Arbiter: огляд нового інструменту для моніторингу соцмереж
Після того як Meta у 2024 році закрила CrowdTangle, журналісти й фактчекери втратили один із ключових інструментів для відстеження дезінформації у Facebook та Instagram.
Один із нових проєктів, який намагається частково заповнити цю прогалину, — Arbiter, флагманський продукт некомерційної організації SimPPL.
Arbiter використовує близько десяти великих мовних моделей та ШІ-агентів, щоб збирати й аналізувати дописи з різних платформ: Facebook, Instagram, X, YouTube, TikTok, Reddit, Bluesky та 4chan.
Arbiter збирає дані для аналізу з кількох джерел: через API самих соцмереж, із дослідницьких баз даних та від сторонніх сервісів, які агрегують контент із платформ.
❓ Як працює Arbiter
Журналіст або дослідник описує, поширення якої теми, твердження чи наративу він хоче дослідити у соцмережах. Далі Arbiter:
🔎 автоматично визначає ключові слова й знаходить релевантні дописи;
🔎 групує публікації за наративами та виділяє твердження, які в них поширюються;
🔎 знаходить акаунти, які просувають однакові повідомлення;
🔎 показує, дату появи наративу та динаміку його поширення;
🔎 може одночасно аналізувати кілька платформ і показувати, як наратив переходить з однієї соцмережі в іншу;
🔎 формує ШІ-звіт із результатами аналізу.
SimPPL намагалися «навчити» Arbiter помічати наративи ще до того, як вони стануть масовими.
⚠️ Важливе обмеження: Arbiter не має доступу до всього контенту соцмереж, оскільки API Meta обмежує кількість дописів, які інструмент може проаналізувати. Через це користувачі Arbiter поки не вважають його повноцінною заміною CrowdTangle.
Наразі редакції, які тестують Arbiter, користуються ним безкоштовно. Серед них — німецький суспільний мовник Deutsche Welle, аргентинська фактчекінгова організація Chequeado та філіппінське незалежне видання Rappler.
Загалом бета-версію Arbiter вже тестують користувачі з понад 100 організацій. Ви теж можете спробувати. Перше дослідження на платформі — безкоштовне.
📕 Детальніше про Arbiter та його можливості — на GIJN.
Після того як Meta у 2024 році закрила CrowdTangle, журналісти й фактчекери втратили один із ключових інструментів для відстеження дезінформації у Facebook та Instagram.
Один із нових проєктів, який намагається частково заповнити цю прогалину, — Arbiter, флагманський продукт некомерційної організації SimPPL.
Arbiter використовує близько десяти великих мовних моделей та ШІ-агентів, щоб збирати й аналізувати дописи з різних платформ: Facebook, Instagram, X, YouTube, TikTok, Reddit, Bluesky та 4chan.
Arbiter збирає дані для аналізу з кількох джерел: через API самих соцмереж, із дослідницьких баз даних та від сторонніх сервісів, які агрегують контент із платформ.
❓ Як працює Arbiter
Журналіст або дослідник описує, поширення якої теми, твердження чи наративу він хоче дослідити у соцмережах. Далі Arbiter:
🔎 автоматично визначає ключові слова й знаходить релевантні дописи;
🔎 групує публікації за наративами та виділяє твердження, які в них поширюються;
🔎 знаходить акаунти, які просувають однакові повідомлення;
🔎 показує, дату появи наративу та динаміку його поширення;
🔎 може одночасно аналізувати кілька платформ і показувати, як наратив переходить з однієї соцмережі в іншу;
🔎 формує ШІ-звіт із результатами аналізу.
SimPPL намагалися «навчити» Arbiter помічати наративи ще до того, як вони стануть масовими.
⚠️ Важливе обмеження: Arbiter не має доступу до всього контенту соцмереж, оскільки API Meta обмежує кількість дописів, які інструмент може проаналізувати. Через це користувачі Arbiter поки не вважають його повноцінною заміною CrowdTangle.
