Згідно з жовтневим оглядом World Economic Outlook, МВФ прогнозує зростання української економіки на 1% у 2026 році та на 3,5% у 2027-му. Фонд очікує прискорення економічного зростання наступного року. Водночас російські атаки на підприємства, енергетику та логістику продовжують завдавати значних втрат економіці та ускладнювати роботу бізнесу.

🔸️️️️️️За оцінками МВФ, середньорічна інфляція становитиме 8,9% у 2026 році та 8,7% у 2027-му. Рівень безробіття може зрости з 10,2% цьогоріч до 11,3% наступного року. Тобто навіть за умови пожвавлення економіки ситуація на ринку праці залишатиметься складною. Водночас маємо розуміти, що зростання ВВП на 1% – це надто мало для країни, яка потребує масштабної відбудови та відновлення економічного потенціалу.

Тому поряд зі збереженням макрофінансової стійкості маємо працювати над умовами для інвестицій, розвитку виробництва та експорту. Бізнесу потрібні можливості відновлювати потужності, залучати фінансування й виходити на нові ринки. Детінізація також залишається частиною цієї роботи. Без цього розраховувати на стійке економічне зростання буде складно.

Хочу підтримати колегу Железняка щодо сфер, де дійсно існує величезний потенціал для антикору і детінізації.

Це передусім військові закупівлі. І так, передусім дронове виробництво.
Це контрабанда. Вона існує відкрито, неприховано, за сприяння правоохоронців і митників. Саме тих, яких ми оновили. Засідання нашої ТСК по карго – тому свідчення.
Це гральний бізнес (де тінь досі супроводжується командою Федорова), нелегальний тютюн і горілка.
Це ТЦК, де ми не бачимо жодних змін попри зміну міністра оборони і головнокомандувача. Там біда.
Я б ще назвав скрутки з ПДВ, які відновилися у 2025–2026 роках, і декілька менш значних напрямів.

Це все правда. Але це все викликає питання передусім до антикорупційних органів. Чому вони не помічають цих зловживань? Чому ми не чуємо жодного розслідування відносно закупівель зброї, дронів, попри наявні в мережі документовані розслідування? Чому попри оновлення митниці і БЕБ процвітає контрабанда та тіньовий тютюн? Чому «послуги» контрабандного карго досі можна замовити через інтернет?

Цитуючи класика: яких реформ не вистачає?

Дуже не хотілося б, аби наш антикор перетворився на інструмент політичної боротьби з політичними опонентами, поділяючи корупціонерів на правильних і ні за принципом особистої лояльності. Бо правильних корупціонерів не існує.

https://t.me/yzheleznyak/20312

Спільно з Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком, народними депутатами та урядовцями обговорили законодавчі пріоритети й подальшу взаємодію Парламенту та Уряду.

Окрему увагу приділили законопроєктам, необхідним для виконання зобов’язань України в межах Ukraine Facility, домовленостей із МВФ та інших механізмів міжнародної підтримки. Частину важливих рішень Верховна Рада вже ухвалила. Щиро вдячний народним депутатам за цю роботу.

Уряд тісно співпрацює з парламентськими комітетами, щоб максимально якісно опрацювати необхідні законопроєкти.

Важливо зберегти темп виконання зобов’язань перед партнерами, щоб Україна могла отримати передбачену міжнародну фінансову допомогу в повному обсязі.

Наступного пленарного тижня продовжимо роботу над Державним бюджетом на 2027 рік. Під час його підготовки маємо врахувати потреби безпеки й оборони, соціальні зобов’язання держави, реальні фінансові можливості та домовленості з міжнародними партнерами.

Подав на реєстрацію законопроєкт, покликаний захистити пенсійні права громадян, які домоглися справедливого рішення суду.

Сьогодні людина може роками відстоювати своє право на належну пенсію, звертатися до суду, отримувати рішення на свою користь — і навіть після цього не мати можливості отримувати всю суму щомісяця. Вважаю, що так не повинно бути. Судове рішення має не просто існувати на папері, а реально відновлювати порушене право людини.

