Які  висновки?
▪️Підняття облікової ставки і робочих ставок НБУ звісно вплине на підвищення ставок за гривневими активами. Для кредитування, яке і так залишається млявим – це мінус. Хоча облікова ставка не єдиний фактор, який вливає на вартість кредитного ресурсу, ставки за новими гривневими кредитами бізнесу зростуть.
▪️З іншого боку, дещо зростуть ставки і за банківськими вкладами. Це підтримує інтерес клієнтів банків, інвесторів в ОВДП, захистить гривневі заощадження від інфляції, а отже скоротить їх перетікання на валютний ринок.  
▪️Ситуація на валютному ринку залишатиметься важливою для стабілізації інфляційних очікувань. Тут наразі маємо більше впевненості, ніж на старті минулого року. По-перше, маємо рекордний обсяг міжнародних резервів на кінець 2024 року (43,8 млрд. дол.). По-друге, маємо закриту потребу у зовнішньому фінансуванні на 2025 (38,4 млрд. дол.) і частково на 2026 рік завдяки механізмам ERA (50 млрд. дол. за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів), Ukraine Facility, програмі EFF. Достатня і прогнозована допомога від партнерів у 2025 році плюс накопичені значні міжнародні резерви є достатніми для підтримки відносної курсової стійкості у поточному році.

В сухому залишку, попри посилення інфляційних ризиків, ситуація із інфляцією як для повномасштабної війни, залишається контрольованою. У другій половині 2024 року ми отримали інфляційний сплеск за рахунок ситуативних і фундаментальних чинників, який, якщо нічого не робити, й надалі розкручував би зростання цін і погіршення інфляційних очікувань. Перехід до більш жорсткої монетарної політики із підняттям ставок, збереження відносної курсової стійкості, разом із іншими очікуваннями (краща ситуація із дефіцитом е/е, ніж передбачалось восени минулого року, мораторій на підняття тарифів на газ і тепло, який поки що зберігається до кінця цього опалювального сезону, уповільнення зростання зарплат, кращий наступний врожай та ін.) поступово стабілізуватимуть інфляційні очікування та приборкуватимуть зростання цін. НБУ планує повернутись до своєї інфляційної цілі у 5% вже наступного 2026 року.

💁‍♂️Від себе добавлю, що вважаю інфляцію та девальвацію на рівні до 10% на рік в умовах повномасштабної війни помірними.
Досвід Балканських країн у 90-ті або повоєнних ФРН, Угорщини, які пройшли через гіперінфляцію і стрімке знецінення національних валют, засвідчує, що макрофінансова стабільність не є даністю. Те, що ми 4-й рік за рахунок вчасних рішень і підтримки партнерів зберігаємо відносну внутрішню і зовнішню вартість гривні залишається важливим підґрунтям майбутньої післявоєнної відбудови. Як і всі українці сподіваюсь, що вона почнеться цього року після того як ми отримаємо стійкий мир разом із надійними гарантіями безпеки.  

Провів двогодинну зустріч в обговоренні всіх поточних питань з представниками «Української Ради Бізнесу».
Дякую за конструктив та увагу!

Всі питання занотував, приступив до виконання!;)

✅Україна виконала 13 індикаторів з Плану для Ukraine Facility з дедлайнами у IV кварталі 2024 року.
Відповідний Звіт про це надано на розгляд Європейській Комісії.
Що було зроблено у рамках тих завдань, які стояли перед нами до кінця 2024 року:
1. Ухвалено Стратегічний план цифрового розвитку, цифрової трансформації та цифровізації Державної податкової служби відповідно до рекомендацій Національної стратегії доходів на 2024-2030 роки (відповідальний виконавець – Мінфін).
2. Набрали чинності Закон України про вдосконалення режиму банкрутства та підзаконні акти, що запроваджують систему запобігання неплатоспроможності та інструмент раннього попередження відповідно до принципів Директиви ЄС 2019/1023 про рамки превентивної реструктуризації (акти спрямовано на: запобігання банкрутству та відновлення платоспроможності; своєчасне виявлення ознак кризи; визначення додаткових можливостей для відновлення платоспроможності; доступність інформації про механізми запобігання неплатоспроможності та раннього попередження) (Мінюст).
3. Затверджено Політику державної власності (вона передбачає: визначення цілей державної політики, яких зобов’язані досягати державні компанії;  опис ролі держави в управлінні державними компаніями (як держава реалізовуватиме політику власності, функції та обов’язки державних органів, які беруть участь в її реалізації); визначення загального обґрунтування для збереження суб’єктів у державній власності та регулярний перегляд такого обґрунтування; встановлення довгострокових загальнодержавних пріоритетів у сфері державної власності; принципи дивідендної політики та політики винагороди для членів наглядових рад і керівників) (Мінекономіки, Мінфін, ФДМУ)
4. Ухвалено:
1) Стратегію реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за особами з інвалідністю та людьми похилого віку;
2) Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024-2028 роки.
Зазначені документи зосереджені на таких ключових напрямках: розвиток соціальних послуг для підтримки сімей з дітьми, осіб з інвалідністю, людей похилого віку для самостійного життя в громаді та запобігання інституціалізації; розвиток послуг для осіб з інвалідністю та людей похилого віку, які потребують додаткової підтримки; забезпечення сімейними формами виховання (наприклад, прийомної сім’ї, опіка та усиновлення) дітей, які залишилися без піклування батьків (Мінсоцполітики).
5. Відновлено реалізацію заходів ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції, у тому числі перевірок безпеки продукції (Мінекономіки).
6. Прийнято постанови КМУ щодо затвердження Порядку ведення містобудівного кадастру державного рівня, Єдиного державного адресного реєстру, Єдиного державного реєстру будівель і споруд, Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць, внесення змін до актів КМУ, що регулюють розроблення містобудівної документації у формі електронних документів, ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, інтеграції та інформаційної взаємодії реєстрів та кадастрів державного, регіонального та місцевого рівня (Мінгромад).
7. Набули чинності нормативні акти для стимулювання інвестицій у ВДЕ, що відповідає вимогам ЄС, а саме необхідні процедури та документи для проведення «зелених» аукціонів (Міненерго).

