Провели робочу групу з представниками бізнесу, Мінфіну та ДПС щодо помʼякшення критеріїв Території високого рівня податкової довіри.
Дуже велика зацікавленість бізнесу щодо відповідності статусу резидента. В зумі ледь вистачило місць. Дякую за слушні зауваження, які ми сприймаємо та переважно враховуємо.

Особливо, що стосується наявності/відсутності поодиноких штрафів за неподання податкової звітності.

Найближчим часом проведемо додаткові консультації та вийдемо на текст законопроєкту, який обовʼязково обговоримо перед реєстрацією.

Ні, Український парламент не планує запускати ніякі резерви. Тим більше стратегічні. Тим більше bitcoin.
Це взагалі не справа парламенту.
Не ведіться на проплачені фейки.

Нещодавно ще раз підтвердив для себе, що відсутність належного контролю за виконанням Закону нівелює будь-які високі цілі, які ставилися під час його прийняття. Недаремно говорять “закон як дишло - куди повернеш туди і вийшло”.

Вже майже рік в Україні криміналізована відповідальність за товарну контрабанду. Разом з колегами активно працював над текстом відповідного законопроекту, для того щоб зберегти баланс - покарати винних та одночасно з цим не допустити тиску на білий бізнес. Ставили перед собою амбітні цілі - потрібно знизити рівень тіньової економіки в країні та забезпечити додаткові надходження до бюджету.

Що ж ми маємо в результаті неповних 11 місяців застосування такої відповідальності!

❗️424 iPhone. 20 мільйонів грн. І ніхто не сів. І це лише в одній справі.

Пам'ятаєте, в січні ДМСУ та БЕБ браво звітували про затримання величезної партії “стратегічно важливого” товару для нашої країни - телефонів iPhone в кількості 424 шт на 500 тис $

Вже через місяць БЕБ прозвітував про завершення слідства у справі і направлення її до суду (погодьтеся така оперативність в розслідуванні може викликати лише компліменти).

Разом з цим, новина про розгляд судом цієї справи залишилася без висвітлення, а вона вже розглянута.

Вироком Сокальського районного суду Львівської області від 25 березня 2025 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та правопорушником. Накладено на правопорушника штраф у розмірі 850 000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю, пов'язаною з переміщенням товарів через митну територію України. Разом з цим, безпосередні предмети злочину судом повернуто у зону митного контролю для здійснення митних формальностей, бо саме про це домовилися прокурор з правопорушником у відповідній угоді.

Що було далі легко передбачити. Правопорушник подав заяву до митниці про отримання цих телефонів та митну декларацію на їх експорт, яка була оформлена митницею (виникає запитання і до митників, які оформили таку декларацію, і до прокурора - як можна одночасно заборонити займатися діяльністю, пов’язаною з переміщенням товарів і повернути їх для здійснення митних формальностей).

Чи для цього депутати приймали Закон, щоб правопорушник міг спокійно вивезти предмети злочину з України? Якщо і далі будуть укладатися подібні угоди, ми ніколи не поборемо контрабанду як явище.

P.S. Мабуть би на цьому ця історія і закінчилася, якби не польські митники, які не пропустили телефони до Польщі, у зв'язку з чим останні повернулися до Львівської митниці.
Буду тримати Вас в курсі щодо дотримання законності під час розпорядження митним органом цими товарами, а також щодо інших цікавих кейсів у цій категорії.

P.P.S. І ще питання - які правові аргументи навів злочинець аби переконати прокурора «домовитися» без застосування спец конфіскації предметів злочину? Не те, щоб прокурор порушив при цьому закон, але в чому правова логіка такого дивного рішення?

📰🇪🇺Надходять інсайди щодо умов «перехідного періоду», який буде запропоновано Україні щодо торгівлі з ЄС.
Новин дві, і обидві, м’яко кажучи, погані.

