З США надійшла інформація щодо можливого закриття Агентства з міжнародного розвитку USAID.
Цій агенції, заснованій Президентом Дж.Кеннеді, у листопаді минулого року виповнилось 63 роки, вона відповідала за реалізацію практично усіх програм невійськової співпраці з іноземними країнами, мала представництва у більш ніж 100 державах світу та адмініструвала проекти, щорічне загальне фінансування яких складало близько 1% федерального бюджету США (у тому числі реалізовувала і багато програм в Україні). І здавалась «вічною структурою».
👤📑Але новий Президент Д.Трамп одним з перших виконавчих указів розпорядився зупинити майже всю зарубіжну допомогу, після чого було оприлюднено позицію нового Департаменту ефективності державного управління щодо закриття USAID.
Абсолютно не коментуючи цього питання, що стосується виключно американського порядку денного, поділюсь своїм більш ширшим спостереженням.
Прихід несистемних політиків – не важливо, яких поглядів вони дотримуються – виводить на чільне місце питання ефективності державного управління та витрачання державних ресурсів. Більше року тому масштабне знесення «неефективних інституцій» було ініційовано на іншому кінці Західної півкулі, тепер «жорстка економія і прагматизм» може зачепити найбільшу економіку світу, і не тільки (бачимо непростий бюджетних процес у найбільших державах Європи).
❕Це питання є актуальним і для нас, а найближчим часом воно загострюватиметься.
Адже від початку повномасштабної війни переважна більшість немілітарних видатків покривалась за рахунок допомоги союзників і партнерів, однак так триватиме не вічно, і суми поступово зменшуватимуться.
💸Приміром, у рамках Ukraine Facility торік це було понад 16 млрд. євро, у 2025 році (за умови закриття усіх індикаторів) – планується 12,5 млрд. євро, далі – менше.
Цього року наш основний ресурс – кошти кредиту на 50 млрд. доларів від G7, завдяки яким маємо чітке розуміння щодо покриття усіх потреб у 2025 році.
Але маємо вже зараз дивитись на перспективу – 2026, 2027 роки, де поки що на такі щедрі пожертви розраховувати не можемо.
І тут нам доведеться йти складним шляхом – аналізувати власну ефективність та результативність у сфері державного управління, кожного міністерства та відомства, і виходячи з цього – планувати видатки.
👨🏻💻Чи можемо ми нині вважати себе ефективними у цій сфері? Переконаний, що ні.
По-перше, через оцінки якості державного управління, які містяться у Звіті ЄК про розширення та наведених у ньому рекомендаціях.
По-друге, через внутрішні оцінки. Восени минулого року, коли обговорювалось питання збільшення податків, під час численних зустрічей з бізнесом у якості альтернативи №1 називалось зменшення видатків на «бюрократичний апарат» (міністерства та відомства). І хоча я на цифрах пояснював, що можлива економія на цьому і близько не покриє тодішніх потреб у коштах на сектор безпеки і оборони (близько 500 млрд. грн.), це зовсім не означає, що цим питанням не треба займатися.
📃Згадую і про амбітний проект реформи державного управління, яка пропонувалась під час роботи над Планом відновлення України та передбачала і скорочення кількості центральних органів виконавчої влади, і чисельності державних службовців, і масштабні дерегуляцію та діджиталізацію, які дозволяли позбавити державу невластивих у сучасній економіці функцій та вивільнити завдяки цьому певний прошарок персоналу, а також покращити реалізацію та якість різноманітних державних сервісів.
На жаль, далі ця реформа десь «заблукала» у кабінетах, а між тим видатки на утримання міністерств та відомств продовжують зростати...
Цій агенції, заснованій Президентом Дж.Кеннеді, у листопаді минулого року виповнилось 63 роки, вона відповідала за реалізацію практично усіх програм невійськової співпраці з іноземними країнами, мала представництва у більш ніж 100 державах світу та адмініструвала проекти, щорічне загальне фінансування яких складало близько 1% федерального бюджету США (у тому числі реалізовувала і багато програм в Україні). І здавалась «вічною структурою».
👤📑Але новий Президент Д.Трамп одним з перших виконавчих указів розпорядився зупинити майже всю зарубіжну допомогу, після чого було оприлюднено позицію нового Департаменту ефективності державного управління щодо закриття USAID.
Абсолютно не коментуючи цього питання, що стосується виключно американського порядку денного, поділюсь своїм більш ширшим спостереженням.
Прихід несистемних політиків – не важливо, яких поглядів вони дотримуються – виводить на чільне місце питання ефективності державного управління та витрачання державних ресурсів. Більше року тому масштабне знесення «неефективних інституцій» було ініційовано на іншому кінці Західної півкулі, тепер «жорстка економія і прагматизм» може зачепити найбільшу економіку світу, і не тільки (бачимо непростий бюджетних процес у найбільших державах Європи).
❕Це питання є актуальним і для нас, а найближчим часом воно загострюватиметься.
Адже від початку повномасштабної війни переважна більшість немілітарних видатків покривалась за рахунок допомоги союзників і партнерів, однак так триватиме не вічно, і суми поступово зменшуватимуться.
💸Приміром, у рамках Ukraine Facility торік це було понад 16 млрд. євро, у 2025 році (за умови закриття усіх індикаторів) – планується 12,5 млрд. євро, далі – менше.
Цього року наш основний ресурс – кошти кредиту на 50 млрд. доларів від G7, завдяки яким маємо чітке розуміння щодо покриття усіх потреб у 2025 році.
Але маємо вже зараз дивитись на перспективу – 2026, 2027 роки, де поки що на такі щедрі пожертви розраховувати не можемо.
І тут нам доведеться йти складним шляхом – аналізувати власну ефективність та результативність у сфері державного управління, кожного міністерства та відомства, і виходячи з цього – планувати видатки.
👨🏻💻Чи можемо ми нині вважати себе ефективними у цій сфері? Переконаний, що ні.
