📑👥Європейська Комісія затвердила 47 стратегічних проектів у сфері критичної сировини.
Як зазначили в ЄК, це сприятиме посиленню спільних стратегічних сировинних потужностей, що, у свою чергу, зміцнить європейський ланцюжок створення вартості сировини та диверсифікує джерела постачання.

Відібрані стратегічні проекти – важливий крок з імплементації Акту про критичну сировину (CRMA), який визначив цільові показники у цій сфері до 2030 року, а саме – щоб європейський видобуток, оброблення та переробка стратегічної сировини задовольнила 10%, 40% і 25% попиту ЄС відповідно.

🇪🇺Проекти реалізовуватимуться в 13 державах-членах ЄС: Бельгії, Греції, Естонії, Іспанії, Італії, Німеччині, Польщі, Португалії, Румунії, Фінляндії, Франції, Чехії, Швеції.

Вони охоплюють один або кілька сегментів ланцюжка створення вартості сировини:
🔹25 проектів – видобутку;
🔹24 – оброблення;
🔹10 – переробки;
🔹2 – заміни сировини.

Усього проектами охоплено 14 з 17 стратегічних видів сировини, перелічених у CRMA, а саме: боксити/глинозем/алюміній; бор (металургійний сорт); кобальт; мідь; галій; германій; літій (клас батареї); металевий магній; марганець (акумуляторний); графіт (клас акумулятора); нікель (клас акумулятора); метали платинової групи; рідкоземельні елементи для постійних магнітів; вольфрам.
Вісмут, металевий кремній і металевий титан не охоплюються стратегічними проектами в першому затвердженому списку.

Завдяки реалізації проектів щодо літію (22 проекти), нікелю (12 проектів), графіту (11 проектів); кобальту (10 проектів) та марганцю (7 проектів) ЄС зможе повністю досягти своїх контрольних показників щодо видобутку, переробки та переробки літію та кобальту до 2030 року, одночасно продемонструвавши значний прогрес щодо графіту, нікелю та марганцю.

Стратегічні проекти щодо вольфраму (3 проекти) та магнію (1 проект) сприятимуть стійкості оборонної промисловості ЄС, яка спирається на використання цих матеріалів.

💶Очікувані загальні капітальні інвестиції, необхідні для реалізації 47 стратегічних проектів – 22,5 млрд. євро.
Для них передбачено спрощені положення щодо отримання дозволів (зберігаючи при цьому необхідність дотримання екологічних, соціальних та управлінських стандартів – ці аспекти вирішуються державами-членами і не є об’єктом спрощеної процедури видачі дозволів) – процес їх надання не перевищуватиме 27 місяців для проектів видобутку та 15 місяців для інших проектів (за стандартною процедурою дозвільні процеси можуть тривати від 5 до 10 років).
Стратегічні проекти, а також інші проекти з критично важливої сировини зможуть скористатися «єдиними контактними точками» у державах-членах ЄС, які будуть їх єдиними «співрозмовниками» протягом усього процесу видачі дозволів. 

☑️Перший конкурс заявок тривав з 23 травня до 22 серпня 2024 року, після чого незалежні експерти оцінили технічні, фінансові аспекти та аспекти сталого розвитку проектів, перевірили їх класифікацію згідно з Рамковою класифікацією ресурсів ООН та на предмет відповідності Акту про критичну сировину.
На основі цих експертних оцінок ЄК підготувала попередній перелік відібраних проектів, провела консультації з Радою з питань критичної сировини (до неї входять представники держав-членів ЄС за участі Європейського Парламенту як спостерігача) та після цього винесла висновок про прийняття переліку стратегічних проектів.

💰Стратегічні проекти можуть отримати підтримку завдяки можливостям регіональних та національних органів влади використовувати фінансування з Європейського фонду розвитку та Фонду згуртованості для підтримки проекту відповідно до нового Регламенту STEP.

❕Європейська Комісія анонсувала також про оголошення нового конкурсу заявок на стратегічні проекти, який наразі заплановано на кінець літа.
🇺🇦Що це означає для України❓
На першому етапі були відібрані проекти, розташовані виключно у державах ЄС.
Однак надання статусу стратегічного також можливе для і проектів, розташованих за межами території ЄС, якщо вони відповідатимуть критеріям, встановленим в CRMA.
Наразі Європейська Комісія отримала 46 заявок на проекти, розташовані в третіх країнах. Рішення про потенційний відбір таких проектів та можливі умови їх реалізації буде прийнято пізніше.

