У січні 2025 року товарообіг України склав 8,7 млрд. доларів.
Такі оперативні дані наводить Держмитслужба.
 
🔺Експорт – 3,2 млрд. доларів.
Топ-3 експортних позицій (разом на них припадає 75% від усього експорту):
▪️продовольчі товари – 1,8 млрд. дол. (56%);
▪️метали та вироби з них – 325 млн. дол. (10%);
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 282 млн. дол. (9%)
Топ-3 країн, куди постачалась українська продукція:
▫️Польща - 352 млн. дол.;
▫️Італія – 205 млн. дол.;
▫️Іспанія – 202 млн. дол.
 
🔻Імпорт – 5,5 млрд. доларів.
Топ-3 імпортних позицій (разом на них припадає 69% від усього імпорту):
▪️машини, устаткування та транспортні засоби – 2,2 млрд. дол. (40%);
▪️продукція хімічної промисловості – 901 млн. дол. (16%);
▪️паливно-енергетичні ресурси – 734 млн. дол. (13%).
При їх митному оформленні до бюджету сплачено 12,9 млрд. грн., 7,3 млрд. грн. та 14,2 млрд. грн. відповідно (27%, 15% та 30% від усіх надходжень митних платежів).
Топ-3 країн, звідки ввозилась продукція в Україну:
▫️Китай – 1,4 млрд. дол.;
▫️Польща – 487 млн. дол.;
▫️Туреччина – 389 млн. дол.
 
🔹Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у січні склало 2,3 млрд. доларів США.
 

📈Річна інфляція у січні прискорилась до 12,9%
За даними Держслужби статистики, у січні 2025 року споживчі ціни зросли на 1,2% (до грудня 2024 року).
З позитивних тенденцій, після пікових значень восени минулого року, зростання цін за місяць сповільнюється другий місяць поспіль.

🔸Продукти харчування і безалкогольні напої за місяць в цілому подорожчали на 1,2%.

З продовольчих товарів найбільшими темпами зросли в ціні овочі (+5,5%), соняшникова олія (+2,8%), хліб (+2,1%). Подешевшали за місяць – яйця (-23,1%), макарони (-0,8%), цукор (-0,6%).
Серед непродовольчих товарів і послуг, у січні найбільшими темпами подорожчали послуги зв’язку (+9%), автомобільного пасажирського транспорту (+2,5%), паливо і мастила (+2,1%). Водночас, за місяць подешевшали одяг і взуття (-5,5%).

🔺У річному вимірі (до січня 2024 року) споживча інфляція продовжила прискорюватись, сягнувши 12,9%. Це максимум річної інфляції із травня 2023 року. Прискорення є очікуваним на тлі більш низької бази порівняння січня минулого року, в якому споживча інфляція була помітно меншою (0,4%).

Неодноразово розбирали чинники прискорення інфляції. Коротко нагадаю їх:
✔️Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування. 
✔️Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.
✔️Імпорт інфляції через послаблення валютного курсу.
✔️Традиційне прискорення бюджетних витрат наприкінці минулого року (насамперед у грудні).

У базовому сценарії тенденція до пришвидшення споживчої інфляції збережеться протягом всього першого кварталу 2025 року, після чого у ІІ-му кварталі вона має піти на спад. Сприятимуть сповільненню інфляції вичерпання ефекту гіршого врожаю та більш жорстка монетарна політика НБУ. Зокрема НБУ прогнозує зростання річної інфляції до 14,3% на кінець І кварталу, 13,6% - ІІ кварталу, 12% - ІІІ кварталу, 8,4% - на кінець року. Водночас головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу.  

Подякував колективу «Укрпошти» в особі Ігоря Смілянського за чесну сплату податків та лідерство в галузі у надважкому 2024 році.

Дякую кожному підприємству, що працює на благо держави, сплачує податки та підтримує ЗСУ.

👥У лютому Україну відвідали керівниці ЄБРР та ЄІБ.
 