Наразі редакції, які тестують Arbiter, користуються ним безкоштовно. Серед них — німецький суспільний мовник Deutsche Welle, аргентинська фактчекінгова організація Chequeado та філіппінське незалежне видання Rappler.
Загалом бета-версію Arbiter вже тестують користувачі з понад 100 організацій. Ви теж можете спробувати. Перше дослідження на платформі — безкоштовне.
📕 Детальніше про Arbiter та його можливості — на GIJN.
❤1
За ґратами, у вигнанні, під тиском: як працюють незалежні медіа Азербайджану, Білорусі та Киргизстану
Арешти, погрози й побиття журналістів, визнання редакцій «екстремістськими», блокування сайтів і вимушена еміграція — така реальність незалежних медіа Азербайджану, Білорусі та Киргизстану. Попри репресії, вони продовжують розслідувати корупцію та зловживання владою.
На «Тижні розслідувальної журналістики» #IJWeek представники Abzas Media, Білоруського розслідувального центру та Kloop розповіли, як працюють їхні редакції в умовах постійного тиску.
На картках — цитати із сесії «Регіональний огляд: журналістські розслідування в Азербайджані, Білорусі і Киргизстані», яку модерував член ради директорів GIJN Олег Хоменок. 👆
Арешти, погрози й побиття журналістів, визнання редакцій «екстремістськими», блокування сайтів і вимушена еміграція — така реальність незалежних медіа Азербайджану, Білорусі та Киргизстану. Попри репресії, вони продовжують розслідувати корупцію та зловживання владою.
На «Тижні розслідувальної журналістики» #IJWeek представники Abzas Media, Білоруського розслідувального центру та Kloop розповіли, як працюють їхні редакції в умовах постійного тиску.
На картках — цитати із сесії «Регіональний огляд: журналістські розслідування в Азербайджані, Білорусі і Киргизстані», яку модерував член ради директорів GIJN Олег Хоменок. 👆
👍2❤1
Дипломат, хамелеон, нишпорка: які ще типажі журналістів-розслідувачів є у вашій редакції? Один годинами шукає зачіпки в документах, інший може розговорити навіть скелю…
Поспілкувавшись із репортерами та редакторами, фрилансер Сердар Вардар виділив шість основних архетипів — ви бачите їх на картках.
Звісно, це не наукова класифікація, а радше нагода поглянути на себе й колег збоку.
Детальніше про психотипи в редакції (англійською).
Поспілкувавшись із репортерами та редакторами, фрилансер Сердар Вардар виділив шість основних архетипів — ви бачите їх на картках.
Звісно, це не наукова класифікація, а радше нагода поглянути на себе й колег збоку.
Детальніше про психотипи в редакції (англійською).
❤1
Хочете запропонувати тему та спікерів для сесії GIJC27? Надсилайте ваші ідеї. Конкурс відкрито 🔥
Ми почали розробляти програму 15-ї Глобальної конференції журналістів-розслідувачів (#GIJC27) в Нідерландах, тож шукаємо теми, які будуть цікавими та корисними для журналістів з усього світу.
Ви можете запропонувати:
🔸 тему панельної дискусії;
🔸 практичний воркшоп;
🔸 нетворкінгову сесію;
🔸 кандидатуру спікера або тренера.
GIJC — насамперед навчальна конференція, зосереджена на інструментах і методах журналістських розслідувань.
Ми шукаємо: ідеї практичних сесій, після яких журналісти повернуться до своїх редакцій із новими знаннями, навичками та інструментами.
Ми НЕ хочемо: політичних дискусій та розповідей про те, наскільки успішними були ваші попередні розслідування.
Конкурс ідей триватиме до 17 січня 2027 року.
📕 Деталі та форма для надсилання пропозицій — тут.
До зустрічі в Роттердамі! 🇳🇱
Ми почали розробляти програму 15-ї Глобальної конференції журналістів-розслідувачів (#GIJC27) в Нідерландах, тож шукаємо теми, які будуть цікавими та корисними для журналістів з усього світу.