💁‍♂️Тож, формуючи відповідну політику щодо українських ресурсів (а боротьба у світі за контроль над критичною сировиною з боку ключових гравців посилюватиметься – бачимо це на прикладі політики США чи Китаю) – маємо дуже ретельно усе зважувати, враховуючи наше майбутнє членство у ЄС.

Ви помічали, що щирий сміх, на відміну від сліз, неможливо зімітувати?
Тобто можна зробити вправу обличчям, відтворюючи щось схоже. Але фальш буде очевидною.
Тому, сьогодні без сміху, без справжнього сміху. Попри всі ці балачки, що сміх допомагає на війні і життя продовжується.
Можливо і допомагає, але якось не виходить.
І життя продовжується не у всіх.

ПСО на ринку природного газу продовжено на неопалювальний сезон.
Термін покладання спеціальних обов’язків, який завершувався 30 квітня, продовжено до 31 жовтня 2025 року.
❕Це означає, що ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» реалізовуватиме за спеціальними цінами до кінця жовтня природний газ постачальникам природного газу в обсягах, необхідних побутовим споживачам, а також операторам газорозподільних систем (у розмірі нормативних, понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат, втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв’язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій).

💲👥До переліку суб’єктів, на які покладається зобов’язання щодо продажу газу НАК «Нафтогаз України» для формування з нього ресурсу для забезпечення побутових споживачів, операторів газорозподільних систем, виробників електричної енергії і виробників теплової енергії, додано контрольоване державою ПАТ «Укрнафта».

☑️ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» у неопалювальний період постачатиме газ суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної енергії, за такими цінами за 1000 куб. метрів газу:
▪️для теплоелектроцентралей, які виробляють електричну енергію в теплофікаційному циклі – 18 тис. гривень грн. (з урахуванням ПДВ);
▪️для теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, які виробляють електричну енергію в конденсаційному циклі – 14 тис. грн. (з урахуванням ПДВ);
▪️для газотурбінних та газопоршневих установок, які виробляють виключно електричну енергію – 14 тис. грн. (з урахуванням ПДВ);
▪️для газотурбінних та газопоршневих установок, які виробляють електричну та теплову енергію комбінованим способом – 18 тис. грн. (з урахуванням ПДВ).

💸Ціна на газ на внутрішньому ринку у березні складала майже 17,6 тис. грн.
Через систематичні атаки «налаштованої на мир» росії на газову інфраструктуру України власний видобуток блакитного палива скорочується.
За оцінками експертів, через це до наступного опалювального сезону нам знадобиться імпортувати приблизно 4,5-4,6 млрд. кубометрів газу, а він дорожчий (31 березня на газовому хабі TTF – майже 464 дол. за 1000 куб. м) і самим європейцям його потрібно буде більше, оскільки вони вийшли з опалювального сезону, який завершився, з меншими запасами, ніж з попереднього.

💁‍♂️Продовживши ПСО до кінця жовтня, ми зберегли стабільність та цінову передбачуваність на ринку природного газу та електроенергії до початку наступного опалювального сезону.

Якщо памʼятаєте протягом багатьох років існувала проблема помилкового зарахування платником податків на інші рахунки. В таких випадках ДПС вважала податковий обовʼязок не виконаним, а платник проводив роки в судах аби скасувати штраф та зарахувати сплачені кошти.

Минулого року ми прийняли норму про звільнення від відповідальності платника при помилковій сплаті податків на інші бюджетні рахунки за умови подання заяви на повернення.
А для зручності платників, податковим органом в грудні 2024 року було розроблено сервіс - повідомлення в Електронний кабінет платнику про помилковість сплати та необхідність вчасного подання заяви про повернення помилково сплачених сум.

❗️Сьогодні вже є перші цифри роботи сервісу, питання вирішене, проблеми не існує.

Дякую команді ДПС за злагоджену роботу!
https://t.me/tax_gov_ua/4667

📉У 2024 році економічне зростання уповільнилось до 2,9% (проти 5,3% у 2023 році).
За даними державної служби статистики, за підсумками 2024 року валовий внутрішній продукт (ВВП) у реальному вимірі збільшився на 2,9%. У фактичних цінах ВВП склав 7 658,7 млрд. грн.

