Forwarded from Краматорська міська рада
Важко сказати, що цей рік вже позаду…
Занадто багато ми пережили за цей рік, щоб швидко перегорнути сторінку на календарі та «перезавантажитись», як ми звикли це робити у довоєнні часи.
Цей рік був зі сльозами на очах.
Був лютий лютий, болючий березень, квітень… який зірвав квітку матері та дитини, червень… який забрав душу та був серпень… який забрав «життя» у життя.
Ми втрачали та ховали наших Героїв. Вічна памʼять!
Ми молились Богу... Та ми зрозуміли, що головний наш Бог на сьогодні - це ЗСУ.
Ми вже не просили «закрити небо» - українці намагаються закривати його самостійно.
Ми стали сильнішими.
Цей день зазвичай ми проводимо в родинному колі, але сьогодні наші головні найсильніші люди якраз не в змозі бути поряд, бо вони - на нулі. Вони там, щоб їх сімʼї могли зустріти цей рік. Щоб Україна могла зустрічати майбутні роки.
Ми всі повинні бути обʼєднані, навіть коли опускаються руки.
Через втому та зневіру, попри все.
Цей рік навчив нас радіти тому, що знецінювалось раніше, бо для нас це була буденна звичка.
Дякую енергетикам, тепловикам, газовикам, інженерам та всім тим, хто дав нам змогу прожити цей рік з водою у домівках, зі звʼязком, світлом на вулиці (я радів як дитина) та у вікнах, мати змогу готувати їжу на газу та бути в теплі. З теплом у серцях!
Ми всі зрозуміли велику цінність цих важливих мирних «дрібниць».
Ми сварились весь рік, бо краматорці це вміють краще за всіх…
Але ми були разом весь цей рік, бо це ми вміємо краще, аніж сваритися. Та нам є на кого направляти нашу лють.
Краматорськ тримається!
Краматорськ вчиться!
Краматорськ працює!
Краматорськ має плани на майбутнє!
З прийдешнім Новим Роком, друзі!
Олександр Гончаренко
Занадто багато ми пережили за цей рік, щоб швидко перегорнути сторінку на календарі та «перезавантажитись», як ми звикли це робити у довоєнні часи.
Цей рік був зі сльозами на очах.
Був лютий лютий, болючий березень, квітень… який зірвав квітку матері та дитини, червень… який забрав душу та був серпень… який забрав «життя» у життя.
Ми втрачали та ховали наших Героїв. Вічна памʼять!
Ми молились Богу... Та ми зрозуміли, що головний наш Бог на сьогодні - це ЗСУ.
Ми вже не просили «закрити небо» - українці намагаються закривати його самостійно.
Ми стали сильнішими.
Цей день зазвичай ми проводимо в родинному колі, але сьогодні наші головні найсильніші люди якраз не в змозі бути поряд, бо вони - на нулі. Вони там, щоб їх сімʼї могли зустріти цей рік. Щоб Україна могла зустрічати майбутні роки.
Ми всі повинні бути обʼєднані, навіть коли опускаються руки.
Через втому та зневіру, попри все.
Цей рік навчив нас радіти тому, що знецінювалось раніше, бо для нас це була буденна звичка.
Дякую енергетикам, тепловикам, газовикам, інженерам та всім тим, хто дав нам змогу прожити цей рік з водою у домівках, зі звʼязком, світлом на вулиці (я радів як дитина) та у вікнах, мати змогу готувати їжу на газу та бути в теплі. З теплом у серцях!
Ми всі зрозуміли велику цінність цих важливих мирних «дрібниць».
Ми сварились весь рік, бо краматорці це вміють краще за всіх…
Але ми були разом весь цей рік, бо це ми вміємо краще, аніж сваритися. Та нам є на кого направляти нашу лють.
Краматорськ тримається!
Краматорськ вчиться!
Краматорськ працює!
Краматорськ має плани на майбутнє!
З прийдешнім Новим Роком, друзі!
Олександр Гончаренко
❤16👍3☃1
Forwarded from Краматорська міська рада
Україна зустрічає Новий Рік — 2024
Головне бажання українців сьогодні не секрет — це бажання Перемоги.
Ми мріємо про день, коли наше небо буде чистим від ворожих ракет, усі наші поля будуть засіяні пшеницею, а не мінами, а захисники й захисниці — удома, зі своїми рідними та близькими.
Це те, заради чого сьогодні вся Україна — обʼєднана. Бореться. Воює. Все задля Перемоги!
