У березні цього року до Комітету надійшла інформація, що в одному з портів Великої Одеси, а саме «Чорноморськ» (Рибний порт), проходило оформлення на експорт з території України до Сирійської Арабської Pеспубліки одного контейнеру сигарет з фільтром «Compliment», виробництва Вінниківської тютюнової фабрики.

При цьому, за даними автора звернення, зазначена партія цигарок не відповідала ані міжнародному, ані українському, ані сирійському законодавствам, а на пачці не було жодного слова арабською. Про це писали багато ЗМІ.

Отримана інформація була передана до Офісу Генерального прокурора та Бюро економічної безпеки України для перевірки та вжиття передбачених законом заходів реагування.

За результатом звернення розпочате чергове кримінальне провадження.
Чекаємо на результат. Тримаю на контролі.

Подякував підприємству «Ярослав» за сумлінну сплату податків у 2024 році.

Обговорили проблеми розвитку галузі легкої промисловості, яка сьогодні потерпає від засилля дешевого неоподатковуваного імпорту (привіт захисникам вбивчих пільг на іноземні товари) та перешкод у експорті продукції, який також знижується.

Ситуація в галузі надскладна.

Вимагаю звернути увагу на захист вітчизняного товаровиробника Мінекономіки!

Уповільнення економіки, на яке я вже звертав увагу нещодавно, - це не просто "ситуативна погана динаміка". Це один із проявів системного і дуже небезпечного виклику, перед яким постала наша країна. На жаль, є й значно гірші симптоми.

Найгучніший сигнал тривоги лунає зараз від суспільства. Все частіше у очі впадають дані опитувань, які свідчать про зневіру і розчарування людей. Видання The Economist наводить дані Центру економічної стратегії (CES), за якими лише 43% українських біженців планують повернутись на батьківщину. Тоді як два роки тому до дому хотіли повернутись майже 3/4 (74%) з них.

Українські соціологи фіксують ще тривожнішу картину. Близько 40% української молоді думають про виїзд за кордон. При цьому, більш ніж чверть чоловіків у віці від 25-34 років замислюються над тим, щоб залишити країну назавжди.

На тлі вкрай низьких показників народжуваності ці цифри звучать просто як набат.

Є об'єктивна реальність: в країні йде війна, що породжує великі ризики і значну невизначеність. Саме тому, Україна сьогодні найбільше за всіх хоче і прагне стабільного і справедливого миру. Наразі, ми не знаємо, як будуть йти переговори і коли саме війна завершиться. Тим не менше, над тим щоб повернути довіру громадян вже можна і потрібно працювати.

Пам'ятаю, як наприкінці березня 2022 року, коли російські танки ще стояли під Києвом, панувала тотальна невизначеність, але були певні перспективи мирних перемовин, ми розпочали роботу над планами повоєнного відновлення. Вже у квітні 2022 була створена Національна рада з відновлення від наслідків війни при Президентові України. Розпочалася системна робота із міжнародними донорами, в результаті якої за 2 місяці було розроблено з нуля комплексна стратегія відбудови за двома десятками напрямів, доповнена більш ніж тисячею інвестиційних проектів у різних сферах.

Як секретар Нацради із відновлення координував цю роботу разом із командою, що потім була представлена на першій донорській конференції у Лугано та стала відправною точкою у наступних раундах перемовин із партнерами. Думаю, прийшов час активізувати цю роботу зараз, часу до чергової конференції із відбудови у Римі, що традиційно пройде на початку липня, залишається не багато.

Необхідно оновити і вийти на комплексну Стратегією післявоєнної відбудови, що окреслює пріоритети економічної і соціальної політики. Напрацювати пакет законів, які передбачають розвиток територій, створення робочих місць, податкові та бюджетні стимули тощо. Логічно, якщо пакет інвестиційних угод з партнерами буде ув’язуватись із стратегією відбудови.

І це будуть конкретні, раціональні відповіді на запит людей, а не фантазії на кшталт завезення мільйонів мігрантів, які іноді лунають у ЗМІ. Саме над цим, закликаю зараз працювати колег з парламенту та уряду.

Після перегляду вечірньої стрічки світових новин, іноді єдине бажання аби в кімнату якомога скоріше повернулись дорослі.

Журналісти та колеги запитують чого чекати від дня «визволення США».
Відповім всім.