8. Посилено інституційну незалежність НКРЕКП, рішення якої звільняються від процедури державної реєстрації (імплементовано вимоги щодо забезпечення незалежності регулятора, передбаченої Директивою ЄП та Ради ЄС 2009/72/ЄС від 13.07.2009 року про спільні правила внутрішнього ринку електроенергії і Директивою ЄП та Ради ЄС 2009/73/ЄС від 13.07.2009 року про спільні правила внутрішнього ринку природного газу (КНРЕКП).
9. Затверджено оновлену Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року (вона зосереджена на досягненні таких цілей: відбудова та розвиток ефективної транспортної системи з урахуванням політик та стандартів ЄС, зокрема щодо транс'європейських транспортних мереж та цілей декарбонізації транспортного сектору (у тому числі шляхом розвитку напрямків залізничних, автомобільних та внутрішніх водних шляхів, включених до індикативних карт мережі TEN-T, цифровізації управління транспортною системою тощо); безпечний для людини та навколишнього середовища енергоефективний транспорт) (Мінгромад).
10. Прийнято Стратегію розвитку та розбудови прикордонної інфраструктури з країнами-членами Європейського Союзу та Молдовою до 2030 року (фокус на: реконструкції пунктів пропуску на кордоні з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією; створенні мережі сервісних зон; спрощенні процедур перетину кордону (цифровізація та запровадження спільного контролю) відповідно до стандартів ЄС (Мінгромад).
11. Ухвалено Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року (основний акцент: адаптація української політики розвитку сільського господарства та сільських районів в контексті підготовки до вступу в ЄС з урахуванням сфер особливого інтересу України, таких як земельна реформа, зрошення, відновлення після війни, підтримка розвитку; прискорення процесу узгодження правових актів у секторі сільського господарства та санітарного і фітосанітарного контролю зі стандартами ЄС; сприяння розвитку малих виробників та сільських громад; визначення базових і цільових показників екологічних і кліматичних дій, розробка науково-обґрунтованого програмування, ефективного фінансового управління та контролю) (Мінагрополітики).
12. Прийнято Закон України про Державний аграрний реєстр (зосереджується на таких основних положеннях: ДАР визнається офіційним публічним електронним реєстром у сфері аграрної політики та продовольчої безпеки з регламентацією його обов’язкових елементів, таких як порядок ведення, визначення даних та доступ третіх осіб тощо; ДАР охоплює інформацію про усі сторони ланцюжку вартості – виробники, харчові переробники, водокористувачі та інші; розширення функціональну ДАР для отримання фінансової та цільового спрямування технічної допомоги, надання адміністративних послуг; реєстрація в ДАР є передумовою отримання державної підтримки; обов'язкове оприлюднення реєстру усіх бенефіціарів програм державної підтримки) (Мінагрополітики).
13. Оновлено Загальнодержавну програму розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року (запровадження державного компенсаційного фонду у геологічній сфері; пріоритезація цілей видобувної галузі відповідно до стратегії ЄС щодо критичної сировини; визначення стратегічної та критичної сировини, необхідність регулярної методологічної оцінки ризиків рівня безпеки їх постачання, визначення групи країн-партнерів у їх розробці та переробці) (Міндовкілля).
Після аналізу нашого звіту та ухвалення позитивних рекомендацій від європейських партнерів розраховуємо на отримання чергового траншу за програмою Ukraine Facility (орієнтовно у лютому).

🏦🔻НБУ дещо погіршив макро-прогноз
Сьогодні НБУ також представив основні показники оновленого квартального макро-прогнозу, повна версія якого буде опублікована за тиждень, 30 січня.

Отже, очікувано маємо погіршення оцінки зростання економіки у 2024 р до 3,4%. Нагадаю, перед цим свої оцінки погіршив Мінекономіки до 3,6%, Світовий банк дає 3,2%.
Зростання минулого року виявилось гіршим за очікування (той же НБУ очікував 4% у жовтні 2024) і помітно сповільнилось порівняно із 2023 роком (5,3%).

Які причини❓
Окрім очевидного зростання бази порівняння (відігравати падіння першого року війни із кожним наступним роком буде все важче), за оцінками НБУ вдалась в знаки низка слабко прогнозованих чинників:
▪️Гірший врожай 2024/2025 маркетингового року
▪️Слабший, ніж очікувалось, зовнішній попит
▪️Інтенсифікація бойових дій із відповідними викликами для енергетичної та іншої критичної інфраструктури, продовженням повзучої міграції населення за межі країни, дефіцитом кадрів.

Безпекові фактори та дефіцит робочої сили - ключові чинники, які обумовлюють погіршення НБУ свого прогнозу зростання реального ВВП 2025 рік із 4,3% до 3,6%.

👨🏻‍💻Нагадаю, бюджет -2025 зверстаний на урядовому макро-прогнозі зростання ВВП на рівні 2,7%. Світовий банк дає 2%, МВФ – 2,5-3,5%. Тож прогноз НБУ на цьому тлі виглядає більш оптимістично. Але важливим буде додати, що всі ці прогнози передбачають продовження фази активних бойових дій протягом всього 2025 року.

