📉📲Порівняно із січнем 2022 року експорт IT послуг скоротився майже на чверть
За попередніми даними Національно банку України, у січні 2025 року експорт комп’ютерних послуг становив 489 млн. дол., що на 3,7% (19 млн. дол.) менше за аналогічний період минулого року.

🔻Скорочення експорту IT у річному вимірі триває третій рік поспіль.
Падіння пов’язано насамперед із війною та її негативним впливом на цю галузь (перенесенням замовлень/ частини офісів глобальних компаній в інші країни через безпекові ризики, зменшенням кількості IT спеціалістів, складнощами із бронюванням, погіршенням доступу до енергозабезпечення, що мало місце у різні періоди війни та ін.).

Порівняно із січнем 2022 року експорт комп’ютерних послуг скоротився на 23,5% («мінус» 150 млн. дол.).
❕Попри стиснення, галузь залишається надважливою частиною економіки та експортного потенціалу, на частку якої припадає 40,3% експорту всіх послуг у січні 2025 року (37,4% у 2024 році).

👨🏻‍💻За підсумками минулого року експорт IT послуг становив 6,45 млрд. дол. Якщо брати увесь експорт по товарам і послугам, це другий показник за експортною виручкою після продовольчих товарів. Для порівняння у 2024 році Україна експортувала продукції металургічної галузі на суму 4,42 млрд. дол., мінеральних продуктів – 3,14 млрд. дол., продукції машинобудування – 2,03 млрд. дол.

🤝Вдячний компанії JTI за відкритий діалог та сумлінне ставлення до виконання податкових зобов'язань.

Це важливий внесок у зміцненні економічної стабільності України.

📝Підсумки лютневого циклу засідань регуляторів щодо грошово-кредитної політики.
 
▪️Центральний банк Нової Зеландії знизив ставку на 50 б.п. – з 4,25% до 3,75%, відзначивши можливість подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики на тлі уповільнення інфляції.
У IV кварталі (як і у попередньому) споживчі ціни в країні виросли на 2,2%  проти 4,7% у IV кварталі 2023 року.
На 2025 рік інфляція прогнозується на рівні близько 2,0% із подальшим зниженням до 1,7% у 2026 році.
 
▪️Центральний банк Австралії уперше з листопада 2020 року зменшив ставку на 25 б.п. з 4,35% (на цьому рівні вона трималась дев’ять засідань поспіль) до 4,1%, відзначивши прогрес у боротьбі з інфляцією, водночас просигналізувавши про обережність відносно перспектив подальшого пом’якшення грошово-кредитної політики.
Річний рівень зростання споживчих ціну IV кварталі скоротився до 2,4% порівняно з 2,8% у ІІІ кварталі завдяки значному зниженню цін на електроенергію (-25,2% проти -15,8% у ІІІ кварталі) та паливо (-7,9% проти -6,2%).
 
▪️Банк Англії зменшив відсоткову ставку на 25 б.п. – з 4,75% до 4,50%. Його керівник заявив, що регулятор буде пильно стежити за розвитком ситуації у британській економіці, дотримуючись при цьому поступового та обережного підходу до подальшого зниження ставок.
Банк Англії також знизив прогноз щодо росту економіки країни у 2025 році до 0,75%, при цьому покращивши очікування показника зростання ВВП у два наступні роки – з 1,25% до 1,5%.
Очікується, що інфляція, яка нині перебуває на рівні 2,5%, досягне піку у 3,7% у ІІІ кварталі 2025 року через зростання цін на енергоносії та воду (попередня оцінка складала 2,8%), і вона повернеться до цільового показника у 2% тільки у IV кварталі 2027 року (на півроку пізніше, ніж зазначалось у попередньому прогнозі).
 
▪️Центральний банк Чехії у лютому відновив цикл пом’якшення грошово-кредитної політики, знизивши основну ставку на 25 б.п. – з 4,00% до 3,75%.
В країні продовжують спостерігатись інфляційні «гойдалки» – після скорочення темпів зростання споживчих цін до 2,2% у червні минулого року в останній місяць 2024 року вони прискорились до 3,3%, тоді як на початку 2025 року знов уповільнились до 2,9%

▪️Центральний банк Індії уперше за майже 5 років зменшив ключову відсоткову ставку.
Ставку репо знижено на 25 б.п. – з 6,50% (на цьому рівні її залишали незмінною протягом одинадцяти попередніх засідань регулятора) до 6,25%.
Інфляція в Індії у січні скоротилась до 4,31% порівняно з 5,22% у грудні (експерти у своєму консенсус-прогнозі були більш скептичними, передрікаючи 4,6%).
У регуляторі прогнозують, що цього року економіка країни зросте на 6,7%, а інфляція очікується на рівні 4,2%.
 