Кожен і кожна, де б зараз не був, має поставити собі питання — а що я зробив для Перемоги? Якщо відповідь знайти важко — у вас ще є час виправитися.
Незламний Краматорську!
Ти пережив ще один «воєнний» рік, тисячі твоїх людей — сумують за тобою. Проте кожен з них живе вірою у якнайскоріше повернення до рідного міста.
Міста — індустріальної перлини Донеччини.
Міста людей зі сталевою волею і загартованими у доменних печах характерами.
Міста незламних людей!
Всі ми чекаємо перемоги аби бути з тобою, рідне місто, в Новому 2024 році!
Ми разом все подолаємо!
Зі святом тебе, Краматорськ!
З прийдешнім Новим Роком вас, земляки!
Головне бажання українців сьогодні не секрет — це бажання Перемоги.
Ми мріємо про день, коли наше небо буде чистим від ворожих ракет, усі наші поля будуть засіяні пшеницею, а не мінами, а захисники й захисниці — удома, зі своїми рідними та близькими.
Це те, заради чого сьогодні вся Україна — обʼєднана. Бореться. Воює. Все задля Перемоги!
Кожен і кожна, де б зараз не був, має поставити собі питання — а що я зробив для Перемоги? Якщо відповідь знайти важко — у вас ще є час виправитися.
Незламний Краматорську!
Ти пережив ще один «воєнний» рік, тисячі твоїх людей — сумують за тобою. Проте кожен з них живе вірою у якнайскоріше повернення до рідного міста.
Міста — індустріальної перлини Донеччини.
Міста людей зі сталевою волею і загартованими у доменних печах характерами.
Міста незламних людей!
Всі ми чекаємо перемоги аби бути з тобою, рідне місто, в Новому 2024 році!
Ми разом все подолаємо!
Зі святом тебе, Краматорськ!
З прийдешнім Новим Роком вас, земляки!
❤12
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Шарпан Родіон Дмитрович народився 24 жовтня 1992 року.
29-річний сержант Родіон Шарпан загинув 23 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання на рідній Донеччині. Під час бою захисник отримав вибухову травму та залишився без ноги. Його засипало землею, побратими змогли його відкопати, але боєць вже не дихав.
Родіон народився у місті Краматорську Донецької області. Закінчив місцеву українську гімназію та Одеський юридичний коледж. Згодом здобув вищу юридичну освіту у Донбаському інституті техніки та менеджменту. У вільний час перебирав автомобілі: займався тюнінгом. Любив усе робити своїми руками – від зварювання до фарбування.
З початком російсько-української війни 2014 року хлопець пішов добровольцем на фронт. Служив у 81-й окремій аеромобільній бригаді Десантно-штурмових військах Збройних сил України. Брав участь в АТО, був відзначений командуванням нагородами.
У грудні 2021 року у Родіона закінчився контракт.
Однак вже за 2 місяці почалася повномасштабна війна. 24 лютого зібрав речі та сам пішов у військкомат. Потрапив до взводу вогневої підтримки оператором протитанкового відділення.
На цій війні Родіон встиг провоювати 2 місяці. Свій останній бій він прийняв біля села Яцківка Донецької області.
У Родіона залишилися батьки та дворічна донечка.
Вічна пам’ять герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢18🕊4
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Сікірін Михайло Віталійович.
Народився 12 листопада 1992 року в місті Краматорськ.
До війни за професією був далекобійником.
24 лютого мав вести через кордон запчастини до авіації, але розпочалось повномасштабне вторгнення та він повернувся додому. Відправивши доньку та дружину до Франції, 13 березня 2022 року добровільно став на захист нашої Батьківщини, родини та народу України.
Михайло Віталійович проходив службу у складі стрілецького батальйону 15-го полку ОМБр Національної Гвардії України. Загинув 18 лютого 2023 року виконуючи бойове завдання під населеним пунктом Шипилівка на Луганському напрямку.
У Михайла залишилися любляча дружина, донька, мати й тато.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🕊14😢12
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Савченко Андрій Володимирович.
Народився 13 липня 1977 року у місті Слов’янськ Донецької області.
Навчався в ліцеї м. Слов’янськ, згодом переїхав до Харкова, працював будівничий фірмі “Лілія”де займався ремонтом та покрівлею дахів багатоповерхових будинків.
З початку повномасштабного наступу російських військ добровольцем вступив до лав Територіальної Оборони у м. Харків.
З 21.03.2022 року служив солдатом спецпідрозділу “Кракен” у в/ч А0336 з позивним “Рем”.
