📲Представлено Індекс цифрової трансформації регіонів – 2024.
Це вже третє подібне дослідження, яке має показати рівень проникнення сучасних технологій та рішень у різні сфери суспільного життя країни.

Цього року для складання рейтингу використовувались оцінки за 9 такими показниками:
🔹інституційна спроможність;
🔹розвиток Інтернету;
🔹розвиток ЦНАП;
🔹впровадження режиму «без паперів»;
🔹цифрова освіта;
🔹візитівка області;
проникнення базових електронних послуг;
🔹галузева цифрова трансформація;
🔹індивідуальні проекти CDTO.

🏆Лідерами у питаннях цифрової інформації виявились (у діапазоні від 0 до 1):
▪️Львівська область (0,850);
▪️Дніпропетровська область (0,844);
▪️Одеська область (0,805);
▪️Вінницька область (0,755);
▪️Волинська область (0,711).

🔻Серед найменш цифровізованих:
▪️Донецька область (0,129);
▪️Миколаївська область (0,180);
▪️Запорізька область (0,209) – маємо сприймати з розумінням, адже це прифронтові регіони;
▪️Хмельницька область (0,230);
▪️Чернівецька область (0,254).
Повні результати – у доданому файлі.

Не моє, але почитати корисно. Так би мовити, в освітніх цілях.

Філософська казка про гівно! Прочитаєте 1 раз, а запам’ятаєте назавжди :)

У лісі жило гівно.

Одного разу в цей ліс пішов мудрець. Гівно вискочило з лісу перед мудрецем і прокричало грізним голосом: “Я тебе з’їм”. Мудрець злякався і втік.
Мораль: Гівна боятися – в ліс не ходити.

Потім в ліс пішов другий мудрець. Перед ним вискочило гівно і прокричало: “Я тебе з’їм”. Мудрець не злякався і штовхнув гівно ногою. Гівно завоняло.

Мораль: Ти можеш боротися з гівном, але гівно буде смердіти.

Третій мудрець пішов в ліс. З лісу вискочило гівно, знову прокричало: “Я тебе з’їм”, а мудрець відповів “Я сам тебе з’їм” і з’їв гівно. На смак гівно виявилося гівном.

Мораль: Ти можеш перемогти гівно, але смак перемоги тобі не сподобається.

Тоді четвертий мудрець пішов в ліс. Гівно вискочило з лісу, пригрозило з’їсти мудреця, але мудрець не злякався і пройшов мимо. Гівно покричало, покричало, заплакало, пішло і втопилося. Тому що метою гівна було лякати мудреців.

Мораль: Якщо зустрів гівно, пройди повз.

📉За оперативними даними НБУ, банківські вклади у національній валюті скоротились на 3%  («мінус» 56,5 млрд. грн) до 1826,9 млрд. грн. При цьому вклади бізнесу скоротились на 5,2% (-56,7 млрд. грн.), населення – несуттєво збільшились (+0,2 млрд. грн.).
Вклади в іноземній валюті збільшились на 1,1% (+0,24 млрд. дол.) як за рахунок підприємств, так і населення.

❕Щодо відпливу депозитів у гривні у січні – це сезонне явище.
Ця тенденція спостерігалась у десять з одинадцяти останніх років.
І хоча звісно для кожного року є своя додаткова специфіка, як це було наприклад на початку 2015 року або 2022 року, це виключно сезонне явище.

☑️Воно пов’язане із піковими розрахунками у грудні, наприкінці року. Оскільки і бюджет, і приватний сектор намагається по максимуму закрити розрахунки, то залишки коштів на вкладах під кінець року зростають більш інтенсивними темпами. Зокрема, лише за грудень 2024 року вони зросли на 140,4 млрд. грн. за гривневими вкладами. Це особливо видно по розрахункам в останні дні року.  

Із початком нового року частина з таких коштів знімається з рахунків для задоволення першочергових потреб.
І дуже добре, що цього року (на відміну від минулого) на цій сезонній історії не роблять хайп про втрату довіри до банківської системи під надуманими причинами. Бо хайп зараз нам точно не потрібен.
💁‍♂️Попри третій рік повномасштабної війни , банківська система залишається надліквідною, прибутковою і належно капіталізованою.

Насправді, якщо нічого не робити з корупцією на митниці, чорти втрачають звʼязок з реальністю.

