💁♂️Час від часу отримую запитання від журналістів з проханням порівняти дві програми – «Національний кеш-бек» та «Зимова підтримка».
Якраз зараз це можна зробити станом на середину січня.
«Зимова підтримка»:
🔹час дії програми – 1,5 місяці;
🔹долучилися – понад 12 млн. осіб;
🔹нараховано коштів – понад 12 млрд. грн.;
🔹виплачено коштів за час дії програми – 11,5 млрд. грн. (у тому числі у січні – більше 3,3 млрд. грн.);
🔹розмір виплати – 1000 грн. (одноразово).
«Національний кеш-бек»:
🔸час дії програми – 4,5 місяці;
🔸долучилися – 4,7 млн. осіб;
🔸нараховано коштів – близько 1 млрд. грн. (у т.ч. за вересень – 37,2 млн. грн., за жовтень – 119,2 млн. грн., за листопад – 232,0 млн. грн., за грудень – 436,0 млн. грн., за першу половину січня – 170 млн. грн.);
🔸виплачено коштів за час дії програми – 388,4 млн. грн.;
🔸розмір виплати – змінний залежно від суми покупок акційних товарів, здійснюється раз на місяць в останню декаду наступного місяця, у середньому за три місяці учасник програми отримав 270 грн. (57 грн. за вересень, 97 грн. за жовтень, 116 грн. за листопад), виплати за грудень та січень 2025 року – наприкінці лютого.
Приєднання до програми «Національний кеш-бек» виробників української продукції помітно уповільнилось:
▪️середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів);
▪️середина січня 2025 року – 1672 виробники (355 тис. товарів), тобто за другі два місяці кількість учасників програми зросла на 86 суб’єктів господарювання...
Якраз зараз це можна зробити станом на середину січня.
«Зимова підтримка»:
🔹час дії програми – 1,5 місяці;
🔹долучилися – понад 12 млн. осіб;
🔹нараховано коштів – понад 12 млрд. грн.;
🔹виплачено коштів за час дії програми – 11,5 млрд. грн. (у тому числі у січні – більше 3,3 млрд. грн.);
🔹розмір виплати – 1000 грн. (одноразово).
«Національний кеш-бек»:
🔸час дії програми – 4,5 місяці;
🔸долучилися – 4,7 млн. осіб;
🔸нараховано коштів – близько 1 млрд. грн. (у т.ч. за вересень – 37,2 млн. грн., за жовтень – 119,2 млн. грн., за листопад – 232,0 млн. грн., за грудень – 436,0 млн. грн., за першу половину січня – 170 млн. грн.);
🔸виплачено коштів за час дії програми – 388,4 млн. грн.;
🔸розмір виплати – змінний залежно від суми покупок акційних товарів, здійснюється раз на місяць в останню декаду наступного місяця, у середньому за три місяці учасник програми отримав 270 грн. (57 грн. за вересень, 97 грн. за жовтень, 116 грн. за листопад), виплати за грудень та січень 2025 року – наприкінці лютого.
Приєднання до програми «Національний кеш-бек» виробників української продукції помітно уповільнилось:
▪️середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів);
▪️середина січня 2025 року – 1672 виробники (355 тис. товарів), тобто за другі два місяці кількість учасників програми зросла на 86 суб’єктів господарювання...
👍14😱7😢4❤2
🕹️Наприкінці минулого року Верховна Рада прийняла Закон про ліквідацію КРАІЛ та боротьбу з лудоманією (проект № 9256-д).
Закон набере чинності вже з 1 квітня, але для того, щоб він запрацював у повному обсязі, Уряд повинен розробити необхідні підзаконні акти та забезпечити передачу повноважень до нових органів.
Ключові дати 2025 року:
▪️до 24 січня – КабМін має визначитися з міністерством, яке формуватиме державну політику у сфері азартних ігор та лотерей;
▪️до 10 лютого – має бути ліквідована КРАІЛ та створений новий орган;
▪️до 28 лютого – мають бути готові підзаконні акти для реалізації Закону;
▪️1 квітня – усі повноваження КРАІЛ перейдуть до нових органів і запрацюють нові вимоги щодо захисту гравців;
▪️ і найголовніше – до 30 вересня – має бути впроваджено ДСОМ.
Бажаємо успіхів урядовій команді у виконанні цього амбітного плану і триматимемо руку на пульсі.
А ось і перші гарні новини❗️
Центр відповідальної гри ініціює створення робочої групи для підготовки рекомендацій з метою виконання вимог нового Закону. Нагадаю, що саме Центром відповідальної гри було проведено перше в Україні національне дослідження у сфері ігрової залежності, результати якого безперечно будуть максимально корисними під час реалізації Закону.