Минулого тижня відбувся візит до Києва президентки Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.
Під час нього стало відомо, що у 2025 році банк планує інвестувати в Україну як мінімум 1,5 млрд. євро. Фокус – на проектах у сфері енергетики та приватному секторі.  
Після завершення війни, з огляду на масштабні потреби у відновленні, ця сума може зрости до приблизно 3 млрд. євро на рік.
💶✔️Від початку повномасштабної війни ЄБРР надав Україні 6,2 млрд. євро. Усього станом на 1 січня 2025 року в рамках 612 проектів банк виділив Україні понад 20,7 млрд. євро. На стадії реалізації в державному секторі зараз перебуває 12 проектів загальним обсягом майже  2,4 млрд. євро, у рамках яких використано на початок нинішнього року 1,25 млрд. євро (52,2% від загального обсягу позик).
 
У понеділок Київ відвідала голова Європейського інвестиційного банку Надія Кальвіньо.
Банк прийняв рішення та підписав угоди про реалізацію в Україні двох проектів на загальну суму 116,5 млн. євро, зокрема:
▪️16,5 млн. євро – планується виділити на відновлення критичної інфраструктури та впровадження програм підвищення енергоефективності;
▪️100 млн. євро – на відновлення об’єктів, які забезпечують надання комунальних послуг (водо- , теплопостачання та водовідведення), а також на модернізацію соціальних послуг у сферах освіти, охорони здоров’я та житловому секторі.
☑️Після повномасштабного вторгнення росії ЄІБ надав Україні фінансування в обсязі понад 2 млрд. євро.
Станом на 1 січня 2025 року банк реалізує у державному секторі 25 проектів загальним обсягом 5,2 млрд. євро, у рамках яких використано на початок року майже 3,1 млрд. євро.
 
💁‍♂️Особлива цінність у співробітництві з ЄБРР та ЄІБ полягає не тільки в тому, що вони попри активну фазу війни надають значну підтримку на відновлення та посилення стійкості України, допомагають реалізовувати серйозні інфраструктурні проекти – вони посилають потужний сигнал інших партнерам, що в Україну можна і треба вкладати кошти вже сьогодні, не очікуючи на завершення війни.

🔻Україна посіла 105 місце в оновленому рейтингу сприйняття корупції від Transparency International.
Динаміка за останні рік – мінус 1 бал (35 проти 36), мінус одне місце (105 проти 104).
Наша сусідка з такою ж кількістю балів – Сербія. Попереду розташувалась Домініканська Республіка, позаду – Алжир, Бразилія, Малаві, Непал, Нігер, Таїланд та Туреччина.
🔸Середній бал по ЄС – 62 (-2 порівняно з попереднім роком).

✍🏼У Transparency International зазначили, що зупинка прогресу в рейтингу, стагнація чи просідання в ньому характерні й для інших країн регіону.
В контексті нашої євроінтеграції та значення, яке надається в Об’єднанні питанням боротьби з корупцією, цікаво подивитись, як оцінені інші держави-кандидати на вступ до ЄС:
▪️Грузія (53 бали, 53 місце);
▪️Чорногорія (46 балів, 65 місце);
▪️Молдова (43 бали (+1), 76 місце);
▪️Албанія (42 бали (+5), 80 місце);
▪️Північна Македонія (40 балів (-2), 88 місце)
▪️Сербія (35 балів (-1), 105 місце);
▪️Туреччина (34 бали, 107 місце);
▪️Боснія і Герцеговина (33 бали (-2), 114 місце).

Щодо нас Transparency International прокоментували ситуацію так:

«Цьогорічні результати сигналізують про формальний підхід до виконання багатьох реформ або ж свідоме пробуксовування в їх реалізації. Тож певний застій у 2024 році вказує на те, що орієнтації суто на програмне виконання взятих Україною зобов’язань недостатньо, а реалізація розпочатих реформ відбувається не так якісно, як планувалося».

