📑✔️Світовий банк, Європейська Комісія та ООН представили оновлену Швидку оцінку збитків та потреб RDNA4.
Це вже четверта редакція документу, який охоплює період від 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2024 року.
Далі – ключові цифри та оцінки з RDNA4.

◾️Шкода та збитки.
Пряма шкода в результаті вторгнення є величезною. Загальний прямий збиток будівлям та інфраструктурі в різних секторах оцінюється приблизно в 176 млрд. дол.

Найбільше постраждали сектори житлового будівництва (близько 57 млрд. дол., 33% від загального збитку), транспорту (приблизно 37 млрд. дол., 21%), енергетики та видобувної промисловості (понад 20 млрд. дол., 12%), торгівлі та промисловості (понад 17 млрд. дол., 10%), освіти та науки (понад 13 млрд. дол., 8%), сільське господарство (понад 11 млрд. дол., 6%).

Прифронтові області (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька та Херсонська) зазнали найбільших збитків, які становлять близько 116 млрд. дол., або 66% від загального збитку. Київська область та місто Київ також зазнали значних накопичених збитків на загальну суму 16 млрд. дол.
🔺У середньому в оцінених секторах пряма шкода зросла майже на 24 млрд. дол. (або 15,5%) порівняно з RDNA3 (152 млрд. дол.). Різке зростання спостерігається в енергетичному секторі, де значне збільшення масштабів атак призвело до 93% збільшення збитків, завданих активам, включаючи інфраструктуру виробництва, передачі та розподілу електроенергії.

У житловому секторі пошкодження зросли на 3%. Згідно з поточною оцінкою, 13% усього житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, що зачіпає понад 2,5 мільйона домогосподарств.

Інші сектори критичної інфраструктури також продовжують зазнавати значних збитків: для об’єктів водопостачання та каналізації вони зросли на 16% після RDNA3, транспортних об’єктів – приблизно на 9%, об’єктів торгівлі та промисловості – майже на 12%.
У більшості секторів фіксується збільшення збитків на 5–20% порівняно з RDNA3. У кількох секторах зміни у збитках є більш суттєвими — зареєстровано як збільшення, так і зменшення. Сектори з найбільш помітним зростанням збитків включають освіту та науку (141%), енергетику та видобувну промисловість (94%), соціальний захист (81%), а також державне управління (26%). Зменшення шкоди було зафіксовано в сферах навколишнього середовища, управління природними ресурсами та лісового господарства (-47%), комунальних послуг (-41%), а також реагування на надзвичайні ситуації та цивільного захисту (-5%).

При цьому зменшення збитків найчастіше пояснюється зміною методології (наприклад, централізоване теплопостачання тепер оцінюється як частина енергетичного сектору, а не муніципальних послуг), або доступністю детальних даних, які покращують точність оцінок (наприклад, у секторі освіти та науки). У секторі навколишнього середовища, управління природними ресурсами та лісового господарства збиток зменшився порівняно з RDNA3 на 47% в основному завдяки перегляду в бік зменшення оціночної площі згорілих і недоступних лісів.

Сумарні економічні, соціальні та інші грошові збитки становлять близько 589 млрд. дол., що значно перевищує збиток, завданий активам. Найбільше збитків припадає на торгівлю та промисловість (близько 214 млрд. дол., або 36% від загального обсягу збитків), сільське господарство (73 млрд. дол., 12%), енергетику та видобувну промисловість (72 млрд. дол., 12%), транспорт (47 млрд. дол., 8%) та управління небезпекою вибухонебезпечних речовин (30 млрд. дол., 5%).

Як і у попередніх RDNA, загальні цифри збитків у RDNA4 не включають втрату доходу домогосподарств, оцінену в понад 73 млрд. дол.
Результати втрат у RDNA4 показують помітне збільшення в порівнянні з результатами втрат у RDNA3 (499 млрд. дол.) – у середньому на 18% у всіх секторах.
Найбільше чисте збільшення втрат зафіксовано в торгівлі та промисловості (на 41 млрд. дол.), а також в енергетиці та видобувній галузі (понад 18 млрд. дол.). Серед інших секторів, у яких зафіксовано збільшення втрат, – правосуддя та державне управління (+68%), соціальний захист (+52%), культура та туризм (+49%), освіта та наука (+40%).

