Чергова зрада скасовується.

🤦Ні, у 2025 році ніхто не вводив новий податок на продаж авто.

Все, як і було раніше:

🚗1-е продане авто (мотоцикл або мопед) на рік — без податку
🚗🚙 2-е продане авто — 5% ПДФО
🚗🚙🛻 3-е й далі — 18% ПДФО

«Заплатиш 18% з першого авто» — це фейк.

Що змінилося?
Лише з 1 січня військовий збір: замість 1,5% тепер 5% — і це стосується всіх операцій, не тільки авто.

Тож спокійно продавайте свою “ластівку” — зрада, традиційно, скасована. Давайте нову)

Однією з важливих реформ ДПС наприкінці 2024 року було введення боді-камер для інспекторів на фактичних перевірках.

Розумію чому це не подобається податківцям. Розумію чому це не подобається тим платникам, що не бʼють чеки та працюють в тіні.
Адже відеозапис усуває будь-які маніпуляції, зловживання, вимагання хабарів, спроби «порєшати» та чітко розставляє всі крапки над І в питанні - «хто винен?».
Але виключно в тому випадку, якщо їх застосування є загальним та обовʼязковим. Для всіх податківців. Інакше - сенсу нема ніякого.

Тому те, що ДПС визначає використання камери як право, а не як обовʼязок, викликає неабияку стурбованість.

❗️Використання боді-камер має стати загальним.

Щодо законопроекту про ринок криптоактивів багато хто запитує чому Комітет з тривогою ставиться до визначення регулятором ринку НКЦПФР у нинішньому кадровому складі керівництва.

Відповідь дуже проста. Провал регулятора щодо організації роботи фондового ринку. Фондовий ринок протягом останніх п’яти років давно став нагадувати тварину з Червоної книги. Про неї пишуть, нею займаються, щодо неї приймають закони, проводять симпозіуми та конференції, але в живій природі її вже давно вже ніхто не бачив.

Про це говорять цифри❗️
▪️Якщо після старту масової приватизації у середині 90-х років минулого століття кількість відкритих акціонерних товариств перевищила 12 тисяч і зберігалась приблизно на такому рівні до 2002 року, то на кінець 2024 року – усього 1606.
▪️Скоротилось майже в чотири рази і число закритих акціонерних товариств – з 18,7 тисяч в 2011 році, до усього 4,7 тисяч у 2021-2024 роках.
▪️Якщо у розпал світової фінансової кризи відбулося 1161 емісій акцій, а на виході з неї – 5052 (у 2010 році) та 2513 (у 2011 році), то у 2021-2024 році у середньому реєструвалось лише по 49 емісій акцій на рік.
▪️Така ж картина – з випуском корпоративних облігацій. За кількістю емісій: у 2005-2009 роках – 680 випусків облігацій на рік, у 2024 році – лише 38.
▪️На кінець березня 2025 року у біржовому списку ФБ «Перспектива», окрім ОВДП, немає жодного іншого цінного паперу у лістингу, у ПФТС – усього 7 цінних паперів (для порівняння: у 2013 році у біржових списках перебувало тільки лістингових – 188 випусків акцій, 227 випусків корпоративних облігацій, 79 випусків цінних паперів ІСІ). На своєму піку у 2014 році капіталізація лістингових компаній фондового ринку склала 29,2% ВВП (463,5 млрд. грн.), у 2020 році (останні дані) сягнула лише 1,3 млрд. грн. (0,03% ВВП), а нині про цей показник взагалі не доводиться вести мову як такий, що втрачено через відсутність лістингових компаній як явища.
▪️Зник «первинний ринок торгів фінансовими інструментами (розміщення ЦП)»: його обсяги коливались за останні 4 роки від 865,4 млн. грн. (21,6 млн. дол.) у 2024 році до 73,4 млн. грн. грн. (2,3 млн. дол.) у 2022 році…

Відсутній фондовий ринок – це гальмо для розвитку всього фінансового сектору економіки. Про яку пенсійну систему другого рівня ми можемо говорити при відсутності фондового ринку? Її розвиток, а отже і пенсійна реформа є неможливими. Про яке інвестування (особливо великої кількості дрібних інвесторів) ми можемо говорити, якщо довіра до ринку повністю втрачена (в тому числі і сумнозвисним кейсом «Фрідом фінанс») і ґрунтується сьогодні виключно на репутації кількох ентузіастів, що не завдяки, а всупереч розвивають ринок.
І очевидно, що війна в цьому випадку не пробачає і не списує! Ми маємо приклад ефективного Нацбанку, ринки в регулюванні якого стрімко розвиваються.