Закон набере чинності вже з 1 квітня, але для того, щоб він запрацював у повному обсязі, Уряд повинен розробити необхідні підзаконні акти та забезпечити передачу повноважень до нових органів.
Ключові дати 2025 року:
▪️до 24 січня – КабМін має визначитися з міністерством, яке формуватиме державну політику у сфері азартних ігор та лотерей;
▪️до 10 лютого – має бути ліквідована КРАІЛ та створений новий орган;
▪️до 28 лютого – мають бути готові підзаконні акти для реалізації Закону;
▪️1 квітня – усі повноваження КРАІЛ перейдуть до нових органів і запрацюють нові вимоги щодо захисту гравців;
▪️ і найголовніше – до 30 вересня – має бути впроваджено ДСОМ.
Бажаємо успіхів урядовій команді у виконанні цього амбітного плану і триматимемо руку на пульсі.
А ось і перші гарні новини❗️
Центр відповідальної гри ініціює створення робочої групи для підготовки рекомендацій з метою виконання вимог нового Закону. Нагадаю, що саме Центром відповідальної гри було проведено перше в Україні національне дослідження у сфері ігрової залежності, результати якого безперечно будуть максимально корисними під час реалізації Закону.
👍20❤5🤩1
А поки КабМін визначається, цікава Ваша думка: яке міністерство повинно бути відповідальним за формування державної політики у сфері азартних ігор та лотерей?
Anonymous Poll
32%
Мінцифри
32%
Мінфін
7%
Мінспорту
5%
Мінкульт
24%
Мінекономіки
👍13🔥3🤩2❤1
Данило Гетманцев
🔻На кінець 2024 року кількість зареєстрованих безробітних сягнула чергового рекордного мінімуму (або новини з паралельної реальності).
Якось зовсім непоміченою пройшла новина, що кількість зареєстрованих безробітних на кінець грудня 2024 року, досягла чергового історичного мінімуму – 94,2 тис. осіб, з них 80% (75,8 тис. осіб) – жінки.
👨🏻💻Нагадаю зареєстровані безробітні – це особи, які шукають роботу та встали на облік у центрах зайнятості аби отримувати виплати по безробіттю.
Цей показник і до війни відображав лише приблизно 1/5 реального або фактичного безробіття, вимірюваного держстатом за методологією Міжнародної організації праці шляхом опитування домогосподарств. Насамперед, в силу низьких стимулів для реєстрації «на біржі праці» (невеликих виплат, невідповідності запропонованої роботи кваліфікації безробітного, бюрократичної тяганини тощо).
З початком війни, виїзду частини громадян закордон і посилення військового обліку – кількість зареєстрованих безробітних, в основному чоловіків, почала різко скорочуватись, обумовлюючи «жіноче обличчя» зареєстрованого безробіття.
👥Звісно всі ці тенденції є далекими від реального життя, де за різними оцінками (НБУ/ уряд) фактичний рівень безробіття складає 14-18% (як відсоток від економічно активного населення), а реальна кількість безробітних сягає 1,8-2,2 млн. осіб. Тобто у 20 разів є більшою за зареєстроване безробіття.
💁♂️Парадокс в тому, що високе безробіття співіснує із значним дефіцитом професійних кадрів (як випливає із опитувань бізнесу і темпів зростання офіційних зарплат). Це свідчить про глибокі диспропорції на ринку праці та високе структурне безробіття, обумовлене змінами у структурі економіки та потоками міграції через війну.
👨🏻💻Нагадаю зареєстровані безробітні – це особи, які шукають роботу та встали на облік у центрах зайнятості аби отримувати виплати по безробіттю.
Цей показник і до війни відображав лише приблизно 1/5 реального або фактичного безробіття, вимірюваного держстатом за методологією Міжнародної організації праці шляхом опитування домогосподарств. Насамперед, в силу низьких стимулів для реєстрації «на біржі праці» (невеликих виплат, невідповідності запропонованої роботи кваліфікації безробітного, бюрократичної тяганини тощо).
З початком війни, виїзду частини громадян закордон і посилення військового обліку – кількість зареєстрованих безробітних, в основному чоловіків, почала різко скорочуватись, обумовлюючи «жіноче обличчя» зареєстрованого безробіття.
👥Звісно всі ці тенденції є далекими від реального життя, де за різними оцінками (НБУ/ уряд) фактичний рівень безробіття складає 14-18% (як відсоток від економічно активного населення), а реальна кількість безробітних сягає 1,8-2,2 млн. осіб. Тобто у 20 разів є більшою за зареєстроване безробіття.
💁♂️Парадокс в тому, що високе безробіття співіснує із значним дефіцитом професійних кадрів (як випливає із опитувань бізнесу і темпів зростання офіційних зарплат). Це свідчить про глибокі диспропорції на ринку праці та високе структурне безробіття, обумовлене змінами у структурі економіки та потоками міграції через війну.
