👨🏻‍💻Вочевидь підходи до кредитування з боку уряду як акціонера державних банків (які займають більше половини банківської системи за чистими активами), оператора програми «5-7-9» (через Фонд розвитку підприємництва), а також НБУ як банківського регулятора мають бути змінені з тим, щоб наситити економіку достатнім і доступним кредитним ресурсом.

Неодноразово підсвічував, що для цього необхідно:
➡️Запуск національної установи розвитку (банку банків) із спеціальним мандатом на післявоєнну відбудову, яка б за рахунок індивідуальних нормативів і пільгового оподаткування брала б на себе в т.ч. підвищений кредитний ризик і фінансувала проекти, які не цікаві/ не вкладаються у бізнес-моделі звичайним комерційним банкам. Дуже шкода, чому цей важливий законопроект підтриманий більшістю стейк-холдерів (Мінфін, НБУ), прийнятий у першому читанні став заручником вузьких бюрократичних інтересів у економічному блоці Уряду і зараз чиняться перешкоди для його прийняття.  
➡️Перегляд флагманської програми «5-7-9». Можу погодитись із Нацбанком, що ця важлива програма із здешевлення кредитування, за якою від початку війни видано 300 млрд. грн. кредитів, давно потребує модернізації і більшого фокусу. Такі кредити мають йти насамперед на інвестиційні цілі, а не підтримку обігового капіталу. Необхідно скоригувати портфель за сферами, майже 70% якого зараз припадає на с/г і торгівлю.
➡️Маємо нарощувати інші програми спеціалізованого субсидованого кредитування (ОПК, енергетика, переробка), кредитної підтримки МСБ на територіях, які були де-окуповані, та/або залишаються наближені до лінії (зони) бойових дій, підтримки ВПО, відбудови знешкодженого житла/ інфраструктури.
➡️Необхідно збільшувати залучення офіційних іноземних фінансових установ (СБ, ЄБРР, ЄІБ, Банк розвитку Ради Європи та ін.) у відновлення економіки (надання гарантій українським банкам, виділення безпосереднього фінансування виробникам, фінансування проектів відбудови). Вони мають більш дешевий ресурс і відповідну експертизу.
➡️Важливою залишається  активізація розчистки банківських балансів від непрацюючих кредитів, в т.ч. але не виключно за рахунок зміни підходів до реструктуризації такої заборгованості з метою її пришвидшення, розвитку ринку інфраструктури NPL, удосконалення процедур банкрутства тощо.
➡️Слід розвивати фінансові інструменти, які  підтримуватимуть кредитування (страхування військових ризиків, торгового факторингу, фінансового лізінгу тощо). Парламент зі свого боку робить усе можливе для законодавчого унормування такої діяльності.

❕На сьогодні є всі умови для збільшення кредитування. Банки є ліквідними, високоприбутковими і належно капіталізованими, держава є ключовим акціонером банківської системи і як акціонер може задавати орієнтири для державних банків, звісно не порушуючи макрофінансову стабільність і не ставлячи під загрозу стабільну роботу державних банків. Головне – економіка вкрай потребує достатніх і доступних кредитних ресурсів для відбудови.  

💁‍♂️Думаю, хороший орієнтир для держави, до якого варто прагнути, – забезпечити рівень проникнення кредитів в економіку на рівні не менше 20% ВВП. Якщо переводити у показники 2025 року це означає необхідність приросту кредитного портфелю на щонайменше +600 млрд. грн. за три квартали до кінця цього року. Як бачимо нинішні темпи відновлення кредитування мають суттєво прискоритись (як мінімум удвічі, а краще утричі), аби мати більш суттєвий вплив на економічне зростання.

На порядку денному знову 12278 - законопроєкт про ліквідацію спецпенсій прокурорам. Коли у славетних борців в 35 років пенсія у десятки тисяч.
Перший бій клановій системі ми програли.

Зараз даємо другий бій.
Закликаю колег підтримати хто б вас про що не просив.
Це про справедливість!

Прийняли. 239 голосів.
Поки в першому. Але обовʼязково дотиснемо касти і в цілому.
Дякую за підтримку!

На засіданні ТСК вчергове поставив питання про широко закриті очі правоохоронців та банківської системи на проблему дропів в діяльності кол-центрів.