Андрій був дуже відповідальною, доброзичливою людиною з великим серцем. Брав участь у боях на багатьох “гарячих точках” фронту(Руська Лозова, Ківшарівка, Котлярівка, Глушківка, Колесніковка, Куп’янськ-Вузловий тощо).
Його кредо завжди було “Хто, як не я?!”. “Рем” прийняв свій останній бій з честю!
Савченко Андрій Володимирович загинув 5 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання захищаючи суверенітет та територіальну цілісність України у селищі Новоселівське Сватівського району Луганської області.
В нього залишилися дружина, мати та брат.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🕊12😢8😭4
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Абраменко Святослав Вадимович народився 7 травня 1992 року.
У 2009 році Святослав закінчив краматорську загальноосвітню школу № 12, потім пройшов службу в армії, в підрозділі, що забезпечує охорону дипломатичних місій.
Повернувшись додому, Святослав вступив на службу до Державної прикордонної служби України. З першого ж дня відкритої агресії Росії проти України прикордонники утримували позиції на найскладніших напрямках.
Серед цих захисників країни був і краматорець Святослав Абраменко.
Загинув Святослав 5 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання біля с. Новомихайлівка, що на Донеччині.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😭18🕊9😢3
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Григор Сергій Олександрович народився 25 липня 1973 року.
Навчався Сергій в Краматорській ЗОШ №9. Після закінчення 9-го класу вступив до Дзержинського гірського технікуму. По закінченню технікуму був призваний до армії.
Працював прохідником на шахті «Північна», шахті «ім. Дзержинського», а також – у бригадиром у будівельних організаціях.
Сергія шанували в колективі, товариші до нього ставилися з повагою та довірою. Був творчою людиною.
Займався східними єдиноборствами. Любив читати. Виготовляв столярні вироби.
8 березня 2022 року був призваний до лав ЗСУ за місцем роботи – шахта «Центральна».
З рідних у Сергія залишились дружина та мати.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢15🕊5
Forwarded from Краматорська міська рада
Краматорська міська рада та Краматорська міська військова адміністрація публікує лише офіційну, підтверджену та перевірену інформацію настільки оперативно, наскільки це дозволяють різноманітні протоколи обробки інформаційних матеріалів під час дії правового режиму воєнного стану.
Шановні краматорці, мешканці нашої громади, а особливо ті, хто ведуть великі та малі канали на різних платформах, адмініструють групи та чати у різних месенджерах, ми не женемось за сенсаціями — наша спільна мета, наближати перемогу України в інформаційній війні, тож просимо вас підтримати нас у цьому.
При підготовці матеріалів під час дії воєнного стану використовуйте офіційну інформацію міської, районної, обласної влади та не використовуйте у своїй роботі тексти, візуальні та інші інформаційні матеріали, поширені проросійськими інформресурсами, явними або замаскованими — цим ви граєте на руку ворогу в інформаційній війні.
Пам'ятайте, будь-яка новина, що випереджає час — шкодить Силам оборони України та може стати причиною гибелі як військових, так і цивільних!
Наближаємо перемогу разом! Довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації, серед яких, зокрема, офіційні канали Краматорської міської ради/Краматорської міської військової адміністрації:
📩 https://t.me/kramatorsk_rada
😎 https://www.facebook.com/kramatorsk.rada
🕊 https://instagram.com/kramatorsk.rada
🖇 https://krm.gov.ua
Ми разом все подолаємо!
Шановні краматорці, мешканці нашої громади, а особливо ті, хто ведуть великі та малі канали на різних платформах, адмініструють групи та чати у різних месенджерах, ми не женемось за сенсаціями — наша спільна мета, наближати перемогу України в інформаційній війні, тож просимо вас підтримати нас у цьому.
При підготовці матеріалів під час дії воєнного стану використовуйте офіційну інформацію міської, районної, обласної влади та не використовуйте у своїй роботі тексти, візуальні та інші інформаційні матеріали, поширені проросійськими інформресурсами, явними або замаскованими — цим ви граєте на руку ворогу в інформаційній війні.
Пам'ятайте, будь-яка новина, що випереджає час — шкодить Силам оборони України та може стати причиною гибелі як військових, так і цивільних!
Наближаємо перемогу разом! Довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації, серед яких, зокрема, офіційні канали Краматорської міської ради/Краматорської міської військової адміністрації:
🖇 https://krm.gov.ua
Ми разом все подолаємо!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍3
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Дубіна Володимир Анатолійович народився 22 червня 1983 року.
