Нещодавно вже писав про те, як українці інтегруються в польський ринок праці. Нове ж дослідження Deloitte показує ще один важливий результат: за оцінками аналітиків, у 2025 році внесок українських біженців у ВВП Польщі становив 2,4%, або близько 94 млрд злотих. Рівень зайнятості серед них сягнув 76% і фактично зрівнявся з показником серед громадян Польщі.
Показовим є й те, що основним джерелом доходів українських родин у Польщі є саме робота. На трудові доходи припадає 87% надходжень домогосподарств біженців, тоді як соціальні виплати становлять лише 10%. Наші люди не лише працюють за наймом, а й відкривають власну справу: 13% людей працездатного віку займаються самозайнятістю, а частина з них уже створює робочі місця для інших.
Водночас дослідження вказує на ще одну важливу обставину. Багато українців працюють не за своєю кваліфікацією. Майже дві третини мають вищу освіту, але лише 29% обіймають посади, що потребують високого рівня підготовки. Тобто навіть за нинішніх показників потенціал українців використовується далеко не повною мірою.
Однак для нас головне питання не лише в тому, який внесок українці роблять в економіку інших держав, а й у тому, що ми маємо зробити, аби вони могли реалізувати свій потенціал тут, вдома. Адже йдеться про людей, без яких буде надзвичайно складно забезпечити відновлення та стале зростання української економіки. І самих закликів повертатися для цього недостатньо.
Люди мають бачити реальні перспективи. Роботу з гідною оплатою, доступне житло, можливості для започаткування власної справи та професійного розвитку, і це потребує послідовної державної політики та конкретних рішень уже зараз. Адже чим довше відкладатимемо ці рішення, тим складніше буде конкурувати за наших людей з країнами, де вони вже працюють, облаштовують життя та планують майбутнє.
Показовим є й те, що основним джерелом доходів українських родин у Польщі є саме робота. На трудові доходи припадає 87% надходжень домогосподарств біженців, тоді як соціальні виплати становлять лише 10%. Наші люди не лише працюють за наймом, а й відкривають власну справу: 13% людей працездатного віку займаються самозайнятістю, а частина з них уже створює робочі місця для інших.
Водночас дослідження вказує на ще одну важливу обставину. Багато українців працюють не за своєю кваліфікацією. Майже дві третини мають вищу освіту, але лише 29% обіймають посади, що потребують високого рівня підготовки. Тобто навіть за нинішніх показників потенціал українців використовується далеко не повною мірою.
Однак для нас головне питання не лише в тому, який внесок українці роблять в економіку інших держав, а й у тому, що ми маємо зробити, аби вони могли реалізувати свій потенціал тут, вдома. Адже йдеться про людей, без яких буде надзвичайно складно забезпечити відновлення та стале зростання української економіки. І самих закликів повертатися для цього недостатньо.
Люди мають бачити реальні перспективи. Роботу з гідною оплатою, доступне житло, можливості для започаткування власної справи та професійного розвитку, і це потребує послідовної державної політики та конкретних рішень уже зараз. Адже чим довше відкладатимемо ці рішення, тим складніше буде конкурувати за наших людей з країнами, де вони вже працюють, облаштовують життя та планують майбутнє.
👍56💯42❤23🔥14🙏7👏6🕊5😍2
Подав на реєстрацію законопроєкт «Про інвестиційні фонди», який наближає українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.
Україна має розвивати фінансовий ринок за зрозумілими й прозорими правилами. Такими, що відкривають шлях для інвестицій, дають змогу залучати капітал і водночас забезпечують належний захист тих, хто вкладає свої кошти.
Основні положення:
🔹Нові можливості для інвестування. Запроваджується зрозуміла система публічних та альтернативних інвестиційних фондів. Серед них — фонди венчурного капіталу, соціального підприємництва, довгострокових інвестицій і нерухомості.
🔹 Гнучкі форми створення фондів. Інвестиційні фонди зможуть створюватися як юридичні особи, так і без набуття такого статусу. Це дасть змогу обирати організаційну модель залежно від особливостей фонду та його завдань.
🔹 Більше захисту для інвесторів. Встановлюються вимоги до управління активами, розкриття інформації, зберігання майна фондів і контролю за їхньою діяльністю. Інвестори повинні мати чітке розуміння того, куди вкладаються їхні кошти, як ними управляють і з якими ризиками пов’язані такі інвестиції.
🔹 Чіткі правила для учасників ринку. Законопроєкт визначає вимоги до компаній з управління активами та кастодіальних установ, а також передбачає механізми державного нагляду й відповідальності за порушення.
Для впровадження нових правил передбачається перехідний період. Чинні інститути спільного інвестування матимуть можливість трансформувати свою діяльність у нові інвестиційні фонди, а професійні учасники ринку — переоформити відповідні ліцензії.
Ефективний інвестиційний ринок створює умови для залучення капіталу, підтримки підприємництва та реалізації перспективних проєктів. Його розвиток — це важлива передумова зміцнення фінансової системи й економічного зростання України. Законопроєкт розроблено у співпраці зі Світовим банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Закликаю колег долучитися до підтримки!