Якщо збитки зосереджені в прифронтових областях, то втрати розподіляються по всій країні. Втрати в прифронтових областях (Донецька, Харківська, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська) становлять 182 млрд. дол. (або 31% загальної суми по країні). Київ разом із Київською областю разом зазнали 131 млрд. дол. втрат (20%). Найбільш виразне чисте збільшення втрат порівняно з RDNA3 спостерігається в Запорізькій (30,8 млрд. дол.), Київській (14,5 млрд. дол.) та Дніпропетровській (14,1 млрд. дол.) областях.

◾️Потреби.
Станом на кінець грудня минулого року потреби у відновленні та реконструкції протягом наступних 10 років оцінюються майже в 524 млрд. дол., що приблизно в 2,8 рази перевищує оцінений номінальний ВВП України на 2024 рік. Ці значні потреби виникають через велику географічну територію (включаючи густонаселені райони), яка постраждала протягом майже трьох років, а також через триваючі пошкодження та руйнування.
Ці витрати, розраховані на наступні 10 років, враховують принципи відновлення «краще ніж було» (включаючи перехід до нижчої енергоємності та впровадження сучасних стандартів), а також інфляцію, ринкові умови, зростання вартості будівельних робіт, яке зазвичай спостерігається в районах великого будівництва, та вищі страхові премії.

➡️Потреби у реконструкції та відновленні є найбільшими в житловому секторі (майже 84 млрд. дол., або 16% загальних довгострокових потреб). Далі йдуть транспортний сектор (близько 78 млрд. дол., 15%), енергетика та видобувна промисловість (68 млрд. дол., 13%), сектор торгівлі та промисловості (64 млрд. дол., 12%), сільське господарство (55 млрд. дол., 11%), соціальний захист (39 млрд. дол., 7%), а також управління небезпекою вибухонебезпечних речовин (майже 30 млрд. дол., 6%).
У всіх секторах лише витрати на розчищення та управління сміттям досягають майже 13 млрд. дол.

Дані про задоволення потреб надано вісьмома секторами: житлове будівництво (5 млрд. дол.); освіта і наука (528 млн. дол. США); сільське господарство (873 млн. дол.); телекомунікації, цифрові технології та медіа (116 млн. дол.); торгівля та промисловість (3,1 млрд. дол.); фінанси та банківська справа (3,1 млрд. дол.); реагування на надзвичайні ситуації та цивільний захист (478 млн. дол.); правосуддя та державне управління (8 млн. дол.). Потреби, задоволені в усіх цих секторах разом, становлять понад 13 млрд. дол., включаючи державні та приватні внески.

📈Між RDNA3, коли потреби становили приблизно 486 млрд. дол., і RDNA4, потреби зросли на понад 37 млрд. дол. (7,7%), зосереджених у кількох ключових секторах. На додаткові потреби в енергетичному і видобувному секторах та секторі освіти і науки разом припадає основна частина збільшення, яке зумовлене значним збитком, заподіяним цим секторам у 2024 році.

До регіонів із найбільшою позитивною чистою зміною потреб належать Запорізька, Харківська, Донецька та Одеська області.
Майже половина зареєстрованих потреб була покрита приватним сектором. Це підкреслює його критичну роль у процесі відновлення та реконструкції та у забезпеченні необхідних ресурсів. Багато компаній почали інвестувати в ремонти та підвищення стійкості, впроваджувати такі рішення як розподілені енергетичні рішення (наприклад, газові електростанції, сонячні панелі, біогаз).
Компанії приватного сектору задовольняють більшість потреб у торгівлі та промисловості, фінансах та банківській справі, а також у телекомунікаційному та цифровому секторах.

