Головні показники і тенденції:
▪ На кінець 2024 року державний та гарантований державою борг України становив 6,98 трлн грн, або 166,1 млрд дол. США.
▪ За попередніми оцінками, державний борг України до очікуваного ВВП у 2024 році склав 87,9%.
▪ Протягом 2024 року сума державою боргу збільшилась у гривневому еквіваленті на 1,46 трлн грн (20,7 млрд дол. США) 
▪ Зростання відбулось переважно внаслідок збільшення довгострокового пільгового фінансування від міжнародних партнерів, найбільше від ЄС. 
▪ У 2024 році зберігалась тенденція на подовження строків держборгу та зниження його вартості. Зокрема, за 2022-2024 рр середньозважена вартість державного та гарантованого державою боргу України скоротилася в 1,5 раза – з 7,79% до 5,09%, а середньозважена строковість збільшилася в 2 рази – з 6,27 років до 12,26 років.
▪ В розрізі кредиторів левову частку держборгу становлять пільгові позики, одержані від міжнародних фінансових організацій (МФО) та урядів іноземних держав – 58%, випущені цінні папери на внутрішньому ринку (ОВДП) – 28%, випущені цінні папери на зовнішньому ринку – 12% та позики, одержані від комерційних банків, інших фінансових установ – 2%.
▪ В розрізі валютної структури державного та гарантованого боргу частка євро – 33%, дол. США – 27%, гривні – 25%, СПЗ – 11%, а в інших валютах, зокрема у фунтах стерлінгів, канадських доларах та японських єнах – 4%.

💁‍♂️Добавлю від себе, що як для третього року повномасштабної війни показники боргового навантаження залишаються помірними, що в тому числі забезпечується пільговим фінансуванням від партнерів, реструктуризацію частини зовнішнього держборгу.
У 2025 році зростання державного боргу продовжиться. Утім особливістю цього приросту буде те, що його левову частку становитимуть так звані умовні зобов’язання. Мова про угоди з Європейським Союзом, іноземними державами, фінансовими установами та міжнародними фінансовими організаціями, повернення яких буде здійснюватися за рахунок джерел інших, ніж Державний бюджет України, в тому числі за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів російської федерації. Наразі Мінфін почав окремо обліковувати ці операції, запустивши реєстр правочинів з умовними зобов’язаннями.    

💶ЄЦБ сподівається прискорити роботу, спрямовану на впровадження «цифрового євро».
На тлі значної активізації США у сфері цифрових активів (одним з перших виконавчих Указів Президента Д.Трампа став документ під назвою «Зміцнення американського лідерства в цифрових фінансових технологіях», який декларує курс на підтримку відповідального використання цифрових активів та вивчення можливості створення національного криптовалютного резерву, а у Палаті представників та Сенаті у лютому створено спільну робочу групу для розробки законодавства щодо цифрових активів та стейблкоїнів) у Європі висловлюються занепокоєння щодо того, що якщо європейці почнуть використовувати для платежів стейблкоїни, більшість з яких є американськими та базуються на доларі, то це може призвести до відтоку депозитів з Європи до США.

📲Європейська Комісія запропонувала основні принципи законодавства щодо цифрового євро ще у червні 2023 року.
Digital Euro вбачається як електронний платіжний засіб, який не залежатиме від таких глобальний систем, як Visa, Mastercard та PayPal.
Наразі триває робота над Digital Euro Rulebook, який має стандартизувати платіжні процеси та взаємодію з користувачами у зоні євро, а також запропонувати надійні протоколи управління ризиками.
Також завершено прийом заявок від потенційних постачальників різноманітних цифрових компонентів євро.
Додатково вивчаються проблемні питання, такі як керування складною регуляторною системою, оптимальна політика конфіденційності та встановлення лімітів щодо цифрових євро, які мають забезпечити з одного боку фінансову стабільність, а з іншого – зручність у користуванні.