По-перше, через оцінки якості державного управління, які містяться у Звіті ЄК про розширення та наведених у ньому рекомендаціях.
По-друге, через внутрішні оцінки. Восени минулого року, коли обговорювалось питання збільшення податків, під час численних зустрічей з бізнесом у якості альтернативи №1 називалось зменшення видатків на «бюрократичний апарат» (міністерства та відомства). І хоча я на цифрах пояснював, що можлива економія на цьому і близько не покриє тодішніх потреб у коштах на сектор безпеки і оборони (близько 500 млрд. грн.), це зовсім не означає, що цим питанням не треба займатися.
📃Згадую і про амбітний проект реформи державного управління, яка пропонувалась під час роботи над Планом відновлення України та передбачала і скорочення кількості центральних органів виконавчої влади, і чисельності державних службовців, і масштабні дерегуляцію та діджиталізацію, які дозволяли позбавити державу невластивих у сучасній економіці функцій та вивільнити завдяки цьому певний прошарок персоналу, а також покращити реалізацію та якість різноманітних державних сервісів.
На жаль, далі ця реформа десь «заблукала» у кабінетах, а між тим видатки на утримання міністерств та відомств продовжують зростати...
👍39😱6💯3❤1
Тринадцята сесія вочевидь не задалася.
Потенціалу нема.
Може річ в фатальній цифрі?
Треба переходити одразу до чотирнадцятої.
Потенціалу нема.
Може річ в фатальній цифрі?
Треба переходити одразу до чотирнадцятої.
👍21😱7🤩5❤1
🧮Підбито підсумки реалізації програми «Національний кешбек» у січні.
За перший місяць 2025 року українці на купівлі товарів вітчизняного виробництва змогли накопичити 414 млн. грн. майбутнього кешбеку.
🔻Уперше за час реалізації програми її динаміка стала від’ємною – адже у попередньому місяці було зароблено 436 млн. грн.
Звісно, це можна пояснювати тим, що співвітчизники у грудні купували їжу та подарунки на свята –Миколая, Різдво, Новий рік, тоді як січень був звичайним робочим місяцем, але, як казав один відомий футбольний тренер, «то таке».
Про середній розмір виплати одному учаснику програми вже два місяці не згадується, однак і тут динаміка очевидна:
▪️у листопаді 2024 року, поділивши 232 млн. грн. перерахованих у вигляді кешбеку коштів на 2 млн. отримувачів, маємо середню виплату 116 грн.;
▪️у грудні 2024 року 436 млн. грн. потрібно вже ділити на 4,5 млн. учасників програми, а у січні 2025 року - 414 млн. грн. на більш ніж 5 мільйонів…
Скоріш за все, «потенціал зростання» поступово вичерпується (якщо ще не вичерпався), і далі загальні щомісячні суми крутитимуться біля нині досягнутих позначок, а виплати на одну людину – на рівні 100- гривень.
👨🏻💻Нагадаю, що автори програми ставили на меті амбітне завдання – 3 млрд. грн. на квартал, тобто 12 млрд. грн. у рік, які мали через купівлю певної категорії товарів повернутись в економіку та підтримати вітчизняного виробника та надавача послуг.
Чи стануть стимулом для економіки накопичені за 5 місяців майже 1,3 млрд. грн., з яких реально виплачено 388,4 млн. грн., які вже мали можливість повернутись окремим категоріям виробників (а накопичене за грудень-січень стане доступним лише наприкінці лютого і витрачатиметься переважно вже у березні) – питання риторичне…
У цьому плані показовою є реакція самих виробників, темпи приєднання до участі у програмі яких фактично майже зупинилася:
🔹середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів) за перші 2,5 місяці від запуску програми;
🔹кінець грудня 2024 року – 1665 виробників (360 тис. товарів);
🔹кінець січня 2025 року – понад 1700 виробників (365 тис. товарів).
За перший місяць 2025 року українці на купівлі товарів вітчизняного виробництва змогли накопичити 414 млн. грн. майбутнього кешбеку.
🔻Уперше за час реалізації програми її динаміка стала від’ємною – адже у попередньому місяці було зароблено 436 млн. грн.
Звісно, це можна пояснювати тим, що співвітчизники у грудні купували їжу та подарунки на свята –Миколая, Різдво, Новий рік, тоді як січень був звичайним робочим місяцем, але, як казав один відомий футбольний тренер, «то таке».
Про середній розмір виплати одному учаснику програми вже два місяці не згадується, однак і тут динаміка очевидна:
▪️у листопаді 2024 року, поділивши 232 млн. грн. перерахованих у вигляді кешбеку коштів на 2 млн. отримувачів, маємо середню виплату 116 грн.;
▪️у грудні 2024 року 436 млн. грн. потрібно вже ділити на 4,5 млн. учасників програми, а у січні 2025 року - 414 млн. грн. на більш ніж 5 мільйонів…
Скоріш за все, «потенціал зростання» поступово вичерпується (якщо ще не вичерпався), і далі загальні щомісячні суми крутитимуться біля нині досягнутих позначок, а виплати на одну людину – на рівні 100- гривень.
👨🏻💻Нагадаю, що автори програми ставили на меті амбітне завдання – 3 млрд. грн. на квартал, тобто 12 млрд. грн. у рік, які мали через купівлю певної категорії товарів повернутись в економіку та підтримати вітчизняного виробника та надавача послуг.
Чи стануть стимулом для економіки накопичені за 5 місяців майже 1,3 млрд. грн., з яких реально виплачено 388,4 млн. грн., які вже мали можливість повернутись окремим категоріям виробників (а накопичене за грудень-січень стане доступним лише наприкінці лютого і витрачатиметься переважно вже у березні) – питання риторичне…
У цьому плані показовою є реакція самих виробників, темпи приєднання до участі у програмі яких фактично майже зупинилася:
🔹середина листопада 2024 року – 1586 виробників (324 тис. товарів) за перші 2,5 місяці від запуску програми;
🔹кінець грудня 2024 року – 1665 виробників (360 тис. товарів);
🔹кінець січня 2025 року – понад 1700 виробників (365 тис. товарів).
