📑✔️Укладено оновлену торгівельну угоду між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ).
До ЄАВТ, утвореної 65 років тому, входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
У 2010 році між Україною та ЄАВТ була укладена угода про вільну торгівлю, яка діяла й донині.
Що передбачає оновлена у квітні 2025 року угода:
1️⃣повну відсутність мит на промислову продукцію;
2️⃣скасування або зменшення мит на торгівлю широкою номенклатурою аграрної продукції:
▪️Ісландія: повне скасування мита – 142 товарні позиції (+9,8%), часткове зниження – 5 позицій;
▪️Норвегія: повне скасування мита – 107 товарних позицій (+11,4%), часткове зниження – 78 позицій;
▪️Швейцарія та Ліхтенштейн: повне скасування мита – 427 товарних позицій (+66,2%), часткове зниження – 163 позиції;
3️⃣вдосконалення принципів торгівлі товарами та спрощення відповідних процедур, полегшення доступу сторін до державних закупівель, співробітництво та посилення захисту прав інтелектуальної власності;
4️⃣доповнення розділами, які традиційно не регулювались угодами, укладеними на початку минулого десятиліття, зокрема щодо електронної комерції (спрощення онлайн-торгівлі, регулювання питань електронних підписів і контрактів, адміністрування безпаперової торгівлі тощо) та сприяння сталому розвитку.
🔄Торік товарообіг з державами ЄАВТ (експорт + імпорт) склав 1,3 млрд. євро.
Це небагато (приміром, торгівля з Румунією досягла 3,2 млрд. євро), до того ж і сальдо, і щорічні темпи зростання експорту та імпорту поки що не на нашу користь.
💁♂️Однак для невеликої та експортно-орієнтованої української економіки в прийдешню епоху глобальних торгівельних війн спрощення та розширення доступу до зовнішніх ринків, та ще й таке, яке передбачає суттєву лібералізацію умов експорту аграрної продукції (що останнім часом дає близько 60% від усіх експортних надходжень) має дуже важливе значення.
До ЄАВТ, утвореної 65 років тому, входять Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія.
У 2010 році між Україною та ЄАВТ була укладена угода про вільну торгівлю, яка діяла й донині.
Що передбачає оновлена у квітні 2025 року угода:
1️⃣повну відсутність мит на промислову продукцію;
2️⃣скасування або зменшення мит на торгівлю широкою номенклатурою аграрної продукції:
▪️Ісландія: повне скасування мита – 142 товарні позиції (+9,8%), часткове зниження – 5 позицій;
▪️Норвегія: повне скасування мита – 107 товарних позицій (+11,4%), часткове зниження – 78 позицій;
▪️Швейцарія та Ліхтенштейн: повне скасування мита – 427 товарних позицій (+66,2%), часткове зниження – 163 позиції;
3️⃣вдосконалення принципів торгівлі товарами та спрощення відповідних процедур, полегшення доступу сторін до державних закупівель, співробітництво та посилення захисту прав інтелектуальної власності;
4️⃣доповнення розділами, які традиційно не регулювались угодами, укладеними на початку минулого десятиліття, зокрема щодо електронної комерції (спрощення онлайн-торгівлі, регулювання питань електронних підписів і контрактів, адміністрування безпаперової торгівлі тощо) та сприяння сталому розвитку.
🔄Торік товарообіг з державами ЄАВТ (експорт + імпорт) склав 1,3 млрд. євро.
Це небагато (приміром, торгівля з Румунією досягла 3,2 млрд. євро), до того ж і сальдо, і щорічні темпи зростання експорту та імпорту поки що не на нашу користь.
💁♂️Однак для невеликої та експортно-орієнтованої української економіки в прийдешню епоху глобальних торгівельних війн спрощення та розширення доступу до зовнішніх ринків, та ще й таке, яке передбачає суттєву лібералізацію умов експорту аграрної продукції (що останнім часом дає близько 60% від усіх експортних надходжень) має дуже важливе значення.
👍24❤2
✔️📊Комітет рекомендував прийняти законопроект N12359 про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів та законопроект N12360 про внесення змін до Митного кодексу України щодо оцінки ефективності та результативності діяльності митних органів в першому читанні за основу.
💁♂️Нагадаю, законопроєктами пропонується запровадити оцінку ефективності та результативності діяльності податкових та митних органів з метою підвищення прозорості та підзвітності податкових та митних органів, оптимізації процесів прийняття управлінських рішень, усунення недоліків у діяльності.
