Позитивні новини з напряму протидії покидькам, що крадуть у армії гроші на нелегальному тютюні.

БЕБ викрило підпільне виробництво сигарет у Чернівецькій області: вилучено виробничу лінію та майно вартістю понад 15 млн грн.

Слідством встановлено, що до незаконного виготовлення підакцизних товарів причетні громадяни України та іноземці. Підпільне виробництво знаходилося у Чернівецькій області. Фігуранти обладнали там нежитлове приміщення та налагодили роботу промислової виробничої лінії.
Промислові потужності дозволяли виготовляти понад 50 тис. сигарет на добу. Готову продукцію продавали в Україні під виглядом різних місцевих та європейських виробників.

Орієнтовна вартість вилученого становить понад 15 млн грн.

Дякую БЕБ за роботу!!!

Головне про державний борг у 2024 році:
▪ За даними Міністерства фінансів, на 31 грудня 2024 року державний та гарантований державою борг склав 6 980,9 млрд. грн., у валютному еквіваленті – 166,1 млрд. дол.
▪ За 2024 рік державний борг збільшився: у гривні на 26,5% (+ 1461 млрд. грн.), у валютному еквіваленті на 14,3% (+20,7 млрд. дол.).
▪ У валютному еквіваленті:
🔸Державний прямий борг збільшився на 22,6 млрд. дол., гарантований –зменшився на 1,9 млрд. дол.  
🔸Як і в 2022-2023 рр, левова частка (близько 7/8) зростання всього державного боргу у 2024 році обумовлювалась збільшенням зовнішньої заборгованості. Решта (1/8) – за рахунок ОВДП.
🔸По зовнішньому боргу, найбільший чистий вплив на зростання заборгованості у 2024 році мало отримання пільгових кредитів від ЄС у рамках Ukraine Facility на суму 11,1 млрд. дол, групи Світового банку – 8,9 млрд. дол., МВФ – 2,4 млрд. дол., уряду Канади – 1,4 млрд. дол.
🔸На зменшення державного боргу найбільше вплинуло скорочення заборгованості за єврооблігаціями через реструктуризацію останніх (-4,5 млрд. дол. сумарно).  
▪ Видатки на обслуговування державного боргу у 2024 році склали 8,8% видатків загального фонду державного бюджету (проти 8,2% у 2023 році, 6,5% у 2022 і 12,4% у 2021 році).
▪ За підсумками 2024 року співвідношення державного боргу до ВВП складе близько 90,4% ВВП (проти 84,4% у 2023 році, 77,7% у 2022 і 49% у 2021 році). Водночас, останні прогнози на цей рік були набагато гіршими (зокрема МВФ під 5-й перегляд EFF прогнозував 95,6% ВВП, 6-й перегляд – 92,2% ВВП).  

💁‍♂️Отже, у 2024 році боргове навантаження на бюджет та економіку продовжувало зростати. Водночас завдяки тому, що левова частка нового боргу надається на виключних пільгових умовах, а також борговій операції за єврооблігаціями, проведеній у серпні 2024 року, а ще раніше - реструктуризації заборгованості перед офіційними кредиторами з G7, Паризького клубу (що діє до кінця березня 2027 року), боргове навантаження як для повномасштабної війни залишається помірним, і відповідає параметрам, визначеним програмою EFF.
У наступному пості пройдемось більш детально щодо динаміки держборгу з початку війни.  

Абсолютно погоджуюсь з тим, що ми не можемо в особливих формах реалізації українського народовладдя зупинятися на напівмірах.
Слідом за зміною чиновників та військових командирів відповідно до думки блогерів, слід запровадити телега-суд, де б винуватість визначали підписники.
Наступним етапом реформи у тренді наших змін міг би стати суд Божий.
Тут важливо не зупинятися у реформах!

Там розганяють чергову зраду про 9%-й податок на накопичувальну пенсію.
Офіційно спростовую.
Ні, цього не буде.
Кажуть міністра не так зрозуміли, але навіть якщо б навіть зрозуміли і правильно, то жодних шансів така реформа в залі б не мала. Принаймі в цьому скликанні.
Час реформ вже пройшов;)

Ось і спростування міністра.

https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1043473481151986&id=100064680309537

Пропоную подивитись на ще один вимір аспекту «ціна війни» - борговий.  
З початку війни (лютого 2022 року) державний борг збільшився:
▪️у гривневому еквіваленті – на 156% (+4 251 млрд. грн.)
▪️у валютному еквіваленті – на 78% (+72,7 млрд. дол).

