✅📑Під час триваючих Весняних зустрічей МВФ представлено Звіт про глобальну фінансову стабільність.
Він носить промовисту назву «Підвищення стійкості в умовах невизначеності» та містить оновлену, станом на 15 квітня (тобто вже після оголошення глобальних тарифів від США та проти-тарифів у відповідь) оцінку світової фінансової системи та ринків, а також фінансові наслідки економічних дисбалансів, які висвітлюються у звіті МВФ від 22 квітня World Economic Outlook.
Ключове зі Звіту👇🏼
Різке переоцінювання ризикових активів відбулося після серії оголошень про встановлення тарифів США з лютого та прискорилося після оприлюднення 2 квітня планів щодо ще вищих, ніж очікувалося, їх рівнів. Волатильність фінансових ринків на ринках акцій, валюти та облігацій помітно зросла. Відповідь інших країн ще більше посилила невизначеність.
Оцінка підвищених ризиків фінансової стабільності підтверджується трьома ключовими перспективними вразливими місцями.
По-перше, незважаючи на недавні потрясіння на ринках, оцінки залишаються високими в деяких ключових сегментах ринків акцій і корпоративних облігацій, що означає, що коригування оцінок стає ще більш ймовірним і може піти далі, якщо перспективи погіршаться. Зміна цін на активи може суттєво вплинути на ринки, що розвиваються – їх валюти та ціни на акції вже знецінилися через послаблення перспектив зростання. У зв’язку з тим, що інвестори дедалі більше очікують пом’якшення політик ЦБ ринків, що розвиваються, очікувана прибутковість від «керрі-трейду» впала, що підвищило ймовірність відтоку капіталу. У країнах з розвиненою економікою, незважаючи на те, що ринкові умови покращуються, високі рівні прибутковості можуть наражати країни на ризики рефінансування в умовах, коли настає термін погашення значних сум боргу.
По-друге, деякі фінансові установи можуть зазнати напруги на нестабільних ринках (особливо ринках з високим рівнем фінансового капіталу). Із зростанням секторів хедж-фондів та управління активами збільшувався їхній сукупний рівень левериджу та зв’язок з банківським сектором, у якого вони позичали, що підвищувало ризики слабкокерованих небанківських фінансових посередників, яких спонукали до зменшення боргу, коли вони стикаються з маржинальними вимогами та викупами.
По-третє, подальша турбулентність може обрушитися на ринки суверенних облігацій, особливо в юрисдикціях, де рівень державного боргу високий. Наприклад, популярні торги на основних ринках суверенних облігацій із використанням левериджу на основі грошових ф’ючерсів і операції з кредитним плечем на ринках своп можуть послабитися та поставити під сумнів ліквідність ринку. Країнам з ринковою економікою, що розвивається, які вже стикаються з найвищими реальними витратами на фінансування за десятиліття, можливо, тепер доведеться рефінансувати свій борг і фінансувати фіскальні витрати з вищими витратами.

Підвищена політична невизначеність також може вплинути на компанії та домогосподарства. Спред глобальних корпоративних облігацій нещодавно збільшився, відображаючи занепокоєння інвесторів щодо негативного впливу економічного спаду на прибутки компаній у наступних кварталах. Різке перевищення цін на акції та інші активи може вплинути на баланси домогосподарств через вплив на багатство, особливо тому, що багато з них тепер розподіляють більшу частину своїх фінансових активів на акції та інвестиційні фонди, ніж це було до пандемії. Нарешті, нижча, ніж очікувалося, вартість комерційної нерухомості та все ще високі відсоткові ставки можуть ще більше ускладнити зусилля з рефінансування кредитів, особливо для нерухомості з від’ємним капіталом.

Одним з головних факторів подальшого розпродажу можуть бути геополітичні ризики. Вони (особливо військові конфлікти) можуть призвести до значного зниження цін на акції та збільшення суверенних премій за ризик, особливо в країнах з обмеженими фіскальними та міжнародними резервними буферами, а також мати транскордонні побічні ефекти через торгові чи фінансові зв’язки.