💁‍♂️Очікується, що Європейський центральний банк ухвалить рішення щодо цифрового євро вже нинішнього року.
У разі успішності цифрового євро це може зміцнити роль цієї валюти у світовій фінансовій системі, посиливши суверенітет Єврозони через зменшення залежності від американських постачальників платіжних послуг та запропонувавши альтернативу домінуючому у торгівлі та фінансах долару США.
 

Цікаво спостерігати за карколомними податковими реформами ліберальних країн.
Особливо в порівнянні з нами.
Президент Трамп оголосив про найбільше в історії зниження податків.
1. Відсутність податку на чайові (як в Україні, нема ж жодної людини, яка б сплатила цей податок, правда?).
2. ⁠відсутність податку на соціальне забезпечення пенсіонерів (як в Україні).
3. ⁠відсутність податку на оплату понаднормованих годин (як в Україні: нам би нормовані всі оподаткувати).
4. ⁠поновлення податкових пільг Трампа (в тому числі для малого бізнесу, як в Україні)
5. ⁠скасування спеціальних податкових пільг для міліардерів- власників спортивних команд (як в Україні).
6. ⁠закриття лазівки для пільг по кредитах (як в Україні).
7. ⁠податкові пільги для проектів «зроблено в Америці» (як в Україні).

Ще безперечно є прогресія від 10 до 37%, загальне декларування, а на заповнення декларацій середньостатистичний американець витрачає часу на рік більше, ніж на секс.
Але так, США - це ліберальна демократія, а Україна зарегульована податкова тиранія. Важливо не переплутати.
До речі, нещодавно про намір зменшити кількість податків в Аргентині повідомив відомий лібертаріанець Мілей. Вгадайте скільки загальнодержавних податків в Аргентині?
167.
А вгадайте скільки у нас? Менше 10.
В жодному разі не стверджую, що все добре. Точно погано в адмініструванні.
Але, загалом все це нагадує анекдот про щура і хомʼяка, чи не так?😉

🔻💲Світові ціни на продовольство на початку 2025 року знизились.
За підсумками січня середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО становило 124,9 пункти (на 2,1 пункти (1,6%) нижче за показник грудня). Порівняно з січнем 2024 року загальний індекс був вищим на 7,3 пункти (6,2%), однак на 35,3 пункти (22,0%) нижчим за його рекордне значення, зафіксоване в березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення росії до України.
Зростання цін на молочну продукцію та зернові було з надлишком компенсовано зниженням індексів цін на цукор, олії та м'ясо.