👨🏻‍💻Посперечатись важко.
Просто збільшити чисельність прокурорів САП чи суддів та апарату ВАКС, внести зміни до КК та КПК щодо певних процесуальних строків чи процедури розгляду справ – недостатньо.
Масштабно оновити Державну антикорупційну програму, коли основна суть її «оновлення» – перенесення на більш пізні строки невиконаних вчасно майже половини завдань – не вражає.
Затримувати під камери мега-корупціонерів, щоб майже відразу відпускати їх під смішні застави, а через певний час тихенько взагалі звільнити від відповідальності – це в принципі не є тим, що оцінять експерти, що складають рейтинг.
Нинішня позиція та регрес у рейтингу для тих, хто любить всюди шукати зраду – гарний привід для хейту та зловтіхи.
А для тих, хто повинен боротись з корупцією – має стати викликом та мотивацією для справжніх змін.

Парламент проголосував за законопроєкт N12306 про факторинг за основу

Законопроєкт передбачає удосконалення регулювання факторингу в Україні та окремих положень чинних законів України, що стосуються надання факторингових послуг.

Нагадаю, що положення проєкту Закону спрямовані на:
🌎імплементацію в законодавство України положень Модельного закону Міжнародного інституту з уніфікації приватного прав про факторинг, що наблизить український факторинг до кращих міжнародних відповідників;
📉запровадження державної реєстрації відступлення права вимоги, що дасть змогу знизити ризик шахрайства під час здійснення факторингової діяльності та сприятиме прозорості ринку факторингу;
▫️визначення предмету та змісту договору факторингу;
▫️визначення пріоритету відступлення права грошової вимоги;
▫️розмежування регулювання торговельного факторингу та операцій з фінансовою заборгованістю. Водночас діяльність компаній, які надають послуги з відступлення права вимоги за договорами про споживчий кредит, здійснюватиметься в межах ліцензії на діяльність фінансової компанії.
Така ліцензія передбачає право надавати кошти у кредит і буде несумісною з наданням послуг торгового факторингу.

💶✔️Під час першого візиту в Україну голови Європейського інвестиційного банку Н.Кальвіньо підписано угод на майже 1 млрд. євро.
Переважний обсяг фінансування орієнтований на комерційний сектор.
На підтримку малого та середнього бізнесу буде спрямовано 500 млн. євро (позика на 100 млн. євро + гарантії, які дозволять розблокувати кредитування МСБ на суму близько 400 млн. євро через провідні банки України – Укрексімбанк, ПроКредит Банк та Укргазбанк, з якими укладено відповідні угоди).

Чотири проекти на загальну суму 420 млн. євро буде реалізовано у рамках Ukraine Facility:
🔹120 млн. євро на підтримку та відновлення потужностей «Укргідроенерго» (оператора гідрогенеруючих електростанцій);
🔹100 млн. євро – на відновлення водопостачання;
🔹100 млн. євро – на підтримку централізованого теплопостачання;
🔹100 млн. євро – на реалізацію третьої фази проекту «Відновлення України» (кошти у рамках цих 300 млн. євро, спрямовані через Укрексімбанк, будуть направлені на реалізацію програм сталого забезпечення критичними послугами соціальних об’єктів, закладів освіти та охорони здоров’я, житлового сектору).  

💸Ще 40 млн. євро кредиту (+ грант на 12 млн. євро від Європейського Союзу та додаткове фінансування від окремих держав-членів Об’єднання) будуть спрямовані на впровадження єдиного номеру екстреної допомоги 112 і системи виклику по всій території Україні для поліпшення громадської безпеки.

💸Україна продовжує акумулювати кошти на реалізацію проектів відновлення.
Японія через Агентство міжнародного співробітництва JICA виділить на ці цілі 8,8 млрд. єн (близько 58 млн. доларів).