❤17👍9😱8😢3
Провели зустріч з представниками із секретаріату ОЕСР.
Обговорили спільну роботу по вдосконаленню нашої податкової системи, а також шляхів імплементації законодавства ЄС до права України.
Перед нашою країною масштабне та важке завдання щодо осучаснення власної фінансової системи до рівня ЄС. І все це в період великої війни.
Обговорили спільну роботу по вдосконаленню нашої податкової системи, а також шляхів імплементації законодавства ЄС до права України.
Перед нашою країною масштабне та важке завдання щодо осучаснення власної фінансової системи до рівня ЄС. І все це в період великої війни.
👍23🔥6😱4😢4🤩1
✅Зроблено чергові кроки на шляху реформування системи матеріальних резервів.
На засіданні Уряду схвалено:
✔️Порядок формування державних резервів та переміщення матеріальних цінностей;
✔️Порядок відбору відповідальних зберігачів та резервантів.
Попередня система державного матеріального резерву прожила в незалежній Україні більш ніж три десятиліття, практично не змінившись за принципами та методами функціонування з часів срср.
ЇЇ характерними рисами були:
▪️архаїчна та надлишкова номенклатура, яка включала не тільки необхідні чи рідкісні позиції, але й ті, яких було завжди вдосталь на ринку у достатній кількості та за доступними цінами;
▪️непрозорий порядок закладання цінностей у резерв, коли нерідко вони «закуплялися» чи «оформлялися» за набагато завищеними цінами, щоб пролежавши декілька років, втративши при цьому товарний вигляд і споживчу вартість, потім піти у правильні руки за пів- чи чверть ціни;
▪️підприємства, які мали частину видобутої / виробленої продукції закладати у резерв, нерідко не робили цього взагалі, або робили лише на папері; у разі банкрутства підприємств ці «резерви» танули і йшли у небуття разом з банкрутом;
▪️окремі відповідальні зберігачі, не отримуючи від держави компенсацію вартості зберігання матеріальних ресурсів, частенько позбавлялись «резервів» як зайвого тягаря.
Не поодинокими були і факти банальних зловживань та корупції у системі державного матеріального резерву, зокрема на її підприємствах.
Не дивно, що ці «резерви» дуже підвели нас у ті часи, коли вони за своєю суттю та призначенням мали навпаки виручати – під час повномасштабної війни.
Тому після ухвалення нової законодавчої бази восени минулого року було прийнято рішення ліквідувати попередню систему, утворивши замість неї Державне агентство з управління резервами України, яке має впровадити сучасні механізми формування та зберігання запасів необхідної номенклатури товарно-матеріальних цінностей (сировини, палива, техніки, промислових і продовольчих товарів, медикаментів тощо) в обґрунтованих і достатніх обсягах.
📑👥Нині зроблено наступний крок – ухвалені урядом документи регулюють процедуру формування державних резервів, визначають учасників цього процесу, вдосконалюють систему закупівлі, правила закладання на відповідальне зберігання чи резервування, закріплюють конкурсну процедуру відбору відповідальних зберігачів та резервантів із встановленням вимог до них, врегульовують чіткі підстави та умови для змін у розташуванні (переміщенні) стратегічних запасів.
На засіданні Уряду схвалено:
✔️Порядок формування державних резервів та переміщення матеріальних цінностей;
✔️Порядок відбору відповідальних зберігачів та резервантів.
Попередня система державного матеріального резерву прожила в незалежній Україні більш ніж три десятиліття, практично не змінившись за принципами та методами функціонування з часів срср.
ЇЇ характерними рисами були:
▪️архаїчна та надлишкова номенклатура, яка включала не тільки необхідні чи рідкісні позиції, але й ті, яких було завжди вдосталь на ринку у достатній кількості та за доступними цінами;
▪️непрозорий порядок закладання цінностей у резерв, коли нерідко вони «закуплялися» чи «оформлялися» за набагато завищеними цінами, щоб пролежавши декілька років, втративши при цьому товарний вигляд і споживчу вартість, потім піти у правильні руки за пів- чи чверть ціни;
▪️підприємства, які мали частину видобутої / виробленої продукції закладати у резерв, нерідко не робили цього взагалі, або робили лише на папері; у разі банкрутства підприємств ці «резерви» танули і йшли у небуття разом з банкрутом;
▪️окремі відповідальні зберігачі, не отримуючи від держави компенсацію вартості зберігання матеріальних ресурсів, частенько позбавлялись «резервів» як зайвого тягаря.
Не поодинокими були і факти банальних зловживань та корупції у системі державного матеріального резерву, зокрема на її підприємствах.