Україна має розвивати фінансовий ринок за зрозумілими й прозорими правилами. Такими, що відкривають шлях для інвестицій, дають змогу залучати капітал і водночас забезпечують належний захист тих, хто вкладає свої кошти.
Основні положення:
🔹Нові можливості для інвестування. Запроваджується зрозуміла система публічних та альтернативних інвестиційних фондів. Серед них — фонди венчурного капіталу, соціального підприємництва, довгострокових інвестицій і нерухомості.
🔹 Гнучкі форми створення фондів. Інвестиційні фонди зможуть створюватися як юридичні особи, так і без набуття такого статусу. Це дасть змогу обирати організаційну модель залежно від особливостей фонду та його завдань.
🔹 Більше захисту для інвесторів. Встановлюються вимоги до управління активами, розкриття інформації, зберігання майна фондів і контролю за їхньою діяльністю. Інвестори повинні мати чітке розуміння того, куди вкладаються їхні кошти, як ними управляють і з якими ризиками пов’язані такі інвестиції.
🔹 Чіткі правила для учасників ринку. Законопроєкт визначає вимоги до компаній з управління активами та кастодіальних установ, а також передбачає механізми державного нагляду й відповідальності за порушення.
Для впровадження нових правил передбачається перехідний період. Чинні інститути спільного інвестування матимуть можливість трансформувати свою діяльність у нові інвестиційні фонди, а професійні учасники ринку — переоформити відповідні ліцензії.
Ефективний інвестиційний ринок створює умови для залучення капіталу, підтримки підприємництва та реалізації перспективних проєктів. Його розвиток — це важлива передумова зміцнення фінансової системи й економічного зростання України. Законопроєкт розроблено у співпраці зі Світовим банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Закликаю колег долучитися до підтримки!
❤71👍46🔥21💯10👏3🕊2🙏1
Послідовно критикую програму національного кешбеку, яка має мізерний вплив на економіку і підтримку національного виробника, і виступаю за її скасування. Навіть коли це не було трендом серед окремих опозиційних політиків. Утім, я дуже здивований, що з боку останніх зараз лунають заклики про скасування кешбеку як магічну пігулку для лікування бюджетного дефіциту.
Спеціально для таких колег: за 8 місяців поточного року видатки за програмами нацкешбеку склали 3,6 млрд грн. Це неспівставно із бюджетною потребою у 29 млрд дол., яку потрібно закрити, щоб профінансувати видатки держбюджету до кінця цього року.
Ще раз — послідовно виступаю за припинення нацкешбеку як бюджетного непотребу, але я точно ніколи не був прихильником вирішення складних проблем за рахунок примітивних рішень. Бо математика не сходиться. А для бюджетного балансу це головне, а не вау-коменти і лайки у соцмережах.
Спеціально для таких колег: за 8 місяців поточного року видатки за програмами нацкешбеку склали 3,6 млрд грн. Це неспівставно із бюджетною потребою у 29 млрд дол., яку потрібно закрити, щоб профінансувати видатки держбюджету до кінця цього року.
Ще раз — послідовно виступаю за припинення нацкешбеку як бюджетного непотребу, але я точно ніколи не був прихильником вирішення складних проблем за рахунок примітивних рішень. Бо математика не сходиться. А для бюджетного балансу це головне, а не вау-коменти і лайки у соцмережах.
👍72💯46🔥22❤12🙏3🕊3👏2
Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва назвала три основні ризики для світової економіки: високі ціни на енергоносії, зростання державних боргів та можливі наслідки інвестиційного буму навколо штучного інтелекту.
За прогнозами Фонду, світовий державний борг може перевищити 100% ВВП ще до 2030 року. Водночас найбільшого погіршення економічних перспектив МВФ очікує саме в країнах, які потерпають від війни. Серед них і Україна.
Для нас це додатковий виклик. Війна потребує величезних ресурсів, а погіршення ситуації у світовій економіці може ускладнити залучення зовнішнього фінансування, від якого значною мірою залежить стійкість нашого бюджету. Тому маємо особливо відповідально ставитися до виконання власних зобов’язань перед міжнародними партнерами. Ухвалювати необхідні законопроєкти, проводити погоджені реформи та не створювати власними руками додаткових ризиків для фінансування держави.
Бо в умовах війни втрачати мільярди міжнародної допомоги через невиконані зобов’язання – недопустима розкіш.
За прогнозами Фонду, світовий державний борг може перевищити 100% ВВП ще до 2030 року. Водночас найбільшого погіршення економічних перспектив МВФ очікує саме в країнах, які потерпають від війни. Серед них і Україна.
Для нас це додатковий виклик. Війна потребує величезних ресурсів, а погіршення ситуації у світовій економіці може ускладнити залучення зовнішнього фінансування, від якого значною мірою залежить стійкість нашого бюджету. Тому маємо особливо відповідально ставитися до виконання власних зобов’язань перед міжнародними партнерами. Ухвалювати необхідні законопроєкти, проводити погоджені реформи та не створювати власними руками додаткових ризиків для фінансування держави.
Бо в умовах війни втрачати мільярди міжнародної допомоги через невиконані зобов’язання – недопустима розкіш.
