Щодо негативів (позитивів) від «дня визволення» для України, я би, попри різні суперечливі прогнози, на позитиви би не розраховував.
Безперечно саме мито у 10% не буде мати великого негативного ефекту для України зважаючи на невелику частину товарного експорту до США (0,9 млрд.дол або 2% всього експорту у 2024 році). Навіть не впевнений, що на це треба відповідати дзеркально. Тут хотілося б почути позицію Мінекономіки.
Але так, глобальна торгівельна війна буде бити істотно по економіках наших економічних і торгівельних партнерів, передусім ЄС. Вони будуть уповільнюватись. Отже генерувати менше грошей, що зменшуватиме можливості допомоги нам. При цьому, уряди країн-партнерів вимушені будуть вмикати протекціонізм і не тільки щодо американських товарів. І ці протекціоністські заходи вже набагато істотніше вдарять по нам. Згадайте минулорічні питання блокування експорту аграрки при набагато більш сприятливій глобальній ринковій конʼюнктурі.

Але взагалі-то вводити 10% мита при дефіциті нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 млрд.дол. - економічний цинізм вищого гатунку.

І ще про мита на пінгвінів та їх безлюдні острови, що несеться мережами. Це зроблено аби упередити обхід мит Австралійськими компаніями.
Не дуже смішно по факту.
Взагалі, мені здається треба вже припиняти перетворювати все, що відбувається навколо, весь процес скочування світу у прірву в жарт і починати шукати дорослі відповіді на виклики.
Дожартувалися вже.

📑🇪🇺Продовжується офіційний скринінг українського законодавства у процесі вступу до ЄС.
Цього тижня відбулась двостороння зустріч представників України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за переговорним Розділом 10 «Цифрова трансформація та медіа», який входить до Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання».

🇺🇦👥Протягом понеділка і вівторка українська команда представила та обговорила з нашими європейськими партнерами стан гармонізації законодавства у наступних сферах:
▪️Digital Agenda 2030;
▪️електронні комунікації;
▪️незалежність і спроможність національного регулятора у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектру;
▪️роумінг;
▪️відкритий Інтернет, політика щодо радіочастотного спектра, гігабітне суспільство;
▪️цифрові послуги (електронна комерція, імплементація DSA, DMA, P2B Regulation);
▪️геоблокування, політика BIK+ (better Internet for kids), управління Інтернетом (Internet Governance);
▪️відкриті дані;
▪️електронна ідентифікація та електронні довірчі послуги;
▪️кібербезпека;
▪️медіа-середовище;
▪️напівпровідники;
▪️штучний інтелект тощо.

💁‍♂️Таким чином, у рамках Кластеру 3 ми завершили скринінг за трьома з восьми розділів, що входять до його складу.
Попереду аналогічні двосторонні зустрічі ще за 14-ми розділами з переговорної рамки, яка усього складається з 33 розділів.

💸✔️В Україну надійшли чергові пакети міжнародної фінансової допомоги.
У вівторок отримано транш від Європейського Союзу у розмірі 3,5 млрд. євро від ЄС (3,1 млрд. євро у вигляді пільгового кредиту та 0,4 млрд. євро у вигляді гранту) у межах програми Ukraine Facility.

Це перший платіж у рамках згаданого інструменту за результатами виконання 13 індикаторів, передбачених Планом України на IV квартал 2024 року, а загалом фінансова допомога від ЄС через механізм Ukraine Facility вже досягла 19,6 млрд. євро.

Напередодні до Державного бюджету надійшов восьмий транш від МВФ в рамках чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) обсягом близько 400 млн. дол. (300,47 млн. СПЗ).
Завдяки цьому загальне фінансування за програмою EFF сягнула понад 10,1 млрд. дол. з передбачених загалом 15,5 млрд. дол.