❕Така оцінка буде проводитися на підставі KPI, які будуть визначитися Мінфіном та оприлюднюватися на офіційних веб-сайтах ДПС та Держмитслужби. За результатами оцінки ДПС та Держмитслужба будуть складати звіти, які підлягають оприлюдненню на веб-сайтах цих органів.
Проектом щодо встановлення KPI для податкової пропонується:
1️⃣визначення поняття «ключовий показник діяльності податкових органів» (KPI) та встановлення вимог до KPI;
2️⃣визначення поняття «податковий розрив» (tax gap) та запровадження щорічного обчислення і оприлюднення цього показника;
3️⃣запровадження рекомендованої МВФ класифікації KPI для ДПС на стратегічні (строком більш ніж на один рік) та операційні (щорічні);
4️⃣встановлення взаємозв’язку між індивідуальним оцінюванням службової діяльності посадової особи та оцінкою діяльності ДПС;
5️⃣врегулювання порядку щоквартального оприлюднення інформації про виконання KPI для ДПС;
6️⃣першим звітним періодом для оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів має стати 2025 рік, а з метою врахування кращих міжнародних практик (TADAT) та рекомендацій міжнародних організацій (МВФ, ОЕСР) проектом закону пропонується перелік рекомендованих для встановлення KPI для ДПС.
Проектом щодо встановлення KPI для митниці пропонується:
1️⃣визначити види оцінки - внутрішня (проводиться Держмитслужбою на підставі KPI, розроблених Мінфіном), та зовнішня (проводиться незалежними експертами, що визначаються КМУ за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій);
2️⃣визначити, що внутрішній оцінці підлягають такі напрями діяльності митниці:
▪️створення сприятливих умов для полегшення торгівлі та розвитку конкуренції;
▪️адміністрування митних платежів;
▪️захист суспільства, громадського здоров’я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї;
▪️організаційний розвиток діяльності митних органів;
3️⃣Мінфіну рекомендується врахувати механізм вимірювання ефективності діяльності митних адміністрацій (WCO Performance Measurement Mechanism), розроблений Всесвітньою митною організацією при визначенні KPI для митниці.
💁♂️Нагадаю, законопроєктами пропонується запровадити оцінку ефективності та результативності діяльності податкових та митних органів з метою підвищення прозорості та підзвітності податкових та митних органів, оптимізації процесів прийняття управлінських рішень, усунення недоліків у діяльності.
❕Така оцінка буде проводитися на підставі KPI, які будуть визначитися Мінфіном та оприлюднюватися на офіційних веб-сайтах ДПС та Держмитслужби. За результатами оцінки ДПС та Держмитслужба будуть складати звіти, які підлягають оприлюдненню на веб-сайтах цих органів.
Проектом щодо встановлення KPI для податкової пропонується:
1️⃣визначення поняття «ключовий показник діяльності податкових органів» (KPI) та встановлення вимог до KPI;
2️⃣визначення поняття «податковий розрив» (tax gap) та запровадження щорічного обчислення і оприлюднення цього показника;
3️⃣запровадження рекомендованої МВФ класифікації KPI для ДПС на стратегічні (строком більш ніж на один рік) та операційні (щорічні);
4️⃣встановлення взаємозв’язку між індивідуальним оцінюванням службової діяльності посадової особи та оцінкою діяльності ДПС;
5️⃣врегулювання порядку щоквартального оприлюднення інформації про виконання KPI для ДПС;
6️⃣першим звітним періодом для оцінки ефективності та результативності діяльності податкових органів має стати 2025 рік, а з метою врахування кращих міжнародних практик (TADAT) та рекомендацій міжнародних організацій (МВФ, ОЕСР) проектом закону пропонується перелік рекомендованих для встановлення KPI для ДПС.
Проектом щодо встановлення KPI для митниці пропонується:
1️⃣визначити види оцінки - внутрішня (проводиться Держмитслужбою на підставі KPI, розроблених Мінфіном), та зовнішня (проводиться незалежними експертами, що визначаються КМУ за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій);
2️⃣визначити, що внутрішній оцінці підлягають такі напрями діяльності митниці:
▪️створення сприятливих умов для полегшення торгівлі та розвитку конкуренції;
▪️адміністрування митних платежів;
▪️захист суспільства, громадського здоров’я і безпеки навколишнього природного середовища та боротьба з незаконним переміщенням наркотичних засобів та зброї;
▪️організаційний розвиток діяльності митних органів;
3️⃣Мінфіну рекомендується врахувати механізм вимірювання ефективності діяльності митних адміністрацій (WCO Performance Measurement Mechanism), розроблений Всесвітньою митною організацією при визначенні KPI для митниці.