❤72💯38🙏27🕊19👍2🔥1
Поки ми шукаємо ресурси для фінансування армії, підтримки людей та економіки, понад трильйон гривень залишається в тіні. Однак проєкт бюджету-2027 не передбачає достатньо рішучих кроків для детінізації. Так само бракує системних рішень для подолання бідності та стимулювання економічного зростання. Переконаний, що без відповіді на ці виклики забезпечити довгострокову фінансову стійкість нашої держави буде вкрай складно.
🔹Про те, де ж шукати додаткові кошти та що необхідно змінити вже зараз – розповів у блозі: https://www.rbc.ua/rus/news/byudzhet-2027-mizh-viynoyu-bidnistyu-i-trilyonom-1791294817.html
🔹Про те, де ж шукати додаткові кошти та що необхідно змінити вже зараз – розповів у блозі: https://www.rbc.ua/rus/news/byudzhet-2027-mizh-viynoyu-bidnistyu-i-trilyonom-1791294817.html
РБК-Україна
Бюджет-2027: між війною, бідністю і трильйоном у тіні
Подробиці читайте на сайті
👍89💯61👏57🙏12🕊8❤2🔥1
Черговий урок послідовності переслідування власних національних інтересів попри все і всіх, що наданий нам нашими партнерами, вчить нас одному. Для політиків нема і не може бути нічого вище за інтереси свого народу, своїх людей.
💯91😢49😱27🕊14❤1
Страшна трагедія у Запоріжжі. Вісім загиблих, серед них троє дітей.
Немає слів, які могли б виправдати цей російський терор.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Сил усім постраждалим.
Вічна пам’ять невинним жертвам.
Немає слів, які могли б виправдати цей російський терор.
Щирі співчуття рідним і близьким загиблих. Сил усім постраждалим.
Вічна пам’ять невинним жертвам.
😢64🕊25🙏14❤6
На тлі повідомлень про нестачу коштів у держбюджеті люди цілком закономірно хвилюються, чи не буде затримок із виплатою пенсій.
Важливо пояснити: бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік збалансований, кошти на поточні пенсійні виплати передбачені. Проблеми з фінансуванням держбюджету самі по собі не означають затримок пенсій.
Водночас часто чуємо про величезну «діру» в Пенсійному фонді. Але тут важливо не плутати різні речі.
251,3 млрд грн, які держава передбачила для Пенсійного фонду, — це не дефіцит, а кошти на виконання окремих державних зобов'язань. Зокрема, на спеціальні пенсії, надбавки, доплати до мінімальних пенсій, сплату страхових внесків за окремі категорії громадян та компенсацію недоотриманих надходжень від ЄСВ.
Окрема проблема — виконання судових рішень про призначення та перерахунок пенсій, зокрема спеціальних. Йдеться як про виплату пенсій у збільшеному розмірі, так і про погашення заборгованості за минулі періоди. Але труднощі з фінансуванням таких виплат не означають, що коштів бракує на всі поточні пенсії.
І тут ми знову повертаємося до необхідності реформи спецпенсій. Переконаний, що поступовий перехід до професійного пенсійного забезпечення за умови належного фінансування нової системи дозволить зробити її справедливішою та зменшити навантаження на бюджет у довгостроковій перспективі.
Люди мають бути впевнені, що отримають зароблену пенсію вчасно. А держава повинна забезпечити зрозумілі та справедливі правила пенсійного забезпечення для всіх.
Важливо пояснити: бюджет Пенсійного фонду на 2026 рік збалансований, кошти на поточні пенсійні виплати передбачені. Проблеми з фінансуванням держбюджету самі по собі не означають затримок пенсій.
Водночас часто чуємо про величезну «діру» в Пенсійному фонді. Але тут важливо не плутати різні речі.
251,3 млрд грн, які держава передбачила для Пенсійного фонду, — це не дефіцит, а кошти на виконання окремих державних зобов'язань. Зокрема, на спеціальні пенсії, надбавки, доплати до мінімальних пенсій, сплату страхових внесків за окремі категорії громадян та компенсацію недоотриманих надходжень від ЄСВ.
Окрема проблема — виконання судових рішень про призначення та перерахунок пенсій, зокрема спеціальних. Йдеться як про виплату пенсій у збільшеному розмірі, так і про погашення заборгованості за минулі періоди. Але труднощі з фінансуванням таких виплат не означають, що коштів бракує на всі поточні пенсії.
І тут ми знову повертаємося до необхідності реформи спецпенсій. Переконаний, що поступовий перехід до професійного пенсійного забезпечення за умови належного фінансування нової системи дозволить зробити її справедливішою та зменшити навантаження на бюджет у довгостроковій перспективі.
Люди мають бути впевнені, що отримають зароблену пенсію вчасно. А держава повинна забезпечити зрозумілі та справедливі правила пенсійного забезпечення для всіх.
👍68👏40😱29❤18
У вересні річна інфляція досягла позначки 10% (у серпні – 8,1%, у липні – 7,7%) – Держстат.