👍19😢7🔥1🤩1
Данило Гетманцев
🔻Бізнес 9-й місяць поспіль зберігає негативні оцінки своєї поточної економічної активності У січні 2025 року ділові очікування бізнесу продовжили послаблюватись.
📉Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який розраховує Нацбанк на базі опитувань підприємств базових секторів економіки (промисловість, будівництво, торгівля, послуги) знизився до 41.
👨🏻💻Нагадаю, значення індексу вище 50 – сигналізує про діловий оптимізм, 50 – нейтральний рівень, все що нижче 50 – негативні очікування.
Звісно в оцінках бізнесу своєї поточної економічної діяльності є своя сезонність. Зазвичай у січні очікування є найгіршими. Це видно із графіка. Такий же негативний рівень очікувань (значення індексу 41) був у січні 2024 року, а у січні 2021,2022, 2023 він був навіть ще трохи гіршим.
Чому так❓Економічна активність у більшості секторів падає, на що можуть накладатись додаткові негативні фактори, яким в останні три роки є війна. В цілому безпекова ситуація і ефекти пов’язані із нею (невизначеність щодо інвестицій, нестабільність енергозабезпечення, дефіцит кадрів, на які накладаються інфляційні і девальваційні процеси) залишаються основними негативними чинниками, що погіршує очікування бізнесу.
При цьому ділові очікування залишаються у негативній зоні останні 9 місяців (більший період був тільки на початку війни), що корелює із уповільненням економічного зростання.
Зокрема за висновками НБУ:
▪️Підприємства всіх секторів були налаштовані на зменшення обсягів виготовленої продукції/наданих послуг, обсягу будівництва, нових замовлень на продукцію/послуги, у тому числі експортних, а також обсягу товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу.
▪️Підприємства продовжили прогнозувати здорожчання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
▪️Збереглися песимістичні оцінки щодо зайнятості, найсуттєвіше у будівництві.
💁♂️Додам від себе, на що звернув увагу. Опитування проводилось із 6 по 23 січня, і мало б відобразити збільшені очікування настання миру на тлі інавгурації нового президента США і його заяв щодо припинення війни. Зокрема, це видно по окремим соціологічним опитуванням населення. Утім індекс ІОДА залишився на рівні аналогічного періоду минулого року.
Маю тільки єдине пояснення, що бізнес звик більш раціонально підходити до оцінки і планування своєї діяльності. Після шоку перших місяців бізнес адаптувався до повномасштабної війни, що також знайшло віддзеркаленням у більш консервативних оцінках своєї діяльності. По мірі більшої конкретики щодо можливих перемовин, ці очікування можуть бути схоплені у наступних раундах очікувань. За інших рівних умов це трансформується у зростання ділового оптимізму або ж навпаки він залишиться пригніченим. У цьому плані ділові настрої є вкрай інформативним індикатором поточного стану і перспектив розвитку економіки.
👨🏻💻Нагадаю, значення індексу вище 50 – сигналізує про діловий оптимізм, 50 – нейтральний рівень, все що нижче 50 – негативні очікування.
Звісно в оцінках бізнесу своєї поточної економічної діяльності є своя сезонність. Зазвичай у січні очікування є найгіршими. Це видно із графіка. Такий же негативний рівень очікувань (значення індексу 41) був у січні 2024 року, а у січні 2021,2022, 2023 він був навіть ще трохи гіршим.
Чому так❓Економічна активність у більшості секторів падає, на що можуть накладатись додаткові негативні фактори, яким в останні три роки є війна. В цілому безпекова ситуація і ефекти пов’язані із нею (невизначеність щодо інвестицій, нестабільність енергозабезпечення, дефіцит кадрів, на які накладаються інфляційні і девальваційні процеси) залишаються основними негативними чинниками, що погіршує очікування бізнесу.
При цьому ділові очікування залишаються у негативній зоні останні 9 місяців (більший період був тільки на початку війни), що корелює із уповільненням економічного зростання.
Зокрема за висновками НБУ:
▪️Підприємства всіх секторів були налаштовані на зменшення обсягів виготовленої продукції/наданих послуг, обсягу будівництва, нових замовлень на продукцію/послуги, у тому числі експортних, а також обсягу товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу.
▪️Підприємства продовжили прогнозувати здорожчання цін/тарифів на власну продукцію/послуги.
▪️Збереглися песимістичні оцінки щодо зайнятості, найсуттєвіше у будівництві.
💁♂️Додам від себе, на що звернув увагу. Опитування проводилось із 6 по 23 січня, і мало б відобразити збільшені очікування настання миру на тлі інавгурації нового президента США і його заяв щодо припинення війни. Зокрема, це видно по окремим соціологічним опитуванням населення. Утім індекс ІОДА залишився на рівні аналогічного періоду минулого року.
Маю тільки єдине пояснення, що бізнес звик більш раціонально підходити до оцінки і планування своєї діяльності. Після шоку перших місяців бізнес адаптувався до повномасштабної війни, що також знайшло віддзеркаленням у більш консервативних оцінках своєї діяльності. По мірі більшої конкретики щодо можливих перемовин, ці очікування можуть бути схоплені у наступних раундах очікувань. За інших рівних умов це трансформується у зростання ділового оптимізму або ж навпаки він залишиться пригніченим. У цьому плані ділові настрої є вкрай інформативним індикатором поточного стану і перспектив розвитку економіки.
👍12😢6❤1
👥«Зимовою єПідтримкою» на початок лютого скористались майже 12 млн. українців.
Усього заявки на участь у програмі подали понад 13 млн. осіб.