Не дивно, що ці «резерви» дуже підвели нас у ті часи, коли вони за своєю суттю та призначенням мали навпаки виручати – під час повномасштабної війни.
Тому після ухвалення нової законодавчої бази восени минулого року було прийнято рішення ліквідувати попередню систему, утворивши замість неї Державне агентство з управління резервами України, яке має впровадити сучасні механізми формування та зберігання запасів необхідної номенклатури товарно-матеріальних цінностей (сировини, палива, техніки, промислових і продовольчих товарів, медикаментів тощо) в обґрунтованих і достатніх обсягах.
📑👥Нині зроблено наступний крок – ухвалені урядом документи регулюють процедуру формування державних резервів, визначають учасників цього процесу, вдосконалюють систему закупівлі, правила закладання на відповідальне зберігання чи резервування, закріплюють конкурсну процедуру відбору відповідальних зберігачів та резервантів із встановленням вимог до них, врегульовують чіткі підстави та умови для змін у розташуванні (переміщенні) стратегічних запасів.
👍18❤1💯1
📑🇺🇦🇦🇱Україна та Албанія підписали Угоду про довгострокове співробітництво та підтримку.
Документ скріпили своїми підписами Президент В.Зеленський та Прем’єр-міністр Албанії Е.Рама під час двосторонньої зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму.
Він став першою у цьому році та загалом 28-ю довгостроковою безпековою (але не тільки) угодою, які укладає Україна із державами-союзниками від січня 2024 року.
🤝🏻З початку повномасштабного російського вторгнення Албанія надає Україні всебічну підтримку, зокрема військову та гуманітарну допомогу.
Підписаний договір передбачає розширення співробітництва у сфері безпеки та оборони (у тому числі через підтримку модернізації Сил оборони України як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях для забезпечення їх більшої оперативної сумісності з НАТО, співпрацю у напрямі інтеграції оборонної промисловості у Європейську оборонно-технологічну та промислову базу (EDTIB), враховуючи також можливості, які надають Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) та Європейська програма оборонної промисловості (EDIP), поглиблення оборонно-промислового співробітництва, включно зі спільним оборонним виробництвом, зокрема з локалізацією в Україні, з метою досягнення взаємної комерційної та політичної вигоди), розвідки, забезпечення хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної безпеки, кібер-безпеки, протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню (включно з маніпулюванням інформацією, організованим росією), боротьби зі злочинністю.
👥✔️Передбачається розширення політичного співробітництва (зокрема, у напрямі забезпечення встановлення справедливого та тривалого миру, притягнення росії та інших держав до відповідальності за вчинені жорстокі порушення міжнародного права, забезпечення відшкодування збитків або шкоди фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, посилення санкційної політики), економічної співпраці, сприяння у відбудові України (з акцентом на Харків, який є побратимом Тирани), співробітництва у сфері культури, підтримка України на шляху реформ, євроатлантичної та європейської інтеграції.
Останнє має особливе значення та наголос – адже ми разом перебуваємо на етапі переговорів про вступ до ЄС. Наші балканські друзі випереджають нас буквально на півкроки – вони вже мають відкритий перший кластер перемовної рамки, ми сподіваємось його відкрити буквально у найближчі місяці.
💁♂️У цих умовах підтримка один одного на європейському шляху, активний обмін досвідом допоможе нам пришвидшити цей процес, і наблизити день, коли ми разом приєднаємось до єдиної європейської родини.
Документ скріпили своїми підписами Президент В.Зеленський та Прем’єр-міністр Албанії Е.Рама під час двосторонньої зустрічі на полях Всесвітнього економічного форуму.
Він став першою у цьому році та загалом 28-ю довгостроковою безпековою (але не тільки) угодою, які укладає Україна із державами-союзниками від січня 2024 року.
🤝🏻З початку повномасштабного російського вторгнення Албанія надає Україні всебічну підтримку, зокрема військову та гуманітарну допомогу.
Підписаний договір передбачає розширення співробітництва у сфері безпеки та оборони (у тому числі через підтримку модернізації Сил оборони України як на двосторонньому, так і багатосторонньому рівнях для забезпечення їх більшої оперативної сумісності з НАТО, співпрацю у напрямі інтеграції оборонної промисловості у Європейську оборонно-технологічну та промислову базу (EDTIB), враховуючи також можливості, які надають Європейська оборонно-промислова стратегія (EDIS) та Європейська програма оборонної промисловості (EDIP), поглиблення оборонно-промислового співробітництва, включно зі спільним оборонним виробництвом, зокрема з локалізацією в Україні, з метою досягнення взаємної комерційної та політичної вигоди), розвідки, забезпечення хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної безпеки, кібер-безпеки, протидії іноземним інформаційним маніпуляціям та втручанню (включно з маніпулюванням інформацією, організованим росією), боротьби зі злочинністю.