▪️Національний банк Таджикистану зменшив ставку рефінансування на 25 б.п. – з 9,00% до 8,75%. Як зазначили в регуляторі, рішення ухвалено з врахуванням ситуації з внутрішніми та світовими цінами на сировинні товари та відносно стабільних інфляційних очікувань.
За підсумками 2024 року споживчі ціни в країні зросли на 3,6% проти 3,8% у 2023 році.
На найближчі три роки Нацбанк країни встановив таргет інфляції у 5% +/- 2 в.п. У 2025 році очікується зростання ВВП на рівні 2024 року – 8,4%.
 
▪️Центральний банк Мексики знизив ключову ставку на 50 б.п. – з 10,0% до 9,5%, на тлі уповільнення інфляції, відзначивши при цьому можливість повторення аналогічного кроку на наступних засіданнях.
Зростання споживчих цін у перший місяць 2025 року склало 3,59% (проти 4,21% у грудні) завдяки уповільненню збільшення цін продукти харчування (+1,88% проти +4,36% у грудні, найбільший внесок припав на овочі та фрукти, які подешевшали на 7,73%).
Досягнутий показник інфляції – мінімальний за останні чотири роки, який дозволив їх «увійти» під верхню стелю визначеного центральним банком країни цільового діапазону (2-4%).  

 Ряд центробанків не став змінювати раніше ухвалені рішення.
 
▪️Центральний банк Польщі, як і передбачали експерти, зберіг ключову відсоткову ставку на рівні 5,75%.
Споживчі ціни у Польщі, після сплеску до рівня 4,2% у вересні та жовтні, у листопаді та грудні уповільнились до 3,9%, а у січні 2025 року підскочили до 4,3%.
 
▪️Центральний банк Угорщини залишив без змін свою ключову ставку – на рівні 6,5% – попри серйозне прискорення інфляції з 3,0% у вересні, 3,4% у жовтні, 3,9% у листопаді, 4,8% у грудні до 5,7% за підсумками січня 2025 року.
 
▪️Центральний банк Індонезії після зниження у січні зберіг усі три свої ставки на раніше встановленому рівні:
- депозитну – 5,00%;
- семиденного зворотного репо – 5,75%;
- кредитну – 6,50%.
У регуляторі зазначили, що нинішня грошово-кредитна політика відповідає цілі збереження рівня інфляції у межах цільового рівня та підтримки економічного зростання.
 
▪️Народний банк Китаю також не став змінювати свої ставки, які залишатимуться на рівні:
- 3,10% - по кредитах першокласним позичальникам на 1 рік;
- 3,60% - по кредитах першокласним позичальникам на 1 рік;
У регуляторі підкреслили, що віддають пріоритет збереженню фінансової та валютної стабільності, та пообіцяли підтримувати обмінний курс женьмінбі на «розумному та збалансованому рівні», попереджаючи ризики різких коливань.

Серед усіх карколомних реформ Трампа, відсутня найголовніша - заборона його вечірніх виступів.
Пропоную найпізніше 21.00 по Києву.
Серед проголошених реформ найбільше вражає скасування податків, в т.ч. на чайові та соціалку (виявляється є реформи, які ми вже успішно провели), та реформування соціальної системи, що здійснює виплати громадянам старшим за 100 та 150 років (виявляється є країни, де бардак з цим є більшим за нас).
Якщо серйозно, щодо нас нічого нового. Надія на мир міцнішає, перетворюючись в обґрунтоване сподівання. Наше завдання - зробити його справедливим і сталим.
Ну і принагідно приєднуємось до вітань Першої леді США).

🔺Експорт зерна Українським морським коридором сягнув 70 млн. тонн.
Понад 4 тисячі суден доставили вітчизняну аграрну продукцію до близько півсотні держав світу на азійському, африканському та європейському континентах.
Ще 36 млн. тонн вантажів – непродовольчі товари (зокрема, руда, металургійна продукція тощо).

✔️Відкриття у серпні 2023 року Українського морського коридору, який прийшов на заміну непродовженій Стамбульській зерновій ініціативі, дозволив додати до аграрної продукції ще й неаграрну, частка якої вже перевищує третину, що суттєво підтримало промисловість, для якої морські перевезення займали вагоме місце до початку повномасштабної війни.