Із інших важливих індикаторів (зміни порівняно із жовтнем 2024 року):
🔹Прогноз інфляції на кінець 2025 року погіршено із 6,9% у до 8,4%.
🔹Прогноз номінального ВВП збільшено з 8,72 до 8,84 трлн. грн., що відображає збільшення інфляції (дефлятора ВВП)
🔹Прогноз міжнародних резервів дещо погіршено із 41 до 40,5 млрд. дол.
🔹Сальдо поточного рахунку покращено до +2,6 млрд. дол. (із мінус 27,9 млрд. дол.), що відображає ясність із наданням коштів за механізмом ERA (50 млрд. дол.), які будуть обліковуватись як гранти і відповідно відображатись за поточним рахунком. На загальне сальдо платіжного балансу за інших рівних умов це не вплине.

💁‍♂️Додам від себе, що «приземлення» оцінок зростання на 2025 рік є очікуваним. Це даність тому, що велика війна продовжується. І на відміну від минулого року у базовому сценарії всі прогнози виходять із того, що активна фаза бойових дій триватиме увесь рік, а не його половину, із всіма наслідками. Водночас, у випадку настання стійкого миру варто розраховувати на покращення очікувань і пришвидшення економічного зростання. Звісно вплив «мирного дивіденду» буде більшим не у перший, а у наступні роки, і визначатиметься характером мирної угоди, надійністю гарантій безпеки, відбудови і розвитку (зовнішня фінансова допомога, інвестиції, перспективи членства в ЄС).      

💁‍♂️Нагадаю також – що ми маємо зробити в рамках Плану для Ukraine Facility у І кварталі.
Він буде дуже напруженим та інтенсивним, оскільки на цей період передбачено 16 індикаторів (за всю чотирирічну програму у нас тільки у IV кварталі буде більше – 17, і стільки ж, як зараз – у ІІ кварталі 2026 року).
Отже, до кінця березня мають бути реалізовані такі цілі:

1. Набрання чинності законодавства (включаючи підзаконні НПА), що відповідає принципам державного управління, викладеним у програмі Організації економічного співробітництва та розвитку SIGMA: впровадження оплати праці на основі класифікації посад за функціональним спрямуванням; чіткий розподіл заробітної плати на фіксовану (гарантовану) частину (не менше 70%) і варіативну частину (не більше 30%); зниження надбавки за вислугу років з 50% до 30% (відповідальне – Нацдержслужби).
2. Збільшення штатної чисельності суддів ВАКС на 60%, апарату – на 40% (ВАКС).
3. Набрання чинності законом щодо реформування Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (закон зосереджується на: прозорій та заснованій на заслугах процедурі відбору керівника агентства, включаючи перевірку на доброчесність та професіоналізм, що заслуговує на довіру; незалежній зовнішній системі оцінки ефективності діяльності; прозорій процедурі управління та продажу арештованих активів, що перебувають під контролем агентства) (Мінюст).
4. Затвердження Урядом дорожньої карти обов’язкового структурного відокремлення діяльності з виконання покладених спеціальних обов’язків (ПСО) та діяльності, не пов’язаної з виконанням ПСО для всіх держкомпаній, які мають ПСО. Дорожня карта ґрунтуватиметься на визначеному поточному рівні необхідних бухгалтерських методів і включатиме операційні заходи для відокремлення рахунків підприємств на різних етапах впровадження змін. Дорожня карта міститиме опис того, як здійснюватиметься відокремлення рахунків для діяльності, пов’язаної та не пов’язаної з ПСО, у всіх пріоритетних держкомпаніях зі списку, затвердженого протокольним рішенням КМУ (Мінекономіки).
5. Набрання чинності законом «Про дошкільну освіту» відповідно до Рекомендації Ради ЄС від 22.05.2019 року щодо якісної освіти дітей раннього віку. Закон визначає такі сфери: гарантії доступу до дошкільної освіти дітей раннього та дошкільного віку; справедливі правила функціонування суб’єктів на ринку послуг у сфері дошкільної освіти; гідні умови праці працівників сфери дошкільної освіти; правила функціонування гнучкої та ефективної мережі закладів дошкільної освіти (МОН).
6. Затвердження Стратегії розвитку української культури. Стратегія визначатиме такі пріоритетні цілі: збереження, захист та промоція культурної спадщини і культурних цінностей українського народу як частини європейського культурного простору та збереження національної пам’яті; забезпечення населення якісними і доступними культурними послугами та можливостями для творчої самореалізації; розвиток спроможностей українських культурних інституцій; підтримка сектора креативних індустрій та посилення їх інституційної спроможності (МКСК).
7. Внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації (МДА)» та деяких інших законодавчих актів щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні (набирає чинності протягом 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану). Передбачається переформатування МДА в органи префектурного типу з метою організації домірної системи забезпечення законності в діяльності органів місцевого самоврядування, забезпечення координації територіальних органів ЦОВВ при реалізації державної політики на місцях (Мінгромад).
8. Прийняття закону про публічні консультації (набирає чинності через 12 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану), який запустить правовий механізм проведення публічних консультацій під час формування та реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення, що створить передумови для узгодженого, ефективного та результативного процесу реалізації політики та прийняття рішень (Мінюст).