Ви можете запропонувати:
🔸 тему панельної дискусії;
🔸 практичний воркшоп;
🔸 нетворкінгову сесію;
🔸 кандидатуру спікера або тренера.
GIJC — насамперед навчальна конференція, зосереджена на інструментах і методах журналістських розслідувань.
Ми шукаємо: ідеї практичних сесій, після яких журналісти повернуться до своїх редакцій із новими знаннями, навичками та інструментами.
Ми НЕ хочемо: політичних дискусій та розповідей про те, наскільки успішними були ваші попередні розслідування.
Конкурс ідей триватиме до 17 січня 2027 року.
📕 Деталі та форма для надсилання пропозицій — тут.
До зустрічі в Роттердамі! 🇳🇱
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Експертів й науковців можна (і варто!) залучати до журналістських розслідувань як повноцінних членів команди, а не лише як джерела інформації.
Цей підхід отримав назву «експертної журналістики» (англ. expert reviewed journalism — досл. «журналістика, перевірена експертами»). І саме його застосовувала у масштабному проєкті про «вічні хімікати» журналістка-розслідувачка Le Monde Стефан Орель.
У відео для Академії GIJN вона розповідає:
🔸 із чого почати співпрацю з ученими;
🔸 чим журналісти й науковці можуть бути корисними одне одному;
🔸 як розподілити ролі в спільному проєкті й знайти баланс між ретельною академічною методологією та журналістськими дедлайнами.
🎥 Дивіться відео повністю.
#GIJNAcademy
Цей підхід отримав назву «експертної журналістики» (англ. expert reviewed journalism — досл. «журналістика, перевірена експертами»). І саме його застосовувала у масштабному проєкті про «вічні хімікати» журналістка-розслідувачка Le Monde Стефан Орель.
У відео для Академії GIJN вона розповідає:
🔸 із чого почати співпрацю з ученими;
🔸 чим журналісти й науковці можуть бути корисними одне одному;
🔸 як розподілити ролі в спільному проєкті й знайти баланс між ретельною академічною методологією та журналістськими дедлайнами.
🎥 Дивіться відео повністю.
#GIJNAcademy
👍1
🗨️ «Я російськомовний українець-молдованин. Етнічний українець, живу в Молдові, але говорю російською», — каже редактор і журналіст-розслідувач RISE Moldova Володимир Тхорик.
Тхорик пояснює, що він добре розуміє контекст, у якому діє Росія, і має джерела, які допомагають йому досліджувати російський вплив у Молдові та інших країнах.
🗨️ «Російські спецслужби, які діють на місцях, останні п’ять років спираються на організовану злочинність для переказу коштів, використовують її інфраструктуру, так би мовити. Звичайного молдовського контрабандиста можуть залучити до підкупу посадовців: він знає, як це зробити, як дати хабар посадовцю, як переконати його взяти гроші й заплющити очі на те чи інше порушення», — розповідає Тхорик.
RISE Moldova називає себе не просто редакцією, а спільнотою журналістів-розслідувачів, програмістів і активістів; співпрацює з журналістами у Вірменії, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Узбекистані, Україні та країнах Балтії.
Одне з розслідувань-фаворитів Тхорика — це серія «Кремлінович», у якій журналісти пояснили, як Росія використовує спецслужби та підкуп для впливу на топ-політиків і громадську думку. Команді вдалося отримати доступ до телефону колишнього президента Молдови, і виявилося, що він сам собі обрав для чату прізвисько «Кремлінович» — вочевидь, саме так він сам себе сприймав.
Детальніше про те, як RISE Moldova розслідує російський вплив, як Володимир Тхорик «розв’язує язика» неговірким джерелам, і над якими власними помилками досі працює, читайте в його інтерв’ю з рубрики GIJN «10 питань» (українською).
Тхорик пояснює, що він добре розуміє контекст, у якому діє Росія, і має джерела, які допомагають йому досліджувати російський вплив у Молдові та інших країнах.