Водночас, війна продовжує залишатись ключовим стримуючим фактором для експорту продукції через Чорне море. Нам не вистачає систем протиповітряної оборони, які б змогли захистити порти Великої Одеси від систематичних атак.
❕Вони тривають та регулярно завдають шкоди морському експорту.
У ніч на перший день весни стався черговий ракетний удар, у результаті якого поранено двох працівників та завдано руйнувань об’єктам портової інфраструктури Одеси.
Пошкоджені два іноземні судна – контейнеровоз «MSC LEVANTE F» під прапором Панами та суховантажне судно «SUPER SARKAS» під прапором Сьєрра-Леоне, завантажене більш ніж 21 тис. тонн кукурудзи та сої.
Кількість підбитих в українських морських портах іноземних суден сягнула 29-ти.
Відновлення наземної портової інфраструктури також вимагає часу та коштів. Певні ресурси були перерозподілені наприкінці минулого року, але коштів багато не буває. У цьому плані розраховуємо на проект Світового банку «Відновлення критично важливої логістичної інфраструктури та мережевого сполучення» (RELINC), який нині реалізується в Україні.

Торік вантажообіг морських портів склав 97,2 млн. тонн (майже в 1,6 разів більше, ніж у 2023 році).
💲Їх доходи перевищили заплановані на 39%.
До бюджетів усіх рівнів Адміністрацією морських портів перераховано більше 4 млрд. грн. податків та зборів.

#рейтингнайкращихплатників

Продовжуємо говорити про відповідальних платників податків, сьогодні відзначимо підприємства скляної промисловості.

🏭Склозаводи, особливо у війну, займають важливе місце в економіці країни, виробляючи продукцію, яка необхідна для будівництва та багатьох інших галузей.

Сумлінні платники у 2024 році:

◽️Вераллія Україна

◽️Костопільский Завод
Скловиробів

◽️Рокитнівський Скляний
Завод

◽️Малинівський склозавод

◽️Мар’янівський склозавод

◽️Ветропак Гостомельский
Склозавод


Хочу подякувати цим підприємствам також за їх роботу.

🏠🇺🇦Вікна в оселі українців тремтять майже не щодня, але упродовж усього цього часу українці ведуть активну боротьбу і завжди відновлюють зруйноване.

Цікавою ідеєю Д.Трампа є ідея дерегуляції в маркетинговій обгортці «1 in – 10 out».

З подібною ж ідеєю гучно виходило і наше Мінекономіки років з три тому.
Водночас, попри очевидність проблеми (та шляхи її розв’язання), з нею команда міністерства не впоралася.
Результат 11 місяців роботи у 2023 році міжвідомчої робочої групи з дерегуляції: пропозиція з 1,3 тисячі інструментів – 456 скасувати, ще 584 оптимізувати (разом – 1040).
Далі – 8 місяців роздумів та роботи з оформлення пропозицій у План дерегуляції (може думали б і довше, але на біду – це був індикатор Плану для Ukraine Facility на ІІІ квартал 2024 року) – і його було врешті прийнято на початку вересня 2024 року.
Весь План – 99 заходів.

З найяскравішого – скасування:
▪️дозволу на установку тимчасових нетеплоємних печей у кінотеатрах;
▪️дозволу на розміщення в приміщеннях для утримання тварин та птиці електроводонагрівників;
▪️дозволу на застосування для пульверизаторного фарбування емалі та фарб, що містять у собі з’єднання зі свинцю;
▪️погодження інструкції про порядок прибирання пилу у виробничих приміщеннях з робочих місць, проходів та сходів;
▪️погодження графіка аналізу повітря на робочих місцях;
▪️погодження статуту приватного центру туризму учнівської молоді, приватного центру / будинку / клубу еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді, станції юних натуралістів;
▪️висновку щодо можливого впливу будівництва та провадження господарської діяльності на стан народних художніх промислів;
▪️дубліката посвідчення мисливця; дубліката щорічної контрольної картки обліку добутої дичини…

Ось що, виявляється, системно заважало покращенню інвестиційного клімату в державі.
Коротко оцінюючи дерегуляційну реформу – «гора народила мишу».

Відверта бесіда про публічні фінанси у війну з Віктором Мазярчуком. Подекуди надто відверта, але вже як є.

https://youtu.be/G_wGp4-L46E