Ми вдячні усім нашим партнерам за дуже цінну допомогу і підтримку!
💁‍♂️Проте повинні пам’ятати, що уявна легкість «отримання» чи «надходження» коштів не повинна  розхолоджувати та заколисувати.
Маємо з більш високою відповідальністю та повагою ставитись до тих, хто допомагає нам вистояти.
56 індикаторів Плану для Ukraine Facility та 15 структурних маяків за програмою EFF, які Україна має виконати до кінця 2025 року – це не нав’язаний силоміць кимось ззовні «порядок денний», а завдання, які цілком свідомо та добровільно обрала для себе Україна для реалізації у визначеному обсязі та у встановлені терміни.
Зривати їх реалізацію (як у випадку НКЦПФР), чи, наслідуючи студента-трійочника, намагатись «закрити» в останню ніч (станом на 25 березня, за 6 днів до завершення І кварталу, було виконано лише 4 з 16 індикаторів для Ukraine Facility з дедлайном 31 березня, решта 12 – «виконується»), випробовуючи «ліміт терпіння та довіри» МВФ та ЄС – не краща практика розбудови відносин зі стратегічними міжнародними партнерами.

Красиво квітне. Але дивлячись на прогноз, з абрикосами цього року Київщині навряд чи пощастить.

Жах від вбивств в Кривому.
Велике горе.
Потужність і підспудність сил, що протистоять миру вражає.
Просто нема слів.
Вічна памʼять вбитим і співчуття близьким.

🇩🇰🪖Данія оголосила про розроблення довгострокового пакета зміцнення обороноздатності України.
25-й пакет допомоги від цієї країни загальним розміром 6,7 млрд. крон (близько 1 млрд. дол.) буде відрізнятись від тих, які надавали раніше як Данія, так і інші союзники.
Йдеться про рішення, яке передбачає фінансування на три роки – з 2025 по 2027 роки (включно).

❕Для нас це вдосконалення політики є вкрай важливим, адже ми повинні розуміти не тільки те, чим зможемо скористатися «тут і зараз», але й у найближчій перспективі.
Адже навіть після завершення війни перед Україною стоятиме два ключових завдання:
▪️продовження переозброєння нашого Сектору безпеки та оборони, переведення його на техніку стандартів НАТО;
▪️зміцнення спроможностей вітчизняного ОПК, розширення лінійки виробництва ОВТ (вбачаю цю галузь одним з ключових драйверів відновлення економіки, яка за умови належної уваги та підтримки з боку держави та забезпечення доступним і довгостроковим фінансуванням зможе вже за рік-два наростити виробництво продукції до 30-35 млрд. доларів на рік).    
💸Данія планує у наступні три роки спрямувати 1,4 млрд. крон фінансових внесків для збільшення артилерійських можливостей і виготовлення боєприпасів до артилерійських систем.
Буде виділено кошти для коаліції ППО, коаліції безпілотних систем та ІТ-коаліції.
Окрема програма – розширення реалізації «данської моделі» інвестицій в український ОПК.

Враховуючи здобутий позитивний досвід, країна планує у наступні два роки збільшити фінансування цього механізму ще на 2,0 млрд. крон, та продовжити роботу над тим, щоб заохотити інших союзників роботи свої внески у цю модель.
➡️Данія, який належить безумовне лідерство у реалізації програми інвестування в українську оборонну промисловість, паралельно ще й вдосконалює інструментарій, завдяки якому можна буде масштабувати обсяги фінансування.
Зокрема, планується запустити механізм, за яким через Данський експортно-інвестиційний фонд буде забезпечено надання гарантій у розмірі до 70% від інвестицій в ОПК України, а також підтримано пряме кредитування українських покупців продукції данського виробництва.

Як заявив Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен,

«абсолютно важливо, щоб ми допомогли українцям розбудувати їх оборонну промисловість. Данська модель показала, що український потенціал виробляє та постачає обладнання для української боротьби за свободу. Данія має продовжувати інвестувати в це, і я сподіваюся, що інші країни наслідуватимуть наш приклад у ще більшій мірі».

🇺🇦🤝🏻🇩🇰Вдячні керівництву та народу Данії за послідовну політику підтримки України!