👍23❤1
🚗🪖✅Комітет рекомендував прийняти у другому читанні законопроект N12295-д про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо компенсації витрат певних категорій осіб
Доопрацьованим законопроектом пропонується👇🏼
🔹встановити з 1 січня 2025 року протягом дії воєнного стану та одного року після його закінчення права учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на компенсацію їхніх витрат на страхові премії на оплату страхових премій за внутрішніми договорами страхування з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
🔹встановити на постійній основі зменшення на 50 % для страхувальника – особи з інвалідністю внаслідок війни розміру страхової премії за внутрішнім договором страхування щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до інших категорій, які мають право на знижку, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу та інше.
Доопрацьованим законопроектом пропонується👇🏼
🔹встановити з 1 січня 2025 року протягом дії воєнного стану та одного року після його закінчення права учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на компенсацію їхніх витрат на страхові премії на оплату страхових премій за внутрішніми договорами страхування з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
🔹встановити на постійній основі зменшення на 50 % для страхувальника – особи з інвалідністю внаслідок війни розміру страхової премії за внутрішнім договором страхування щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до інших категорій, які мають право на знижку, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу та інше.
👍16❤2
Колись давно думав, що заведу акаунт в TikTok лише тоді, коли у квітні засніжить.
Підписуйтесь – https://www.tiktok.com/@getmantsev_danylo
Підписуйтесь – https://www.tiktok.com/@getmantsev_danylo
❤15👍9🔥5🤩4😢2😱1
🤝🏻Дякую за чесну сплату податків у 2024 році лідеру ринку - компанії «Галицька Свіжина», яка є однією із найпотужніших м’ясних мереж на заході України.
💸🪖Купуючи їхню продукцію, знайте, що з неї не тільки сплачені податки, але й додатково профінансована донатами армія.
Компанія спільно з благодійним фондом «Пташки перемоги» створили благодійний проєкт для збору коштів на дрони, допомогає армії одягом та харчами!
Мав честь зустрітися та обговорити поточні питання розвитку галузі.
💸🪖Купуючи їхню продукцію, знайте, що з неї не тільки сплачені податки, але й додатково профінансована донатами армія.
Компанія спільно з благодійним фондом «Пташки перемоги» створили благодійний проєкт для збору коштів на дрони, допомогає армії одягом та харчами!
Мав честь зустрітися та обговорити поточні питання розвитку галузі.
👍33🔥5🤩1
У коментарях, приватних бесідах виникло запитання, чому саме зараз я приділяю стільки уваги питанням політики щодо наших біженців закордоном? Адже війна ще не завершена і домовленості щодо перемир'я та миру поки не досягнуті, а відповідно і час, коли доведеться приймати рішення і людям, і державі ще не настав. Вважаю, що більше відкладати відповідь на це питання не можна. Цього вимагає невблаганна "логіка обставин".
Ми бачимо, що на рівні Європейського Союзу і окремих країн-членів розпочалися зрушення у політиці щодо біженців в цілому, і по відношенню до українців зокрема. Змінює свої підходи Німеччина, в якій нова правляча коаліція планує відмовитись від частини програм щодо прийняття, утримання і натуралізації мігрантів та переглянути вже існуючі. Скорочення фінансування вже точно торкнеться нових біженців з України. Вони будуть отримувати нижчу грошову допомогу, передбачену для шукачів притулку, а не "громадянські виплати", як було раніше.
Перегляд програм надання притулку для українських біженців у напрямку їх скорочення ведуть і країни поза ЄС. Зокрема, нові, більш суворі правила щодо перебування та отримання виплат вже ввела Норвегія, а сам розмір допомоги був скорочений.
Раніше в цьому році з'являлась інформація, що Уряд США може позбавити українців тимчасового правового статусу. Наразі, ця інформація не підтвердилась, але навіть поява таких чуток свідчить, як мінімум, що такі дискусії у США йдуть.
Ці зміни у політиці країн-перебування наближають час, коли людям доведеться остаточно визначатись залишатись їм, чи повертись в Україну. Паралельно, ми вже маємо визначитись як приймати тих, хто буде повертатись і як будувати відносини з тими українцями, які прагнуть залишитись у своїй нинішній країні перебування.
Розвиток подій ще більше прискориться у разі досягнення домовленостей про припинення вогню. Ми дійсно не знаємо, коли це станеться і наскільки наш ворог налаштований на мир. Але не складно прогнозувати, що успіх дипломатії стане тим самим "Рубіконом", коли розпочнеться швидкий рух мільйонів людей. Зараз, оціночно, тільки у країнах ЄС перебуває 4,3 мільйона наших громадян. У Норвегії майже 100 тисяч, понад 50 тисяч у Швейцарії, більше 200 тисяч у США. І до цієї ситуації, держава має бути готова. Це означає, що всі питання: від безперешкодного перетину кодонів до підготовки територій до приїзду людей (розмінування, безпека, розміщення, працевлаштування, компенсації за втрачене житло тощо) мають бути вирішені. Інакше, в нас будуть проблеми.