9. Введення в експлуатацію автоматизованої системи публічного моніторингу земельних відносин (геоінформаційної системи масової оцінки земель) в рамках ведення Державного земельного кадастру (Мінагрополітики).
10. Ухвалення довгострокового плану розвитку іригаційної системи України (план зосереджується на таких основних напрямах: пріоритети в секторі зрошення на основі результатів аналізу повних економічних переваг; узгодження зі стратегією та принципами управління водними ресурсами на основі басейнового підходу; визначення необхідних інвестицій і потреби в подальшій приватизації; вимогах щодо підготовки для будь-якого проекту відновлення або будівництва оцінки впливу на довкілля згідно з рекомендаціями ЄС щодо оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки і відповідно до законодавства України у цій сфері) (Мінагрополітики).
11. Організація функціонування електронного кабінету надрокористувача з додатковим функціоналом, як-то доступ до державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та можливістю отримання електронного спецдозволу на користування надрами (витяг з Реєстру) та доступ до оцифрованої геологічної інформації (Держгеонадра).
12. Внесення змін до плану розподілу і користування радіочастотним спектром (визначення радіотехнологій, дозволених до використання в Україні, з визначенням смуг радіочастот і радіослужб, яким вони відповідають, терміни припинення їх розробки та використання, перелік перспективних радіотехнологій для впровадження в Україні з визначенням смуг радіочастот і радіослужб, яким вони відповідають, а також умов їх впровадження відповідно до acquis) (Мінцифра).
13. Набрання чинності нормативно-правовими актами для узгодження з Директивами NIS та NIS2. (акти фокусуються на: врегулюванні обов’язкового виконання заходів для запобігання, виявлення та припинення актів агресії в кіберпросторі в умовах війни рф проти України; посилення рівня захисту державних інформаційних ресурсів та критичної інформаційної інфраструктури від кібератак; комплексне удосконалення нормативно-правової бази у сфері кібербезпеки та захисту інформації для посилення можливостей щодо протидії кіберзагрозам (Адміністрація держспецзв’язку).
14. Затвердження плану заходів щодо переведення публічних послуг в електронну форму до 2026 року. План заходів зосереджений на таких основних сферах: відновлення; освіта; охорона здоров’я; сервіси для ветеранів; сервіси для військових; митниця; соціальна сфера (Мінцифра).
15. Набрання чинності законом про основні засади державної кліматичної політики (закон фокусується на таких основних напрямках: цілі та основні засади державної кліматичної політики; стратегічне планування у сфері зміни клімату; механізми та інструменти досягнення кліматичних цілей; національна система відстеження впровадження політик і заходів у сфері зміни клімату; науково-експертна рада з питань зміни клімату та збереження озонового шару; національна система інвентаризації антропогенних викидів з джерел та абсорбції поглиначами парникових газів) (Міндовкілля).
16. Затвердження Плану заходів щодо створення національної системи торгівлі викидами парникових газів, який забезпечить визначення: етапності запровадження СТВ; часових рамок етапів; необхідної інфраструктури; заходів організаційного характеру (Міндовкілля).

✔️📑Цей план заходів – не тільки для продовження фінансової підтримки від ЄС у рамках Ukraine Facility, але й про наближення України до європейських стандартів у різних сферах суспільного життя задля прискорення повноцінної інтеграції в Європейський Союз.

Можна дивитись вічно на три речі.
Як тече вода, як горить вогонь та як правоохоронці розслідують справу Конкорду.

18 місяців пройшло від моменту того як НБУ відкликав ліцензію у банку Конкорд. Аферисти, які протягом 21-23 років займалися «міскодингом» та обслуговуванням нелегальних казино, які крали податки у армії. Збитки для державного бюджету країни, яка знаходиться у стані війни, оцінюються в мільярди гривень. Безпрецедентне мародерство.

Нещодавно разом з 74 народними депутатами України звернули увагу Генерального прокурора на цей кейс. Нагадаю, що у відповідь нам було повідомлено, що з 9 кримінальних справ, 4 були закриті, а в 5 слідство триває. Мотивація - нібито необхідно забезпечити ефективне досудове розслідування.

Що ж, ми дуже чекаємо результатів цього «ефективного» розслідування і врешті-решт притягнення винних до відповідальності. Хоч і через два роки.
Інакше, це все більше схоже на вирок системі.

Завершилося подання документів на конкурс керівника БЕБ.
Не бачу весь перелік претендентів, але знаю, що серед них є достойні. Дуже радію з того, що подалися ветерани та військові.
Люди, які жертвували заради країни життям, зможуть відстояти її інтереси і в тилу.
Однак, перемогти в конкурсі має насправді найсильніший.
Бажаю усім натхнення та удачі, а комісії неупередженості.
Уважно слідкуємо.
З Богом!

✔️👥Завершився 55-й Всесвітній економічний форум у Давосі.
Українська делегація на чолі з Президентом В.Зеленським дуже плідно використала майданчик, на якому зібралися понад 3 тисячі учасників з більш ніж 130 країн (у тому числі глави держав та урядів, керівники провідних компаній світу), щоб донести до них інформацію про розв’язану росією повномасштабну війну, яка триває вже майже три роки, наше бачення шляху до стійкого справедливого миру, обговорити проекти, спрямовані на відбудову та розвиток України.

Окрім виступу Президента України перед учасниками ВЕФ, якщо згадати тільки заходи на найвищому рівні, відбулися зустрічі з:
▪️Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом, де обговорили продовження підтримки України, військову співпрацю, зокрема посилення української ППО, координацію з партнерами для досягнення справедливого миру, створення осередків єдності. Також відбулася зустріч з головою «Християнсько-демократичного союзу», керівником фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Фрідріхом Мерцом, у ході якої проведено обмін поглядами щодо найважливіших міжнародних питань та глобальних викликів, спроб втручання росії у внутрішні справи європейських країн та протидію російській пропаганді;
▪️Президенткою Швейцарії Карін Келлер-Зуттер, під час якої йшлося про продовження гуманітарної співпраці (зокрема, фінансові механізми для реалізації проектів з будівництва бомбосховищ в українських школах, інших пакетів допомоги на відновлення), координацію з партнерами та пошук шляхів для досягнення справедливого миру;
▪️Прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою, у ході якої, окрім підписання Угоди про довгострокове співробітництво та підтримку, домовились про поглибленням економічного партнерства, оборонно-промислової співпраці, посилення взаємодії для прискорення набуття членства України та Албанії в ЄС;
▪️Прем’єр-міністром В’єтнаму Фам Минь Чинем, на якій йшлося про подальший розвиток торгівлі та зміцнення економічної співпраці (зокрема, нарощування постачання аграрної продукції до В’єтнаму), можливість проведення найближчим часом засідання міжурядової комісії;
▪️Президентом Фінляндії Александром Стуббом, під час якої лідери обговорили кроки для наближення справедливого миру, гарантії безпеки та посилення санкцій проти Росії, зміцнення обороноздатності України, підготовку 27 пакета допомоги та актуальні військові потреби України (окрему увагу приділено інвестиціям у внутрішнє виробництво дронів, зокрема за данською моделлю);
▪️Президентом Ізраїлю Іцхаком Герцогом, на якій обговорили спільні для обох держав виклики, а також узгодили напрями подальшої взаємодії, передусім у безпековій сфері;
▪️Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, де йшлося про двосторонні відносини та їх розвиток у майбутньому (зокрема збільшення товарообігу між державами), співпрацю в енергетичній сфері, участь азербайджанських компаній у відбудові України та реалізації інвестиційних проектів;
▪️Прем’єр-міністром – міністром закордонних справ Катару Мухаммадом бін Абдулрахманом Аль Тані, де предметами обговорення стали розширення посередницької місії та допомоги з поверненням незаконно утримуваних цивільних і військовополонених, гуманітарна співпраця та продовольча безпека;

