Хочу звернутися до окремих блогерів, лідерів думок, яких би злі язики назвали вигодонабувачами війни, а я назву мʼякше – людей, які постраждали від війни менше за інших.

Не треба настільки агресивно реагувати на появу у суспільному дискурсі альтернативної вашій точки зору.

Різні думки, а особливо ті, що підтримують люди, – це класно. Ми ж не рашка і боремося в тому числі за те, аби думки можна було висловлювати, чи не так?

І особливо не треба при цьому виплескувати самостійно вигадані фантастичні сценарії зради і приписувати іншим те, про що вони ніколи не казали.

Для того щоб зупинити цей потік свідомості, хочу ще раз наголосити на своїй позиції. Вона проста і зрозуміла: переговори – узгодження умов припинення війни українською переговорною командою – референдум, на якому більшість українських громадян, які і є джерелом влади, а не криклива меншість, вирішить долю країни. Без жодних інших фантазій, руських слідів та рептилоїдів.

А хамство можете лишити. Розумію, вам без нього важко склеїти ваш безперервний монолог.

Ну а те, що люди хочуть миру, вам вони самі доносять у ваших же коментарях.

Україна планує використати досвід військових технологій і цифрових рішень для збільшення високотехнологічного експорту, пише Reuters.

Нам справді є що запропонувати: українські фахівці вже допомагають іншим країнам захищатися від дронів, а наші цифрові послуги продовжують працювати попри удари по інфраструктурі. Тепер цей досвід хочуть використати й у цивільних галузях. І для цього важливо не лише розробляти нові технології, а й мати можливість виробляти та масштабувати їх в Україні. Саме на це спрямований Defence City.

Зокрема, він передбачає звільнення резидентів від податку на прибуток за умови спрямування цих коштів на розширення виробництва, модернізацію обладнання та нові розробки, що дає підприємствам більше можливостей нарощувати потужності, інвестувати в інновації та створювати робочі місця. Адже за роки війни в Україні сформувалася потужна екосистема інженерних, цифрових і оборонних рішень, які вже довели свою ефективність на практиці. І наше завдання – зробити так, щоб цей потенціал працював не лише на оборону країни, а й на розвиток економіки, появу конкурентоспроможної української продукції та збільшення високотехнологічного експорту.⁩

Дякуємо вам, наші вчителі, за терпіння та любов до своєї справи. За те, що навіть у найважчі часи знаходите сили не лише давати знання, а й підтримувати дітей, розкривати їхні здібності та допомагати у пошуку власного шляху у житті.

Сьогодні ви почуєте багато теплих слів і привітань. І цілком заслужено. Але я переконаний, що ваша праця заслуговує не лише на слова вдячності. Адже найкращий спосіб показати вчителю, що його справді цінують, – забезпечити гідні умови праці та зарплату.

І тут хочу наголосити на принциповому моменті. Виконання законів, зокрема статті 61 Закону «Про освіту», яка встановлює гарантії оплати праці педагогів, не може бути предметом політичних обіцянок чи приводом для гучних звітів про досягнення. Закон ухвалюють для того, щоб його виконувати. І держава має першою показувати приклад поваги до закону, особливо коли йдеться про людей, яким ми довіряємо освіту наших дітей.

Переконаний, що саме з такої поваги починається справжнє підвищення престижу професії вчителя. Щоб ті, хто присвятив їй багато років свого життя, хотіли й надалі навчати наших дітей. А молодь бачила в цій професії своє майбутнє.

У Верховній Раді одні депутати розуміють складність ситуації та готові ухвалювати необхідні, навіть непопулярні рішення. Інші ж думають про рейтинги, майбутні вибори та власну популярність. А дехто навіть свідомо створює проблеми уряду, щоб потім із ним домовлятися. Але ситуація настільки складна, що, якщо ми не ухвалимо необхідних законів і не забезпечимо міжнародне фінансування, може статися так, що вже не буде де і кому мірятися рейтингами. І це мають врешті усвідомити всі колеги.

Хочу звернутися до деяких депутатів з усіх фракцій, що язиками демонструють надпатріотичну, проєвропейську, а деякі навіть проамериканську позицію, а руками зривають євроінтеграційні закони, до яких привʼязані гроші.

Схаменіться. За вашими нескінченними дебатами втратимо країну!