На початку осені ціни на продукти харчування та безалкогольні напої трохи зросли – на 1,9% у динаміці місяця (тобто вересень 2026 року до серпня 2026 року). Серед продуктів помітно подорожчали: яйця (+43,6%), цукор (+8,3%), молоко (+2,9%), риба та продукти з риби (+2,1%), олія соняшникова (+1,8%), хліб та хлібопродукти (+1,8%), м’ясо та м’ясопродукти (+1,7%). А знизилась вартість лише фруктів (-5,7%) та овочів (-2,3%).
Якщо ж брати до уваги зміни цін у продуктовому кошику за рік (тобто вересень 2026 року до вересня 2025 року), за цей період спостерігається зростання на 8,9%. Зокрема, у плюс пішли такі товари: риба та продукти з риби (+23%), олія соняшникова (+21,4%), хліб та хлібопродукти (+19,9%), хліб (+15,6%), яйця (+12,2%), овочі (+10,3%), макаронні вироби (+10,3%). А подешевшали тільки фрукти (-5,1%) та вершкове масло (-1,4%).
У вересні – протягом місяця – також відчутно подорожчали інші товари та послуги. Найбільше зростання відбулось у таких напрямах, як освіта (+17,4%), одяг та взуття (+8,5%), водопостачання (+5,6%), каналізація (+5,5%), паливо та мастила (+5,2%). А знизилась трохи вартість послуг залізничного пасажирського транспорту (-0,3%).
У річному розрізі вартість вказаних та інших товарів та послуг зростала помітніше: водопостачання (+87,6%), каналізація (+83,1%), паливо та мастила (+46,2%), автодорожній пасажирський транспорт (+41,7%), освіта (+19,6%), залізничний пасажирський транспорт (+16,5%), амбулаторні послуги (+13,9%), зв’язок (+13,9%), ресторани та готелі (+13,2%). Водночас у цей період знизились ціни на одяг та взуття (-4,7%), фармпродукцію, медобладнання та товари (-1,2%).
Як бачимо, останні місяці річна інфляція поступово зростає. Серед чинників, які посилюють інфляційний тиск, – ворожі обстріли енергетики, критичної інфраструктури, складів та виробництв. Ризики подальшого зростання цін залишаються високими, особливо напередодні зими, коли через обстріли та відключення електроенергії можуть збільшуватися витрати бізнесу на виробництво й постачання товарів.
І хоча річна інфляція у вересні становила 10% проти 11,9% у вересні 2025 року, її прискорення вже створює додатковий тиск на бюджети українських родин. Найбільше зростання цін на продукти харчування, ліки та комунальні послуги відчувають малозабезпечені родини, люди з інвалідністю та пенсіонери. Тому важливо не лише стримувати інфляційний тиск, підтримуючи бізнес та економічну активність, а й забезпечувати належний соціальний захист людей. Саме тому серед запропонованих мною правок до проєкту Держбюджету на 2027 рік – підвищення соціальних стандартів.
На початку осені ціни на продукти харчування та безалкогольні напої трохи зросли – на 1,9% у динаміці місяця (тобто вересень 2026 року до серпня 2026 року). Серед продуктів помітно подорожчали: яйця (+43,6%), цукор (+8,3%), молоко (+2,9%), риба та продукти з риби (+2,1%), олія соняшникова (+1,8%), хліб та хлібопродукти (+1,8%), м’ясо та м’ясопродукти (+1,7%). А знизилась вартість лише фруктів (-5,7%) та овочів (-2,3%).
Якщо ж брати до уваги зміни цін у продуктовому кошику за рік (тобто вересень 2026 року до вересня 2025 року), за цей період спостерігається зростання на 8,9%. Зокрема, у плюс пішли такі товари: риба та продукти з риби (+23%), олія соняшникова (+21,4%), хліб та хлібопродукти (+19,9%), хліб (+15,6%), яйця (+12,2%), овочі (+10,3%), макаронні вироби (+10,3%). А подешевшали тільки фрукти (-5,1%) та вершкове масло (-1,4%).
У вересні – протягом місяця – також відчутно подорожчали інші товари та послуги. Найбільше зростання відбулось у таких напрямах, як освіта (+17,4%), одяг та взуття (+8,5%), водопостачання (+5,6%), каналізація (+5,5%), паливо та мастила (+5,2%). А знизилась трохи вартість послуг залізничного пасажирського транспорту (-0,3%).
У річному розрізі вартість вказаних та інших товарів та послуг зростала помітніше: водопостачання (+87,6%), каналізація (+83,1%), паливо та мастила (+46,2%), автодорожній пасажирський транспорт (+41,7%), освіта (+19,6%), залізничний пасажирський транспорт (+16,5%), амбулаторні послуги (+13,9%), зв’язок (+13,9%), ресторани та готелі (+13,2%). Водночас у цей період знизились ціни на одяг та взуття (-4,7%), фармпродукцію, медобладнання та товари (-1,2%).
Як бачимо, останні місяці річна інфляція поступово зростає. Серед чинників, які посилюють інфляційний тиск, – ворожі обстріли енергетики, критичної інфраструктури, складів та виробництв. Ризики подальшого зростання цін залишаються високими, особливо напередодні зими, коли через обстріли та відключення електроенергії можуть збільшуватися витрати бізнесу на виробництво й постачання товарів.