Проблема полягає в тому, що коштів, передбачених на виконання судових рішень, може не вистачати для одночасної виплати всіх накопичених боргів. Але через це не можна обмежувати пенсію, яку людина повинна отримувати щомісяця. Особливо коли для багатьох пенсіонерів кожна гривня — це можливість придбати продукти, ліки та оплатити комунальні послуги.

Тому пропоную розмежувати два зобов’язання держави: виплату поточної пенсії та погашення заборгованості за минулі періоди. Пенсіонер має щомісяця отримувати повну суму пенсії, визначену на виконання судового рішення. Натомість заборгованість за попередні роки може погашатися окремо, поетапно та в порядку, встановленому Кабміном.

Цей законопроєкт не вирішить миттєво проблему всієї накопиченої заборгованості. Але він має усунути ситуацію, коли через старі борги держава фактично обмежує людину в отриманні її поточної пенсії.

Право, підтверджене судом, має бути реальним, а не формальним. І наше завдання – зробити так, щоб за рішенням суду людина отримувала не лише обіцянку справедливості, а й належні їй кошти. Запрошую колег до підписання!

В уряді розпочалася нова дискусія з приводу вдосконалення платежу за експорт зброї українського виробництва, введеного сьогодні у вигляді адміністративного збору.

Вважаю, що бізнес має два головні завдання: платити податки та створювати робочі місця. Введення будь-яких додаткових зборів, що стримують експорт, є шкідливим.

Експорт, особливо сьогодні, – це те, що ми маємо плекати, викохувати та берегти, всіляко сприяючи його зростанню, особливо в частині оборонки, де маємо захопити міжнародні висококонкурентні ринки.
Будь-що, що стоїть на цьому шляху, має бути прибрано.

⁨📊 Станом на 1 жовтня за два роки дії держпрограми гуманітарного розмінування аграріям повернули понад 20 тис. га землі. Виконано 106 договорів на 1,22 млрд грн.

Про виконання першої сотні договорів Мінекономіки повідомило ще 22 липня. Отже, за понад два місяці завершених договорів побільшало лише на шість, а площа повернутих земель зросла приблизно на 3,6 тис. га.

📉 За вересень очищено від мін лише 51 га, вартість завершених робіт – 2,7 млн грн. Як бачимо, прогрес є, але темпи повернення землі аграріям занадто повільні. Водночас роботи тривають ще за 40 договорами на площі близько 8,3 тис. га.

Багато господарств чекають на ці землі, адже від своєчасного розмінування залежить підготовка до посівної, закупівля насіння й добрив та планування роботи на наступний сезон.

Саме тому в бюджеті-2027 пропонуємо збільшити фінансування гуманітарного розмінування до 4 млрд грн – на 2,322 млрд більше, ніж передбачено в урядовому проєкті. Переконаний, що ця пропозиція заслуговує на підтримку. Додаткові кошти мають допомогти більшій кількості господарств відновити виробництво.

Щоб фінансувати оборону й підтримувати людей, країні потрібна працююча економіка. А ефективне розмінування – це робочі місця, доходи людей, податки для громад і відновлення територій, які постраждали від війни. Водночас зі збільшенням фінансування потрібно чітко визначати очікуваний результат і регулярно перевіряти, скільки земель повернуто до використання та наскільки це допомагає відновлювати роботу господарств. Маємо зробити так, щоб очищені території якомога швидше поверталися у господарський обіг і приносили результат для людей та країни.⁩

Після російських обстрілів бізнес змушений не лише відновлювати зруйноване, а й шукати кошти на зарплати, закупівлю обладнання та продовження роботи. І все це в умовах, коли отримання компенсації за завдані збитки залишається складним і тривалим процесом.

За даними опитування, наведеного Property Times, серед постраждалих компаній лише 39% звернулися по компенсацію. Із тих, хто звернувся, 44% отримали відмову, а лише 7% – часткове відшкодування. Звісно, це результати обмеженого опитування, але вони свідчать про проблеми, з якими стикаються підприємці.