▪️Президентом Південноафриканської республіки Сирілом Рамафосою, на якій йшлося про необхідність посилення глобальних зусиль для наближення справедливого миру, можливість участі ПАР у лікуванні та реабілітації поранених українських громадян, можливість приєднання країни до міжнародної коаліції з питань повернення незаконно депортованих росією українських дітей, підготовку взаємних візитів лідерів держав.
▪️Прем’єр-міністром Хорватії Андреєм Пленковичем, під час якої обговорили необхідність посилення позицій України, додаткову військову допомогу, внесок Хорватії в гуманітарне розмінування (зокрема спільне виробництво відповідної техніки), розширення програм реабілітації та відновлення для наших захисників і захисниць та їхніх родин;
▪️Прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном, на якій йшлося про продовження різнопланової допомоги Україні (від початку повномасштабного російського вторгнення Швеція спрямувала на неї 5,6 млрд. дол.), оборонну підтримку, зокрема посилення української ППО, та інвестиції в українське виробництво зброї за данською моделлю, підготовку 18-го пакета військової підтримки;
▪️Прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом, у ході якої обговорили інвестиції в українську оборонну промисловість, співпрацю в енергетичній сфері, спільні зусилля для досягнення єдиного європейського підходу до забезпечення сильної позиції України та надійних гарантій безпеки на шляху до досягнення тривалого та стійкого миру;
▪️Прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом, на якій йшлося про подальшу військову допомогу (збереження у 2025 році військової підтримки на минулорічному рівні, коли її обсяг склав 1 млрд. євро), важливість посилення санкційного тиску на рф (зокрема, Україна очікує, що в 16-му пакеті ЄС застосує обмеження проти ключових секторів російської економіки, оборонних компаній, банківської сфери та розширить перелік суден тіньового флоту);
▪️Президентом Сербії Александром Вучичем, де лідери обговорили інтеграцію в ЄС, що є спільною метою двох країн, звірили позиції щодо актуальних питань міжнародного порядку денного та форматів подальшої взаємодії в межах напрацьованих проектів;
▪️Президентом Аргентини Хав’єром Мілеєм, у ході якої глави держав обговорили спільну з партнерами координацію заради наближення справедливого і тривалого миру, обмінялися думками щодо останніх міжнародних подій та розвитку торговельно-економічної співпраці, домовилися про наступні контакти на найвищому рівні.

Окрім цього, відбулася зустріч Президента В.Зеленського з топменеджерами та власниками великих американських і європейських компаній в межах панельного засідання Всесвітнього економічного форуму «Керівники великого бізнесу – Україні». Йшлося про всі можливі способи підтримки України та українців у боротьбі з російською агресією, шляхи допомоги та розширення співробітництва, здобутки та перспективні можливості українського ОПК, співпрацю з аграрним сектором, інвестиції в українську освіту, енергетику та економіку. Учасники зустрічі запевнили в тому, що продовжуватимуть інвестувати в Україну, щоб створювати нові робочі місця та сприяти відновленню економіки після закінчення війни.

💸У 2024 році з використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі видано понад 10,3 тис. кредитів на 35,5 млрд. грн.
Таку статистику наводить Мінфін, підбивши дані по кредитуванню за грудень.
Від початку запуску такого інструменту (у грудні 2020 року) усього надано майже 43,3 тис. кредитів на загальну суму 138,4 млрд. грн.

Станом на 1 січня 2025 року:
🔹 31 банк обслуговує понад 21,8 тис. кредитів на 74,9 млрд. грн.;
🔹зобовʼязання за основним боргом, що частково забезпечені державними гарантіями на портфельній основі – 33,1 млрд. грн.

Топ-3 банків, що обслуговують кредити за програмою з використанням інструменту державних гарантій на портфельній основі:
🔸«Приватбанк» – 23,7 млрд. грн. (понад 14,8 тис. кредитів);
🔸«Ощадбанк» – 10,6 млрд. грн. (більш ніж 2,9 тис. кредитів);
🔸«Укргазбанк» – 10,4 млрд. грн. (942 кредити).

Топ-3 регіони за обсягами кредитів, що обслуговуються:
▪️м. Київ – 9,9 млрд. грн. (понад 2,6 тис. кредитів);
▪️Дніпропетровська обл. – 5,8 млрд. грн. (понад 1,7 тис. кредитів);
▪️Львівська обл. – 5,5 млрд. грн. (більше 1,8 тис. кредитів).

Топ-3 сфери економічної діяльності, які перебувають у кредитній програмі:
▫️сільське господарство – 28,1 млрд. грн. (близько 4,8 тис. кредитів);
▫️оптова та роздрібна торгівля, ремонт транспортних засобів – 20,4 млрд. грн. (понад 9,3 тис. кредитів);
▫️переробна промисловість – 19,1 млрд. грн. (майже 4,0 тис. кредитів).