Останнім часом спостерігаю дуже жваву дискусію щодо вирішення проблем демографії та покращення ситуації на вітчизняному ринку праці за рахунок стимулювання міграції. Фігурують різні цифри: 200, 300 та навіть 400 тисяч людей протягом 10 років. Мені здається, що в цих роздумах якось випадає розуміння масштабу завдань. Вочевидь, приїзд в країну мільйонів людей, тим більше з перспективою постійного проживання, потребуватиме великих державних і приватних капіталовкладень. Це ж не про туризм.

Якщо ми хочемо отримати щось вагоміше, ніж просто кращі цифри у стовбцях народжуваності і кількості населення, необхідно буде вирішувати широке коло питань. Не тільки проживання мігрантів, але й їх безпеки і хоча б мінімальної соціалізації. Щоб зробити перебування цих людей в Україні більш-менш цивілізованим потрібно дати гарантії доступу запрошених до медичних послуг, освіти, створити умови для задоволення культурних потреб. В кінці-кінців, навіть просто забезпечити співіснування їх з нами, щоб не спровокувати нові конфлікти, уникнути сегрегації та сплеску криміналу всіх видів. Це мільярди гривень капіталовкладень. Якщо ми хочемо залучити більш-менш кваліфікованих працівників з більш високими запитами, обсяг інвестицій буде ще більшим.

Тим часом, за затвердженими прогнозами уряду безробіття в Україні в 2025 році очікується на рівні 17,7% з поступовим зниженням до 16,5% до 2027 року. Кількість українських біженців, що мають статус тимчасового захисту, тільки у країнах ЄС на початок 2025 року складає майже 4,3 мільйони осіб. Сотні тисяч українських чоловіків зараз захищають Батьківщину, але будуть шукати роботу по звершенню війни. Я вважаю, що проблеми цих людей держава має вирішити перш, ніж думати про мігрантів.

Розумію, що забезпечити можливості для перекваліфікації працівників та боротись із структурним безробіттям (коли є "перевиробництво" одних фахівців і нестача інших) виглядає складнішим, ніж розмірковувати про завезення трудових мігрантів. Переконати своїх біженців повернутись може здаватись важчим, ніж привезти звідкись. Дешевше знайти "спеціаліста за об'явою" ніж створити робоче місце для ветерана війни. Але, на мій погляд, ці "важкі" завдання має передусім вирішувати уряд і бізнес, які є дійсно українськими.

Зокрема, я планую найближчим часом провести серію зустрічей з представниками українського бізнесу, щодо перспектив працевлаштування ветеранів війни. Бачу своєю метою знайти узгоджену із відповідальним національним бізнесовим формулу, яка дозволить недопустити випадіння чоловіків та жінок, які воювали за майбутнє України, на периферію життя. Буду прагнути втілити цю формулу у вигляді закону. Дуже розраховую на підтримку моїх колег-парламентарів у цьому питанні. А потім, повернемось до мігрантів.

📝Уряд затвердив План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в межах Пакета розширення ЄС 2024 року.
До нього включено понад 380 завдань для виконання рекомендацій, які були надані у Звіті 2024 року, а також продовження виконання рекомендацій зі Звіту 2023 року, які не були виконаними в повному обсязі (усього таких рекомендацій – 195).

На жаль, підготовка і затвердження «плану роботи» зайняла дуже багато часу – п’ять місяців, адже Звіт ЄК був представлений 30 жовтня 2024 року, а про невиконані домашні завдання з попереднього – було відомо ще раніше.

👨🏻‍💻Щоб надолужати втрачений час, тепер необхідно попрацювати дуже щільно.
По суті є період до кінця серпня (5 наступних місяців) – адже щоб в оцінці поточного стану та річного прогресу були відзначено позитивні для нас моменти, треба не тільки встигнути виконати рекомендації, але у вересні детально прозвітувати про це, щоб «заслуги» були відображені вже у третьому річному Звіті про прогрес, який ЄК має оприлюднити орієнтовно у кінці жовтня 2025 року.
Нагадаю оцінки зі Звіту ЄК-2024, які ми маємо станом на зараз за результатами роботи минулого року.