🗨️ «Російські спецслужби, які діють на місцях, останні п’ять років спираються на організовану злочинність для переказу коштів, використовують її інфраструктуру, так би мовити. Звичайного молдовського контрабандиста можуть залучити до підкупу посадовців: він знає, як це зробити, як дати хабар посадовцю, як переконати його взяти гроші й заплющити очі на те чи інше порушення», — розповідає Тхорик.
RISE Moldova називає себе не просто редакцією, а спільнотою журналістів-розслідувачів, програмістів і активістів; співпрацює з журналістами у Вірменії, Грузії, Казахстані, Киргизстані, Узбекистані, Україні та країнах Балтії.
Одне з розслідувань-фаворитів Тхорика — це серія «Кремлінович», у якій журналісти пояснили, як Росія використовує спецслужби та підкуп для впливу на топ-політиків і громадську думку. Команді вдалося отримати доступ до телефону колишнього президента Молдови, і виявилося, що він сам собі обрав для чату прізвисько «Кремлінович» — вочевидь, саме так він сам себе сприймав.
Детальніше про те, як RISE Moldova розслідує російський вплив, як Володимир Тхорик «розв’язує язика» неговірким джерелам, і над якими власними помилками досі працює, читайте в його інтерв’ю з рубрики GIJN «10 питань» (українською).
👍2❤1
Маємо хорошу новину — ми почали приймати заявки на стипендію для участі в Глобальній конференції журналістів-розслідувачів, яка відбудеться 19–23 жовтня 2027 року в Роттердамі (Нідерланди).
На учасників #GIJC27 чекають понад 150 експертних панелей і практичних воркшопів, а також можливість познайомитися й розпочати співпрацю з колегами з понад 100 країн.
Серед тем — онлайн-пошук, використання ШІ в розслідуваннях, аналіз супутникових знімків, транскордонна співпраця, корупція, журналістика даних та інструменти для медіа у вигнанні.
Які витрати покриває повна стипендія?
▪️ Авіаквитки до Роттердама й назад
▪️ Трансфер між аеропортом і готелем
▪️ Проживання протягом чотирьох ночей
▪️ Участь в усіх сесіях, офіційних заходах, урочистій вітальній вечірці та церемонії нагородження
▪️ Сніданки й обіди під час конференції
▪️ Реєстраційний внесок
Візові збори, добові та дорогу від дому до аеропорту учасники оплачують самостійно.
Хто може подати заявку?
Професійні журналісти друкованих та онлайн-медіа, телебачення, радіо, відеорепортери, документалісти, мультимедійні журналісти й фрилансери. Досвід у розслідувальній або дата-журналістиці буде перевагою.
❗ Важливо: для участі в конференції необхідне вільне знання англійської на робочому рівні, адже всі дискусії, майстер-класи та інші заходи конференції проводитимуться англійською.
Заявку також слід заповнити англійською мовою.
⌛ Дедлайн: 31 січня 2027 року.
Подати заявку й дізнатися більше про стипендії — на GIJN.
На учасників #GIJC27 чекають понад 150 експертних панелей і практичних воркшопів, а також можливість познайомитися й розпочати співпрацю з колегами з понад 100 країн.
Серед тем — онлайн-пошук, використання ШІ в розслідуваннях, аналіз супутникових знімків, транскордонна співпраця, корупція, журналістика даних та інструменти для медіа у вигнанні.
Які витрати покриває повна стипендія?
▪️ Авіаквитки до Роттердама й назад
▪️ Трансфер між аеропортом і готелем
▪️ Проживання протягом чотирьох ночей
▪️ Участь в усіх сесіях, офіційних заходах, урочистій вітальній вечірці та церемонії нагородження
▪️ Сніданки й обіди під час конференції
▪️ Реєстраційний внесок
Візові збори, добові та дорогу від дому до аеропорту учасники оплачують самостійно.
Хто може подати заявку?
Професійні журналісти друкованих та онлайн-медіа, телебачення, радіо, відеорепортери, документалісти, мультимедійні журналісти й фрилансери. Досвід у розслідувальній або дата-журналістиці буде перевагою.