❕На фондовому ринку немає лідера, немає стратегії, а отже немає майбутнього. Є лише тиша. Тиша кладовища. Чи маємо ми право охоронцю кладовища розбудову нового ринку, ризикуючи перетворити його в таке ж кладовище? Очевидно, ні.
На цьому і базується наша позиція.

Колись в пояснення болючих, але необхідних кроків я назвав себе професіоналом з прийняття непопулярних рішень. Давайте визнаємо: деякі кроки були неминучими й необхідними. Дійсно, частина були непопулярними. Але коли на шальках терезів майбутнє країни проти політичних дивідендів, для мене вибір завжди очевидний.

Я досить об’єктивно підходжу до оцінки власної роботи. І бачу реальні цифри, які державі приносить боротьба з тінню й корупцією. Вона продовжується, і тут важлива непохитність та свідома позиція всіх нас.

Тому можу дати коротку відповідь на питання, яке зустрічаю і в TikTok, і періодично бачу тут в коментарях до постів: «Розкажіть про хоча б один закон, створений для людей».

Так от, всі мої ініціативи, всі закони – створені в інтересах нашої країни, інтересах людей. Щоб в Україні була справедливість і рівність всіх перед законом.

Часто мої читачі, а віднедавна і глядачі питають про те, як вижити на українську пенсію.
❕Дуже низький рівень пенсій, зокрема трудових, та крайня бідність людей похилого віку – давня хвороба України.
🧮Станом на 1 квітня середній розмір пенсійної виплати – усього 6 341,11 грн. (це 153 долари).

🔻У 18 регіонах – середня пенсія в областях менше за середню по Україні.
У Тернопільській області середня виплата складає 4 930,93 грн., Чернівецькій – 5 100,02 грн.,  Закарпатській – 5 174,80 грн.

📈За рік (порівняно з 1.04.2024) середня українська пенсія зросла на 10,5% – тоді як інфляція за цей період (березень-2025/березень-2024) склала 14,7%, а продукти харчування подорожчали на 17,2% (зокрема, молоко – на 19,5%, хліб – на 21,5%, масло – на 31,9%, овочі – на 32,3%, соняшникова олія – на 35,4%, яйця – на 44,74%...). Йдеться про елементарні продукти першої необхідності, потрібні просто для виживання! 
Нинішня заморожена торік мінімальна пенсія 2 361 грн. – це усього 57 доларів.

👥36,2% пенсіонерів (більш ніж 3,7 млн. осіб) в Україні отримують виплати менше 4 тисяч гривень (з них 3,9%, або майже 400 тисяч осіб – взагалі менше 3 тисяч гривень).
Для кожного п’ятого українця та українки (понад 2,1 млн. осіб) розмір пенсій складає від 4 до 5 тисяч гривень.
І треба розуміти – щоб отримати ці копійки та вийти на пенсію у 60 років – треба мати 35 (ч) /30 (ж) років стажу, тобто працювати практично безперервно усе доросле життя, інакше або продовжуй працювати далі, або не пенсія, а соціальна виплата.

💁‍♂️Буду відвертий – не бачу зараз бажання в уряду вирішувати це питання. Більше того, у поданій у минулому році Бюджетній декларації було взагалі закладено замороження пенсій аж до кінця 2027 року (коли по ідеї вже буде обрано новий склад Верховної Ради та сформовано новий склад уряду).