Минулого тижня стало відомо про черговий внесок Великої Британії, яка надасть:
▪️25 млн. фунтів стерлінгів (31,2 млн. дол.) на підтримку України у зміцненні більш інклюзивних, ефективних та дієвих соціальних систем та послуг; 
▪️17 млн. фунтів стерлінгів (близько 21,2 млн. дол.) на інноваційні проекти для підтримки відновлення та розвитку енергетики через конкурс InnovateUkraine;
▪️10 млн. фунтів стерлінгів (близько 12,4 млн. дол.) на зміцнення та посилення стійкості малого і середнього бізнесу.

💁‍♂️Але треба розуміти, що на рівні держав допомога буде обмежена насамперед соціально значущими проектами та підтримкою відновлення критичної інфраструктури, яка забезпечує життєво важливі потреби населення.
Переважну більшість коштів на відновлення України, на порядки більше, ніж по «державній лінії», треба буде залучати у вигляді інвестицій, а це набагато більш складна робота.
Для цього недостатньо провести ще пару бізнес-форумів, створити 10 нових індустріальних парків та видати красиві буклети про них чи найняти на роботу ще десяток інвестиційних нянь.
Потрібне системне прискорення реформ (ніхто не буде нас сварити, якщо ми, приміром, закриватимемо індикатори з Плану для Ukraine Facility раніше, ніж останні дні чи тижні за встановлені дедлайни), посилення роботи з покращання бізнес-клімату, значне пришвидшення дерегуляції та реформування контрольно-наглядової системи (давненько з цього напряму не було серйозних позитивних новин), поліпшення якості державного управління, значно більше співпраці з іноземними інституціями, які сприяють розвиткові бізнесу та міжнародної торгівлі.

💰Збори на підтримку України через платформу UNITED24 перевищили 1 млрд. доларів.
Цей проект стартував у травні 2022 року, у перші, найважчі місяці від початку повномасштабної війни, коли ще не було запущено масштабних програм міжнародної допомоги Україні на міжнародному державному та багатосторонньому рівні, а серйозна потреба була практично в усьому.

💸👥Донати через UNITED24 надійшли від сотень тисяч людей та бізнесів зі 110 держав світу, які виявились небайдужими та підтримали і продовжують підтримувати державу, яка зазнала жорсткого неспровокованого нападу.
І обсяги допомоги продовжують зростати: якщо у 2023 році надійшло майже 337 млн. доларів, то у минулому році – на чверть більше, 424 млн. доларів.
Кожен бажаючий долучитись міг обрати один з запропонованих напрямів, на які акумулювались кошти.

🪖Найбільше було зібрано на оборону – 929,9 млн. доларів.
☑️За іншими напрямами:
- 76,1 млн. доларів – на медичну допомогу;
- 24,1 млн. доларів – на відбудову України;
- 14,1 млн. доларів – на підтримку освіти та науки;
- 4,7 млн. доларів – на гуманітарне розмінування.

🤝🏻Вдячні 26 амбасадорам Платформи – українським та іноземним зіркам світового масштабу за серйозні особисті зусилля з просування цього проекту у світі, а також кожному і кожній, які долучились до підтримки України через Платформу UNITED24!

Дякую Олександру Комарову за щиру і ґрунтовну розмову.

https://youtu.be/VNRJcrHKy4k?si=KC_i-EClk3x2ve5A

#рейтингнайкращихплатників

🏎️Переходимо до автотрейдерів.

Сьогодні відзначаємо кращих платників податків, що торгують авто.

Лідерами у сплаті податків за 2024 рік стали:

ТОЙОТА-УКРАЇНА
АВТ БАВАРІЯ УКРАЇНА
ВІДІ АВТОСТРАДА
ВІННЕР ІМПОРТС УКРАЇНА, ЛТД
ПОРШЕ УКРАЇНА
АВТОКАПІТАЛ
АВТО ІНТЕРНЕШНЛ
УКРАВТО ГРУП
АВТОМОБІЛЬНИЙ ДІМ УКРАВТО УКРАЇНА
АВТОСАМІТ УКРАВТО
ХЮНДАЙ МОТОР УКРАЇНА
ЕМ ЕМ СІ УКРАЇНА
НІССАН МОТОР УКРАЇНА

❗️Податкові надходження дозволяють державі зміцнювати економічну стабільність та підтримувати важливі соціальні ініціативи.