🔺Боргове навантаження на економіку зросло із 49% ВВП за підсумками 2021 року до очікуваних 90,4% ВВП у 2024 році.
Структура державного боргу стала більш вразливою до коливань обмінного курсу:
▫️зовнішній держборг збільшився до 72,3% на кінець 2024 року (до війни - 60,9%),
▫️борг у валюті (зовнішній + валютні ОВДП) збільшився до 74,7% (до війни - 65,1%).
Отже, через повномасштабну війну обсяг державного боргу помітно збільшився, боргове навантаження на економіку зросло майже удвічі, а валютна структура держборгу об’єктивно погіршилась.
Тим не менш, за три роки повномасштабної війни ніякої боргової катастрофи, точніше дефолту, яким час від часу лякали експерти та ЗМІ, не відбулось.    

Це пояснюється низкою факторів:
🔹Надання зовнішнього офіційного боргу на пільгових умовах. Левову частку приросту державного боргу становлять зовнішні офіційні позики від ЄС, МФО, урядів дружніх країн. Увесь цей борг надається на пільгових умовах із низькими процентними ставками або на умовах компенсації ставки самим позичальником, на довгий строк і значним пільговим періодом обслуговування. Як наслідок, дюрація зовнішнього боргу збільшується, а агрегована процентна ставка за ним скорочується. Це зменшує поточне навантаження на бюджет. Зокрема, у 2024 році видатки на обслуговування державного боргу в цілому становили 8,8% видатків загального фонду держбюджету (проти 12,2% у 2021 році).
🔹Реструктуризація частини зовнішнього боргу. Наприкінці 2023 року Україна повторно реструктуризувала борг перед Паризьким клубом і країнами G7 (із відстрочкою платежів до березня 2027 року). Тоді як у серпні 2024 року Мінфін провів успішну боргову операцію із обміну єврооблігацій, в т.ч. із частковим списанням основної суми боргу. В результаті номінальна вартість такого боргу скоротилась на 37%, відповідні боргові платежі зменшились на 11,4 млрд. дол. протягом періоду дії Програми EFF до 2027 року і на 22,75 млрд. дол. до 2033 року, середній термін обігу облігацій було подовжено на 4 роки.
🔹Активізація ринку ОВДП. У 2023-2024 рр. завдяки спільним діям НБУ та Мінфіну вдалося перезапустити внутрішній борговий ринок, насамперед, за рахунок стимулювання більш активної участі банків на ньому.  У 2024 році роловер (рівень заміщення «новими» випусками ОВДП «старих», які погашаються), в еквіваленті в усіх валютах збільшився до 167% (зі 153% у 2023 році і 68%(!) у 2022 році).

💁‍♂️Все це разом дозволяє утримувати поточне боргове навантаження на бюджет на прийнятному рівні та уникнути емісійного фінансування у 2023-2024 рр.
Таким чином, попри зростання показників державного боргу, Україна зберігає боргову стійкість (відповідно до параметрів програми EFF) і головне - довіру кредиторів. Це залишає простір для остаточного вирішення питання накопиченого за останні три роки зовнішнього офіційного боргу за наслідками завершення війни.
 

#рейтингнайкращихплатників

Банки — це не лише про фінанси, це про довіру, стабільність і надійність всієї економіки. У цей складний час їх внесок у державний бюджет має надзвичайне значення.

Значення чесної сплати податків усвідомлюють представники банківського сектору, в якому практично немає тіні.

Серед банківських та фінансових установ лідерами зі сплати податків у 2024 році стали:
🏦ПриватБанк
🏦Пумб
🏦Райфайзен Банк
🏦Укрсиббанк
🏦Ощадбанк
🏦Універсал Банк

Дякуємо кожному банку, який виконуючи свої обов’язки, продовжує працювати на благо держави. Ваші зусилля допомагають будувати фінансову основу для нашої перемоги та майбутнього!