👥✔️Передбачається розширення політичного співробітництва (зокрема, у напрямі забезпечення встановлення справедливого та тривалого миру, притягнення росії та інших держав до відповідальності за вчинені жорстокі порушення міжнародного права, забезпечення відшкодування збитків або шкоди фізичним та юридичним особам, а також державі Україна, посилення санкційної політики), економічної співпраці, сприяння у відбудові України (з акцентом на Харків, який є побратимом Тирани), співробітництва у сфері культури, підтримка України на шляху реформ, євроатлантичної та європейської інтеграції.
Останнє має особливе значення та наголос – адже ми разом перебуваємо на етапі переговорів про вступ до ЄС. Наші балканські друзі випереджають нас буквально на півкроки – вони вже мають відкритий перший кластер перемовної рамки, ми сподіваємось його відкрити буквально у найближчі місяці.
💁♂️У цих умовах підтримка один одного на європейському шляху, активний обмін досвідом допоможе нам пришвидшити цей процес, і наблизити день, коли ми разом приєднаємось до єдиної європейської родини.
Офіційне інтернет-представництво Президента України
Угода про довгострокове співробітництво та підтримку між Україною та Республікою Албанія — Офіційне інтернет-представництво Президента…
👍26🤩2💯1
🏦Головною метою ініціативи є посилення захисту прав позичальників, покращення обміну інформацією на кредитному ринку та підвищення її якості, а також заохочення відповідального кредитування та забезпечення цільового використання кредитної історії виключно для оцінювання кредитоспроможності, управління кредитним ризиком і здійснення ідентифікації та верифікації клієнтів.
👩💻Законопроєктом пропонується встановити правові, фінансові та організаційні засади ведення кредитних історій: збору, обробки, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов’язань, функціонування інституцій, пов’язаних зі збором, обробкою, зберіганням, захистом та використанням цієї інформації, правові основи державного нагляду за такою діяльністю.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18❤1🔥1👏1🤩1
Комітет рекомендував Парламенту прийняти законопроєкт N12306 про факторинг за основу
❕ Законопроєкт передбачає удосконалення регулювання факторингу в Україні та окремих положень чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг.
Положення проєкту Закону спрямовані на:
🌎імплементацію в законодавство України положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного прав про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників;
📉 запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги, що дасть змогу знизити ризик шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу;
▫️визначення предмету та змісту договору факторингу;
▫️визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
▫️розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.
Положення проєкту Закону спрямовані на:
🌎імплементацію в законодавство України положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного прав про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників;
▫️визначення предмету та змісту договору факторингу;
▫️визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
▫️розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17🔥3❤2😱2
В допомогу роботі БЕБ та ДПС Комітет ухвалив рішення щодо детінізації ринку електроніки.
Переконаний ми разом повинні якомога швидше перемогти тінь в цьому секторі.
Переконаний ми разом повинні якомога швидше перемогти тінь в цьому секторі.
👍31🔥8❤4🤩1💯1
Сьогодні на своєму засіданні правління НБУ підвищило облікову ставку на 1 в.п. до 14,5%.
Очікуваний крок на тлі прискорення інфляції.
Подробиці прийнятих рішень згодом.
Очікуваний крок на тлі прискорення інфляції.
Подробиці прийнятих рішень згодом.
😢34👍8😱4💯2
📲✅Трамп анонсував проект із розвитку штучного інтелекту на пів-трильйони доларів
З огляду на розмір інвестицій, це дійсно важливо новина для технологічного сектору.
💵Усі інвестиції у штучній інтелект у 2024 році оцінюються у 97,3 млрд. дол., більше 70% з яких припадає на США.
✔️Проект має на меті ще більше зміцнити конкурентні перевага США за цим напрямом, перед усім у змаганні із Китаєм, який нарощує вкладання у розвиток ШІ. За прогнозами, частка КНР у глобальних ШІ-інвестиціях має зрости із 6,7% у 2024 році до 33% у 2027.
Деталей проекту поки небагато. Із відомого:
🔹Загальний обсяг приватних інвестицій – 500 млрд. дол., з яких 100 млрд. дол. будуть доступні негайно, решта – інвестовано протягом 4-х років.
🔹Буде створено консорціум компаній - інвесторів (із названих Oracle, SoftBank, OpenAI та ін. акціонери) під назвою Stargate.
🔹Консорціум будуватиме потужні дата - центри (щонайменше 20),буде створено 100 тис. робочих місць. Перший дата – центр вже будується у Техасі.