➡️«Зимова єПідтримка», яку запустили на початку грудня, за 2 місяці викликала значно більший інтерес, ніж працюючий вже шостий місяць «Національний кеш-бек».
І виявилась більш сфокусованою та результативною – більше половини (56%) коштів було витрачено на оплату комунальних послуг, платіжка за які через нарахування за тепло та більші суми за електроенергію через короткий світловий день у цей період стає значно «важчою» (дійсно, розрахуватись за комуналку отриманою відразу 1 тисячею зручніше, ніж накопичувати по 100 грн. кешбеку на місяць).
Серед інших напрямів використання коштів державної підтримки – придбання ліків, книжок (окрім спеціальної програми для молодих українців) та донати на ЗСУ.
Водночас, зима наближається до завершення, а з нею і можливість взяти участь у програмі «Зимова єПідтримка».
❗️Крайній строк подачі заявок – 28 лютого, тобто залишилось 23 дні.
Тож ті, хто з якихось причин ще не скористався «Зимовою єПідтримкою», але перебуває в Україні та бажає це зробити, можуть обрати один з трьох доступних способів.
▪️Перший і найпростіший – подати заявку в електронному вигляді через застосунок «Дія» (там у «Сервісах» є спеціальний розділ «Зимова єПідтримка»).
▪️Другий – через «Укрпошту»: ця послуга доступна для тих, хто саме через національного оператора отримує пенсії чи соціальні виплати (1000 грн. нарахують автоматично разом з плановою виплатою), для людей у віці старше 60 років, які не користуються «Дією» (за паспортом та ідентифікаційним кодом), недієздатних осіб (заявку подає опікун, на якого оформлено документ про його призначення одержувачем допомоги), людей з інвалідністю I та II групи та осіб, які отримують надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, які отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу через банки (за документами, що підтверджує відповідний статус).
▪️Третій – через банки: для людей віком старше 65 років (за паспортом та ідентифікаційним кодом), опікунів, піклувальників або законних представників малолітніх чи неповнолітніх осіб (за документами опікуна чи законного представника, документом про встановлення опіки чи піклування та свідоцтвом про народження дитини).
💁♂️Часу залишається небагато, тож раджу не зволікати…
Усього заявки на участь у програмі подали понад 13 млн. осіб.
➡️«Зимова єПідтримка», яку запустили на початку грудня, за 2 місяці викликала значно більший інтерес, ніж працюючий вже шостий місяць «Національний кеш-бек».
І виявилась більш сфокусованою та результативною – більше половини (56%) коштів було витрачено на оплату комунальних послуг, платіжка за які через нарахування за тепло та більші суми за електроенергію через короткий світловий день у цей період стає значно «важчою» (дійсно, розрахуватись за комуналку отриманою відразу 1 тисячею зручніше, ніж накопичувати по 100 грн. кешбеку на місяць).
Серед інших напрямів використання коштів державної підтримки – придбання ліків, книжок (окрім спеціальної програми для молодих українців) та донати на ЗСУ.
Водночас, зима наближається до завершення, а з нею і можливість взяти участь у програмі «Зимова єПідтримка».
❗️Крайній строк подачі заявок – 28 лютого, тобто залишилось 23 дні.
Тож ті, хто з якихось причин ще не скористався «Зимовою єПідтримкою», але перебуває в Україні та бажає це зробити, можуть обрати один з трьох доступних способів.
▪️Перший і найпростіший – подати заявку в електронному вигляді через застосунок «Дія» (там у «Сервісах» є спеціальний розділ «Зимова єПідтримка»).
▪️Другий – через «Укрпошту»: ця послуга доступна для тих, хто саме через національного оператора отримує пенсії чи соціальні виплати (1000 грн. нарахують автоматично разом з плановою виплатою), для людей у віці старше 60 років, які не користуються «Дією» (за паспортом та ідентифікаційним кодом), недієздатних осіб (заявку подає опікун, на якого оформлено документ про його призначення одержувачем допомоги), людей з інвалідністю I та II групи та осіб, які отримують надбавку на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, які отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу через банки (за документами, що підтверджує відповідний статус).
▪️Третій – через банки: для людей віком старше 65 років (за паспортом та ідентифікаційним кодом), опікунів, піклувальників або законних представників малолітніх чи неповнолітніх осіб (за документами опікуна чи законного представника, документом про встановлення опіки чи піклування та свідоцтвом про народження дитини).
💁♂️Часу залишається небагато, тож раджу не зволікати…
👍12😢5🎉1
🏠💸Банк розвитку Ради Європи виділить додаткове фінансування на житло для постраждалих Українців.
Прийнято рішення:
✔️започаткувати новий проект пільгового кредитування для ВПО із загальним бюджетом 50 млн. євро (очікується, що він дасть змогу придбати житло для 1,46 тис. українських сімей, які матимуть можливість взяти кредит на строк до 30 років під 3% річних з мінімальним першим внеском 6% вартості житла);
✔️виділити додатково ще 100 млн. євро у рамках проекту «HOME: Компенсація за знищене житло», за рахунок яких учасники бойових дій, люди з інвалідністю та багатодітні сім'ї отримають компенсацію за знищене через війну житло у вигляді сертифікатів на придбання нового (усього ця сума покриє близько 2 тис. житлових сертифікатів, завдяки чому буде вирішено житлову проблему для 5,7 тис. українців).
💰👥Протягом 2024 року БРРЄ вже виділив на цей проект 100 млн. євро, завдяки ним було придбано понад 1,6 тис. об’єктів нерухомості, у яких оселилися майже 5 тис. громадян.
🤝🏻Ми вдячні Банку розвитку Ради Європи за підтримку у вирішенні дуже важливого завдання!
💁♂️Але слід зазначити, що його масштаби на порядки більше.
Станом на початок 2024 року орієнтовні збитки, завдані житловому сектору, оцінювались у майже 60 млрд. доларів, на той час було пошкоджено чи знищено понад 10% усього житлового фонду, наявного на початок повномасштабного вторгнення, осель позбулися близько 2 млн. домогосподарств.