Для тих, хто проспав: вчора Дональд Трамп своїм указом ввів базовий митний тариф у розмірі 10% на увесь імпорт з усіх країн до США, запровадив підвищені індивідуальні зворотні тарифи проти декількох десятків країн, з якими США мають найбільший торгівельний дефіцит, в тому числі Китаю – 34%, ЄС – 20%, В’єтнаму – 46%, Японії – 24% Індії – 26%, Тайваню – 32%, Південної Кореї – 25% тощо. Додатково уведено тариф у розмірі 25% на автомобільний імпорт. Все це отримало назву «день визволення США».  
По «гарячим слідам» можна констатувати, що:
1. Десятиліття глобальної торгівлі заснованої на правилах (ВТО) канули в лету. Попереду нас чекає ризики масованої торгівельної війни –  найбільші економіки світу у переважній кількості точно не будуть сидіти склавши руку і залишати одностороннє підвищення тарифів США (як би воно не обґрунтовувалось) без відповіді.
2. Великі глобальні корпорації будуть намагатись обійти тарифи через перенесення виробництв до США (де там на це розраховують), багато країн намагатимуться домовитись із США в односторонньому порядку зменшивши тарифи, але для США це дуже ризикована стратегія. Вона може не спрацювати, поглибивши ізоляцію країни на континенті.
3. Прямий і очевидний наслідок – зростання цін і глобальної інфляції, сповільнення світової торгівлі, порушення у глобальних ланцюгах створення доданої вартості і  як наслідок зниження темпів зростання глобальної економіки. Всі ці висновки справедливі як для світової економіки, так і для окремих країн, які зіштовхнуться із зростаючою інфляцією, падінням суспільного добробуту і спадаючими темпами економічного розвитку.    
4. України не має у переліку країн, на які розповсюджується підвищений індивідуальний зворотній тариф, тобто діятиме базове мито у 10%. Цікаво буде дізнатись позицію Міністерства економіки щодо зворотних дій, якщо такі будуть. В теорії цей крок призведе до здорожчення імпорту, зростання цін, збільшення торгівельного дефіциту і негативно вливатиме на економічне відновлення.
Як воно буде – звісно подивимось, але торгівельні війни дуже рідко призводять до позитивних обоюдних результатів.

📉У 2024 році потік і обсяги накопичених прямих іноземних інвестицій в Україні скоротились
НБУ опублікував річну статистику прямих іноземних інвестицій (ПІІ).
Це дані станом на 31 березня, які ще будуть уточнювати за останній квартал 2024 року після отримання остаточної річної фінансової звітності від підприємств.

💸За останніми оцінками НБУ, притік ПІІ в Україну у 2024 році склав 3 329 млн. дол. Проти 2023 року притік ПІІ скоротився на чверть (- 1,16 млрд. дол.).
Левова частка (71,6%) потоку ПІІ у 2023 році - залишається реінвестування доходів, отриманих іноземним інвестором в Україні (2 380 млн. дол). Проти позаминулого року сума реінвестованих доходів скоротилась на 30% (-1,02 млрд. дол.). Скорочення ймовірно пов’язано із послабленнями валютних обмежень на транскордонні перекази з боку НБУ, в т.ч. на вивід дивідендів, що почали діяти з другої половини минулого року.  
🔻Водночас також суттєво знизився обсяг боргових інструментів через скорочення зобов’язань перед іноземними інвесторами – афілійованими підприємствами (насамперед за торгівельними кредитами).  
📊Як результат, обсяг накопичених ПІІ (запас) за минулий рік зменшився на 0,7% (0,38 млрд. дол.) до 54,57 млрд. дол. Це на 17% менше, ніж за останній рік перед повномасштабною війною (2021 – 65,75 млрд. дол.).
Накопичені ПІІ, якщо їх порівнювати на душу населення із країнами Центральної та Східної Європи, були і залишаються на дуже низькому рівні. Якщо брати ту ж Польщу, яку до війни можна було вважати +/- співставною із нами за чисельністю населення, то обсяг накопичених ПІІ там становить 335,5 млрд. дол. (за 2023), тобто є у 6 разів більшим.

Звісно масштабне залучення ПІІ, насамперед green-field (з нуля), можливо тільки після завершення війни. Але це точно не привід сидіти, склавши руки. Такі галузі і сегменти як ВПК, агро + переробка, фарма, ITC, будівельні матеріали, FMCG були і залишаються привабливими для іноземних інвесторів попри війну.