І хоча річна інфляція у вересні становила 10% проти 11,9% у вересні 2025 року, її прискорення вже створює додатковий тиск на бюджети українських родин. Найбільше зростання цін на продукти харчування, ліки та комунальні послуги відчувають малозабезпечені родини, люди з інвалідністю та пенсіонери. Тому важливо не лише стримувати інфляційний тиск, підтримуючи бізнес та економічну активність, а й забезпечувати належний соціальний захист людей. Саме тому серед запропонованих мною правок до проєкту Держбюджету на 2027 рік – підвищення соціальних стандартів.
😢60😱44🙏26💯13❤3🕊2
Forwarded from Сергій Корецький | Премʼєр-міністр 🇺🇦
Уряд ухвалив рішення, яке допоможе людям підтвердити пенсійний стаж за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Особливо це важливо для тих, хто втратив документи через бойові дії чи окупацію.
Насамперед стаж підтверджуватиметься за даними державних електронних реєстрів. Якщо таких даних немає, враховуватимуться трудова книжка та інші документи, перелік яких розширено.
Якщо документів немає або вони не збереглися, стаж можна буде підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із людиною. Пенсійний фонд допомагатиме знайти таких людей.
Для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищені внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу. Дії Уряду спрямовані на те, щоб люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів.
Особливо це важливо для тих, хто втратив документи через бойові дії чи окупацію.
Насамперед стаж підтверджуватиметься за даними державних електронних реєстрів. Якщо таких даних немає, враховуватимуться трудова книжка та інші документи, перелік яких розширено.
Якщо документів немає або вони не збереглися, стаж можна буде підтвердити показаннями щонайменше двох свідків, які працювали разом із людиною. Пенсійний фонд допомагатиме знайти таких людей.
Для тих, хто колись працював на підприємствах на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій, а також чиї документи знищені внаслідок війни, передбачено окремий порядок зарахування стажу. Дії Уряду спрямовані на те, щоб люди, які постраждали від війни, не втрачали права на пенсію через відсутність документів.
👍65🎉37🔥26🙏13❤8
Ситуація на ринку праці залишається складною. За даними жовтневого Макроекономічного та монетарного огляду НБУ, у вересні 2026 року кількість вакансій на Work.ua скоротилася на 9% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як кількість резюме зросла на 28%.
Особливо помітне скорочення вакансій у роздрібній торгівлі (–28%), готельно-ресторанній сфері (–25%) та логістиці (–11%). Відрізняється ситуація і в регіонах. Зокрема, кількість вакансій за робітничими спеціальностями у Дніпрі зменшилася на 23%, в Одесі — на 18,2%, тоді як у Львові — на 1,8%.
На можливості бізнесу наймати нових працівників впливають війна, постійні обстріли, перебої з електропостачанням та загальна економічна невизначеність. І ці дані вкотре нагадують, наскільки важливо приділяти увагу збереженню зайнятості та підтримці роботодавців. Насамперед ідеться про підприємства, які постраждали від обстрілів і потребують доступного фінансування для відновлення роботи, ремонту обладнання та забезпечення енергонезалежності.
Водночас важливо допомагати тим, хто шукає роботу або змушений змінювати професію. Раніше вже звертав увагу на результати професійного навчання за сприяння Державної служби зайнятості. Такі програми мають бути орієнтовані насамперед на реальні потреби роботодавців у конкретних регіонах, щоб люди після навчання мали можливість працевлаштуватися. Особливо це важливо для ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю, які можуть потребувати додаткової підтримки під час пошуку роботи. При цьому принципово, щоб ішлося саме про офіційне працевлаштування з гідною оплатою та соціальними гарантіями. Адже важливо не просто допомогти людині знайти роботу, а й забезпечити їй можливість отримувати стабільний дохід, накопичувати страховий стаж і мати належний соціальний захист у майбутньому.
Особливо помітне скорочення вакансій у роздрібній торгівлі (–28%), готельно-ресторанній сфері (–25%) та логістиці (–11%). Відрізняється ситуація і в регіонах. Зокрема, кількість вакансій за робітничими спеціальностями у Дніпрі зменшилася на 23%, в Одесі — на 18,2%, тоді як у Львові — на 1,8%.
На можливості бізнесу наймати нових працівників впливають війна, постійні обстріли, перебої з електропостачанням та загальна економічна невизначеність. І ці дані вкотре нагадують, наскільки важливо приділяти увагу збереженню зайнятості та підтримці роботодавців. Насамперед ідеться про підприємства, які постраждали від обстрілів і потребують доступного фінансування для відновлення роботи, ремонту обладнання та забезпечення енергонезалежності.