Дякуємо підприємствам автомобільної галузі за їх доброчесність та підтримку стабільності країни!

А де ви купляли своє авто?😎

📈У січні інфляція в Єврозоні продовжила зростати.
За підсумками першого місяця 2025 року вона склала 2,5%.

💰🔺Споживчі ціни продовжують збільшуватись вже чотири місяці поспіль – після досягнення мінімуму (1,7%) у вересні 2024 року у жовтні зафіксовано їх зростання на 2,0%, у листопаді – на 2,2%, у грудні – на 2,4%, і ось ця тенденція плавно перейшла і на 2025 рік.

Базова інфляція (не враховуються ціни на енергоносії та продукти харчування) залишилась на рівні грудня (2,7%), у той час як енергоносії подорожчали у січні на 1,8% (після +0,1% у грудні).

Найбільша інфляція серед країн, які користуються єдиною європейською валютою, зареєстрована у:
▪️Хорватії – 5,0%;
▪️Бельгії – 4,4%;
▪️Словаччині – 4,1%
▪️Австрії – 3,5%;
▪️Литві – 3,4%.

Найменше зросли ціни у:
▪️Ірландії – 1,5%;
▪️Фінляндії – 1,6%;
▪️Італії – 1,7%;
▪️Мальті – 1,7%;
▪️Франції – 1,8%.

✔️Попри повзуче зростання інфляції, ЄЦБ 30 січня вчетверте здійснив пом’якшення своєї грошово-кредитної політики, адже економіка Єврозони потребує стимулювання на тлі повільних темпів її зростання (попередні оцінки за 2024 рік - +0,7%, прогноз на 2025 рік – +1,1%).

💲Експерти порахували орієнтовну ціну «безпеки Європи» у найближчі 10 років.
За оцінками Bloomberg Economics, додаткова потреба у коштах для забезпечення захисту України (як на час до закінчення бойових дій, так і після нього) та зміцнення власних сил оборони держав Європейського Союзу становить більше 3 трлн. доларів.

➕Калькуляцію складено з наступних компонентів.
1. «Найдешевше» обійдеться миротворча місія для України кількістю 40 тисяч військовослужбовців – приблизно 30 млрд. доларів.
2. Військова допомога для зміцнення українських Збройних сил коштуватиме близько 175 млрд. доларів (із застереженням – залежно від того, у якому стані вони перебуватимуть на момент врегулювання та яку територію їм доведеться захищати).
3. Левова частка додаткового фінансування припаде на модернізацію та зміцнення збройних сил держав Європейського Союзу, яке повинно піти на інвестування в оборонну промисловість, зміцнення східних кордонів, розширення систем протиповітряної оброни, створення запасів артилерійських боєприпасів та ракет, перебудову сил швидкого реагування тощо. Для цього знадобиться збільшити оборонні видатки з нинішніх приблизно 2% ВВП до 3,5% ВВП (сценарій «космонавтів» про 5% ВВП наразі не розглядається). Якщо фінансувати ці видатки за рахунок позикових коштів (а вільних у необхідному обсязі на горизонті не вбачається), то ця програма потягне на 2,7 трлн. доларів.

👨🏻‍💻Звісно, усі ці розрахунки досить умовні, але перші дві цифри не можна сприймати навіть як необхідний мінімум.