Війна продовжується, і держава змушена адаптувати інструменти підтримки бізнесу до нових реалій. Сьогодні важливо допомагати підприємствам відновлювати зруйноване та створювати умови, щоб вони могли працювати, інвестувати й розвиватися навіть під постійною загрозою атак. Саме на це спрямовані останні рішення Уряду щодо розширення програм страхування воєнних ризиків та доступного фінансування.

🔸Уряд розширив підтримку бізнесу, який зазнає втрат через російські атаки. До переліку територій підвищеного ризику включили Київ та Київську область, а можливості отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене майно поширили на додаткові категорії – зокрема сільгосптехніку, пальне та транспорт для його перевезення. Також максимальну компенсацію витрат на страхування від воєнних ризиків збільшили з 3 до 5 млн грн на підприємство на рік.

Для відновлення роботи підприємствам потрібні й кошти на відбудову та закупівлю обладнання. Тому розширили кредитну підтримку великих проєктів у сфері енергетики, паливної та складської логістики, переробної промисловості. Кредити передбачені від 100 млн грн, а для проєктів на територіях можливих чи активних бойових дій – від 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 в.п. банківської ставки. Тобто за ставки банку 18% річних для позичальника вона становитиме 12,5%.

Показово, що сам бізнес фактично підтверджує запит на такі рішення. Підприємці говорять про необхідність більшого страхового покриття та готові брати участь у фінансуванні відповідних механізмів разом із державою. Це хороший сигнал. Бо економічна стійкість під час війни починається не лише з бюджету чи міжнародної допомоги. Вона починається з упевненості бізнесу, що є сенс інвестувати, розширювати виробництво і планувати майбутнє навіть у таких надзвичайно складних умовах.

Краса у простих речах ;)

Друзі, коротко про головне за цей тиждень:

🔹Комітет ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів рекомендував парламенту прийняти у першому читанні наш законопроєкт № 15433 щодо забезпечення мобільності осіб з інвалідністю внаслідок війни;

🔹Провели засідання Тимчасової слідчої комісії. Майже 700 компаній, нібито причетних до карго-схем, з яких 90% із них не звітують і фактично не працюють, а щодо решти 10% митниця порушень не встановила;

🔹Подав з колегами пропозиції до проєкту Державного бюджету на 2027 рік;

🔹Провели робочу нараду за участю представників органів місцевого самоврядування, Офісу Президента, Міністерства фінансів та НКЦПФР, присвячену розвитку ринку облігацій внутрішніх місцевих позик та усуненню перешкод, які сьогодні обмежують можливості громад використовувати цей інструмент;

В ефірі Radio NV – про бюджет, підтримку військових, роботу Верховної Ради та інші теми: https://www.youtube.com/watch?v=Cb2JPNYxlso

Працюємо далі!🇺🇦⁩

🔸Ще 225 млрд грн додаткового ресурсу бюджету-2027 пропонуємо спрямувати на соціальний захист, освіту, медицину, підтримку економіки та резерв держави.

Найбільше – 140 млрд грн – на соціальний захист. Із них 100 млрд грн додатково Пенсійному фонду, 15 млрд – на підтримку людей і сімей з низькими доходами, 6,9 млрд – сімей з дітьми, по 5 млрд – на підтримку дітей з інвалідністю та послуги ветеранам і їхнім сім’ям.

Ще 30 млрд грн пропонуємо додати освіті та науці. З них 25 млрд грн – освітній субвенції, насамперед на оплату праці педагогів. 1,5 млрд грн – на нову програму енергонезалежності закладів освіти, 800 млн – на укриття, 400 млн – на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти.

25 млрд грн додатково – на Програму медичних гарантій: медичні послуги, реабілітацію та ліки.

20 млрд грн – на підтримку економіки. Зокрема, 11 млрд грн – на підтримку виробничих підприємств, 2,6 млрд – на розвиток виробництва і підприємництва, 4,6 млрд - на підтримку аграріїв (2,3 млрд – на гуманітарне розмінування, 1,8 – на фінансову підтримку, 0,5 млрд - гранти).

Ще 10 млрд грн – додали до резервного фонду. Уряд повинен мати більше коштів для оперативного реагування на виклики, спричинені війною.

Як памʼятаєте, минулого тижня провели засідання ТСК, на якому знову розглядали питання контрабанди через карго-компанії.

Навіть не маючи спеціальних повноважень та доступу до баз даних, ми легко знайшли 97 сайтів карго-перевізників, записали розмови та отримали переписки, які підтверджують, що товари пропонують завозити без належного митного оформлення та документів про їх походження.