Як на мене, розв’язати проблему можна достатньо просто. Все відбувається в безготівці, тому потрібно простежити цифрові сліди та припинити протиправні платежі. Так можна врешті вийти на організаторів схем.

Якщо, звичайно, є відповідне бажання.

Окремо допрацюємо цей напрям з НБУ і Нацполом.

Більше дивіться тут

Воєнний стан треба голосувати, якщо проти країни ведеться війна і немає потреби голосувати, якщо панує мир.

Будь-які рішення, що йдуть у розріз з об'єктивною реальністю і породжують хаос — на користь ворога і проти своєї країни.

Незалежно від того хто їх просуває - зрадники або пустопорожні хайпожери - вони неприйнятні.

Тому - Так, більш за все я прагну миру і Так, завтра проголосую за продовження воєнного стану.

🛂Щодо показників ефективності (KPI) для митниці.

Надходження від коригування митної вартості є додатковими надходженнями бюджету від виконання митницею своїх контрольних функцій.

Однак, схоже, що контроль за правильністю заявленої декларантами митною вартістю товарів в деяких митницях здійснюється лише номінально, бо більшість рішень про коригування митної вартості, прийнятих цими митницями скасовуються судами.

За результатами статистичного аналізу розгляду судами справ про скасування таких рішень за 2021 – 2024 рр. встановив, що в деяких митницях більше 70 відсотків рішень, прийнятих ними за цей період, скасовано судами.

Зважаючи, що судові справи про оскарження рішень про коригування митної вартості, прийнятих у 2024 році, ще перебувають на розгляді, хочу навести деякі приклади за 2023 рік.👇🏼

Так, з 1706 рішень прийнятих Одеською митницею у 2023 році, станом на 31.03.2025 скасовано 1209 (71% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 86% - від оскаржених).

З 1028 рішень, прийнятих Дніпровською митницею за аналогічний період, станом на 31.03.2025 скасовано 744 (72% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 88% - від оскаржених).

З 3021 рішення, прийнятих Львівською митницею, станом на 31.03.2025 скасовано 1814 (60% від загальної кількості прийнятих цією митницею у 2023 році, 85% - від оскаржених).

У зв’язку з цим, хотів би звернутися до керівництва зазначених митниць.

Шановні державні службовці! Якщо Ви не можете забезпечити відстоювання у судах позиції по рішенням, які прийняли Ваші підлеглі, то не потрібно їх і приймати. Бо неналежне забезпечення інтересів держави в судах і безпідставне витрачання державних коштів на сплату судового збору таке саме порушення службової дисципліни як і винесення протиправних рішень.

Одночасно хотів би звернутися до колег, які переживають, що запровадження КРІ для митниці в частині надходжень митних платежів призведе до тиску на бізнес.
Чи впевнені Ви, що суспільство не повинно знати про такі результати роботи, а держава ніяким чином не має втручатись щоб це змінити?
Саме для зміни таких показників і був розроблений законопроект для встановлення КРІ для митниці.
Маю надію, що Ви приймете розумне та вірне рішення щодо підтримки запропонованих змін.

У рамках EFF у нас є технічна можливість переносу невиконаного шляхом консультацій на рівні експертів та/або б пере-формулювання завдання (як власне нам це вдалось під час останнього перегляду щодо «правок Лозового» та перевірки професійної придатності і ділової репутації для НКЦПФР), що зменшує ризик втрати фінансування (але це все одно небажаний сценарій).

У рамках Ukraine Facility такої опції не передбачено. Після завершення чергового кварталу наступного місяця формується і подається Звіт, який оцінюватиме Європейська Комісія. За результатами аналізу вона має підготуватирекомендацію Раді ЄС – яку «оцінку» виставити (за IVквартал 2024 року – ми отримали «задовільно»), і чи виділяти черговий транш, чи не робити цього.

💁‍♂️Одна справа – коли ми виконали 8,5 завдань з дев’яти та дотягували останнє до належного рівня вже після завершення кварталу.
Інша справа – коли не закритий кожен другий індикатор. Звісно, можна трохи виграти часу, відкладаючи подання Звітуза І квартал, але не факт, що це дозволить виконати усі зобов’язання.