➡️По-перше, річні квоти безмитних поставок хочуть поділити на 12 місячних квот.
Тобто якщо раніше в залежності від товарної позиції безмитне постачання могло припинитись у березні, червні, серпні чи жовтні, то тепер «лічильник» може включатись щомісяця, а стоп-кран – обмежувати поставки умовно 3, 5 або сьомого числа відповідного місяця. На перший погляд нібито просто арифметика, однак укладання і виконання контрактів точно стане складнішим та більш нервовим.

➡️По-друге, скоротять самі квоти.
Найбільшого удару, за інформацією інсайдерів, зазнають виробники кукурудзи, для яких квота у річному вимірі скоротиться до 650 тис. тонн. (для порівняння – торік в Європу відвантажено понад 14 млн. тонн, або майже половина, річна безмитна квота – майже 11,2 млн. тонн, п’ятимісячна – 4,7 млн. тонн), тобто безмитної торгівлі практично не буде.
Квота на цукор скоротиться більш ніж удвічі – до 40,7 тис. тонн (торік загальний експорт солодкого товару встановив рекорд цього століття – майже 750 тисяч тонн, з яких близько 40% було поставлено до держав ЄС; у 2024 році ми достроково вибрали річну квоту у 262,6 тис. тонн, до 5 червня могли розраховувати на безмитні 109 тис. тонн).
Обмежень зазнає і інша продукція – мед, м’ясо птиці.

Як це позначиться на нашій економіці❓
Аграрна галузь – наш основний експортер, частка якого у загальних обсягах – близько 60%, і, звісно, обмеження позначаться на її фінансовому стані та можливостях.
Свою чергою для українського аграрного експорту дуже важливий саме європейський ринок.
Торік ми стали третім постачальником сільськогосподарської продукції до Об’єднання, пропустивши попереду тільки Бразилію (17,1 млрд. євро) і Велику Британію (16,6 млрд. євро), та випередивши США (12,0 млрд. євро) і Китай (10,0 млрд. євро).
Торік поставки української аграрної продукції до ЄС принесли нам 13,1 млрд. євро.

👨🏻‍💻За експертними оцінками, нові умови торгівлі після завершення «економічного безвізу» можуть коштувати нам -3,5 млрд. євро у річному вимірі.
Доволі відчутний удар – у 2025 році весь місячний товарний експорт становить у середньому 2,9 млрд. євро, і компенсувати такі втрати аграрного експорту на інших ринках практично нереально.

Переговори у Стамбулі завершені. Враження двояке. Україна зробила все, щоб засвідчити наше прагнення до миру. Протилежна сторона - на весь світ продемонструвала іншій настрій.

Тим не менше, рішення Президента не дивлячись на всі обставини, відправити наших перемовників на зустріч з опонентами вважаю абсолютно вірним. І те, що відбулась перша за три роки пряма зустріч делегацій – ми, безсумнівно, можемо записати собі в актив. Домовленість про обмін полоненими, також гарна новина, адже наші захисники повернуться додому. Водночас, досягти основної мети – добитися від опонентів не вдалося. Попередні вимоги і налаштованість російської делегації показали, що переговори будуть украй важкі.

Що нам робити далі? Я вважаю, що потрібно до кінця використати можливості дипломатії, навіть, у таких складних умовах. Працювати у тісній координації з нашими американськими та європейськими партнерами, щоб схилити опонентів до продуктивних переговорів. Добиватись зустрічі на рівні лідерів та послідовно наполягати на необхідності припинення вогню.

Скептики скажуть, що досягти мети нереально. Але хто міг ще місяць назад сказати, що можливим стане сам факт знаходження української та російської делегації за одним столом для обговорення умов припинення вогню та мирної угоди? Це також вважали нездійсненним, проте зустріч відбулась. Сподіваюсь, вона стане першою, в серії переговорів, що призведуть до миру, а не останньою перед черговим витком екскальції.