Наприклад, доставку текстилю з Китаю пропонують за 6 доларів за кілограм, авіадоставку за 12,5 долара. Для співпраці достатньо лише номера телефону та імені клієнта. А на пряме запитання про документи для підтвердження законності ввезення товару один із перевізників відповів: «Все в чорну». І все це відкрито, без жодного приховування.
Чому за наявності таких очевидних фактів митниця, БЕБ та податкова досі не забезпечили належної реакції – питання, звісно, риторичне.

👉Рекомендую подивитися: https://youtu.be/ojNMR0Vh1iE?si=BQVlHAxlwFfLqWpS

Бажання партії війни віднести людей миру до партії капітуляції зрозуміле. Адже для тих, хто сидить на теплих бронях, комісований через сліпоту та має непоганий дохід від війни, капітуляція – це все, що не вічна війна. Але зараз ви дискутуєте не зі мною, ви відповідаєте українцям, простим людям, які прагнуть миру. І вони не капітулянти.

Люди миру розглядають перемовини як спосіб захисту національних інтересів і завершення війни політико-дипломатичним шляхом.
Партія капітулянтів захищає чужий інтерес. До речі, вони також пропонують відмовитися від перемовин і просто пристати на умови ультиматуму.

Зі свого боку (адже можу говорити лише за себе) я категорично не підтримую, не підтримував і не буду підтримувати капітуляцію. Своїми справами. Із самого початку я роблю все можливе та неможливе, аби наповнити державний бюджет, профінансувати потреби армії, зміцнити гривню.

І переконаний у тому, що перемовини – це не капітуляція, адже капітуляція – це те, що відбувається без перемовин.
І сталий мир за умови збереження незалежності і людей – це не капітуляція, це перемога. Яка буде розвинутою тоді, коли ми відновимося економічно, станемо членами ЄС і обовʼязково повернемо своє собі.

І я умисно уникаю суперечок навколо остаточних параметрів угоди. Умови – предмет перемовин. Кожен пункт має свою ціну, і щодо нього повинна вестися жорстка дискусія. Так може виникнути компроміс, а не «капітуляція».

Ба більше, я виступаю за те, щоб досягнуті переговорною групою домовленості були затверджені народом на референдумі. Погодити або ні. А чиновники та посадові особи мають це рішення виконати.

А витісняти з інформаційного порядку денного питання миру криками і ярликами, хейтячи протилежну думку, – політична технологія. Теоретично зручна, але для демократії неприйнятна, для суспільства неефективна, а для країни згубна.

Зустрівся з представниками Посольства Великої Британії в Україні.

Розмову присвятили економічним викликам та підготовці бюджету на 2027 рік.

В цьому контексті зосередилися на поточному стані реалізації критичних для подальшої міжнародної допомоги реформ. Значна частина відповідних законопроєктів опрацьовується нашим Комітетом. Зі свого боку робимо все необхідне для їх своєчасного проходження.

Окремо обговорили ситуацію з детінізацією та антикором. Особливу увагу приділили неприпустимості тієї ситуації, що склалася у банківській системі України у зв’язку з корупцією навколо Сенс Банку.

Боротьба з корупцією та протидія тіньовим схемам мають залишатися нашими безумовними пріоритетами.

Вдячний британським партнерам за конструктивний діалог та готовність до подальшої співпраці.

КАБи по житловим будинкам, мирним людям – це щось за межею добра і зла.
Страшний злочин.
Вічна памʼять загиблим.

Зустрівся з представниками Diia.City United щодо питань податкової та регуляторної політики, які безпосередньо впливають на розвиток технологічного бізнесу в Україні.

Одна з ключових тем — передбачуваність податкових умов у 2027 році та збереження гарантій стабільності Дія.City. Вважаю принципово важливим, щоб бізнес міг планувати свою діяльність не на кілька місяців уперед, а на роки. Держава має бути зацікавлена в тому, щоб бізнес працював легально. Тому зміни податкової політики мають стимулювати прозору діяльність, а не створювати додаткові ризики та навантаження для білого бізнесу.

Окремо обговорили імплементацію правил ATAD, оподаткування цифрових платформ і віртуальних активів. Тут важливо знайти баланс: Україна має рухатися до європейських правил, але робити це так, щоб регулювання не перетворювалося на бар’єр для інновацій, інвестицій та експорту українських технологій.