За минулий рік усі ці цифри, на жаль, помітно збільшились, адже в результаті застосування росією «високоточної зброї» у 2024 році найбільших ушкоджень зазнав знов-таки житловий сектор, втрачено цілі міста, де проживало десятки тисяч осіб…
На цьому тлі поодинокі програми, що нині реалізуються (а головними драйверами у цьому напрямі виступають єОселя та єВідновлення), ризикують перетворити завдання забезпечення постраждалих від війни житлом у таке, на яке можуть піти століття.
Потрібно більше активності, пошуку додаткових міжнародних партнерів, пожвавлення окрім підтримуваної державою «Доступної іпотеки» ще і звичайної банківської, нові спеціальні цільові житлові програми для найбільш вразливих категорій населення…
Прийнято рішення:
✔️започаткувати новий проект пільгового кредитування для ВПО із загальним бюджетом 50 млн. євро (очікується, що він дасть змогу придбати житло для 1,46 тис. українських сімей, які матимуть можливість взяти кредит на строк до 30 років під 3% річних з мінімальним першим внеском 6% вартості житла);
✔️виділити додатково ще 100 млн. євро у рамках проекту «HOME: Компенсація за знищене житло», за рахунок яких учасники бойових дій, люди з інвалідністю та багатодітні сім'ї отримають компенсацію за знищене через війну житло у вигляді сертифікатів на придбання нового (усього ця сума покриє близько 2 тис. житлових сертифікатів, завдяки чому буде вирішено житлову проблему для 5,7 тис. українців).
💰👥Протягом 2024 року БРРЄ вже виділив на цей проект 100 млн. євро, завдяки ним було придбано понад 1,6 тис. об’єктів нерухомості, у яких оселилися майже 5 тис. громадян.
🤝🏻Ми вдячні Банку розвитку Ради Європи за підтримку у вирішенні дуже важливого завдання!
💁♂️Але слід зазначити, що його масштаби на порядки більше.
Станом на початок 2024 року орієнтовні збитки, завдані житловому сектору, оцінювались у майже 60 млрд. доларів, на той час було пошкоджено чи знищено понад 10% усього житлового фонду, наявного на початок повномасштабного вторгнення, осель позбулися близько 2 млн. домогосподарств.
За минулий рік усі ці цифри, на жаль, помітно збільшились, адже в результаті застосування росією «високоточної зброї» у 2024 році найбільших ушкоджень зазнав знов-таки житловий сектор, втрачено цілі міста, де проживало десятки тисяч осіб…
На цьому тлі поодинокі програми, що нині реалізуються (а головними драйверами у цьому напрямі виступають єОселя та єВідновлення), ризикують перетворити завдання забезпечення постраждалих від війни житлом у таке, на яке можуть піти століття.
Потрібно більше активності, пошуку додаткових міжнародних партнерів, пожвавлення окрім підтримуваної державою «Доступної іпотеки» ще і звичайної банківської, нові спеціальні цільові житлові програми для найбільш вразливих категорій населення…
👍18😢1
#рейтингнайкращихплатників
Продовжуємо висвітлювати роботу відповідального бізнесу, який не лише забезпечує стабільну діяльність, а й робить значний внесок у державний бюджет. Зараз – про підприємства, що займаються оптовою торгівлею агропродуктами.
Ця галузь є ключовою ланкою між виробниками та споживачами, забезпечуючи безперебійну поставку продовольства як на внутрішній ринок, так і за кордон. Завдяки ефективній роботі трейдерів українська аграрна продукція залишається конкурентоспроможною, а економіка отримує стабільний потік валютної виручки.
Не менш важливим аспектом є відповідальна сплата податків. Саме завдяки сумлінній роботі цих підприємств держава отримує необхідні ресурси для підтримки армії, відновлення інфраструктури та реалізації соціальних програм.
🌾Лідерами у сплаті податків за 2024 рік стали:
КАРГІЛЛ
НІБУЛОН
ЛДК УКРАЇНА
АДМ ЮКРЕЙН
ЕРІДОН
ВАЙТЕРРА УКРАЇНА
ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ
БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ
ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД
ЛІДЕА УКРАЇНА
КВС - УКРАЇНА
Кожен сплачений податок – це інвестиція у майбутнє України. Дякуємо великим агропідприємствам за їх працю, стійкість і внесок у стабільність країни!
Продовжуємо висвітлювати роботу відповідального бізнесу, який не лише забезпечує стабільну діяльність, а й робить значний внесок у державний бюджет. Зараз – про підприємства, що займаються оптовою торгівлею агропродуктами.
Ця галузь є ключовою ланкою між виробниками та споживачами, забезпечуючи безперебійну поставку продовольства як на внутрішній ринок, так і за кордон. Завдяки ефективній роботі трейдерів українська аграрна продукція залишається конкурентоспроможною, а економіка отримує стабільний потік валютної виручки.
Не менш важливим аспектом є відповідальна сплата податків. Саме завдяки сумлінній роботі цих підприємств держава отримує необхідні ресурси для підтримки армії, відновлення інфраструктури та реалізації соціальних програм.
🌾Лідерами у сплаті податків за 2024 рік стали:
КАРГІЛЛ
НІБУЛОН
ЛДК УКРАЇНА
АДМ ЮКРЕЙН
ЕРІДОН
ВАЙТЕРРА УКРАЇНА
ВОЛИНЬ-ЗЕРНО-ПРОДУКТ
БІОЕНЕРДЖІ-ВІННИЦЯ
ЗЕРНО-АГРОТРЕЙД
ЛІДЕА УКРАЇНА
КВС - УКРАЇНА
Кожен сплачений податок – це інвестиція у майбутнє України. Дякуємо великим агропідприємствам за їх працю, стійкість і внесок у стабільність країни!