🌐👥Що у зв’язку з цим рекомендують експерти МВФ❓
1️⃣Набір інструментів для пом’якшення ризиків фінансової стабільності включає політику щодо ринкової інфраструктури та бірж, які забезпечують функціонування ринку, пруденційний нагляд і регулювання фінансових установ, а також інструменти екстреної ліквідності та вирішення криз.
2️⃣Пом’якшення фінансової вразливості, готовність до врегулювання криз є ключовими для стримування потенційного негативного впливу розвитку фінансового сектора на макроекономічні результати.
3️⃣Можливості подальшої корекції цін на активи на тлі підвищеної невизначеності, потенційної напруги, що впливає на фінансові установи з високим рівнем фінансових позик, і турбулентності на основних ринках суверенних облігацій підвищують ризики для фінансової стабільності. Органи влади повинні підготуватися до боротьби з фінансовою нестабільністю, гарантуючи, що фінансові установи готові отримати доступ до засобів ліквідності ЦБ, і бути готовими до втручання для подолання серйозної ліквідності або напруги на ринку, особливо на основних ринках облігацій і фінансування.
4️⃣Для усунення потенційних ризиків для фінансової стабільності, що виникають через геополітичні ризики, фінансові установи та їхні наглядові органи повинні виділити достатні ресурси для аналізу сценаріїв і стрес-тестування з метою виявлення, кількісного визначення та управління геополітичними ризиками. Країни з ринками, що розвиваються, повинні продовжувати зусилля щодо підтримки належного простору для фіскальної політики та міжнародних резервів для пом’якшення несприятливих геополітичних потрясінь.
5️⃣Враховуючи високий рівень левериджу у фінансовій системі та зростаючий взаємозв’язок між небанківськими фінансовими посередниками та банками, достатній рівень капіталу та ліквідності в банківському секторі залишається якорем глобальної фінансової стабільності. Повне, своєчасне та послідовне впровадження Базеля III та інших міжнародних стандартів залишається ключовим і повинно доповнюватися незалежним та інтенсивним наглядом. Поглиблення зв'язку між банками та небанківськими фінансовими посередниками також вимагає від органів нагляду покращити оцінку ризиків таких зв'язків.
6️⃣Вкрай важливо зміцнити політику, яка пом’якшує небанківський кредит та інші вразливі місця. Посилені вимоги до небанківської звітності можуть допомогти органам нагляду розробити загальносистемну та міжгалузеву перспективу ризиків і відрізнити погано керовані та надмірно ризиковані установи від тих, які роблять більш позитивний внесок у фінансове посередництво.
7️⃣Підвищена економічна невизначеність і волатильність фінансового ринку підкреслюють необхідність зміцнення основ пруденційної політики, включаючи мікро- та макропруденційні підходи. Країни з недостатніми буферами повинні посилити макропруденційні  інструменти, щоб підвищити стійкість, уникаючи при цьому значного посилення фінансових умов. Там, де спад активності призводить до фінансового стресу, можна вивільнити макропруденційні резерви, щоб допомогти банкам покрити збитки та підтримати кредитування економіки.

🇺🇦🇺🇸Україна та США домовились розпочати роботу над зоною вільної торгівлі між країнами.
Новина з Вашингтону про такий намір пройшла майже непоміченою, адже зараз головний фокус уваги зосереджений на потенційній так званій «угоді про корисні копалини та фонд відновлення України».

💁‍♂️Тим не менш, я вважаю її в плані перспективи дуже важливою.
🔹По-перше, угода про ЗВТ – це один з найефективніших механізмів домогтись довгострокових стабільних домовленостей про режим взаємної торгівлі між країнами, максимального усунення бар’єрів для її розвитку, обмеження можливостей для запровадження усіляких неприємних сюрпризів у стилі «квітневих тарифів». Звісно, це не 100%-ва гарантія, що сюрпризів взагалі ніколи не буде. У будь-якій угоді будуть певні чутливі виключення, норми відкладеної дії, перехідні періоди, графіки скасування тих чи інших обмежень тощо. Будь-яка угода може бути скасована, але зробити це складніше та займе більше часу, ніж коли її взагалі нема, а оскарження прийнятих в односторонньому порядку рішень через СОТ – не найпростіший шлях.

🔹По-друге, рамкові домовленості про американські інвестиції конвертуватимуться у конкретні проекти (зокрема й проекти відновлення України) і реалізовуватимуться лише у разі, якщо буде чітке законодавчо закріплене розуміння – на яких умовах працюватимуть потоки товарів та послуг між країнами, адже домовлятись про кооперацію, інвестувати у виробництво в Україні для ланцюгів у США продукції, комплектуючих чи складових, які згодом будуть обкладені значними обмежувальними або взагалі загороджувальними бар’єрами – немає сенсу.