Говорили також про макрофінансову стабільність, політику НБУ, інфляційне таргетування, його незалежність та роль міжнародної фінансової підтримки. МВФ у цьому контексті — це не лише джерело коштів, а й важливий сигнал для інших міжнародних партнерів, від якого залежить спроможність України залучати подальше фінансування.

Для мене такі зустрічі важливі передусім як можливість почути бізнес безпосередньо. Український технологічний сектор продовжує працювати, створювати робочі місця, сплачувати податки й розвивати продукти, у тому числі для оборони. Завдання держави — не створювати додаткову невизначеність, а забезпечувати зрозумілі правила гри та умови, за яких бізнесу вигідно залишатися в Україні й працювати легально.

У серпні 2026 року обсяг експорту ІТ-послуг склав 554 млн дол. США (на 13 млн дол. США, або на 2,3%, менше, ніж у липні — 567 млн дол. США).

У річному розрізі експорт ІТ-послуг, навпаки, зріс: у серпні 2025 року він становив 540 млн дол. США, а наприкінці літа 2026 року — 554 млн дол. США. Таким чином, маємо +14 млн дол. США, або +2,6%.

Традиційно основними торговельними партнерами українських ІТ-фахівців залишаються США — 211 млн дол. США, Мальта — 50 млн дол. США, Кіпр — 46 млн дол. США, Велика Британія — 45 млн дол. США, Естонія — 21 млн дол. США, Ізраїль — 20 млн дол. США, Швейцарія — 18 млн дол. США, Польща — 16 млн дол. США, Німеччина — 15 млн дол. США та ОАЕ — 12 млн дол. США. Рік тому ці країни також входили до топ наших партнерів.

🔸Варто зазначити, що в серпні частка ІТ у структурі всього експорту послуг становила 40,5%. При цьому загальний експорт послуг з України склав 1,367 млрд дол. США.

Про що говорять ці дані? Хоча в серпні експорт ІТ-послуг скоротився на 2,3% порівняно з липнем, статистика за 8 місяців 2026 року демонструє позитивну динаміку порівняно з аналогічним періодом 2025 року. ІТ-компанії вже експортували послуг на 4,464 млрд дол. США проти 4,305 млрд дол. США роком раніше. Результат: +159 млн дол. США, або +3,69%. Навіть в умовах війни українські ІТ-компанії мають можливості розвивати свої продукти та послуги, зокрема для ОПК, і виходити з ними на міжнародні ринки, поступово масштабуючи зовнішні контракти. Ці амбіції підтримує спеціальний режим Defence City, який передбачає для підприємств оборонної галузі низку інструментів підтримки, зокрема податкові.

У перспективі розвиток технологічних компаній та оборонних інновацій може допомогти Україні нарощувати експорт продукції ОПК і посилювати наші позиції на світовому оборонному ринку.⁩

12 000 грн мінімальна зарплата, 6 500 грн мінімальна пенсія за віком, 7 200 грн прожитковий мінімум – саме такі соціальні стандарти пропонуємо закласти у бюджет на 2027 рік.

🔹З 1 січня пропонуємо встановити мінімальну зарплату на рівні 12 000 грн, а прожитковий мінімум на одну особу – 7 200 грн. Для працездатних осіб – 7 488 грн, для тих, хто втратив працездатність, – 5 832 грн.

🔸Мінімальну пенсію за віком пропонуємо підвищити до 6 500 грн з 1 січня 2027 року. Також передбачити повну щомісячну виплату пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень.

🔹Окремо також пропонуємо переглянути підхід до допомоги малозабезпеченим сім’ям. Рівень забезпечення прожиткового мінімуму для її призначення має становити 100% для працездатних осіб та 150% – для дітей, осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю.

🔸Встановити виплати сім’ям із дітьми: допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами – до 7 000 грн на місяць, на догляд за дитиною до року – до 8 000 грн, а за дитиною з інвалідністю – до 12 500 грн. «єЯсла» – 9 000 грн на місяць, для дитини з інвалідністю – 14 000 грн; «Пакунок школяра» – 5 000 грн. Соціальні стандарти мають відповідати реальним потребам людей. Саме тому разом із пошуком додаткового ресурсу для бюджету пропонуємо переглянути й базові цифри, від яких безпосередньо залежать доходи та соціальний захист мільйонів наших громадян. Звісно, у нас немає зараз таких коштів, щоб одномоментно, з 2027 року, встановити стандарти, які відповідають фактичному прожитковому мінімуму. Однак маємо використати весь доступний нам ресурс, щоб забезпечити їх зближення якомога швидшими темпами.