Оцінка поточного стану справ за розділами переговорної рамки:
▪️ранній етап (early stage): «Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС», розділи: 32 «Фінансовий контроль», 2 «Свобода пересування працівників», 19 «Соціальна політика та зайнятість», 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 33 «Фінансове та бюджетне забезпечення»;

▪️певний рівень підготовки (some level of preparation): «Реформа державного управління», розділи: 23 «Судова влада та основні права», 24 «Правосуддя, свобода та безпека», 5 «Державні закупівлі», 18 «Статистика», 3 «Право на заснування та свобода надання послуг», 6 «Корпоративне законодавство», 7 «Право інтелектуальної власності», 8 «Конкурентна політика», 9 «Фінансові послуги», 28 «Захист споживачів і здоров'я», 16 «Оподаткування», 26 «Освіта і культура», 14 «Транспортна політика», 21 «Транс'європейські мережі», 27 «Довкілля та зміна клімату», 13 «Рибальство та аквакультура», 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів»;

▪️між певним рівнем підготовки та середньою підготовленістю: розділи: 4 «Вільний рух капіталу», 20 «Підприємництво та промислова політика»;

▪️середня підготовленість (moderately prepared): розділи: 1 «Вільний рух товарів», 17 «Економічна та монетарна політика», 25 «Наука та дослідження», 12 «Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика»;

▪️між середньою підготовленістю та хорошим рівнем підготовки: розділ 10 «Цифрова трансформація та медіа»;

▪️хороший рівень підготовки (good level of preparation): розділи: 29 «Митний союз», 15 «Енергетика», 30 «Зовнішні відносини», 31 «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони»;
▪️добре просунутий (well advanced): - .

📈Прогрес за 2024 рік:
▫️відкат (backsliding): - ;
▫️відсутність прогресу (no progress): розділ 2 «Свобода пересування працівників»;
▫️обмежений прогрес (limited progress): «Здатність справлятися з конкурентним тиском і ринковими силами всередині ЄС», розділи: 5 «Державні закупівлі», 32 «Фінансовий контроль», 3 «Право на заснування та свобода надання послуг», 7 «Право інтелектуальної власності», 8 «Конкурентна політика», 19 «Соціальна політика та зайнятість», 14 «Транспортна політика», 22 «Регіональна політика та координація структурних інструментів», 33 «Фінансове та бюджетне забезпечення», 30 «Зовнішні відносини»;
▫️певний прогрес (some progress): «Реформа державного управління»,
розділи: 23 «Судова влада та основні права», 24 «Правосуддя, свобода та безпека», «Наявність функціонуючої ринкової економіки» (між раннім етапом та певним рівнем підготовки), 18 «Статистика, 1 «Вільний рух товарів», 4 «Вільний рух капіталу», 6 «Корпоративне законодавство», 9 «Фінансові послуги», 28 «Захист споживачів і здоров'я», 10 «Цифрова трансформація та медіа», 25 «Наука та дослідження», 26 «Освіта і культура», 15 «Енергетика», 21 «Транс'європейські мережі», 27 «Довкілля та зміна клімату», 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», 12 «Безпека харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика»;
▫️хороший прогрес (good progress): розділи 16 «Оподаткування», 17 «Економічна та монетарна політика», 20 «Підприємництво та промислова політика», 29 «Митний союз», 13 «Рибальство та аквакультура», 31 «Зовнішня політика, політика безпеки та оборони»;
▫️дуже хороший прогрес (very good progress): - .

Непогану динаміку руху, яку демонструємо з липня минулого року у межах скринінгу законодавства, маємо підкріплювати ефективним виконанням рекомендацій Європейської Комісії.
Восени нас вперше оцінюватиме нинішній склад ЄК, який був затверджений 1 грудня 2024 року і оновився майже на три чверті.

