За дев’ять місяців 2026 року обсяг продажу та обміну держоблігацій (ОВДП) на аукціонах становив майже 374 млрд грн в еквіваленті. Від початку повномасштабної війни через цей інструмент держава залучила близько 2,4 трлн грн.
ОВДП залишаються затребуваними як серед громадян, так і серед бізнесу. Станом на 1 жовтня фізособи володіли ОВДП на 167,5 млрд грн в еквіваленті, а їхній портфель військових облігацій зріс приблизно на 47% р/р. У власності юросіб (включаючи банки) перебували ОВДП на суму понад 1,15 трлн грн в еквіваленті.
🔹Це ще раз підтверджує, що внутрішній ринок державних запозичень залишається важливим джерелом фінансування країни. Через ОВДП держава залучає ресурси для оборони та інших ключових потреб, а громадяни й бізнес отримують можливість розміщувати власні кошти та отримувати дохід.
Щоб цей інструмент залишався привабливим, потрібні не лише конкурентні ставки, а й максимальна прозорість. На аукціонах у вересні максимальна дохідність гривневих ОВДП становила 16,5% річних. Але інвестор має бачити не лише відсоток, а й усі умови: витрати, строки та порядок повернення коштів.
З боку держави не менш важливим є відповідальне використання залучених коштів. Важливо, щоб вони працювали на ті завдання, заради яких держава їх позичає, насамперед на оборону, безпеку та інші критично важливі потреби країни. Водночас будь-які запозичення потрібно повертати. Тому значення має не лише обсяг залучених коштів, а й вартість такого фінансування для бюджету. Оцінювати потрібно не окремі показники залучень, а загальну картину: скільки держава позичає, скільки повертає та наскільки ефективно управляє своїми борговими зобов’язаннями.
ОВДП залишаються затребуваними як серед громадян, так і серед бізнесу. Станом на 1 жовтня фізособи володіли ОВДП на 167,5 млрд грн в еквіваленті, а їхній портфель військових облігацій зріс приблизно на 47% р/р. У власності юросіб (включаючи банки) перебували ОВДП на суму понад 1,15 трлн грн в еквіваленті.
🔹Це ще раз підтверджує, що внутрішній ринок державних запозичень залишається важливим джерелом фінансування країни. Через ОВДП держава залучає ресурси для оборони та інших ключових потреб, а громадяни й бізнес отримують можливість розміщувати власні кошти та отримувати дохід.
Щоб цей інструмент залишався привабливим, потрібні не лише конкурентні ставки, а й максимальна прозорість. На аукціонах у вересні максимальна дохідність гривневих ОВДП становила 16,5% річних. Але інвестор має бачити не лише відсоток, а й усі умови: витрати, строки та порядок повернення коштів.
З боку держави не менш важливим є відповідальне використання залучених коштів. Важливо, щоб вони працювали на ті завдання, заради яких держава їх позичає, насамперед на оборону, безпеку та інші критично важливі потреби країни. Водночас будь-які запозичення потрібно повертати. Тому значення має не лише обсяг залучених коштів, а й вартість такого фінансування для бюджету. Оцінювати потрібно не окремі показники залучень, а загальну картину: скільки держава позичає, скільки повертає та наскільки ефективно управляє своїми борговими зобов’язаннями.
❤53👍38🙏18🕊9🔥1💯1
Маршрутка з мирними в Краматорську…
Навіщо??? Якою є ціль цього терору рф???
Не вкладається в голові навіть на пʼятому році…
Вічна памʼять.
Навіщо??? Якою є ціль цього терору рф???
Не вкладається в голові навіть на пʼятому році…
Вічна памʼять.
😢74🕊41🙏23😱10❤2👏1
Слідом за ЄБРР свої прогнози щодо розвитку української економіки оновив і Світовий банк. Зростання ВВП у 2027 році тепер прогнозують на рівні 1,5% замість 4%, які очікували у квітні. На 2026 рік прогноз залишився незмінним – 1,2%.
Перегляд пов’язаний зі зміною базового сценарію. Тепер у ньому закладено припущення, що активні бойові дії триватимуть протягом усього 2027 року. Невизначеним залишається і зовнішнє фінансування: потреби України на наступний рік ще не повністю забезпечені. Зволікання з узгодженими реформами може додатково затримати надходження допомоги від іноземних партнерів.
На жаль, ці оцінки не дають підстав розраховувати на швидке поліпшення економічної ситуації в Україні. Коли підприємства витрачають кошти на відновлення після обстрілів і підтримання поточної діяльності, можливостей для розширення виробництва стає все менше. А від цього залежать нові робочі місця, зарплати та здатність родин забезпечувати себе.
У таких умовах передбачувана допомога наших партнерів необхідна для підтримки стійкості української економіки. Вона дає змогу забезпечувати роботу шкіл і лікарень, вчасно виплачувати зарплати, пенсії та соціальну допомогу, а також фінансувати проєкти відновлення. Тому важливо домовлятися про конкретні обсяги й строки фінансування. І виконувати свою частину зобов’язань: ризикувати надходженням коштів через затягування узгоджених реформ ми не можемо собі дозволити.