◾️Відновлення та реконструкція.
Пріоритети відновлення та реконструкції України на 2025 рік включають державні інвестиційні проекти та неінвестиційні програми на загальну суму 17,32 млрд. дол., з яких 11,88 млрд. дол. визначено як інвестиційні проекти та 5,44 млрд. дол. як неінвестиційні програми з загальним дефіцитом фінансування у 9,96 млрд. дол.

👨🏻‍💻Підготовлений торік Єдиний портфель інвестиційних проектів (SPP) включає 787 багаторічних проектів на загальну суму 61,7 млрд. дол., з яких 304 проекти були визначені пріоритетними на 2025 рік з орієнтовною вартістю 11,88 млрд. дол. (з них 92 проекти отримали 5,25 млрд. дол. у вигляді фінансування з державного бюджету, державних гарантій та коштів міжнародних фінансових організацій).
У якості неінвестиційних програм на 2025 рік було визначено 44 пріоритетні програми на загальну суму 5,44 млрд. дол., з яких 19 програмам виділено 1,91 млрд. дол. у вигляді фінансування з бюджету та від партнерів із розвитку.

Про військову цензуру видатків.

🇺🇸🇺🇦Питають про двосторонню угоду України із США, текст якої опублікували ЗМІ

Не бачив оригіналу документу, але з того що оприлюднено, маємо рамкову угоду:

▫️Предметом договору є створення Інвестиційного фонду відбудови України, який спільно наповнюватимуть та управлятимуть Україна і США.
▫️Внесок України у Фонд становить 50% майбутніх надходжень від використання (у документі – монетизації) природно-ресурсних активів у держвласності разом із супутньою енергетичною, транспортною інфраструктурою. Утім цей внесок не поширюється на «теперішні джерела надходжень, які вже входять до складу загальних доходів бюджету України»
▫️Кошти фонду вкладатимуть у проекти і активи в Україні, пов’язані із видобутком, переробкою корисних копалин (в т.ч. нафти, газу, видобувних матеріалів), розвитку пов’язаної інфраструктури (в т.ч. портів, терміналів СПГ), але не виключно із цією сферою.
▫️Кошти фонду ре-інвестуватимуться з метою «сприяння безпеці, захисту та процвітанню України», залучення більшого обсягу інвестицій і забезпечення достатнього обсягу капіталу для відбудови України. Утім також передбачена виплата дивідендів із Фонду.
▫️Документ містить посилання на «підтримку США зусиль України отримати гарантії безпеки задля стійкого миру», а також необхідність визначення конкретних кроків для захисту спільних інвестицій.

💁‍♂️Як і для будь-якої рамкової угоди, зараз маємо дуже багато питань:  щодо умов внеску України, можливості участі у Фонді інших партнерів (що було б логічним),функціонування самого Фонду, і головне – безпекових гарантій (що може бути як частиною угоди про Фонд, так і інших двосторонніх договорів між Україною І США).
Зараз на ці питання не має відповідей, а отже оцінити ефект від угоди неможливо.  

Після підписання «рамки» має бути розроблена детальна Угода про сам Інвестиційний фонд відбудови. В ході цієї роботи, а це декілька раундів перемовин, сподіваюсь, відповіді на основні питання будуть озвучені або принаймні більш глибоко опрацьовані.

Нагадаю, деталізована Угода про Інвестиційний фонд має бути ратифікована Верховною радою.    

👥Україна домовилась про стажування державних службовців у Європейській Комісії.
Відповідний Адміністративний протокол було підписано цього тижня у Києві.

Для України буде запропоновано дві програми:
✔️National Experts in Professional Training Programme (NEPTs) – короткострокове стажування в ЄК тривалістю 3-5 місяців;
✔️Seconded National Experts (SNEs) – зайняття вакансій національних експертів у ЄК на термін до 2 років.

