За даними CBS News, Axios, ABC News та CNN, сьогоднішній рейс американського C-17 до Москви був пов’язаний із візитом директора ЦРУ Джона Реткліффа.

Реткліфф прибув до російської столиці для зустрічей із російськими представниками. При цьому ані Вашингтон, ані Москва публічно не розкрили, з ким саме він зустрічався та що було предметом переговорів.

Візит уже завершився: літак C-17, який доставив американську делегацію до Москви, вилетів із «Внуково».

Окремо Axios повідомив, що США заздалегідь попередили Україну про поїздку високопоставленої американської делегації до Москви та попросили тимчасово утриматися від ударів по території РФ до її від’їзду.

Тобто головна інтрига тепер: про що директор ЦРУ домовлявся в Москві і з ким саме він зустрічався?

Однією з найбільш обговорюваних версій візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви є особисте попередження Кремлю. Американська розвідка останнім часом фіксує ознаки підготовки РФ до можливої нової мобілізації та сценаріїв «перевірки рішучості НАТО». Серед потенційних цілей такої провокації називали Балтію та Польщу.

Ситуація дещо нагадує осінь 2021 року, коли директор ЦРУ Вільям Бернс особисто прилітав до Москви попередити Кремль про наслідки вторгнення в Україну.

Тоді попередження не спрацювало.

Тепер цікаво, чи зможе НАТО продемонструвати достатню рішучість, щоб цього разу стримати Кремль від нового «стрибка мангуста».

Дмитро Крапивенко підняв цікаве питання...

І справді, чому Wildberries, а не якийсь «ЦарьСкдадЪ»?

Російська пропаганда роками переконує власне населення нібито Росія веде цивілізаційну війну проти Заходу, захищає «русский мир» від англосаксів і повертається до власних «традиційних витоків». Але щойно справа доходить не до пропаганди, а до грошей, з’ясовується, що навіть продавати товари під вивіскою Wildberries значно престижніше, ніж під брендом «Дикие ягодЫ» или «ЦарьСкдадЪ».

В Росії все більше блокують інтернет для звичайних росіян, тому гіпотетично Ілон Маск міг би посприяти свободі поширення інтернету на території Росії. А термінали старлінк у віддалені регіони РФ можна доставляти українськими дронами 🫡
Потрібна тільки політична воля США, щоб нести свободу та демократію.

Власне, якби у директора ЦРУ Джона Реткліффа справді стояла задача передати російським візаві якийсь ультиматум або попередження, то краще за будь-які санкції могла б спрацювати обіцянка, що у разі провокацій та ескалації проти країн Балтії США надасть повну свободу Україні у використанні дронів зі Старлінк над територією РФ.

Хоча ми б хотіли, щоб і для спроможності України бити по пускових ворога таке вікно можливості вже відкрили, не очікуючи масштабування агресії РФ. Бо ворога потрібно позбавляти засобів терору, а не лише обіцяти якісь наслідки в майбутньому.

Сьогодні вийшло коротеньке інтервʼю з командиром роти 475 ОШП Владиславом Польським, який проявив особистий героїзм і лідерські якості та врятував двох поранених бійців.

Дивіться, коментуйте, поширюйте.

https://youtu.be/Rht1dx_NZ3k

Пілоти батальйону Northern Eagle 151-ї окремої механізованої бригади ЗСУ показали ураження російської 152-мм гармати 2А36 «Гіацинт-Б» на Великобурлуцькому напрямку.
Сьогодні «Гіацинт-Б» на полі бою — вже певною мірою раритет. Система розроблялася ще за радянських часів, а її експлуатація дедалі більше залежить від ресурсу старих стволів, запасів комплектуючих і боєприпасів.

У цьому контексті варто згадати архівне OSINT-дослідження InformNapalm 2016 року. Тоді наші волонтери-розвідники фіксували переміщення на окупованій частині Донбасу 152-мм гармат «Гіацинт-Б» та російських військових вантажівок «Урал-632301».

Десять років тому, коли Україна ще не мала нинішніх розвідувально-ударних спроможностей, волонтерам-розвідникам часто залишалося лише виявляти, фіксувати й документувати накопичення російського озброєння та військової техніки на Донбасі.

Ми перекладали такі матеріали багатьма мовами, намагаючись привернути увагу міжнародної спільноти до факту, що російська агресія проти України не припинялася з 2014 року. Її інтенсивність тоді була нижчою, але Росія систематично нарощувала сили, порушувала режим припинення вогню, обстрілювала українські позиції та готувалася до наступної, значно масштабнішої ескалації.

Сьогодні особливо добре видно, наскільки за ці десять років змінилися українські спроможності.
Нам більше не потрібно доводити світові, що російські війська воюють проти України. Тепер розвідники виявляють цілі, бойові підрозділи їх знищують, а світ бачить уже не фотографії прихованого перекидання російської зброї, а кадри того, як вона палає.

За ці десять років змінилася й роль військового OSINT. Значна частина такої роботи стала менш публічною, зате значно більш прикладною: з'явилися спроможності, які дозволяють не лише документувати російську військову присутність і чекати на реакцію, а передавати дані для безпосереднього ураження виявлених цілей.