❗ Важливо: для участі в конференції необхідне вільне знання англійської на робочому рівні, адже всі дискусії, майстер-класи та інші заходи конференції проводитимуться англійською.
Заявку також слід заповнити англійською мовою.
⌛ Дедлайн: 31 січня 2027 року.
Подати заявку й дізнатися більше про стипендії — на GIJN.
❤1
Що таке геопросторові дані та як їх можна використовувати у ваших розслідуваннях — розповідає редактор даних Pulitzer Center Кванг Кенг Квек Сер у відеоуроці Академії GIJN 👇
🔸 Геопросторові дані
Це дані, прив’язані до певного місця або території. Вони можуть описувати її розташування, висоту над рівнем моря та інші характеристики, які вимірюють за допомогою супутників, — наприклад лісовий покрив, запаси вуглецю чи солоність води. Чимало таких даних можна отримати з супутників разом із супутниковими знімками.
🔸 Для чого можуть знадобитися такі дані?
Кванг Кенг Квек Сер пояснює:
🗨️ «У наших розслідуваннях часто йдеться про місця, куди ми фізично не можемо потрапити. Наприклад, зони конфліктів і бойових дій або території з обмеженим доступом — скажімо, чутливі об’єкти, які з певних причин охороняє держава. Є й місця, дістатися до яких дуже дорого або майже неможливо: наприклад, ліси Амазонії чи високогір’я».
🔸 Коли визначилися — починайте пошук геопросторових даних
Поділитися цими даними можуть державні установи та дослідницькі центри, міжнародні організації, науковці, а також комерційні постачальники супутникових даних — наприклад, Airbus, Planet чи Maxar.
Як безкоштовно отримати доступ до супутникових знімків — читайте українською на GIJN.
🔸 Далі — починайте аналіз даних
Допомогти можуть такі інструменти:
🔹 Google My Maps — простий онлайн-інструмент, у якому можна завантажувати геопросторові дані та відображати їх на карті.
🔹 Google Earth — дає змогу переглядати супутникові знімки та завантажувати власні дані для роботи з конкретною територією.
🔹 QGIS — безкоштовна програма з відкритим вихідним кодом для глибшого аналізу. Вона підтримує майже всі типи геопросторових даних, дає змогу порівнювати різні набори, аналізувати їх і створювати карти.
🔹 Python — варіант для складнішої роботи: за допомогою коду можна читати, обробляти й трансформувати великі масиви геопросторових даних.
🔸 Якщо потрібних даних ніде немає, ви можете зібрати їх самотужки
Є щонайменше два варіанти.
Дроном можна зняти потрібну територію — фото й відео потім можна перетворити на просторові дані за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Також можна використати дані зі смартфона з GPS — наприклад, коли ви йдете за маршрутом, можна записувати координати локацій на своєму шляху й висоту над рівнем моря.
Усе це також вважається просторовими даними.
🔸 Фінальний крок — візуальний дата-сторітелінг
Дані та їхня візуалізація мають працювати на історію. Для геопросторових даних існує чимало інструментів, які допоможуть представити їх на картах, супутникових знімках та порівняти «до» і «після».
🎥 Дивіться відео повністю. https://youtu.be/D4-hCr48bac
#GIJNAcademy
🔸 Геопросторові дані
Це дані, прив’язані до певного місця або території. Вони можуть описувати її розташування, висоту над рівнем моря та інші характеристики, які вимірюють за допомогою супутників, — наприклад лісовий покрив, запаси вуглецю чи солоність води. Чимало таких даних можна отримати з супутників разом із супутниковими знімками.
🔸 Для чого можуть знадобитися такі дані?
Кванг Кенг Квек Сер пояснює:
🗨️ «У наших розслідуваннях часто йдеться про місця, куди ми фізично не можемо потрапити. Наприклад, зони конфліктів і бойових дій або території з обмеженим доступом — скажімо, чутливі об’єкти, які з певних причин охороняє держава. Є й місця, дістатися до яких дуже дорого або майже неможливо: наприклад, ліси Амазонії чи високогір’я».