Водночас навіть стабільна зовнішня підтримка не усуває головної перешкоди для відновлення – війна триває. Тому справедливий і тривалий мир залишається ключовою передумовою стійкого економічного зростання нашої країни. Поки зберігається загроза нових руйнувань, людям і бізнесу складно планувати майбутнє, а економіка не має змоги повноцінно відновлюватися.
Перегляд пов’язаний зі зміною базового сценарію. Тепер у ньому закладено припущення, що активні бойові дії триватимуть протягом усього 2027 року. Невизначеним залишається і зовнішнє фінансування: потреби України на наступний рік ще не повністю забезпечені. Зволікання з узгодженими реформами може додатково затримати надходження допомоги від іноземних партнерів.
На жаль, ці оцінки не дають підстав розраховувати на швидке поліпшення економічної ситуації в Україні. Коли підприємства витрачають кошти на відновлення після обстрілів і підтримання поточної діяльності, можливостей для розширення виробництва стає все менше. А від цього залежать нові робочі місця, зарплати та здатність родин забезпечувати себе.
У таких умовах передбачувана допомога наших партнерів необхідна для підтримки стійкості української економіки. Вона дає змогу забезпечувати роботу шкіл і лікарень, вчасно виплачувати зарплати, пенсії та соціальну допомогу, а також фінансувати проєкти відновлення. Тому важливо домовлятися про конкретні обсяги й строки фінансування. І виконувати свою частину зобов’язань: ризикувати надходженням коштів через затягування узгоджених реформ ми не можемо собі дозволити.
Водночас навіть стабільна зовнішня підтримка не усуває головної перешкоди для відновлення – війна триває. Тому справедливий і тривалий мир залишається ключовою передумовою стійкого економічного зростання нашої країни. Поки зберігається загроза нових руйнувань, людям і бізнесу складно планувати майбутнє, а економіка не має змоги повноцінно відновлюватися.
🙏52❤28🕊22🔥14💯5😱3😢3
На тлі галасливої кампанії, яку розгорнула партія війни, намагаючись зірвати будь-які спроби перезапустити переговори і шельмувати навіть саме прагнення до миру, вже проявилась одна цікава особливість. Ряд персонажів, які ще вчора у своїх дописах грізно засуджували саму можливість політичного врегулювання, поки що сором’язливо, через «кишенькових» експертів, почали так обережно виправдовуватись. Ніби вони зовсім не проти перемовин, їх якось неправильно зрозуміли. Взагалі-то дипломатія – річ непогана, мирний план потрібен, але якось «не так».
Не хочу навіть вступати у полеміку щодо того, які переговори правильні, а які ні, і що можна вигадати в якості замінника, окрім власне зустрічі за переговорним столом. Це для «посвячених». Тут важливо інше.
Насправді ми їх зрозуміли дуже точно. І вони сказали саме те, що казали завжди. Але, виринувши зі своєї інформаційної бульбашки, вони з подивом виявили, що суспільство прагне миру. І що три чверті громадян насправді підтримують перемовини. І взагалі бути «партією війни» вже дуже і дуже немодно. Адже відмова від переговорів – це позиція агресора, який їх старанно уникає.
Повторювати цю позицію… Ну, з таким порядком денним у сучасній українській політиці вже нічого робити.
Достатньо подивитись на свіжу соціологію від соціологічної групи «Рейтинг». Абсолютна більшість – 83% – вважають переговори реальним шляхом завершення війни.
Насправді, ці обережні визнання доцільності перемовин від адептів вічної війни – перша, але дуже важлива перемога для людей миру. Насправді, це означає, що порядок денний змінюється. І дійсно, як зараз кажуть експерти, нас чекає «велика доросла розмова» про те, як нам зараз добитись миру і забезпечити при цьому максимально вигідні умови.
Це вже інший підхід, який налаштовує думати, а не кидатись «вироками» і розвішувати політичні ярлики. Ну що ж, як кажуть, – далі буде.
Не хочу навіть вступати у полеміку щодо того, які переговори правильні, а які ні, і що можна вигадати в якості замінника, окрім власне зустрічі за переговорним столом. Це для «посвячених». Тут важливо інше.
Насправді ми їх зрозуміли дуже точно. І вони сказали саме те, що казали завжди. Але, виринувши зі своєї інформаційної бульбашки, вони з подивом виявили, що суспільство прагне миру. І що три чверті громадян насправді підтримують перемовини. І взагалі бути «партією війни» вже дуже і дуже немодно. Адже відмова від переговорів – це позиція агресора, який їх старанно уникає.
Повторювати цю позицію… Ну, з таким порядком денним у сучасній українській політиці вже нічого робити.
Достатньо подивитись на свіжу соціологію від соціологічної групи «Рейтинг». Абсолютна більшість – 83% – вважають переговори реальним шляхом завершення війни.