🏦📊Підсумкове зростання виявилось помітно меншим за очікування: у січні НБУ оцінював зростання у 3,4%, міністерство економіки – у 3,6%. Сповільнення темпів росту ВВП обумовлюється гіршими результатами 4-го кварталу минулого року, в якому уперше з І кв 2023 року було зафіксовано падіння економіки на 0,1% (рік до року).

У підсумку по року базові сектори економіки показали різноспрямовану динаміку (рік до року):
▪️с/г – падіння на 7,3% (через гірший врожай)
▪️промисловість: добувна (+3,6%), переробна (+6%), енергетика – падіння на 2,7%
▪️будівництво – зростання на 16,2%
▪️торгівля – падіння на 4,1%
▪️транспорт – зростання на 11,4%
▪️сфера послуг показала зростання – найбільше фінансова та страхова діяльність (+27,4%, що до речі вкотре нас повертає до обґрунтованості додаткового оподаткування цього сектору минулого року).

За категоріями кінцевих витрат маємо наступні результати: 
▫️кінцеві споживчі витрати – «плюс» 2,1%, в т.ч. домогосподарств +6,8%, державного сектору – «мінус» 4,5%
▫️валове нагромадження капіталу – «плюс» 8,9%
▫️вклад чистого експорту (експорт мінус імпорт товарів і послуг) залишався від’ємним, що серед інших причин власне й пригнічувало відновлення економіки.  

🔻Нагадаю, українська економіка сповільнюється з 2-го кварталу минулого року. Причини: більш висока база порівняння для відновлення і виснаження через повномасштабну війну (обстріли інфраструктури, дефіцит е/е, структурні проблеми на ринку праці та інші безпекові чинники, що негативно впливають на виробничу діяльність і ділові очікування).

🔹За підсумками 2024 року реальний ВВП відновився до трохи більше 77% від рівня 2021 року. У 2025 році очікується подальше сповільнення темпів зростання  до 2,7% за прогнозом Мінекономіки. За оцінками МВФ, окрім безпекових ризиків та згаданих структурних проблем, уповільнення додатково відображатиме вплив зменшення експорту сталі та збільшення імпорту коксівного вугілля внаслідок припинення роботи шахти в Покровську, а також потребу у збільшенні імпорту природного газу через обстріли газової інфраструктури.

💁‍♂️Вважаю, робота економічного блоку уряду насамперед у частині залучення інвестицій, стимулювання зайнятості, внутрішнього виробництва і експорту як драйверів економічного зростання потребує посилення. Не менш важливим залишається де-тінізація економіки та раціоналізація публічних видатків. Інакше на тлі більшої невизначеності із зовнішньою допомогою та значних безпекових ризиків, які довго залишатимуться на порядку денному, ми ризикуємо отримати ще більш слабке відновлення. Це консервуватиме структурні проблеми, які загострились через війну (втрату капіталу і робочої сили).

🤦Останнім часом пожвавилися яскраві реляції деяких колег про «перемоги» на фондовому ринку, що йде вперед до світлого майбутнього так швидко, що інвестори та торгівці за ним не встигають.

Просто на цифрах спробував пояснити реальний стан речей, а також визначити основну причину занепаду.

Власне, сучасний стан ринку, як результат роботи регулятора є для мене особисто основною пересторогою щодо розширення повноважень Нацкомісії на сферу регулювання криптоактивів. Вважаю непорівняно більш ефективними регуляторами — Нацбанк і Мінцифри.

https://glavcom.ua/economics/finances/fondovij-rinok-ukrajini-kinchaj-batku-torhuvati-1052071.html

У березні цього року до Комітету надійшла інформація, що в одному з портів Великої Одеси, а саме «Чорноморськ» (Рибний порт), проходило оформлення на експорт з території України до Сирійської Арабської Pеспубліки одного контейнеру сигарет з фільтром «Compliment», виробництва Вінниківської тютюнової фабрики.

При цьому, за даними автора звернення, зазначена партія цигарок не відповідала ані міжнародному, ані українському, ані сирійському законодавствам, а на пачці не було жодного слова арабською. Про це писали багато ЗМІ.

Отримана інформація була передана до Офісу Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки України для перевірки та вжиття передбачених законом заходів реагування.

За результатом звернення розпочате чергове кримінальне провадження.
Чекаємо на результат. Тримаю на контролі.

Подякував підприємству «Ярослав» за сумлінну сплату податків у 2024 році.