📄✔️В ООН оновили прогноз розвитку світової економіки у 2025 році.
Ключове з передбачень фахівців Департаменту ООН з економічних та соціальних питань:
Прогноз зростання світового ВВП у 2025 році зменшено до 2,4% - це нижче 2,9%, досягнутих торік і на 0,4% менше січневого прогнозу ООН.
Зростання тарифів загрожує збільшенням витрат, порушенням глобальних ланцюжків постачання та посиленням фінансової нестабільності. Невизначеність щодо торгівельної та економічної політики разом з нестабільною геополітичною обстановкою змушує компанії відкладати або скорочувати прийняття важливих інвестиційних рішень, що загострює проблеми, включаючи високий рівень заборгованості та млявий ріст продуктивності, ще більше підриваючи перспективи світового зростання.

🔻Зростання сповільниться як у країнах, що розвиваються, так і в розвинених країнах – це уповільнення носить всеосяжний характер.
Зростання у США скоротиться дуже відчутно – з 2,8% у 2024 році до 1,6% у 2025 році. При цьому більш високі тарифи та політична невизначеність, як очікується, чинитимуть тиск на приватні інвестиції та споживання.
У ЄС прогнозується зростання ВВП на рівні 1% у 2025 році (на рівні 2024 року) на тлі слабшого експорту та вищих торгових бар'єрів.
Очікується, що в Китаї зростання уповільниться до 4,6% цього року, відображаючи стримані споживчі настрої, збої в експортно-орієнтованому виробництві та проблеми, що продовжуються в секторі нерухомості.
Декілька інших великих економік, включаючи Бразилію, Мексику і Південноафриканську республіку, також зіштовхуються зі зниженням темпів зростання через ослаблення торгівлі та інвестицій та падіння цін на сировинні товари.
Індія, чий прогноз зростання на 2025 рік був переглянутий у бік зниження до 6,3 відсотка, залишається однією з найбільших економік, що швидко зростають.

❕Інфляційні ризики зберігаються – у той час як глобальна інфляція знизилася з 5,7% у 2023 році до 4% у 2024 році, ціновий тиск залишається високим у багатьох економіках.
До початку 2025 року інфляція перевищила середні показники до пандемії у двох третинах країн, при цьому у більш ніж 20 країнах, що розвиваються, спостерігаються двозначні показники.
Продовольча інфляція, що в середньому перевищує 6%, найбільше позначається на найбідніших групах населення, особливо в Африці, Південній та Західній Азії. Вищі торгові бар'єри та природні катастрофи ще більше посилюють інфляційні ризики, наголошуючи на необхідності скоординованої політики, що поєднує надійні грошово-кредитні заходи, цільову фіскальну підтримку та довгострокові стратегії для стабілізації цін та захисту найбільш уразливих верств населення.
Центральні банки стикаються з важкими компромісами між управлінням інфляційним тиском, що посилюється викликаними тарифами ціновими шоками, і стимуляцією економіки, що сповільнюється. Обмежений фіскальний простір, особливо в країнах, що розвиваються, скорочує можливості урядів ефективно пом'якшувати економічний спад.

▪️Погіршення глобальних перспектив – для багатьох країн, що розвиваються, ці песимістичні економічні прогнози підривають перспективи створення робочих місць, скорочення бідності та вирішення проблеми нерівності. Для найменш розвинених країн, де очікується уповільнення зростання з 4,5% у 2024 році до 4,1% у 2025 році, зниження експортних доходів, посилення фінансових умов та скорочення потоків офіційної допомоги за програмами розвитку загрожують ще більше підвищити ризик боргової кризи.
Ескалація торгової напруженості підриває багатосторонню торговельну систему, залишаючи малі економіки у дедалі більш вразливому становищі.
На тлі уповільнення світового зростання, підвищення інфляції очікується і зменшення вдвічі темпів зростання світової торгівлі – з 3,3% у 2024 році до 1,6% у 2025 році.