Водночас важливо допомагати тим, хто шукає роботу або змушений змінювати професію. Раніше вже звертав увагу на результати професійного навчання за сприяння Державної служби зайнятості. Такі програми мають бути орієнтовані насамперед на реальні потреби роботодавців у конкретних регіонах, щоб люди після навчання мали можливість працевлаштуватися. Особливо це важливо для ветеранів, ВПО та людей з інвалідністю, які можуть потребувати додаткової підтримки під час пошуку роботи. При цьому принципово, щоб ішлося саме про офіційне працевлаштування з гідною оплатою та соціальними гарантіями. Адже важливо не просто допомогти людині знайти роботу, а й забезпечити їй можливість отримувати стабільний дохід, накопичувати страховий стаж і мати належний соціальний захист у майбутньому.
🙏46🔥29❤24👍23💯13🕊12👏3😱1🤩1
Чому мовчить проамериканська фракція парламенту? Де настанови?
👍71💯48🔥22👏11🕊8❤2🤩1🙏1
За даними Мінфіну, середня зарплата в центральних органах влади зросла з 53,3 тис. грн у січні до 66,22 тис. грн у липні, або на 24,2%. Для порівняння, середня зарплата штатного працівника в Україні за цей період збільшилася на 14,8% – з 28,1 до 32,2 тис. грн.
В окремих державних органах зростання було ще відчутнішим. В АМКУ середня виплата збільшилася з 67,1 тис. до 93–98,4 тис. грн (на 39–47%), у Рахунковій палаті – з 71,5 тис. до 94,5–97,6 тис. грн (на 32–37%), в Офісі Генпрокурора – з 61 тис. до 79,5–83 тис. грн (на 30–36%). Водночас суддівська винагорода у найвищих судових органах у липні сягнула 743,55 тис. грн, що більш ніж у 23 рази перевищує середню зарплату по Україні.
При цьому проєкт бюджету на 2027 рік передбачає збільшення розрахункових показників, які використовуються для визначення посадових окладів окремих категорій працівників державного сектору. Для суддів, НАЗК, держслужбовців та патронатної служби пропонується підвищення з 3209 до 3691 грн, для прокурорів, податківців, митників та низки інших органів – з 2102 до 2331 грн.
Водночас у проєкті бюджету передбачено, що індексація доходів, накопичена станом на грудень 2026 року, у січні 2027 року не враховуватиметься. Фактично це означає обнулення накопиченої індексації, що безпосередньо впливає на захист доходів людей від інфляції.
Не ставлю під сумнів необхідність гідної оплати праці державних службовців, суддів чи працівників правоохоронних органів. Держава має забезпечувати належні умови для роботи кваліфікованих фахівців. Але підходи до формування бюджетних видатків повинні бути послідовними та обґрунтованими.
В умовах війни, обмежених бюджетних ресурсів і зростання вартості життя особливо важливо дотримуватися балансу між видатками на державний апарат і соціальними зобов'язаннями перед громадянами. Переконаний, що захист реальних доходів людей від інфляції має бути одним із пріоритетів бюджету, а не питанням, яке вирішується за залишковим принципом.
В окремих державних органах зростання було ще відчутнішим. В АМКУ середня виплата збільшилася з 67,1 тис. до 93–98,4 тис. грн (на 39–47%), у Рахунковій палаті – з 71,5 тис. до 94,5–97,6 тис. грн (на 32–37%), в Офісі Генпрокурора – з 61 тис. до 79,5–83 тис. грн (на 30–36%). Водночас суддівська винагорода у найвищих судових органах у липні сягнула 743,55 тис. грн, що більш ніж у 23 рази перевищує середню зарплату по Україні.
При цьому проєкт бюджету на 2027 рік передбачає збільшення розрахункових показників, які використовуються для визначення посадових окладів окремих категорій працівників державного сектору. Для суддів, НАЗК, держслужбовців та патронатної служби пропонується підвищення з 3209 до 3691 грн, для прокурорів, податківців, митників та низки інших органів – з 2102 до 2331 грн.
Водночас у проєкті бюджету передбачено, що індексація доходів, накопичена станом на грудень 2026 року, у січні 2027 року не враховуватиметься. Фактично це означає обнулення накопиченої індексації, що безпосередньо впливає на захист доходів людей від інфляції.
Не ставлю під сумнів необхідність гідної оплати праці державних службовців, суддів чи працівників правоохоронних органів. Держава має забезпечувати належні умови для роботи кваліфікованих фахівців. Але підходи до формування бюджетних видатків повинні бути послідовними та обґрунтованими.
В умовах війни, обмежених бюджетних ресурсів і зростання вартості життя особливо важливо дотримуватися балансу між видатками на державний апарат і соціальними зобов'язаннями перед громадянами. Переконаний, що захист реальних доходів людей від інфляції має бути одним із пріоритетів бюджету, а не питанням, яке вирішується за залишковим принципом.
👍65💯38❤18👏8🙏6🤩4😍4🕊3😢1
Дедалі більше пенсіонерів змушені через суд відстоювати своє право на індексацію пенсій. У 2021–2024 роках замість передбаченого законом перерахунку окремим пенсіонерам встановлювали фіксовані доплати у 100 або 135 грн. Верховний Суд уже визнавав таку практику неправомірною.
Нагадаю, закон передбачає щорічну індексацію пенсій з урахуванням інфляції та зростання середньої зарплати. Водночас уряд своїми постановами встановлює додаткові умови та обмеження, які впливають на фактичний розмір підвищення.