🔹По-третє, як свідчить і світова, і наша власна практика, зони вільної торгівлі – це дуже серйозний стимул для активізації торгівельних відносин, особливо для експортно-орієнтованих економік, таких як українська. Один лише приклад: якщо у 2015 році експорт України до ЄС складав 12,6 млрд. доларів і становив як частка у загальних обсягах 33,2%, то у 2024 році, коли повномасштабна війна тривала третій рік, Україна не контролювала близько п’ятої частини своєї території, постійно зазнавала ракетно-дронових атак, які продовжували вибивати вітчизняні виробництва, та мала інші пов’язані з війною проблеми і виклики, експорт до ЄС приніс 24,8 млрд. доларів, а його частка становила 59,5%.
Нині ми маємо глибоко від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами з США (торік експорт склав 874,9 млн. доларів – переважно це чавун та труби, імпорт – 3471,6 млн. доларів). Але ситуація поліпшилась – адже поставки української продукції на американський ринок зросли на 68,7%, тоді як у зворотному напрямі – на 21,3%.

👨🏻‍💻Тож якщо попрацювати щільно і вийти на домовленість про ЗВТ наступного року – буде непогана можливість покращити баланс торгівельних потоків між Україною та США вже у найближчій перспективі.

📄🌐У МВФ представили анонсований минулого тижня World Economic Outlook під промовистою назвою «Критичний момент на тлі політичних змін».
Ключові моменти з нього.
Оновлений звіт представляє «довідковий прогноз» на основі інформації, доступної станом на 4 квітня 2025 року (включаючи тарифи від 2 квітня та початкові відповіді).
Запроваджені в односторонньому порядку США обмежувальні торгівельні заходи призвело до того, що ефективні тарифні ставки зросли до рівня, який не спостерігався протягом століття.
Швидка ескалація торгової напруженості та надзвичайно високий рівень невизначеності політики матимуть значний вплив на світову економічну активність.

➡️Очікується, що зростання світової економіки впаде до 2,8% в 2025 році і 3% в 2026 році — порівняно з 3,3% за обидва роки в попередньому WEO від січня 2025 року, що відповідає кумулятивному зниженню на 0,8 в.п., що значно нижче історичного середнього (2000–2019 рр.) 3,7%.
Зростання в розвинених економіках становитиме 1,4% в 2025 році, зокрема в США – сповільниться до 1,8%, що на 0,9 в.п. нижче порівняно з попереднім прогнозом, через більшу політичну невизначеність, торговельну напруженість і послаблення попиту, тоді як зростання в Єврозоні становитиме 0,8% (сповільниться на 0,2 в.п.).
Серед країн з ринком, що розвивається, зростання скоротиться до 3,7% в 2025 році та 3,9% в 2026 році, зі значним зниженням показників для країн, які найбільше постраждали від нещодавніх торгових заходів, таких як Китай.

📉Глобальна інфляція буде знижуватися дещо повільніше, ніж очікувалося в січні, досягнувши 4,3% в 2025 році та 3,6% в 2026 році, з помітним переглядом у бік підвищення для розвинених економік і невеликим переглядом у бік зниження для ринків, що розвиваються, у 2025 році.
🔺Посилення ризиків зниження є домінуючим в прогнозі.
Розгортання торговельної війни разом зі ще більшою невизначеністю торговельної політики може ще помітніше зменшити найближче та довгострокове зростання, тоді як зруйновані політичні буфери послаблять стійкість до майбутніх шоків.
Різні та швидкі зміни політичних позицій або погіршення настроїв можуть спровокувати додаткове переоцінювання активів, крім того, що відбулося після оголошення широких тарифів США 2 квітня та різких коригувань валютних курсів і потоків капіталу, особливо для економік, які вже перебувають у борговій кризі.
❕Може виникнути ширша фінансова нестабільність, у тому числі завдавши шкоди міжнародній валютній системі.

Демографічні зміни та скорочення іноземної робочої сили можуть стримувати потенційне зростання та загрожувати фіскальній стабільності.
Тривалі наслідки недавньої кризи вартості життя в поєднанні з обмеженим простором для політики та туманними середньостроковими перспективами зростання можуть знову викликати соціальні заворушення.
Стійкість, продемонстрована багатьма великими економіками, що розвиваються, може бути перевірена, оскільки обслуговування високих рівнів боргу стає складнішим у несприятливих глобальних фінансових умовах.
Більш обмежена міжнародна допомога розвитку може збільшити тиск на країни з низьким рівнем доходу, штовхаючи їх у борг або вимагаючи значних фіскальних коригувань, що матиме негайні наслідки для зростання та рівня життя.