Насправді, ці обережні визнання доцільності перемовин від адептів вічної війни – перша, але дуже важлива перемога для людей миру. Насправді, це означає, що порядок денний змінюється. І дійсно, як зараз кажуть експерти, нас чекає «велика доросла розмова» про те, як нам зараз добитись миру і забезпечити при цьому максимально вигідні умови.
Це вже інший підхід, який налаштовує думати, а не кидатись «вироками» і розвішувати політичні ярлики. Ну що ж, як кажуть, – далі буде.
💯62❤35🕊34👍21👏9🙏9😍2🔥1😱1🎉1
На початку жовтня міжнародні резерви України були на рівні 47,102 млрд дол. (у місячному вимірі — зниження на 3,2%, або на 1,568 млрд дол.). Нагадаю: на початку вересня ЗВР були на рівні 48,67 млрд дол.
На початку жовтня 2025 року резерви становили 46,638 млрд дол., наразі вони зросли до 47,102 млрд дол. (близько +1%, або +464 млн дол.). Таким чином, наразі золотовалютні резерви перекривають 4 місяці майбутнього імпорту (стандарт — 3 місяці).
У вересні міжнародні резерви традиційно використовувалися, зокрема, для обслуговування та погашення боргу в іноземній валюті. Були проведені такі фінансові операції:
• сплата зобов’язань перед МВФ — 254,3 млн дол.;
• сплата іншим кредиторам — 115,1 млн дол.;
• обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком — 72,3 млн дол.;
• обслуговування валютних ОВДП — 8,3 млн дол.
Окрема тема — підтримка балансу на валютному ринку. Зокрема, у вересні Нацбанк продав на валютному ринку близько 5,450 млрд дол.
Також через щомісячну переоцінку фінансових інструментів, зокрема внаслідок зміни їхньої ринкової вартості та курсів валют, резерви знизилися на 368,3 млн дол.
У вересні на валютні рахунки НБУ через рахунки Світового банку надійшло близько 890,4 млн дол. Крім того, наша держава отримала 3,81 млрд дол. від ЄС як частину оборонного траншу через Ukraine Support Loan. Ці кошти мають цільове призначення, тому не зараховуються безпосередньо до міжнародних резервів. Водночас їх конвертація урядом у гривню позитивно вплинула на обсяг ЗВР.
Однак усі надходження до резервів не змогли перекрити їх скорочення за іншими операціями в цей період.
Золотовалютні резерви зменшуються вже декілька місяців поспіль: у вересні спостерігалося падіння на 3,2%, у серпні — на 5%, у липні — на 0,1% тощо. І ризиків подальшого погіршення динаміки вистачає. Серед них — посилення обстрілів критичної інфраструктури та бізнесу, значний дефіцит бюджету, залежність від своєчасного надходження зовнішнього фінансування та додаткові виклики з наближенням холодів. У таких умовах надважливо зберігати достатній обсяг резервів для обслуговування держборгу в іноземній валюті, підтримки балансу на валютному ринку та необхідного рівня покриття майбутнього імпорту. Наразі ця «фінподушка» залишається достатньою, однак її подальше збереження значною мірою залежатиме від обсягів зовнішнього фінансування та потреб НБУ у валютних інтервенціях.
На початку жовтня 2025 року резерви становили 46,638 млрд дол., наразі вони зросли до 47,102 млрд дол. (близько +1%, або +464 млн дол.). Таким чином, наразі золотовалютні резерви перекривають 4 місяці майбутнього імпорту (стандарт — 3 місяці).
У вересні міжнародні резерви традиційно використовувалися, зокрема, для обслуговування та погашення боргу в іноземній валюті. Були проведені такі фінансові операції:
• сплата зобов’язань перед МВФ — 254,3 млн дол.;
• сплата іншим кредиторам — 115,1 млн дол.;
• обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком — 72,3 млн дол.;
• обслуговування валютних ОВДП — 8,3 млн дол.
Окрема тема — підтримка балансу на валютному ринку. Зокрема, у вересні Нацбанк продав на валютному ринку близько 5,450 млрд дол.
Також через щомісячну переоцінку фінансових інструментів, зокрема внаслідок зміни їхньої ринкової вартості та курсів валют, резерви знизилися на 368,3 млн дол.
У вересні на валютні рахунки НБУ через рахунки Світового банку надійшло близько 890,4 млн дол. Крім того, наша держава отримала 3,81 млрд дол. від ЄС як частину оборонного траншу через Ukraine Support Loan. Ці кошти мають цільове призначення, тому не зараховуються безпосередньо до міжнародних резервів. Водночас їх конвертація урядом у гривню позитивно вплинула на обсяг ЗВР.
Однак усі надходження до резервів не змогли перекрити їх скорочення за іншими операціями в цей період.
Золотовалютні резерви зменшуються вже декілька місяців поспіль: у вересні спостерігалося падіння на 3,2%, у серпні — на 5%, у липні — на 0,1% тощо. І ризиків подальшого погіршення динаміки вистачає. Серед них — посилення обстрілів критичної інфраструктури та бізнесу, значний дефіцит бюджету, залежність від своєчасного надходження зовнішнього фінансування та додаткові виклики з наближенням холодів. У таких умовах надважливо зберігати достатній обсяг резервів для обслуговування держборгу в іноземній валюті, підтримки балансу на валютному ринку та необхідного рівня покриття майбутнього імпорту. Наразі ця «фінподушка» залишається достатньою, однак її подальше збереження значною мірою залежатиме від обсягів зовнішнього фінансування та потреб НБУ у валютних інтервенціях.