Чому людина має звертатися до суду, щоб отримати передбачену законом індексацію?
Переконаний, що пенсійна реформа має не просто змінити порядок розрахунку виплат, а встановити зрозумілі та справедливі правила для всіх. Людина повинна знати, як її стаж і сплачені внески впливають на розмір пенсії та за яким принципом вона індексуватиметься.
Водночас основні пенсійні гарантії мають бути чітко закріплені в законі, а не залежати від щорічних рішень уряду. Без цього говорити про справедливу пенсійну систему та довіру до неї буде складно.
Нагадаю, закон передбачає щорічну індексацію пенсій з урахуванням інфляції та зростання середньої зарплати. Водночас уряд своїми постановами встановлює додаткові умови та обмеження, які впливають на фактичний розмір підвищення.
Чому людина має звертатися до суду, щоб отримати передбачену законом індексацію?
Переконаний, що пенсійна реформа має не просто змінити порядок розрахунку виплат, а встановити зрозумілі та справедливі правила для всіх. Людина повинна знати, як її стаж і сплачені внески впливають на розмір пенсії та за яким принципом вона індексуватиметься.
Водночас основні пенсійні гарантії мають бути чітко закріплені в законі, а не залежати від щорічних рішень уряду. Без цього говорити про справедливу пенсійну систему та довіру до неї буде складно.
👍43💯39😢29🕊17🙏8❤2👏2😱2
За даними щоквартальної аналітики DOU, кількість вакансій у сфері DefTech продовжує зростати. У вересні було зафіксовано рекордні 1395 вакансій проти 1224 у серпні.
Серед найактивніших роботодавців на платформі DOU дедалі помітніше місце посідають військові підрозділи та компанії оборонно-технологічного сектору. За підсумками третього кварталу до десятки роботодавців із найбільшою кількістю вакансій увійшли, зокрема, 427-а ОБ БпС «Рарог» (316 вакансій), NDA Recruitment (253), Everstar (211), Frontline Robotics (172) та 429 ОБ БпС «АХІЛЛЕС» (150).
При цьому йдеться не лише про військові чи суто технічні спеціальності. Роботодавці шукають інженерів, інструкторів із БпЛА, фахівців із кібербезпеки, аналітиків, дизайнерів, HR-фахівців, маркетологів та представників багатьох інших професій.
Зростання кількості вакансій свідчить про збільшення потреби оборонно-технологічного сектору в кадрах. Водночас для подальшого розвитку DefTech потрібні не лише кваліфіковані фахівці, а й інвестиції, виробничі потужності та сприятливі умови для роботи підприємств. Саме на створення таких умов спрямований спеціальний правовий режим Defence City, який передбачає, зокрема, податкові стимули для оборонних підприємств. Переконаний, що подальший розвиток цього механізму відкриватиме нові можливості для залучення інвестицій, впровадження сучасних технологій та нарощування українського оборонного виробництва. А отже, і зміцнення нашої обороноздатності.
Серед найактивніших роботодавців на платформі DOU дедалі помітніше місце посідають військові підрозділи та компанії оборонно-технологічного сектору. За підсумками третього кварталу до десятки роботодавців із найбільшою кількістю вакансій увійшли, зокрема, 427-а ОБ БпС «Рарог» (316 вакансій), NDA Recruitment (253), Everstar (211), Frontline Robotics (172) та 429 ОБ БпС «АХІЛЛЕС» (150).
При цьому йдеться не лише про військові чи суто технічні спеціальності. Роботодавці шукають інженерів, інструкторів із БпЛА, фахівців із кібербезпеки, аналітиків, дизайнерів, HR-фахівців, маркетологів та представників багатьох інших професій.
Зростання кількості вакансій свідчить про збільшення потреби оборонно-технологічного сектору в кадрах. Водночас для подальшого розвитку DefTech потрібні не лише кваліфіковані фахівці, а й інвестиції, виробничі потужності та сприятливі умови для роботи підприємств. Саме на створення таких умов спрямований спеціальний правовий режим Defence City, який передбачає, зокрема, податкові стимули для оборонних підприємств. Переконаний, що подальший розвиток цього механізму відкриватиме нові можливості для залучення інвестицій, впровадження сучасних технологій та нарощування українського оборонного виробництва. А отже, і зміцнення нашої обороноздатності.
🔥48❤33👍24💯12🙏8🕊8🥰4😍1
Підтримую пропозицію Президента щодо проведення виборів. Вважаю, що одночасно мають бути проведені і парламентські вибори.
І так, вибори мають стати відповіддю на питання війни і миру, яке сьогодні є найважливішим питанням для кожного.
Також обнадійливі новини про енергетичне перемирʼя. Які, втім, потребують підтвердження обох сторін.
І так, вибори мають стати відповіддю на питання війни і миру, яке сьогодні є найважливішим питанням для кожного.
Також обнадійливі новини про енергетичне перемирʼя. Які, втім, потребують підтвердження обох сторін.