🔸Зернові. Індексу цін на зернові склав 111,7 пункти (на 0,3 пункти (0,3%) вище за грудень, але на 8,2 пункти (6,9%) нижче за показник січня 2024 року). Зниженню цін сприяв слабкий імпортний попит (проте неоднорідність стану озимих у різних районах ЄС, рф та США стримували цю тенденцію). Зросли світові ціни на кукурудзу (цьому сприяли сезонне зниження пропозиції, несприятливі умови в Аргентині після проведеної посівної, повільний хід посівної кампанії у Бразилії, перегляд у бік зниження прогнозів виробництва та запасів в США). Індекс цін на всі види рису знизився на 4,7% за умов великих обсягів експортної пропозиції та конкуренції між експортерами.
🔸Олії. Індекс цін на рослинні олії склав 153,0 пункти (на 9,1 пункти (5,6%) нижче за показники грудня, проте на 24,9% вище за показник січня 2024 року). Головний чинник – падіння світових цін на пальмову (після 7-мимісячного зростання) та рапсову олії. Котирування соєвої та соняшникової олії залишалися стабільними через стурбованість щодо несприятливих погодних умов в деяких районах країн-виробників сої у Південній Америці та стабільно високий імпортний попит у світі.
🔸М’ясо. Індекс цін на м'ясо склав 117,7 пункти (на 1,7 пункти (1,4%) нижче грудня, але на 8,9 пункти (8,1%) вище січня 2024 року). Це зумовлено зниженням світових цін на баранину через скорочення попиту після новорічних свят, свинину (деякі ключові країни-імпортери запровадили заборону на імпорт, що призвело до надмірної пропозиції) та м'ясо птиці (через перевищену пропозицію, особливо з боку Бразилії, де сприятливі ціни на корми сприяли зростанню виробництва), яке переважило зростання вартості яловичини (ціни зростали через стійкий високий імпортний попит на ключових ринках).
🔸Молочні продукти. Індекс цін на молочну продукцію склав 142,9 пункти (на 3,3 пункти (2,4%) вище за показник грудня і на 24,3 пункти (20,4%) вище за січень 2024 року). Найбільше зросли світові котирування сиру (+7,6% порівняно з груднем) через зростання імпортного попиту у світі за умов повільного відновлення обсягів виробництва та значного обсягу продажу на внутрішніх ринках найбільших країн-виробників. Ціни на вершкове масло продовжували знижуватися, незважаючи на зростання попиту з боку харчової промисловості Європи та Океанії. Знизилися й ціни на цільне та знежирене сухе молоко у результаті відновлення обсягів виробництва в Європі та млявого внутрішнього та імпортного попиту.
🔸Цукор. Індекс цін на цукор ФАО склав 111,2 пункти (на 8,1 пункти (6,8%) нижче грудня і на 25,2 пункти (18,5%) нижче січня 2024 року) – це найнижчий рівень з жовтня 2022 року.
Зниження цін фіксувалось на тлі сприятливих прогнозів пропозиції на світовому ринку на поточний збутовий сезон 2024–2025 року (зокрема, через гарний стан посадок цукрової тростини у Бразилії, збиральна кампанія якої розпочнеться у квітні) та скасування введеного у жовтні 2023 року обмеження на експорт цукру з Індії.

📉За січень міжнародні резерви трохи зменшились
За даними НБУ, на 1 лютого 2025 року міжнародні резерви становили 43 млрд. дол., скоротившись за  січень на 1,8% (-0,8 млрд. дол.).

🔻На зменшення міжнародних резервів, як завжди, вплинули валютні інтервенції НБУ на міжбанку і виплати за валютним боргом Уряду (сумарно 4,3 млрд. дол.). Водночас, залучення міжнародної допомоги (+3 млрд. дол. від ЄС) і збільшення вартості резервів за рахунок переоцінки фінансових інструментів (+0,4 млрд. дол.) були недостатніми, аби компенсувати відплив валюти.

👨🏻‍💻Попри скорочення, поточний рівень резервів залишається на близькому до рекордного рівня (більший обсяг був тільки у березні і грудні минулого року), що покриває 5,3 місяців майбутнього імпорту (при рекомендованому мінімумі 3). Нагадаю, до війни Україна мала міжнародні резерви на рівні 27,5 млрд. дол., оцінених тоді НБУ у 3,8 місяців поточного імпорту.
За оновленим прогнозом НБУ, рівень міжнародних резервів за підсумками 2025 року дещо зменшиться до 40,5 млрд. дол. (проти 43,8 млрд. дол. минулого року). 💁‍♂️Тим не менш, це більш ніж достатній рівень (4,9 місяців імпорту) для підтримки стійкості валютного ринку у короткостроковій перспективі.

❗️Країни Балтії успішно від’єднались від об’єднаної енергосистеми росії та білорусі.
Це сталось, як і було заплановано, близько 9 години ранку 8 лютого, після того як завершився термін дії угоди про Електричне кільце БРЕЛЛ (білорусь, росія, Естонія, Латвія, Литва), яку за ініціативою балтійських держав не було продовжено.
Послідовно одна за одною були відключені усі лінії електропередачі, які йшли з росії та білорусі.
Попри те, що балтійські держави вже понад 20 років є членами Європейського Союзу та НАТО, а також повне припинення експорту російської електроенергії з травня 2022 року, вони й досі, на четвертому десятилітті після відновлення Незалежності продовжували перебувати в «об’єднаній енергосистемі» колишнього срср.
Тепер у цій історії поставлено крапку.