👍61👏39💯25🙏12❤3
За даними Microsoft Digital Defense Report 2026, Україна стала третьою країною у світі та першою в Європі за кількістю кібератак. На нашу державу припало 4,8% усіх зафіксованих атак, а серед цілей російських державних хакерських угруповань Україна поступається лише США.
Державні установи, бізнес, банки, лікарні, навчальні заклади та звичайні громадяни щодня стикаються з ризиками кібератак, фішингу та спроб викрадення даних. До того ж, за оцінкою Microsoft, використання штучного інтелекту дозволяє зловмисникам набагато швидше знаходити та використовувати вразливості в системах захисту.
Ще кілька років тому кібербезпеку часто сприймали як сферу відповідальності ІТ-фахівців. Сьогодні це питання безпосередньо стосується кожного з нас, зокрема йдеться про захист власних коштів. Адже для того, щоб втратити заощадження, зовсім не обов’язково стати жертвою складної хакерської атаки. Іноді достатньо перейти за шахрайським посиланням, повідомити стороннім дані банківської картки або підтвердити операцію, яку ви не здійснювали. Тому важливо не лише вдосконалювати системи кіберзахисту держави, банків та бізнесу, а й підвищувати фінансову грамотність громадян. Уміння розпізнавати шахрайські схеми, захищати персональні дані та безпечно користуватися фінансовими послугами сьогодні є необхідними навичками.
Державні установи, бізнес, банки, лікарні, навчальні заклади та звичайні громадяни щодня стикаються з ризиками кібератак, фішингу та спроб викрадення даних. До того ж, за оцінкою Microsoft, використання штучного інтелекту дозволяє зловмисникам набагато швидше знаходити та використовувати вразливості в системах захисту.
Ще кілька років тому кібербезпеку часто сприймали як сферу відповідальності ІТ-фахівців. Сьогодні це питання безпосередньо стосується кожного з нас, зокрема йдеться про захист власних коштів. Адже для того, щоб втратити заощадження, зовсім не обов’язково стати жертвою складної хакерської атаки. Іноді достатньо перейти за шахрайським посиланням, повідомити стороннім дані банківської картки або підтвердити операцію, яку ви не здійснювали. Тому важливо не лише вдосконалювати системи кіберзахисту держави, банків та бізнесу, а й підвищувати фінансову грамотність громадян. Уміння розпізнавати шахрайські схеми, захищати персональні дані та безпечно користуватися фінансовими послугами сьогодні є необхідними навичками.
💯47🙏36👍20❤15😱9👏5🕊5😢3
Нещодавно вже писав про те, як українці інтегруються в польський ринок праці. Нове ж дослідження Deloitte показує ще один важливий результат: за оцінками аналітиків, у 2025 році внесок українських біженців у ВВП Польщі становив 2,4%, або близько 94 млрд злотих. Рівень зайнятості серед них сягнув 76% і фактично зрівнявся з показником серед громадян Польщі.
Показовим є й те, що основним джерелом доходів українських родин у Польщі є саме робота. На трудові доходи припадає 87% надходжень домогосподарств біженців, тоді як соціальні виплати становлять лише 10%. Наші люди не лише працюють за наймом, а й відкривають власну справу: 13% людей працездатного віку займаються самозайнятістю, а частина з них уже створює робочі місця для інших.
Водночас дослідження вказує на ще одну важливу обставину. Багато українців працюють не за своєю кваліфікацією. Майже дві третини мають вищу освіту, але лише 29% обіймають посади, що потребують високого рівня підготовки. Тобто навіть за нинішніх показників потенціал українців використовується далеко не повною мірою.
Однак для нас головне питання не лише в тому, який внесок українці роблять в економіку інших держав, а й у тому, що ми маємо зробити, аби вони могли реалізувати свій потенціал тут, вдома. Адже йдеться про людей, без яких буде надзвичайно складно забезпечити відновлення та стале зростання української економіки. І самих закликів повертатися для цього недостатньо.
Люди мають бачити реальні перспективи. Роботу з гідною оплатою, доступне житло, можливості для започаткування власної справи та професійного розвитку, і це потребує послідовної державної політики та конкретних рішень уже зараз. Адже чим довше відкладатимемо ці рішення, тим складніше буде конкурувати за наших людей з країнами, де вони вже працюють, облаштовують життя та планують майбутнє.
Показовим є й те, що основним джерелом доходів українських родин у Польщі є саме робота. На трудові доходи припадає 87% надходжень домогосподарств біженців, тоді як соціальні виплати становлять лише 10%. Наші люди не лише працюють за наймом, а й відкривають власну справу: 13% людей працездатного віку займаються самозайнятістю, а частина з них уже створює робочі місця для інших.