Бачу тут великий обсяг спільної роботи для парламенту, уряду та представників місцевого самоврядування, яку украй потрібно виконати. І саме тому зараз буду постійно піднімати питання про політику держави щодо біженців. Маємо якнайшвидше визначитися із принципами та підготувати відповідні рішення.
Ми бачимо, що на рівні Європейського Союзу і окремих країн-членів розпочалися зрушення у політиці щодо біженців в цілому, і по відношенню до українців зокрема. Змінює свої підходи Німеччина, в якій нова правляча коаліція планує відмовитись від частини програм щодо прийняття, утримання і натуралізації мігрантів та переглянути вже існуючі. Скорочення фінансування вже точно торкнеться нових біженців з України. Вони будуть отримувати нижчу грошову допомогу, передбачену для шукачів притулку, а не "громадянські виплати", як було раніше.
Перегляд програм надання притулку для українських біженців у напрямку їх скорочення ведуть і країни поза ЄС. Зокрема, нові, більш суворі правила щодо перебування та отримання виплат вже ввела Норвегія, а сам розмір допомоги був скорочений.
Раніше в цьому році з'являлась інформація, що Уряд США може позбавити українців тимчасового правового статусу. Наразі, ця інформація не підтвердилась, але навіть поява таких чуток свідчить, як мінімум, що такі дискусії у США йдуть.
Ці зміни у політиці країн-перебування наближають час, коли людям доведеться остаточно визначатись залишатись їм, чи повертись в Україну. Паралельно, ми вже маємо визначитись як приймати тих, хто буде повертатись і як будувати відносини з тими українцями, які прагнуть залишитись у своїй нинішній країні перебування.
Розвиток подій ще більше прискориться у разі досягнення домовленостей про припинення вогню. Ми дійсно не знаємо, коли це станеться і наскільки наш ворог налаштований на мир. Але не складно прогнозувати, що успіх дипломатії стане тим самим "Рубіконом", коли розпочнеться швидкий рух мільйонів людей. Зараз, оціночно, тільки у країнах ЄС перебуває 4,3 мільйона наших громадян. У Норвегії майже 100 тисяч, понад 50 тисяч у Швейцарії, більше 200 тисяч у США. І до цієї ситуації, держава має бути готова. Це означає, що всі питання: від безперешкодного перетину кодонів до підготовки територій до приїзду людей (розмінування, безпека, розміщення, працевлаштування, компенсації за втрачене житло тощо) мають бути вирішені. Інакше, в нас будуть проблеми.
Бачу тут великий обсяг спільної роботи для парламенту, уряду та представників місцевого самоврядування, яку украй потрібно виконати. І саме тому зараз буду постійно піднімати питання про політику держави щодо біженців. Маємо якнайшвидше визначитися із принципами та підготувати відповідні рішення.
👍21💯13😱4❤1👏1
💲🔺Продукти харчування і безалкогольні напої за місяць в цілому подорожчали на 1,7%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за останній місяць зросли в ціні яйця (+18,8%), фрукти (+6,6%), безалкогольні напої (+2,2%), соняшникова олія (+1,7%).
Серед непродовольчих товарів і послуг, у березні найбільшими темпами подорожчали одяг і взуття (+13,3%), послуги з управління багатоквартирними будинками (+9,5%), ж/д квитки (+4,4%), фармацевтична продукція і медичні товари (+1,9%).
📊У річному вимірі (до березня 2024 року) споживча інфляція продовжила прискорюватись, сягнувши 14,6% (13,4% у лютому, 12,9% у січні). Це максимум річної інфляції із травня 2023 року❕Прискорення є очікуваним на тлі більш низької бази порівняння березня минулого року, в якому споживча інфляція була помітно меншою (0,5%). Поточний рівень інфляції також перевищив прогноз НБУ на кінець І кварталу цього року (14,3%).
Два основні чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.
📝У базовому сценарії тенденція до пришвидшення споживчої інфляції збережеться протягом квітня – травня 2025 року, після чого у червні 2025 року вона має піти на спад.