🔹Метою проекту є вихід на технологію загального (генералізованого) штучного інтелекту (AGI), який може виконувати будь-яку інтелектуальну задачу, котру може виконати людина. Відповідно AGI є набагато більш потужною моделлю у порівнянні із поточними моделями ШІ, заточеними на більш вузьке коло завдань.
👨🏻💻Цікаво, що проект із подібною назвою і змістом (із створення супер комп’ютеру Stargate із AGI), але меншим у 5 разів об’ємом інвестицій вже анонсувався OpenAI та Microsoft у березні 2024 року. Утім головні акціонери консорціуму, які давали прес-конференцію у Білому Домі із Трампом, зазначили, що без ініціативи новообраного Президента, масштабування проекту навряд чи відбулось.
💁♂️Очікується, що найближчими днями інші учасники ринку розробки ШІ, великі технологічні компанії та стартапи, оголосять про наступні раунди інвестицій у технологію та інфраструктуру штучного інтелекту. Це може ознаменуватиме новий раунд гонки у розробці технології AGI і пришвидшити її появу, не виключно вже поточного року.
З огляду на розмір інвестицій, це дійсно важливо новина для технологічного сектору.
💵Усі інвестиції у штучній інтелект у 2024 році оцінюються у 97,3 млрд. дол., більше 70% з яких припадає на США.
✔️Проект має на меті ще більше зміцнити конкурентні перевага США за цим напрямом, перед усім у змаганні із Китаєм, який нарощує вкладання у розвиток ШІ. За прогнозами, частка КНР у глобальних ШІ-інвестиціях має зрости із 6,7% у 2024 році до 33% у 2027.
Деталей проекту поки небагато. Із відомого:
🔹Загальний обсяг приватних інвестицій – 500 млрд. дол., з яких 100 млрд. дол. будуть доступні негайно, решта – інвестовано протягом 4-х років.
🔹Буде створено консорціум компаній - інвесторів (із названих Oracle, SoftBank, OpenAI та ін. акціонери) під назвою Stargate.
🔹Консорціум будуватиме потужні дата - центри (щонайменше 20),буде створено 100 тис. робочих місць. Перший дата – центр вже будується у Техасі.
🔹Метою проекту є вихід на технологію загального (генералізованого) штучного інтелекту (AGI), який може виконувати будь-яку інтелектуальну задачу, котру може виконати людина. Відповідно AGI є набагато більш потужною моделлю у порівнянні із поточними моделями ШІ, заточеними на більш вузьке коло завдань.
👨🏻💻Цікаво, що проект із подібною назвою і змістом (із створення супер комп’ютеру Stargate із AGI), але меншим у 5 разів об’ємом інвестицій вже анонсувався OpenAI та Microsoft у березні 2024 року. Утім головні акціонери консорціуму, які давали прес-конференцію у Білому Домі із Трампом, зазначили, що без ініціативи новообраного Президента, масштабування проекту навряд чи відбулось.
💁♂️Очікується, що найближчими днями інші учасники ринку розробки ШІ, великі технологічні компанії та стартапи, оголосять про наступні раунди інвестицій у технологію та інфраструктуру штучного інтелекту. Це може ознаменуватиме новий раунд гонки у розробці технології AGI і пришвидшити її появу, не виключно вже поточного року.
❤9👍4😱2🤩1
👨🏻💻Подробиці рішень засідання правління НБУ 23 січня 2025 р.
Як уже повідомлялось, сьогодні НБУ підвищив облікову ставку на 1 в.п. до 14,5%. Разом із цим прийнято рішення підвищити на 1 в.п. робочі ставки:
✔️За депозитними сертифікатами овернайт – до 14,5%
✔️За 3-місячними депозитними сертифікатами – до 17%
✔️За кредитами рефінансування – до 17,5%
🔺Підвищення облікової ставки - а це вже другий раунд її підняття (перший на +0,5 в.п. був у грудні 2024 року) – обумовлюється прискоренням інфляції наприкінці минулого року. Нагадаю, річна інфляція у грудні сягнула 12%, що помітно перевищило відповідний проноз НБУ (9,7%).
Неодноразово детально розбирали причини останнього прискорення інфляції. Якщо коротко їх дві:
🔹Ситуативні чинники, пов’язані із несприятливими погодними умовами, що зумовили гірший врожай і скорочення пропозиції основних с/г культур.
🔹Фундаментальні чинники, що обумовлюють зростання виробничої інфляції. Це насамперед зростання вартості енергоресурсів та витрат на оплату праці, що є прямими ефектами війни, руйнувань енергетичної інфраструктури, посилення дефіциту кадрів через міграцію та мобілізацію. Зростали також інші виробничі витрати на сировину і матеріали.
Гадаю, той факт, що інфляція перетнула некомфортний двозначний діапазон, а це додатково погіршує інфляційні очікування населення і бізнесу, обумовило те, що НБУ прийняв рішення про більш вагоме підняття облікової ставки (відразу на 1 в.п.).