👨🏻‍💻З іншого боку, деескалація поточних тарифних ставок і нові угоди, що забезпечують ясність і стабільність торговельної політики, можуть сприяти глобальному зростанню.
Країни повинні конструктивно працювати над сприянням стабільному та передбачуваному торговельному середовищу, реструктуризації боргу та вирішенню спільних проблем. У той же час вони повинні вирішувати питання внутрішньої політики та структурних дисбалансів, забезпечуючи тим самим свою внутрішню економічну стабільність. Це допоможе збалансувати компроміси між зростанням та інфляцією, відновити резерви та відродити середньострокові перспективи зростання, а також зменшити глобальні дисбаланси.
Пріоритетом для центральних банків залишається точне налаштування грошово-кредитної політики для виконання своїх повноважень і забезпечення цінової та фінансової стабільності в умовах ще складніших компромісів.

Щоб пом’якшити руйнівну волатильність обміну валют, можуть знадобитися цілеспрямовані інтервенції, як зазначено в Інтегрованій структурі політики МВФ.
Макропруденційні інструменти слід активувати за потреби, щоб стримати накопичення вразливостей і забезпечити підтримку у разі стресових подій.
Відновлення фіскального простору та переведення державного боргу на стійкий шлях залишаються важливим пріоритетом, водночас задовольняючи критичні потреби у витратах для забезпечення національної та економічної безпеки. Для цього потрібні надійні середньострокові плани фіскальної консолідації.
Структурні реформи на ринках праці, продукції та фінансових ринках доповнять зусилля зі зменшення боргу та скорочення диспропорцій між країнами.

Мир в Україні.

Коли він наступить і яким він буде? Ці питання сьогодні найбільше хвилюють всіх нас. Ми бачимо, що інтенсивність переговорів зростає. Зростає політичний тиск з боку команди Президента США Дональда Трампа, яка стала основною рушійною силою для дипломатії. Ми чуємо, що вже обговорюються певні деталі угоди і можливе припинення вогню. З'являються дати і дедлайни. Політична напруга і очікування ростуть.

У цей момент кожен відповідальний український політик має прямо висловити свою позицію і свою точку зору. Не час ховати голову у пісок. Я до цього готовий і хотів би з Вами поділитися своїм баченням.

З першого дня війни я прагну миру. Я бачу які людські жертви, страждання і руйнування спричинила агресія. І, на жаль, кожен черговий день війни їх тільки множить. Тому, я як громадянин і політик виступаю за перемир'я і мир.

Я бачу шлях відновлення і перспективи для нашої країни. Вже у перші місяці я був серед засновників Національної ради з відновлення України від наслідків війни при Президентові України. Став її Секретарем. Разом з колегами ми підготували План відбудови України, який у разі реалізації не тільки забезпечить відродження країни, але і її випереджальний розвиток. Ми зможемо це зробити. Головна умова для руху вперед - припинення війни.

Розумію, що угода не буде такою, як ми хотіли три роки тому. Не хочу коментувати ті пункти, викиди і витоки, що з'являються у ЗМІ. Я вірю, що нашим переговірникам вдасться донести до партнерів та ворогів наші вимоги і відстояти національні інтереси. Вірю, що мир можливий. Знаю, що він необхідний сьогодні Україні, всім нам.

«ВПО без допомоги, це план?» – запитують мене підписники. Вони обурюються, що за роки війни так і не напрацьована комплексна стратегія та дієві механізми підтримки внутрішньо переміщених осіб.

Мова йде про 4,6 мільйона наших співгромадян. За цією статистикою – трагедії людей, які переважно втратили все. У них просто немає куди повертатися.

Спілкуючись з ВПО, найчастіше чую про дві ключові проблеми. Це робота і житло. Люди хочуть працювати, щоб утримувати себе і свої сім’ї. Хочуть розуміти, що зможуть розраховувати на доступну іпотеку, аби знову мати власне житло.

