Солом'янський районний суд Києва на два місяці узяв під варту без права застави Валентину Молоду, підозрювану в перешкоджанні діяльності Збройних сил України та розкритті місця розташування військовослужбовців у селищі Петропавлівська Борщагівка на Київщині за попередньою змовою групою осіб.

Про це повідомляє кореспондент «Ґрат» із зали засідань.

Суддя Сергій Агафонов повністю задовольнив клопотання обвинувачення. Захист натомість просив обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або принаймні визначити розмір застави.

За даними слідства, Валентина Молода мала на меті шахрайським шляхом вивезти з військової частини чоловіка, який перебував у СЗЧ, та отримати за свої послуги 107 тисяч гривень. До цього Молоду та ще одного фігуранта цієї справи Віктора Єну залучила інша особа — Тетяна Кірєєва, зазначила під час засідання прокурорка Марина Грушевська.

Як встановило слідство, 2 листопада Валентина Молода разом із Єною у формі лікарів приватної клініки швидкої медичної допомоги, що у дійсності припинила свою роботу, прибула до будівлі, де було місце тимчасового дислокування підрозділу Нацгвардії, що належить до корпусу «Азов».

Там вони почали відеотрансляцію, під час якої підозрювана заявила, що її не пускають на об'єкт, де силоміць утримують людей, деякі з яких мають тілесні ушкодження, і закликала глядачів приїжджати за поширеною нею адресою. Дії підозрюваної та її спільників, вважає слідство, призвели до появи на місці натовпу, блокування входів та виходів з будівлі, що перешкоджало пересуванню військових, а також до розкриття адреси дислокації військової частини, що може використати РФ. Крім цього, зазначила прокурорка Марина Грушевська, Молода провокувала загострення конфліктної ситуації та протистояння між присутніми сторонами.

Своєю чергою Валентина Молода заявила у коментарі журналістам, що має медичну освіту, є лікаркою-хірургинею та власницею клініки, яка нібито може надавати екстрену медичну допомогу. За словами підозрюваної, її клініка придбала машину швидкої допомоги у 2024 році в іншої установи, але нібито не встигла провести її ребрендинг.

Молода сказала, що Тетяна Кірєєва розповіла їй про те, що її чоловіка Андрія начебто утримують у нелюдських умовах, б’ють і залишають без медичної допомоги попри його проблеми зі здоров’ям та нещодавню операцію. Підозрювана стверджує, що не знала, що приїхала на військовий об’єкт, і зазначила, що там її зустріли озброєні чоловіки у цивільному одязі, які не хотіли відповідати на її запитання, тож жінка почала вести пряму трансляцію та викликала поліцію.

Після оголошення рішення про запобіжний захід Валентина Молода заявила, що оскаржуватиме його в апеляції, але не з адвокаткою, наданою державою. Із зали суду підозрювану вивели у кайданках.

Увечері 2 листопада у селищі Петропавлівська Борщагівка неподалік від столиці сталися сутички біля будівлі, яка використовувалась Нацгвардією як пункт дислокації. Присутні намагалися зламати ворота і увійти всередину, жбурляли у поліцію яйця, а коли людей з будівлі вивели і посадили в автобус, почали його розхитувати, намагаючись перекинути. На місце прибули командувач Національної гвардії України генерал-майор Олександр Півненко та керівник Офісу президента Кирило Буданов. 3 листопада СБУ оголосила підозри трьом особам, яких слідство вважає організаторами заворушень.

Як повідомила журналістам прокурорка у справі Марина Грушевська, наразі під арешт на два місяці взято також Тетяну Кірєєву. Запобіжний захід щодо Віктора Єни ще не обирали.

Більше деталей про справу — незабаром у матеріалі на сайті «Ґрат».

Валентина Молода у Солом’янському районному суді Києва 📸 Михайло Тюнькін, Ґрати

Захист Сергія Кузнєцова сподівається, що суд не використовуватиме мовчання обвинуваченого проти нього

Адвокат українця Сергія Кузнецова Єс Маєр-Локамп під час засідання 4 листопада у Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга виступив із заявою у відповідь на попередню відмову суду припинити кримінальне провадження щодо його підзахисного у справі підриву газопроводів «Північний потік». Про це повідомляє кореспондентка «Ґрат» з Німеччини.