💁‍♂️Ніколи не підтримував та не підтримую урядову пропозицію про замороження пенсій на декілька наступних років – про що неодноразово казав публічно.
Розумію, що під час триваючої війни практично усе, що ми збираємо у вигляді податків, ми витрачаємо на потреби армії та інших складових сектору безпеки і оборони.
❕Але ж при цьому відшукали десь додаткові мільярди на ремонт доріг, або на зарплати чиновників, які отримують у 3-4 рази більше, ніж середня зарплата в Україні (а якщо подивитись усередині органів виконавчої влади – то зі ще більшим перекосом на користь керівної ланки).

Відновити «справедливість» намагаються по більшовицькі – встановлюючи для пенсіонерів стелі виплат та скасовуючи великі пенсії, однак ще важливіше, ніж усувати несправедливість щодо спец пенсій – працювати над тим, щоб усі звичайні українці мали можливість отримувати гідні пенсії.
❗️Знаходити рішення треба навіть в умовах обмежених ресурсів.
Перший, оперативний крок – збільшення мінімальної пенсії.
Маємо врешті-решт припинити поглиблювати розрив між нею та фактичним прожитковим мінімумом для пенсіонерів, та почати його скорочувати – покроково, у рамках можливостей.

🧮Приміром, встановити мінімальну пенсію 4000 гривень, та підтягнути до неї менші виплати.
Для цього потрібні не такі великі кошти – приміром, на таке збільшення мінімальної пенсії з 32% від нинішнього фактичного прожиткового мінімуму до 54%, потрібно близько 2,2 млрд. грн. на місяць.

Звідки взяти необхідний фінансовий ресурс для підвищення мінімальної пенсії❓

❕Головне джерело – детінізація. Торік завдяки системній роботі у цьому напрямі, а я постійно займаюсь цим питанням – до бюджету додатково надійшло еквівалент 2,5 млрд. доларів – це майже в 4 рази більше за озвучену мною потребу. Якщо посилювати боротьбу з тінню – цілком реально поповнити бюджет сумою не менше 4 млрд. доларів.
Поки у країні є «тінь», яка оцінюється мінімум у 400 млрд. грн. – казати, що на підвищення пенсій коштів немає, як мінімум не зовсім коректно.

💸Друге – це оптимізація державних видатків. Коли приймався бюджет-2025 – я подав пропозицій щодо додаткового поповнення доходної частини та перерозподілу неефективних або малопродуктивних видатків на суму 50 млрд. грн.  

🔺Третє – підвищені пенсії, це завтрашні видатки споживання. Придбавши на них додаткові продукти харчування, одяг, ліки тощо, пенсіонери фактично спрямують їх на підтримку національної економіки, вітчизняного виробника. Згодом вони повернуться державі у вигляді податків – і це буде куди продуктивніше та результативніше, ніж усілякі «кешбеки».
 
📑А далі треба буде зробити наступний, системний крок – почати впроваджувати комплексну пенсійну реформу, зокрема запуск другого накопичувального її рівня, коли для кожного працюючого частина відрахувань піде на конкретно його майбутню пенсію. Розмови про це ведуться останні 20 років, але у практичній площині віз і нині там.
Потрібно оживляти третій рівень пенсійної системи – добровільне пенсійне страхування, від якого пенсії зможуть стати ще більшими завдяки тому, що кожен зможе відкладати собі додаткові кошти на краще життя по досягненню поважного віку. Щоб вони не знецінювались – треба перезавантажити фондовий ринок – про що кажу не вперше. Так це працює в усьому цивілізованому світі, і так воно має нарешті запрацювати в Україні.
👨🏻‍💻І головне – поетапно відходити від усіх видів спеціальних пенсій (окрім пов’язаних зі шкідливими для здоров’я умовами праці). Потрібно застосовувати єдиний і справедливий підхід, а визначати рівень пенсій має не статус чи колишня посада, а зроблені за час трудової діяльності страхові відрахування.

Звичайно буде. Кидай картку.
Шалені колцентри переходять будь-які межі.

Минулого тижня направив запит до НБУ та Нацполу щодо їх відпрацювання.

Можна багато дискутувати про Onlyfans. Черговий раз про цю тему згадали в ефірі КШДУ.

У мене тут позиція незмінна:

• творці контенту мають сплачувати податок з доходу.
Нагадаю, минулого року у нас було 350 моделей, які задекларували дохід і сплатили податок.