❗️Важливо (!). Інфляція продовжить зростати у першому кварталі 2025 року. За оновленим прогнозом НБУ, споживча інфляція сягне 14,3% на кінець І кварталу 2025 року. Вона почне знижуватись у ІІ-му кварталі, водночас все ще залишаючись на двозначному рівні на кінець ІІІ-го кварталу (12%) і знизившись до 8,4% на кінець поточного року. Відповідно НБУ просигналізував про готовність подальшого підвищення ставки на наступних засіданнях. Зокрема прогноз облікової ставки на ІІ квартал 2025 року становить 15,4% у середньому за період. За оновленим прогнозом передбачається скорочення ставки до 14,5% у середньому за ІІІ квартал 2025 року і 13,1% у ІV кварталі.
Як уже повідомлялось, сьогодні НБУ підвищив облікову ставку на 1 в.п. до 14,5%. Разом із цим прийнято рішення підвищити на 1 в.п. робочі ставки:
✔️За депозитними сертифікатами овернайт – до 14,5%
✔️За 3-місячними депозитними сертифікатами – до 17%
✔️За кредитами рефінансування – до 17,5%
🔺Підвищення облікової ставки - а це вже другий раунд її підняття (перший на +0,5 в.п. був у грудні 2024 року) – обумовлюється прискоренням інфляції наприкінці минулого року. Нагадаю, річна інфляція у грудні сягнула 12%, що помітно перевищило відповідний проноз НБУ (9,7%).
Неодноразово детально розбирали причини останнього прискорення інфляції. Якщо коротко їх дві:
🔹Ситуативні чинники, пов’язані із несприятливими погодними умовами, що зумовили гірший врожай і скорочення пропозиції основних с/г культур.
🔹Фундаментальні чинники, що обумовлюють зростання виробничої інфляції. Це насамперед зростання вартості енергоресурсів та витрат на оплату праці, що є прямими ефектами війни, руйнувань енергетичної інфраструктури, посилення дефіциту кадрів через міграцію та мобілізацію. Зростали також інші виробничі витрати на сировину і матеріали.
Гадаю, той факт, що інфляція перетнула некомфортний двозначний діапазон, а це додатково погіршує інфляційні очікування населення і бізнесу, обумовило те, що НБУ прийняв рішення про більш вагоме підняття облікової ставки (відразу на 1 в.п.).
❗️Важливо (!). Інфляція продовжить зростати у першому кварталі 2025 року. За оновленим прогнозом НБУ, споживча інфляція сягне 14,3% на кінець І кварталу 2025 року. Вона почне знижуватись у ІІ-му кварталі, водночас все ще залишаючись на двозначному рівні на кінець ІІІ-го кварталу (12%) і знизившись до 8,4% на кінець поточного року. Відповідно НБУ просигналізував про готовність подальшого підвищення ставки на наступних засіданнях. Зокрема прогноз облікової ставки на ІІ квартал 2025 року становить 15,4% у середньому за період. За оновленим прогнозом передбачається скорочення ставки до 14,5% у середньому за ІІІ квартал 2025 року і 13,1% у ІV кварталі.
👍11😢10❤1
Данило Гетманцев
👨🏻💻Подробиці рішень засідання правління НБУ 23 січня 2025 р. Як уже повідомлялось, сьогодні НБУ підвищив облікову ставку на 1 в.п. до 14,5%. Разом із цим прийнято рішення підвищити на 1 в.п. робочі ставки: ✔️За депозитними сертифікатами овернайт – до 14,5%…
Які висновки?
▪️Підняття облікової ставки і робочих ставок НБУ звісно вплине на підвищення ставок за гривневими активами. Для кредитування, яке і так залишається млявим – це мінус. Хоча облікова ставка не єдиний фактор, який вливає на вартість кредитного ресурсу, ставки за новими гривневими кредитами бізнесу зростуть.
▪️З іншого боку, дещо зростуть ставки і за банківськими вкладами. Це підтримує інтерес клієнтів банків, інвесторів в ОВДП, захистить гривневі заощадження від інфляції, а отже скоротить їх перетікання на валютний ринок.
▪️Ситуація на валютному ринку залишатиметься важливою для стабілізації інфляційних очікувань. Тут наразі маємо більше впевненості, ніж на старті минулого року. По-перше, маємо рекордний обсяг міжнародних резервів на кінець 2024 року (43,8 млрд. дол.). По-друге, маємо закриту потребу у зовнішньому фінансуванні на 2025 (38,4 млрд. дол.) і частково на 2026 рік завдяки механізмам ERA (50 млрд. дол. за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів), Ukraine Facility, програмі EFF. Достатня і прогнозована допомога від партнерів у 2025 році плюс накопичені значні міжнародні резерви є достатніми для підтримки відносної курсової стійкості у поточному році.