Направляю депутатські звернення:
◾️до БЕБ щодо перевірки інформації про наявність ознак контрабанди товарів за даним фактом;
◾️до Держмитслужби щодо надання інформації про:

▫️кількість перетинів кордону в напрямку "в'їзд в Україну" (в розрізі червоного і зеленого коридору) автомобілем Iveco, держномер ВС5179ТМ, з початку 2024 року, з них порожнім (помісячно), із зазначенням інформації про підрозділи митного оформлення в зоні діяльності яких цей ТЗ перетинав кордон (ВМО, назва пункту пропуску);
▫️кількість митних оглядів цього ТЗ, а також виявлені факти порушень митних правил в яких був присутній цей ТЗ;
▫️причини не складання за фактом висвітленим у ЗМІ протоколу про ПМП за ст. 483 МКУ "Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю", як це було зроблено львівськими митниками в аналогічній ситуації в пункті пропуску «Шегині-Медика» щодо 48 коробок із 11 520 банками нікотинових паучів.
(https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/u-porozhnomu-busi-lvivski-mitniki-znaishli-tonnu-kavi-i-nikotinovi-pauchi-na-3-mln-grn-2022).

Беру кейс під контроль. Вимагаю притягнення до кримінальної відповідальності злочинців та звільнення всіх причетних.

https://t.me/plinskiymedia/6231

Взагалі на 6му році при владі констатувати таке на митниці сором і ганьба… для нас передусім, для влади.
Починали з санкцій чортам, а завершуємо…
Соромно…

✅📝Підписано Угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Україною та Об’єднаними Арабськими Еміратами.
Йдеться про запуск режиму вільної торгівлі (який охопить 96,6% усієї української товарної номенклатури, що дозволить збільшити постачання широкого спектру вітчизняної продукції в одну з провідних економік Аравійського півострову), створення можливостей для цифрової торгівлі (скасовано мита на цифрову та електронну передачу даних, врегульовано питання щодо цифрових платежів, захисту персональних даних і створення прозорих правил для бізнесу, що розвиває цифрову економіку), зняття обмежень на режим іноземного інвестування (зокрема на максимальну частку іноземного капіталу у 49%, що дозволить українському бізнесу реєструвати компанії з іноземним капіталом до 70%, в окремих секторах – поступово до 100%, у вільних економічних зонах – до 100%).

🔺Торік обсяг експорту української продукції до ОАЕ збільшився на 23,9% і склав 266,8 млн. доларів, постачання продукції з ОАЕ до України скоротились на 9,4% до 148,3 млн. доларів, позитивне сальдо торгівлі становило 118,5 млн. доларів – в 2,3 рази більше, ніж у 2023 році (51,6 млн. доларів).

🟢Підписана Угода створює додаткові умови та можливості для збільшення показників торгівлі між нашими країнами.

Окрім цього, досягнуто домовленості про створення Ради з інвестицій Україна – ОАЕ, а також Комітету з питань малого і середнього бізнесу.
❕Це також дуже важливі рішення, адже розраховуємо на серйозну участь інвесторів з ОАЕ у реалізації програм відновлення України, розширення співпраці по лінії МСБ задля зміцнення його ролі у національній економіці України.

✔️Час від часу повертаюся до теми дерегуляції.
Два роки тому запрацювала Міжвідомча робоча група (МРГ), яка мала докорінно змінити бізнес-клімат у державі.

👨🏻‍💻11 місяців її роботи були доволі динамічними – 19 тематичних засідань із залученням незалежних експертів, представників бізнес-спільноти, на яких послідовно та прискіпливо розбирали на молекули застаріле та неефективне регуляторне поле, що складалось майже з 1,3 тисячі різноманітних інструментів.

Рекомендації МРГ також були досить рішучими – 456 інструментів запропоновано скасувати, 584 – оптимізувати, те, що залишиться, повинні були за можливості зробити максимально цифровим.
🔸Далі – майже восьмимісячна пауза, після якої 3 вересня 2024 року уряд ухвалив оновлений План заходів з дерегуляції.

Як заявила тоді співголова Міжвідомчої робочої групи, коментуючи прийняте рішення,

«рекомендації МРГ щодо скасування чи оптимізації інструментів, напрацьовані спільно з експертним середовищем та з урахуванням запитів бізнесу, стали основою оновленого плану, який затвердив Уряд. За підсумками виконання плану умови провадження підприємницької діяльності будуть спрощені, адміністративні витрати бізнесу суттєво зменшаться».

Утім сам План виявився доволі скромним порівняно з рекомендаціями МРГ – усього 99 пунктів, а скасування погодження інструкції про порядок прибирання пилу у виробничих приміщеннях з робочих місць та майданчиків, дозволу на розміщення в приміщеннях для утримання тварин та птиці електроводонагрівників, дозволу на установку тимчасових металевих та інших нетеплоємних печей у кінотеатрах – далеко не те, чого очікував бізнес.
Але на кону тоді стояли зовсім не інтереси останнього, а чисто бюрократично-меркантильне питання – менше місяця залишалось до кінця третього кварталу 2024 року, а План (неважливо у якому вигляді та якого змісту) був одним з індикаторів, без виконання якого можна було пролетіти повз транш у рамках інструменту Ukraine Falicity.
Індикатор «закрили», фінансування від ЄС отримали, і, враховуючи, що ось уже давненько не чути гучних повідомлень про успіхи дерегуляції, все обмежилось «переведенням подиху».