Додатковий «тіньовий військовий бюджет» росії від початку повномасштабного вторгнення міг сягнути майже чверті трильйона доларів.
До такого висновку дійшов у ході дослідження колишній заступник голови ради директорів Bank of America Merrill Lynch Крейг Кеннеді.
За оцінкою Кеннеді, додатково до 22 трлн. рублів, які йдуть через федеральний бюджет у вигляді видатків на оборону, ще близько 25 трлн. рублів (249 млрд. дол.) на військові потреби пішло через російські банки, які активно кредитували підприємства ВПК, що переведені на роботу у три зміни.

Кеннеді звернув увагу на те, що з середини 2022 року обсяги корпоративного кредитування в росії зросли на 71%, або приблизно 450 млрд. дол., від 50% до 60% яких дісталося пов’язаним з обороною галузям. Отримувачами кредитів на пільгових умовах стали переважно збиткові підприємства ОПК.

За оцінками дослідника, розмір «таємного» військового бюджету через кредитування ОПК може становити в середньому близько 83 млрд. дол. на рік (приблизно 228 млн. дол. на день), а сумарно за три роки повномасштабної війни він практично зрівнявся з незамороженою частиною резервів центробанку росії, і перевищує річний ВВП, приміром, Греції, Катару чи Угорщини.
Кеннеді відзначив, що аналогічна схема пільгового кредитування працювала і у минулому десятилітті: 20 трлн. рублів пішло на підтримку виробництва «сучасних зразків озброєння та військової техніки», частка яких мала збільшитись у російській армії до 70%. На практиці багато «розробок» лишились на папері або існували у вигляді одиничних демонстраційних зразків, а уряду довелося списувати кредити оборонним заводам на сотні мільярдів.

На думку Кеннеді, зараз ситуація може повторитися, але у ще більшому масштабі, і це може серйозно ускладнити ситуацію у банківській системі росії.
Проте, з останнім висновком дозволю собі не погодитись.
Якби подібна практика кредитування сумнівних чи ризикових проектів відбувалась у нормальній ринковій країні, то її учасники точно би не оминули серйозних наслідків. Приклад – другий за розміром банківський конгломерат Швейцарії Credit Suisse, який на кінець 2020 року управляв активами у розмірі майже 1,6 трлн. доларів, а вже у березні 2023 року закінчив свою 167-річну історію, опинившись у критичному стані та не маючи жодних інших варіантів, ніж піти на поглинання банком UBS.

Але у росії працюють не економічні закони, а правила абсурду та парадоксу.
Там банки можуть роками фінансувати сумнівні, але підтримувані на найвищому політичному рівні проекти та  ініціативи, переважна більшість яких розрахована на проїдання / розкрадання коштів практично без шансів продемонструвати бодай мінімальну окупність чи комерційний успіх.
Згадаймо, скільки було вкладено у «Сколково» (яке мало стати світовим лідером у сфері нано-технологій та заткнути за пояс усю Кремнієву долину), космодром «Восточный», «національні проекти» путіна-медведева, проведену у тропіках Зимову олімпіаду 2014 року в Сочі (яка коштувала значно дорожче, ніж декілька наступних Літніх олімпіад разом узятих), Чемпіонат світу з футболу 2018 року. На всі ці проекти пішли просто шалені кошти, у тому числі по рознарядці виділені банками.
Початкові бюджети кожної зі згаданих та інших ініціатив зростали у рази, нерідко – на порядок, значна частина фінансування йшла взагалі невідомо куди – але спонсори та кредитори й досі відчувають себе впевнено і спокійно.
Тож не бачу зараз підстав, чому б цього разу щось пішло інакше…

📨В Уряді повернулись до ідеї створення поштового банку
Вчора на засіданні Уряду було вирішено передати належну державі частку акцій у Першому інвестиційному банку (PIN банк) від Фонду держмайна до Міністерства розвитку громад і територій для подальшого створення поштового банку на базі Укрпошти.

🏦👤За інформацією очільника Укрпошти, банк зосередиться на наданні базових послуг, орієнтуючись на населення в сільських і прифронтових регіонах, людей похилого віку, людей з інвалідністю, отримувачів соціальної допомоги, сільські громади та ОТГ, військових, фермерів та сегмент e-commerce.