Переконаний, маємо працювати над спрощенням процедур підтвердження збитків, розширенням доступу до пільгового кредитування та можливостей реструктуризації позик для постраждалого бізнесу. Адже підприємствам потрібна не лише перспектива компенсації в майбутньому, а й можливість зберегти працівників і продовжувати працювати вже зараз.

Щодня війна приносить нам страшні новини. Проте найстрашніші з них – про смерть дітей.

Із цим не можна змиритися, це не можна пробачити. І виправдань цьому теж не може бути.

Вічна памʼять.

На жаль, останні пів року Верховна Рада дедалі більше нагадувала майданчик для передвиборчих баталій. Замість ухвалення необхідних державі рішень – політичні суперечки, боротьба за рейтинги та згаяний час. І це стосується не лише опозиції, а й частини депутатів нашої фракції. У результаті важливі рішення, від яких залежить фінансова стабільність держави, ухвалювалися із суттєвим запізненням.

Історія вже неодноразово показувала, до чого можуть призвести політичні чвари в критичні для держави моменти і ми були небезпечно близько до цієї межі. Зараз вдалося зробити крок назад. Головне, щоб колеги не забували, наскільки дорого державі може коштувати повернення до політичних баталій замість роботи на її порятунок.

Вбиті цивільні на трасі в Чабанах.
Горять автівки, вражені дроном.
Серед білого дня люди їхали на роботу…

📊 Станом на 1 жовтня 2026 року в Україні в обігу перебувало 973 млрд грн готівки. Це на 46,7 млрд грн, або 5%, більше, ніж на початку року. Водночас темпи зростання сповільнилися: за аналогічний період минулого року приріст становив 8,2%. На попит на готівку впливає і безпекова ситуація, зокрема посилення російських атак на критичну інфраструктуру.

В умовах постійної загрози відключень світла мати певний запас готівки цілком виправдано. Адже навіть коли гроші є на рахунку, скористатися ними під час блекауту не завжди можливо. Через перебої зі світлом та зв’язком можуть не працювати платіжні термінали, а людям потрібно купувати продукти, ліки та інші необхідні речі.

Не менш важливо це і для малого бізнесу. Підприємець може забезпечити магазин генератором, але через відсутність зв’язку втрачати продажі, а отже, і кошти на зарплати, оренду та закупівлю товарів. Тому розвиток безготівкових розрахунків не повинен означати обмеження доступу до готівки.

Водночас напередодні зими банківська система має бути готовою до тривалих відключень. Йдеться про резервне живлення та зв’язок у відділеннях, своєчасне поповнення банкоматів і забезпечення доступу до готівки навіть у віддалених громадах. Люди мають бути впевнені, що навіть під час тривалих відключень зможуть скористатися власними грошима – зарплатою, пенсією чи заощадженнями. І завдання банківської системи – забезпечити їм таку можливість.

Сьогоднішня зустріч Президента України зі спецпосланцями Президента США в столиці Норвегії – шанс для дипломатії. І явне підтвердження того, що Україна, всупереч усім закидам, налаштована на пошук шляхів політичного врегулювання та не уникає переговорів.

Дійсно, після змін у позиції США нам стало складніше. Коли дізнаєшся, що союзник виявляється просто партнером, який тепер керується виключно власними інтересами, важко відсторонитися від емоцій. Ще важче сприймати війну просто як «продовження політики іншими засобами». Але все ж, якщо залишається бодай незначне «вікно можливостей» для напрацювання формули миру, яка б принесла спокій на українську землю, ним важливо скористатися.

Переконаний, що усталений, гарантований, тривалий мир, який забезпечує шанси на відновлення і розвиток, повністю відповідає нашим національним інтересам. А головне, припинення війни сьогодні є найбільшим прагненням і бажанням українського народу.

Сподіваюсь, зустріч в Осло наблизить нас саме до такого результату.

📈 Протягом дев'яти місяців 2026 року до загального фонду державного бюджету надійшло 3 трлн 202,6 млрд грн. Це на 757,8 млрд грн менше за план. За даними Рахункової палати, план надходжень виконано лише на 80,9%.