Водночас дослідження вказує на ще одну важливу обставину. Багато українців працюють не за своєю кваліфікацією. Майже дві третини мають вищу освіту, але лише 29% обіймають посади, що потребують високого рівня підготовки. Тобто навіть за нинішніх показників потенціал українців використовується далеко не повною мірою.
Однак для нас головне питання не лише в тому, який внесок українці роблять в економіку інших держав, а й у тому, що ми маємо зробити, аби вони могли реалізувати свій потенціал тут, вдома. Адже йдеться про людей, без яких буде надзвичайно складно забезпечити відновлення та стале зростання української економіки. І самих закликів повертатися для цього недостатньо.
Люди мають бачити реальні перспективи. Роботу з гідною оплатою, доступне житло, можливості для започаткування власної справи та професійного розвитку, і це потребує послідовної державної політики та конкретних рішень уже зараз. Адже чим довше відкладатимемо ці рішення, тим складніше буде конкурувати за наших людей з країнами, де вони вже працюють, облаштовують життя та планують майбутнє.
👍56💯42❤23🔥14🙏7👏6🕊5😍2
Подав на реєстрацію законопроєкт «Про інвестиційні фонди», який наближає українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.
Україна має розвивати фінансовий ринок за зрозумілими й прозорими правилами. Такими, що відкривають шлях для інвестицій, дають змогу залучати капітал і водночас забезпечують належний захист тих, хто вкладає свої кошти.
Основні положення:
🔹Нові можливості для інвестування. Запроваджується зрозуміла система публічних та альтернативних інвестиційних фондів. Серед них — фонди венчурного капіталу, соціального підприємництва, довгострокових інвестицій і нерухомості.
🔹 Гнучкі форми створення фондів. Інвестиційні фонди зможуть створюватися як юридичні особи, так і без набуття такого статусу. Це дасть змогу обирати організаційну модель залежно від особливостей фонду та його завдань.
🔹 Більше захисту для інвесторів. Встановлюються вимоги до управління активами, розкриття інформації, зберігання майна фондів і контролю за їхньою діяльністю. Інвестори повинні мати чітке розуміння того, куди вкладаються їхні кошти, як ними управляють і з якими ризиками пов’язані такі інвестиції.
🔹 Чіткі правила для учасників ринку. Законопроєкт визначає вимоги до компаній з управління активами та кастодіальних установ, а також передбачає механізми державного нагляду й відповідальності за порушення.
Для впровадження нових правил передбачається перехідний період. Чинні інститути спільного інвестування матимуть можливість трансформувати свою діяльність у нові інвестиційні фонди, а професійні учасники ринку — переоформити відповідні ліцензії.
Ефективний інвестиційний ринок створює умови для залучення капіталу, підтримки підприємництва та реалізації перспективних проєктів. Його розвиток — це важлива передумова зміцнення фінансової системи й економічного зростання України. Законопроєкт розроблено у співпраці зі Світовим банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Закликаю колег долучитися до підтримки!
Україна має розвивати фінансовий ринок за зрозумілими й прозорими правилами. Такими, що відкривають шлях для інвестицій, дають змогу залучати капітал і водночас забезпечують належний захист тих, хто вкладає свої кошти.
Основні положення:
🔹Нові можливості для інвестування. Запроваджується зрозуміла система публічних та альтернативних інвестиційних фондів. Серед них — фонди венчурного капіталу, соціального підприємництва, довгострокових інвестицій і нерухомості.
🔹 Гнучкі форми створення фондів. Інвестиційні фонди зможуть створюватися як юридичні особи, так і без набуття такого статусу. Це дасть змогу обирати організаційну модель залежно від особливостей фонду та його завдань.
🔹 Більше захисту для інвесторів. Встановлюються вимоги до управління активами, розкриття інформації, зберігання майна фондів і контролю за їхньою діяльністю. Інвестори повинні мати чітке розуміння того, куди вкладаються їхні кошти, як ними управляють і з якими ризиками пов’язані такі інвестиції.
🔹 Чіткі правила для учасників ринку. Законопроєкт визначає вимоги до компаній з управління активами та кастодіальних установ, а також передбачає механізми державного нагляду й відповідальності за порушення.
Для впровадження нових правил передбачається перехідний період. Чинні інститути спільного інвестування матимуть можливість трансформувати свою діяльність у нові інвестиційні фонди, а професійні учасники ринку — переоформити відповідні ліцензії.
Ефективний інвестиційний ринок створює умови для залучення капіталу, підтримки підприємництва та реалізації перспективних проєктів. Його розвиток — це важлива передумова зміцнення фінансової системи й економічного зростання України. Законопроєкт розроблено у співпраці зі Світовим банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Закликаю колег долучитися до підтримки!
❤71👍46🔥21💯10👏3🕊2🙏1
Послідовно критикую програму національного кешбеку, яка має мізерний вплив на економіку і підтримку національного виробника, і виступаю за її скасування. Навіть коли це не було трендом серед окремих опозиційних політиків. Утім, я дуже здивований, що з боку останніх зараз лунають заклики про скасування кешбеку як магічну пігулку для лікування бюджетного дефіциту.