✔️Процес від’єднання пройшов планово і керовано, провокацій та диверсій (балтійськими країнами були підготовлені сценарії реагування на буд-які можливі загрози – від несподіваних «технічних несправностей», саботажу на електростанціях, пошкодження підстанцій, кібератак, компаній з дезінформації аж до атаки безпілотних систем та пошкодження підводних кабелів) – не сталося.
Тепер держави Балтії очікує дуже невеличкий (близько доби) період роботи в ізольованому режимі, а вже цієї неділі відбудеться синхронізація з континентальною європейською системою ENTSO-E.
🇺🇦🤝🏻🇪🇪🇱🇻🇱🇹Вітаємо наших великих друзів Естонію, Латвію та Литву з важливим кроком, який зміцнить їх енергетичну незалежність!  

📉За підсумками 2024 року частка непрацюючих кредитів в Україні скоротилась до 30% - НБУ
За даними НБУ, в цілому за 2024 рік обсяг непрацюючих кредитів (NPL) скоротився на 6,9% (на 29,1 млрд. грн.). Частка NPL (як % до всього кредитного портфелю) скоротилась із 37,4% до 30,3%, в тому числі у корпоративному сегменті із 44,1% до 39%.  
🔹Частка NPL, хоча й залишається все ще вищою, ніж до початку повномасштабної війни (26,3%), повернулась майже на рівень кінця 2021 року (30%). Скорочення частки непрацюючих кредитів відображає насамперед нарощування здорового кредитного портфелю, але й також часткове списання NPL.
💁‍♂️Вважаю, що попри позитивні тенденції, робота саме щодо врегулювання самих NPL має бути посилена, насамперед на рівні державних банків.
✍🏼Про це більш детально у наступному пості.

✔️Держбанки у грудні позбулись майже 20 млрд. грн. проблемних кредитів
За даними НБУ, у грудні минулого року на ринку непрацюючих кредитів (NPL) відбулись суттєві зрушення. Зокрема, обсяг NPL скоротився відразу на 5,1% або на 21,1 млрд. грн., 19,6 млрд. грн. з яких забезпечили державні банки (в т.ч. 8,4 млрд. грн. – Приват, 11,2 млрд. грн. інші банки).

Основну частку цього зменшення склали корпоративні NPL-кредити, обсяг яких за грудень по всім банкам скоротився на 16,9 млрд. грн., тоді як роздрібні кредити скоротились на 4,2 млрд. грн.

👨🏻‍💻Наразі не маю детальної інформації, які саме кредити і в рамках яких процедур були врегульовані. Найбільш ймовірно, що мова йде про продаж (відступлення права вимог) та насамперед списання, оскільки загальний кредитний портфель за грудень також скоротився майже на 20 млрд. грн. Щодо списання, як правило це прострочені кредити на три і більше років, за якими банк не отримував суттєвих платежів та надходжень від реалізації застави, не міг їх тричі продати на аукціонах тощо.      
Звісно списання NPL по суті - це збиток для банку, але левова частка таких  кредитів (≈90%) зарезервована. Банк може повертати частину коштів за рахунок стягнення, управління і подальшого продажу предмету застави. При цьому списання банком-кредитором частини боргу у бухобліку не є його прощенням. Банк продовжує вживати заходів до повернення такої заборгованості до моменту її повного погашення. Якщо цих заходів недостатньо і є потреба, банк має бути докапіталізований власниками.
🔸В цілому активізація розчистки NPL - це крок у правильному напряму, що стимулює кредитування і дає більш об’єктивний зріз стану банківського сектору. Про це часто пишу на своєму каналі. Значна частка NPL через необхідність формування резервів під кредитні збитки тисне на баланси банків, рентабельність активів,  ліквідність, вимагає підвищувати процентні ставки для «здорових» позичальників та врешті – решт негативно впливає на апетит до ризику і кредитування.
🏦У цьому контексті основна увага має бути сконцентрована на державних банках, на які припадає 330,6 млрд. грн. або 84% обсягу NPL. Левову частку таких кредитів складають борги колишніх власників Привату та інші старі борги, накопичені під час кризи 2015-2017 рр. Утім частка нових «воєнних» непрацюючих кредитів також залишається вагомою. Із початку березня 2022 року обсяг непрацюючих кредитів державних банків збільшився на 28% (+71,3 млрд.грн.). Робота із врегулювання таких NPL передбачає, але не обмежена, їх реструктуризацією, продажом, списанням та ефективною претензійною роботою із боржниками.