💁‍♂️Очевидно, цей інтерес був би більшим пропорційно зменшенню проблемних питань із відведенням земельних ділянок, підключенням до енерго-, інфраструктурних мереж, дерегуляцією, доступністю фінансування, розвитку страхування військових ризиків та загалом налагодженню всього, що підпадає під визначення сприятливого інвестиційного клімату. Вважаю, робота економічного блоку Уряду у цьому напряму повинна бути посилена. Тим більше, що неоднократно чув від уряду про тисячі інвестиційних проектів, готових для розгляду.
І останнє у списку, але звісно не останнє за значенням. Угода по корисним копалинам із США має стати локомотивом залучення ПІІ в Україну після війни. Джерелом не викачки ренти, а трансферу знань, технологій, включення до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, залучення стратегічних інвесторів. Це має бути основним принципом цієї угоди та інших подібних угод, з якого має виходити будь-яка українська влада, що переслідує національні інтереси.
 

Щодо негативів (позитивів) від «дня визволення» для України, я би, попри різні суперечливі прогнози, на позитиви би не розраховував.
Безперечно саме мито у 10% не буде мати великого негативного ефекту для України зважаючи на невелику частину товарного експорту до США (0,9 млрд.дол або 2% всього експорту у 2024 році). Навіть не впевнений, що на це треба відповідати дзеркально. Тут хотілося б почути позицію Мінекономіки.
Але так, глобальна торгівельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нам. Згадайте минулорічні питання блокування експорту аграрки при набагато більш сприятливій глобальній ринковій конʼюнктурі.

Але взагалі-то вводити 10% мита при дефіциті нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 млрд.дол. - економічний цинізм вищого гатунку.

І ще про мита на пінгвінів та їх безлюдні острови, що несеться мережами. Це зроблено аби упередити обхід мит Австралійськими компаніями.
Не дуже смішно по факту.
Взагалі, мені здається треба вже припиняти перетворювати все, що відбувається навколо, весь процес скочування світу у прірву в жарт і починати шукати дорослі відповіді на виклики.
Дожартувалися вже.

📑🇪🇺Продовжується офіційний скринінг українського законодавства у процесі вступу до ЄС.
Цього тижня відбулась двостороння зустріч представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним Розділом 10 «Цифрова трансформація та медіа», який входить до Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

🇺🇦👥Протягом понеділка і вівторка українська команда представила та обговорила з нашими європейськими партнерами стан гармонізації законодавства у наступних сферах:
▪️Digital Agenda 2030;
▪️електронні комунікації;
▪️незалежність і спроможність національного регулятора у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру;
▪️роумінг;
▪️відкритий Інтернет, політика щодо радіочастотного спектра, гігабітне суспільство;
▪️цифрові послуги (електронна комерція, імплементація DSA, DMA, P2B Regulation);
▪️геоблокування, політика BIK+ (better Internet for kids), управління Інтернетом (Internet Governance);
▪️відкриті дані;
▪️електронна ідентифікація та електронні довірчі послуги;
▪️кібербезпека;
▪️медіа-середовище;
▪️напівпровідники;
▪️штучний інтелект тощо.

💁‍♂️Таким чином, у рамках Кластеру 3 ми завершили скринінг за трьома з восьми розділів, що входять до його складу.
Попереду аналогічні двосторонні зустрічі ще за 14-ми розділами з переговорної рамки, яка усього складається з 33 розділів.

💸✔️В Україну надійшли чергові пакети міжнародної фінансової допомоги.
У вівторок отримано транш від Європейського Союзу у розмірі 3,5 млрд. євро від ЄС (3,1 млрд. євро у вигляді пільгового кредиту та 0,4 млрд. євро у вигляді гранту) у межах програми Ukraine Facility.

Це перший платіж у рамках згаданого інструменту за результатами виконання 13 індикаторів, передбачених Планом України на IV квартал 2024 року, а загалом фінансова допомога від ЄС через механізм Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд. євро.

Напередодні до Державного бюджету надійшов восьмий транш від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) обсягом близько 400 млн. дол. (300,47 млн. СПЗ).
Завдяки цьому загальне фінансування за програмою EFF сягнула понад 10,1 млрд. дол. з передбачених загалом 15,5 млрд. дол.

Ми вдячні усім нашим партнерам за дуже цінну допомогу і підтримку!
💁‍♂️Проте повинні пам’ятати, що уявна легкість «отримання» чи «надходження» коштів не повинна  розхолоджувати та заколисувати.
Маємо з більш високою відповідальністю та повагою ставитись до тих, хто допомагає нам вистояти.
56 індикаторів Плану для Ukraine Facility та 15 структурних маяків за програмою EFF, які Україна має виконати до кінця 2025 року – це не нав’язаний силоміць кимось ззовні «порядок денний», а завдання, які цілком свідомо та добровільно обрала для себе Україна для реалізації у визначеному обсязі та у встановлені терміни.
Зривати їх реалізацію (як у випадку НКЦПФР), чи, наслідуючи студента-трійочника, намагатись «закрити» в останню ніч (станом на 25 березня, за 6 днів до завершення І кварталу, було виконано лише 4 з 16 індикаторів для Ukraine Facility з дедлайном 31 березня, решта 12 – «виконується»), випробовуючи «ліміт терпіння та довіри» МВФ та ЄС – не краща практика розбудови відносин зі стратегічними міжнародними партнерами.