💁‍♂️Як показує досвід тих, хто проходив шлях вступу до ЄС перед нами, якщо стартові Звіти ЄК про прогрес є доволі компліментарними до країни-кандидата, то з часом по мірі переговорів оцінки стають більш суворими та вимогливими не тільки в частині гармонізації законодавства з європейським, але й в частині системної демонстрації «гарних практик» його застосування.

Дослідження Ратгерського медичного інституту та Йельського університету показало, що у кожного, хто стає батьком незалежно від статі і чи рідна дитина чи прийомна, відбуваються масштабні зміни в мозоку. Ці зміни позитивні, довгострокові та в певній мірі захищають батька від деградації, повʼязаної із старінням.
Вчені провели аналіз змін різних частин мозоку, встановили причинно-наслідкові звʼязки хімічних та біологічних змін та виклали наукові гіпотези щодо їх причин.

Але мені здається все простіше. Дитина вертає тобі знання тих простих речей, які ти сам розумів в дитинстві, але забув. Те розуміння, що немає нічого кращого за смак окрайця теплого хліба з парним молоком. Може тільки смак води, коли дійсно хочеш пити. Якою є ціна слову і якою - ціна мовчанню, коли мовчиш з ним про одне, коли слова зайві. Як вабить шлях в горизонт, у схід сонця, і як зворушують розумні і сумні очі собаки, що тебе проводжає. І що значить посмішка матері. Безцінність життя і повагу до смерті. Будь-якого життя. І будь-якої смерті. Чим є сенс, чим є щастя і що є людина.

Дитина вертає тебе тобі. Доки ти себе знову не втрачаєш у порожній у марній гонитві за владою, грошима, самоствердженням.

Тому так, вчені праві. Дитина спричиняє масштабні зміни в мозоку, в долі, в душі. А людина, що виховує особисто, не через няньок, дитину ніколи не зможе дати наказ стріляти по мирним кварталам.
Але цей взаємозвʼязок вчені ще глибоко не досліджували.

💸У першому кварталі гривня укріпилась на 1,4% проти американського долара
Основні підсумки роботи валютного ринку у березні і першому кварталі 2025 року
🔹Офіційний курс
▪ За перший квартал 2025 року середній офіційний курс гривні до долара склав 41,75 грн/дол., в т.ч. у березні – 41,48 грн/дол.
▪ Офіційний курс на 31 березня 2025 року – 41,48 грн/дол.
▪ За офіційним курсом до американського долара на кінець березня 2025 р. (до 31 грудня 2024 р.) гривня посилилась на 1,4%.
▪ За середньомісячним офіційним курсом (місяць до попереднього місяця) гривня зміцнювалась два останні місяці: у лютому (+1,1%) та березні (+0,5%).

🔹Інтервенції НБУ
Чистий продаж валюти НБУ на підтримку курсу за березень 2025 року склав 2,62 млрд. дол. (проти 3,06 у лютому і 3,76 млрд. дол. у січні). Це найменший обсяг інтервенцій за останні півроку. Обсяг продажу валюти НБУ на міжбанку скорочується третій місяць поспіль.  

🔹Валютний міжбанк (без НБУ)
Обсяг купівлі –продажу валюти банками на міжбанку (без НБУ) у березні 2025 року склав 3,05 млрд. дол. (середнє значення у 2024 році – 2,46 млрд. дол.). Це максимум з початку війни.

🔹Населення
На фоні ревальвації гривні попит на валюту з боку населення помітно впав. Сальдо чистого продажу валюти населенню на готівковому і безготівковому ринку зменшилось до 0,72 млрд. дол. (проти 0,96 млрд. дол. у лютому, 1,48 млрд.дол. у січні). Це мінімум за останні 12 місяців.  
Отже у березні ситуація на валютному ринку продовжила визначатись помірною ревальвацією гривні проти долара США (usd) внаслідок дії декількох факторів, в т.ч. ослабленням американської валюти проти основних світових валют (євро, єни, швейцарського франку до мінімумів за останні півроку) внаслідок розгортання торгівельної війни та зменшення довіри до usd як тихої гавані, а також на фоні суттєвих обсягів надходження міжнародної допомоги у березні.