27 жовтня суд відхилив клопотання адвокатів про припинення провадження, однак зазначив, що оцінюватиме наведені захистом обставини на користь обвинуваченого, навіть якщо той продовжить мовчати.

«Захист надає цій заяві суду особливого значення. Ми розуміємо її так, що суд не лише не використовуватиме мовчання обвинуваченого проти нього, але й, попри відсутність його пояснень, розглядатиме по суті наведені захистом обставини (зобовʼязання зберігати державну таємницю — Ґ) та належним чином враховуватиме їх під час оцінки доказів», — заявив адвокат Єс Маєр-Локамп на сьогоднішньому засіданні.

Захист Сергія Кузнєцова наполягає, що обов'язок обвинуваченого зберігати українську державну таємницю позбавляє його можливості повноцінно захищатися. Кузнецов, який служив у Силах спеціальних операцій Збройних сил України, зобов'язаний не розголошувати державну таємницю, тому не може розповісти про обставини, що можуть мати значення для його захисту, навіть власним адвокатам.

Єс Маєр-Локамп, посилаючись на статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та ефективний захист, зауважив, що відповідальність німецького правосуддя за забезпечення справедливого процесу не зникає лише тому, що обмеження прав обвинуваченого походять від іноземної держави. За словами захисника, Кузнецов опинився перед вибором: мовчати й не мати можливості пояснити обставини справи або порушити українське законодавство про державну таємницю, ризикуючи кримінальним переслідуванням в Україні.

Підрив газопроводів «Північний потік», на думку адвоката, може потребувати оцінки в контексті збройного конфлікту та міжнародного гуманітарного права. За позицією захисту, для кримінально-правової оцінки можуть мати значення засекречені відомості, пов'язані з військовою службою, підпорядкуванням та обставинами дій обвинуваченого. Саме про такі обставини, за позицією захисту, Кузнецов не може говорити через зобов'язання зберігати державну таємницю.

📷️️️️️️ Засідання щодо підриву морських газопротоків Нордстрім у Гамбургу, 27 жовтня 2026 року. Фото: Kyiv Post, Korbinian Leo Kramer, POOL

Солом’янський районний суд Києва обрав запобіжний захід третьому фігуранту справи про заворушення у Петропавлівській Борщагівці на Київщині 2 листопада Віктору Єні: його, як і Валентину Молоду й Тетяну Кірєєву, на два місяці взяли під варту без права вийти під заставу.

Про це із зали засідань повідомляє кореспондент «Ґрат».

Усіх трьох підозрюють у перешкоджанні діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, а також розкритті місця розташування військовослужбовців Національної гвардії. За даними слідства, Кірєєва спланувала блокування місця тимчасової дислокації військової частини, щоб незаконно забрати звідти мобілізованих, для чого залучила Молоду та Єну. Останній попередньо прибув за наданою Кірєєвою адресою та збирав дані про це місце та територію навколо, зазначила прокурорка Марина Грушевська.

2 листопада, стверджує обвинувачення, Валентина Молода і Віктор Єна прибули на військовий об’єкт на автомобілі клініки приватної швидкої медичної допомоги, яка припинила роботу два роки тому, та у відповідній формі. Єна був за кермом. За словами прокурорки, там підозрювані записували й публікували відео, в результаті чого на місці зібрався натовп, що призвело до сутичок, пошкодження огорожі й воріт, блокування входів та виходів з будівлі, перешкоджання пересуванню військовослужбовців та, відповідно, виконанню завдань підрозділом, що там базувався.

Захист просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зокрема взяти до уваги, що Віктор Єна є учасником бойових дій, має інвалідність, а також опікується своєю літньою матір’ю.

Сам Єна не коментував під час засідання обґрунтованість оголошеної йому підозри й обставини подій. Водночас він сказав, що шкодує щодо «незручностей», що було створено для військовослужбовців корпусу «Азов» Національної гвардії України. За словами Віктора Єни, він не є медиком, хоча був у формі, а працював водієм.