Після завершення відрядження державні службовці мають повернутись до органу, з якого вони були направлені до ЄК.
❕Для України покращення якості державного управління – одне з найголовніших та найактуальніших завдань.
Адже блок «Функціонування демократичних інститутів і реформа державного управління» стоїть першим у Кластері 1 «The Fundamentals of the Accession Process», який відкривається першим та закривається останнім, і які б у нас не були здобутки за усіма іншими напрямами – ми муситиме продемонструвати суттєвий прогрес у частини якості державного управління.
Нині – треба бути відвертим – воно доволі слабке.
📑Візьмемо останній (жовтень 2024 року) Звіт ЄК про прогрес України в рамках пакету розширення.
Оцінка поточного стану реформування державного управління – 2 за п’ятибальною шкалою, прогрес за останній рік – 4 за шестибальною.
Прогрес, досягнутий з осені 2023 року за трьома десятками розділів, які входять у переговорну рамку для вступу України до ЄС:
▪️дуже хороший прогрес – у жодній сфері;
▪️хороший прогрес – 6 сфер;
▪️певний прогрес – 18 сфер;
▪️обмежений прогрес – 11 сфер.

💁‍♂️Тож маємо дуже оперативно вирішувати завдання поліпшення якості державного управління – як для того, щоб вже зараз більш успішно та результативно впроваджувати необхідні для євроінтеграції реформи, розбудовувати горизонтальні зв’язки з національними та загальноєвропейськими інституціями, на «одній мові» вести переговори з європейськими партнерами про вступ України до ЄС (які плануємо вести досить динамічно), так і на майбутнє, де нам знадобиться нова генерація професійних чиновників вже під стандарти членства в Об’єднанні та для майбутньої роботи в європейських структурах.

Радий зустрітися з керівництвом Хортиці.

Вдячний Хортиці за значне підвищення податкової інтенсивності, прозоре введення бізнесу, підтримку працівників та внесок у зміцнення національної економіки.

Подібні зустрічі є важливими, адже допомагають отримувати об’єктивний зворотний зв’язок.

💰✔️Завершено фінансування пенсій за лютий.
В останній місяць нинішньої зими на пенсійні виплати направлено 62,2 млрд. грн., у тому числі:
▪️53,4 млрд. грн. – через уповноважені банки;
▪️8,8 млрд. грн. – через АТ «Укрпошта».
Також у сфері відповідальності Пенсійного фонду профінансовано:
▪️понад 4,9 млрд. грн. – житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу;
▪️більше 2,7 млрд. грн. – на страхові виплати (у т.ч. майже 1,6 млрд. грн. – на оплату лікарняних).
Усього від початку 2025 року відповідні видатки становили:
▪️на виплату пенсій – 123,9 млрд. грн.;
▪️на виплату житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 9,9 млрд. грн.;
▪️на страхові виплати – 5,7 млрд. грн. (у т.ч. на оплату лікарняних – 3,4 млрд. грн.).

👨🏻‍💻Тим часом нагадаю, що вже за декілька днів розпочнеться третя під час повномасштабної війни індексація пенсійних виплат.
Розмір індексації з 1 березня 2025 року – +11,5%.
Що буде проіндексовано:
🔸пенсії, призначені відповідно до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України»;
🔸мінімальні розміри пенсій по інвалідності, визначені абзацами другим і третім частини першої статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та частиною третьою статі 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
🔸надбавки за особливі заслуги борцям за незалежність України у XX столітті, визначені абзацом другим частини першої статті 5 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».
Крім того, передбачено індексацію щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.

🧮Мінімальний розмір підвищення пенсій у зв’язку з індексацією – 100 грн., максимальний – не може перевищувати 1 500 грн.
Також збільшено розмір мінімальної пенсії непрацюючим пенсіонерам віком 65+ років, які мають повний страховий стаж, та розміри мінімальних пенсійних виплат особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та різним віковим категоріям у залежності від набутого ними страхового стажу.
🗓️Дата автоматичного (без додаткового звернення) перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам – 1 квітня 2025 року.

Статистика неповерненців за системою «Шлях», приголомшує, але не дивує.
Всі ці створені війною солодкі схемки, дірочки в парканах, пільги, що зробили людей мільйонерами, будуть існувати рівно до того часу, поки за них не буде нести персональну відповідальність посадова особа - керівник відповідного органу.
Політичну і кримінальну.