💁‍♂️Це мало своїм наслідком ситуативну стабілізацію на валютному ринку, що знайшло своє відображення у помітному зменшенні інтервенцій на підтримку курсу на міжбанку, зменшенні попиту на валюту з боку населення та максимальному з початку війни продажу валюти на міжбанку без участі НБУ. Ці тенденції мають дещо покращити валютні та інфляційні очікування та позитивно вплинути на стримування інфляції у найближчі місяці.  

💸Світові ціни на продовольство у березні продовжили поступове зростання.
У перший місяць весни середнє значення Індексу цін на продукти FAO склало 127,1 пункти – на 0,3 пункти більше ніж у лютому, та на 2,4 пункти – ніж у січні. Порівняно з березнем 2024 року значення Індексу зросло на 8,2 пункти (6,9%), однак залишалось на 33,1 пункти (20,7%) нижче рекордного показника, зафіксованого в березні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення росії.
💰Зростання цін на м'ясо та рослинні олії було компенсовано зниженням цін на зерно та цукор.

🔸Зернові. Середнє значення індексу цін зернових склало 109,7 пункти (на 2,9 пункти або на 2,6% нижче за показники лютого, на 1,2 пункти (1,1%) – березня 2024 р.). Ціни на пшеницю зменшилися на тлі послаблення побоювань за врожай у провідних країнах-експортерах Північної півкулі. У березні після кількох місяців зростання зафіксовано зниження цін на кукурудзу через поліпшення стану культур у Бразилії після дощів, початок жнив у Аргентині, очікування низхідного тренду на ринку США. Ціни на сорго впали, а на ячмінь дещо зросли. Вартість рису знизилась на 1,7% в умовах млявого імпортного попиту та великих обсягів експортної пропозиції.
🔸Рослинні олії. Середнє значення Індексу цін на рослинні олії становило 161,8 пункти (на 5,8 пункти або на 3,7% вище, ніж у попередній місяць, на 23,9% вище рівня минулого року). Другий місяць поспіль дорожчала пальмова олія через збережений дефіцит пропозиції головних експортерів Південно-Східної Азії, де спостерігається сезонне зменшення виробництва. Ціни на соєву, ріпакову та соняшникову олії також зросли в умовах скорочення поставок основними експортерами та сталого високого імпортного попиту на світових ринках.
🔸М’ясо. Середнє значення Індексу цін на м'ясо склало 118,0 пункти (на 1,0 пункти або на 0,9% вище за лютий, і на 3,1 пункти (2,7%) – за березень 2024 року). Головний чинник – зростання цін на свинину через її подорожчання у ЄС після того, як основні торгівельні партнери зняли заборону на експорт з Німеччини, а зміцнення євро щодо долара посилило тенденцію до підвищення цін. Зросла також вартість баранини за умов активного попиту перед великодніми святами. Подорожчала і яловичина на тлі скорочення пропозиції та стійкий високий попит на світових ринках. Ціни на м'ясо птиці трималися стабільними в умовах рівноваги попиту та пропозиції на світових ринках.
🔸Молочні продукти. Індекс цін на молочні продукти становив 148,7 пункти (на рівні лютого, однак на 24,6 пункти (19,9%) вище показника березня минулого року). Стабільність Індексу забезпечило зниження світових цін на сир, яке було врівноважене зростання вартості вершкового масла та молочного порошку. Третій місяць поспіль дорожчає масло завдяки збільшенню попиту на світових ринках на тлі сезонного зменшення поставок з країн Океанії. Після дев'яти місяців зростання ціни на сир знизилися на 1,8% під впливом стабільних поставок у Європі при зменшенні попиту на світових ринках та внутрішніх ринках країн Океанії.
🔸Цукор. Середнє значення Індексу цін на цукор склало 116,9 пункти (на 1,6 пункти або на 1,4% нижче показника лютого та на 16,5 пункти (12,3%) – березня минулого року). Зниження вартості цукру було обумовлено слабким попитом на світових ринках та завершенням тривалого періоду посухи в основних районах вирощування цукрової тростини в Бразилії.