💁‍♂️Вочевидь, в ідеологів реформи не вистачає розуміння, що дерегуляція та покращання бізнес-клімату – це не те завдання, де можна щось один раз зробити, позначити галочкою «виконано» та забути.
Це багатокроковий ітераційний процес – завершивши один етап, треба переходити до наступного, дивитись, що ще залишили неефективного, стримуючого розвиток, знімати ще більше бар’єрів та перепон, скасовувати додаткові інструменти, без яких можна обійтись, задля полегшення умов ведення бізнесу.
Для реалізації планів відновлення ми потребуємо сотні мільярдів доларів інвестицій, залучення яких можливе лише за умови суттєвого покращання бізнес-клімату в державі.

Форбс достатньо грунтовно розібрав «шокуючу» новину про сплеск закриття ФОПів у січні.
Без істерик «експертів» та зрадофілів.
Рекомендую.

https://forbes.ua/business/minus-60-000-v-ukraini-rekord-zakrittya-fopiv-pid-chas-velikoi-viyni-yaki-prichini-i-chi-ochikuvati-silniy-vidtik-dali-18022025-27268

Економіст Юрій Гайдай ставить остаточну крапку в гостросюжетному трилері від кращих «експертів» нашого підʼїзду «Навіщо Гетманцев вбив 60к ФОПів».

Розвʼязка захоплююча. Рекомендую.

https://www.facebook.com/share/19nmVjnziP/?mibextid=wwXIfr

Вистоїмо

Нічого нового.

Політика - це про інтереси, а не про мораль. Велика політика - це про її відсутність.
І відсутність ілюзій.
Треба бути прагматичними та дорослими.
Розраховувати на себе, свої сили, своє військо. Маємо створювати альянси, входити в союзи, але памятати, що у глобальній політиці не має вічних союзників, а є лише національні інтереси. Це правило діє для всіх держав, особливо для молодих, через недалекоглядність еліт, в яких можна так легко "впарити" папір під назвою «Будапештський меморандум» або інші обіцянки. Це і є про субєктність на глобальній арені, шлях до якої треба виборювати. І на цьому шляху є питання, які мають вирішувати лише українці і для українців. В інтересах української нації, наших дітей і майбутнього. Ми самі розбиремось як, кого, в який спосіб і коли нам обирати. Шлях до національної субєктності починається і з цього в тому числі.

Дякуємо, що вкотре повертаєте нашу молоду державу у сувору реальність. Бог не дає випробувань, які ми не можемо винести. Дякуємо, що робите нас сильнішими.

💸У січні із загального фонду державного бюджету профінансовано видатків на 214,1 млрд. грн.
Ця сума на 42,5% (на 63,9 млрд. грн.) перевищує аналогічний показник за першій місяць минулого року.
Такі оперативні дані наводить Держказначейство.

Куди було спрямовано кошти:
▪️ 110,0 млрд. грн. – на оплату праці з нарахуваннями, у тому числі 84,7 млрд. грн. виділено на грошове утримання військовослужбовців;
▪️ 58,5 млрд. грн. – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, різних видів допомоги, стипендій), зокрема: 17,7 млрд. грн. – трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до них; 8,1 млрд. грн. – на соціальний захист дітей та сімей, громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей та інших вразливих категорій населення; 5,0 млрд. грн. – на виплати житлових субсидій та пільг громадянам, оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
▪️ 14,5 млрд. грн. – на обслуговування державного боргу;
▪️ 12,5 млрд. грн. – на трансферти місцевим бюджетам;
▪️ 9,2 млрд. грн. – на оплату використання товарів і послуг, у тому числі 3,0 млрд. грн. – для підтримки Збройних Сил України та інших складових сил безпеки, оборони та охорони правопорядку (придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту, оплата пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, комунальних послуг); 2,8 млрд. грн. – спрямовано на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;
▪️ 4,4 млрд. грн. – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям), зокрема 2,1 млрд. грн. – на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України; 1,5 млрд. грн. – на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (який адмініструє програму «Доступні кредити 5-7-9%»; щодо останнього зверну увагу на те, що у січні на її реалізацію спрямовано 1/12 річного фінансування, але не слід забувати, що кошти на цю програму не перший рік вичерпуються достроково, у результаті чого маємо утворення заборгованості перед банками з компенсації вартості виданих пільгових кредитів).