👥Як зазначили у Департаменті ООН з економічних та соціальних питань, зміцнення багатосторонньої співпраці має важливе значення для вирішення цих проблем. Відродження заснованої на правилах торгової системи та надання цільової підтримки вразливим країнам матимуть вирішальне значення для сприяння сталому та інклюзивному розвитку.

З днем науки, друзі!

Того і тих, хто заглядає у майбутнє, рухаючи світ вперед, руйнуючи все старе та віджиле, даючи світу шанс та істину, або шлях у прірву. Хоча, ні останнє - це скоріше плід рук політиків.

У нас наука - це те, що не завдяки, а всупереч. Тим більша шана нашим справжнім українським науковцям, що роблять, а не вдають. Вас небагато, але тим більша вам шана.
Знімаю капелюха, та міцно тисну руку!

Ще 132 мільйони причин, чому легалізація крипти на часі вже зараз.
Поки питання не вирішується, криптоактиви залишаються дуже зручними інструментами для відмивання грошей. І це не просто про чергові тіньові схеми, а про непроглядну пітьму. Проте і такі «схемки» не вічні, як показує судовий кейс щодо арешту криптоактивів, пов’язаних із нелегальним гральним бізнесом – платформи rollbit.

Правоохоронці провели значну роботу у справі. А ми, зі своєї сторони, маємо оперативно робити свою. Нагадаю, що управління криптоактивами після конфіскації теж потребує чинних та дієвих норм щодо регулювання ринку крипти, про що неодноразово зазначали й правоохоронні органи.

Так само цивілізованого підходу потребує і сам ринок.
З одного боку – це про гарантії для власників криптоактивів.
З іншого – про елементарне розуміння не лише прав, але і можливої відповідальності за причетність до такого роду схем.
Бо поки ось, що ми бачимо із показань, наведених в ухвалі суду: акаунт на криптобіржі створив, передав комусь повний доступ, а далі нічого не знаю. Це як із картками, які передають учасникам схем із дропами, а потім люди шоковані наслідками, з якими жити саме їм.

Нам потрібні чіткі й зрозумілі кожному правила гри, дорослий, інституційно спроможний регулятор, що зможе забезпечити на ринку верховенство права й ефективні механізми регулювання – це стосується крипти, але не тільки її.

Посилання на рішення суду – https://reyestr.court.gov.ua/Review/120923374

🚬 Сигарети — у чеку чи «в тіні»?

📊 У квітні 2025 року через РРО/ПРРО реалізовано тютюнових виробів на 11,79 млрд грн.
Це на 1,41 млрд грн більше, ніж у січні цього року.

Але! ⛔

❗Попри це, масово фіксуються випадки продажу сигарет без чеків.
Якщо відкинути зростання цін (через акциз і інфляцію) — обсяги продажів майже не змінилися порівняно з минулим роком.

📅 З 1 січня 2025 року податківці отримали право позбавляти ліцензії за торгівлю без чека.

❓Знаєте, скільки таких ліцензій анульовано?
🔸 Одна. Всього одна.

📢 Потрібна системна реакція з боку ДПС на ці очевидні порушення.
💬 100% тютюнових виробів мають продаватися через РРО. Без винятків.