🔸 Коли визначилися — починайте пошук геопросторових даних
Поділитися цими даними можуть державні установи та дослідницькі центри, міжнародні організації, науковці, а також комерційні постачальники супутникових даних — наприклад, Airbus, Planet чи Maxar.
Як безкоштовно отримати доступ до супутникових знімків — читайте українською на GIJN.
🔸 Далі — починайте аналіз даних
Допомогти можуть такі інструменти:
🔹 Google My Maps — простий онлайн-інструмент, у якому можна завантажувати геопросторові дані та відображати їх на карті.
🔹 Google Earth — дає змогу переглядати супутникові знімки та завантажувати власні дані для роботи з конкретною територією.
🔹 QGIS — безкоштовна програма з відкритим вихідним кодом для глибшого аналізу. Вона підтримує майже всі типи геопросторових даних, дає змогу порівнювати різні набори, аналізувати їх і створювати карти.
🔹 Python — варіант для складнішої роботи: за допомогою коду можна читати, обробляти й трансформувати великі масиви геопросторових даних.
🔸 Якщо потрібних даних ніде немає, ви можете зібрати їх самотужки
Є щонайменше два варіанти.
Дроном можна зняти потрібну територію — фото й відео потім можна перетворити на просторові дані за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Також можна використати дані зі смартфона з GPS — наприклад, коли ви йдете за маршрутом, можна записувати координати локацій на своєму шляху й висоту над рівнем моря.
Усе це також вважається просторовими даними.
🔸 Фінальний крок — візуальний дата-сторітелінг
Дані та їхня візуалізація мають працювати на історію. Для геопросторових даних існує чимало інструментів, які допоможуть представити їх на картах, супутникових знімках та порівняти «до» і «після».
🎥 Дивіться відео повністю. https://youtu.be/D4-hCr48bac
#GIJNAcademy
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Forbidden Stories — міжнародна мережа журналістів, яка продовжує розслідування колег, яких убили або ув’язнили, аби історії, над якими вони працювали, побачили світ.
Засновник і директор організації Лоран Рішар у відео для Академії GIJN розповів, як працює SafeBox Network — проєкт, у межах якого журналісти, які перебувають під загрозою, передають Forbidden Stories матеріали своїх незавершених розслідувань.
За словами Рішара, нині SafeBox Network користуються понад 230 журналістів, які передають мережі матеріали своїх поточних розслідувань.
Як працює SafeBox Network та як він стримує тих, хто хоче змусити журналіста замовкнути, — дивіться у відео.
#GIJNAcademy
Засновник і директор організації Лоран Рішар у відео для Академії GIJN розповів, як працює SafeBox Network — проєкт, у межах якого журналісти, які перебувають під загрозою, передають Forbidden Stories матеріали своїх незавершених розслідувань.
За словами Рішара, нині SafeBox Network користуються понад 230 журналістів, які передають мережі матеріали своїх поточних розслідувань.
Як працює SafeBox Network та як він стримує тих, хто хоче змусити журналіста замовкнути, — дивіться у відео.
#GIJNAcademy
❤1👍1
Надсилайте заявки на міжнародну премію «Проливаючи світло–2027»
Цією унікальною нагородою GIJN вшановує журналістські розслідування, проведені в країнах, що розвиваються, або в країнах з перехідною економікою, під загрозою, тиском або в складних умовах.
Нагороди присуджуватимуть у двох категоріях:
▪️ малі та середні організації (зі штатом до 20 осіб, включно з фрілансерами);
▪️ великі організації (зі штатом понад 20 осіб).
Переможці отримають почесну відзнаку, 2500 доларів США та поїздку на Глобальну конференцію журналістів-розслідувачів 2027 року у Роттердамі (Нідерланди), де їм вручать нагороди в присутності сотень колег з усього світу.
⌛ Дедлайн: 28 лютого 2027 року.