📈У грудні 2024 промислова інфляція відновила зростання, склавши на кінець минулого року 27,6%
За даними Державної служби статистики, ціни виробників промислової продукції за грудень 2024 (до листопада) зросли на 1,3%.
У річному вимірі (до грудня 2023 року) промислова інфляція прискорилась до 27,6%, середня промислова інфляція по року склала 19,7%.  

🔺💸Найбільше ціни виробників у річному вимірі (до грудня 2023) зросли у таких галузях промисловості:
▪️Постачання електроенергії, газу, пари (+41,4%)
▪️Виробництво фармацевтичних продуктів (+35,6%)
▪️Виробництво харчових продуктів (+21,0%)

У 2024 році промислова інфляція суттєво прискорилась у другій половині року, залишаючись увесь час на стійкому високому рівні, що перевищує 20%, а у липні - серпні 30%.
Це пов’язано із:
🔹зростанням вартості е/е для непобутових споживачів за рахунок підняття цін на всіх сегментах ринку (ринок «доба наперед», внутрішньодобовий, довгострокових договорів), збільшення імпорту більш дорогої е/е з ЄС, зростанням витрат на енергозабезпечення з альтернативних джерел;
🔹підвищенням вартості продовольчої сировини через гірші врожаї цього року ;
🔹збільшенням витрат бізнесу на оплату праці з огляду на дефіцит персоналу.

Як наслідок, по факту виробнича інфляція виявилась набагато вищою за прогноз уряду (9,8%). Збереження високих цін виробників серед інших факторів пояснює фундаментальний тиск на споживчі ціни і більш суттєве (порівняно із прогнозами) прискорення споживчої інфляції у другій половині 2024 року.  

💁‍♂️У першому кварталі 2025 року промислова інфляція у річному вимірі залишатиметься на підйомі з огляду на низьку базу аналогічного періоду минулого року, підвищення тарифу на передачу е/е на 30% з 1 січня 2025, а також збереження тиску на заробітні плати через ефекти мобілізації і міграції населення внаслідок війни.
Як буде по року – подивимось. Уряд прогнозує уповільнення зростання цін виробників промислової продукції у 2025 році до 11,1%. Думаю, це занадто оптимістичне припущення, для якого мають зійтись декілька позитивних шоків (хороший врожай, помітне зниження світових цін на нафту, порівняно невелике зростання граничних цін на е/е для непобутових споживачів та ін.). Середньорічна промислова інфляція в останні 5 років перевищувала 30%, пік якої припав на 2021-2022 роки.      
Утім, як із іншими параметрами макро-прогнозу, по факту багато буде залежати від того, чи продовжуватиметься повномасштабна війна, яка сама по собі перетворюється постійний про-інфляційний фактор, зокрема через зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці.  

✅📑Набув чинності Національний план управління відходами до 2033 року.
Ситуація у цій сфері була критичною ще до початку повномасштабної війни.
За даними Держстату, у 2020 році в Україні було утворено понад 462,4 млн. тонн відходів, у тому числі 85% – відходів видобувної промисловості, 11% – переробної промисловості, 1,3% – побутових відходів, з них небезпечних – понад 0,5 млн. тонн. Утворення відходів на одну особу в Україні у 2020 році оцінювалось в 11,1 тонни, що більш як вдвічі перевищувало показник країн ЄС (4,8 тонни).

Повномасштабна війна спричинила різке збільшення обсягів відходів, серед яких відходи від руйнувань (зокрема, знищено або пошкоджено тільки житлового фонду понад 40 млн. кв. м), пошкоджені та покинуті транспортні засоби та обладнання, уламки снарядів та інші відходи. Деякі з відходів є небезпечними, особливо медичні, відходи з вмістом важких металів, відходи від руйнувань, які містять небезпечні компоненти (зокрема азбест).
Якщо взяти, приміром, категорію будівельних відходів, то в Україні немає спеціалізованих полігонів для видалення відходів будівництва та знесення, а також компаній, здатних надати комплексну послугу з управління цими відходами. Практично в усіх населених пунктах, окрім Києва, ці відходи потрапляють на полігони та звалища побутових відходів або ще гірше — на несанкціоновані звалища.

Затверджений Урядом Національний план визначає такі пріоритетні цілі:
🔹удосконалення та наближення національного законодавства до вимог законодавства ЄС на виконання положень Угоди про асоціацію у сфері управління відходами;
🔹впровадження економічних інструментів для удосконалення сфери управління відходами;
🔹удосконалення інституційної структури та зміцнення кадрового потенціалу цій сфері;
🔹реформування системи інформаційного забезпечення у сфері управління відходами;
🔹забезпечення розбудови та модернізації інфраструктури управління відходами;
🔹підвищення обізнаності населення щодо управління відходами.

Для їх досягнення планується:
✔️вдосконалення законодавчої бази, зокрема дозвільної та ліцензійної системи; розроблення та впровадження технічних вимог у сфері управління відходами (зокрема на продукцію, після використання якої утворюються відходи); розроблення планів управління відходами на регіональному та місцевому рівні, а також на рівні підприємств, установ та організацій;
✔️поширення найкращих доступних методів і технологій управління відходами;
✔️впровадження економічних та інших інструментів для досягнення цільових показників управління відходами, зокрема встановлення механізму повного покриття витрат згідно з принципом «забруднювач платить» та принципом розширеної відповідальності виробника; стимулювання запобігання та зведення до мінімуму утворення відходів, повторне використання, відновлення, зокрема рециклінг відходів;
✔️будівництво інфраструктури управління відходами та впровадження інноваційних технологій, що передбачає для кожного потоку відходів розроблення заходів з управління відходами згідно з ієрархією відходів та створення інфраструктури збирання, зберігання, відновлення та видалення побутових відходів на основі регіонального (кластерного) підходу.

