряд зі свого боку робить усе необхідне для виконання взятих зобов’язань та отримання запланованого міжнародного фінансування. Працюємо спільно з парламентом. І тут важлива відповідальна робота від депутатів усіх фракцій і груп.

Сьогодні, 28 вересня, о 13:32, у звичайний робочий понеділок російський безпілотник вдарив по будівлі Президії Національної академії наук України у Києві.

😔 Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще семеро постраждали. Двох людей вдалося врятувати. Пожежа охопила покрівлю, другий і третій поверхи будівлі на площі 900 кв. м.

🙏 Невимовний біль. Співчуття рідним і близьким загиблих. Швидкого одужання всім постраждалим.

На зараз усі аварійно-рятувальні роботи завершено. Дякую усім рятувальним службам.

Друзі, жодних «канікул» у Верховній Раді немає. Ми на місці, працюємо. Маємо велику кількість євроінтеграційних законопроєктів, які треба підготувати, аби в середині жовтня вони були прийняті.

Роботи багато, і маємо її зробити вчасно.

85 років тому почалися масові розстріли мирного населення Києва в Бабиному Яру.

Не можна назвати їх звірячими. Бо на таке організоване самознищення здатна лише людина, що дійшла до повного самозаперечення розуму, що позбавив себе віри в Бога.

Здавалося б, уроків достатньо. Але людина не була б людиною, якби чомусь вчилася.

Тому розстріли в Києві поновилися через 8 десятиліть після повної та безумовної перемоги над нацизмом, який виглядає живішим за всіх живих.

Дочекалися.

Нарешті Мінфін впроваджує форму Звіту про нарахування та сплату внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю – відповідний наказ № 453 набрав чинності 25 вересня.

Нагадаю, з 1 січня 2026 року змінився механізм забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Сам норматив залишився знайомим роботодавцям: одне робоче місце – для роботодавців із 8–25 працівниками, 4% – для тих, у кого працює більше 25 осіб.

Замість адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу запроваджено внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Обов’язок діє з початку року, але звітувати про нарахування та сплату внеску роботодавці фактично не могли, бо відповідної форми не було.

Тепер проблему нарешті вирішено. Звіти за ті періоди 2026 року, граничні строки подання яких минули до набрання чинності наказом, мають бути подані протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу, в якому наказ набрав чинності. Тобто держава фактично визнала, що вимагати своєчасного подання звітності, форми якої на той момент не існувало, неможливо.

Дійсно, складно вчасно подати звітність, яку вчасно не спромоглися затвердити. Добре, що це нарешті зрозуміли й виправили. Яскравий приклад героїчного вирішення проблеми, яку самі ж і створили. ;)

США та Китай готуються взаємно знизити мита на окремі товари – Financial Times. Йдеться про торгівлю приблизно на 60 млрд доларів. Для двох найбільших економік світу це крок назустріч одна одній, але для інших країн такі домовленості можуть означати сильнішу конкуренцію.

Для нас важливо розуміти, яких саме товарів торкнуться нові умови і де вони можуть зачепити український експорт. А далі вже працювати предметно: допомагати нашим виробникам утримувати позиції там, де конкуренція посилиться, відкривати нові ринки для українських товарів і прибирати бар’єри, які заважають експорту.⁩

Дослідження MasterIndex від Mastercard показує, наскільки звичними для українців стали цифрові розрахунки. Онлайн-банкінгом користуються 90% опитаних, 79% – переважно через мобільний застосунок. У звичайних магазинах безготівково платять 72%, а смартфоном чи іншим NFC-пристроєм – 60%.

Змінюються звички й під час покупок в інтернеті. Частка тих, хто платить готівкою при отриманні замовлення, знизилася з 43% у 2023 році до 29% у 2026-му.

Люди обирають безготівкові платежі, бо це швидко і зручно, а для держави це ще й більше прозорих розрахунків. Однак важливо, щоб ця зручність не ставала додатковими витратами для людей і бізнесу. Особливо це стосується малого бізнесу, для якого мають значення і розмір комісій, і простота підключення, і стабільність роботи сервісів. Так само важливо, щоб сучасні способи оплати були доступні не лише у великих містах, а й у невеликих громадах. Технології мають давати людям більше зручності та вибору.

Досвід останніх днів переконує, що різниця між жовтою тривогою і червоною приблизно така ж, як між захищеним Федоровим небом і небом звичайним, грішним.

Щось не все слава Богу з цими реформами.

P.S. Підказують, що міжнародників треба залучити.