Продовжуємо тур сколівсько-стрийською трасою.
Наступна зупинка колись за формою була така ж, як попередня, але бічні дашки обвалились і лишилась лише основна «коробочка» і стовпці збоку.

Частково збережена орнаментальна мозаїка. На правій стіні мозаїки вже нема, але тішить, що зупинка поремонтована і більше вона поки що не розсипатиметься.

Я припускаю, що автор панно надихався місцевою традиційною опільською вишивкою (порівняйте на 6 фото). Вона багатоколірна і вирізняється квітковим та рослинним орнаментом.

Цікаво що на це скажуть люди, які кричать, що то все пропагандистська спадщина, яку треба зносити?

Якщо вам подобається проєкт — будь ласка, підпишіться і поширте інфу про нього.

Фото вишивки зі статті Vogue Україна

с. Нижня Стинава #Львівська область

Остання зупинка з траси Сколе-Стрий.

Типова форма для цього маршруту плюс за тематикою дуже схожа на зупинку в Нижньому Синьовидному, яку я публікував кілька днів тому: любов і вшанування до місцевої природи і жодної пропаганди. Можна припустити, що в цих мозаїк один автор.

Особливістю цієї зупинки є те, що вона знаходиться безпосередньо в селі, а не на трасі, як більшість таких зупинок. Це трохи полегшує місцевим догляд за зупинкою (якби вони того хотіли). На 7 фото видно, що фрагменти осипаються і їх бажано було б підлатати, щоб зупинити руйнацію.

Але хтось встановив біля зупинки дошку оголошень. Це позитивно впливає на вигляд мозаїки — її не заклеюватимуть сміттям.

с. Дуліби #Львівська область

Сьогодні Управління охорони історичного середовища Львова релізнули гугл-мапу з локаціями мозаїк міста.
В списку — багато панно періоду совєцької окупації, деякі з них, я певен, ви ніколи не бачили.
На жаль, не всі локації мають фото, а ще частина недоступна для огляду наживо.

Моїм особистим відкриттям була прекрасна мозаїка в інтер'єрі Палацу культури ЛОРТА (фото 1), фасад якого я фотографував влітку (фото 2, 3). Вперше я побачив фрагмент в інста-відео Ляни Мицько і запитав про локацію, але тоді мені ніхто не відповів. Тепер мета — побачити це панно на власні очі.

Потицяти, подивитись і почитати можете тут.

P.S. Досить цікаво, що Львів, який ніколи не любив росіян, робить кроки для збереження культурної спадщини совєцької доби, в той час як влада колись «проросійських» Харкова чи Києва не цінує це мистецтво. Це і є різниця європейського та нав'язаного українцям московського менталітетів — повага до середовища та історії свого міста чи держави та постійна рефлексія, а не безглузда руйнація.