💁‍♂️Для України, яка є серйозним гравцем на світовому продовольчому ринку, а наш аграрний сектор генерує близько 60% від усієї експортної виручки, ціни на продукцію сільського господарства відіграють важливе значення. У березні вони спрацювали на користь виробників рослинної олії, але, на жаль, проти виробників зернових культур.

На превеликий жаль і цей тиждень для нашої країни закінчується людськими трагедіями. Масовані ракетні удари російського агресора продовжують відбирати життя українців. І зараз дуже складно повірити у те, що ми стали наближатись до миру.

Вочевидь, тактика секторальних припинень вогню за окремими галузями або локаціями не може убезпечити нас від жертв та трагедій. Єдиний надійний шлях до припинення бойових дій, жертв та руйнувань - комплексне і всеохоплююче перемир'я. Саме такий підхід на переговорах просуває Україна.

Що нам робити далі? Потрібно у тісній координації з союзниками добиватись встановлення чіткого графіку переговорів у трикутнику Україна -США - РФ щодо повного припинення вогню. Важливо, щоб таку вимогу підтримали наші європейські партнери. У США, ЄС та Великобританії спільно достатньо засобів для того, щоб змусити росіян вести продуктивні консультації. Нам потрібно добиватись, щоб всі вони були задіяні, водночас, із нарощуванням всебічної підтримки України.

Украй важливо вибудовувати нову комунікацію із країнами "глобального Півдня". В першу чергу, з Китаєм, Індією, Бразилією, Південно-Африканською Республікою. Довгий час ці країни декларували свою прихильність завершенню війни і мирному способу вирішення конфлікту. Для посилення дипломатичного міжнародного тиску на росіян нам важливо донести до них українську позицію і добитись реакції. В тому числі, через застосування механізмів ООН. У питанні хто дійсно прагне миру всі "крапки на і" мають бути чітко розставлені.

Потрібно захищатись. Воля до переговорів та миру з'явиться тоді, коли ціна продовження агресії стане непомірно високою.

Головне зараз не тільки не припиняти, але й посилити дипломатичні зусилля. Поставлена правильна мета - забезпечити мир вже у цьому році. До неї потрібно наполегливо рухатись, долаючи спротив надпотужних сил, що протистоять миру.

Насправді, сучасний світ є найбагатшим за всю історію, у нас найвищі технології, що стосуються кожної сторони нашого життя, рівень доступних знань вражає. Чому ж у експертів, бізнесу та навіть державних чиновників таке стійке відчуття, що з світовою економікою щось дуже і дуже погано?

Автори книги Restarting the Future таких симптомів визначають пʼять:
▪️стагнацію, що заажаючи на уповільнення економічного зростання у ХХІ столітті не потребує доказування;
▪️нерівність, майнова та у доходах населення, збільшуючись у другій половині ХХ століття - на початку ХХІ сьогодні стабілізувалася але стабілізувалася на колосальній прірві між найбагатшими і найбіднішими, а соціальні ліфти у багатьох країнах схоже що зламалися, що провокує глибоку політичну поляризацію;
▪️неефективна конкуренція, що з одного боку потребує все більших і більших витрат, а з іншого, призводить до того що держави подекуди широко закривають очі на зловживання великих гравців, а конкуренція як рушійна сила ринку зменшується;
▪️крихкість (fragility), що яскраво показала пандемія, не говорячи вже про сучасні події;
▪️не справжність (inauthenticity), що є більш філософським, аніж економічним поняттям. Про це писав Бодріяр, констатуючи, що в сучасному світі переважають симулякри - імітаціі, що живуть власним життям.

Що викликає симптоми і що з ними робити в книзі Дж. Хаскела та С. Уестлейка «Перезапуск майбутнього. Як «виправити» нематеріальну економіку?»
Рекомендую.

🔗 https://www.perlego.com/book/2944635/restarting-the-future-how-to-fix-the-intangible-economy