Загинув Володимир 21 липня 2022 року під час виконання бойового завдання біля н.п. Високопілля, що на Харківщині.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢20🕊5👍2
Діти-Герої!
Продовжуємо цикл новин, в яких ми хочемо розповісти Вам про наших учнів, які є прикладом незламності, самовіддачі та патріотизму!
Аркадій Аракелян, учень 10 класу Ліцею №35 імені Валентина Шеймана.
Аркадій - приклад великодушності та активної підтримки тих, хто постраждав через війну. Його родині, як і багатьом іншим довелося евакуюватися через повномасштабне вторгнення росії, але в цих важких обставинах він знайшов спосіб допомогти іншим.
Аркадій приєднався до хору "Веселики" в Любліні, що у Польщі, в якому активно брав участь у благодійних концертах на підтримку біженців та волонтерів, які постраждали через війну в Україні.
Виступи на благодійних концертах "Stowarzyszenie Homo Faber", "Дякую для Любліна", "Я з України" та інших, стали невіддільною частиною підтримки людей, які шукають притулку у Любліні через війну.
Аркадій не лише виступав на концертах, він також активно допомагав як волонтер у "Ineed" та виготовляв окопні свічки. Його ініціатива у надсиланні грошей на дрони й машини для потреб оборони вражає своєю небайдужістю та прагненням допомогти.
Активна підтримка та волонтерство Аркадія є прикладом того, як навіть у важких обставинах можна знайти способи допомогти іншим. Його солідарність та активність заслуговують на повагу та вдячність.
#Діти_Герої
Boost | TG | FB | INST | Сайт
Продовжуємо цикл новин, в яких ми хочемо розповісти Вам про наших учнів, які є прикладом незламності, самовіддачі та патріотизму!
Аркадій Аракелян, учень 10 класу Ліцею №35 імені Валентина Шеймана.
Аркадій - приклад великодушності та активної підтримки тих, хто постраждав через війну. Його родині, як і багатьом іншим довелося евакуюватися через повномасштабне вторгнення росії, але в цих важких обставинах він знайшов спосіб допомогти іншим.
Аркадій приєднався до хору "Веселики" в Любліні, що у Польщі, в якому активно брав участь у благодійних концертах на підтримку біженців та волонтерів, які постраждали через війну в Україні.
Виступи на благодійних концертах "Stowarzyszenie Homo Faber", "Дякую для Любліна", "Я з України" та інших, стали невіддільною частиною підтримки людей, які шукають притулку у Любліні через війну.
Аркадій не лише виступав на концертах, він також активно допомагав як волонтер у "Ineed" та виготовляв окопні свічки. Його ініціатива у надсиланні грошей на дрони й машини для потреб оборони вражає своєю небайдужістю та прагненням допомогти.
Активна підтримка та волонтерство Аркадія є прикладом того, як навіть у важких обставинах можна знайти способи допомогти іншим. Його солідарність та активність заслуговують на повагу та вдячність.
#Діти_Герої
Boost | TG | FB | INST | Сайт
❤🔥17👍10
Forwarded from Краматорська міська рада
6 січня 1938 року у селі Рахнівка на Вінниччині народився Василь Стус. Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті.
Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально.
«То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям», – писав про нього Євген Сверстюк.
Тому значення Василя Стуса більше, аніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається «голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності».
Життєвий шлях Василя Стуса нерозривно пов’язаний із Донеччиною. Так, у липні 2021 року в Краматорську на однойменній вулиці за ініціативи Клуб підприємців Краматорська зʼявилась скульптурна композиція присвячена видатному діячеві — Василю Стусу.
Він би міг ще жити. Сьогодні йому мало би виповнитися 86.
Проте, його вбила радянська влада.
Як і сотні інших видатних українських діячів. Тільки заради одного — щоб мовчали.
Памʼятаймо про це. Борімося сьогодні аби мати завтра!
🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально.
«То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям», – писав про нього Євген Сверстюк.
Тому значення Василя Стуса більше, аніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається «голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності».
Життєвий шлях Василя Стуса нерозривно пов’язаний із Донеччиною. Так, у липні 2021 року в Краматорську на однойменній вулиці за ініціативи Клуб підприємців Краматорська зʼявилась скульптурна композиція присвячена видатному діячеві — Василю Стусу.
Він би міг ще жити. Сьогодні йому мало би виповнитися 86.