Основна причина такого розриву – недоотримання зовнішнього фінансування. Міжнародних запозичень залучено на 585,7 млрд грн менше, ніж передбачалося. Крім того, доходи загального фонду, зокрема податкові надходження та офіційні трансферти, виявилися на 231,3 млрд грн нижчими за план. Частково компенсувати нестачу вдалося завдяки внутрішнім запозиченням, які перевищили план на 61,6 млрд грн. Однак загальний розрив залишається величезним.

І ці цифри вкотре нагадують нам просту річ. В умовах війни, коли кожна гривня потрібна для фінансування армії та виконання соціальних зобов'язань, ми не маємо права ризикувати міжнародною допомогою.

Так, не все залежить від нас. Але те, що залежить, ми зобов'язані робити вчасно. Передусім ідеться про виконання взятих на себе зобов'язань перед міжнародними партнерами, ухвалення необхідних законів та продовження реформ. І тут не може бути місця політичним іграм, затягуванню рішень чи передвиборчим баталіям. Ціна таких зволікань надто висока.

Звісно, 757,8 млрд грн недоотриманих надходжень – це проміжний результат за дев'ять місяців. До кінця року ситуація може змінитися. Однак маємо розуміти, що недостатньо лише забезпечувати своєчасне надходження міжнародної допомоги. Ми повинні максимально використовувати і власні резерви – через детінізацію економіки, ефективне адміністрування податків та боротьбу з контрабандою.

Провели засідання Ради коаліції у розширеному форматі за участю Прем'єр-міністра, представників уряду, народних депутатів, місцевої влади, громад та військових адміністрацій.

Обговорили безпекову ситуацію та посилення російських обстрілів по всій країні. Фактично сьогодні кожне українське місто стало прифронтовим. Саме тому важливо переймати досвід громад, які живуть під постійними обстрілами з 2022 року, та поширювати їхні дієві рішення на всю країну.

Зокрема, заслухали досвід Харкова, де вже два роки працює Ситуаційний центр, який об'єднує роботу рятувальників, медиків, поліції, комунальних та інших служб. Завдяки цій системі час визначення місця ворожого удару вдалося скоротити з п'яти хвилин до 30 секунд, а необхідні служби можуть прибути на місце вже за 5–6 хвилин. В умовах постійних обстрілів це дорогоцінний час, від якого залежать людські життя.

Також приділили увагу питанню облаштування укриттів, зокрема мобільних, підготовки громад до опалювального сезону та необхідності додаткового фінансування заходів цивільного захисту.

За підсумками зустрічі маємо спільно з Кабінетом Міністрів підготувати конкретні пропозиції для органів місцевого самоврядування, опрацювати можливості їх фінансування та впровадження ефективних механізмів реагування на безпекові загрози в усіх громадах.⁩

Підтримка родин дітей з інвалідністю не має припинятися після досягнення дитиною 18 років.

Саме на це спрямований Закон про реформу працевлаштування осіб з інвалідністю, ухвалений ще в січні 2025 року. Повноцінно він мав запрацювати з 1 січня 2026 року, але реальні механізми досі заблоковані.

Як це має працювати?

Замість застарілих штрафів запроваджено цільовий внесок на працевлаштування: роботодавці, які не виконують норматив, щокварталу сплачують кошти до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Протягом 2026 року Фонд акумулював як залишки штрафів за 2025 рік, так і нові внески — загалом зібрано понад 1 мільярд гривень.

Однак ці гроші досі «не працюють» на людей, адже Уряд так і не ухвалив необхідні підзаконні акти.

Що терміново має зробити Кабмін:

🔹Запустити розумне пристосування: ухвалити Постанову про порядок надання роботодавцю компенсації за створення безбар’єрних робочих місць для працівників з інвалідністю.
🔹 Фінансувати супровід на роботі: затвердити Постанову про порядок оплати соціальних послуг під час працевлаштування (зокрема персонального асистента на робочому місці та соціального супроводу під час працевлаштування) за кошти Фонду.
🔹Підтримати соціально відповідальний бізнес: передбачити заходи державної підтримки для підприємств трудової інтеграції та захищеного працевлаштування, які працевлаштовують велику кількість людей з інвалідністю і людей із важкими порушеннями здоров’я.