🔥63🕊40❤24👍15💯14🙏8👏4🤩3😱2🎉2
Не буду сперечатися з партією, яка має своїх шпигунів навіть в Австрії. Буду спиратися на вашу аналітику;).
https://t.me/yzheleznyak/20159
https://t.me/yzheleznyak/20159
Telegram
Залізний нардеп
🤷♂️Ага, тобто поки сторони ще і нічого не підтвердили)
P.S. Даниле Олександровичу, по виборах don’t push the horses…. Це він стандартну заготовочку для іноземної аудиторії сказав)) Не про цунамі, чому сьогодні поганий Федоров та загрозу виборів
йому…
P.S. Даниле Олександровичу, по виборах don’t push the horses…. Це він стандартну заготовочку для іноземної аудиторії сказав)) Не про цунамі, чому сьогодні поганий Федоров та загрозу виборів
йому…
👍43🤩28💯26👏17🔥10🙏10❤4😱3
Друзі, коротко про головне за цей тиждень:
🔹Зустрівся з представниками Посольства Великої Британії в Україні. Говорили про актуальні економічні виклики та підготовку держбюджету на 2027 рік. Окрему увагу зосередили на реформах, критично важливих для продовження міжнародної фінансової підтримки. Значну частину необхідних законопроєктів зараз опрацьовує наш Комітет – робимо все можливе для їхнього вчасного ухвалення. Також детально обговорили стан справ із детінізацією економіки та антикорупційними кроками;
🔹Комітет рекомендував Верховній Раді:
- прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкти № 15460, № 16051-1 щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі;
- прийняти за основу урядовий законопроєкт № 16036 про імплементацію статті 4 ATAD;
- прийняти за основу та в цілому доопрацьований проєкт закону № 16037-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування ПДВ;
- прийняти у другому читанні та в цілому проєкт Закону України про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстр. № 15269);
🔹Провів зустріч із представниками Diia.City United щодо питань податкової та регуляторної політики, які безпосередньо впливають на розвиток технологічного бізнесу в Україні. Окремо обговорили імплементацію правил ATAD, оподаткування цифрових платформ і віртуальних активів. А також – про макрофінансову стабільність, політику НБУ, інфляційне таргетування, його незалежність та роль міжнародної фінансової підтримки;
🔹Подав на реєстрацію законопроєкт «Про інвестиційні фонди», який наближає українське законодавство до стандартів Європейського Союзу;
🔹Провів зустріч з делегацією Світового банку щодо виконання пріоритетних заходів DPO в контексті подальшого міжнародного фінансування України;
🔹Про проєкт Держбюджету-2027 говорили з командою видання The Page: https://thepage.ua/ua/economy/13-triljoni-griven-hovayutsya-v-kishenyah-kradiyiv-getmancev
🔹Про те, де шукати додаткові кошти та які правки пропоную до проєкту Держбюджету-2027 – детально розповів у блозі: https://www.rbc.ua/rus/news/byudzhet-2027-mizh-viynoyu-bidnistyu-i-trilyonom-1791294817.html
Працюємо далі!🇺🇦
🔹Зустрівся з представниками Посольства Великої Британії в Україні. Говорили про актуальні економічні виклики та підготовку держбюджету на 2027 рік. Окрему увагу зосередили на реформах, критично важливих для продовження міжнародної фінансової підтримки. Значну частину необхідних законопроєктів зараз опрацьовує наш Комітет – робимо все можливе для їхнього вчасного ухвалення. Також детально обговорили стан справ із детінізацією економіки та антикорупційними кроками;
🔹Комітет рекомендував Верховній Раді:
- прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкти № 15460, № 16051-1 щодо оподаткування ПДВ операцій електронної торгівлі;
- прийняти за основу урядовий законопроєкт № 16036 про імплементацію статті 4 ATAD;
- прийняти за основу та в цілому доопрацьований проєкт закону № 16037-д про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування ПДВ;
- прийняти у другому читанні та в цілому проєкт Закону України про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо корпоративного управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (реєстр. № 15269);
🔹Провів зустріч із представниками Diia.City United щодо питань податкової та регуляторної політики, які безпосередньо впливають на розвиток технологічного бізнесу в Україні. Окремо обговорили імплементацію правил ATAD, оподаткування цифрових платформ і віртуальних активів. А також – про макрофінансову стабільність, політику НБУ, інфляційне таргетування, його незалежність та роль міжнародної фінансової підтримки;
🔹Подав на реєстрацію законопроєкт «Про інвестиційні фонди», який наближає українське законодавство до стандартів Європейського Союзу;
🔹Провів зустріч з делегацією Світового банку щодо виконання пріоритетних заходів DPO в контексті подальшого міжнародного фінансування України;
🔹Про проєкт Держбюджету-2027 говорили з командою видання The Page: https://thepage.ua/ua/economy/13-triljoni-griven-hovayutsya-v-kishenyah-kradiyiv-getmancev
🔹Про те, де шукати додаткові кошти та які правки пропоную до проєкту Держбюджету-2027 – детально розповів у блозі: https://www.rbc.ua/rus/news/byudzhet-2027-mizh-viynoyu-bidnistyu-i-trilyonom-1791294817.html
Працюємо далі!🇺🇦
👍57🙏25🕊18🔥11👏10🥰6❤5😱3