Найближчим часом головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Водночас, сприятимуть сповільненню інфляції вичерпання ефекту гіршого врожаю, більш жорстка монетарна політика НБУ, який із 7 березня утретє за останні 3 місяці підвищив облікову ставку до 15,5% та збереження контрольованої ситуації на валютному ринку.
💁♂️Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,4% (ймовірно буде трохи підвищений наприкінці квітня), від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
З продовольчих товарів найбільшими темпами за останній місяць зросли в ціні яйця (+18,8%), фрукти (+6,6%), безалкогольні напої (+2,2%), соняшникова олія (+1,7%).
Серед непродовольчих товарів і послуг, у березні найбільшими темпами подорожчали одяг і взуття (+13,3%), послуги з управління багатоквартирними будинками (+9,5%), ж/д квитки (+4,4%), фармацевтична продукція і медичні товари (+1,9%).
📊У річному вимірі (до березня 2024 року) споживча інфляція продовжила прискорюватись, сягнувши 14,6% (13,4% у лютому, 12,9% у січні). Це максимум річної інфляції із травня 2023 року❕Прискорення є очікуваним на тлі більш низької бази порівняння березня минулого року, в якому споживча інфляція була помітно меншою (0,5%). Поточний рівень інфляції також перевищив прогноз НБУ на кінець І кварталу цього року (14,3%).
Два основні чинники прискорення інфляції, що триває із середини минулого року:
▪️Сезонні фактори у вигляді несприятливих погодних умови влітку і восени минулого року, що призвели до погіршення врожайності та зменшення пропозиції с/г сировини/ окремих сирих продуктів харчування.
▪️Фундаментальні чинники, які штовхають угору базову інфляцію через зростання виробничих витрат на оплату праці, сировину, енергозабезпечення.
📝У базовому сценарії тенденція до пришвидшення споживчої інфляції збережеться протягом квітня – травня 2025 року, після чого у червні 2025 року вона має піти на спад.
Найближчим часом головним про-інфляційним ризиком залишатиметься сама війна, яка тисне на виробничі витрати бізнесу. Водночас, сприятимуть сповільненню інфляції вичерпання ефекту гіршого врожаю, більш жорстка монетарна політика НБУ, який із 7 березня утретє за останні 3 місяці підвищив облікову ставку до 15,5% та збереження контрольованої ситуації на валютному ринку.
💁♂️Нагадаю, останній прогноз споживчої інфляції на кінець року від НБУ - 8,4% (ймовірно буде трохи підвищений наприкінці квітня), від МВФ – 9%, від Уряду – 9,5%.
😱19👍5😢3❤1🤩1
Мав честь виступити на Business Wisdom Summit 2025.
Як завжди щиро і відверто обговорили все - від тарифної політики Трампа до ролі МВФ у забезпеченні фінансової стійкості України.
Бізнес, що багато інвестує поділився своїми болями, серед яких на першому місці, ні, не податки.
На першому місці вартість кредитних грошей і відсутність можливостей для залучення проектного фінансування. Як через банки, так і на фактично відсутньому в країні безсиллям НКЦПФР фондовому ринку.
На другому - фактична відсутність страхування військово-політичних ризиків, попри декілька винятково-рідкісних, як у Червоній книзі, застрахованих проектів.
Те, про що я постійно говорю вже два роки і те, що ми безрезультатно вимагаємо від НБУ, НКЦПФР та Мінекономіки.
Без вирішення цих двох питань інвестиції будуть продовжувати падіння, а відновлення залишеться лише на слайдах презентацій наших посадовців.
Як завжди щиро і відверто обговорили все - від тарифної політики Трампа до ролі МВФ у забезпеченні фінансової стійкості України.
Бізнес, що багато інвестує поділився своїми болями, серед яких на першому місці, ні, не податки.
На першому місці вартість кредитних грошей і відсутність можливостей для залучення проектного фінансування. Як через банки, так і на фактично відсутньому в країні безсиллям НКЦПФР фондовому ринку.
На другому - фактична відсутність страхування військово-політичних ризиків, попри декілька винятково-рідкісних, як у Червоній книзі, застрахованих проектів.
Те, про що я постійно говорю вже два роки і те, що ми безрезультатно вимагаємо від НБУ, НКЦПФР та Мінекономіки.
Без вирішення цих двох питань інвестиції будуть продовжувати падіння, а відновлення залишеться лише на слайдах презентацій наших посадовців.
👍21❤4😱2🔥1
Велике інтервʼю для Mind.