У результаті реалізації Національного плану очікується: 
▪️охоплення послугою управління побутовими відходами щонайменше 85% населення країни до 2033 року;
▪️збільшення рівня підготовки побутових відходів до повторного використання та рециклінгу – до 20% до 2030 року;
▪️зменшення захоронення біовідходів – на 10% до 2030 року та до 15% до 2033 року;
▪️впровадження у населених пунктах системи роздільного збирання побутових відходів – із щорічним збільшенням на 10% охоплення населення починаючи з другого року дії місцевих планів управління відходами;
▪️збільшення підготовки до повторного використання, рециклінгу та іншого відновлення матеріалів, що не є небезпечними, щонайменше до 70% за масою до 2033 року тощо.

Лояльний до путіна аналітичний центр випустив доклад про складну ситуацію в російській економіці
Час від часу передивляюсь аналітичні доповіді різних російських think tanks, як опозиційних, так і про-владних, про стан справ в економіці агресора. Цього разу натрапив на вельми цікавий документ  Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування, засновниками якого є брати Андрій та Дмитро Білоусови, перший з яких був міністром економіки в рф, багаторічним економічним радником і помічником путіна, а зараз є міністром оборони, а другий очолює напрям аналітичних розробок у згаданому центрі і власне є одним із авторів докладу.

Пропоную основні тези доповіді, який має назву «Щодо ситуації в російській економіці»:
◾️Попри формально відносно високі темпи економічного зростання (+ 3,8-4% у 2024 році), реальна економічна активність майже не збільшується. Останнім часом зростання фіксується переважно у невиробничому секторі (фінансові послуги та державне управління), тоді як по секторам реального сектору (с.г, промисловість, вантажний транспорт, платні послуги населенню) приріст добавленої вартості у ІІІ кварталі 2024 року був відсутній.
◾️Промисловість увійшла у стадію стагнації з початку літа 2024 року. Промислове виробництво у листопаді 2024 було на 0,2% меншим за аналогічний показник травня (із врахуванням ефекту сезонності), обсяг промвиробництва в якому є найбільшим по року. Якщо виключити сектори промисловості із значним впливом ОПК, стагнація у промисловості спостерігається із середини 2023 року.  
◾️Із другого кварталу 2024 року зростання інвестицій в основний капітал суттєво загальмувало (1 кв +3,5%, 2 кв + 0,8%, 3 кв + 0,6% до попереднього кварталу, із врахуванням сезонності). При цьому інвестиції у машини і обладнання, що визначають інтенсивність уведення у дію виробничих потужностей, лише відновились після спаду 2022 року. У 2024 році, за оцінками Центру, розширення пропозиції машин і обладнання не спостерігалось. Зростання загальних інвестицій в основний капітал відображає не реальне оновлення виробничих фондів, а прискорення інвестицій в об’єкти інтелектуальної власності, в т.ч. програмне забезпечення, нежилі споруди та інші фонди.
◾️Поточна інвестиційна активність приватного бізнесу близька до стагнаційної. Пропозиція інвестиційних товарів в економіці у жовтні 2024 року, була лише на 2,3% більшою за середньомісячне значення у 2021 році.
◾️Загрузка виробничих потужностей продовжує повільно знижуватись. За даними опитування банку росії, у ІІІ кв 2024 року цей показник (із врахуванням сезонності) склав 80,4% (проти 80,6% у ІІ кв 2024 р., 81,1% у ІІІ кв 2023 року). При цьому загрузка виробничих потужностей у переробній промисловості є нижчою (близько 75%).
◾️Ситуація на ринку праці залишається напруженною. Попри рекордно низьке безробіття (2,3% у ІІІ кв), попит на робочу силу (зайняті + вакансії) стагнує 5-й місяць поспіль (травень – жовтень 2024). При цьому зберігається дефіцит кваліфікованої робочої сили.
◾️Споживання населення також перейшло до стагнації (III кв.: +0.3% у середньому за місяць, жовтень – листопад: +0.1%, із врахуванням сезонності). Зростає лише споживання продовольства.  
◾️Інфляція (9,52% на кінець 2024 року) виявилась більшою за прогнози. Дії банку росії щодо її стримування через радикальне підвищення ключової ставки виявились не просто неефективними, а мали зворотній ефект.
▫️За даними росстата, 2 основних фактори, що обмежують випуск є недостатність фінансового ресурсу (відмітили 47% підприємств) та високий відсоток комерційного кредиту (45%).
▫️Через зростання ставок збільшується розрив між доходністю (рентабельністю) бізнесу та вартістю безризикового зберігання активів у облігаціях федерального займу (ОФЗ). Станом на грудень 2024 року 2/3 компаній за обсягом виручки мали рентабельність нижчу за ставку річних ОФЗ.