Окрім цього, треба пам’ятати, що Ukraine Facility – це набір з 15 комплексних секторальних реформ, оцінюваних понад 150 індикаторами, які ми повинні реалізувати для набуття членства в ЄС.
Коли ми просимо партнерів (які постійно наголошують, що вступ до ЄС – це «процес, який базується на заслугах») піти на революційний крок та відкрити у цьому році паралельно усі шість перемовних кластерів, але у той же час демонструємо млявий і такий, що уповільнюється, прогрес в реалізації Угоди про Асоціацію, порушуємо строки виконання кожного другого квартального завдання в рамках інструменту Ukraine Facility – то це виглядає не дуже логічно та послідовно…

2025 рік – найбільш напружений для реалізації Ukraine Facility і рекордний за кількістю завдань. Якщо минулого року їх було 36, наступного – буде 38, а 2027 року – 21, то у нинішньому – треба закривати 56 індикаторів (зокрема 17 – у IV кварталі), і за 10 з них – ми ще навіть не розпочинали роботу.

А ще варто пам’ятати, що на початку 2026 року європейська сторона може ініціювати «перегляд програми» (таку можливість після завершення першої половини чотирирічної Ukraine Facility передбачили під час її ухвалення).

Якщо на той час ми підійдемо до потенційного перегляду з «боргами» – нас може очікувати складний діалог.

Дика дискусія про необхідність продовження воєнного стану, ініційована «найпатріотичнішою» фракцією ВР завершена.
Рішення прийнято.
Я думаю, всі розумні люди розуміють, що шлях до миру неможливо прискорити не продовженням військового стану.
А от зірвати можна.
Що вороги і намагаються зробити.

Мав честь подякувати представникам "Тайстра Груп" за сумлінну сплату податків.

На жаль, підприємці, що мають непогану репутацію, скаржаться на системні фактичні перевірки ДПС, що паралізують білі торгівельні мережі і «знаходять» порушення у вигляді «надірваних» марок підакцизних товарів, збираючи штрафи.
🤦Водночас, вочевидь сірих «не бачать» взагалі. Ці скарги отримую останнім часом не від однієї мережі.
Неодноразово наголошував, що завданням реформи фіскалізації не є збирання штрафів та рапортування про кількість перевірених точок.
Завдання ДПС у виконанні реформі полягає у повному забезпеченні видачі чеків РРО тими, хто їх не видає.
І ви, податківці, і я, і споживачі знають, що великий рітейл працює в білу і чеки бʼє.

А як дробляться на ФОП-ів і бавляться з РРО регіональні мережі та дрібні торгівці — ви чомусь не бачите. Тому, коли ви отримуєте завдання про відпрацювання дотримання закону в торгівлі, ми очікуємо від вас результату у вигляді зменшення відсотку тіньових мереж.
А не примітивного збору штрафів там, де зробити це просто легше.

✔️🇪🇺Європейський Союз відкрив вже третій кластер для переговорів про вступ Албанії до Об’єднання.
🇺🇦Що це означає для України❓
Рішення про це було прийнято на Міжурядовій конференції, яка відбулася 14 квітня у Люксембурзі.
Услід за Кластером 1 «Основи», відкритим 15 жовтня минулого року, та Кластером 6 «Зовнішня політика» (17 грудня), відтепер офіційно стартують переговори за розділом 2 «Внутрішній ринок».
Загалом переговорний процес охоплює вже 16 з 33 розділів перемовної рамки ЄА – Албанія.

💁‍♂️Поясню, що це означає для нас.
Хоча європейські партнери завжди підкреслювали, що вступ держав до ЄС – справа суто індивідуальна, однак при цьому досить активно використовувався термін «хвилі розширення», що вже відбулися, а також різноманітні формати групування країн, які потенційно можуть стати членами ЄС, перебуваючи на різних формальних статусах – «західно-балканське розширення», «асоційоване тріо» (яке з часом перетворилось на дует України та Молдови).
Та і практика минулих десятиліть показує, що:
▪️вступ у складі групи з декількох країн відбувається дещо легше, ніж поодинці (хоча жодними привілеями не супроводжується, інколи лідерам євроінтеграційного процесу доводиться навіть очікувати тих, хто відстає);
▪️після чергової хвилі розширення процес неформально ставиться на певну паузу, щоб Об’єднання могло «переварити» роботу у новому збільшеному складі та дати відповідь на виклики, які при цьому виникають.