Найкраще чтиво на вихідні аби бути в курсі всього, що відбувається у публічних фінансах країни😉
https://mind.ua/publications/20287681-golova-finansovo-podatkovogo-komitetu-vr-nam-potribno-vichaviti-vse-z-detinizaciyi-yaka-zdatna-prine
Найкраще чтиво на вихідні аби бути в курсі всього, що відбувається у публічних фінансах країни😉
https://mind.ua/publications/20287681-golova-finansovo-podatkovogo-komitetu-vr-nam-potribno-vichaviti-vse-z-detinizaciyi-yaka-zdatna-prine
Mind UA
Голова фінансово-податкового комітету ВР: «Нам потрібно вичавити все з детінізації, яка здатна принести держбюджету ще 420–450…
Данило Гетманцев – про майбутнє спрощеної системи, реформу оподаткування, детінізацію, розкриття банківської таємниці та політику НБУ
👍16❤8😱6🔥1
Про законопроект Мінфіну щодо оподаткування доходів, отриманих з цифрових платформ.
Коротко – законопроект до ВР не поданий, всі зради і аларми є точно передчасними.
Можу запевнити, що у будь-якому випадку, Комітет не пропустить законопроект без неоподаткованого мінімуму для людей, що продають власні вживані речі. Оподаткування має бути справедливим.
Тому ця "зрада" – також не зрада.
Більше дивіться у відео – https://vm.tiktok.com/ZMBVArQ1N/
Коротко – законопроект до ВР не поданий, всі зради і аларми є точно передчасними.
Можу запевнити, що у будь-якому випадку, Комітет не пропустить законопроект без неоподаткованого мінімуму для людей, що продають власні вживані речі. Оподаткування має бути справедливим.
Тому ця "зрада" – також не зрада.
Більше дивіться у відео – https://vm.tiktok.com/ZMBVArQ1N/
👍37😢3❤1🔥1👏1💯1
🇪🇺📰Дві новини щодо перспектив наших торгівельних відносин поступили з Європейського Союзу.
🔹Перша – гарна: «транспортний безвіз» між Україною і ЄС продовжено вчетверте, тепер до кінця 2025 року.
До цієї дати наші перевізники працюватимуть на території Європейського Союзу без спеціальних дозволів.
Запроваджений влітку 2022 року лібералізований режим для українського автотранспорту наряду із запропонованим ЄС проектом «Шляхи солідарності» в умовах, коли судноплавство Чорним морем було фактично заблоковане державою-агресором, став тоді справжнім рятівним колом для української економіки.
🔺Поставки вітчизняної продукції автомобільним транспортом до ЄС збільшились на 42%, європейської продукції в Україну — на 37%.
🔹Друга новина – поки що не дуже гарна.
Ми можемо втратити «економічний безвіз» (так неофіційно називають автономні торгівельні преференції, надані Європейським Союзом, які забезпечили можливість торгувати з ЄС у режимі без мит та без квот) – у гіршому випадку, або отримати менш ліберальний торгівельний режим – у кращому.
Як заявив єврокомісар з питань сільського господарства К.Хансен, «поточні заходи в будь-якому випадку будуть скасовані».
Це стосується на перший погляд невеликої групи – 30 позицій номенклатури аграрної продукції, але дуже важливих для нас в плані експорту та забезпечення валютних надходжень.
❕За оцінками експертів, припинення дії нинішнього торговельного режиму, яке має статися менш ніж через два місяці – після 5 червня, і повернення до умов, які діяли до 2022 року, може коштувати «мінус» 3,3 млрд. євро експорту та сприяти скороченню зростання ВВП на 2,5%.
Щоб зрозуміти, який це може бути удар, слід нагадати, що аграрний експорт у березні становив 1,9 млрд. євро, його частка у загальних обсягах складає близько 60%, а зростання ВВП у 2025 році прогнозувалось на рівні 2,7%.
Про проблему було відомо дуже давно – адже європейські партнери попереджали перед минулорічним продовженням «економічного безвізу» у червні 2024 року, що воно останнє, і тому необхідно відпрацювати довгострокову домовленість, яку можна буде запровадити влітку 2025 року і аж до моменту вступу України у ЄС.
💁♂️Отже часу, щоб це зробити, було більш ніж достатньо – ще тоді, коли над світом не висіла примара глобальної торговельної війни.
Однак у відомства, відповідального за економічну та торговельну політику, були більш важливі справи, такі як «кешбек»…
🔹Перша – гарна: «транспортний безвіз» між Україною і ЄС продовжено вчетверте, тепер до кінця 2025 року.
До цієї дати наші перевізники працюватимуть на території Європейського Союзу без спеціальних дозволів.
Запроваджений влітку 2022 року лібералізований режим для українського автотранспорту наряду із запропонованим ЄС проектом «Шляхи солідарності» в умовах, коли судноплавство Чорним морем було фактично заблоковане державою-агресором, став тоді справжнім рятівним колом для української економіки.