Обговорили проблеми розвитку галузі легкої промисловості, яка сьогодні потерпає від засилля дешевого неоподатковуваного імпорту (привіт захисникам вбивчих пільг на іноземні товари) та перешкод у експорті продукції, який також знижується.

Ситуація в галузі надскладна.

Вимагаю звернути увагу на захист вітчизняного товаровиробника Мінекономіки!

Уповільнення економіки, на яке я вже звертав увагу нещодавно, - це не просто "ситуативна погана динаміка". Це один із проявів системного і дуже небезпечного виклику, перед яким постала наша країна. На жаль, є й значно гірші симптоми.

Найгучніший сигнал тривоги лунає зараз від суспільства. Все частіше у очі впадають дані опитувань, які свідчать про зневіру і розчарування людей. Видання The Economist наводить дані Центру економічної стратегії (CES), за якими лише 43% українських біженців планують повернутись на батьківщину. Тоді як два роки тому до дому хотіли повернутись майже 3/4 (74%) з них.

Українські соціологи фіксують ще тривожнішу картину. Близько 40% української молоді думають про виїзд за кордон. При цьому, більш ніж чверть чоловіків у віці від 25-34 років замислюються над тим, щоб залишити країну назавжди.

На тлі вкрай низьких показників народжуваності ці цифри звучать просто як набат.

Є об'єктивна реальність: в країні йде війна, що породжує великі ризики і значну невизначеність. Саме тому, Україна сьогодні найбільше за всіх хоче і прагне стабільного і справедливого миру. Наразі, ми не знаємо, як будуть йти переговори і коли саме війна завершиться. Тим не менше, над тим щоб повернути довіру громадян вже можна і потрібно працювати.

Пам'ятаю, як наприкінці березня 2022 року, коли російські танки ще стояли під Києвом, панувала тотальна невизначеність, але були певні перспективи мирних перемовин, ми розпочали роботу над планами повоєнного відновлення. Вже у квітні 2022 була створена Національна рада з відновлення від наслідків війни при Президентові України. Розпочалася системна робота із міжнародними донорами, в результаті якої за 2 місяці було розроблено з нуля комплексна стратегія відбудови за двома десятками напрямів, доповнена більш ніж тисячею інвестиційних проектів у різних сферах.

Як секретар Нацради із відновлення координував цю роботу разом із командою, що потім була представлена на першій донорській конференції у Лугано та стала відправною точкою у наступних раундах перемовин із партнерами. Думаю, прийшов час активізувати цю роботу зараз, часу до чергової конференції із відбудови у Римі, що традиційно пройде на початку липня, залишається не багато.

Необхідно оновити і вийти на комплексну Стратегією післявоєнної відбудови, що окреслює пріоритети економічної і соціальної політики. Напрацювати пакет законів, які передбачають розвиток територій, створення робочих місць, податкові та бюджетні стимули тощо. Логічно, якщо пакет інвестиційних угод з партнерами буде ув’язуватись із стратегією відбудови.

І це будуть конкретні, раціональні відповіді на запит людей, а не фантазії на кшталт завезення мільйонів мігрантів, які іноді лунають у ЗМІ. Саме над цим, закликаю зараз працювати колег з парламенту та уряду.

Після перегляду вечірньої стрічки світових новин, іноді єдине бажання аби в кімнату якомога скоріше повернулись дорослі.

Журналісти та колеги запитують чого чекати від дня «визволення США».
Відповім всім.