В сухому залишку, попри посилення інфляційних ризиків, ситуація із інфляцією як для повномасштабної війни, залишається контрольованою. У другій половині 2024 року ми отримали інфляційний сплеск за рахунок ситуативних і фундаментальних чинників, який, якщо нічого не робити, й надалі розкручував би зростання цін і погіршення інфляційних очікувань. Перехід до більш жорсткої монетарної політики із підняттям ставок, збереження відносної курсової стійкості, разом із іншими очікуваннями (краща ситуація із дефіцитом е/е, ніж передбачалось восени минулого року, мораторій на підняття тарифів на газ і тепло, який поки що зберігається до кінця цього опалювального сезону, уповільнення зростання зарплат, кращий наступний врожай та ін.) поступово стабілізуватимуть інфляційні очікування та приборкуватимуть зростання цін. НБУ планує повернутись до своєї інфляційної цілі у 5% вже наступного 2026 року.
💁♂️Від себе добавлю, що вважаю інфляцію та девальвацію на рівні до 10% на рік в умовах повномасштабної війни помірними.
Досвід Балканських країн у 90-ті або повоєнних ФРН, Угорщини, які пройшли через гіперінфляцію і стрімке знецінення національних валют, засвідчує, що макрофінансова стабільність не є даністю. Те, що ми 4-й рік за рахунок вчасних рішень і підтримки партнерів зберігаємо відносну внутрішню і зовнішню вартість гривні залишається важливим підґрунтям майбутньої післявоєнної відбудови. Як і всі українці сподіваюсь, що вона почнеться цього року після того як ми отримаємо стійкий мир разом із надійними гарантіями безпеки.
▪️Підняття облікової ставки і робочих ставок НБУ звісно вплине на підвищення ставок за гривневими активами. Для кредитування, яке і так залишається млявим – це мінус. Хоча облікова ставка не єдиний фактор, який вливає на вартість кредитного ресурсу, ставки за новими гривневими кредитами бізнесу зростуть.
▪️З іншого боку, дещо зростуть ставки і за банківськими вкладами. Це підтримує інтерес клієнтів банків, інвесторів в ОВДП, захистить гривневі заощадження від інфляції, а отже скоротить їх перетікання на валютний ринок.
▪️Ситуація на валютному ринку залишатиметься важливою для стабілізації інфляційних очікувань. Тут наразі маємо більше впевненості, ніж на старті минулого року. По-перше, маємо рекордний обсяг міжнародних резервів на кінець 2024 року (43,8 млрд. дол.). По-друге, маємо закриту потребу у зовнішньому фінансуванні на 2025 (38,4 млрд. дол.) і частково на 2026 рік завдяки механізмам ERA (50 млрд. дол. за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів), Ukraine Facility, програмі EFF. Достатня і прогнозована допомога від партнерів у 2025 році плюс накопичені значні міжнародні резерви є достатніми для підтримки відносної курсової стійкості у поточному році.
В сухому залишку, попри посилення інфляційних ризиків, ситуація із інфляцією як для повномасштабної війни, залишається контрольованою. У другій половині 2024 року ми отримали інфляційний сплеск за рахунок ситуативних і фундаментальних чинників, який, якщо нічого не робити, й надалі розкручував би зростання цін і погіршення інфляційних очікувань. Перехід до більш жорсткої монетарної політики із підняттям ставок, збереження відносної курсової стійкості, разом із іншими очікуваннями (краща ситуація із дефіцитом е/е, ніж передбачалось восени минулого року, мораторій на підняття тарифів на газ і тепло, який поки що зберігається до кінця цього опалювального сезону, уповільнення зростання зарплат, кращий наступний врожай та ін.) поступово стабілізуватимуть інфляційні очікування та приборкуватимуть зростання цін. НБУ планує повернутись до своєї інфляційної цілі у 5% вже наступного 2026 року.
💁♂️Від себе добавлю, що вважаю інфляцію та девальвацію на рівні до 10% на рік в умовах повномасштабної війни помірними.
Досвід Балканських країн у 90-ті або повоєнних ФРН, Угорщини, які пройшли через гіперінфляцію і стрімке знецінення національних валют, засвідчує, що макрофінансова стабільність не є даністю. Те, що ми 4-й рік за рахунок вчасних рішень і підтримки партнерів зберігаємо відносну внутрішню і зовнішню вартість гривні залишається важливим підґрунтям майбутньої післявоєнної відбудови. Як і всі українці сподіваюсь, що вона почнеться цього року після того як ми отримаємо стійкий мир разом із надійними гарантіями безпеки.
👍21😢6❤2