«Ґрати» стежать за розвитком справи та готують детальний матеріал про те, що відомо про події 2 листопада та їхніх учасників.

📷 Віктор Єна у Солом’янському районному суді Києва. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати

Як слідчі знайшли яхту «Андромеда» і що виявили на її борту? Яку небезпеку створив газ, що виходив із пошкоджених труб, і як вибухи позначилися на постачанні до Німеччини? Ці питання Вищий земельний суд у Гамбурзі досліджував 4 і 5 листопада у справі українця Сергія Кузнєцова, якого німецька прокуратура обвинувачує у підриві газопроводів «Північний потік-1» і «Північний потік-2». Допитали двох співробітників Федерального відомства кримінальної поліції Німеччини, професора гідротехніки та чиновника Федерального мережевого агентства Німеччини.

Хоча відбулися лише третє і четверте засідання, було помітно, як спадає ажіотаж медіа довкола процесу. Спеціально виділена зона для коментарів і зйомок була порожньою, а крім німецькомовних журналістів було чути й російськомовних. «Ґрати» продовжують стежити за процесом з зали суду.

📷 Сергій Кузнєцов у Ганзейському вищому земельному суді в Гамбурзі, Німеччина, 14 жовтня 2026 року. Фото: EPA/Ганнібал Ганшке/POOL

Київський апеляційний суд залишив без змін запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту активісту та ветерану Любомиру Дмитришину.

Слідство підозрює його у хуліганстві й опорі правоохоронцям під час протестів на Теремках 27 вересня, де через паркову зону будують теплотрасу. Про це із зали суду повідомляє кореспондент «Ґрат».

Прокуратура стверджує, що підозрюваний намагався прорватися через стрій поліцейських на огороджену територію, де відбувалося будівництво, провокував фізичне протистояння та перешкоджав проведенню робіт.

Захист не погодився з такою версією подій та просив суд цілком скасувати запобіжний захід Дмитришину, оскільки вважає оголошену йому підозру необґрунтованою й не підкріпленою конкретними фактами. Сам активіст припускає, що міська влада й правоохоронні органи вдаються до судових переслідувань, щоб чинити тиск на громаду, яка виходить на акції на Теремках.

Також під час засідання про готовгість взяти Любомира Дмитришина на поруки заявили двоє військовослужбовців і військовомлужбовиця та народний депутат Ярослав Юрчишин. Ці клопотання суд також не задовольнив.

Поліція прийшла з обшуком додому до Любомира Дмитришина 6 жовтня, затримала активіста й вилучила мобільні телефони і ноутбук, що належали йому та його дружині. Як наполягають адвокати компанії «Міллер», які представляють ветерана, слідчі дії відбувалися порушеннями, а також застосуванням сили щодо Дмитришина. Йому оголосили підозру, і наступного дня Голосіївський районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді двох місяців нічного домашнього арешту та звільнив з-під варти у залі суду.

Адвокат активіста Ілля Воробйов повідомив у коментарі «Ґратам», що захист також хоче оскаржити правомірність дій поліцейських, які застосовували силу стосовно Любомира Дмитришина під час акції 27 вересня під час обшуку. Наразі адвокати намагаються через суд домогтися відкриття Державним бюро розслідувань відповідних кримінальних проваджень.

Наприкінці липня цього року на Теремках почалося будівництво резервної теплотраси. Прокладати її почали через паркову зону, в якій, згідно з планом, про який повідомила КМДА, мали видалити понад 660 дерев, які влітку почали зрізати. Частина місцевих мешканців та київських активістів виступили проти такого плану робіт. Вони влаштовували акції, намагалися перешкодити зрізанню дерев та домогтися діалогу з міською владою.

Громада залучила архітектора й запропонувала альтернативні плани подальших робіт, щоб зберегти рештки зелених насаджень. У КМДА заявили, що продовжать будівництво теплотраси у більш ощадливий спосіб, однак не підписали спільний меморандум з громадою, щоб закріпити такий план.

📷️️Любомир Дмитришин (праворуч) та адвокат Ілля Воробйов у Київському апеляційному суді. Фото: Михайло Тюнькін, Ґрати