Законопроект щодо віртуальних активів пройшов Комітет і рекомендований до розгляду в першому читанні.

Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно.

Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу.

В ньому передбачається:

• визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).

Важливо: віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України "Про платіжні послуги".

Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.

• право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.

• публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.

• біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.

• постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.

• захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.

• визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.

Пропонується:

1) щодо податку на доходи фізичних осіб:
- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати: а) доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати; б) вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО - 5%;

2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;

3) щодо податку на додану вартість:
- не є об’єктом оподаткування ПДВ:
операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім: а) продажу та обміну NFT; б) продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);

4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.

5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.

Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.
Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян.

Хотів би окремо звернути увагу деякі ЗМІ, які не розібравшись, дають інформацію про те, що операції з криптою почнуть оподатковуватись з 1.01.2026 року.

Ні, вони оподатковувалися завжди з доходу за загальною ставкою.

А от з 1.01.2026 року буде оподатковуватись тільки прибуток від цих операцій, а не дохід.

Це справедливо.

Більше того, буде можливість вивести в білу криптоактиви за ставкою 5%.

Це також справедливо.

❗️Поціновувачам яскравих заголовків про дефолти хочу повідомити:
перемовини із тримачами ВВП-варантів тривають, вони не прості, час на укладення угоди до 31 травня є, але його залишається не так вже і багато.

Нагадаю, перед реструктуризацією єврооблігацій минулого року також було багато спекуляцій про дефолт, але врешті-решт домовились. Тут ситуація, наслідки і периметр угоди інші. Але сподіваюсь, що конструктивна позиція і здоровий фінансовий глузд серед кредиторів візьме гору.

👥До мене почали надходити звернення від платників податків про повернення практики затримання у відшкодуванні податку на додану вартість.
У січні-березні 2025 р. платники податків отримали 42 445,1 млн грн бюджетного відшкодування.

➡️При цьому залишок не відшкодованих сум на 1 квітня складав 26 458 млн грн, тоді як на 1 березня - 24 614,9 млн грн, відповідно зріс на 1 843,1 млн грн.
Другий місяць поспіль на кінець місяця значні суми не були перераховані платникам (платіжки знаходились в Казначействі).

❗️Звертаю увагу Мінфіну та Казначейства на питанні дотримання своєчасності відшкодування ПДВ.

✅📑Під час триваючих Весняних зустрічей МВФ представлено Звіт про глобальну фінансову стабільність.
Він носить промовисту назву «Підвищення стійкості в умовах невизначеності» та містить оновлену, станом на 15 квітня (тобто вже після оголошення глобальних тарифів від США та проти-тарифів у відповідь) оцінку світової фінансової системи та ринків, а також фінансові наслідки економічних дисбалансів, які висвітлюються у звіті МВФ від 22 квітня World Economic Outlook.
Ключове зі Звіту👇🏼
Різке переоцінювання ризикових активів відбулося після серії оголошень про встановлення тарифів США з лютого та прискорилося після оприлюднення 2 квітня планів щодо ще вищих, ніж очікувалося, їх рівнів. Волатильність фінансових ринків на ринках акцій, валюти та облігацій помітно зросла. Відповідь інших країн ще більше посилила невизначеність.
Оцінка підвищених ризиків фінансової стабільності підтверджується трьома ключовими перспективними вразливими місцями.
По-перше, незважаючи на недавні потрясіння на ринках, оцінки залишаються високими в деяких ключових сегментах ринків акцій і корпоративних облігацій, що означає, що коригування оцінок стає ще більш ймовірним і може піти далі, якщо перспективи погіршаться. Зміна цін на активи може суттєво вплинути на ринки, що розвиваються – їх валюти та ціни на акції вже знецінилися через послаблення перспектив зростання. У зв’язку з тим, що інвестори дедалі більше очікують пом’якшення політик ЦБ ринків, що розвиваються, очікувана прибутковість від «керрі-трейду» впала, що підвищило ймовірність відтоку капіталу. У країнах з розвиненою економікою, незважаючи на те, що ринкові умови покращуються, високі рівні прибутковості можуть наражати країни на ризики рефінансування в умовах, коли настає термін погашення значних сум боргу.
По-друге, деякі фінансові установи можуть зазнати напруги на нестабільних ринках (особливо ринках з високим рівнем фінансового капіталу). Із зростанням секторів хедж-фондів та управління активами збільшувався їхній сукупний рівень левериджу та зв’язок з банківським сектором, у якого вони позичали, що підвищувало ризики слабкокерованих небанківських фінансових посередників, яких спонукали до зменшення боргу, коли вони стикаються з маржинальними вимогами та викупами.
По-третє, подальша турбулентність може обрушитися на ринки суверенних облігацій, особливо в юрисдикціях, де рівень державного боргу високий. Наприклад, популярні торги на основних ринках суверенних облігацій із використанням левериджу на основі грошових ф’ючерсів і операції з кредитним плечем на ринках своп можуть послабитися та поставити під сумнів ліквідність ринку. Країнам з ринковою економікою, що розвивається, які вже стикаються з найвищими реальними витратами на фінансування за десятиліття, можливо, тепер доведеться рефінансувати свій борг і фінансувати фіскальні витрати з вищими витратами.

Підвищена політична невизначеність також може вплинути на компанії та домогосподарства. Спред глобальних корпоративних облігацій нещодавно збільшився, відображаючи занепокоєння інвесторів щодо негативного впливу економічного спаду на прибутки компаній у наступних кварталах. Різке перевищення цін на акції та інші активи може вплинути на баланси домогосподарств через вплив на багатство, особливо тому, що багато з них тепер розподіляють більшу частину своїх фінансових активів на акції та інвестиційні фонди, ніж це було до пандемії. Нарешті, нижча, ніж очікувалося, вартість комерційної нерухомості та все ще високі відсоткові ставки можуть ще більше ускладнити зусилля з рефінансування кредитів, особливо для нерухомості з від’ємним капіталом.

Одним з головних факторів подальшого розпродажу можуть бути геополітичні ризики. Вони (особливо військові конфлікти) можуть призвести до значного зниження цін на акції та збільшення суверенних премій за ризик, особливо в країнах з обмеженими фіскальними та міжнародними резервними буферами, а також мати транскордонні побічні ефекти через торгові чи фінансові зв’язки.