Вимоги до конкурсних матеріалів:
🔸 розслідування проводилося в країнах Глобального Півдня, країнах, що розвиваються, або країнах з перехідною економікою, і присвячене пов’язаним із ними темам;
🔸 було опубліковано або вийшло в етер у період із 1 січня 2025 року до 31 грудня 2026 року;
🔸 відповідає жанру журналістського розслідування;
🔸 розкриває проблему, неправомірні дії чи корупційну схему, які становлять серйозну загрозу суспільному добробуту;
🔸 проводилося під загрозою арешту, смерті, позбавлення волі, насильства щодо самих журналістів чи членів їхніх сімей або супроводжувалося тиском чи залякуванням.
Деталі та форма заявки — тут.
Цією унікальною нагородою GIJN вшановує журналістські розслідування, проведені в країнах, що розвиваються, або в країнах з перехідною економікою, під загрозою, тиском або в складних умовах.
Нагороди присуджуватимуть у двох категоріях:
▪️ малі та середні організації (зі штатом до 20 осіб, включно з фрілансерами);
▪️ великі організації (зі штатом понад 20 осіб).
Переможці отримають почесну відзнаку, 2500 доларів США та поїздку на Глобальну конференцію журналістів-розслідувачів 2027 року у Роттердамі (Нідерланди), де їм вручать нагороди в присутності сотень колег з усього світу.
⌛ Дедлайн: 28 лютого 2027 року.
Вимоги до конкурсних матеріалів:
🔸 розслідування проводилося в країнах Глобального Півдня, країнах, що розвиваються, або країнах з перехідною економікою, і присвячене пов’язаним із ними темам;
🔸 було опубліковано або вийшло в етер у період із 1 січня 2025 року до 31 грудня 2026 року;
🔸 відповідає жанру журналістського розслідування;
🔸 розкриває проблему, неправомірні дії чи корупційну схему, які становлять серйозну загрозу суспільному добробуту;
🔸 проводилося під загрозою арешту, смерті, позбавлення волі, насильства щодо самих журналістів чи членів їхніх сімей або супроводжувалося тиском чи залякуванням.
Деталі та форма заявки — тут.
🔥1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
«Більшість загроз починається зі стеження, яке незабаром перетворюється на онлайн-переслідування. Часто таке цькування має на меті відволікти увагу журналіста перед тим, як почнуться цифрові атаки на нього — наприклад, фішинг», — каже журналіст The Guardian Луїс Ассардо, який досліджує взаємодію технологій та ворожого середовища, зокрема радикалізацію та екстремізм.
У відео для Академії GIJN він розповідає:
🔸 яким чином і навіщо журналістам захищати свою цифрову ідентичність;
🔸 як зловмисники примудряються отримувати інформацію через колег та родичів;
🔸 які інструменти допоможуть захистити свої пристрої від зловмисників;
🔸 як діяти, якщо ви стали мішенню онлайн-атаки чи переслідування.
🎥 Дивіться відео повністю.
#GIJNAcademy
У відео для Академії GIJN він розповідає:
🔸 яким чином і навіщо журналістам захищати свою цифрову ідентичність;
🔸 як зловмисники примудряються отримувати інформацію через колег та родичів;
🔸 які інструменти допоможуть захистити свої пристрої від зловмисників;
🔸 як діяти, якщо ви стали мішенню онлайн-атаки чи переслідування.
🎥 Дивіться відео повністю.
#GIJNAcademy
8 джерел для відстеження імпорту західної зброї в Росію в обхід санкцій
На BreakWater Festival у Гданську журналісти-розслідувачі Крістіна Вейнбендер (Voxpot, Чехія) і Сергій Панов (фрілансер у співпраці з The Insider) розповіли, які бази даних і методи цифрової криміналістики допомогли їм ідентифікувати постачальників снайперських гвинтівок для російської армії.
Зокрема, проаналізувавши списки учасників змагань «Меткий стрелок», які проводили 2024 року в окупованому Криму, журналісти виявили: переважна більшість учасників використовувала імпортну зброю та боєприпаси. Патрони були здебільшого американськими, а гвинтівки — з Європи, США та Великої Британії.