По-перше, коли йдеться про 40 тисяч «миротворців», то чомусь в розрахунки покладається потреба розташувати їх уздовж нинішньої лінії фронту (зіткнення), а це приблизно 1 тисяча км. Нагадаю, що усього протяжність кордону між Україною та росією – 2295 км. Морський кордон України – 1355 км. Звідки береться впевненість, що загроза може бути тільки з боку втричі меншої лінії фронту – загадка.
Щоб зрозуміти, наскільки нікчемна цифра 40 тисяч, треба подивитись – скільки військових забезпечують безпеку Південної Кореї по суті вздовж ДМЗ протяжністю вчетверо менше, ніж наша лінія зіткнення (241 км). Усього контингент – 28,5 тисяч військових (20 тис. – сухопутні війська, близько 7 тис. – військово-повітряні сили). Понад півтисячі танків та бойових броньованих машин (M1A1 Abrams, M2 Bradley), майже сотня пускових установок систем Patriot та ATACMS, близько 80 бойових літаків F-16C та A-10C Thunderbolt II. І маленьке «уточнення» – це: і) на додачу до Збройних Сил Південної Кореї; іі) проти «армії чучхеносців», яка все ж таки буде слабше тієї, що стоятиме за лінією зіткнення.

По-друге, 175 млрд. доларів на зміцнення ЗСУ протягом наступних 10 років – це 17,5 млрд. доларів на рік. Від початку повномасштабної війни протягом майже трьох років ми отримали військової допомоги на 126 млрд. доларів (і коли один з союзників говорить про 200+ млрд. доларів тільки від нього, то виходить, решта партнерів по Рамштайну у нас зброю виключно відбирали) – тобто у середньому 42 млрд. доларів на рік. Чи достатньо Україні нинішніх 42 млрд. доларів для тих завдань, які перед нами стоять? Абсолютно точно – ні. Не вистачає практично усього – від літаків та засобів ППО до бронетехніки та снарядів. Тож якщо виділяти у наступні 10 років у 2,4 рази менше – то навряд чи це можна буде вважати «зміцненням», особливо враховуючи, що значна частина техніки потрапляє до нас вже старою та тривало використовуваною, тож багато чого навіть у мирний час за ці роки доведеться списати.

Плюс-мінус можна погодитись хіба що з цифрою на переозброєння Європи, але за однієї поправки – що справжній стан наявної нині у наших європейських партнерів техніки дійсно є боєздатним, а не таким лише на папері.

Час від часу пишу про так званий «тіньовий флот» росії, заявки якому фінансується вагома частина війни проти України.
Попри те, що західні держави періодично запроваджують та розширюють санкції проти нього, вводячи заборони та обмеження як для суден, так і для компаній-власників та постачальників послуг для них (зокрема, зі страхування) – система продовжує функціонувати як годинник.

Як з’ясувалось в ході розслідування нідерландського проекту Follow the Money, до якого долучились команди з дев’яти інших держав, під час повномасштабної війни власники, які є резидентами західних держав, поповнили «тіньовий флот» росії щонайменше 230 танкерами, які через свій вік та технічний стан мали піти на металобрухт, однак… отримали «друге життя», перевозячи російську нафту та нафтопродукти.
❗️Судновласники 21 з 35 країн, що ввели санкції проти Росії (!!!), продали свої танкери у «тіньовий флот» росії, заробивши загалом на цьому понад 6 млрд. доларів.
Після запровадження обмежень на імпорт російської нафти та нафтопродуктів та цінової стелі, вартість старих танкерів, які не шкода було використати для обходу санкцій, злетіла догори.

▪️Приміром, грецька компанія восени минулого року продала два 15-тирічні танкери, отримавши за них на 34 млн. доларів більше, ніж у 2018 році витратила сама на їх купівлю. Вже за місяць ці судна під прапорами Мальти та Панами, перебуваючи у власності компанії з Ханою Phuong Dong Petrol Transportation, прийняли на борт сиру нафту вартістю загалом близько 100 млн. доларів у балтійському порту Усть-Луга.