✅Поставлено остаточну крапку у справі про законність націоналізації «Приватбанку».
Верховний Суд 26 лютого залишив без задоволення касаційну скаргу колишнього його ключового співвласника та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції (Шостого апеляційного адміністративного суду), яким було закрито провадження у справі про оскарження рішень органів державної влади про виведення Приватбанку з ринку за участю держави.

❕Ця історія тривала понад 8 років.
Один з найбільших олігархів країни тривалий час використовував найбільший банк держави як гаманець для своїх численних бізнес-проектів у різних сферах – аж доки не довів ситуацію до того стану, що розмір регулятивного капіталу фінансової установи перейшов до від’ємного значення, що підтвердили й міжнародні аудитори.
Власники не виконали взяті на себе зобов’язання з фінансового оздоровлення Приватбанку.
🏦І в ситуацію, коли під загрозою опинилось існування найбільшого банку країни, була змушена втрутитись держава – 18 грудня 2016 року НБУ прийняв рішення про визнання банку неплатоспроможним та подальше виведення його з ринку за участю держави, а Уряд того ж дня ухвалив рішення про входження держави до капіталу Приватбанку.
💲Його порятунок тоді обійшовся державі у більш ніж 155 млрд. грн., які пішли на докапіталізацію банку.
Багато років колишні співвласники Приватбанку у той чи інший спосіб намагались зачепитись хоч за щось, що дало б їм змогу скасувати прийняті державою рішення та повернути фінансову установу під свій контроль.
Тривалий час їх позови та апеляції блукали між різними судовими інстанціями, і ось цю історію нарешті завершено.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає. 

📊Річна промислова інфляція у січні перетнула 30%
За даними Державної служби статистики, зростання цін виробників промислової продукції за січень 2025 (до грудня 2024) уповільнилось до 0,6%, що є найнижчим показником із березня минулого року.
Тим не менш, на тлі низької бази минулого року (у першому кварталі якого фіксувалась суттєве зниження цін виробників), промислова інфляція у річному вимірі продовжила прискорюватись, сягнувши у січні 32,5% (до січня 2024).  

Найбільше ціни виробників (до січня 2024) зросли у таких галузях промисловості:
▪️Постачання електроенергії, газу, пари (+53%);
▪️Виробництво фармацевтичних продуктів (+35,9%);
▪️Виробництво харчових продуктів (+20,6%).

📈У найближчі два місяці річна промислова інфляція продовжить прискорюватись до 40%, обумовлюючи тиск на споживчі ціни (прямо через вартість сировини, що впливає на ціни на продукти харчування, ліки та ін., і опосередковано через вартість оплати праці і енергоресурсів, які закладаються у собівартість).  
Триваюча третій рік повномасштабна війна об’єктивно сама по собі перетворюється постійний проінфляційний фактор. На макрорівні цей вплив проявляється через величезний подвійний дефіцит бюджету (≈24% ВВП, без грантів) і зовнішньої торгівлі (рахунку поточних операцій, ≈ 7% ВВП), який  закривається за рахунок міжнародної допомоги. На мікрорівні - через зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення, оплату праці, логістику тощо.

❕Зараз ситуація контрольована: маємо повністю закриту потребу у бюджетному фінансуванні на 2025 рік і частину наступного року, достатні міжнародні резерви для підтримки стабільності обмінного курсу. З точки зору макрофінансової стабільності, фінансова ситуація об’єктивно краща, ніж на початку повномасштабного вторгнення.

💁‍♂️Утім вірним буде і те, що ми входимо у період найбільшої турбулентності з березня 2022 року. Допоки така невизначеність триватиме, маємо запровадити жорстку військову цензуру непріоритетних бюджетних видатків (неефективні програми підтримки, капітальні видатки, які можуть почекати, утримання органів влади), посилити детінізацію по всім напрямкам фіскальної і фінансової політики (ресурс якої тільки у податковій сфері + 4 млрд. дол. додаткових надходжень до бюджету), вжити заходів для скорочення зовнішньоторговельного дефіциту і тіньового відтоку капіталу, що все разом сприятиме економії міжнародних резервів країни.