❗️Шевченківський суд м. Києва ( суддя Бугиль) повернув арештоване БЕБ обладнання, що використовувалося для виготовлення нелегального тютюну компанії відомого діяча тіньового фронту Альперина.
Під час обшуку було вилучено 1,2 млн сигарет з підробленими марками акцизного податку.
Суд вирішив захистити «бізнес», що краде у армії гроші у війну і дав можливість провадити організовану злочинну діяльність надалі.
Нагадаю, суди Дніпропетровської області вже майже рік не дають податковій можливість провести перевірку банку Конкорд, що був позбавлений ліцензії за мільярдний міскодінг в ігорці, а правоохоронці два роки «не можуть» розслідувати справи. А сумнозвісні махінатори намагаються повернутися у банківський бізнес через інший банк.

Нагадайте хоч один випадок, коли з таким саме захопленням суди ставали на бік реального бізнесу, де порушувались його права.

Хочу звернутися до суддів, які чесно виконують свою роботу. Друзі, ми знаємо, що ви є і поважаємо вас за принциповість. Але поки ваші «колеги» творять таке і не отримують адекватну реакцію передусім від вас самих, дискредитованою є вся судова система. І жодної довіри від суспільства до неї немає.

Респект в цьому контексті БЕБ, які втрималися від спокус і тиску бандитів, які, знаю, точно були.

✅Через газотранспортну систему здійснено перше постачання українського біометану до Європейського Союзу.
І хоча ця поставка мала невеликі обсяги – усього 67 тисяч кубометрів – але вона має серйозне значення в контексті перспективи.

❗️З 1 січня повністю припинився транзит російського природного газу територією України. росія рухалась до цього дуже багато років, ще задовго до початку повномасштабної війни, будуючи та збільшуючи пропускну спроможність газопроводів в обхід нашої держави. Ті обсяги прокачки, які були прописані у 5-тирічному транзитному газовому договорі 2019 року (65 млрд. кубометрів на перший рік та 40 млрд. кубометрів у наступні), не йшли ні в яке порівняння з тими, які транспортувались у 90-ті роки минулого століття (понад 130 млрд. кубометрів) чи нульові нинішнього (у 2010 році – 98,3 млрд. кубометрів).
Навесні 2022 року росія пішла на газовий ультиматум до європейських країн та трейдерів стосовно способу розрахунків, і отримавши жорстку відповідь, суттєво зменшила, а згодом і припинила постачання до більшості своїх європейських споживачів, сама себе позбавивши величезної частки європейського ринку та залишивши український транзит лише для своєї «друзів» у ЄС.  
Тож транспортовані через територію України у 2024 році 15,4 млрд. кубометрів російського природного газу і сплачений за це 1 млрд. доларів – це не те, відносно чого можна сумувати чи ностальгувати (як показала практика, від детінізації нашої економіки ми отримуємо більше), а привід для пошуку нових рішень та можливостей.
▪️Біометан – одне з них, адже це не тільки шлях до декарбонізації економіки та зменшення залежності від викопних енергоносіїв, але й ресурс, що може використовуватись для опалення, виробництва електроенергії, у якості пального для транспорту, а технічні характеристики дозволяють його інтегрувати в існуючу газову інфраструктуру (газотранспортну та газорозподільчу) без додаткових витрат на нові мережі, що робить цей вид палива доступним для широкого використання.
💁‍♂️Маємо працювати ще активніше, щоб ефективно використати наш потенціал і реалізувати підписаний два роки тому Меморандум про стратегічне партнерство України та ЄС у сферах біометану, водню та інших синтетичних газів.