Для тих, хто проспав: вчора Дональд Трамп своїм указом ввів базовий митний тариф у розмірі 10% на увесь імпорт з усіх країн до США, запровадив підвищені індивідуальні зворотні тарифи проти декількох десятків країн, з якими США мають найбільший торгівельний дефіцит, в тому числі Китаю – 34%, ЄС – 20%, В’єтнаму – 46%, Японії – 24% Індії – 26%, Тайваню – 32%, Південної Кореї – 25% тощо. Додатково уведено тариф у розмірі 25% на автомобільний імпорт. Все це отримало назву «день визволення США».  
По «гарячим слідам» можна констатувати, що:
1. Десятиліття глобальної торгівлі заснованої на правилах (ВТО) канули в лету. Попереду нас чекає ризики масованої торгівельної війни –  найбільші економіки світу у переважній кількості точно не будуть сидіти склавши руку і залишати одностороннє підвищення тарифів США (як би воно не обґрунтовувалось) без відповіді.
2. Великі глобальні корпорації будуть намагатись обійти тарифи через перенесення виробництв до США (де там на це розраховують), багато країн намагатимуться домовитись із США в односторонньому порядку зменшивши тарифи, але для США це дуже ризикована стратегія. Вона може не спрацювати, поглибивши ізоляцію країни на континенті.
3. Прямий і очевидний наслідок – зростання цін і глобальної інфляції, сповільнення світової торгівлі, порушення у глобальних ланцюгах створення доданої вартості і  як наслідок зниження темпів зростання глобальної економіки. Всі ці висновки справедливі як для світової економіки, так і для окремих країн, які зіштовхнуться із зростаючою інфляцією, падінням суспільного добробуту і спадаючими темпами економічного розвитку.    
4. України не має у переліку країн, на які розповсюджується підвищений індивідуальний зворотній тариф, тобто діятиме базове мито у 10%. Цікаво буде дізнатись позицію Міністерства економіки щодо зворотних дій, якщо такі будуть. В теорії цей крок призведе до здорожчення імпорту, зростання цін, збільшення торгівельного дефіциту і негативно вливатиме на економічне відновлення.
Як воно буде – звісно подивимось, але торгівельні війни дуже рідко призводять до позитивних обоюдних результатів.

📉У 2024 році потік і обсяги накопичених прямих іноземних інвестицій в Україні скоротились
НБУ опублікував річну статистику прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Це дані станом на 31 березня, які ще будуть уточнювати за останній квартал 2024 року після отримання остаточної річної фінансової звітності від підприємств.

💸За останніми оцінками НБУ, притік ПІІ в Україну у 2024 році склав 3 329 млн. дол. Проти 2023 року притік ПІІ скоротився на чверть (- 1,16 млрд. дол.).
Левова частка (71,6%) потоку ПІІ у 2023 році - залишається реінвестування доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (2 380 млн. дол). Проти позаминулого року сума реінвестованих доходів скоротилась на 30% (-1,02 млрд. дол.). Скорочення ймовірно пов’язано із послабленнями валютних обмежень на транскордонні перекази з боку НБУ, в т.ч. на вивід дивідендів, що почали діяти з другої половини минулого року.  
🔻Водночас також суттєво знизився обсяг боргових інструментів через скорочення зобов’язань перед іноземними інвесторами – афілійованими підприємствами (насамперед за торгівельними кредитами).  
📊Як результат, обсяг накопичених ПІІ (запас) за минулий рік зменшився на 0,7% (0,38 млрд. дол.) до 54,57 млрд. дол. Це на 17% менше, ніж за останній рік перед повномасштабною війною (2021 – 65,75 млрд. дол.).
Накопичені ПІІ, якщо їх порівнювати на душу населення із країнами Центральної та Східної Європи, були і залишаються на дуже низькому рівні. Якщо брати ту ж Польщу, яку до війни можна було вважати +/- співставною із нами за чисельністю населення, то обсяг накопичених ПІІ там становить 335,5 млрд. дол. (за 2023), тобто є у 6 разів більшим.

Звісно масштабне залучення ПІІ, насамперед green-field (з нуля), можливо тільки після завершення війни. Але це точно не привід сидіти, склавши руки. Такі галузі і сегменти як ВПК, агро + переробка, фарма, ITC, будівельні матеріали, FMCG були і залишаються привабливими для іноземних інвесторів попри війну.

💁‍♂️Очевидно, цей інтерес був би більшим пропорційно зменшенню проблемних питань із відведенням земельних ділянок, підключенням до енерго-, інфраструктурних мереж, дерегуляцією, доступністю фінансування, розвитку страхування військових ризиків та загалом налагодженню всього, що підпадає під визначення сприятливого інвестиційного клімату. Вважаю, робота економічного блоку Уряду у цьому напряму повинна бути посилена. Тим більше, що неоднократно чув від уряду про тисячі інвестиційних проектів, готових для розгляду.
І останнє у списку, але звісно не останнє за значенням. Угода по корисним копалинам із США має стати локомотивом залучення ПІІ в Україну після війни. Джерелом не викачки ренти, а трансферу знань, технологій, включення до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, залучення стратегічних інвесторів. Це має бути основним принципом цієї угоди та інших подібних угод, з якого має виходити будь-яка українська влада, що переслідує національні інтереси.
 