🔺Поставки вітчизняної продукції автомобільним транспортом до ЄС збільшились на 42%, європейської продукції в Україну — на 37%.
🔹Друга новина – поки що не дуже гарна.
Ми можемо втратити «економічний безвіз» (так неофіційно називають автономні торгівельні преференції, надані Європейським Союзом, які забезпечили можливість торгувати з ЄС у режимі без мит та без квот) – у гіршому випадку, або отримати менш ліберальний торгівельний режим – у кращому.
Як заявив єврокомісар з питань сільського господарства К.Хансен, «поточні заходи в будь-якому випадку будуть скасовані».
Це стосується на перший погляд невеликої групи – 30 позицій номенклатури аграрної продукції, але дуже важливих для нас в плані експорту та забезпечення валютних надходжень.
❕За оцінками експертів, припинення дії нинішнього торговельного режиму, яке має статися менш ніж через два місяці – після 5 червня, і повернення до умов, які діяли до 2022 року, може коштувати «мінус» 3,3 млрд. євро експорту та сприяти скороченню зростання ВВП на 2,5%.
Щоб зрозуміти, який це може бути удар, слід нагадати, що аграрний експорт у березні становив 1,9 млрд. євро, його частка у загальних обсягах складає близько 60%, а зростання ВВП у 2025 році прогнозувалось на рівні 2,7%.
Про проблему було відомо дуже давно – адже європейські партнери попереджали перед минулорічним продовженням «економічного безвізу» у червні 2024 року, що воно останнє, і тому необхідно відпрацювати довгострокову домовленість, яку можна буде запровадити влітку 2025 року і аж до моменту вступу України у ЄС.
💁♂️Отже часу, щоб це зробити, було більш ніж достатньо – ще тоді, коли над світом не висіла примара глобальної торговельної війни.
Однак у відомства, відповідального за економічну та торговельну політику, були більш важливі справи, такі як «кешбек»…
👍23😢7❤4👏1
📄🇪🇺Продовжується скринінг українського законодавства у процесі вступу до ЄС.
У четвер-п’ятницю у Брюсселі пройшли двосторонні зустрічі делегацій України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 29 «Митний Союз».
Протягом двох днів українська сторона представила та обговорила з європейськими партнерами стан вітчизняного законодавства за наступними напрямами:
▪️національна митна служба та національні спроможності;
▪️загальні засади митного законодавства;
▪️обов'язки та права осіб у межах митного законодавства;
▪️управління ризиками та митний контроль;
▪️фактори, на основі яких застосовуються заходи щодо товарів (тариф, походження, вартість);
▪️митний борг та гарантії;
▪️ввезення товарів на митну територію;
▪️поміщення товарів у митний режим;
▪️митні процедури при імпорті;
▪️спеціальні митні процедури;
▪️вивезення товарів за межі митної території;
▪️контроль за дотриманням законодавства з питань не-митної справи;
▪️взаємна адміністративна допомога у митних справах тощо.
Менш ніж за місяць після відкриття скринінгу у рамках Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток» ми пройшли вже рівно половину його розділів – чотири з восьми.
🔹Попереду ще чотири: «Оподаткування» (розділ 16), «Економічна та монетарна політика» (17), «Підприємництво та промислова політика» (20) та «Освіта і культура» (26).
💁♂️Мета на цьому етапі переговорів залишається амбітною – зробити все необхідне, щоб у 2025 році відкрити переговори за усіма шістьма кластерами.
У четвер-п’ятницю у Брюсселі пройшли двосторонні зустрічі делегацій України та Європейської Комісії в межах офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС за Розділом 29 «Митний Союз».
Протягом двох днів українська сторона представила та обговорила з європейськими партнерами стан вітчизняного законодавства за наступними напрямами:
▪️національна митна служба та національні спроможності;
▪️загальні засади митного законодавства;
▪️обов'язки та права осіб у межах митного законодавства;
▪️управління ризиками та митний контроль;
▪️фактори, на основі яких застосовуються заходи щодо товарів (тариф, походження, вартість);
▪️митний борг та гарантії;
▪️ввезення товарів на митну територію;
▪️поміщення товарів у митний режим;
▪️митні процедури при імпорті;
▪️спеціальні митні процедури;
▪️вивезення товарів за межі митної території;
▪️контроль за дотриманням законодавства з питань не-митної справи;
▪️взаємна адміністративна допомога у митних справах тощо.
Менш ніж за місяць після відкриття скринінгу у рамках Кластеру 3 «Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток» ми пройшли вже рівно половину його розділів – чотири з восьми.