🚢100 млн. тонн вантажу пройшло через Український морський коридор.
Такий результат досягнуто за півтора роки його роботи, а якщо бути точним – 541 день від 16 серпня 2023 року, коли з Одеси вийшло перше судно, яке застрягло там від початку повномасштабної війни.
Рівно через місяць, 16 вересня 2023 року відбувся перший захід судна під завантаження.
Відтоді кожен день – робота у надзвичайно складних умовах, нерідко під ракетними та дроновими ударами, з розбором завалів, і на жаль – людськими жертвами, бо ворог від самого початку не припиняв спроби заблокувати морський експорт української продукції, поставивши державу у надзвичайно складну ситуацію, адже до війни на морські перевезення припадало понад 80% усього їх обсягу.

🔺Починаючи з 279 тис. тонн у вересні 2023 року, від грудня того ж року жодного разу місячні обсяги відвантаження не опускались нижче 5 млн. тонн (рекордним став квітень 2024 року – майже 8,2 млн. тонн), склавши у 2023 році 13,1 млн. тонн, у 2024 році – 79,9 млн. тонн, від початку 2025 року – майже 7 млн. тонн.
🌐За цей час українська продукція попрямувала замовниками у 53 державах Азії, Африки, Європи та Америки.

🤝🏻Маємо дякувати за цей результат величезній кількості людей – військовим та працівникам спеціальних служб, портовикам, залізничникам, автомобільним перевізникам, рятувальникам, ремонтникам, власникам суден, морякам та багатьом іншим, хто зробив свій внесок і у продовольчу безпеку світу, і у підтримку та відновлення української економіки та її експортного потенціалу!

Дискусія щодо ідеї залучення США до видобутку українських надр, повернула актуальність декількох важливих тем, які зусиллями зацікавлених осіб ще до війни пішли з порядку денного.
Так, для того аби надати дозвіл на надрокористування його треба мати. Але не секрет, що за 30 років всі дозволи на комерційно цікаві родовища вже роздані «поважним» людям. Настільки «поважним», щоб отримали їх практично безоплатно.
Тобто пропонувати партнерам нема чого або майже нема чого.

Тому перше питання - це повернення народу України незаконно вкрадених родовищ.
Візьмемо, наприклад, славнозвісного та потужного надровидобувника Злочевського, що продовжує отримувати значний дохід від українських родовищ, розсікаючи теплі хвилі Середземного моря кілем своєї прекрасної яхти Karianna - героїні кількох блокбастерів від українських журналістів-розслідувачів.
Питання про повернення народу України вкрадених надцінних родовищ неодноразово підіймалося, але зусиллями олігарха було замʼяте у наших владних кабінетах. Скажімо прямо - Злочевський найбільш одіозний, але точно не виняток, адже крадіжка надр - справа «честі» кожного поважаючого себе олігарха минулих часів.

Тому, першим питанням - є питання ревізії всіх родовищ корисних копалин і повернення їх народу. І скажімо прямо - його треба вирішувати незалежно від інтересів США або інших партнерів. Це наша справа і інтерес народу.
А вже після його вирішення, родовища можливо і доцільно передати іноземному інвестору з країн-партнерів на взаємовигідних умовах, але точно без пільг із справедливою часткою від вартості добутого і бажано потім переробленого в Україні, що має отримати народ України.
Тому, починаємо з ревізії та аудиту.
Готую відповідне звернення на РНБО. Це точно питання нацбезпеки.

#рейтингнайкращихплатників
🍺Любите пиво? А знаєте хто краще за інших пивоварів сплачує податки?

Пивоварна промисловість забезпечує споживачів якісними напоями та створює тисячі робочих місць.