Щодо негативів (позитивів) від «дня визволення» для України, я би, попри різні суперечливі прогнози, на позитиви би не розраховував.
Безперечно саме мито у 10% не буде мати великого негативного ефекту для України зважаючи на невелику частину товарного експорту до США (0,9 млрд.дол або 2% всього експорту у 2024 році). Навіть не впевнений, що на це треба відповідати дзеркально. Тут хотілося б почути позицію Мінекономіки.
Але так, глобальна торгівельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нам. Згадайте минулорічні питання блокування експорту аграрки при набагато більш сприятливій глобальній ринковій конʼюнктурі.

Але взагалі-то вводити 10% мита при дефіциті нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 млрд.дол. - економічний цинізм вищого гатунку.

І ще про мита на пінгвінів та їх безлюдні острови, що несеться мережами. Це зроблено аби упередити обхід мит Австралійськими компаніями.
Не дуже смішно по факту.
Взагалі, мені здається треба вже припиняти перетворювати все, що відбувається навколо, весь процес скочування світу у прірву в жарт і починати шукати дорослі відповіді на виклики.
Дожартувалися вже.

📑🇪🇺Продовжується офіційний скринінг українського законодавства у процесі вступу до ЄС.
Цього тижня відбулась двостороння зустріч представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним Розділом 10 «Цифрова трансформація та медіа», який входить до Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

🇺🇦👥Протягом понеділка і вівторка українська команда представила та обговорила з нашими європейськими партнерами стан гармонізації законодавства у наступних сферах:
▪️Digital Agenda 2030;
▪️електронні комунікації;
▪️незалежність і спроможність національного регулятора у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру;
▪️роумінг;
▪️відкритий Інтернет, політика щодо радіочастотного спектра, гігабітне суспільство;
▪️цифрові послуги (електронна комерція, імплементація DSA, DMA, P2B Regulation);
▪️геоблокування, політика BIK+ (better Internet for kids), управління Інтернетом (Internet Governance);
▪️відкриті дані;
▪️електронна ідентифікація та електронні довірчі послуги;
▪️кібербезпека;
▪️медіа-середовище;
▪️напівпровідники;
▪️штучний інтелект тощо.

💁‍♂️Таким чином, у рамках Кластеру 3 ми завершили скринінг за трьома з восьми розділів, що входять до його складу.
Попереду аналогічні двосторонні зустрічі ще за 14-ми розділами з переговорної рамки, яка усього складається з 33 розділів.

💸✔️В Україну надійшли чергові пакети міжнародної фінансової допомоги.
У вівторок отримано транш від Європейського Союзу у розмірі 3,5 млрд. євро від ЄС (3,1 млрд. євро у вигляді пільгового кредиту та 0,4 млрд. євро у вигляді гранту) у межах програми Ukraine Facility.

Це перший платіж у рамках згаданого інструменту за результатами виконання 13 індикаторів, передбачених Планом України на IV квартал 2024 року, а загалом фінансова допомога від ЄС через механізм Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд. євро.

Напередодні до Державного бюджету надійшов восьмий транш від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) обсягом близько 400 млн. дол. (300,47 млн. СПЗ).
Завдяки цьому загальне фінансування за програмою EFF сягнула понад 10,1 млрд. дол. з передбачених загалом 15,5 млрд. дол.

Ми вдячні усім нашим партнерам за дуже цінну допомогу і підтримку!
💁‍♂️Проте повинні пам’ятати, що уявна легкість «отримання» чи «надходження» коштів не повинна  розхолоджувати та заколисувати.
Маємо з більш високою відповідальністю та повагою ставитись до тих, хто допомагає нам вистояти.
56 індикаторів Плану для Ukraine Facility та 15 структурних маяків за програмою EFF, які Україна має виконати до кінця 2025 року – це не нав’язаний силоміць кимось ззовні «порядок денний», а завдання, які цілком свідомо та добровільно обрала для себе Україна для реалізації у визначеному обсязі та у встановлені терміни.
Зривати їх реалізацію (як у випадку НКЦПФР), чи, наслідуючи студента-трійочника, намагатись «закрити» в останню ніч (станом на 25 березня, за 6 днів до завершення І кварталу, було виконано лише 4 з 16 індикаторів для Ukraine Facility з дедлайном 31 березня, решта 12 – «виконується»), випробовуючи «ліміт терпіння та довіри» МВФ та ЄС – не краща практика розбудови відносин зі стратегічними міжнародними партнерами.