▪️Бельгійська компанія CMB.Tech виручила за п’ять своїх старих танкерів 135 млн. доларів. Як зазначили у компанії, «ми не знаємо, що відбувається з суднами після продажу, і знати це не входить до наших обов'язків. Кому покупець перепродає судно, як він ним керує – легально чи нелегально – це не в нашій компетенції». Business as usual…

Танкери – це не мікросхеми, не станки, не побутова техніка, не автомобілі, їх неможливо «непомітно» купити-продати, розрахувавшись валізкою з «недружньою валютою». Тож коли робиться вигляд «а ми взагалі не в курсі», згадую класика – «не вірю»...

🧮За підрахунками команди, що вела розслідування, грецькі судновласники поповнили російський «тіньовий флот» 127 танкерами, британські – 22 суднами, німецькі – одинадцятьма, норвезькі – вісьмома.
Згодом ці танкери були оформлені у власність компаній з Індії, Гонконгу, В'єтнаму, Сейшельських островів тощо, склавши понад третину «тіньового флоту», який заробляє нафтодолари для росії.
За даними Центру дослідження енергетики та чистого повітря, за майже три роки повномасштабної війни росія отримала від експорту викопного палива понад 817 млрд. євро. І те, що не всі з них конвертувались у податки до її бюджету через те, що довелось «переплачувати» за нові танкери для тіньового флоту, відправляти у простій ті, що спалилися і опинились під санкціями, витрачати більше у вигляді плати за ризики тим, хто надає послуги – не тішить, адже ці «втрати» і близько не порівняні з тими коштами, які отримала росія на продовження кривавої війни.

☑️🇪🇺Пройшов ще один важливий євроінтеграційний тиждень.
У Брюсселі відбулись двосторонні зустрічі представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС у рамках двох розділів Кластеру 2 «Внутрішній ринок».

10-12 лютого пройшли обговорення за Розділом 28 «Захист прав споживачів та охорона здоров’я».
Європейським партнерам було представлено доповіді, які охоплюють такі питання:
▪️загальні принципи споживчої політики ЄС та України;
▪️захист прав споживачів;
▪️безпека продукції;
▪️лікарські засоби;
▪️косметична продукція;
▪️контроль над обігом тютюну;
▪️нерівність у сфері охорони здоров'я;
▪️антикорупційні заходи у сфері охорони здоров'я тощо.

13-14 лютого відбулись двосторонні зустрічі за Розділом 9 «Фінансові послуги», у ході яких обговорено наступні питання:
✔️банківські та фінансові конгломерати;
✔️інфраструктура фінансових ринків;
✔️ринки цінних паперів та інвестиційні послуги;
✔️страхування;
✔️стале фінансування;
✔️цифрові технології.

Такі двосторонні зустрічі в межах скринінгу є невід’ємною частиною переговорного процесу для вступу України до Європейського Союзу.

👨🏻‍💻Розраховуємо найближчим часом завершити консультації щодо складових Кластеру 2 «Внутрішній ринок», щоб якомога раніше відкрити переговори за ним після відкриття перемовин у рамках фундаментального Кластеру 1.

Мені здається у всіх цих фахових дискусіях, дивовижних гіпотезах і вражаючих пропозиціях відносно українських надр, ми всі повинні виходити з простого до банальності факту прямої дії статті 13 Конституції України, згідно якої українські корисні копалини та надра є об'єктами права власності Українського народу. І так, можуть бути передані в користування, але на умовах та в порядку, передбаченому Кодексом про надра, який на разі для цього передбачає аукціон.
Це ж стосується і вкрадених «у користування» різними «поважними людьми» родовищ раніше, які підлягають безумовному поверненню народу.
Працюємо аби цей процес прискорити.

І так, ми безперечно зацікавлені в залученні для видобутку корисних копалин інвестицій, передусім із США, але виключно з урахуванням інтересів Українського народу і без порушення закону.
Знаю напевно, що наш Президент це чітко розуміє. І вдячний за його принципову позицію!