Проте, його вбила радянська влада.
Як і сотні інших видатних українських діячів. Тільки заради одного — щоб мовчали.
Памʼятаймо про це. Борімося сьогодні аби мати завтра!
🇺🇦 TG | FB | INST | Сайт
❤9👍2
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Засухін Богдан Максимович - лейтенант поліції.
Загинув 2 січня 2023 року під час чергування на блокпосту міста Краматорськ на Донеччині. Внаслідок ворожого ракетного обстрілу отримав важкі травми, смерть була миттєвою. Захиснику назавжди 24 роки.
Богдан народився і жив у місті Краматорськ Донецької області. Навчався у місцевій школі №22. Потім здобув вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» у Донецькому юридичному інституті. З 2020 року працював дільничним офіцером у Краматорському районному управлінні поліції Головного управління Нацполіції України в Донецькій області.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік продовжував виконувати службові обов’язки та здійснювати необхідні заходи для оборони рідного міста й Донеччини від окупантів.
«Богдан ще зі школи мріяв стати поліцейським. Він був життєрадісним, турботливим і добродушним хлопцем. Завжди піклувався про рідних. Був прикладом стійкості і мужності для всіх знайомих та друзів. Умів завжди знайти потрібні слова підтримки. Для мене він був надією і опорою в цьому житті. Він назавжди залишиться в моєму серці і душі. Я дуже за ним сумую, без нього мій світ втратив всі фарби, життя розділилось на «до» та «після». На жаль, війна відібрала його», – розповіла мама офіцера Тетяна.
Поховали поліцейського на Алеї Героїв у рідному місті.
Вдома на Богдана чекали мама, батько, бабусі та кохана дівчина.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢21🕊5👍3
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Карпенко Анатолій Сергійович народився 15 вересня 1978 р.
Закінчив ЗОШ № 15, після чого вирішив вступити до вищого навчального закладу – Донбаської державної машинобудівної академії, яку закінчив у 2000 р. Після здобуття освіти був призваний на строкову службу до лав ЗСУ, відслужив, демобілізувався.
Працював менеджером з продажу на підприємствах Краматорська. Захоплювався рибальством та українською рок-музикою.
У загиблого Героя було дуже багато друзів. Всі його пам’ятають усміхненою та життєрадісною людиною. Був справжнім патріотом! Після часткового руйнування в 2022 р. житла вивіз дружину та доньку до рідних у м. Кривий Ріг. Потім переїхав сам, став на облік до військкомату. 8 вересня 2022 р. був мобілізований до лав ЗСУ.
У Анатолія залишились дружина, донька, мати, брати та дуже багато людей, яких він любив та поважав.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😭14😢5🕊5👍1
Щодня о 9:00 ми згадуємо про всіх загиблих внаслідок збройної агресії російської федерації та вшановуємо їхню пам'ять.
Малімук Максим Миколайович народився 22 квітня 1982 року.
Він закінчив 24 школу, після чого пройшов термінову службу в армії. Відслуживши, працював у рекламній агенції “Хамелеон”, потім на деякий час перебрався до Києва, але згодом повернувся до рідного Краматорська.
3 березня 2022 року Максимові прийшла повістка з військкомату. Він був зарахований матросом-телеграфістом взводу
Герой навчався в загальноосвітній школі № 24 міста Краматорська, після закінчення якої був призваний до строкової служби. Вивчився на радіотелефоніста відділення управління зв’язку. Повернувшись до Краматорська, продовжив навчання та вступив до школи дизайну, яку закінчив на відмінно.
Багато років працював в рекламному агентстві «Хамелеон» у рідному місті, потім переїхав до Києва. Одружився, став батьком. Краматорськ був завжди в серці, тут чекала мама. На війну пішов з рідного дому. Дуже любив життя, своїх рідних, природу, квіти, тваринок. З дитинства займався спортом,посідав перші місця на змаганнях з плавання. Захоплювався шахами.
До лав ЗСУ був призваний 26.02.2022року.
Щоб не хвилювати маму, Валентину Миколаївну, Максим не повідомляв їй про свою участь у бойових діях.
Загинув 5 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання в м. Херсон.
У загиблого Героя залишились донька, мама, брат та бабуся.
Вічна Слава Герою!
Розділяємо глибоку скорботу з усіма, хто втратив своїх близьких, їхні імена навічно викарбувані в історії про героїчну боротьбу українського народу!
Портал «Небесне військо Краматорська»
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢15🕊6😭3👍1