Наша подорож Україною триває. У «Світі навиворіт. Україна» ми продовжуємо досліджувати, як сьогодні співіснують ультрасучасні розробки, що наближають майбутнє, та стародавні технології, які не змінювались століттями.

Сьогодні в Україні можна здійснити справжню подорож у часі.
У м. Дрогобич досі існує соляна шахта, перші згадки про яку датуються ще 1390 роком. Там досі добувають сіль стародавнім методом – виварюванням. Як це відбувається – розкажемо у новому випуску.

Ми спустимось у шахту, на нижній рівень якої ніхто не спускався вже понад 40 років. Справжня капсула часу, яка вражає. Ми покажемо весь процес видобутку солі – від розсолу до готової продукції.

Головне особисте враження – просто не віриться, що в цьому місці видобували сіль ще за сто років до того, як Колумб відкрив Америку. І сьогодні цей процес продовжується. Більш того – кожен з вас може приїхати у Дрогобич, взяти екскурсію і побачити це на власні очі. І навіть особисто зайти до будівлі шахти, яка працює з 1473 року по сьогоднішній день.

Ця частина програми – про минуле. Буде і про майбутнє. Де брати сіль, поки тимчасово окупований Соледар та зруйнована «Артемсіль» - головний постачальник солі?

Рішення знайшлось. І наші глядачі першими детально побачать, як за рік було побудоване грандіозне підприємство з видобутку солі у величезних масштабах. І працюють на ньому шахтарі із Соледару.

Українці можуть знайти вихід з будь-якої ситуації. Покажемо винахід майбутнього, який робиться в Києві, а вже вразив весь світ і навіть потрапив на обкладинку Time. Один з найінноваційніших у світі біонічних протезів. Роботизована розумна рука для тих, хто втратив кінцівку.

Ми покажемо реальну історію українського військового, чиє життя цей винахід змінює просто зараз. Гандболіст Сергій, який втратив у Бахмуті руку, запросив нашу команду на перший матч після ампутації. Вже з роботизованою рукою. Надзвичайно зворушливий, надихаючий приклад. Один з тисяч прикладів сили українців.

«Світ навиворіт Україна». Сьогодні. 20.30 на 1+1 Україна.

Подумати не міг, що за довгі роки експедицій по всій планеті мене по-людськи найбільше вразить поїздка до дитячого реабілітаційного табору в Карпатах. Я познайомився з дітьми, життя яких війна назавжди змінила. Дітьми, які втратили одного чи обох батьків, родичів, дім, все своє минуле життя.

Ця поїздка змусила мене переосмислити багато речей. Задуматись над тим, про що раніше не думав. Допомогли діти - вони не соромляться казати про війну те, що думають. Вони надзвичайно відверті та щирі.

Діти війни сьогодні – не тільки ті, хто пережив втрату. Діти війни – це всі українські діти, навіть якщо вони за кордоном. Кожна дитина за ці два роки має психологічну травму. Навіть дитина із міста, яке далеко від зони бойових дій, щодня травмується: повітряними тривогами, знаходженням в укритті, новинами, розмовами про війну.

Стрес, тривога та душевний біль у дитячому віці напряму впливають на те, якою виросте дитина. Від того, як сьогодні переживають війну діти – залежить, яким буде наше суспільство через 10-20-30 років.

«Діти – майбутнє країни» - це не просто красива популярна фраза. Це факт. Якщо зараз не взятися за проблему дітей війни – ми гарантовано отримаємо дуже серозні наслідки. Вже сьогодні допомога психолога потрібна десяткам тисяч дітей. Якщо закривати на це очі – за десятиріччя ми будемо мати покоління, якому знадобиться рекордна кількість психологів і антидепресантів.

Якщо ми хочемо успішне майбутнє – а його можуть забезпечити країні виключно здорові, адекватні, розумні люди – нам терміново треба зробити все можливе, аби сьогоднішні діти війни не втрачали дитинство. Вони мають його прожити повноцінно – другого шансу не буде.

Ця поїздка до дітей була незапланованою, але вразила настільки, що ми з командою вирішили присвятити цикл спецвипусків «Світу навиворіт. Україна» українським дітям. Я впевнений, що кожен, хто подивиться три фільми, які ми зараз готуємо – багато що переосмислить і зрозуміє.

Дивіться перший спецвипуск «Світу навиворіт. Україна. Діти» вже завтра о 20.30 на 1+1 Україна.