Спеціально для таких колег: за 8 місяців поточного року видатки за програмами нацкешбеку склали 3,6 млрд грн. Це неспівставно із бюджетною потребою у 29 млрд дол., яку потрібно закрити, щоб профінансувати видатки держбюджету до кінця цього року.
Ще раз — послідовно виступаю за припинення нацкешбеку як бюджетного непотребу, але я точно ніколи не був прихильником вирішення складних проблем за рахунок примітивних рішень. Бо математика не сходиться. А для бюджетного балансу це головне, а не вау-коменти і лайки у соцмережах.
Спеціально для таких колег: за 8 місяців поточного року видатки за програмами нацкешбеку склали 3,6 млрд грн. Це неспівставно із бюджетною потребою у 29 млрд дол., яку потрібно закрити, щоб профінансувати видатки держбюджету до кінця цього року.
Ще раз — послідовно виступаю за припинення нацкешбеку як бюджетного непотребу, але я точно ніколи не був прихильником вирішення складних проблем за рахунок примітивних рішень. Бо математика не сходиться. А для бюджетного балансу це головне, а не вау-коменти і лайки у соцмережах.
👍72💯46🔥22❤12🙏3🕊3👏2
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва назвала три основні ризики для світової економіки: високі ціни на енергоносії, зростання державних боргів та можливі наслідки інвестиційного буму навколо штучного інтелекту.
За прогнозами Фонду, світовий державний борг може перевищити 100% ВВП ще до 2030 року. Водночас найбільшого погіршення економічних перспектив МВФ очікує саме в країнах, які потерпають від війни. Серед них і Україна.
Для нас це додатковий виклик. Війна потребує величезних ресурсів, а погіршення ситуації у світовій економіці може ускладнити залучення зовнішнього фінансування, від якого значною мірою залежить стійкість нашого бюджету. Тому маємо особливо відповідально ставитися до виконання власних зобов’язань перед міжнародними партнерами. Ухвалювати необхідні законопроєкти, проводити погоджені реформи та не створювати власними руками додаткових ризиків для фінансування держави.
Бо в умовах війни втрачати мільярди міжнародної допомоги через невиконані зобов’язання – недопустима розкіш.
За прогнозами Фонду, світовий державний борг може перевищити 100% ВВП ще до 2030 року. Водночас найбільшого погіршення економічних перспектив МВФ очікує саме в країнах, які потерпають від війни. Серед них і Україна.
Для нас це додатковий виклик. Війна потребує величезних ресурсів, а погіршення ситуації у світовій економіці може ускладнити залучення зовнішнього фінансування, від якого значною мірою залежить стійкість нашого бюджету. Тому маємо особливо відповідально ставитися до виконання власних зобов’язань перед міжнародними партнерами. Ухвалювати необхідні законопроєкти, проводити погоджені реформи та не створювати власними руками додаткових ризиків для фінансування держави.
Бо в умовах війни втрачати мільярди міжнародної допомоги через невиконані зобов’язання – недопустима розкіш.
❤72💯38🙏27🕊19👍2🔥1
Поки ми шукаємо ресурси для фінансування армії, підтримки людей та економіки, понад трильйон гривень залишається в тіні. Однак проєкт бюджету-2027 не передбачає достатньо рішучих кроків для детінізації. Так само бракує системних рішень для подолання бідності та стимулювання економічного зростання. Переконаний, що без відповіді на ці виклики забезпечити довгострокову фінансову стійкість нашої держави буде вкрай складно.
🔹Про те, де ж шукати додаткові кошти та що необхідно змінити вже зараз – розповів у блозі: https://www.rbc.ua/rus/news/byudzhet-2027-mizh-viynoyu-bidnistyu-i-trilyonom-1791294817.html
🔹Про те, де ж шукати додаткові кошти та що необхідно змінити вже зараз – розповів у блозі: https://www.rbc.ua/rus/news/byudzhet-2027-mizh-viynoyu-bidnistyu-i-trilyonom-1791294817.html
РБК-Україна
Бюджет-2027: між війною, бідністю і трильйоном у тіні
Подробиці читайте на сайті
👍89💯61👏57🙏12🕊8❤2🔥1
Черговий урок послідовності переслідування власних національних інтересів попри все і всіх, що наданий нам нашими партнерами, вчить нас одному. Для політиків нема і не може бути нічого вище за інтереси свого народу, своїх людей.
💯91😢49😱27🕊14❤1
Страшна трагедія у Запоріжжі. Вісім загиблих, серед них троє дітей.
Немає слів, які могли б виправдати цей російський терор.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Сил усім постраждалим.
Вічна пам’ять невинним жертвам.
Немає слів, які могли б виправдати цей російський терор.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Сил усім постраждалим.
Вічна пам’ять невинним жертвам.
😢64🕊25🙏14❤6
На тлі повідомлень про нестачу коштів у держбюджеті люди цілком закономірно хвилюються, чи не буде затримок із виплатою пенсій.
