«Дружба українського і російського народів» у Львові? Чи не зовсім?

Ця мозаїка — найбільш контраверсійна у Львові. Ось, що знаю про це панно.

Сюжет
Вважається, що мозаїка присвячена дружбі народів. Але дослідниця мозаїк Піддубна припускає, що це панно зображує возʼєднання українського народу в ссср: «У центрі композиції дві жінки, що тримають разом вишитий рушник... У фоновій партії квітуче дерево, що символізує спільне коріння і єдність народу, що знаходиться по дві сторони від нього». Мозаїк на цю тематику було досить багато по всій Україні.

Розташування
Панно виходить на сучасне кільце Чорновола-Липинського. За старими генпланами, це місце мало стати північною точкою, яка сформує нову вісь Львова. Територія планувалась як один з осередків суспільно-культурного життя з великою площею для маніфестацій. Тому зовсім не дивно, що таке панно зʼявилось саме тут.

Автори
Автором панно є Євген Безніско, доробляв його Богдан Сойка. За перші ілюстрації Безніска до творів Франка в 1960-х партія внесла його до списку неблагонадійних. У 90-х він створив мозаїки у меморіальній каплиці жертвам НКВС в Золочівському замку та на цвинтарі Січових Стрільців на горі Маківці. Зрозуміло, що ідеологічна мозаїка на будинку побуту — зовсім не бажання митців. Це вимушена робота художників в тоталітарній державі з метою вижити і творити на справді важливі їм теми.

Стан
Мозаїку декомунізували ще в 90-х роках — замалювали портрет леніна та герб союзу. Але той факт, що львівська влада не просто НЕ руйнує твір, а й взяла його під захист, говорить лише про одне — про високий рівень культурної свідомості влади і громади. Дуже хочеться, щоб це поширилось по всій Україні.

На сьогодні є проєкт реконструкції і мозаїка буде збережена.
На будівлю варто додати інформаційну таблицю про цю мозаїку. Не можна замовчувати історію цього панно, бо люди не розуміють її ідеологічного з першого погляду. Навпаки, такі обʼєкти варто лишати в публічних просторах якраз для того, щоб нагадувати про історію поневолення україського народу і його митців.

Дякую за всі ваші донати, друзі!

Щасливим власником мозаїки «Бердянськ» став пан Дмитро, який мав квиток під номером 107 і задонатив 350₴. Відео розіграшу з прямого етеру додам в коментарі.

Загалом з вами ми назбирали аж 34 179₴ на потреби ЗСУ на Запорізькому напрямкові. Кошти вже перераховані фонду UA Free. Звільнення Бердянська ще трохи ближче.

До речі, іменинниця приємно вражена, тож ви всі вже запрошені на вечірку біля Азовського моря після перемоги. А поки працюємо далі і донатимо.

Дякую вам за дискусію під попереднім постом. Вірю, що в обговоренні пізнається істинна.

Спадщина совєтського часу — тема максимально складна і сенситивна. І мені абсолютно зрозуміло і природньо, чому багато українців не хочуть берегти, а хочуть знищити.

Так співпало, що вчора вийшов епізод подкасту «Сноби» зі мною, де я роздумую про те, як нам зараз сприймати мистецтво, що творилось за часів СССР. Як не захистити і зберегти.

І там не тільки про мозаїки. Там про любов до України, про роздуми на тему патріотизму, про громадянську участь, про владу, про свідомий бізнес і про туризм, про громадський транспорт і урбанізм, про «совок» в голові і навіть про Рівне. А ще там багато віри в гарне майбутнє України.

Якщо ви хочете познайомитись ближче зі мною, автором цього каналу, почути мої агрументи за збереження спадщини, то послухайте цей епізод. Мені казали, що він хороший.

Слухати тут.

По дорозі зі Львова в Стрий є кілька однакових за формою павільйонів, оздоблених мозаїками зі схожими сюжетами — всі вони присвячені місцевій флорі і фауні та виконані в декоративній формі.

Можна припустити, що всі ці мозаїки авторства одного художника. Всі вони у гарному стані, доглянуті та чисті, адже активно використовуються місцевими.

Наступні кілька днів я покажу вам їх.

📍с. Розвадів #Львівська область

Сюжети мозаїк часто відображали контекст будівлі, її призначення інтерпретоване художником. Адже монументальний живопис нерозривно повʼязаний з архітектурою і довершує її.

Вгадаєте, яке призначення у цієї будівлі за сюжетом мозаїки?

📍м. Рівне