Зараз ми йдемо де-факто у «восьмій хвилі» розширення (попереднє, сьоме складалось з Хорватії), до якої потенційно відносяться 9 держав-кандидатів, включаючи Україну.
Кожна країна перебуває на різній стадії, в окремих через внутрішньо- чи зовнішньополітичні чинники процес де-факто загальмувався вже дуже давно, в інших – поставлений на паузу нещодавно.

Однак якщо оцінити стан справ там, де процес, як кажуть, «у динаміці», то ми маємо наступну картину.
Є виразний лідер – Чорногорія: 100% скринінгу завершено (33 з 33 розділів), 33 розділи (100,0%) – відкрито для переговорів, 6 розділів (18,2%) – переговори завершено.
Далі:
Сербія: 100% скринінгу завершено (34 з 34 розділів), 22 розділи (64,7%) – відкрито для переговорів, 2 розділи (5,9%) – переговори завершено;
Албанія: 100% скринінгу завершено (33 з 33 розділів), 16 розділів (48,5%) – відкрито для переговорів;
Північна Македонія: 100% скринінгу завершено (33 з 33 розділів), жодний розділ не відкрито;
Україна: 63,6% скринінгу завершено (21 з 33 розділів), жодний розділ не відкрито;
Молдова: 57,6% скринінгу завершено (19 з 33 розділів), жодний розділ не відкрито.
Звісно, усе це умовні цифри.

Приміром, два закриті Сербією переговорні розділи («Наука та дослідження» і «Освіта та культура») датовані 2016 та 2017 роками, при цьому перемовини тривали усього один день, і за останні 7 років до них не додалося жодного. Так само за день закрила ці ж розділи і Чорногорія у 2012 та 2013 роках, а от перемовини за розділом «Підприємництво та промислова політика» тривали майже 11 років і були завершені тільки у середині грудня 2024 року.

У нас, безперечно, буде своя «історія», і спектр питань у різних сферах буде помітно ширшим, враховуючи розмір та багатопрофільність української економіки (кейси початку нинішнього століття, коли відносно країни-кандидата деякі розділи взагалі не відкривались через відсутність предмету для домовленостей – точно не про нас). Та і європейські регуляції постійно розширюються, стають детальнішими, тож «гармонізації», «адаптації» та «імплементації» європейського законодавства і практик буде більше, ніж у тих, хто вступав у ЄС раніше.
Однак факт залишається фактом – нам потрібно прискорюватись і додавати динаміки, щоб поступово скорочувати відставання від тих, хто у нашій «хвилі» зараз на крок чи на десяток кроків попереду, щоб не пересісти з восьмої у дев’яту потенційну хвилю розширення…

Ні, в комітеті нема жодного законопроекту про відкриття банківської таємниці податковій.
І ні, до кінця цього скликання жодних шансів прийняти це рішення нема.
Не вірте фейкам.

🔥Компенсації автоцивілки для учасників бойових дій та осіб з інвалідністю – бути.

285 голосів ЗА.

🤝Дякую народним депутатам, які підтримали у другому читанні допрацьований нашим комітетом законопроект №12295-д.

Нагадаю, що відповідним законопроектом передбачене внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо компенсації витрат певних категорій осіб.

👇У доопрацьованому комітетом законопроекті пропонується:

🔹 встановити з 1 січня 2025 року протягом дії воєнного стану та одного року після його закінчення права учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на компенсацію їхніх витрат на страхові премії на оплату страхових премій за внутрішніми договорами страхування з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

🔹 встановити на постійній основі зменшення на 50 % для страхувальника – особи з інвалідністю внаслідок війни розміру страхової премії за внутрішнім договором страхування щодо транспортного засобу, який має робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до інших категорій, які мають право на знижку, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу та інше.

Це один з кроків для підтримки ветеранів.

Проте у нас є ще ціла низка питань, які теж стоять гостро. Чую про них від учасників бойових дій, бачу в коментарях тут на каналі та в TikTok. Опрацьовуємо всі звернення.

Будемо продовжувати роботу, щоб посилити соціальний захист учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.