Одна із зачіпок виявилася зовсім неочевидною. На фото коробки зі снайперською гвинтівкою журналісти помітили логотип на скотчі, яким було обмотане пакування. Розшифрувавши його, Панов вийшов на компанію в Казахстані, через яку, за даними розслідування, зброя потрапила до Росії в обхід санкцій.
Якщо ваше розслідування стосується постачання товарів до Росії в обхід санкцій, Панов та Вейнбендер радять використовувати такі джерела 👇
🔸 VPN — знадобиться для доступу до російських державних сайтів із-за кордону.
🔸 SPARK Interfax і Kontur — аналогічні українському YouControl комерційні агрегатори для перевірки контрагентів, власників компаній, фінансових показників, судових справ та інших корпоративних даних в РФ.
🔸 LIST-ORG — аналогічний двом попереднім, але безкоштовний ресурс для перевірки російських компаній і бізнесів.
🔸 bo.nalog.gov.ru — державна база бухгалтерської та фінансової звітності, де можна знайти, зокрема, аудиторські висновки та пояснювальні документи компаній.
🔸 egrul.nalog.ru — реєстр юридичних осіб, де за податковим номером можна перевірити дані про компанію та її власників.
🔸 Kad.arbitr.ru — база арбітражних судових справ.
🔸 Реєстр Федеральної служби з акредитації — відомості про імпортовані товари та продукцію компаній.
🔸 Відкриті джерела — репортажі, відео користувачів і стрими з виставок. На таких записах можна помітити бренди, маркування, пакування та інші деталі, які можуть стати зачіпкою для розслідування.
Поради записала регіональна редакторка GIJN Ольга Сіманович
На BreakWater Festival у Гданську журналісти-розслідувачі Крістіна Вейнбендер (Voxpot, Чехія) і Сергій Панов (фрілансер у співпраці з The Insider) розповіли, які бази даних і методи цифрової криміналістики допомогли їм ідентифікувати постачальників снайперських гвинтівок для російської армії.
Зокрема, проаналізувавши списки учасників змагань «Меткий стрелок», які проводили 2024 року в окупованому Криму, журналісти виявили: переважна більшість учасників використовувала імпортну зброю та боєприпаси. Патрони були здебільшого американськими, а гвинтівки — з Європи, США та Великої Британії.
Одна із зачіпок виявилася зовсім неочевидною. На фото коробки зі снайперською гвинтівкою журналісти помітили логотип на скотчі, яким було обмотане пакування. Розшифрувавши його, Панов вийшов на компанію в Казахстані, через яку, за даними розслідування, зброя потрапила до Росії в обхід санкцій.
Якщо ваше розслідування стосується постачання товарів до Росії в обхід санкцій, Панов та Вейнбендер радять використовувати такі джерела 👇
🔸 VPN — знадобиться для доступу до російських державних сайтів із-за кордону.
🔸 SPARK Interfax і Kontur — аналогічні українському YouControl комерційні агрегатори для перевірки контрагентів, власників компаній, фінансових показників, судових справ та інших корпоративних даних в РФ.
🔸 LIST-ORG — аналогічний двом попереднім, але безкоштовний ресурс для перевірки російських компаній і бізнесів.
🔸 bo.nalog.gov.ru — державна база бухгалтерської та фінансової звітності, де можна знайти, зокрема, аудиторські висновки та пояснювальні документи компаній.
🔸 egrul.nalog.ru — реєстр юридичних осіб, де за податковим номером можна перевірити дані про компанію та її власників.
🔸 Kad.arbitr.ru — база арбітражних судових справ.
🔸 Реєстр Федеральної служби з акредитації — відомості про імпортовані товари та продукцію компаній.
🔸 Відкриті джерела — репортажі, відео користувачів і стрими з виставок. На таких записах можна помітити бренди, маркування, пакування та інші деталі, які можуть стати зачіпкою для розслідування.
Поради записала регіональна редакторка GIJN Ольга Сіманович
❤1