Красиво квітне. Але дивлячись на прогноз, з абрикосами цього року Київщині навряд чи пощастить.

Жах від вбивств в Кривому.
Велике горе.
Потужність і підспудність сил, що протистоять миру вражає.
Просто нема слів.
Вічна памʼять вбитим і співчуття близьким.

🇩🇰🪖Данія оголосила про розроблення довгострокового пакета зміцнення обороноздатності України.
25-й пакет допомоги від цієї країни загальним розміром 6,7 млрд. крон (близько 1 млрд. дол.) буде відрізнятись від тих, які надавали раніше як Данія, так і інші союзники.
Йдеться про рішення, яке передбачає фінансування на три роки – з 2025 по 2027 роки (включно).

❕Для нас це вдосконалення політики є вкрай важливим, адже ми повинні розуміти не тільки те, чим зможемо скористатися «тут і зараз», але й у найближчій перспективі.
Адже навіть після завершення війни перед Україною стоятиме два ключових завдання:
▪️продовження переозброєння нашого Сектору безпеки та оборони, переведення його на техніку стандартів НАТО;
▪️зміцнення спроможностей вітчизняного ОПК, розширення лінійки виробництва ОВТ (вбачаю цю галузь одним з ключових драйверів відновлення економіки, яка за умови належної уваги та підтримки з боку держави та забезпечення доступним і довгостроковим фінансуванням зможе вже за рік-два наростити виробництво продукції до 30-35 млрд. доларів на рік).    
💸Данія планує у наступні три роки спрямувати 1,4 млрд. крон фінансових внесків для збільшення артилерійських можливостей і виготовлення боєприпасів до артилерійських систем.
Буде виділено кошти для коаліції ППО, коаліції безпілотних систем та ІТ-коаліції.
Окрема програма – розширення реалізації «данської моделі» інвестицій в український ОПК.

Враховуючи здобутий позитивний досвід, країна планує у наступні два роки збільшити фінансування цього механізму ще на 2,0 млрд. крон, та продовжити роботу над тим, щоб заохотити інших союзників роботи свої внески у цю модель.
➡️Данія, який належить безумовне лідерство у реалізації програми інвестування в українську оборонну промисловість, паралельно ще й вдосконалює інструментарій, завдяки якому можна буде масштабувати обсяги фінансування.
Зокрема, планується запустити механізм, за яким через Данський експортно-інвестиційний фонд буде забезпечено надання гарантій у розмірі до 70% від інвестицій в ОПК України, а також підтримано пряме кредитування українських покупців продукції данського виробництва.

Як заявив Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен,

«абсолютно важливо, щоб ми допомогли українцям розбудувати їх оборонну промисловість. Данська модель показала, що український потенціал виробляє та постачає обладнання для української боротьби за свободу. Данія має продовжувати інвестувати в це, і я сподіваюся, що інші країни наслідуватимуть наш приклад у ще більшій мірі».

🇺🇦🤝🏻🇩🇰Вдячні керівництву та народу Данії за послідовну політику підтримки України!

Останнім часом спостерігаю дуже жваву дискусію щодо вирішення проблем демографії та покращення ситуації на вітчизняному ринку праці за рахунок стимулювання міграції. Фігурують різні цифри: 200, 300 та навіть 400 тисяч людей протягом 10 років. Мені здається, що в цих роздумах якось випадає розуміння масштабу завдань. Вочевидь, приїзд в країну мільйонів людей, тим більше з перспективою постійного проживання, потребуватиме великих державних і приватних капіталовкладень. Це ж не про туризм.

Якщо ми хочемо отримати щось вагоміше, ніж просто кращі цифри у стовбцях народжуваності і кількості населення, необхідно буде вирішувати широке коло питань. Не тільки проживання мігрантів, але й їх безпеки і хоча б мінімальної соціалізації. Щоб зробити перебування цих людей в Україні більш-менш цивілізованим потрібно дати гарантії доступу запрошених до медичних послуг, освіти, створити умови для задоволення культурних потреб. В кінці-кінців, навіть просто забезпечити співіснування їх з нами, щоб не спровокувати нові конфлікти, уникнути сегрегації та сплеску криміналу всіх видів. Це мільярди гривень капіталовкладень. Якщо ми хочемо залучити більш-менш кваліфікованих працівників з більш високими запитами, обсяг інвестицій буде ще більшим.