👨🏻‍💻Нагадаю PIN банк – це невеликий банк (58 - й за розміром активів із 61 банку), який було націоналізовано. У січні 2024 року 88,9% акцій банку були стягнуті в дохід держави за рішенням ВАКС як актив, що належить власникам (Є. Гінеру), пов’язаних із росією як країною – агресором і проти яких були запроваджені відповідні санкції.
Ідея створення поштового банку обговорюється багато років.
На моїй пам’яті це вже третя спроба придбати/ отримати в управління комерційний банк Укрпоштою тільки за останні 3-4 роки. Спочатку був найменший банк Альпарі (який згодом припинив здійснювати банківську діяльність), потім обговорювався проблемний Січ банк (у санації якого планувала взяти участь Укрпошта, але потім відмовилась, і згодом банк було ліквідовано), і нарешті з весни минулого року – PIN банк.

Ідея має свої плюси і мінуси. Основний мінус – очевидний: частка держави у банківській системі за чистими активами і так сягає 53%, а за депозитами фізосіб – майже 64%. У середньо-довгостроковій перспективі цю частку треба зменшувати через приватизацію частини банків, що зараз знаходяться у державній власності (зараз це 7 банків).
Водночас, вірним буде і те, що рівень фінансової інклюзії (охоплення населенням банківськими послугами) і до повномасштабної війни був не на оптимальному рівні (84%), а з початком  агресії, розширенням лінії фронту і появою значно більшої кількості прифронтових регіонів, продовженням тренду на оптимізацію мережі відділень банків (з лютого 2022 закрилось кожне четверте банківське відділення), цей рівень впав ще більше.
Тоді як мережа відділень Укрпошти, що складається із 4400 стаціонарних, 1 900 – пересувних відділень і 25 тисяч «точок присутності», перевищує всю мережу банківських  відділень, і дозволяє збільшити рівень охоплення банківськими послугами із 70% зараз до 100%.  

📑Зараз у парламенті є законопроект законопроект №12044, розроблений на виконання Меморандуму з МВФ, якому наприкінці минулого року не вистачало декількох голосів і було повернуто на доопрацювання.
➡️Його головною метою є створення правових засад для появи банків фінансової інклюзії – нових установ із спеціальною обмеженою банківською ліцензією, роль яких можуть виконувати як новостворені фінансові установи, діючі перепрофільовані банки, так і поштові оператори (Укрпошта, НП). Метою діяльності яких буде забезпечення належного доступу до основних фінансових послуг (зняття готівки, валютообмінні операції, платежі, розміщення заощаджень та отримання кредитів) для громадян України і мікропідприємств у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях.

💁‍♂️Вважаю, що прийняття зазначеного законопроекту разом із створенням поштового банку на базі Укрпошти має змінити ситуацію на краще, покращивши доступність банківських послуг, насамперед, для  осіб, які не охоплені цифровими банківським послугами.

Раніше аби добитися суспільного визнання треба було довго вчитися, здобуваючи професію, багато і якісно в ній працювати, аби врешті за сукупністю досягнень тебе визнали більш імениті колеги, оголосили про це і можливо навіть дали тобі якусь нагороду, яку можна було б повісити навіть на стіну аби всі знали хто ти і чого досяг.
Потім зʼясувалося, що вчись-не вчись, роби - не роби, а якщо тебе нема в соцмережі, і там не написано хто ти і що зробив - все намарно. Тебе не існує і здобутків в тебе нема. Тому довелося включити соцмережі в must have успіху.
Але згодом, дякувати Богу, виявилося, що перші дві частини про навчання і здобутки не так і важливі, а подекуди зайві, якщо є третя - сторінка в соцмережі, підкріплена володінням клавіатурою.
Цей факт має значно спростити життя всьому людству і особливо тим, хто дізнався про нього раніше за інших.

✔️💸Завершено фінансування виплат пенсій за січень.
У перший місяць 2025 року пенсіонерам перераховано 61,7 млрд. грн.

Щодо інших виплат, які перебувають у сфері відповідальності Пенсійного фонду:
▪️5,0 млрд. грн. спрямовано на фінансування житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
▪️близько 2,8 млрд. грн. – пішли на страхові виплати (у тому числі майже 1,6 млрд. грн. – на оплату лікарняних).