Без цих рішень 1 мільярд гривень просто лежить на рахунках, а тисячі молодих людей з інвалідністю втрачають шанс знайти першу роботу, реалізувати себе та здобути економічну самостійність.

Чекаємо від Уряду рішучих дій!

Провели спільно з премʼєр-міністром засідання міжвідомчої робочої групи з детінізації.
Премʼєр новий, а питання все ті ж.

1. Контрабанда. Через гуманітарку, карго та в інший спосіб. Біда на 300 млрд.
2. Ухилення від сплати ПДВ через скрути та подрібнення.
3. Підакцизка. Тютюн. Горілка.
4. Гральний ринок. Міша пішов, а цирк його Борнякових лишився.

Як питання додав оборонні закупівлі. Там втрачаємо мільярди.

Загалом втрачаємо на тіні 1,3 трлн грн. Наступного року такими темпами буде більше.

Відповідальність за зрив темпів детінізації лежить на оновлених БЕБ і митниці та старій ДПС. Чим оновлені відрізняються від старих, поки зʼясувати не вдалося.

Завдання зі строками виконання нарізали. Наступна зустріч через тиждень.

Перші враження від зустрічі в Осло – обережний оптимізм. Передусім тому, що діалог і взаємодія між Україною та США продовжуються. Зокрема, і щодо передачі Україні розвідувальної інформації, попереджень про балістичні атаки і щодо забезпечення супутникового зв’язку для наших збройних сил. Така допомога партнерів дійсно рятує життя. Тому будемо сподіватись, що непорозуміння подолані.

Другий момент – обговорення реальних гарантій безпеки. Мабуть, вперше на такому серйозному рівні. І це дуже гарний знак. Адже саме обсяг, рівень і масштаб міжнародних, передусім американських, гарантій можуть убезпечити нашу країну від повторення агресії.

Тут не повинно бути ілюзій. Наша країна зможе жити і розвиватись, тільки якщо мир буде усталеним і тривалим, а припинення вогню не обернеться просто паузою перед поновленням бойових дій. Тому, в моєму розумінні, саме отримання гарантій може стати для нас ключовим пунктом.

І головне, сьогодні наша переговорна команда на чолі з Президентом ще раз довела, що Україна послідовно виступає за пошук формули політико-дипломатичного врегулювання. Наскільки до цього готові у кремлі, ми дізнаємось вже найближчими днями. Тоді буде зрозумілою і відповідь на питання, чи дійсно спрацює дипломатія Президента Трампа.

Сподіваємось, цього разу дипломатія спрацює. Ймовірно, кінцеві пункти угоди будуть важкими. Але головне, що ми зможемо зберегти людські життя і час для розвитку, які дасть нам тільки мир.

Знову ніч і ранок, сповнені болю та тривоги через цю кляту війну.

Щирі співчуття родинам, які втратили близьких.
Усім постраждалим бажаю якнайшвидшого одужання.

Очевидно, що масові безлади в країнах Європи є прямим наслідком відкритої ліберальної міграційної політики, яка дозволила безперешкодну міграцію людей, яким європейська культура є чужою, які не хочуть її сприймати, зневажають і врешті прагнуть знищити.

Маємо не допустити помилок наших європейських друзів у нас у процесі євроінтеграції та імплементації європейського законодавства.

Міграційна політика України має бути жорсткою у всіх сенсах цього слова.

В очікуванні заяви голови Національного банку Пишного про безпрецедентний тиск на регулятора з боку НАБУ.

Інакше вийде так, що все те, що майже рік говорив Гетманцев про злочини, вчинювані Пишним, вимагаючи його відставку, виявилося, як завжди, правдою.

Ну і, безперечно, питання про відставку корупціонера вважаю закритим.

Так зганьбити чи не єдину міцну фінансову інституцію та зганьбитися самому треба вміти.