• переслідування за 301 статтею Кримінального кодексу та тих, хто сплатив податок – лицемірство.
Цю статтю потрібно якомога швидше декриміналізувати.

Більше розповів у відео

📰✔️Днями надійшло декілька новин щодо комунальних тарифів.
Ухвалено рішення щодо продовження дії покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електроенергетики до 31 жовтня 2025 року. 💲Таким чином, протягом наступних 6 місяців електроенергія коштуватиме населенню як і раніше – 4,32 грн. за кВт⋅год.

Нещодавно стало відомо, що НАК «Нафтогаз України», яка обслуговує 12,5 мільйонів домогосподарств (а це понад 98% від усієї кількості побутових споживачів) продовжила на рік – до 30 квітня 2026 року – свій тариф «Фіксований», і ті, хто ним користується, й надалі сплачуватимуть за блакитне паливо 7,96 грн. за 1 кубометр (ця ціна тримається з травня 2023 року).

➡️З урахуванням продовження до 31 жовтня 2025 року ПСО щодо газу, який відпускається для виробників теплової енергії та гарячої води – на найближчі півроку (а по газу – рік) ціни на основні комунальні послуги мають діяти на рівні попереднього року.

💁‍♂️Повномасштабна війна триває. Рівень бідності та безробіття лишається високим. В країні – 4,6 млн. внутрішніх переселенців, допомога яким складає усього 2/3 тисячі гривень. Соціальні стандарти заморожені на рівні попереднього року.
У цих умовах держава повинна як мінімум не погіршувати умови життя домогосподарств та по максимуму утримувати тарифи на комунальні послуги.

Закликаю всіх: як зрадофілів, так і співаків деферамбів угоді зі США про надра, повернутися до арій після її детального вивчення.
Текст необхідно проаналізувати передусім з юридичної точки зору, відповідності Конституції та паритету прав та обовʼязків сторін.
А потім вже займатися політикою.
Без неї тут не обійдеться.
А відповідальних за підписання угоди урядовців закликаю опублікувати текст, аби вивчати першоджерела, а не слухати Паваротті у переспіві Рабіновича.

Сьогодні з щорічною доповіддю у ВР виступає Дмитро Лубінець, уповноважений ВР з прав людини.

Змістовно, з гідністю і повагою.
Інституції є за що дякувати, і результати, якими пишатися.

Переконаний, що цей приклад гідний для наслідування абсолютно всіма державними органами, підзвітних ВР.
Зараз як раз триває період звітувань всіх: від Нацбанку до в.о.Генпрокурора.

Важлива конституційна процедура має бути відновлена в повному обсязі.
Це важливо саме у війну.

Друзі, чергова зрада про те, що законопроект про віртуальні активи начебто дозволить легалізувати корупційні статки чиновників - така ж безглузда, як і інші зради.

Кожен чиновник декларує свій майновий стан і доходи. Якщо ми не зазначаємо актив в декларації або не можемо пояснити його походження - за це передбачена кримінальна відповідальність.

Тому, якщо чиновник або депутат задекларує крипту, якої в нього нема в декларації - напевне сяде.
Якщо не зможе пояснити, звідки в нього дохід на придбання крипти - також.

Жодних шансів на легалізацію.
Несіть наступну зраду.

На 217,5 мільярдів гривень порушень і недоліків під час управління публічними фінансами виявили аудитори за 2024 рік. Йдеться про у 3,5 раза більшу цифру, ніж за результатами аудиту фінансів у 2023 році. Нагадаю, тоді порушень було виявлено на 60,8 млрд гривень.

Обов’язково ретельно проаналізую Звіт Рахункової палати за 2024 рік. Тому що це колосальний показник. Тим паче під час війни, коли для нас кожна копійка важлива.

Потрібно врахувати, що на таке стрімке зростання виявлених порушень вплинула і методологія. За заявами самої Рахункової палати, у 2024 році аудитори зосередилися не на кількості перевірок, а на охопленні більшого об’єму перевірених коштів. Якщо у 2023 році було перевірено 771,1 млрд, то у 2024 році — майже 3,7 трлн гривень.
Але цифри все одно шокують. Потрібно негайно робити висновки й унеможливлювати марнотратство бюджетних коштів.