У 2025 році у державному бюджеті передбачили для Пенсійного фонду трансферт на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду у розмірі 236,9 млрд. грн., кошти на виплату житлових субсидій та покриття пільг зі сплати ЖК-послуг – 43,2 млрд. грн.
Цих ресурсів має вистачити, щоб виконати усі зобов’язання держави за згаданими виплатами.
Місячна витрата на субсидії у розмірі 5 млрд. грн. теж не має викликати занепокоєння.
Тарифи на тепло, гарячу воду та газ залишені до завершення опалювального сезону на рівні минулого року, принципи нарахування субсидій – також не змінювались.
Торік житлово-комунальні послуги подорожчали в цілому на 18,9% (в основному за рахунок електроенергії, тариф на яку збільшився на 63,6%).
Натомість січнева субсидія у 2025 році перевищила виплачену на початку минулого року (4,7 млрд. грн.) усього на 6,4%.
💁‍♂️Нагадаю також, що ресурси для Пенсійного фонду пораховані таким чином, щоб у березні провести чергову передбачену законодавством індексацію пенсій.

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо серію публікацій про найвідповідальніших платників податків.

🍞Виробництво хліба та хлібобулочних виробів – це не просто бізнес, а стратегічно важлива галузь. Вона забезпечує продовольчу безпеку країни, підтримує мільйони українців. Хліб – це не лише продукт першої необхідності, а й символ незламності та єдності.

Так само важливою є роль цих підприємств у наповненні державного бюджету.

Лідерами за 2024 рік стали:

▫️Вінницький комбінат хлібопродуктів N2
▫️Дніпропетровський комбінат харчових концентратів
▫️Столичний млин
▫️Дніпромлин
▫️Кондитерська фабрика «Квітень»

🙏Дякуємо виробникам хліба за їхню працю, витримку та відповідальність. Завдяки вам Україна залишається сильною!

Провів чергову зустріч з ФРУ.
Обговорили найближчі плани Комітету та найгостріші питання від бізнесу.

Окремо звернули увагу на блокування Мінінфраструктури реалізації права на пріоритетний режим у е-Черзі для учасників NCTS та АЕО. Попри закон, постанову КМ та доручення Президента питання блокується вже 20 місяців поспіль.
Проблема кричуща.

Щодо неї та інших піднятих бізнесом питань звертаюся до КМ.

💸У 2024 році видатки Зведеного бюджету сягнули майже 5 трильйонів гривень
За даними Державного казначейства, у 2024 році видатки Зведеного бюджету (державного і місцевих) склали 4 944 млрд. грн.
Це на 11,3% (+502,6 млрд. грн.) більше ніж у 2023 році.

Водночас, як частка до ВВП видатки склали 64% і були меншими, ніж позаминулого року (67,9% ВВП).

📊Структура видатків зведеного бюджету за функціональною класифікацією:
▪️Оборона – 46,6%
▪️Безпека, правопорядок, судова влада – 14,4%
▪️Соціальний захист – 10,6%
▪️Освіта – 7%
▪️Обслуговування держборгу – 6,2%
▪️Економічна діяльність – 5,3%
▪️Охорона здоров’я – 4,8%
▪️Інші видатки – 5,1%
У порівнянні із 2023 роком пропорції видатків в цілому суттєво не змінились. На сектор оборони, безпеки і правопорядку припадає близько 60% видатків.

#рейтингнайкращихплатників

Наступною у серії постів про найвідповідальніших платників податків буде галузь виробництва олії.

Олійна промисловість забезпечує мільйони споживачів необхідним продуктом і залишається одним із ключових секторів українського експорту. Попри виклики, підприємства продовжують стабільно працювати, підтримуючи робочі місця та економічну стійкість країни.

Своєчасна сплата податків компаніями дає змогу державі фінансувати захист та перемогу:

Дякую цим підприємствам за лідерство:
▫️Дельта Вілмар
▫️Щедро
▫️Віктор і К (Королівський смак)
▫️ Оліяр
▫️Укролія

Дякуємо виробникам олії за їх працю, витримку та відповідальність.