👍26❤7🔥5😢3😱2
Окрему увагу хочу звернути на компанії галузі, які охоплюють великий обсяг діяльності в сфері АПК, залишаючись при цьому лідерами із сплати податків.
🔥Серед таких компаній - Kernel та Астарта – беззаперечні лідери в галузі АПК!
Компанії не тільки виробляють значні обсяги агропродукції, але й сповідують високі стандарти дотримання податкового законодавства із навантаженням вищим за середнє по галузі.
🤝Дякую компаніям за прозорість, відповідальність та лідерство, що сприяє розвитку країни!
🔥Серед таких компаній - Kernel та Астарта – беззаперечні лідери в галузі АПК!
Компанії не тільки виробляють значні обсяги агропродукції, але й сповідують високі стандарти дотримання податкового законодавства із навантаженням вищим за середнє по галузі.
🤝Дякую компаніям за прозорість, відповідальність та лідерство, що сприяє розвитку країни!
👍30❤6🔥3😢2
💱Щодо ситуації на валютному ринку у січні 2025 року (за даними НБУ)
Офіційний курс
▪ За січень 2025 року середній офіційний курс гривні до долара склав 42,11 грн/дол.
▪ Офіційний курс на 31 січня 2025 року – 41,82 грн/дол.
▪ За середньомісячним офіційним курсом гривня девальвувала:
- За січень 2025 року – на 0,8% (до грудня 2024 року)
- У річному вимірі – на 10,1% (до січня 2024 року)
Офіційний курс
▪ За січень 2025 року середній офіційний курс гривні до долара склав 42,11 грн/дол.
▪ Офіційний курс на 31 січня 2025 року – 41,82 грн/дол.
▪ За середньомісячним офіційним курсом гривня девальвувала:
- За січень 2025 року – на 0,8% (до грудня 2024 року)
- У річному вимірі – на 10,1% (до січня 2024 року)
👍9😢9
Данило Гетманцев
💱Щодо ситуації на валютному ринку у січні 2025 року (за даними НБУ) Офіційний курс ▪ За січень 2025 року середній офіційний курс гривні до долара склав 42,11 грн/дол. ▪ Офіційний курс на 31 січня 2025 року – 41,82 грн/дол. ▪ За середньомісячним офіційним…
Інтервенції НБУ
Чистий продаж валюти НБУ на підтримку курсу за січень 2025 року скоротився до 3,75 млрд. дол. (проти рекордних 5,28 млрд. дол. у грудні 2024 року), проте це помітно більше ніж рік назад (2,53 млрд. дол. у січні 2024 року)
Валютний міжбанк (без НБУ)
Обсяг купівлі –продажу валюти банками на міжбанку (без НБУ) у січні 2025 року склав 2,37 млрд. дол. (середнє значення у 2024 році – 2,46 млрд. дол., в т.ч. у січні 2024 року 1,78 млрд. дол.)
Населення
На фоні помірної девальвації попит на валюту з боку населення продовжував посилюватись. Сальдо чистого продажу валюти населенню на готівковому і безготівковому ринку збільшилось до 1,48 млрд. дол., що є максимумом з початку повномасштабної війни.
👨🏻💻Через сезонність попит на валюту на початку року зазвичай залишається підвищеним. Утім варто відзначити рекордний чистий попит на валюту з боку населення, що може свідчити про погіршення валютних очікувань. Для балансування останніх НБУ протягом місяця активно продавав валюту на міжбанку, користуючись акумульованими на 1 січня 2025 року рекордним обсягом міжнародних резервів у розмірі 43,8 млрд. дол. Як наслідок, попри девальвацію за середньомісячним курсом, обмінний курс на кінець місяця навіть трохи зміцнився (на +0,5% або 22 копійки до 31 грудня).
Помірне зміцнення курсу гривні триває і протягом першого тижня лютого, що з огляду на фундаментальні чинники навряд чи є стійкою тенденцією. Утім, гадаю, НБУ налаштований рішуче підтримувати стабільність валютного ринку у першому кварталі, принаймні допоки річна інфляція не почне гальмувати. То ж не очікую різких коливань обмінного курсу протягом цього періоду.
Чистий продаж валюти НБУ на підтримку курсу за січень 2025 року скоротився до 3,75 млрд. дол. (проти рекордних 5,28 млрд. дол. у грудні 2024 року), проте це помітно більше ніж рік назад (2,53 млрд. дол. у січні 2024 року)
Валютний міжбанк (без НБУ)
Обсяг купівлі –продажу валюти банками на міжбанку (без НБУ) у січні 2025 року склав 2,37 млрд. дол. (середнє значення у 2024 році – 2,46 млрд. дол., в т.ч. у січні 2024 року 1,78 млрд. дол.)
Населення
На фоні помірної девальвації попит на валюту з боку населення продовжував посилюватись. Сальдо чистого продажу валюти населенню на готівковому і безготівковому ринку збільшилось до 1,48 млрд. дол., що є максимумом з початку повномасштабної війни.
👨🏻💻Через сезонність попит на валюту на початку року зазвичай залишається підвищеним. Утім варто відзначити рекордний чистий попит на валюту з боку населення, що може свідчити про погіршення валютних очікувань. Для балансування останніх НБУ протягом місяця активно продавав валюту на міжбанку, користуючись акумульованими на 1 січня 2025 року рекордним обсягом міжнародних резервів у розмірі 43,8 млрд. дол. Як наслідок, попри девальвацію за середньомісячним курсом, обмінний курс на кінець місяця навіть трохи зміцнився (на +0,5% або 22 копійки до 31 грудня).
Помірне зміцнення курсу гривні триває і протягом першого тижня лютого, що з огляду на фундаментальні чинники навряд чи є стійкою тенденцією. Утім, гадаю, НБУ налаштований рішуче підтримувати стабільність валютного ринку у першому кварталі, принаймні допоки річна інфляція не почне гальмувати. То ж не очікую різких коливань обмінного курсу протягом цього періоду.