🔹Попереду ще чотири: «Оподаткування» (розділ 16), «Економічна та монетарна політика» (17), «Підприємництво та промислова політика» (20) та «Освіта і культура» (26).
💁♂️Мета на цьому етапі переговорів залишається амбітною – зробити все необхідне, щоб у 2025 році відкрити переговори за усіма шістьма кластерами.
👍26
💲Долар похитнуло два ключових фактори:
▪️оголошення США торгівельної війни проти усього світу, яку згодом пообіцяли відкласти на 90 днів, однак самі по собі ці новини створюють умови невпевненості щодо ситуації та подальшого розвитку подій, хитають внутрішній ринок (зокрема – фондовий) і дають підстави для негативних прогнозів;
▪️на тлі цього інвестори скидають довгострокові казначейські облігації США, посилюючи тиск на американську валюту.
Непослідовність економічної політики тієї чи іншої держави завжди створює негативні наслідки насамперед для неї самої.
🔹У той же час Європа демонструє спокій і наміри рухатись визначеним і прогнозованим курсом на підвищення конкурентоспроможності Об’єднання. Не минуло ще й півроку від початку роботи нового складу ЄК, як прийняті фундаментальні довгострокові рішення, як то Угода про чисту економіку, План дій для автомобільної та металургійної промисловості, План економії енергетичних ресурсів, План переозброєння ReARM, План дій щодо розширення доступності житла в ЄС тощо, які закладають підґрунтя для стабільності та зростання.
Це, у свою чергу, сприяє зміцненню євро та довіри до нього.
Ті, хто читає мене регулярно, дивиться мої інтерв’ю, знають, що я ніколи не даю прогнозу щодо курсу тієї чи іншої валюти, але ділюсь оцінками щодо наслідків.
📝У короткостроковій перспективі зміцнення євро призведе до подорожчання імпорту з Об’єднання, доля якого у загальних обсягах склала торік 50,5%, зрісши порівняно з попереднім роком на 9,9%.
💁♂️Нам треба не засмучуватись з цього приводу, а працювати над розширенням свого експорту, у тому числі використовуючи ті можливості, які відкриває нам поступовий шлях до набуття повноцінного членства в ЄС.
Маємо використовувати надані нам можливості та переваги у доступі до єдиного ринку ЄС, цілеспрямовано підтримувати експортерів, відновлювати кредитування, запускати масштабне страхування воєнних ризиків – цілком очевидні речі, на яких я постійно наголошую.
▪️оголошення США торгівельної війни проти усього світу, яку згодом пообіцяли відкласти на 90 днів, однак самі по собі ці новини створюють умови невпевненості щодо ситуації та подальшого розвитку подій, хитають внутрішній ринок (зокрема – фондовий) і дають підстави для негативних прогнозів;
▪️на тлі цього інвестори скидають довгострокові казначейські облігації США, посилюючи тиск на американську валюту.
Непослідовність економічної політики тієї чи іншої держави завжди створює негативні наслідки насамперед для неї самої.
🔹У той же час Європа демонструє спокій і наміри рухатись визначеним і прогнозованим курсом на підвищення конкурентоспроможності Об’єднання. Не минуло ще й півроку від початку роботи нового складу ЄК, як прийняті фундаментальні довгострокові рішення, як то Угода про чисту економіку, План дій для автомобільної та металургійної промисловості, План економії енергетичних ресурсів, План переозброєння ReARM, План дій щодо розширення доступності житла в ЄС тощо, які закладають підґрунтя для стабільності та зростання.
Це, у свою чергу, сприяє зміцненню євро та довіри до нього.
Ті, хто читає мене регулярно, дивиться мої інтерв’ю, знають, що я ніколи не даю прогнозу щодо курсу тієї чи іншої валюти, але ділюсь оцінками щодо наслідків.
📝У короткостроковій перспективі зміцнення євро призведе до подорожчання імпорту з Об’єднання, доля якого у загальних обсягах склала торік 50,5%, зрісши порівняно з попереднім роком на 9,9%.
💁♂️Нам треба не засмучуватись з цього приводу, а працювати над розширенням свого експорту, у тому числі використовуючи ті можливості, які відкриває нам поступовий шлях до набуття повноцінного членства в ЄС.
Маємо використовувати надані нам можливості та переваги у доступі до єдиного ринку ЄС, цілеспрямовано підтримувати експортерів, відновлювати кредитування, запускати масштабне страхування воєнних ризиків – цілком очевидні речі, на яких я постійно наголошую.
👍36🔥2😱1