Частково політика із підтримки ВПО реалізується, але слід визнати, що саме глобальні проблеми досі залишаються невирішеними. Я неодноразово підкреслював: держава повинна активніше діяти в цих питаннях.

Про що саме йдеться?

Про програми допомоги в навчанні та перекваліфікації для людей із вузькоспеціалізованими індустріальними спеціальностями, які не дозволяють знайти роботу за фахом в інших регіонах.

Про стимулювання роботодавців, надання пільг для працевлаштування ВПО. І в системних масштабах, а не так, як відбувається зараз. Нагадаю, що за даними Державної служби зайнятості за весь 2024 рік лише 15 тисяч ВПО працевлаштовано за рахунок компенсації роботодавцям витрат на оплату праці. Порівняйте самі цю цифру із загальною кількістю внутрішньо переміщених осіб.

Про будівництво соціального житла та розвиток інституту іпотеки. Раніше розповідав про допомогу міжнародних партнерів, зокрема БРРЄ (проекти пільгового кредитування та компенсації за втрачене житло). Це важливо, і ми дуже вдячні за підтримку. Але тут слід бути проактивними. Знаходити та залучати додаткових міжнародних партнерів. Розвивати існуючі програми іпотеки та впроваджувати нові спеціальні цільові житлові програми для найбільш вразливих категорій населення.

Проблем багато. Розв’язати їх можна, але лише активними комплексними діями.

Приємно, коли твою роботу відзначають.
Ми дійсно зробили багато, аби забезпечити і тримати фінансову та фіскальну стійкість протягом 3-х років найбільшої з 1945 року війни в Європі.
Життєво необхідно, коли твої результати не тільки відзначають, але й допомагають.
Про оцінку наших фінансів з боку МВФ в колонці для Інтерфаксу.

https://interfax.com.ua/news/blog/1066022.html

Сьогодні Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу.
26 квітня 1986 року сталась найбільша техногенна ядерна аварія у світі – вибух на ЧАЕС, потужність виверження якого, за експертними підрахунками, дорівнювала аналогу 300 атомних бомб «малюк», скинутої на Хіросіму.

Аварія призвела до катастрофічних наслідків: радіологічного зараження десятків тисяч квадратних кілометрів території (в основному України, РБ, росії), масової евакуації населення і головне мала довготривалий руйнівний вплив на здоров’я населення, призвівши до втрати десятків тисяч життів, обумовивши збільшення важких системних захворювань.

Сьогодні, коли за роки повномасштабної війни ми мали безліч безпекових інцидентів навколо АЕС, включаючи влучання дрону в укриття ЧАЕС і його часткове руйнування, світ як ніколи розуміє усю небезпеку повторення катастрофи масштабу аварії у Чорнобилі.
Така катастрофа більше ніколи не повинна повторитись! Єдиний шлях знизити цей ризик – стійке припинення вогню, домовленості про повну заборону ракетних ударів, використання інших засобів ураження у визначеній зоні навколо ядерних об’єктів, повернення за посередництва США ЗАЕС до об’єднаної енергосистеми України.

…Не забуваємо і пам’ятаємо цей день. Низький уклін усім ліквідаторам аварії на ЧАЕС, які віддали своє життя і здоров’я, щоб ми могли жити у більш безпечному середовищі.

Люди, які захищали державу, повинні мати можливість нею керувати. Відповідні пропозиції передбачені у законопроекті про квоти на працевлаштування ветеранів. Найближчим часом він буде зареєстрований мною разом із колегами у Верховній Раді.

Основні пункти:

• 10% квота на працевлаштування ветеранів, учасників бойових дій в державних органах і установах

Насамперед йдеться про митницю, податкову та правоохоронні органи. З програмами фахової підготовки для виконання відповідної роботи.

• передбачення квот на працевлаштування ветеранів, учасників бойових дій у бізнесі

Я багато спілкуюся з представниками бізнесу, і знаю, що частина з них уже реалізує такі програми на приватному рівні. Ми повинні масштабувати цей досвід, передбачити конкретні механізми його реалізації на загальнонаціональному рівні. Серед них – компенсація сплати ПДФО і єдиного соціального внеску за такі робочі місця.

Передбачається, що підприємства найматимуть ветеранів або сплачуватимуть відповідні внески, за рахунок яких створюватимуться робочі місця для ветеранів, учасників бойових дій.

Детальніше розповім після реєстрації законопроекту.

Друзі, дякую всім вам за поздоровлення із Днем народження!