👍16😢9😱1
❗️Золото встановило новий історичний максимум.
Вперше його вартість перевищила 2900 доларів, на піку сягнувши 2906 доларів за унцію.
🔺Денне зростання від відкриття торгів – +33 долари, від початку лютого – +44 долари, за останні 30 днів – +138 доларів.
Подібні темпи, що фіксуються від початку 2025 року, не спостерігались за останні 45 років, від 1980 року.
На додачу до причин, які штовхали вгору головний дорогоцінний метал торік (повномасштабна війна росії проти України, геополітична напруженість на Близькому Сході, поповнення своїх золотих резервів центральними банками, а також рекордні обсяги закупівель Індією, яка є провідним імпортером у світі), нині почав активно працювати фактор «старту глобальних торгівельних війн».
Від початку місяця не минуло ще й тижня, однак за ці декілька днів:
🔸2 лютого США запровадили торгівельні мита 25% на імпорт з Канади (окрім енергоресурсів) та Мексики, і 10% - з Китаю;
🔸через короткий термін – США призупинили на місяць введення торгівельних мит щодо канадської та мексиканської продукції під умови посилення боротьби з нелегальною міграцією та наркотрафіком;
🔸Китай 4 лютого ввів обмеження у відповідь, які почнуть діяти з 10 лютого – 15% мита на американське вугілля та скраплений природний газ, 10% – на нафту, сільськогосподарську техніку та деякі автомобілі, а також запровадив експортний контроль над вольфрамом, телуром, рутенієм, молібденом і товарами, пов’язаними з рутенієм.
Реакція золота не забарилася. І вочевидь його нові рекорди теж не за горами, адже:
▫️доля китайсько-американських торговельних взаємин ще до кінця не визначена, запроваджені мита – «це запрошення до діалогу», результати якого поки що неочевидні;
▫️зрозуміло, що за відведений місяць досягти значного прогресу у питаннях, які не вирішуються десятиріччями (йдеться про міграцію та наркотрафік), неможливо, тож «відновлення призупинених обмежень» щодо сусідів США має зовсім не нульові шанси;
▫️попереду питання ще більшого масштабу – торгівлі США з ЄС (тут до запровадження обмежень руки ще не дійшли, однак претензії висунуті досить серйозні).
💁♂️Тож для головного дорогоцінного металу 2025 рік може стати багатообіцяючим.
Вперше його вартість перевищила 2900 доларів, на піку сягнувши 2906 доларів за унцію.
🔺Денне зростання від відкриття торгів – +33 долари, від початку лютого – +44 долари, за останні 30 днів – +138 доларів.
Подібні темпи, що фіксуються від початку 2025 року, не спостерігались за останні 45 років, від 1980 року.
На додачу до причин, які штовхали вгору головний дорогоцінний метал торік (повномасштабна війна росії проти України, геополітична напруженість на Близькому Сході, поповнення своїх золотих резервів центральними банками, а також рекордні обсяги закупівель Індією, яка є провідним імпортером у світі), нині почав активно працювати фактор «старту глобальних торгівельних війн».
Від початку місяця не минуло ще й тижня, однак за ці декілька днів:
🔸2 лютого США запровадили торгівельні мита 25% на імпорт з Канади (окрім енергоресурсів) та Мексики, і 10% - з Китаю;
🔸через короткий термін – США призупинили на місяць введення торгівельних мит щодо канадської та мексиканської продукції під умови посилення боротьби з нелегальною міграцією та наркотрафіком;
🔸Китай 4 лютого ввів обмеження у відповідь, які почнуть діяти з 10 лютого – 15% мита на американське вугілля та скраплений природний газ, 10% – на нафту, сільськогосподарську техніку та деякі автомобілі, а також запровадив експортний контроль над вольфрамом, телуром, рутенієм, молібденом і товарами, пов’язаними з рутенієм.
Реакція золота не забарилася. І вочевидь його нові рекорди теж не за горами, адже:
▫️доля китайсько-американських торговельних взаємин ще до кінця не визначена, запроваджені мита – «це запрошення до діалогу», результати якого поки що неочевидні;
▫️зрозуміло, що за відведений місяць досягти значного прогресу у питаннях, які не вирішуються десятиріччями (йдеться про міграцію та наркотрафік), неможливо, тож «відновлення призупинених обмежень» щодо сусідів США має зовсім не нульові шанси;
▫️попереду питання ще більшого масштабу – торгівлі США з ЄС (тут до запровадження обмежень руки ще не дійшли, однак претензії висунуті досить серйозні).
💁♂️Тож для головного дорогоцінного металу 2025 рік може стати багатообіцяючим.
👍20❤4😢2
Данило Гетманцев
🔻Розміщення ОВДП на аукціонах у січні дещо пригальмувало За даними Міністерства фінансів, у січні 2025 року на аукціонах із розміщення ОВДП залучено 29,5 млрд. грн. у еквіваленті у всіх валютах. Це на 10% менше, ніж рік назад, у січні 2024 року (32,8 млрд.…
👨🏻💻Мінфін не публікує ролловер (рівень заміщення новими випусками старих, що погашаються) за січень. Утім за даними боргової статистики, за перший місяць року було погашено ОВДП на суму 34,3 млрд. грн. Тобто роловер був менший за одиницю – залучили менше, ніж погасили.
📉Через це портфель ОВДП в обігу за звітній місяць скоротився на 8 млрд. грн. до 1 852 млрд. грн., насамперед, за рахунок вкладень банків.
Отже, січень виявився не найкращим місяцем у плані розміщень. Можливо одна із причин – зменшення доходності за ОВДП, що відбулось на тлі зростання інфляції та підвищення облікової ставки НБУ.
Зокрема, середньозважена доходність розміщень ОВДП у гривні у січні зменшилась до 14,89% (проти 15,65% у грудні).