▫️Російська економіка стоїть перед загрозою масштабного стрибка корпоративних банкрутств. Частка виручки підприємств обробної промисловості, у яких навантаження процентних платежів на прибуток знаходиться на ризикованому рівні (перевищує 2/3 EBIT), збільшиться до кінця 2024 р. у порівнянні з 2023 р. більш ніж удвічі і перевищить 20%.
▫️Згідно з опитуваннями РСПП, у III кв. 2024 р. різко підскочила частка компаній, які зіткнулися з неплатежами з боку контрагентів – до 37% (проти 20-22% у середньому за 2021-2023 рр.). Очевидно, компанії, достатньою мірою забезпечені грошима, перенаправляють їх із виробничого обороту на строкові депозити та у безризикові облігації (стимул – високі ставки), одночасно нарощуючи свою кредиторську заборгованість перед постачальниками.
▫️Незважаючи на призупинення підняття облікової ставки під кінець 2024 року, реальна (із поправкою на інфляцію) процентна ставка банку росії на кінець 2024 року зафіксувалася на рекордному історичному рівні 11-13%. Зараз це максимальний рівень серед інших великих та середніх економік. Він у рази перевищує аналогічні показники у Китаї та країнах Заходу.
▫️Показники динаміки боргових ринків вказують на те, що у листопаді-грудні 2024 року сталося т.зв. "кредитне стиснення" (credit crunch). У листопаді у сегменті корпоративного кредитування темп приросту кредитного портфеля уперше за довгий час впав із рівня 2.0-2.3% на місяць до 0.8% (а темпи приросту роздрібного кредитного портфеля стали близькими до нульових). Це означає, що видача нових банківських кредитів за найбільш значним сегментам впала на 30-50%.
▫️Таким чином, як роблять висновок автори докладу, процентна політика ЦБ РФ негативно впливала на пропозицію (що повною мірою позначиться у 2025-2026 рр.), але й виявилась малоефективною до стримування інфляції попиту.
▪ Інфляція сфокусована на товарах, що споживаються малозабезпеченими верствами населення (зростання цін по корзині «для бідних» суттєво вище загального рівня інфляції). Це призводить до її вкрай асоціального характеру. Як приклад наводиться більше скорочення реального розміру призначених пенсій, скоригованих на загальну інфляцію та інфляцію за товарами і послугами «для бідних».

Ще раз нагадаю, звіт підготовлено лояльним до російської влади аналітичним центром, одним із засновників якого є діючий міністр оборони рф. Головний висновок звіту – інфляція та політика банку росії щодо її приборкання із утримуванням значних позитивних відсоткових ставок стає дедалі більшим гальмом, що обумовлює стримування економічної активності, стагнацію у реальному секторі економіки та погіршення рівня життя малозабезпечених верств населення.
Не претендую на істину, але мені здається, путін має бути обізнаний із висновками дослідження аналітичного центру свого багаторічного економічного радника, який зараз відповідає за переведення економіки рф на військові рейки. Згідно із цими висновками, через високу інфляцію та процентні ставки ситуація стає дедалі складною. Звісно питання в тому, чи є ці висновки достатнім додатковим важелем, що можуть змусити путіна за стіл перемовин із реалістичним сприйняттям своїх можливостей.
У будь-якому випадку накопичення структурних проблем в російській економіці, що за сприятливого розвитку подій може збігтись із зниженням світових цін на вуглеводні, гратиме нам на користь. Але й не слід забувати, що зазвичай диктатори є засліпленими власними цілями й демонструють готовність йти до кінця за будь-яку ціну. Тим більше, що накопичений запас міцності, як би нам цього не хотілось, дозволятиме росії тримати поточний темп війни ще деякий час навіть за негативного для них економічного сценарію розвитку.        

Якщо раптом в неділю ввечері, вам нема чим зайнятись, для вас новий подкаст😇

https://youtu.be/2ynC2RjzxRg?si=thKnGo38l6E2DOhc

Цікаво було послухати промову Хавьера Мілея , президента Аргентини, на щорічному саміті у Давосі.

Якщо коротко, виступ про протистояння з одного боку ідеології воукізму/соціалізму, якою, на думку Мілей, за останні десятиліття були по повній інфіковані країни Заходу, що призвело до роздування держави, обмеження свобод і втрат в економічному розвитку (зокрема через той же "зелений перехід"), і з іншого ідеології капіталізму/ лібералізму, що стояла за лаштунками економічного успіху західної цивілізації від часів першої індустріальної революції у 18-19 віці, і до якої слід повернутись аби зробити "Захід великим знов".

В контексті публічної дискусії, навіяної цим виступом, зазначу, що однією із основних проблем сучасного економічного дискурсу, як стосовно викладення оцінок/прогнозів/суджень, так і стосовно їх розуміння, є застосування до життя сучасних ідей застарілих вже класифікацій «-ізмів», викладених в підручниках з політекономії.

Водночас, сучасний розвиток політекономії і усвідомлення ідей в масах призвів до певного міксу, який не дозволяє рафінувати «ізм» політичної сили, виходячи з його усталеного сприйняття.

Так, праві, що виступають за традиційні сімейні цінності в повній мірі можуть підтримувати розширення соціальних програм за рахунок підвищення податків на багатих, а отже зменшення економічних свобод і збільшення держави, що раніше відповідало соціалістичній політиці.
А ті, хто називають себе лібералами та виступають за розширення прав людини, можуть поєднувати це із достатньо жорсткою політикою квот для тих чи інших меншин, що знову ж таки зміцнює державу. Так само спрощенням є протиставлення бізнесу і держави, яка передусім захищає інтереси самого бізнесу, зокрема, від шахрайств і зловживань.
Це не добре, і не погано. Це даність, яку треба сприйняти. Адже, життя стає складнішим, суспільство ускладнюється, складнішають виклики і наші їм відповіді. Тому слогани на кшталт «держава не вирішення проблем, а їх причина» або про владу на заході, яку захопили неомарксисти, слушні для 1890, а не для 2025 року.

Тому, найважливіше, сьогодні відійти від крайнощів в оцінках і найголовніше в рішеннях.

І це приводить нас до двох головних висновків:
- шукаючи рецепти економічного розвитку, ми маємо відмовитися від спроб впровадження будь-яких «ізмів» та голих теорій, включаючи радикалізм, намагаючись адекватно та оптимально відповісти на поточні виклики виключно в межах тих інструментів і політик, які вже були успішно використані до нас у співставних умовах іншими, мають чітки обрахунки та мінімальний ризик;
- ⁠зміцнюючи державу при досягненні тих чи інших політичних цілей, ми маємо памʼятати про баланс інтересів різних соціальних груп, і про те, що від демократії до левіафана лише один невеличкий крок та, згідний, не захоплюватись надто збільшенням державних повноважень, що у нашому окремому випадку означає концентрацію передусім на забезпеченні верховенства права у всій його проявах.
Для всіх.