Закликаю Уряд переглянути підходи до індексації соціальних стандартів на 2026-2028 роки
В Мінфіні триває робота над підготовкою проекту Бюджетної декларації на 2026-2028 рр.
Це документ, який забезпечує рамку для середньострокового бюджетного планування, і на основі якого згодом Мінфін готуватиме проект бюджету на 2026 рік.
Відповідно до плану-графіку бюджетного процесу, до 15 травня Мінфін мав би подати до Кабміну проект бюджетної декларації на 2026-2028 рр., а Уряд має її схвалити до 1 червня. Далі документ до 15 липня має розглянути Верховна Рада.
Наразі відомі основні параметри бюджетної декларації, які випливають із листа Мінфіну, розісланого головним розпорядникам бюджетних коштів.
Так, у цьому листі до головних розпорядників бюджетних коштів доведені наступні показники мінімальних соціальних стандартів:
▪️Мінімальна зарплата: з 1 січня 2026 року – 8 688 грн; з 1 січня 2027 року – 9 374 грн; з 1 січня 2028 року – 10 059 грн.
▪️Прожитковий мінімум (загальний розмір): з 1 січня 2026 року – 3 171 грн; з 1 січня 2027 року – 3 358 грн; з 1 січня 2028 року – 3 536 грн.
Отже, передбачається індексація соціальних стандартів на 2026-2028 рр. відповідно до показників прогнозної інфляції на цей період. Відповідно до прогнозу Мінекономіки, споживча інфляція (на кінець року) складе: 2026 – 8,6%, 2027 – 5,9%, 2028 – 5,3%.
Водночас, нагадаю, що показники мінімальних соціальних стандартів були заморожені у цьому році, і не враховують прогнозну інфляцію, яка цього року складе близько 9-10% (прогноз уряду 9,5%, НБУ – 8,7%). Така заморозка призводить до погіршення реального рівня життя соціально вразливих категорій громадян, які отримують мінімальну зарплату і соціальні трансферти з бюджету. Переважна частина доходів таких громадян витрачається на товари першої необхідності, комунальні платежі, продовольство – більшість цих позицій виробляється Україні, підтримує українського виробника. Вважаю, шлях фіскальної консолідації за рахунок цих статей бюджету невірним і таким, що гальмує економічне зростання, що в тому числі є однією із причин уповільнення економіки цього року, і консервує бідність населення.    

Також хотів би звернути увагу, що у базовому сценарії (за покращення безпекової ситуації) уряд прогнозує суттєве прискорення економіки у наступні три роки. Середні темпи зростання економіки за цей період мають скласти 5,1%, в тому числі 4,5% у 2026 році (проти 2,9% у 2024 році і очікуваних 2,7% у 2025 році).
👨🏻‍💻Вважаю, що за такого макроекономічного сценарію буде справедливим закласти більший перерозподіл ВВП на соціальні цілі, насамперед, на індексацію соціальних стандартів, що само по собі має підтримати споживчий попит і разом із інвестиціями (про які згадує уряд у своєму прогнозі як про головний драйвер росту) – відновлення економіки.
Ніколи не ганявся «за дешевим популізмом». Розумію усі обмеження економіки і бюджету, непередбачуваність, пов’язану із війною, обмеженість зовнішнього фінансування. Один із небагатьох у парламенті, хто усі роки повномасштабної війни не просто пояснював важливість збереження макрофінансової стабільності як фундаменту економічної відбудови і збереження реальних доходів громадян, а робив для цього усе можливе, аби втримати стійкість фінансової, бюджетної системи, національної валюти. Усі роки подавав збалансовані правки до бюджету, вказуючи на реальні джерела їх покриття. Ресурс на справедливу індексацію соціальних стандартів, особливо, але не виключно у випадку настання миру і отримання мирних дивідендів, є – це ревізія неефективних бюджетних видатків й детінізація та розширення легальної податкової бази, які разом тільки цього року можуть принести більше 5 млрд. дол. додаткового ресурсу до бюджету.
💁‍♂️Що пропоную?
Як мінімум, при індексації соціальних стандартів на 2026 рік треба врахувати цьогорічну інфляцію (тобто +10%), а взагалі у ході бюджетного процесу цього року розраховую на непросту, але чесну дискусію у парламенті щодо реформи прожиткового мінімуму і можливості його індексації відповідно до фактичного рівня. Відкритий до співпраці із економічним та фінансовим блоком уряду у цьому питанні.

В коментарях неодноразово бачив порівняння вітчизняної боротьби з корупцією зі спортивною риболовлею. Коли корупціонера піймали, сфотографували, відпустили та забули.

Так продовжуватися точно не може. І бути байдужими в цьому питанні теж не можна. Бо побороти корупцію — це наша з вами спільна справа, яку за нас ніхто не зробить.

Детальніше відповів у відео.