Ось чому я продовжую наполягати на запровадженні військової цензури видатків. І не колись, у далекому майбутньому. Найближчим часом, з чіткими й прозорими механізмами. З кадровими рішеннями та жорсткою відповідальністю за неефективне використання бюджетних коштів.

3,33 млрд доларів іноземних інвестицій надійшло в Україну у 2024 році. Це на 1,6 млрд менше ніж показник попереднього року. На жаль, такий тренд продовжується і в 1 кварталі 2025-го.

Безумовно, є головний фактор – війна. Також свою роль відіграло послаблення валютних обмежень Нацбанком минулого року. Це призвело до збільшення виведення дивідендів іноземними компаніями та відповідного скорочення обсягів реінвестованого ними прибутку. Попри це, є речі, які можна і треба робити вже зараз, щоб подолати негативну динаміку.

Ось 6 базових кроків для зростання інвестицій:

1️⃣ Дерегуляція
Ще з 2023 року у нас існують більше тисячі дозволів, які підлягають або оптимізації, або скасуванню. На сьогодні скасовано лише третину. І переважно тих, що видавалися органами, які вже ліквідовано. Тобто пусті папірці, які впливають на статистику, але ніяк не покращують інвестиційний клімат в країні.

2️⃣ Зміна контрольно-наглядових функцій держави
Має бути змінений підхід контролюючих органів до бізнесу. Йдеться про митницю, податкову, БЕБ та інші правоохоронні органи. Насамперед потрібно зламати корупційні та кланові зв’язки на горизонтальному рівні. Саме тому ми ініціювали перезавантаження цих органів. Вони нарешті мають існувати за іншими принципами – не за тими, за якими існували протягом трьох десятків років.

3️⃣ Детінізація і верховенство права
Потрібне категоричне викорінення тіні й корупції. Підприємство, заходячи на будь-який ринок не повинно вивчати практики ухилення від оподаткування, щоб бути конкурентоздатним. Рівні умови господарювання – один з основних факторів для залучення інвестицій.

4️⃣ Євроінтеграція
Це логічне продовження попереднього кроку. В країні, яка хоче стати членом Євросоюзу, бізнес має грати за правилами. А жодної альтернативи євроінтеграції у нас немає. Разом з тим, навіть в таких складних умовах, ми повинні захищати інтереси українського бізнесу.

5️⃣ Страхування військово-політичних ризиків
Верховна Рада підтримала всі пропозиції Кабміну для того, аби страхування військово-політичних ризиків було доступним. Але застраховані кейси є поодинокими. Вони повинні стати масовими, бо це є запит саме іноземного інвестора.

6️⃣ Дешеві кредитні ресурси
Бізнес не буде інвестувати у свій розвиток кредитні кошти, якщо не зможе повернути відсоток. За поточною ставкою кредитування ситуація складається саме так. Банки мають займатися реальним кредитуванням, а не виключно вкладати гроші в державні цінні папери.

Реалізація такої покрокової стратегії дозволить вирішити проблему і залучити нові інвестиції в Україну. Законодавча база є, де потрібно – буде допрацьована. Проте робота в цьому напрямі має проводитися системно, і уряд повинен тут займати проактивну позицію уже зараз. Ніхто без нас і за нас не побудує інвестиційний клімат в нашій країні.

Проект закону про ратифікацію угоди про надра зареєстрований КМ в ВР.
Це дає теоретичну можливість (за умови скорочення строків) розглянути його через 7 днів.
Головний комітет - Комітет із зовнішньої політики.
Вивчаємо детально документ.

https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/56351

📈За перший квартал 2025 року державний борг збільшився на 5,7 млрд. дол.
▪ За даними Міністерства фінансів, на 31 березня 2025 року державний та гарантований державою борг у гривневому еквіваленті становив 7 123,3 млрд. грн., у валютному еквіваленті -  171,7 млрд. дол.
▪ За І квартал 2025 року, сума державного боргу у гривневому розрахунку збільшилась на 2% (+142,3 млрд. грн.), у валютному – збільшилась на 3,4% (+5,7 млрд. дол.).