Важливо пояснити: бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік збалансований, кошти на поточні пенсійні виплати передбачені. Проблеми з фінансуванням держбюджету самі по собі не означають затримок пенсій.
Водночас часто чуємо про величезну «діру» в Пенсійному фонді. Але тут важливо не плутати різні речі.
251,3 млрд грн, які держава передбачила для Пенсійного фонду, — це не дефіцит, а кошти на виконання окремих державних зобов'язань. Зокрема, на спеціальні пенсії, надбавки, доплати до мінімальних пенсій, сплату страхових внесків за окремі категорії громадян та компенсацію недоотриманих надходжень від ЄСВ.
Окрема проблема — виконання судових рішень про призначення та перерахунок пенсій, зокрема спеціальних. Йдеться як про виплату пенсій у збільшеному розмірі, так і про погашення заборгованості за минулі періоди. Але труднощі з фінансуванням таких виплат не означають, що коштів бракує на всі поточні пенсії.
І тут ми знову повертаємося до необхідності реформи спецпенсій. Переконаний, що поступовий перехід до професійного пенсійного забезпечення за умови належного фінансування нової системи дозволить зробити її справедливішою та зменшити навантаження на бюджет у довгостроковій перспективі.
Люди мають бути впевнені, що отримають зароблену пенсію вчасно. А держава повинна забезпечити зрозумілі та справедливі правила пенсійного забезпечення для всіх.
Важливо пояснити: бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік збалансований, кошти на поточні пенсійні виплати передбачені. Проблеми з фінансуванням держбюджету самі по собі не означають затримок пенсій.
Водночас часто чуємо про величезну «діру» в Пенсійному фонді. Але тут важливо не плутати різні речі.
251,3 млрд грн, які держава передбачила для Пенсійного фонду, — це не дефіцит, а кошти на виконання окремих державних зобов'язань. Зокрема, на спеціальні пенсії, надбавки, доплати до мінімальних пенсій, сплату страхових внесків за окремі категорії громадян та компенсацію недоотриманих надходжень від ЄСВ.
Окрема проблема — виконання судових рішень про призначення та перерахунок пенсій, зокрема спеціальних. Йдеться як про виплату пенсій у збільшеному розмірі, так і про погашення заборгованості за минулі періоди. Але труднощі з фінансуванням таких виплат не означають, що коштів бракує на всі поточні пенсії.
І тут ми знову повертаємося до необхідності реформи спецпенсій. Переконаний, що поступовий перехід до професійного пенсійного забезпечення за умови належного фінансування нової системи дозволить зробити її справедливішою та зменшити навантаження на бюджет у довгостроковій перспективі.
Люди мають бути впевнені, що отримають зароблену пенсію вчасно. А держава повинна забезпечити зрозумілі та справедливі правила пенсійного забезпечення для всіх.
👍68👏40😱29❤18
У вересні річна інфляція досягла позначки 10% (у серпні – 8,1%, у липні – 7,7%) – Держстат.
На початку осені ціни на продукти харчування та безалкогольні напої трохи зросли – на 1,9% у динаміці місяця (тобто вересень 2026 року до серпня 2026 року). Серед продуктів помітно подорожчали: яйця (+43,6%), цукор (+8,3%), молоко (+2,9%), риба та продукти з риби (+2,1%), олія соняшникова (+1,8%), хліб та хлібопродукти (+1,8%), м’ясо та м’ясопродукти (+1,7%). А знизилась вартість лише фруктів (-5,7%) та овочів (-2,3%).
Якщо ж брати до уваги зміни цін у продуктовому кошику за рік (тобто вересень 2026 року до вересня 2025 року), за цей період спостерігається зростання на 8,9%. Зокрема, у плюс пішли такі товари: риба та продукти з риби (+23%), олія соняшникова (+21,4%), хліб та хлібопродукти (+19,9%), хліб (+15,6%), яйця (+12,2%), овочі (+10,3%), макаронні вироби (+10,3%). А подешевшали тільки фрукти (-5,1%) та вершкове масло (-1,4%).
У вересні – протягом місяця – також відчутно подорожчали інші товари та послуги. Найбільше зростання відбулось у таких напрямах, як освіта (+17,4%), одяг та взуття (+8,5%), водопостачання (+5,6%), каналізація (+5,5%), паливо та мастила (+5,2%). А знизилась трохи вартість послуг залізничного пасажирського транспорту (-0,3%).
У річному розрізі вартість вказаних та інших товарів та послуг зростала помітніше: водопостачання (+87,6%), каналізація (+83,1%), паливо та мастила (+46,2%), автодорожній пасажирський транспорт (+41,7%), освіта (+19,6%), залізничний пасажирський транспорт (+16,5%), амбулаторні послуги (+13,9%), зв’язок (+13,9%), ресторани та готелі (+13,2%). Водночас у цей період знизились ціни на одяг та взуття (-4,7%), фармпродукцію, медобладнання та товари (-1,2%).