Лідерами за 2024 рік стали:

✔️Карлсберг Україна
✔️Оболонь
✔️ВК Перетворення
✔️Славутський пивзавод
✔️Хмельпиво

🍻Дякуємо пивоварним підприємствам за їхній внесок у розвиток економіки та підтримку стабільності країни❕

💸У березні в Україні пройде чергова індексація пенсій.
Як випливає з проекту бюджету Пенсійного фонду на 2025 рік, загальна сума його видатків визначена на рівні 908,2 млрд. грн., у тому числі на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, пенсійне забезпечення та на фінансування адміністративних витрат, пов’язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду України – 821,2 млрд. грн.

✔️Усього на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, буде спрямовано майже 528,3 млрд. грн.
При цьому враховано проведення у 2025 році перерахунків пенсій / щомісячних страхових виплат у зв’язку проведенням з 1 березня 2025 року індексації пенсійних і соціальних виплат із застосуванням коефіцієнта 1,10, тобто збільшення на 10%.
Багато це чи мало❓
З одного боку, ураховуючи, що країна скоро вступить у четвертий рік повномасштабної війни, що усе, що ми заробляємо самі та збираємо у вигляді податків, спрямовується на фінансування потреб Сил безпеки та оборони, а немілітарні видатки забезпечуються завдяки допомозі міжнародних партнерів – це непогано.
Але з іншого боку, +10%, на жаль, не покриває торішнє зростання споживчих цін, яке у грудні у річному вимірі склало 12,0% (і у перші місяці 2025 року, за прогнозами, ситуація залишатиметься складною). Тож і після проведеної наступного місяця індексації українські пенсіонери (якщо вивести за дужки окремі категорії одержувачів «спеціальних пенсій») залишатимуться одніми з найбідніших у Європі.

✍🏼Неодноразово зазначав – такий стан справ спричинений не в останню чергу тим, що Україна спізнилась з проведенням повноцінної пенсійної реформи та запуском накопичувального її рівня років на двадцять. Якби це сталося у середині нульових, сьогодні ми вже мали б у «молодих» пенсіонерів виплати, які б складались з двох складових.
Однак традиційна нерішучість у моменти, коли потрібно приймати складні, але розраховані на перспективу для держави рішення, призвела до того, що у нас з накопичувального рівня випало ціле покоління українців (ті, кому у середині «нульових» було 30-40 років, а нині вони наближаються до завершення свого трудового шляху, маючи, на жаль, можливість розраховувати тільки на виплати через солідарну систему).

💁‍♂️Сподіваюсь, що у нашої каденції Верховної Ради, попри значне скорочення останнім часом потенціалу до проведення складних реформ через наближення до завершення строку її роботи, усе ж таки вистачить сміливості та мудрості, щоб не залишати питання впровадження другого рівня пенсійної системи у спадок наступному парламенту.  

У січні 2025 року товарообіг України склав 8,7 млрд. доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
 
🔺Експорт – 3,2 млрд. доларів.
Топ-3 експортних позицій (разом на них припадає 75% від усього експорту):
▪️продовольчі товари – 1,8 млрд. дол. (56%);
▪️метали та вироби з них – 325 млн. дол. (10%);
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 282 млн. дол. (9%)
Топ-3 країн, куди постачалась українська продукція:
▫️Польща - 352 млн. дол.;
▫️Італія – 205 млн. дол.;
▫️Іспанія – 202 млн. дол.
 
🔻Імпорт – 5,5 млрд. доларів.
Топ-3 імпортних позицій (разом на них припадає 69% від усього імпорту):
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 2,2 млрд. дол. (40%);
▪️продукція хімічної промисловості – 901 млн. дол. (16%);
▪️паливно-енергетичні ресурси – 734 млн. дол. (13%).
При їх митному оформленні до бюджету сплачено 12,9 млрд. грн., 7,3 млрд. грн. та 14,2 млрд. грн. відповідно (27%, 15% та 30% від усіх надходжень митних платежів).
Топ-3 країн, звідки ввозилась продукція в Україну:
▫️Китай – 1,4 млрд. дол.;
▫️Польща – 487 млн. дол.;
▫️Туреччина – 389 млн. дол.
 
🔹Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні склало 2,3 млрд. доларів США.