Тим часом, за затвердженими прогнозами уряду безробіття в Україні в 2025 році очікується на рівні 17,7% з поступовим зниженням до 16,5% до 2027 року. Кількість українських біженців, що мають статус тимчасового захисту, тільки у країнах ЄС на початок 2025 року складає майже 4,3 мільйони осіб. Сотні тисяч українських чоловіків зараз захищають Батьківщину, але будуть шукати роботу по звершенню війни. Я вважаю, що проблеми цих людей держава має вирішити перш, ніж думати про мігрантів.

Розумію, що забезпечити можливості для перекваліфікації працівників та боротись із структурним безробіттям (коли є "перевиробництво" одних фахівців і нестача інших) виглядає складнішим, ніж розмірковувати про завезення трудових мігрантів. Переконати своїх біженців повернутись може здаватись важчим, ніж привезти звідкись. Дешевше знайти "спеціаліста за об'явою" ніж створити робоче місце для ветерана війни. Але, на мій погляд, ці "важкі" завдання має передусім вирішувати уряд і бізнес, які є дійсно українськими.

Зокрема, я планую найближчим часом провести серію зустрічей з представниками українського бізнесу, щодо перспектив працевлаштування ветеранів війни. Бачу своєю метою знайти узгоджену із відповідальним національним бізнесовим формулу, яка дозволить недопустити випадіння чоловіків та жінок, які воювали за майбутнє України, на периферію життя. Буду прагнути втілити цю формулу у вигляді закону. Дуже розраховую на підтримку моїх колег-парламентарів у цьому питанні. А потім, повернемось до мігрантів.

📝Уряд затвердив План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2024 року.
До нього включено понад 380 завдань для виконання рекомендацій, які були надані у Звіті 2024 року, а також продовження виконання рекомендацій зі Звіту 2023 року, які не були виконаними в повному обсязі (усього таких рекомендацій – 195).

На жаль, підготовка і затвердження «плану роботи» зайняла дуже багато часу – п’ять місяців, адже Звіт ЄК був представлений 30 жовтня 2024 року, а про невиконані домашні завдання з попереднього – було відомо ще раніше.

👨🏻‍💻Щоб надолужати втрачений час, тепер необхідно попрацювати дуже щільно.
По суті є період до кінця серпня (5 наступних місяців) – адже щоб в оцінці поточного стану та річного прогресу були відзначено позитивні для нас моменти, треба не тільки встигнути виконати рекомендації, але у вересні детально прозвітувати про це, щоб «заслуги» були відображені вже у третьому річному Звіті про прогрес, який ЄК має оприлюднити орієнтовно у кінці жовтня 2025 року.
Нагадаю оцінки зі Звіту ЄК-2024, які ми маємо станом на зараз за результатами роботи минулого року.

Оцінка поточного стану справ за розділами переговорної рамки:
▪️ранній етап (early stage): «Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС», розділи: 32 «Фінансовий контроль», 2 «Свобода пересування працівників», 19 «Соціальна політика та зайнятість», 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 33 «Фінансове та бюджетне забезпечення»;

▪️певний рівень підготовки (some level of preparation): «Реформа державного управління», розділи: 23 «Судова влада та основні права», 24 «Правосуддя, свобода та безпека», 5 «Державні закупівлі», 18 «Статистика», 3 «Право на заснування та свобода надання послуг», 6 «Корпоративне законодавство», 7 «Право інтелектуальної власності», 8 «Конкурентна політика», 9 «Фінансові послуги», 28 «Захист споживачів і здоров'я», 16 «Оподаткування», 26 «Освіта і культура», 14 «Транспортна політика», 21 «Транс'європейські мережі», 27 «Довкілля та зміна клімату», 13 «Рибальство та аквакультура», 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів»;

▪️між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю: розділи: 4 «Вільний рух капіталу», 20 «Підприємництво та промислова політика»;

▪️середня підготовленість (moderately prepared): розділи: 1 «Вільний рух товарів», 17 «Економічна та монетарна політика», 25 «Наука та дослідження», 12 «Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика»;

▪️між середньою підготовленістю та хорошим рівнем підготовки: розділ 10 «Цифрова трансформація та медіа»;

▪️хороший рівень підготовки (good level of preparation): розділи: 29 «Митний союз», 15 «Енергетика», 30 «Зовнішні відносини», 31 «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони»;
▪️добре просунутий (well advanced): - .