💁♂️Утім з огляду на над-ліквідність на ЄКР (у національній та іноземній валюті) на початок 2025 року у розмірі 264 млрд. грн. Мінфін може собі дозволити такий «неквапливий» старт із аукціонами ОВДП. Обсяги розміщення мають прискоритись у наступні місяці.
📉Через це портфель ОВДП в обігу за звітній місяць скоротився на 8 млрд. грн. до 1 852 млрд. грн., насамперед, за рахунок вкладень банків.
Отже, січень виявився не найкращим місяцем у плані розміщень. Можливо одна із причин – зменшення доходності за ОВДП, що відбулось на тлі зростання інфляції та підвищення облікової ставки НБУ.
Зокрема, середньозважена доходність розміщень ОВДП у гривні у січні зменшилась до 14,89% (проти 15,65% у грудні).
💁♂️Утім з огляду на над-ліквідність на ЄКР (у національній та іноземній валюті) на початок 2025 року у розмірі 264 млрд. грн. Мінфін може собі дозволити такий «неквапливий» старт із аукціонами ОВДП. Обсяги розміщення мають прискоритись у наступні місяці.
👍14
#рейтингнайкращихплатників
❕Продовжуємо відзначати кращих платників в аграрній галузі.
Сьогодні — підприємства, що переважно виробляють сільгосппродукцію.
Лідерами у сплаті податків за 2024 є:
ДРУЖБА-НОВА
АПК-ІНВЕСТ
ЕНСЕЛКО АГРО
ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ
НВФ УРОЖАЙ
АГРОФІРМА СВІТАНОК
ГОВТВА
АГРОСПЕЦПРОЕКТ
ЗАХІДНИЙ БУГ
АГРОКОМПЛЕКС ЗЕЛЕНА ДОЛИНА
БЗК
А.Ф. ЗЛАГОДА
ВОЛОЧИСЬК-АГРО
МРІЯ ФАРМІНГ ТЕРНОПІЛЬ
Нагадую, що обираю кращих платників не за сумою сплати податків, а за показником податкової ефективності і безперечно не можу назвати абсолютно всіх сумлінних платників, але кращих можу😉
До того ж, є насправді великі агрокомпанії, які одночасно провадять переважну більшість видів с/г діяльності, наприклад як Кернел та Астарта. Їх нема у галузевих списках, про них я пишу окремо.
🤝Дякуємо кожному підприємству, яке працює на благо країни, дотримується своїх зобов’язань та робить внесок у її стабільне майбутнє!
❕Продовжуємо відзначати кращих платників в аграрній галузі.
Сьогодні — підприємства, що переважно виробляють сільгосппродукцію.
Лідерами у сплаті податків за 2024 є:
ДРУЖБА-НОВА
АПК-ІНВЕСТ
ЕНСЕЛКО АГРО
ЗЕМЛЯ І ВОЛЯ
НВФ УРОЖАЙ
АГРОФІРМА СВІТАНОК
ГОВТВА
АГРОСПЕЦПРОЕКТ
ЗАХІДНИЙ БУГ
АГРОКОМПЛЕКС ЗЕЛЕНА ДОЛИНА
БЗК
А.Ф. ЗЛАГОДА
ВОЛОЧИСЬК-АГРО
МРІЯ ФАРМІНГ ТЕРНОПІЛЬ
Нагадую, що обираю кращих платників не за сумою сплати податків, а за показником податкової ефективності і безперечно не можу назвати абсолютно всіх сумлінних платників, але кращих можу😉
До того ж, є насправді великі агрокомпанії, які одночасно провадять переважну більшість видів с/г діяльності, наприклад як Кернел та Астарта. Їх нема у галузевих списках, про них я пишу окремо.
🤝Дякуємо кожному підприємству, яке працює на благо країни, дотримується своїх зобов’язань та робить внесок у її стабільне майбутнє!
❤20👍6😱1
Радий відзначити Райффайзен Банк як одного з сумлінних платників податків.
Дякую за Вашу позицію та конструктивний діалог.
Дякую за Вашу позицію та конструктивний діалог.
❤36👍13😱9😢5🔥3
Мав честь взяти участь у відкритті конференції "Нова економіка: криптовалюти, CBD та OnlyFans"
Щодо питань, які на скоро обговорили з Севгіль Мусаєвою:
1. Легалізації крипти бути. Перший квартал - перше читання.
2. Оподаткування доходів від крипти за моделлю інвестиційного прибутку.
3. Передбачимо перехідний період для тих, хто вже в крипті. Деталі ще узгоджуємо. Мінфін поки проти, але потенціал є.
4. Регулятор - попередньо Нацбанк.
5. Однозначно підтримую легалізацію виробництва порно (не повʼязаного з дітьми і насильством), попросив ЗМІ і громадськість підтримати ініціативу.
6. Щодо оподаткування діяльності із створення контенту - доходи мають оподатковуватись.
7. Чи є ця діяльність підприємницькою? Питання дискусійне, я вважаю її більш наближеною до незалежної професійної діяльності.
Дякую за цікаве спілкування!
Щодо питань, які на скоро обговорили з Севгіль Мусаєвою:
1. Легалізації крипти бути. Перший квартал - перше читання.
2. Оподаткування доходів від крипти за моделлю інвестиційного прибутку.
3. Передбачимо перехідний період для тих, хто вже в крипті. Деталі ще узгоджуємо. Мінфін поки проти, але потенціал є.
4. Регулятор - попередньо Нацбанк.
5. Однозначно підтримую легалізацію виробництва порно (не повʼязаного з дітьми і насильством), попросив ЗМІ і громадськість підтримати ініціативу.
6. Щодо оподаткування діяльності із створення контенту - доходи мають оподатковуватись.
7. Чи є ця діяльність підприємницькою? Питання дискусійне, я вважаю її більш наближеною до незалежної професійної діяльності.
Дякую за цікаве спілкування!
👍51🔥8😱8😢1