Дуже ціную всі побажання і слова підтримки, які сьогодні отримав.

Окремо хочу подякувати українським захисникам. Кожен новий день ми можемо зустрічати саме завдяки вам. І три мої роки з 2022го точно ваші. Нагамаюсь відповідати кожною хвилиною.

З вірою в Бога. Вірою в майбутнє нашої країни.

🏦✔️Світовий банк дав оновлений прогноз перспектив відновлення економіки України.
Оцінки щодо зростанням ВВП України на поточний рік залишено на попередньому рівні – 2,0%, на наступний рік – погіршено з 7,0% до 5,2%.
🔻Дійсно, маємо, на жаль, нисхідну траєкторію: 2023 рік – 5,5%, 2024 рік – 2,9%, 2025 рік – 2,0% (хоча експертні оцінки темпів відновлення ВВП за І кварталі ще менші – 1,1%).

👨🏻‍💻Звісно, ми бачимо оцінки з оприлюдненого цього тижня оновленого World Economic Outlook, що торгівельні війни та невизначеність пригальмують світовому економіку, і Україна, у якій ще й четвертий рік триває повномасштабна війна, не буде винятком з цієї тенденції.
Але це не означає, що треба сидіти, склавши руки❕
Це стосується у першу чергу економічного блоку уряду, який, м’яко кажучи, повинен робити значно більше.
🔹По-перше, запропонувати ефективну та масштабнішу систему підтримки насамперед тих галузей і сфер, що дають швидкий результат і віддачу, чітко розставивши в умовах обмежених ресурсів пріоритети.
От, приміром, ОПК, внесок якого у зростання ВВП України, за оцінками Мінстратегпрому, склав торік +1,27%. При цьому він потерпає від нестачі обігових коштів та доступних позикових ресурсів (на здешевлення кредитів передбачено на 2025 рік усього 500 млн. грн.). А є широко розпіарений проект Мінекономіки  «Зроблено в Україні», де за всіма напрямками загальний сумарний внесок у зростання ВВП склав торік усього 0,64%, в його рамках тільки на здешевлення кредитів було спрямовано 18 млрд. грн., а загалом за різними статтями – чотири десятки мільярдів. Хіба не зрозуміло, що ситуацію треба міняти?

🔹По-друге – переглядати і скасовувати неефективні державні програми, які підтримуються з державного бюджету. Якщо у встановлені строки для кожної п’ятої бюджетної програми не змогли вчасно затвердити їх паспорти, щоб відкрити фінансування, то очевидно, що їх треба просто анулювати, а вивільнені кошти переспрямувати на більш перспективні та ефективні напрямки. І це пряма зона відповідальності Мінекономіки, який має планувати і балансувати усю політику державної підтримки в державі.

🔹По-третє, якщо якісь потрібні та важливі програми буксують, то треба розбиратись – чому, і оперативно їх корегувати. Днями у ЗМІ пройшла інформація, що у 2025 році з 225 поданих аграріями заявок на гуманітарне розмінування 189 було відхилено. Якщо торік за аналогічний період часу було проведено 50 торгів із надання послуг із розмінування та підписано контракти на понад 500 млн. грн., то у 2025 році відбулося менш як два десятки аукціонів, а сума укладених угод не перевищує 300 млн. грн.
І до яких геніальних висновків дійшли в Мінекономіки?
Перший – «агровиробники були більше зайняті підготовкою до нового польового сезону». Другий – «про нашу програму мало знають і думають, що вона складна та вимагає значного ресурсу». Третій – «якість заявок цього року набагато гірша».
Тобто рік тому аграрії не готувались до сезону та були більш обізнані, а цього року – все змінилося.
Минуло майже 4 місяці – з наявних 3 млрд. грн. використано усього 10%, весняна польова кампанія – на повному ходу, і частина земель, на яку можна було б розраховувати, в її ході не зможе бути використана.
Це тільки три кейси з історії роботи одного відомства. І якщо воно не почне працювати якісно, професійно і відповідально, то про прискорення відновлення України годі й говорити.

Дякувати за чесну сплату податків завжди приємно. Але іноді приємно особливо.

Зустрівся з власницями компанії «Ніка-Текст Плюс», яка є одним із найбільших постачальників одягу для нашої армії. Компанія динамічно розвивається і сумлінно сплачує податки.
Домовились залучати дівчат до роботи комітету.