Як бачимо, останні місяці річна інфляція поступово зростає. Серед чинників, які посилюють інфляційний тиск, – ворожі обстріли енергетики, критичної інфраструктури, складів та виробництв. Ризики подальшого зростання цін залишаються високими, особливо напередодні зими, коли через обстріли та відключення електроенергії можуть збільшуватися витрати бізнесу на виробництво й постачання товарів.
І хоча річна інфляція у вересні становила 10% проти 11,9% у вересні 2025 року, її прискорення вже створює додатковий тиск на бюджети українських родин. Найбільше зростання цін на продукти харчування, ліки та комунальні послуги відчувають малозабезпечені родини, люди з інвалідністю та пенсіонери. Тому важливо не лише стримувати інфляційний тиск, підтримуючи бізнес та економічну активність, а й забезпечувати належний соціальний захист людей. Саме тому серед запропонованих мною правок до проєкту Держбюджету на 2027 рік – підвищення соціальних стандартів.
На початку осені ціни на продукти харчування та безалкогольні напої трохи зросли – на 1,9% у динаміці місяця (тобто вересень 2026 року до серпня 2026 року). Серед продуктів помітно подорожчали: яйця (+43,6%), цукор (+8,3%), молоко (+2,9%), риба та продукти з риби (+2,1%), олія соняшникова (+1,8%), хліб та хлібопродукти (+1,8%), м’ясо та м’ясопродукти (+1,7%). А знизилась вартість лише фруктів (-5,7%) та овочів (-2,3%).
Якщо ж брати до уваги зміни цін у продуктовому кошику за рік (тобто вересень 2026 року до вересня 2025 року), за цей період спостерігається зростання на 8,9%. Зокрема, у плюс пішли такі товари: риба та продукти з риби (+23%), олія соняшникова (+21,4%), хліб та хлібопродукти (+19,9%), хліб (+15,6%), яйця (+12,2%), овочі (+10,3%), макаронні вироби (+10,3%). А подешевшали тільки фрукти (-5,1%) та вершкове масло (-1,4%).
У вересні – протягом місяця – також відчутно подорожчали інші товари та послуги. Найбільше зростання відбулось у таких напрямах, як освіта (+17,4%), одяг та взуття (+8,5%), водопостачання (+5,6%), каналізація (+5,5%), паливо та мастила (+5,2%). А знизилась трохи вартість послуг залізничного пасажирського транспорту (-0,3%).
У річному розрізі вартість вказаних та інших товарів та послуг зростала помітніше: водопостачання (+87,6%), каналізація (+83,1%), паливо та мастила (+46,2%), автодорожній пасажирський транспорт (+41,7%), освіта (+19,6%), залізничний пасажирський транспорт (+16,5%), амбулаторні послуги (+13,9%), зв’язок (+13,9%), ресторани та готелі (+13,2%). Водночас у цей період знизились ціни на одяг та взуття (-4,7%), фармпродукцію, медобладнання та товари (-1,2%).
Як бачимо, останні місяці річна інфляція поступово зростає. Серед чинників, які посилюють інфляційний тиск, – ворожі обстріли енергетики, критичної інфраструктури, складів та виробництв. Ризики подальшого зростання цін залишаються високими, особливо напередодні зими, коли через обстріли та відключення електроенергії можуть збільшуватися витрати бізнесу на виробництво й постачання товарів.
І хоча річна інфляція у вересні становила 10% проти 11,9% у вересні 2025 року, її прискорення вже створює додатковий тиск на бюджети українських родин. Найбільше зростання цін на продукти харчування, ліки та комунальні послуги відчувають малозабезпечені родини, люди з інвалідністю та пенсіонери. Тому важливо не лише стримувати інфляційний тиск, підтримуючи бізнес та економічну активність, а й забезпечувати належний соціальний захист людей. Саме тому серед запропонованих мною правок до проєкту Держбюджету на 2027 рік – підвищення соціальних стандартів.
😢60😱44🙏26💯13❤3🕊2
Forwarded from Сергій Корецький | Премʼєр-міністр 🇺🇦
Уряд ухвалив рішення, яке допоможе людям підтвердити пенсійний стаж за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Особливо це важливо для тих, хто втратив документи через бойові дії чи окупацію.
Насамперед стаж підтверджуватиметься за даними державних електронних реєстрів. Якщо таких даних немає, враховуватимуться трудова книжка та інші документи, перелік яких розширено.
Якщо документів немає або вони не збереглися, стаж можна буде підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із людиною. Пенсійний фонд допомагатиме знайти таких людей.
Для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищені внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу. Дії Уряду спрямовані на те, щоб люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів.
Особливо це важливо для тих, хто втратив документи через бойові дії чи окупацію.
Насамперед стаж підтверджуватиметься за даними державних електронних реєстрів. Якщо таких даних немає, враховуватимуться трудова книжка та інші документи, перелік яких розширено.
Якщо документів немає або вони не збереглися, стаж можна буде підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із людиною. Пенсійний фонд допомагатиме знайти таких людей.
Для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищені внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу. Дії Уряду спрямовані на те, щоб люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів.
👍65🎉37🔥26🙏13❤8